Презентація роботи творчої групи районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів з проблеми




Pdf просмотр
Сторінка7/7
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Тема. Кодекс етики бібліотекаря – шлях до підвищення культури обслуговування читачів.
Підготовчий етап. Аналіз дотримання бібліотекарями естетичних норм поведінки і спілкування.
Практикум.
1.
Доповідь “Морально-етичні норми професійної бібліотечної діяльності”.
2.
Культура мовлення шкільного бібліотекаря – важливий елемент його професійної майстерності.
Психологічна підтримка. Обмін думками “Духовне обличчя шкільного бібліотекаря”.
Результати засідання. Самоаналіз бібліотекарського професіоналізму з питань підвищення рівня читацького
інтересу школярів. Анкета для самоаналізу.








99
Кодекс етики бібліотекаря – шлях
до підвищення культури
обслуговування читачів

Етика - наука про мораль, її природу, сутність, специфіку, роль і місце в розвитку людини. Вона вивчає особливу сферу людської діяльності, її за- кономірності та прояви в історичній практиці людей, у моральних поглядах, у структурі моральної свідомості.
Етика не створює моралі. Остання виникає й розвивається у співжитті людей як спосіб між-людських відносин. Особливість цих (моральних)
відносин полягає в тому, що в них суспільна сутність людини виражена в потребі співпричетності з іншим суспільством, реалізується безпосередньо у ставленні до іншого як до людини, визначає мету моральних відносин і відповідні їй засоби досягнення.
Моральні цінності охоплюють внутрішній світ людини, виражений у суспільному житті, визначаються як неписані закони, виникають безпосе- редньо в моральній діяльності людей як її продукт - справжня спільність - людяність. Спадкоємно розвиваючись, моральні цінності становлять основу моральної діяльності в її загальнолюдському змісті.

Кодекс етики бібліотекаря України.
«Кодекс етики бібліотекаря» було затверджено конференцією
Української бібліотечної асоціації 30 травня 1996 року. Мета цього кодексу
- визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників та всіх, хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування в умовах розбудови демократичної незалежної України. В демократичному суспільстві, членами якого є всебічно інформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення й руху ідей та
інформації, свободи читання.
Бібліотекарі готові до співпраці з усіма організаціями, установами, об'єднаними та окремими громадянами, які зацікавлені в розбудові бібліотечної справи України та забезпечені її громадян повною та об'єктивною інформацією шляхом вільного і рівноправного доступу до бібліотечних матеріалів та ресурсів.
Українська бібліотечна асоціація затвердила такі основні морально-
етичні норми професійної бібліотечної діяльності:

ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від соціального стану, віросповідання, національності, статі,

100 віку, політичних поглядів тощо;

ми поважаємо людську гідність та реалізуємо право особи на отримання
інформації;

ми дотримуємося принципів інтелектуальної та інформаційної свободи;

ми оберігаємо право користувачів бібліотеки на таємницю інформації та забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування;

ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвитку національних культур;

ми прагнемо до формування етичного і естетичного ідеалу особистості, сприяємо морально-етичним пошукам читачів у пізнанні навколишнього світу, відверненні екологічної катастрофи, покращенні добробуту народу, усвідомленні гуманістичної ролі та призначенні людини в суспільстві;

ми віддані та компетентні у своїй професії, усвідомлюємо її гуманістичну місію; володіємо і постійно удосконалюємо знання, вміння та навички бібліотечних, бібліографічних, інформаційних процесів, організації суспільного використання документально-
інформаційних ресурсів;

ми зберігаємо і продовжуємо традиції вітчизняної бібліотечної справи, сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики;

ми сприяємо інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій;

ми не припускаємо одержання особистої користі за рахунок читачів, колег, бібліотеки;

ми підвищуємо авторитет бібліотечної професії, залучаємо до неї талановиту молодь, допомагаємо її професійному становленню;

ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність у професійній діяльності;

ми сприяємо гармонізації відносин у бібліотечному колективі, вихованню моральної самосвідомості його членів, мобілізації їхнього духовного потенціалу на вирішення завдань, які висуває суспільство перед бібліотеками.






101
Морально-етичні норми
спілкування
бібліотекаря з читачем
Культура бібліотечної діяльності в значній мірі визначається дотриманням працівниками естетичних норм поведінки і спілкування.
Етика, як одна з найдавніших теоретичних дисциплін, складова частина філософії, слугує засобом нормативної регуляції дії людини і суспільства.
Вона покликана допомагати вирішувати багатогранні практичні моральні проблеми, які виникають перед людиною в процесі духовного і матеріального буття. З часу свого виникнення вона знаходиться в центрі уваги як окремої людини, так і суспільства в цілому. Моральні почуття, уява про належну поведінку виникають у людини завдяки співіснуванню з
іншими людьми, обміну думками та ідеями, освоєнню і застосуванню морально-етичних норм, вироблених людством. Успіх усієї діяльності бібліотеки визначає ефективність спілкування бібліотекаря з читачем.
Тому, особистість бібліотекаря і читача є предметом пильної уваги дослідників і практиків бібліотечної справи.
У бібліотечній професії інтелектуальний рівень кадрів є визначальним фактором професійної придатності спеціаліста.
Професія бібліотекаря вимагає від спеціаліста бути уважним, тактовним, витриманим, а також привабливим, охайним, із почуттям певного обов'язку.
Як показують дослідження, цим зовнішнім ознакам читачі надають дуже великого значення.
Поряд із високою професійністю в індексі переваг читачів стоїть ввічливість бібліотекаря, чемність, дотримання правил пристойності. Навіть в екстремальних ситуаціях, вів повинен бути тактовним, доброзичливим, знати почуття міри.
Професіонал високого класу знаходить спільну мову з читачами, приваблює до себе людей, намагається бути уважним під час виконання роботи, терпимими по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та звичок співрозмовника.
Відміною рисою бібліотекаря має бути доброзичливість, яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей. Важливо, щоб бібліотечний працівник зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.
Особливості професії вимагають уособлення таких рис, як зібраність, зосередженість, здатність вислухати співрозмовника, вияв особливої уваги до змісту розмови і форми висловлення. Допитливість, уважність і чуйність, до того ж сприяє залученню до книги, читання навіть пасивну частину населення.

102
У культурі спілкування бібліотечного працівника з читачами
важливі також такі складові:

вміння розуміти партнера, здатність «читати» за зовнішньою поведінкою його думки та почуття;

передбачати наміри й бажання, тобто бути проникливим;

вміння бачити й чути партнера - бути уважним до його поведінки, слів, рухів, інтонацій, помічати зміни у зовнішньому вигляді, не залишати поза увагою те, що він говорить;

вміння поводитися стримано, проявляти свої почуття, знаходити належні в тій чи іншій ситуації словесні або несловесні форми поведінки, бути зрозумілим людям, зберігати свою гідність, із повагою ставитись до читача.
Психологи вважають, що культура спілкування включає в себе три
важливих елементи:

вміння розбиратися в інших людях і вірно оцінювати їхню психологію;

адекватно емоційно реагувати на їхню поведінку й став;

вибирати по відношенню до кожного з них такий спосіб спілкування, який, не розходячись із вимогами моралі, в той же час найкращим чином відповідає індивідуальним особливостям.
Відомо, що бібліотечна комунікація являє собою поліфонічне явище. Це
і книги, і люди, і всі сфери життєдіяльності бібліотеки, тобто багатогранне
її соціальне середовище. Тому дуже важливо розвивати комунікативні якості, бути завжди привітним та товариським, здатним встановлювати й підтримувати контакт, як з особистістю, так і з колективом, певною групою, установою тощо.
Відомо, що бібліотека напрацювала свої специфічні засоби спілкування, які особливо яскраво проявляються як при індивідуальних, так і в масових формах обслуговування читачів. При цьому не завжди враховується те, що бібліотекареві слід проводити бесіду динамічно. А для зосередження співрозмовника на головному, зацікавити його ідеєю і подати її у дії. У розмові бібліотекар має логічно будувати речення, дбаючи про переконли- вість й обґрунтованість аргументів, пробудження інтересу, активізацію розумових здібностей, ширше застосовувати метод діалогу, а не монологу.
Звичайно, що таке спілкування вимагає ерудиції, професіоналізму, зрештою, засіб мислення, темперамент бібліотекаря визначають характер спілкування і його ефективність.
Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять вимоги до професії бібліотекаря. Він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти глибокими знаннями літератури, психології, риторики, знати
іноземні мови, а головне - любити свою справу і людей, володіти профе- сійним тактом, який проявляється в шануванні відвідувачів, розумінні того, що їм необхідно, що їх цікавить.

103
Важлива для бібліотекаря й така риса як довіра до колективу, в якому він працює, яка відбивається у ставленні до партнерів по роботі, заснованому на чесності, сумлінності, вірності загальній справі.
У соціологічних дослідженнях, які були проведені в декількох обласних
і районних бібліотеках України, читачами визначені як позитивні, так і негативні риси бібліотечних працівників.
До позитивних рис були віднесені: доброзичливість, природність,
простота в спілкуванні, спокійна зосередженість й врівноваженість,
уміння рекомендувати та радити, швидка орієнтація, скромність, уміння
вести бесіду, довіра до читача.
До негативних моментів у роботі бібліотекарів читачі відносять:
байдужість, нещирість, дратівливість, сухість, холодність тону,
грубість, квапливість та непродуманість рішень, недовіра до людей,
фамільярність у ставленні до читачів, нав'язування рекомендацій,
застосування образливих кепкувань, поділ читачів на «своїх» і «чужих».
Як професіонал, бібліотекар виступає гарантом доступу до знань. У цьому контексті він повинен досконало володіти новою технікою, вільно користуватися нею для забезпечення швидкого одержання читачем точної, всеохоплюючої інформації з питань, які його цікавлять. При відсутності такої інформації в даній бібліотеці, читачу повинні бути надані відомості про наявність її в бібліотеках України й навіть за її межами. Отже, тут вступає в дію така етична риса, як добросовісність і старанність.
Вельми важливо, щоб бібліотечні працівники прищеплювали читачам любов до книги, а для цього вони самі повинні бути дійсними книголю- бами. Якщо бібліотекар хоче прийти на допомогу читачеві, він повинен знати особливість кожної книги, яку він рекомендує, а також індивідуальні особливості читача.
Знання книги, її цінності, художньої вартості того, що вона може дати читачу в оволодінні знаннями, духовному збагаченні, професійному зростанні - не тільки важлива суто професійна, але й морально-етична проблема. Це стосується і вивчення читачів, необхідності врахування того середовища, до якого належить читач і яке більшою мірою обумовлює його читацькі потреби і запити.
Слід зауважити, що дотримання етичних норм вимагають не тільки процеси, пов'язані з обслуговуванням читачів, але і всі ділянки бібліотечної роботи. Недбале ставлення до своїх обов'язків, байдужість, а часто і лінощі можуть призвести до зневіри читача не тільки до бібліотеки, але і в цілому до книг.
На жаль, відомі випадки, коли бібліотекар своєю грубою, неетичною поведінкою «вбивав» назавжди у читача бажання користуватися бібліо- текою, тим самим «обкрадаючи» його.
Однією з важливих умов морально-етичного зростання бібліотечних
працівників є постійне самовдосконалення, в процесі його бібліотечний
працівник повинен розвивати в собі якості психологічного характеру:

104

здатність тривалий час зосереджувати увагу на процесах праці, не даючи змоги розсіюватись їй від утоми;

зберігати увагу, не дивлячись на сторонні враження;

працювати не за схемою, самостійно варіювати працю;

вміння знаходити відомі та нетрадиційні прийоми, які полегшують чи прискорюють роботу;

здатність до спільної праці з іншими в одному колективі.
Бібліотечний працівник повинен безперервно підвищувати рівень своєї освіти, прагнучи не тільки поширювати, а й поглиблювати обсяг знань у різних сферах.
Представники всіх професійних груп намагаються кодифікувати норми та правила поведінки в певних етичних кодексах. Під поняттям «кодекс» розуміється звід моральних норм. Моральні кодекси вбирають у себе більшість тих норм і правил, які вже існували стихійно і яких так чи інакше дотримувалася велика кількість представників певної професійної групи.
Термін «професійна етика бібліотекаря» визначається як сукупність
моральних норм, понять, думок, оцінок, поглядів членів бібліотечного
колективу в організації праці цього колективу.
Одним із перших професійних кодексів можна вважати Клятву
Гіппократа, що виникла ще у V-IV ст. до н.е., головним принципом якої є
«Не нашкодь», «Лікар-філософ дорівнює Богу», «Де любов до людини, там
і любов до мистецтва» та ін. Ці канони доречні в кожній професійній діяльності, об'єктом якої є людина, і, звичайно, бібліотечній.
У будь-який професійний кодекс слід закладати християнські заповіді:
«Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть і ви їм»,
«Не судіть, щоб і вас не судили» тощо. Вони проходять червоною ниткою крізь усі моральні кодекси світу, не залишаючи осторонь і бібліотечні кодекси етики.
Норми бібліотечної професії вперше сформулювала в 1903 році Мері
Плуммер. Однак першим етичним кодексом бібліотекаря можна вважати
Бібліотечний канон Болтона, який з'явився у публічних бібліотеках США в
1909 р. І тільки у грудні 1938 року Американська бібліотечна асоціація
(ALA)
приймає Кодекс етики бібліотекаря, який потім доопрацьовувався у
1975, 1981,1995 роках.
Етичні аспекти професіоналізму бібліотекаря
Вперше в бібліотечному Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» виділена правова норма, яка забезпечує дотримання бібліотекарем певних етичних норм, закріплює конфіденційність інформації, а саме в ст. 5 записано: «Забороняється використовувати дані про користувачів бібліо- теки та їхні читацькі інтереси з будь-якою метою, крім наукової».
Етичні основи професії передбачають формування таких якостей бібліотекаря, як комунікативність, витримка, швидкість реакції, наполегли- вість, повага до особистості кожного читача, працелюбність, точність,

105 професійна майстерність. На практиці ж часто буває так, що бібліотечний працівник, тільки-но прийшовши на роботу і розпочавши свою професійну діяльність, твердо перекований у своїх перевагах над читачем і впевнений у своєму призначенні вихователя і керівника читання. При такому спілкуванні з читачем можна легко стати на невірний агресивно-захисний, а в разі поразки - на принизливо-відступний шлях. Обидва ці шляхи неприпустимі, і якщо той, чий інший закон може увійти у протиріччя із зовнішнім середовищем, зміною умов праці і буття, то етичні принципи зберігаються при всіх умовах. Ось чому поряд із вимогою «дай собі закон»
Кант ставить іншу, важливу для етики умову: «Дій так, щоб максима твоєї поведінки у всякий час могла бути нормою загального законодавства».
Професійна етика бібліотекаря ґрунтується на безпосередньому спілкуванні з людьми, на постійній увазі до їхніх інтересів, намаганні найбільш повно задовольнити їхні читацькі запити.
Бібліотечна етика насичена гуманістичними аспектами. Вона регулює поведінку бібліотекаря таким чином, щоб зміцнювався його авторитет, розкривалася суспільна значимість професії.
Праця бібліотекаря не може бути строго формалізованою. Від нього вимагається не лише висока кваліфікація, але й глибоке осмислення свого морального обов'язку перед користувачами бібліотеки. Тому під професійною етикою бібліотекаря ми розуміємо сукупність специфічних вимог та норм моралі під час виконання ним професійних обов'язків із обслуговування користувачів бібліотек.
Вона формує у бібліотекаря поняття свого професійного обов'язку і честі, прищеплює навички культури спілкування і високого професіоналізму.
У бібліотечній професії існує своє неповторне різноманіття ситуацій, труднощів і навіть небезпек, «робота» з якими потребує фахових знань, педагогічного такту, психологічної реакції. Бібліотекар має свої
«заборони», «моральні спокуси», «моральні доблесті», «втрати» тощо. Для вирішення цих специфічних проблем необхідно мати чітке уявлення про трудову професійну мораль, її історію, філософію та практику.

Що ж ми відносимо до норм бібліотечної етики?

Вільний доступ до інформації
Розвинене інформаційне суспільство ставить перед бібліотекарями завдання удосконалення технологій, усесторонньої гуманізації процесів обслуговування, насамперед їхнє етичне збагачення.
Оперативне надання інформації є пріоритетним у роботі з багатьма групами читачів. Тому довідкова робота - одна з найрозповсюдженіших форм надання інформації. Вона включає в себе і просто пораду, і допомогу бібліотекаря у пошуку інформації, і більш складні пошуки: організацію ро-

106 боти в системі ВРІ та ін. Надання цих послуг потребує від бібліотекаря не лише високої кваліфікації, але й знань сучасних норм професійної етики.
Етичний аспект сучасної інформаційної роботи бібліотеки заключається насамперед у питанні вільного доступу до інформації.
Професіонали зарубіжних бібліотек, які давно вже працюють в умовах комфортного комп'ютерного забезпечення, вважають, що бібліотекаря, який виконує запит, не повинні хвилювати причина і мета, з яких запитується інформація. Єдиний обов'язок спеціаліста - оперативне задоволення запиту: бібліотекар допомагає своєму клієнтові одержати потрібну інформацію і ніякі професійні переконання, за їхньою думкою, не повинні навіть несподіваним чином впливати на виконання професійних обов'язків.
Ніякої політики, ніякої релігії, ніякої моралі - таке своєрідне кредо цього методологічного методу.
Прихильники іншої точки зору зазначають, що така позиція є суперечливою з етичної точки зору. Справа в тому, що існує нерозривний зв'язок між інформацією, що надається, та її практичним застосуванням.
Бібліотекар має моральне право, керуючись своїми соціальними обов'язками, відповідальністю перед суспільством, власними етичними переконаннями, вирішити, надати чи ні читачу інформацію, яку він вимагає. Такий бібліотекар відмовиться представити підлітку літературу з виготовлення саморобної зброї, не видасть дитині книги, які проповідують фашизм, насильство, жорстокість, порнографію.
Недопустимість цензури
Питання існування цензури в бібліотеці завжди були досить складними для вирішення етичних проблем та проведення чіткої межі між фактами
існування цензури і відбором книг у бібліотеку.
Маючи на увазі вільний доступ до інформації та недопустимість цензури, ми говоримо про ідеальну бібліотеку. Але реально бібліотека будь-якої країни має інформацію, таємну для читача. Сюди відносяться видання, які включають екологічні, юридичні, комерційні, військові дані. У держави завжди є закрита інформація і вона буде існувати поки світ поділений на окремі території.
Сьогодні перед нашими бібліотеками постає питання такої форми цензури як придбання і надання читачу літератури, що висвітлює питання статевих стосунків. На Заході це завжди було великою етичною проблемою.
Ми ж тільки починаємо працювати з такою літературою. Бібліотекарі поки що намагаються не виставляти літературу такої спрямованості на відкритий доступ і видають її лише за персональним запитом.
Важко вважати цензурою і відбір літератури для дітей та підлітків. Вони не можуть ще відповідати за відбір книг і потребують поради і допомоги бібліотекаря.

107
Моральний обов'язок працівника бібліотеки - виховувати юного читача під позитивним впливом друкованого видання. І кожен із них особисто для себе буде вирішувати видавати чи ні дитині книгу Маркіза де Сада або літературу, що пропагує насильство. Але форми цензури настільки багатогранні, що лише бібліотекар, керуючись своєю професійною етикою, моральними переконаннями, зможе остаточно для себе вирішити питання цензури в кожному окремому випадку.
Конфіденційність читання

Комерціалізація бібліотечних послуг, розширення об'єму інформації, що надається, та її доступність, поставили перед бібліотеками нову етичну проблему - збереження державної, комерційної та особистої таємниці читання (конфіденційності).
Дотримуючись конфіденційності, бібліотечні працівники мають на увазі, що зміст прочитаного може цікавити колег по роботі чи навчанню, конкурентів у бізнесі. Адміністрація може цікавитись читанням своїх працівників, можливий інтерес до змісту читання і з боку правоохоронних органів. Окрім того читачі цікавляться тим, що читають інші та продивляються ті ж самі матеріали. Є група читачів, яким необхідна увага і контроль із боку дорослих. Це діти, школярі. Батьки можуть і повинні цікавитися, що читають їхні неповнолітні діти. Тут бібліотекарям потрібно зробити виняток, і вони разом із батьками будуть турбуватися про зміст читання дітей.

Реальний і бажаний імідж бібліотекаря
Визначити співпадання реального і бажаного іміджу бібліотекаря допомогло складання читачами і бібліотекарями відповідних рейтингів.
Складаючи рейтинги ролей, які реально виконують бібліотекарі, із запропонованих типових варіантів, читачі розподілили їх таким чином:
- охоронник (наглядач);
- чиновник (начальник);
- радник;
- учитель;
- енциклопедист;
-
«пан Ніхто»;
- психотерапевт;
- артист;
- приятель.
Самі ж бібліотекарі відчувають себе енциклопедистами, приятелями
(хорошими людьми), вчителями і масовиками-витівниками.
Бібліотекарі ж припускають, що в ідеалі читачам імпонує бібліотекар- приятель, радник, енциклопедист, учитель, психотерапевт і лише потім - масовик-витівник.

108
Таким чином, і читачі, і бібліотекарі не завжди підозрюють про неспівпадання їхніх думок, значних розходженнях у сприйнятті бібліотечних ролей.
Шкільна бібліотека - це особливе середовище і бібліотекар у своїй професійній діяльності виступає як джерело інформації, організатор
індивідуальної і колективної діяльності.
Якщо учня привітно зустрічають, уважно вислуховують і охоче допомагають знайти необхідну інформацію, то обов'язково захочеться прийти в бібліотеку ще не раз.
Зрозуміти запити, бажання, інтереси дитини, щоб повністю їх задовольнити, або тактовно щось порадити, щоб їх розширити, - завдання не з легких. Тому бібліотекар має бути хорошим психологом, а також обізнаним з новою формацією.
Прогресивні представники вітчизняної педагогіки завжди розглядали шкільну бібліотеку як найважливішу ланку навчально-виховного процесу, підкреслюючи її безсумнівний вплив на якість навчання. А книга була, є і буде вічним джерелом звань для людини.


Рейт
инг
Імідж
бібліотекаря
в уявленні
бібліотекарів
Імідж
бібліотекаря на
думку читачів
Бажаний імідж
бібліотекаря
на думку
читачів
Бажаний імідж
бібліотекаря на
думку
бібліотекарів
1
енциклопедист
охоронець
радник
приятель
2
приятель
чиновник
енциклопедист
радник
3
«лікар душі»
радник
приятель
енциклопедист
4
радник
учитель
психотерапевт
учитель
5
психотерапевт енциклопедист «лікар душі» психотерапевт
6
учитель
ідеолог
-
масовик-
витівник
7
масовик-
витівник
«пан Ніхто»
-
гуру
8
-
психотерапевт
-
артист
9
-
приятель
-
-





109
Культура мовлення шкільного
бібліотекаря – духовне обличчя і
важливий елемент його
професійної майстерності
У роботі шкільного бібліотекаря важливе місце займає культура мовлення, яка являється його духовним обличчям. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу та надбань усього людства.
Для того щоб професійно рекомендувати літературу, аргументувати свою точку зору, вести дискусію бібліотекар має знати основи риторики як науки про слово, яка навчає мистецтву спілкування, впливу слова на розум та серце людей, формує світогляд і здатність до дій. Вміння володіти словом - запорука успіху у житті, необхідна умова високого професіоналізму.
Мова шкільного бібліотекаря повинна бути не тільки правильною, а й лексично багатою, синтаксично різноманітною. Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення.
Культура мовлення допомагає бібліотекареві під час бесід орієнтувати учня-читача у виборі необхідного матеріалу. Коли обговорюється прочитана книга і в розповіді учня немає логіки, бібліотекар повинен допомогти правильно побудувати речення, щоб воно мало смислову послідовність.
Під час індивідуальних бесід із учнями, бібліотекар слідкує за чистотою мовлення, намагається залучити учнів до розмови чистою літературною мовою, не вживаючи русизми, діалектизми та слова-паразити. Чистота мовлення також залежить від дикції.
Навчаючи дітей користуватися книгою, фондами бібліотеки, її довідковим апаратом, бібліотекар керує правильністю мовлення, навчає учнів правильно будувати речення. Висловлювання повинно бути правильним, послідовним, точним, доречним і виразним.
В бібліотеці існує своя специфіка мовного спілкування. Особливо яскраво вона проявляється в індивідуальних і масових формах обслуговування читачів. Діючим риторичним прийомом є розмірковування
бібліотекаря перед читачами, які спонукають співрозмовників до колективного мислення. Важливий професійний такт – це повага до читача, розуміння, що потрібно, цікаво.
Доречно враховувати склад аудиторії, який, у свою чергу, залежить від типу бібліотеки. Бібліотекар повинен вибирати стиль подачі матеріалу, відповідну манеру поведінки. Найбільш ефективний спосіб подачі
інформації – діалоговий.

110
Відповідальний момент – підготовка до виступу (складання конспекту).
В перші хвилини доводиться завойовувати симпатії та довіру слухачів.
Щирий, впевнений, енергійний початок привертає увагу аудиторії. Слід використовувати логіку. Бібліотекар повинен імпровізувати (лідер у спілкуванні, але реалізується лише через слухачів). По закінченню виступу бібліотекар підсумовує сказане і ще раз вносить пояснення, створює атмосферу завершеності заходу. Можна використовувати порівняння, жарт, комплімент. Мова повинна бути емоційно забарвленою. Не слід також забувати про зовнішній вигляд.
Для найбільш вдалого спілкування потрібно дотримуватися певних порад:

встановити зоровий контакт;

використовувати міміку, жести;

звертати увагу на дикцію, темп мови, тональність;

не допускати роздратованості;

виявляти зацікавленість співбесідником;

сприймати кожного користувача бібліотеки як бажаного гостя.
Правила мовного спілкування
бібліотекаря з читачами
1.
Постійно дивіться на бібліотеку очима читача.
2.
Під час спілкування з читачами виявляти щирість, скромність.
3.
Мова повинна бути помірної гучності, плавною за інтонацією, м’якою, чіткою, наповненою вишуканими словами.
4.
При розмові будьте ввічливим, вживайте слова: «Ви», «будь ласка»,
«прошу Вас», «вибачте», «дякую».
5.
У відповідь на подяку читача виявляйте скромність, не залишайте слова вдячності без уваги, відповіді.
6.
Якщо немає можливості повністю задовольнити вимоги читача, потрібно вибачитися.
7.
У разі великого напливу читачів або великої зайнятості необхідно час від часу заспокоювати читача, який чекає.
8.
Коли читач виходить із бібліотеки, треба з ним попрощатися:
«Усього Вам найкращого», «До побачення», «Приходьте до нас».
Дотримання вищезазначених правил сприятиме створенню позитивного
іміджу бібліотеки. Саме імідж шкільної бібліотеки – це її образ в очах учнів, вчителів, батьків, що включає як форму, так і зміст діяльності бібліотеки – інтелектуального і духовного потенціалу навчального закладу.



111

Анкета для самоаналізу
Шановний бібліотекарю, оцініть на якому рівні Ви володієте наступними вміннями.
Рівні володіння:
Високий
Достатній
Середній
Недостатній
Низький
1.
Аналізую результати шкільної бібліотеки й роблю діагностико- прогностичні висновки щодо її вдосконалення.
2.
Визначаю завдання роботи бібліотеки на поточний рік.
3.
Опрацьовую методичну літературу й адаптовую найбільш оптимальні форми до умов своєї бібліотеки.
4.
Розробляю необхідне наочне та навчально-методичне забезпечення діяльності шкільної бібліотеки.
5.
Вивчаю запити та інтереси читачів для формування бібліотечного фонду.
6.
Здійснюю у встановленому порядку розміщення, облік, зберігання та постійне оновлення бібліотечного фонду.
7.
Організовую й веду довідково-бібліографічний апарат: каталоги, картотеки, довідково-бібліографічний фонд.
8.
Забезпечую інформаційно-бібліотечне і методичне обслуговування педагогічного колективу та учнів.
9.
Готую і проводжу спільно з педагогічним колективом масові заходи популяризації книги.
10.
Аналізую стан читання школярами літератури.
11.
Шляхом самоосвіти постійно підвищую свою психологічну культуру.
12.
Вмію проектувати програму свого професійного вдосконалення.



112

Свята і будні шкільного бібліотекаря








З досвіду роботи членів творчої групи
Добровеличківського районного методичного
об’єднання шкільних бібліотекарів



113
Керівником групи
Ружанською Тетяною Валентинівною
створені методичні рекомендації
щодо проведення засідань творчої групи


































114
Бібліотекар – слово, повне сонячного змісту!
У працю він вкладає душу всю свою.








Ружанська Т.В., Купріяненко Н.І.,
бібліотекарі НВК №3 та НВК №1 м. Помічної
впевнені, що книжкові викладки, тематичні
виставки літератури завжди допоможуть
школярам у виборі книг для читання




115
Бібліотечний урок у
Помічнянському НВК №3 – це завжди цікаво
























Урок
- знайомство зі
шкільною бібліотекою.
1клас
Як до нас приходить книга.
2 клас
Структура книги
4 клас
Бережливе ставлення до книги
3 клас

116
Учні, які займаються у гуртку «Ляльковий театр» Добровеличківської ЗОШ №1 раді допомогти бібліотекарю Гуржос Л.Г. у проведенні бібліотечних уроків














Як зберегти підручник.
2 клас
У гості до казкових героїв
1 клас

117
Щороку у шкільній бібліотеці
Помічнянського НВК №1 проходить веселий захід “Посвята у читачі”.
І кожного разу бібліотекар Купріяненко Н.І. вигадує нові захопливі казкові історії





























Ми веселі і завзяті,

дуже любимо читати.

І тому нам до душі

ця
«Посвята в читачі»


118
Сторінками книжок у чарівний світ казкових героїв мандрують на бібліотечних уроках учні молодших класів разом з бібліотекарем
Добровеличківського НВК №2 Молєвою Т. А.





























Чарівний світ,
казковий світ
знайомий нам із
юних літ
.

119
Бібліографічні огляди літератури знайомлять учнів з фондом бібліотеки



































Довідкова література
– ключ у світ знань.
8 клас.
Помічнянський НВК №3
Дивосвіт українських казок.
3 клас.
Помічнянський НВК №1
Книги сучасних українських письменників.
8 клас.
Добровеличківська ЗОШ
№1
Історія зі сторінок моїх улюблених книжок.
7 клас.
Добровеличківський НВК
№2

120
Любов до читання треба виховувати з дитинства і кожна зустріч з новою книгою повинна бути цікавою і змістовною
















Зустріч з книгою
– це свято,
Знає добре кожен з нас
Знов Букварик кличе радо
На гостину усіх вас!

“Свято Букваря” у Помічнянському НВК №3


121
Робота шкільного бібліотекаря полягає в тому, щоб залучити дитину до читання, навчити любити книгу











Бібліотекар завжди радіє, коли у бібліотеці багато читачів.
Це означає лише одне: коли діти прагнуть до книги, його праця не марна

122
Ріднити людей з книгою, прививати культуру читання, відкривати їм красу і силу слова – ось сутність бібліотечної професії



































Не минайте, завітайте
У бібліотеку –
Тиху, лагідну і світлу,
Любов’ю зігріту.


Для всіх двері тут відкриті,
Хто вчитись бажає.
Не лінуйтеся, заходьте –
Книга вас вітає!

123




Використана література:

1.
Бочко В.В. Деякі аспекти інформаційної роботи в бібліотеці
професійно-технічного навчального закладу // Шкільна бібліотека. – 2008. - №2. – С.71-73.
2.
Бочковський В.Д., Булавчук Л.М. Психологічні чинники та
бібліотечно-педагогічні
умови
підвищення
читацької
активності та культури школярів // Шкільна бібліотека. – 2006. -
№7. – С.57-60.
3.
Вобленко Ю. Інформаційна культура в працях провідних
бібліотекознавців та бібліографознавців // Вісник Книжкової палати. – 1999. - №2. – С.7-9.
4.
Войтюк В. Аналіз сформованості читацьких інтересів та
активності школярів // Шкільна бібліотека. – 2005. - №10. – С.61-
63.
5.
Гичка І. Моделювання і вибір моделі обслуговування читачів //
Шкільна бібліотека, 2007. - №4. – С.112-113.
6.
Дудіна В.Г. Духовне обличчя шкільного бібліотекаря // Шкільна бібліотека - 2006. - №11. – С.31.
7.
Жирова В.Г. Етика бібліотекаря // Шкільна бібліотека - 2006. -
№11. – С.32.
8.
Колесник
Е.Л.
Мониторинг
деятельности
школьной
библиотеки // Шкільна бібліотека. – 2008. – №5 . - С.57-59.
9.
Марченко Л. Індивідуальна робота з читачами // Сучасна школа
України. – 2009. - №6(210). – С.85-90.
10.
Медвєдєва Е. Концептуальна модель інформаційного навчання
користувачів // Бібліотечний вісник. -1997. -№2. – С.4-7.
11.
Пелешок Н. Формування інформаційної культури учнів шкіл //
Шкільна бібліотека. -2008. - №12. – С.38.
12.
Пешкова М.І. Шкільна бібліотека та її роль у навчально-
виховному процесі школи // Шкільна бібліотека. - 2008.- №3.–
С.94-101.

124 13.
Пикало В. Рівень інформаційної культури сучасної людини //
Шкільна бібліотека. – 2009. - №2. – 35-39.
14.
Півнева С.І. Культура мовлення шкільного бібліотекаря –
важливий елемент його професійної майстерності // Шкільна бібліотека - 2008. - №11. – С.30.
15.
Порхун Т.К. Бібліотечно-бібліографічне навчання школярів //
Шкільна бібліотека. – 2007. – №12 . - С.68-70.
16.
Рабінович Г. Індивідуальна та масова робота шкільної
бібліотеки. Нові технології популяризації літератури // Шкільна бібліотека. – 2007. - №10. – С.138-142.
17.
Рабінович І. Індивідуальна та масова робота шкільної
бібліотеки. Нові технології популяризації літератури // Шкільна бібліотека. – 2007. - №10. – С.138-144.
18.
Регуш О.А. Сучасний учень та культура читання // Шкільна бібліотека. – 2008. - №5. – С.13-14.
19.
Салій В.О. Довідковий апарат бібліотеки // Шкільна бібліотека. –
2008. –
№2. – С.64.
20.
Сунцова О. Шкільна бібліотека в умовах реформування освіти //
Шкільна бібліотека. – 2008. - №3. – С.56-58.
21.
Технології діяльності шкільної бібліотеки // Шкільна бібліотека.
– 2008. -
№9. – С.24-26.
22.
Технології масових та індивідуальних послуг читачам у
шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека. – 2008. - №9. – С.57-66.
23.
Формування інформаційної культури учнів: педагогічний аспект
// Шкільна бібліотека. – 2006. - №6. – С.63-65.
24.
Хоменко О. Сучасний учень і культура читання // Шкільна бібліотека. – 2008. - №2. – С.90-94.
25.
Чекан Н.М., Ситник Г.Л. Знання – сонце, книга – вікно // Шкільна бібліотека - 2008. - №11. – С.26-34.
26.
Черномазова В.О. Діяльність бібліотеки на підтримку читання.
Популяризація читання. Виховання читанням // Шкільна бібліотека. – 2008. - №11. – С.47-49.



125
Зміст

Актуальність проблеми………………………………………………
3
Основні етапи роботи творчої групи …………………………………
5
План засідання №1…………………………………………..……….
6
Роль і місце інформаційного центру бібліотеки у навчально- виховному процесі навчального закладу……………………………

7
Зміст, завдання і пріоритетні напрями інформаційної діяльності шкільної бібліотеки в сучасних умовах………………………………

15
Організація роботи бібліотеки. Інформаційні потоки ………………
16
Планування роботи шкільної бібліотеки з формування у школярів
інформаційної культури та культури читання………………………
17
Орієнтовний план роботи шкільної бібліотеки (Формування у
школярів інформаційної культури та культури читання)………..
19
Моніторинг читацьких інтересів……………………………………..
23
Анкети для виявлення читацьких умінь і навичок учнів 1-11 класів………………………………………………………
24
Сучасний учень і культура читання………………………………….
28
Шляхи підвищення культури читання……………………………….
30
План засідання №2……………………………………………………
31
Основи інформаційної культури юного читача……………………..
32
Основні компоненти інформаційної культури………………………
34
Етапи формування інформаційної культури…………………………
35
Основні завдання занять з учнями 1-4, 5-9, 10-11 класів……………
36
Орієнтовна програма занять з формування інформаційної культури школярів………………………………………………………………
38

126
Вчитись граючись – завжди цікаво………………………………......
41
Книжкова виставка-діалог, виставка-кросворд. Додаток…………..
42
План засідання №3…………………………………………………….
44
Інформаційне забезпечення учнів-читачів……………………………
45
Масові, групові та індивідуальні методи
інформаційної роботи………………………………………………….
48
Бібліотечний урок як засіб виховання інтересу до книги, успішного засвоєння шкільних наук та виховання культури читання………….
52
Бібліотечний урок – це цікаво………………………………………..
53
Рекомендації щодо проведення бібліотечного уроку………………..
54
Бібліографічний огляд.
Методика підготовки та проведення…………………………………
55
План засідання №4…………………………………………………….
58
ДБА – основне джерело інформації бібліотеки. Значення каталогів і картотек у шкільній бібліотеці………………………………………..
59
Бібліографічні посібники – складова частина ДБА…………………..
64
ДБА – помічник у виборі книг
Тематичне оцінювання………………………………………………..
67
Правила користування бібліотечно-бібліографічним апаратом бібліотеки (пам’ятка) ………………………………………
69
План засідання №5……………………………………………………
70
Схема формування читацьких інтересів……………………………..
71
Індивідуальна та масова робота з читачами………………………….
76
Інноваційні форми масової роботи бібліотеки – шлях до оволодіння основами культури читання…………………………………………..
84
Індивідуальне керівництво читанням – одна з форм впливу на читання дитини…………………………………………….
92

127
Моделювання індивідуального керівництва читанням………………
93
Ігрові форми пропаганди літератури у роботі шкільної бібліотеки………………………………………….
95
Рекомендації щодо відбору змісту нетрадиційних форм масової бібліотечної роботи на основі виявлення інтересів та здібностей учнів…………………………………………………………………….

97
План засідання №6……………………………………………………
98
Кодекс етики бібліотекаря – шлях до підвищення культури обслуговування читачів………………………………………………..
99
Морально-етичні норми спілкування бібліотекаря з читачем……….
101
Культура мовлення шкільного бібліотекаря – духовне обличчя і важливий елемент його професійної майстерності…………………..
109
Анкета для самоаналізу………………………………………………..
111
Свята і будні шкільного бібліотекаря
З досвіду роботи членів творчої групи
Добровеличківського районного методичного об’єднання
шкільних бібліотекарів……………………………………………….

112
Використана література………………………………………………...
123









128










Упорядник
Ружанська Тетяна Валентинівна,
НВК №3, м. Помічна, шкільна бібліотека
2008-
2010 н.р.

Document Outline

  • Анкета для виявлення сформованості читацьких
  • інтересів, розвитку читацької самостійності
  • учнів 7-8 класів
  • Правила користування


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал