Програма 4 3 Передмова




Скачати 410.15 Kb.

Сторінка2/4
Дата конвертації08.11.2016
Розмір410.15 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4
Тема. Планети та інші космічні тіла
Мета: дати уявлення про планети та інші космічні тіла Сонячної системи; формувати науко­
вий світогляд, збагачувати словниковий запас; розвивати спостережливість, уміння аналізувати; виховувати інтерес до вивчення природничих наук.
Обладнання: ілюстрації із зображенням восьми планет, картки із завданнями.

Хід уроку

I. акТуаліЗація ОПОрних Знань учніВ

;
1. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.
— Що таке планета?
— Які планети є в Сонячній системі?
— Якої вони форми?

;
2. робота із загадкою.
У безмежнім океані
Вісім куль пливуть в тумані.
Щоб в пітьмі не загубились,
Сонце світить їм щосили.
(Планети.)

II. ПОВідОМлення ТеМи Та МеТи урОку

;
Вступне слово вчителя.
Сьогодні на уроці продовжимо мандрувати Сонячною систе- мою, дізнаємось про планети Сонячної системи та що ще, крім пла- нет, є в ній.

18
III. ПерВинне сПрийняТТя й усВідОМлення нОВОгО МаТеріалу

;
1. робота з підручником.
1) Опрацювання матеріалу до уроку.
2) Бесіда за змістом опрацьованого матеріалу.
— Скільки планет обертаються навколо Сонця?
— Назвіть ці планети.
— Яка планета найближча до Сонця?
— Яку планету можна спостерігати перед світанком і після захо- ду Сонця?
— На якій планеті рік триває вдвічі довше від земного.
— Яка планета складається з рідкого водню?
— Яку планету оточують дивовижні кільця?
— Яка планета обертається, «лежачи на боці»?
— Яка планета найвіддаленіша від Сонця?

;
2. робота в зошиті.

;
3. Фізкультхвилинка.
IV. ЗакріПлення Та ОсМислення Знань

;
1. робота в групах «Привіт! я — планета…» за картками.
Учні об’єднуються в групи, обравши відповідний малюнок пла- нети.
Завдання для груп:
— Прочитайте відомості про планету, оберіть ті факти, які відсут- ні в підручнику. Знайдіть цю планету на малюнку підручника або електронного додатка та представте її іншим групам.
Група 1. Меркурій.
Планета, найближча до Сонця. Отримала свою назву на честь римського бога торгівлі. Ця найшвидша планета здійснює оберт на- вколо Сонця за 87,97 земних діб. Маса Меркурія приблизно у 18 ра- зів менша від маси Землі. Як найближча до Сонця планета, Меркурій отримує від центрального світила значно більше енергії, ніж, напри- клад, Земля (у середньому в 10 разів). Удень на Меркурії спекотно, а вночі — мороз. Середня температура — +430 °С.
Група 2. венера.
Друга за віддаленістю від Сонця, носить ім’я богині краси. Ве- нера — третій за яскравістю об’єкт на небі. Її яскравість поступаєть- ся лише яскравості Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів. На світанку Венеру можна побачити в східній частині неба. А в західній його частині планету видно після

19
того, як Сонце сяде за обрій. Венера обертається навколо Сонця у зво- ротному напрямку — зі сходу на захід, а не із заходу на схід, як
Земля й більшість інших планет. Період обертання Венери навколо осі щодо зір (зоряна доба) триває близько 243 земних доби. Середня температура — +500 °С.
Група 3. земля.
Це третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій існує життя. Її називають Планетою-садом, Блакитною або
Зеленою планетою. Земля обертається навколо Сонця за період, що дорівнює 365,24 доби. Має супутник — Місяць. Період обертання планети навколо своєї осі — 23 год 56 хв 4,1 с. Середня температу- ра — +30 °С.
Група 4. Марс.
Марс — четверта планета земного типу. Через криваво-чер- воний колір (у складі планети багато заліза) його іноді називають
Червоною планетою. Марс довго асоціювали з війною та кровопро- литтям, і тому його назвали на честь римського бога війни. На Мар- сі є метеоритні кратери, як на Місяці, вулкани, долини та пустелі, подібні до земних. Тут розташована гора Олімп — найвища відома гора в Сонячній системі. Планета має два супутники. Рік на Марсі триває 687 днів. Планета обертається навколо своєї осі, період обер- тання триває 24 години 37 хвилин. На Марсі також спостерігається зміна пір року, тривалість яких майже вдвічі більша, ніж на Землі.
Середня температура — –23 °С.
Група 5. Юпітер.
П’ята й найбільша планета Сонячної системи, більш ніж у два рази важча за всі інші планети разом узяті й майже в 318 разів важ- ча за Землю. Названа на честь найголовнішого римського бога. Уся видима поверхня Юпітера — щільні хмари, розташовані на висоті близько 1000 км над «поверхнею», де газоподібний стан змінюєть- ся на рідкий і утворює численні шари жовто-коричневих, червоних
і блакитних відтінків. Незважаючи на гігантські розміри, Юпітер доволі швидко обертається навколо власної осі, здійснюючи повний оберт усього за 9 годин 55 хвилин. При цьому в газовому океані пла- нети виникають потужні вихори й циклони. Одна з прикметних рис
Юпітера — пласке кільце, що складається з пилу й дрібних кам’яних частинок. Середня температура — –160 °С.
Група 6. сатурн.
Шоста за віддаленістю від Сонця й друга за розмірами плане- та Сонячної системи. Назва походить від імені римського бога зем- леробства. Сатурн є величезною кулею, що швидко обертається на- вколо своєї осі (період — 10,23 години). Його маса у 95 разів більша за масу Землі. Сьогодні вченим відомо, що Сатурн оточує ціла серія

20
кілець, завтовшки всього 10–20 м. Кожне з них складається з без- лічі брил снігу й криги, середній розмір яких сягає кількох метрів.
Група 7. уран.
Сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Уран рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті.
Один оберт навколо Сонця він здійснює за 84,01 земних роки. Період власного обертання Урана складає приблизно 17 годин. Він має 27 су- путників. Середня температура — –220 °С. Відстань цієї планети від
Сонця в 19 разів більша, ніж відстань Землі до центрального світила.
Група 8. нептун.
Восьма за віддаленістю від Сонця й четверта за розміром пла- нета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Названа на честь бога моря. Світло від Сонця доходить до Нептуна трохи біль- ше, ніж за 4 години. Тривалість року, тобто час одного повного оберту навколо Сонця,— 164,8 земного року. Нептун також має кільця — два широких і два вузьких. У нього є 8 відомих супутників. Серед- ня температура — –210 °С.

;
2. Виступи представників від груп, які розпочинаються словами: «Привіт! я — пла­
нета…».

V. ПідБиТТя ПідсуМкіВ урОку

;
1. Фронтальне опитування.
— Скільки планет обертаються навколо Сонця? (вісім.)
— Чому ми бачимо планети, хоч вони не світяться? (вони світять
відбитим сонячним світлом.)

;
2. гра «Відгадай планету».
Ця малесенька планета
Перша Сонечком зігріта,
І моторна — рік на ній
Вісімдесят вісім днів.
(Меркурій.)
Де не глянь — ріки, гори, ліси,
Полонини, озера, поля…
Не знайти ще такої краси,
Як на прекрасній планеті… (Земля).
Тільки Сонце і Місяць
У небі яскравіші, ніж вона.
Та й гарячішої за неї
У системі Сонячній нема.
(венера.)

21
Ця планета — це ми знаємо
Бога моря називає.
(нептун.)
VI. дОМашнє ЗаВдання
1. Повторити матеріал уроку.
2. Скласти власну загадку про планету.
3. Бажаючі можуть узяти участь у проекті «Комети, метеоро-
їди, астероїди».
додатКовий МатеРіал
Матеріал до проекту «Комети, метеороїди, астероїди»
Щодня близько 20 метеоритних потоків проходять поряд із
Землею. Відомі близько 50 комет, які потенційно можуть перетну- ти орбіту нашої планети. Зіткнення Землі з відносно невеликими космічними тілами розміром у кілька десятків метрів відбуваються один раз на 10 років. На нашу планету постійно падають космічні тіла. Деякі з них мають розміри піщинки, інші можуть важити кіль- ка сотень кілограмів і навіть тонн. Канадські вчені з Астрофізично- го інституту Оттави стверджують, що за рік на Землю падає метео- ритний потік загальною масою понад 21 тонну, а окремі метеороїди важать від кількох грамів до 1 тонни.
30 червня 1908 року
Близько 7:00 ранку над територією басейну Єнісею з півден- ного сходу на північний захід пролетіла велика вогненна куля. По- літ закінчився вибухом на висоті 7–10 км над незаселеним районом тайги. Вибухова хвиля двічі обігнула земну кулю й була зафіксова- на обсерваторіями всього світу. В результаті вибуху були повалені дерева на території понад 2000 км
2
, шибки в будинках були вибиті в декількох сотнях кілометрів від епіцентру вибуху. Вибуховою хви- лею в радіусі близько 40 км були знищені звірі, постраждали люди.
Протягом декількох днів на території від Атлантики до Центрально- го Сибіру спостерігалося інтенсивне світіння неба.
1920 рік
Найбільший із знайдених метеоритів має назву Гоба. Цей за- лізний гігант вагою близько 66 тонн упав у доісторичний час, при- близно 80 000 років тому, а був знайдений у Намібії 1920 р. біля
Гротфонтейна. Він складається в основному із заліза та вважається найважчим з усіх метеоритів, що впав. Він зберігається на місці па- діння. Це найбільший на Землі шматок заліза природного походжен-

22
ня. Із часу падіння він трохи зменшився: ерозія, наукові досліджен- ня та вандалізм зробили свою справу: метеорит «схуд» до 60 тонн.
8 березня 1976 року
У китайській провінції Цзілінь пройшов найбільший мете- ороїдний кам’яний дощ у світі, який тривав 37 хвилин. Космічні тіла падали на землю зі швидкістю 12 км/с. Потім знайшли близь- ко сотні метеороїдів, серед них найбільший — 1,7-тонний метеороїд
Цзілінь (Гірін).
20 червня 1998 року
Метеороїд упав поблизу туркменського міста Куня-Ургенч.
Найбільша частина метеороїд, вагою 820 кг, упала на бавовняне поле, утворивши вирву близько 5 метрів.
15 вересня 2007 року
Метеороїд упав у Перу біля озера Тітікака, неподалік від кор- дону з Болівією. Очевидці стверджували, що спочатку був сильний шум, схожий на звук падаючого літака, а потім вони побачили якесь падаюче тіло, охоплене вогнем. На місці падіння від вибуху утворив- ся кратер діаметром 30 і завглибшки 6 метрів, з якого забив фонтан гарячої води. Ймовірно, у метеороїд містилися отруйні речовини, оскільки у 1500 людей, які живуть неподалік, почалися сильні го- ловні болі.
11 лютого 2012 року
Близько сотні метеороїдних каменів упали на площу 100 км в одному з районів Китаю. Найбільший знайдений метеороїд важив
12,6 кг.
15 лютого 2013 року
У Челябінську (Росія) впав великий метеороїд. У результаті па- діння осколків космічного об’єкта постраждали понад тисяча людей, серед них є діти. «Усі жителі міста побачили спалахи, дуже яскра- ві. Не просто світло ввімкнули, а ніби все засяяло незвичним білим світлом»,— розповіла мешканка челябінського Златоуста. Це рап- тове світло зафіксували й веб-камери, встановлені у місті. За уточ- неними даними, це був один метеороїд, який згорів при наближенні до Землі й розпався на частини.

23
Урок № 6

Тема. Земля — планета сонячної системи. Теплові смуги Землі та їх вплив на при­
роду. добовий і річний рух Землі
Мета: дати уявлення про Землю — планету, про річний і добовий рух Землі; розвива­
ти зв’язне мовлення, увагу; виховувати усвідомлення неподільної єдності людини та Всесвіту.
Обладнання: ілюстрації, пов’язані із Землею як планетою.

Хід уроку

I. акТуаліЗація ОПОрних Знань учніВ

;
Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.
— Що таке планета?
— Яка планета Сонячної системи є найбільшою, а яка — наймен- шою?
— Які планети розташовані ближче до Сонця?
— Які планети розташовані далеко від Сонця?
— Полічіть усі планети по черзі, скориставшись віршиком.

II. ПОВідОМлення ТеМи Та МеТи урОку

;
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми дізнаємося більше про нашу Землю як про плане- ту Сонячної системи.
III. ПерВинне сПрийняТТя й усВідОМлення нОВОгО МаТеріалу

;
1. слово вчителя.
Земля — третя від Сонця планета Сонячної системи, розташо- вана між Венерою та Марсом. Вона має форму кулі й обертається на- вколо Сонця та навколо своєї осі. Діаметр Землі — 12 тисяч 742 км.

;
2. робота в парах.

— Користуючись схемою, поясніть, як рухається планета Земля.

;
3. робота з підручником.
1) Опрацювання матеріалу до уроку.
2) Опитування за змістом опрацьованого матеріалу.
— Між якими планетами розташована Земля? (Між венерою
та Марсом.)
— На якій орбіті знаходиться? (на третій.)

24
— За скільки часу Земля обертається навколо Сонця? (За 365 днів
6 год 9 хв 9 с, тому рік становить 365 днів і один раз на чо-
тири роки — 366 днів.)
— Чому відбуваються зміни пір року? (Земна орбіта має форму
еліпса, наша планета двічі на рік наближається до Сонця і від-
даляється від нього, що зумовлює зміну пір року.)
— За скільки часу Земля обертається навколо своєї осі?
(За 23 год 56 хв 4 с.)
— Що таке вісь Землі? (віссю називається уявна лінія, яка про-
ходить через Північний і Південний полюси.)
— Які кліматичні пояси виділяють? (Жаркий, два помірні та два
холодні теплові пояси.)
— Що є природним супутником Землі? (Земля має один природ-
ний супутник — Місяць.)

;
4. робота зі схемою.
— Знайдіть речення, що відповідають схемі.

• Земля обертається навколо Сонця за 365 днів 6 год 9 хв 9 с.
• Навколо своєї осі Земля обертається за 23 год 56 хв 4 с.

;
5. робота в парах.

— Поясніть за малюнком зміну дня та ночі на Землі.

;
6. Фізкультхвилинка.
IV. ЗакріПлення Та ОсМислення Знань

;
1. робота в групах.
— Відгадайте загадку:
Де жили люди, з якими спілкувався інопланетянин?

;
2. робота в парах.
— Розкажіть про Землю (середня відстань від Сонця, діаметр,
маса, об’єм, площа поверхні).

;
3. робота в зошиті.

;
4. робота в парах. робота з електронним додатком.
— Які кліматичні пояси є на Землі?

V. ПідБиТТя ПідсуМкіВ урОку

;
Бесіда.
— У чому полягає унікальність нашої планети?
— Яка пора року в Південній півкулі, коли в Україні осінь?

25
— Чому на Землі відбувається зміна дня та ночі?
— Що таке доба? Скільки часу вона триває?
— Чому на Землі змінюються пори року?
— Скільки часу триває звичайний земний рік?
— Що цікавого ви дізналися?
— Що вас здивувало?
VI. дОМашнє ЗаВдання
1. Повторити матеріал уроку.
2. За бажанням підібрати вірші, казки, легенди про планету
Земля.
Урок № 7

Тема. Місяць — природний супутник Землі
Мета: дати уявлення про Місяць як природний супутник Землі, ознайомити із сучасни­
ми дослідженнями цього небесного тіла; продовжувати розвивати вміння творчо працювати з додатковими джерелами інформації; виховувати повагу до культурної спадщини людства та, зокрема, до української народної творчості.
Обладнання: ілюстрації із зображенням Місяця, картки для гри «Збери народні прикмети», ау­
діозапис «Місячна соната» Людвіга ван Бетховена, аудіозапис української народної пісні «Ніч яка місячна», репродукція картини Івана Айвазовського «Місячна доріж­
ка», книги М. Носова «Незнайко на Місяці», Ж. Верна «Подорож на Місяць», портрети американських астронавтів Нейла Армстронга та Едвіна Олдріна.
Хід уроку

I. акТуаліЗація ОПОрних Знань учніВ

;
1. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.
— Як обертається Земля?
— Яку форму має Земля?
— Чому буває день і ніч?
— Що таке доба? Скільки часу вона триває?
— Що обумовлює зміну пір року?
— Чому на Землі існують різні клімати?
— Назвіть і покажіть на карті теплові пояси. Який із них найспе- котніший?
— Скільки природних супутників має Земля?

;
2. робота із загадками.
• Хто 12 разів на рік родиться?

26
• Висить мандаринка.
За тиждень — половинка,
Часточка — за два.
А велика — була.
• Рогатий, а не бик, пливе, а не качка.
• По синьому морі срібний човник пливе.
• Всю ніч ходить навмання,
Прокладає шлях до дня.

;
3. Зачитування віршів, казок, легенд про планету Земля.

II. ПОВідОМлення ТеМи Та МеТи урОку

;
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми дізнаємося все про Місяць як про природний су- путник Землі.
III. ПерВинне сПрийняТТя й усВідОМлення нОВОгО МаТеріалу

;
1. робота в парах.
Складання кластера до слова місяць.

;
2. робота зі словником.
Дізнайтеся тлумачення слова супутник.

;
3. розповідь учителя.
Найближчим до Землі космічним тілом є Місяць. Відстань від
Землі до нього становить 384 400 км, його маса у 81 раз менша від маси нашої планети. Повний оберт навколо Землі та навколо своєї осі Місяць робить одночасно за 27 земних діб, тому він весь час по- вернутий до Землі одним і тим самим боком. Дослідження показа- ли, що на Місяці знайдено ті самі хімічні елементи, що є на Землі.
Установлені на Місяці сейсмографи (прилади для запису коливань земної поверхні) зареєстрували від 600 до 3000 місяцетрусів на рік.
Хоча атмосфери Місяць не має, у нього є дуже розріджена газова оболонка, що складається з водню, гелію, неону, аргону. Поверхня
Місяця на сьогодні достатньо детально вивчена, виготовлено його глобус. На супутнику розрізняють різні частини: світлі «материки»
і темні «моря».

;
4. робота з підручником.
1) Опрацювання матеріалу до уроку.
2) Опитування за змістом опрацьованого матеріалу.
— Яким небесним тілом є Місяць?

27
— За який час Місяць робить повний оберт навколо Землі?
— Що називають фазами Місяця? Назвіть їх.

;
5. Фізкультхвилинка.
IV. ЗакріПлення Та ОсМислення Знань

;
1. робота в зошиті.

;
2. слово вчителя.
Місяць завжди вабив людей своєю таємничістю, чарівністю.
Вони порівнювали Місяць із гарним хлопцем, а в країнах Схо- ду — з прекрасною дівчиною. Місяць надихав поетів, композиторів, художників на творче натхнення. Давайте пригадаємо видатні тво- ри, присвячені Місяцю.

;
3. слухання записів.
1) «Місячна соната» Людвіга ван Бетховена;
2) уривок з української народної пісні «Ніч яка місячна».

;
4. демонстрація картини івана айвазовського «Місячна доріжка».


;
5. демонстрація книжок М. носова «незнайко на Місяці» та Ж. Верна «Подорож
на Місяць».


;
6. космічна хвилинка.
Розповідь учителя з елементами бесіди.
(Демонстрація портретів американських астронавтів Нейла
Армстронга й Едвіна Олдріна.)

Місяць — це єдине космічне тіло, на якому побувала людина.
20 липня 1969 р. американські астронавти Нейл Армстронг та Едвін Олдрін у місячній кабіні Eagle корабля Apollo-11 здійснили першу в історії посадку на Місяць у Морі Спокою.
21 липня 1969 р. вони здійснили вихід на поверхню Місяця та провели перший телерепортаж з іншого небесного тіла.
Ступивши на Місяць, Армстронг сказав: «Це один маленький крок для людини, але велетенський стрибок уперед для всього люд- ства».
— Як ви розумієте його слова?
У прямому ефірі за їхніми діями спостерігало все людство.
Астронавти встановили табличку: «Тут людина з планети Земля впер- ше ступила на Місяць. Липень, 1969. Ми прибули з миром від імені всього Людства». Вони повернулися на Землю 24 липня й привезли
із собою 21,7 кг зразків місячного ґрунту.

28

;
7. гра «Збери народні прикмети» (за картками).
— З’єднайте частини народних прикмет про Місяць.
Якщо Молодик «висить» так, • • як місяць наповнюється.
Новак у кружку,
• • влітку — на мокру погоду.
Не можна квасити капусту, буряки,

• то незабаром задощить надовго.
Якщо місяць народився і водою облився,

• коли місяць убуває.
Садити городину треба,
• • що на його ріжку втримається відро,— чекай дощу.
Круті роги взимку — на мороз, • • несе воду у ріжку…

V. ПідБиТТя ПідсуМкіВ урОку

;
1. слово вчителя.
Хочу розповісти вам одне народне замовляння. Наші пращури вірили, що воно дає силу та здоров’я. «Молодик, молодик, тобі ви- повняться, а нам оздоровляться, тобі рясота, а нам красота, тобі рай на небі, а нам рай на землі».

;
2. Бесіда.
— Що цікавого ви дізналися?
— Які особливості Місяця вас найбільше вразили?
— Що вас здивувало?
VI. дОМашнє ЗаВдання
Повторити матеріал уроку.
Урок № 8

Тема. сузір’я. Велика та Мала Ведмедиці, Полярна зоря
Мета: дати уявлення про сузір’я; формувати практичні навички орієнтування в зоряних картах; розвивати допитливість і спостережливість; виховувати інтерес до вивчення природничих наук.
Обладнання: карта зоряного неба.

29
Хід уроку

I. акТуаліЗація ОПОрних Знань учніВ

;
Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.
— Порівняйте Місяць і Землю. Назвіть їхні спільні та відмінні ознаки.
— Розкажіть, як Місяць урятував Колумбу життя.

II. ПОВідОМлення ТеМи Та МеТи урОку

;
Вступне слово вчителя з елементами бесіди.
Коли Сонце сідає за горизонт, на безхмарному небі то тут, то там з’являються зорі. Спочатку одна, потім друга, третя… десята, двадцята… Придивившись, ми бачимо, що зорі розташовуються то невеличкими групами, то скупченнями.
— Що це за скупчення?
— Як впливають зорі на життя на Землі?
— Що таке Полярна зоря? Яка її роль? Про це та інші цікаві фак- ти ви дізнаєтесь у ході нашого уроку.
III. ПерВинне сПрийняТТя й усВідОМлення нОВОгО МаТеріалу

;
1. читання вірша л. Вознюк «небесна мандрівка».

— Знайдіть у вірші й назвіть назви небесних тіл.

;
2. робота зі словником.
— Чи відоме вам значення слова сузір’я? Довідайтесь тлумачення цього слова.

;
3. розповідь учителя.
У зоряне небо людина вдивлялася ще із сивої давнини. Голов- ними світилами для людини тоді були Сонце та Місяць. Але й зорі привертали її увагу. Люди помітили, що в різні пори року певні зорі з’являються на світанні, а інші зникають відразу після заходу Сон- ця. Ці знання давали можливість людям орієнтуватися в просторі.
Давні люди не знали ні точних механічних годинників, ні ком- паса. Вони орієнтувалися за зоряним небом. Зорі вдалині від рідних берегів указували мореплавцям сторони світу. Вони служили маяка- ми в морях і пустелях. Їх так і називали — дороговказні зорі. Про зорі складали легенди та міфи. Ці об’єкти дуже часто використовують у культурі багатьох народів. Спостерігаючи за зорями та планетами, давні єгиптяни та індійці складали календарі, в основу яких були

30
покладені знання про рух планет. У деяких народів жодна важлива подія не обходилася без поради астролога, який розповідав, як розта- шовані планети в цей день і як вони будуть впливати на подію. Най- цікавішим народом, який вивчав зорі, були індіанці племені майя.
Не маючи ніякого обладнання, вони знали, коли відбудуться місяч- ні та сонячні затемнення.
До винаходу компаса зорі були основними орієнтирами: саме за ними давні мандрівники та мореплавці знаходили дорогу.

;
4. робота з підручником.

1) Опрацювання матеріалу до уроку.
2) Бесіда за змістом опрацьованого матеріалу.
— Що таке зоря?
— Чим зорі відрізняються одна від одної?
— Що таке сузір’я?
— Наведіть приклади найвідоміших сузір’їв?
— Скільки сузір’їв нараховується на небі?
— Яка зоря допомагала мореплавцям визначати сторони горизон- ту? Як саме?
3) Визначення сторін горизонту за допомогою Полярної зорі.
Якщо стати обличчям до Полярної зорі, то спереду буде північ, позаду — південь, праворуч — схід, ліворуч — захід.

;
5. Фізкультхвилинка.
IV. ЗакріПлення Та ОсМислення Знань

;
1. робота з картою зоряного неба.
— Покажіть Полярну зорю, Велику та Малу Ведмедиці.

;
2. робота в зошиті.

;
3. гра «Вірю — не вірю».
Учитель зачитує речення, якщо твердження істинні, то учні плескають у долоні.
• Полярна зоря вказує чітко на північ.
• Сонце — це планета.
• Сузір’я — це зорі, розташовані по всій небесній сфері.
• Полярна зоря розташовується в сузір’ї Великої Ведмедиці.
• Сузір’я Малої Ведмедиці ще називають Малим Ковшем.
• У небі Північної півкулі давні греки виділяли 12 зодіакаль- них сузір’їв.
• Сонце рухається навколо Землі.

31

V. ПідБиТТя ПідсуМкіВ урОку

;
Бесіда.
— Що цікавого ви дізналися?
— Що вас здивувало?
VI. дОМашнє ЗаВдання
1. Повторити матеріал уроку.
2. Розпочати збір матеріалів для реалізації проекту «Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш».
додатКовий МатеРіал
легенди про сузір’я
У царя ефіопів Цефея була красуня дружина — цариця Кассіо- пея. Якось Кассіопея похвалилася своєю красою в присутності нере-
їд — мешканок моря. Образившись, заздрісні нереїди поскаржили- ся богу моря Посейдону, і той напустив на береги Ефіопії страшне чудовисько — Кита. Щоб відкупитися від Кита, який спустошував країну, Цефей змушений був за порадою оракула віддати на поживу чудовиську свою улюблену дочку Андромеду. Її прикували до прибе- режної скелі. Кожної хвилини Андромеда чекала, що з моря випірне
Кит і проковтне її. У цей час герой Давньої Греції Персей здійсню- вав один зі своїх подвигів: він потрапив на відлюдний острів на краю світу, де мешкали три страшні жінки-горгони зі зміями на голові за- мість волосся. Погляд горгон перетворював на камінь усе живе. Ско- риставшись сном горгон, Персей відсік голову одній із них на ім’я
Медуза. З її тіла випурхнув крилатий кінь Пегас. Дві інші горгони прокинулись і хотіли кинутися на Персея, але він скочив на крила- того Пегаса і, тримаючи в руках дорогоцінну здобич,— голову Ме- дузи — полетів додому.
Пролітаючи над Ефіопією, Персей побачив прикуту до скелі
Андромеду. До неї вже прямував Кит, що випірнув із моря. Персей став битися із чудовиськом. Здолати Кита вдалося лише після того, як той побачив мертву голову Медузи. Кит скам’янів і перетворився на невеликий острів. Персей звільнив Андромеду, привів її до Цефея, а згодом одружився з нею.
У давніх греків існувала легенда про сузір’я Великої та Малої
Ведмедиць. Всемогутній бог Зевс вирішив узяти собі за дружину пре- красну німфу Калісто, одну зі служниць богині Афродіти, усупереч бажанню останньої. Щоб позбавити кохану від переслідувань богині,
Зевс перетворив Калісто на Велику Ведмедицю, її улюбленого соба- ку — на Малу Ведмедицю й узяв їх на небо.

32
Урок № 9



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал