Програма для загальноосвітніх навчальних закладів





Сторінка1/9
Дата конвертації06.01.2017
Розмір1.41 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Іноземна мова


ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ



5

9
класи



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Основне призначення іноземної мови — сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.
Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.
Основними комунікативними уміннями є:

уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;

уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною;

уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.
Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування.
Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з:


мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями
(зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

прагматичної компетенції, яка пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами.
У процесі навчання іноземної мови формуються загальні компетенції, які складаються з:

декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально- етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;

практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо;

―компетенції існування‖, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості;

загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.
Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі.
Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як:
— усвідомлення функцій іноземної мови у навчальному процесі й у суспільстві;
— усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність;
— розуміння особливостей власного мислення;
— зіставлення іноземної мови з рідною;
— оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (країнознавство, лінгвокраїнознавство);
— залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної);
— уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).
Засобами іноземної мови відбувається виховання учнів, яке здійснюється через систему особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Цьому сприяє виховання в учнів:
— позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
— культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі;
— емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує;
— розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку в учнів:
— мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
— готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
— бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою;
— уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.
Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня.
Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур
і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору.
Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.
Зміст навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його
історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання
(у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Етапи навчання характеризується різною тематикою для спілкування, різним обсягом навчального матеріалу, різними методами, формами і видами навчальної діяльності відповідно до рівня розвитку учнів, їхніх інтересів і досвіду. У зв’язку з цим етапи мають свої цілі і завдання.
В основній школі (5—9 класи) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмента в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.
Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу відповідає рівню А2+ згідно з ―Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання‖.
Враховуючи те, що вводиться вивчення другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, та те, що на вивчення другої
іноземної мови навчальним планом відводиться менша кількість годин, то, звичайно, рівень володіння уміннями й навичками у всіх
видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися від результатів, досягнутих у вивченні першої іноземної мови (як за якісними, так і за кількісними показниками).
Вважається недоцільним у навчанні другої іноземної мови надавати перевагу якомусь одному або двом—трьом видам мовленнєвої діяльності. Навчальний процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і навичок усного (говоріння, аудіювання) і писемного (читання, письмо) мовлення. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися паралельно
і взаємопов’язано. Варто зазначити, що у 5-му класі, з огляду на вікові особливості учнів і їхній навчальний досвід, не рекомендується введення вступних (пропедевтичних) курсів. Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж усього курсу навчання.
Слід зазначити, що значна кількість вправ і завдань, а також видів навчальної діяльності, які широко використовувались у навчанні першої іноземної мови і співвідносилися з віковими особливостями учнів, не завжди будуть методично доцільними для навчання другої
іноземної мови. Необхідно застерегти від прямого перенесення всіх видів навчальної діяльності, які використовувались у початковій школі під час навчання першої іноземної мови, на початковий етап у вивченні другої іноземної мови. Учитель має добирати такі види вправ і завдань та використовувати такі види навчальної діяльності, які б співвідносилися із зазначеними вище чинниками. Всі вправи і завдання мають бути комунікативно спрямованими, а навчальні дії учнів — чітко вмотивованими.
В основі навчання лексики й граматики лежить принцип випереджаючого усного засвоєння мовленнєвих зразків через комунікативні завдання, після чого йде аналіз та подальше використання цього матеріалу в мовній практиці. Згідно з комунiкативним підходом до навчання новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) спочатку пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони мають бути комунікативно спрямованими і сприяти формуванню в учнів знань не тільки про значення нової мовної одиниці, але й про її формоутворення та функції (застосування) у мовленні. На основі цих знань мають формуватися відповідні мовні навички. Такий комунікативно-когнітивний підхід до сприймання мовного матеріалу сприяє усвідомленому його засвоєнню і адекватному використанню у практичній мовленнєвій діяльності.
Навчання усного і писемного спілкування відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою для навчання першої іноземної мови. Звичайно, рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності буде дещо нижчим, ніж його аналог у вивченні першої
іноземної мови. Він відповідатиме рівню А2+, визначеному і описаному в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти.









АНГЛІЙСЬКА

МОВА

5-
й клас

Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування
Мовленнєві функції
Засоби вираження
Лінгвістичні компетенції
Соціокультурна компетенція
Загальнонавчальна компетенція
Лексична
Граматична
Фонетична
Особистісна










Публічна







Освітня
Я, моя сім’я,
мої друзі
(родинні зв’язки, розпорядок дня)
Одяг, їжа, напої
Відпочинок і
дозвілля
(захоплення, вільний час, канiкули)
Природа.
Погода
Подорож
(загальні відомості про
Великобританію,
Україну)
Рідне місто/
село
Свята і традиції

Шкільне життя
(навчальні предмети, робочий день, урок англійської мови)
— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості;
— порівнювати предмети;
— розповідати про свої захоплення, уподобання;
— запитувати та надавати
інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення
інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— вибачатися;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції.
What does he/she look like? He / She has blue eyes and dark hair.
What’s she/ he like? She
/ he is kind and friendly.
I like oranges. I love playing tennis. Oh, it’s my favourite colour. It’s yellow.
Is he your friend? Yes, he is. He’s my best friend.
I have done it.
I have been to London.
It’s interesting.
Because I like it.
Would you like some tea? Yes, please. No, thank you.
Are you in my class,
Ben? Yes, I am. You are very lucky.
Oh, fantastic!
Bravo, Ann!
Well done, Nick.
Члени родини.
Час.
Щоденні справи.
Предмети одягу.
Продукти харчування.
Напої.
Види відпочинку та занять.
Свята.
Природні явища.
Назви навчальних предметів.
Види діяльності на уроці.
Часові форми: Pre-sent/Past/
Future Simple; Present;
Perfect.
Модальні дієслова: can,
could, may, must, have to.
Іменник: однина, множина
(винятки); присвійний відмінок.
Прикметник: ступені порівняння (двоскладові та багатоскладові прикметники).
Прийменник: місця, напрямку, часу.
Прислівник: частотні
(seldom, sometimes, often), часу.
Займенник: особові, присвійні, зворотні.
Артикль: означений, неозначений.
Особливості
інтонації речень з однорідними членами.
Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність використати різні стратегії для контакту з представниками
інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.
— уважно стежити за презентованою
інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову
інформацію.

НІМЕЦЬКА МОВА

5-
й клас

Сфери спiлкування
Тематика ситуативного спілкування
Мовленнєві функції
Засоби вираження
Лінгвістичні компетенції
Соціокультурна компетенція
Загальнонавчальна компетенція
Лексична
Граматична
Фонетична
Особистісна
















Публічна









Освітня
Я, моя сім’я, мої
друзі (родинні зв’язки, розпорядок дня)
Одяг, їжа, напої
Відпочинок і
дозвілля
(захоплення, вільний час, канiкули)
Природа. Погода
Подорож (види транспорту, загальні відомості про
Німеччину та
Україну: місцехнахоження, столиці, міста)
Свята і традиції
Шкільне життя
(навчальні предмети, робочий день, урок німецької мови)
— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості;
— порівнювати предмети;
— розповідати про свої захоплення, уподобання;
— запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— вибачатися;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції.
Mein Cousin ist ordentlich/älter (als ich).
Wie spät ist es?/Wie viel
Uhr ist es denn? — Fünf vor drei.
Sein ... ist schöner/ größer als ...
Darf/Soll/Muss ich ...?
Ich will ...
Schreib/Schreibt/
Schreiben Sie bitte!
Wen fragst du? — Ich frage ihn.
Er sagt/hat gesagt, dass ...
Ist es gut/...?
Gefält dir ...?
Das Kleid/... gefällt mir
(nicht).
Das Kleid ist sehr hübsch.
Isst du gern Fisch? — Ja, ich mag Fisch.
Was hast du am/im/um ... gemacht? Ich bin/habe ...
Ich möchte gern nach ... fahren.
Wo liegt ...? — Im
Norden.
Oh, wie schön!/...
Viel Spaß!
Schöne Ferien!
Члени родини.
Час.
Щоденні справи.
Предмети одягу.
Продукти харчування.
Напої.
Види відпочинку та занять.
Свята.
Природні явища.
Назви навчальних предметів.
Види дiяльності на уроці.
Іменник: Іменники в
Dat.
Дієслово: Imperativ.
Модальні дієслова
mögen, wollen, müssen,
sollen, dürfen y
Präsens.
Минулий розмовний час — Perfekt.
Прикметник:
Ступені порівняння.
Займенник: Особові займенники в Dat. i
Akk. Ввічлива форма
Sie.
Присвійні займенники в усіх відмінках, крім
Gen. Безособовий займенник es.
Питальні займенники.
Прийменник:
Прийменники з
іменниками в Akk. або
Dat.
Удосконалення знань, навичок
і вмінь, набутих у попередні роки навчання.
Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність використати різні стратегії для контакту з представниками
інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.
— уважно стежити за презентованою
інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову
інформацію.

ФРАНЦУЗЬКА МОВА

5-
й клас

Сфери спiлкування
Тематика ситуативного спілкування
Мовленнєві функції
Засоби вираження
Лінгвістичні компетенції
Соціокультурна компетенція
Загальнонавчальна компетенція
Лексична
Граматична
Фонетична
Особистісна
















Публічна









Освітня
Я, моя сім’я,
мої друзі
(родинні зв’язки, розпорядок дня)
Одяг, їжа,
напої
Відпочинок і
дозвілля
(захоплення, вільний час, канiкули)
Природа.
Погода

Подорож
(загальні відомості про
Францію,
Україну)
Рідне місто/
село
Свята і
традиції

Шкільне життя
(навчальні предмети, робочий день, урок французької мови)
— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості;
— порівнювати предмети;
— розповідати про свої захоплення, уподобання;
— запитувати та надавати
інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення
інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— вибачатися;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції.
Je vous présente ... C’est mon ami ... Ravi de faire ta connaissance. Il est professeur de français ... Ma mère travaille comme. Mon père est ouvrier...
Combien de leçons nous avons aujourd’hui ? La récréation a lieu de 8 heures
45 à 9 heures. Ma journée de travail debute à. Ma matière préféerée c’est ...
Puis-je parler à ... ?
Vous désirez ? L’Ukraine a la superficie ... , sa population est...
Le coq est un emblème national. Les symboles nationaux de la France sont...
Члени родини.
Час.
Щоденні справи.
Предмети одягу.
Продукти харчування.
Напої.
Види відпочинку та занять.
Свята.
Природні явища.
Назви навчальних предметів.
Види дiяльності на уроці.
Особові займенники; часткові артиклі; злиті артиклі; теперішній час; минулі часи дієслів
(passé composé, passe recent); майбутній час дієслів
(futur proche); заперечна форма дієслів; наказовий спосіб; рід і число прикметників; прикметник quel.
Особливості французької вимови (довгота, носові звуки, відкриті/ закриті голосні).
Поділ речень на ритмічні групи.
Інтонація різного типу речень.
Логічний наголос.
Транскрипція.
Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність використати різні стратегії для контакту з представниками
інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.
— уважно стежити за презентованою
інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розуміти
і при необхідності передавати нову
інформацію.

ІСПАНСЬКА МОВА


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал