ПРограма розвиткУ оРганізації об’єднаних націй деРжавНа ПеНітеНціаРНа слУжБа УкРаїНи





Сторінка1/11
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.8 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ВІЛ/СНІД ТА ПРАВА ЛЮДИНИ
У ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ СИСТЕМІ
ПРогРАМА РозВИТкУ оРгАНІзАЦІї об’єДНАНИх НАЦІЙ
ДеРжавНа ПеНітеНціаРНа слУжБа УкРаїНи
Програма розвитку організації об’єднаних націй
ВІЛ/СНІД ТА ПРАВА ЛЮДИНИ
У ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ СИСТЕМІ
Київ, 2011
Рекомендовано до друку Науково-експертною радою Державної пенітенціарної служби України, протокол № 2/3 від «23» вересня 2011 р.
рецензенти анотація
Посібник розглядає питання відповіді на епідемію віЛ/Сніду шляхом забезпечення дотримання прав людини в установах виконання покарань. видання приділяє значну увагу питанням захисту таких груп людей, вразливих до епідемії віЛ, як ув’язнені, споживачі ін’єкційних наркотиків, жінки та інші.
Посібник створено для фахівців державної пенітенціарної служби, медичних працівників, викладачів та курсантів навчальних закладів, спеціалістів, залучених до організації та проведення медико-санітарного забезпечення осіб, які перебувають в установах виконання покарань. Посібник має наметі підвищення рівня поінформованості щодо профілактики віЛ/Сніду, роз’яснення прав, соціальних гарантій, обов’язків та відповідальності персоналу органів та установ виконання покарань, а також засуджених та осіб, взятих під варту.
редакційна колегія намагалась зберегти стиль авторів та їх громадянську позицію і донести це до читача. водночас саме автори несуть відповідальність за наведену інформацію.
редакційна колегія Сергій зінченко, Сергій богунов, Сергій Скоков.
наукові редактори тетяна Семигіна, андрій котуза.
видання здійснено у межах проекту Проон врядування з питань віЛ/Сніду»
менеджер проекту володимир гордєйко
Програма розвитку ООН є глобальною мережею ООН в галузі розвитку, – організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. Ми співпрацюємо зі 166 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних проблем в галузі розвитку. Покращуючи свої власні можливості, вони мають змогу використовувати досвіді знання співробітників ПРООН та широкого кола наших партнерів.
Починаючи з 1993 року, Програма розвитку ООН допомагає Україні на шляху до забезпечення кращих стандартів життя, добробуту та демократії. Ми пропонуємо найкращий міжнародний досвід з метою поліпшення спроможності наших національних партнерів в Урядів органах місцевої влади та серед місцевих громад подолати виклики людського розвитку. У тісній співпраці з ними ми підтримуємо ініціативи, які працюють на зменшення рівня бідності, поліпшення доступу громадян до якісніших соціальних послуг. ПРООН допомагає в подальшому розвитку демократичного врядування, у реформуванні державних установ, охороні довкілля, посиленні ролі жінок в громадсько-політичному житті, гарантуванні вдалого місцевого розвитку. В нашій діяльності миза- безпечуємо баланс між впровадженням заходів щодо розробки політико-правових документів, аналі- тично-дорадчою діяльністю та заходами з поліпшення спроможності наших національних партнерів, окремими пілотними проектами.
Допомагаємо розробити українські рішення задля досягнення українських цілей розвитку.
Більше інформації про діяльність ПРООН в Україні www.undp.org.ua
Програма розвитку організації об’єднаних націй
Подяка
Програма розвитку оон в україні висловлює вдячність Яковець ірині Станіславівні за її внесок до вдосконалення посібника «віЛ/Снід та права людини у пенітенціарній системі.
ЗМІСТ
Стор.
Перелік умовних скорочень
6
глосарій
7
Розділ I
ВІЛ/СНІД – виклик сучасності
9 1.1. розвиток епідемії віЛ/Сніду у світі (М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза, А Якобчук)
9 1.2. Oсобливості епідемії віЛ/Сніду в україні (М. Ко- вальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза, А Якобчук)
11 1.3. Права людини як основний інструмент відповіді на епідемію віЛ/Сніду (В. Рябуха)
17 1.4. законодавче забезпечення протидії епідемії віЛ/
Сніду у пенітенціарній системі україни Т. Добридник)
21

Розділ II
Медичні та соціально-психологічні аспекти
ВІЛ/СНІДу
30 2.1. особливості перебігу віЛ та Сніду. Шляхи передачі віЛ (М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза).
30 2.2. уразливі до віЛ групи, групи-містки. Поведінка, що збільшує ризик інфікування віЛ (М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза, О. Третяк)
36 2.3. залежність від психоактивних речовин як чинник поширення епідемії віЛ/Сніду (М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
45 2.4. інфекції, що передаються статевим шляхом, як фактор, що зумовлює поширення віЛ/Сніду (М. Ко- вальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
51 2.5. Стигмата дискримінація як різновиди порушення прав людини. Шляхи протидії С. Чебоненко)
53 2.6. Пенітенціарна система як специфічне середовище, що впливає на перебіг епідемії віЛ/Сніду С. Чебоненко)
59 2.7. особливості поведінки та психології ув’язнених у контексті віЛ/Сніду О. Третяк)
64

4
віЛ/Снід та Права ЛЮдини у ПЕнітЕнціарній СиСтЕмі. ПоСібник

Розділ III

Профілактика ВІЛ-інфекції
68 3.1. Профілактика віЛ-інфекції як один зі шляхів реалізації права на здоров’я М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
68 3.2. Профілактика віЛ серед співробітників установ виконання покарань М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза, А Якобчук)
71 3.3. Профілактика віЛ серед ув’язнених та засуджених М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза, А Якобчук
)
76 3.4. замісна терапія як один із засобів профілактики віЛ серед наркозалежних. інші види лікування наркотичної залежності М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
77 3.5. антиретровірусна терапія як реалізація права на життя та метод профілактики віЛ/Сніду М. Ко- вальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
84

Розділ IV
Організаційні питання, пов’язані з протидією
ВІЛ/СНІДу в установах пенітенціарної служби
93 4.1. організація протиепідемічної роботи. взаємодія з міністерством охорони здоров’я М. Ковальчук, Є. По- ляков, А. Лета, А. Котуза)
93 4.2. Правовий та соціальний статус віЛ-інфікованих людей, які перебувають в установах пенітенціарної служби (М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
98 4.3. організація дотестового та післятестового консультування в установах пенітенціарної служби М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
99 4.4. забезпечення догляду, лікування та підтримки людей, які живуть з віЛ, в ув’язненні М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
104 4.5. моніторинг віЛ/Сніду в установах виконання покарань М. Ковальчук, Є. Поляков, А. Лета, А. Котуза)
105

Розділ V

Особливі категорії засуджених та ВІЛ/СНІД.
109 5.1. Жінки та віЛ/Снід в установах пенітенціарної служби С. Чебоненко)
109 5.2. діти та віЛ/Снід в установах пенітенціарної служби С. Чебоненко)
112 5.3. Специфіка роботи кримінально-виконавчої інспекції в контексті епідемії віЛ/Сніду О. Янчук)
116
Програма розвитку організації об’єднаних націй

ДОДАТКИ
122
додаток а.
міжнародні керівні принципи щодо віЛ/Сніду та прав людини..
122
додаток б.
рекомендації вооз стосовно віЛ-інфекції та Сніду у в’язницях.
125
додаток в.
адреси для листування з органами державної влади
138
додаток г.
недержавні організації, які співпрацюють з підрозділами пенітенціарної служби у питаннях профілактики віЛ/
Сніду та надання допомоги хворим.
141
додаток Перелік рекомендованої літератури.
150

6
віЛ/Снід та Права ЛЮдини у ПЕнітЕнціарній СиСтЕмі. ПоСібник
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
арв-терапія — антиретровірусна терапія віЛ
— вірус людського імунодефіциту вооз
— всесвітня організація охорони здоров’я дквС
— державна кримінально-виконавча служба дкт
— добровільне консультування та тестування на віЛ
ізз
— індивідуальні засоби захисту
іПСШ
— інфекції, що передаються статевим шляхом кві
— кримінально-виконавча інспекція квк
— кримінально-виконавчий кодекс кму
— кабінет міністрів україни
ЛЖв
— Люди, які живуть з віЛ
моз
— міністерство охорони здоров’я оон ог
ПгЛ



організація об’єднаних націй об’єднання громадян
Персистуюча генералізована лімфаденопатія
ПзПт
— Програма замісної підтримуючої терапії
ПзШ
— Програма зменшення шкоди
ПкП
— Постконтактна профілактика
СвіС
— Cиндром відновлення імунної системи
Сізо
— Слідчий ізолятор
Сін
— Споживачі ін’єкційних наркотиків
Снід
— Синдром набутого імунодефіциту увП
— установи виконання покарань
ЮнЕйдС
— об’єднана Програма оон з питань віЛ/Сніду
Програма розвитку організації об’єднаних націй
ГЛОСАРІЙ
Анонімне консультування та тестування — консультування та тестування без з’ясування відомостей, які дають змогу ідентифікувати особу (прізвище, ім’я, по батькові дата народження місце проживання, роботи або навчання тощо).
Активна профілактика — профілактика поширення віЛ шляхом здійснення заходів стратегії зменшення шкоди від вживання наркотиків, використання презервативів тощо.
ВІЛ-інфекція — захворювання, що виникає внаслідок інфікування віЛ та має різні етапи розвитку від носійства до клінічно виражених форм.
ВІЛ-статус — наявність чи відсутність інфікування віЛ за результатами лабораторного обстеження.
Групове консультування інформування — добровільне передтес- тове консультування, що проводиться для групи осіб, які мають загальну мету — тестування (особи, що обстежуються для отримання довідки вагітні тощо) з метою їх інформування стосовно шляхів передачі віЛ, ризиків інфікування, процедури тестування, а також навчання профілактичним заходам.
Добровільна згода — рішення щодо проходження тестування на віЛ-інфекцію, прийняте особою за умови відсутності будь-якого примусу.
Інформована згода — згода на тестування, надана особою, яка булав змозі прийняти усвідомлене рішення, після отримання під час передтестового консультування у зрозумілій для неї формі інформації стосовно мети та процедури тестування, шляхів передачі віЛ, заходів профілактики та наслідків виявлення віЛ-інфекції.
Консультант — працівник державного, комунального закладу охорони здоров’я, інших державних чи комунальних установ, організацій або закладів, медичного закладу іншої форми власності, представник об’єднання громадян, який після підготовки може проводити консультування перед тестуванням на віЛ та після нього.
Об’єднання громадян (ОГ) — організації, зокрема міжнародні, зареєстровані відповідно до порядку, встановленого законами укра-

8
віЛ/Снід та Права ЛЮдини у ПЕнітЕнціарній СиСтЕмі. ПоСібник
їни Про благодійництво та благодійні організації, Про об’єднання громадян, що працюють у сфері профілактики віЛ /Сніду, догляду та підтримки людей, що живуть з віЛ.
Пацієнт — особа (незалежно від статі, яка отримує послуги дкт у медичних закладах (або клієнт при отриманні послугу немедичних установах, закладах та організаціях, об’єднаннях громадян).
Передтестовe консультування — консультування перед проходженням тесту на віЛ.
Післятестове консультування — консультування після отримання результату тесту на віЛ.
Послуги ДКТ — добровільне консультування у вигляді надання консультативної допомоги з медичних, психологічних, юридичних та інших проблему державних і комунальних закладах охорони здоров’я, інших державних і комунальних установах, організаціях та закладах, медичних закладах інших форм власності, об’єднаннях громадян, а також тестування на віЛ-інфекцію у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, що мають спеціальні обладнані лабораторії, акредитовані у порядку, встановленому кму.
Супервізія — керівництво, спостереження та контроль за роботою консультанта та його підтримка з метою забезпечення якості консультування.
Тестування — проходження лабораторного обстеження на наявність антитіл антигенів до віЛ з використанням традиційних (іму- ноферментний аналіз) або швидких тестів у спеціальних лабораторіях діагностики віЛ-інфекції державних та комунальних закладів охорони здоров’я, акредитованих у порядку, встановленому кму.
Програма розвитку організації об’єднаних націй
РОЗДІЛ І
ВІЛ/СНІД — ВИКЛИК СУЧАСНОСТІ
1.1. Розвиток епідемії ВІЛ/СНІДу у світі
у XXI столітті людство продовжує стикатися з низкою глобальних проблем. одна з них — це поширення віЛ (вірус імунодефіциту людини. хвороба, спричинена вірусом, має тривалий перебіг, її останню стадію позначають терміном синдром набутого імунодефіциту (Снід). термін синдром позначає сукупність симптомів хвороби. віЛ/Снід зумовлює глибоке ураження імунної системи, а саме її недостатність — імунний дефіцит. Епідемія впливає на медичні, демографічні, соціально-еконо- мічні, політичні сфери життя кожного суспільства. це ставить віЛ/Снід на рівень планетарного лиха, збитки від якого порівнюють з наслідками світових воєн. з проблеми охорони здоров’я віЛ/Снід перетворився на проблему соціального розвитку та національної безпеки.
зараз віЛ/Снід є причиною кожної четвертої смерті у світі, насамперед серед осіб молодого віку. заданими всесвітньої організації охорони здоров’я (вооз), у світі близько 33 млн. осіб живе з віЛ. за оцінками об’єднаної програми оон з віЛ/Снід (ЮнЕйдС), показник поширеності віЛ суттєво різниться від країни до країни. найбільшу загрозу хвороба представляє для країн Південної африки, Південної америки, Південно-
Східної азії. в регіоні Східної європи та центральної азії темпи розвитку епідемії також продовжують зростати у російській Федерації, україні, країнах балтії, білорусі та казахстані кількість інфікованих осіб досягла 1,5 млн показник поширеності віЛ перевищив 1% населення у віці 15-49 років.
віЛ відкрито у 1983 р. під час дослідження етіології Сніду одночасно удвох лабораторіях в інституті Пастера у Франції під керівництвом Люка монтаньє (фр. Luc Montagnier) та у національному інституті раку в СШа під керівництвом роберта галло (англ. Robert C. Gallo). у 2008 р. Люк мон- таньє та Франсуаза барре-Сінуссі отримали нобелевську премію в галузі фізіології та медицини за відкриття цього вірусу.
аби краще уявити масштаби епідемії віЛ/Сніду можна вдатися до аналогії з айсбергом. загальну кількість людей, у яких виявлено вірус,

10
віЛ/Снід та Права ЛЮдини у ПЕнітЕнціарній СиСтЕмі. ПоСібник можна вважати верхівкою айсберга. до підводної його частини, найближчої до поверхні, можна віднести тиху кого вірусне виявлено, проте є Снід–асоційовані захворювання (приблизно 5-6 осібна кожен офіційно виявлений випадок. основна частина айсберга — це люди, у яких немає ознак хвороби, але вони вже інфіковані віЛ і в недалекому майбутньому у них варто очікувати розвиток хвороби. за оцінками вооз, таких людей у 50-100 разів більше, ніж кількість виявлених випадків Сніду.
Перші випадки Сніду зареєстровано в 1981 р. у СШа у кількох чоловіків, які практикують секс із чоловіками. уже через рік випадки інфікування було виявлено в 16 країнах, через п’ять років — у 113 країнах. заданими ЮнЕйдС, у 2009 р. кількість людей, які живуть з віЛ, у світі становила 33,3 млн, при цьому було зареєстровано 2,6 млн. нових випадків інфікування віЛ, кількість смертей від Сніду сягнула 1,8 млн.
за даними експертів європейського регіонального бюро вооз, україна належить до числа країн європи, в яких проблема віЛ-інфекції стоїть найбільш гостро (табл. 1.1). україна посідає перше місце у європі та третє у євразії (після камбоджі та таїланду) за відносною кількістю віЛ-інфікованого населення.
Таблиця 1.1. рівень поширення віЛ та туберкульозу в країнах європи та Снд відповідно доданих національного інституту фтизіатрії та пульмонології
Рівень поширення туберкульозу
Низький
Середній
Високий
Рівень поширення

ВІЛ-інфекції
Високий
–––
–––
білорусія, Латвія, Литва, молдова, росія,
Україна, Естонія
Середній Франція, італія, великобританія
Польща, іспанія, Португалія, туреччина вірменія, азербайджан, грузія, казахстан, румунія, таджикистан, узбекистан
Низький
андорра, австрія, бельгія, німеччина, Словаків, Словенія, Чехія, Швеція, Швейцарія албанія, боснія і герцеговина, болгарія, хорватія, угорщина, македонія, Сербія і Чорногорія туркменістан
Програма розвитку організації об’єднаних націй
1.2. Oсобливості епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні
Перший випадок віЛ-інфекції в україні офіційно зареєстровано у 1987 р. з того часу ідо р. включно, відповідно доданих українського центру профілактики і боротьби зі Снідом моз україни, зафіксовано загалом 181 609 випадків віЛ-інфекції серед громадян україни, утому числі 37 110 випадків захворювання на Снід та 20 891 випадок смерті від захворювань, зумовлених Снідом.
у 2010 р. в країні зареєстровано 20 521 новий випадок віЛ-
інфекції. і хоча з 1999 р. число вперше зареєстрованих випадків віЛ-
інфекції зростає щорічно (див. рису рр. спостерігається зниження темпу приросту цього показника на 16,8%, 10,5%,
7,6%, 5,7% та 3,4% відповідно.
183
1 490
5 400
8 913
8 575
5 827
6 2127 000
8 756
10 009
12491
13 770
16 078
17 669
18 963
19 840
20 521
0
5000
10000
15000
20000
25000
1987-
1994
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Роки
Рис. 1.1. динаміка офіційно зареєстрованих нових випадків віЛ-
інфекції серед громадян україни у 1987-2010 рр. (в абс. числах)
в україні віЛ-інфекція почала стрімко поширюватися лише з 1995 р. тому, наслідки епідемії поки що не виявилися сповна, адже

12
віЛ/Снід та Права ЛЮдини у ПЕнітЕнціарній СиСтЕмі. ПоСібник у багатьох людей, які живуть з віЛ, захворювання ще не стало симптоматичним. Чимало віЛ-позитивних людей не підозрюють наявності у себе віЛ і не звертаються за медичною допомогою.
Привертає увагу те, що в україні відбувається процес депопуляції населення (на кінець 2007 р. населення становило 46 379 700, на кінець р. — 46 192 309, тобто лише за рік населення зменшилося на
187 391 осіб.
Станом на 1 лютого 2011 року, відповідно доданих вільної енциклопедії — вікіпедії, чисельність населення україни становила
45 760,1 тис. мешканців.
відтак темпи приросту поширення віЛ, які свідчать про зменшення абсолютної кількості нових випадків, і показники поширеності вірусу в перерахунку на 100 тисяч населення не співпадають.
згідно з офіційними даними, у 2010 р. щодня 56 особам встановлювали діагноз віЛ-інфекція, 16 особам — діагноз Снід, а 8 осіб помирало від захворювань, зумовлених Снідом (рис. 1.2).
5861
3096
647
867
1353
1915
4386
4446
4573
4723
4217
2743
415
473
834
1285
1775
2188
2420 2507
2714
2594
0
1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
1991-
1995
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Кількість випадків СНІДу
Кількість померлих від хвороб,
обумовлених СНІДом
Рис. 1.2. кількість нових випадків Сніду та померлих від хвороб, зумовлених Снідом, серед громадян україни в 1991–2010 рр.
у 2010 році серед віЛ-позитивних громадян україни понад 77% становили особи репродуктивного та працездатного віку (15–49 років. водночас в останні роки зменшується частка випадків захворю-
Програма розвитку організації об’єднаних націй вань на віЛ-інфекцію у віковій групі 15-24 років серед усіх уперше зареєстрованих випадків віЛ-інфекції: у 2006 р. — 16%, у 2007 р. — 15%, у 2008 рута р. близько 12%. це також свідчить про деяку стабілізацію епідемічної ситуації щодо віЛ-інфекції в цілому через зміну поведінки молоді на менш ризиковану.
на території україни віЛ-інфекція поширена нерівномірно. відповідно доданих українського центру профілактики боротьби зі Снідом станом нар, заданими диспансерного обліку, поширеність віЛ-інфекції та Сніду серед громадян україни складала 242 випадки на 100 тисяч населення. у той же часу деяких регіонах показник захворюваності на віЛ-інфекцію перевищує середній по країні більше ніж удвічі дніпропетровська область — 553,8 випадки, донецька — 536,7, одеська — 521,3. миколаївська — з усіх офіційно зареєстрованих випадків віЛ серед громадян укра-
їни з початку епідемії на 1 січня 2011 р. під диспансерним наглядом перебували 110 401 особи (242,0 особина тис. населення, з них
14 030 — з діагнозом Снід (30,8 особина тис. населення. методи математичного моделювання дають змогу розрахувати прогнозовані показники епідемії віЛ/Сніду в україні на період до 2017 р. (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. усереднені прогнозовані показники розвитку епідемії віЛ/
Сніду заданими українського центру профілактики і боротьби зі Снідом
Показники
Роки
2013
2015
2017
Поширеність віЛ-інфекції серед населення віком 15-49 років (%)
1,41 1,43 загальна кількість ЛЖв віком від 15 років і старше 377000 Поширеність віЛ-інфекції серед населення віком від 15 років і старше (%)
0,95 0,97 нові випадки віЛ-інфекції серед населення віком від 15 років і старше 23000 захворюваність на віЛ-інфекцію (%)
0,07 0,06 Потребують арт
113000 126000 139000

14
віЛ/Снід та Права ЛЮдини у ПЕнітЕнціарній СиСтЕмі. ПоСібник в останні роки в україні відмічається зростання кількості віЛ-
інфікованих осіб, виявлених через наявність клінічних ознак хвороби. уроці майже 26% підтверджених випадків віЛ-інфекції, отриманих в результаті обстежень за клінічними показаннями. уряді регіонів цей показник ще вищий — у дніпропетровській області він становить
35%, у миколаївській — 34%, вар крим — 31%, у Полтавській — 29%, у запорізькій, кіровоградській, одеській областях — понад 28%. в україні уроці діагноз віЛ-інфекції та Снід встановлено одночасно у 2 620 (45%) випадках з 5 861 нових випадків Снід, зареєстрованих протягом звітного року.
Протягом 2007-2009 рр. в україні зросла кількість скринінгових досліджень (тестувань) на антитіла до віЛ — з 2 866 тис. обстежень у 2007 р. до 3 358 тису р. та 3 286 тису р. Слід зазначити, що при постійній кількості тестувань Сін рівень їх інфікованості практично не змінюється. це стосується й тестування осіб, у яких виявлені хвороби, що передаються статевим шляхом. водночас кількість тестувань осіб, які мають численні незахищені сексуальні контакти, зросла удвічі, однак рівень їх інфікованості майже не змінився.
Епідемія віЛ набула поширення і в установах пенітенціарної служби україни. так, якщо в 1992 р. в цих установах налічувалося лише 6 осіб з уперше встановленим діагнозом віЛ, то у 2010 р. таких осіб було 2 318 (див. табл. 1.3).
Програма розвитку організації об’єднаних націй


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал