Програма «Школа як осередок розвитку громади»




Pdf просмотр
Сторінка5/7
Дата конвертації09.01.2017
Розмір1.49 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7
Розділ 2. Труднощі й ризики впровадження засади навчання впродовж життя»

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
38
Слабка мотивація до професійного розвитку вчителя. На відкрите запитання, що перешкоджає вчителям удосконалювати педагогічну майстерність, педагоги відповідають майже одностайно – низька оплата праці (98%), що змушує їх підробляти, зокрема й репетиторством, займатися сільськогосподарськими роботами якщо вчитель живе в селі, а найкращих або найменш терплячих – залишати школу. Досвід 20 освітніх систем, які постійно вдосконалюються, показав, що успішне реформування освіти можливе тільки тоді, коли посилити мотивацію педагогів через винагороди й збільшення оплати праці, а тоді спонукати їх до постійного професійного розвитку [11, Ще одна перешкода, про яку часто згадують педагоги, – бюрократизація в освіті (46%), що краде левову частку часу, який можна було б використати для вдосконалення професійної майстерності. Відповідно, часу на самонавчання, – а це важливий компонент професійного розвитку, – вчителеві не вистачає. Зрештою, на самонавчанні та налагодженні співпраці між педагогами наголошують європейські стратегічні освітні документи, зокрема Удосконалення якості освіти вчителів звернення Європейської Комісії до парламенту ЄС та Ради Європи Недостатня мотивація до самонавчання. Самонавчання для наших учителів
– радше проблема власного вибору, аніж обов’язковий компонент професійного розвитку. І хоч цей вид професійного вдосконалення як невід’ємний компонент педагогічної діяльності зафіксований у Положенні про атестацію педагогічних працівників [7], серйозним поштовхом до самонавчання цей документ не став. На жаль, тільки 9% опитаних учителів Львівщини знають, що таке індивідуальний план професійного розвитку користуються таким планом тільки вчителі кількох інноваційних навчальних закладів області. Про істотну роль цього документа свідчить досвід Польщі. Самостійно укладений план професійного розвитку, затверджений керівником школи (або ж – у випадку з молодим учителем – план, складений разом із наставником, допомагає педагогові спроектувати власну траєкторію навчання нарізних рівнях відповідно до власних потребі очікувань школи, власних можливостей і зацікавлень учнів. Кредитно­модульна система, яка впроваджується у Львівському обласному інституті післядипломної освіти, допомогла б зробити цей план професійного розвитку дієвим, стимулюючи вчителів більше навчатися самостійно.
Недостатня увага до професійного розвитку у школі та освітньому окрузі
14
Ще один важливий компонент, недооцінюваний в Україні, – удосконалення про Та чи тільки винагорода мотивує Найвища в ЄС оплата праці в розрахунку на одиницю населення та стосовно ВВП – у Португалії, Італії та на Кіпрі [17], однак ці країни посідають далеко не перші місця щодо якості освіти та професійного розвитку педагогів.

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
39
фесійної майстерності нарівні школи та освітнього округу. У вже згадуваному стратегічному документі Удосконалення якості освіти вчителів звернення Європейської Комісії до парламенту ЄС та Ради Європи окреслено найважливіші чинники професійного розвитку, більшість із яких зосереджено в школі доступ до наставництва та професійної підтримки, програми формування професійної компетентності та річна програма впровадження у професію для молодих учителів, систематичне обговорення потреб, проблем та планів професійного розвитку вчителя тощо.
Удосконалення нарівні школи (так само, які нарівні освітнього округу) має свої переваги, бо воно:

інтегрує працівників школи над вирішенням спільних проблем переносить акценти іззовні в організацію орієнтує на тісну співпрацю, діалог, ефективне впровадження зміни дешевший та ефективніший засіб, бо спирається на діагностування проблем учасників навчально­виховного процесу.
З огляду на це у багатьох інститутах післядипломної педагогічної освіти практикують виїзні сесії до навчальних закладів, тренінги для педагогічних колективів відповідно до їхніх навчальних потреб, однак ця практика, на жальне стала поки що масовою.
Формальний підхід до навчання на базі інститутів підвищення кваліфікації, університетів. Підвищення професійного розвитку нарівні Львівського обласного інституту післядипломної освіти 57% освітніх керівників уважають найефективнішим, хоча передбачаю, що такий відсоток серед учителів був би нижчим. Серед проблем підвищення кваліфікації нарівні інститутів та університетів – зведення навчання до відвідування певної кількості занять один раз на п’ять років для одержання посвідчення. Для того, щоб змінити цю ситуацію, у Львівському обласному інституті післядипломної освіти впроваджено дві важливі зміни) кредитно­модульну систему, що спонукає вчителя навчатись наочних курсах частіше, ніж один раз на п’ять років, як цього вимагає Положення про атестацію педагогічних працівників [7], й дає змогу ознайомлювати з інноваціями в освіті, змінами в нормативно­правовій базі, добирати курси відповідно до того, які предмети читає педагог) дистанційне навчання, яке має наметі оперативно й безкоштовно (для слухача) обирати курси відповідно до потреб, проходити деякі спецкурси – зокрема інваріантні – в дистанційному режимі Професійний розвиток нарівні школи, освітнього округу не варто плутати з методичною роботою – це значно ширше поняття.
Розділ 2. Труднощі й ризики впровадження засади навчання впродовж життя»

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
40
Запровадження цих змін супроводжується чималими ризиками, здебільшого прогнозованими, однак не менш загрозливими. Серед них найважливіші такі. Низька готовність учителя брати відповідальність за власний професійний розвиток на себе. Зазвичай учитель дієза принципом, що його професійний розвиток – проблема керівника. Низька комп’ютерна грамотність учителів, незважаючи нате, що більшість із них володіє сертифікатами Intel, Microsoft.
3. Низький рівень усвідомлення переваг кредитно­модульної системи, яка гарантує неперервність освіти і, щобільше, дає змогу педагогові не втратити в заробітній платі, якщо він читає кілька предметів у школі [7].
4. Низька адаптивна здатність викладачів інституту до кредитно­модульної системи та слабка мобільність. Саме це перешкоджає в розробленні великої кількості короткотривалих практичних спецкурсів – зокрема й дистанційних, – які б скеровували слухача на самонавчання та внутрішньошкільне вдосконалення. Зрештою, на важливості навчанні впродовж життя наголошує окремий розділ європейського документа Професія викладача вчителів. Програма освіти та навчання до 2020 р [14].
5. Слабка матеріальна база шкіл, зокрема оснащення їх швидкісним інтернетом.
Усі ці ризики спонукають не тільки моніторити процес впровадження змін перша перебуває на стадії завершення, друга лише розпочинається, ай вивчати потреби цільової аудиторії, корегувати зміни відповідно до обставині, щонайважливіше, ламати усталений стереотип проте, що неперервне навчання – європейська казочка, яка не приживається в українській освіті.
Труднощі з залученням до навчання дорослих мешканців громади. Найважливіший виклик, що стоїть перед системою освіти для дорослих в Україні, – подолання стереотипу, що навчаються тільки діти, дорослим це робити не личить. Тому позитивної практики школи як ресурсного центру, коли одночасно за партами на уроці сидять і діти, і дорослі (досвід багатьох новозеландських шкіл, які хочуть, нпр., дізнатися більше про комп’ютери, опанувати іноземну мову, у нас немає. Долання цього стереотипу потребує багато часу, позитивного налаштування суспільства та й державної підтримки таких ресурсних центрів. Громадсько активні школи Львівщини, які намагаються залучити дорослих до навчання, пропонуючи потрібні (відповідно до виявлених очікувань) курси, скаржаться на неможливість зробити це з огляду на жорстку економію коштів у централізованих бухгалтеріях, де за кожну копійку, витрачену на електроенергію в позаурочний час, доводиться звітувати, переконуючи чиновників у раціональності таких витрат. Тому навчання дорослих на сьогодні залишається радше спробою, а не практикою української школи.

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
41
Розділ 3. З успішного портфоліо шкіл
Щоб вислів навчання впродовж життя став актуальним принципом українських шкіл, потрібно багато – зокрема забезпечити школу ресурсами й мотивувати громадян працювати для свого розвитку, змінити нормативну базу в цій сфері на взірець європейської, надати державне забезпечення тим школам, які втілюють цю засаду, тощо. Однак найважливішою передумовою впровадження ціложиттєвої освіти є зміна ментальності українського середньостатистичного громадянина, що звик трактувати школу як підготовку до дорослого життя, а дорослість – як межу достатності знань. Як перебороти стійкі стереотипи, що панують в українському суспільстві, і досягти успіхів у впровадженні засади навчання впродовж життя в місцеві громади – діляться досвідом громадсько­активні школи Львівщини.
Усталений стереотип, пов’язаний з ціложиттєвою освітою, ґрунтується на тому, що ми звично асоціюємо її з навчанням дорослих, забуваючи, що це значно ширша сфера, яка безпосередньо пов’язана зі школою, а саме з формуванням у школярів уміння вчитися, з т. зв. радісним умотивованим навчанням, яке асоціюється не зі стресом, аз професійним розвитком педагогів та їхніми компетентностями, спрямованими на застосування різних стилів навчання відповідно до індивідуальних потреб дітей тощо.
Учителі в ролі учнів чи можливий «кайзен»
15
по-українськи?
Українська освіта сформувала досить дієвий інструментарій професійного розвитку вчителів, що ґрунтується на внутрішньошкільному вдосконаленні вчительської майстерності – через шкільні методоб’єднання, Школи молодого вчителя, шкільні педсемінари, – та зовнішньому (через окружні та районні методоб’єднання, семінари, конференції, курси підвищення кваліфікації на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Досвід, представлений у цьому розділі, виходить за рамки звичної практики. По­перше, він полягає в залученні до навчання впродовж життя широкого кола тих, хто прагне навчатися, – від учнів до літніх мешканців громади. По­друге, він демонструє інноваційні форми впровадження цієї ідеї на базі українських шкіл.
По­третє, запропоновані тут проекти спрямовані на зміну ментальності тих, хто навчається, що надзвичайно важливо в умовах сьогоднішнього світу, що постійно змінюється. Власне ці критерії й стали вирішальними при відборі тих проектів, які ввійшли в цей розділ. А приводом до такої ширшої розмови про реалізацію принципу навчання впродовж життя стала серія однойменних семінарів у Львівському інституті післядипломної педагогічної освіти.
Розділ 3. З успішного портфоліо шкіл
15
Кайзен – слово, що прийшло в менеджмент з японської мови й означає постійне вдосконалення. Це ціла філософія, яка спонукає будь­яку особу до постійного вдосконалення всього себе, своєї роботи, довкілля, товарів і послуг, продуктів тощо [3, 207].

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
42
Сьогодні Винниківську школу-інтернат знають на Львівщині як одну з найкращих шкіл, де втілюються цікаві проекти, впроваджуються інноваційні методи, громада активно працює на користь школи. А почалося все з приходом нової директорки – Лілі
Свистович, яка вирішила змінити культуру школи. Ця зміна безпосередньо залежала від професійного розвитку вчителів і втілення у шкільну практику засади навчання впродовж життя. Працювати звичними старими методами було неефективно, тому директорка почала діяти по-новому. Найперше вона разом із однодумцями розробила серію важливих тренінгів для вчителів відповідно до їхніх освітніх потреб вишколи відбувалися під час шкільних канікул. Спочатку тренером була сама директорка школи, яка брала участь у багатьох проектах, атому тренерська робота була для неї не чужа. Однак з’ясувалося, що зустрічатись у звичному шкільному довкіллі було не надто ефективно, бо спрацьовувало бажання якнайшвидше піти додому. Тому директорка написала проект зі зміни ментальності працівників організації до однієї з голландських фундацій, аргументувавши зміну в засадах професійного розвитку як важливий компонент зміни ментальності й одержавши кошти на інноваційну роботу. І вже наступний денний тренінг відбувся під час травневих вихідних водному з санаторіїв Львівщини. До участі в ньому було запрошено провідних фахівців з Польщі, Голландії, України. На такі вишко- ли вчителі їхали з великим бажанням. Серед педагогів школи викристалізувалася група активних вчителів, які створили Школу лідерів. Саме вони навчалися більше, ніж усі решта, і згодом узяли на свої плечі організацію шкільних тренінгів. Таке взаємонавчання виявилося ефективним і цікавим для школи.
Ще одним важливим кроком до мотивації професійного розвитку стала щорічна дводенна міжнародна конференція, яку проводить ЗНЗ та громадська організація Школа мрій, яку створила й очолила директорка школи. Власне громадська організація допомогла керівництву працювати у вільніших нормативних рамках і розширила можливість брати участь у конкурсах проектів. Впродовж 2011–
2013 рр. було проведено три конференції Школа – кроку майбутнє (2011), Сучасні методи управління школою (2012), Коли навчання – на радість (2013), кожна з яких збирає понад 100 слухачів з різних куточків Львівщини, а також представників з інших областей України. Традиційно конференція поділяється на дві частини дообідньої перерви учасники слухають доповідачів, а серед них – відомі польські, голландські, американській українські педагоги, а по обіді всі розходяться на майстер-класи, щоб в інтерактивний спосіб підвищити свій професійний рівень. Така діяльність мотивує вчителів до професійного вдосконалення більше, ніж традиційні форми роботи.
Звичайно, ритм постійного навчання не всім був під силу. Таким чином, за кілька років викристалізувався колектив однодумців, і, навпаки, зі школи пішли ті, хто не зумів побачити себе в ролі того, хто постійно навчається. Цікаво, чи знають учителі школи-інтернату магічне японське слово «кайзен»?
Серед учителів усе ще існує стереотип, що навчальні семінари – нудній не надто цікаві. Цей стереотип узялися подолати у Золочівській Школі радості директор – Ярина Сухецька), розуміючи, що навчання дорослих мусить бути яскравим і цікавим.
«Педагогічний калейдоскоп, який традиційно відбувається у Школі радості як етапне навчання вчителів з окресленої проблеми (знання + вміння + застосування, заступник директора і координатор ГАШ Ганна Михайлишин вирішила провести нетрадиційно, у формі молодіжного квесту. Напередодні вона попередила учасників навчання, щоб прийшли у зручному взутті, що вже заінтригувало вчительок, звиклих ходити на підборах.

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
43
Навчальний маршрут пролягав кількома точками. На кожній із точок, де стояли учні, треба було виконати якесь педагогічне завдання, часто його опис супроводжувався веселим коментарем або жартом. Невеликі групки учителів (увесь колектив був поділений на команди, бігали, дискутували, прагнучи найшвидше дійти домети. У спеціально визначеній точці-«підглядачці» можна було з’ясувати відповідь, якої команда не знала.
Усі учасники семінару визнали, що він був цікавим, невтомливим і повернув їх у дитинство, коли пізнання нового давало радість. А ще вчителі переконалися, яким ефективним є взаємонавчання, як гра мотивує до розкриття себе, як легко сприймати інформацію на ходу. Керівництво школи вирішило зробити такі педагогічні квести традиційними, однак змінювати склад команд, щоб не запровадити клановість у колективі. Учителі, які брали участь у такому незвичному семінарі, вирішили, що, попри велику завантаженість, запропонують такий навчальний квест своїм учням, адже Школі радості потрібне радісне навчання
Учні в ролі вчителів кожному – навчати!
16
В анкетуванні, у якому брали участь вчителі, керівники шкіл та методисти рай­
(міськ­)методкабінетів, на запитання проте, як реалізується засада громадсько­
активної школи учень у ролі вчителя, 97% опитаних ствердило, що у школі під час відзначення Дня самоврядування або Дня вчителя учні мають можливість на один день відчути себе справжніми вчителями. Вони готують конспекти уроків, навчають, виховують і навіть ставлять оцінки та мають спільну педраду. Такі форми роботи уже ввійшли в традицію української школи, а от досвід шкіл, представлений нижче, мав би надихнути читачів до цікавих нетрадиційних проектів, які мають підтвердити давно відому в педагогіці істину учень найкраще засвоює знання тоді, коли може передати їх комусь іншому [3, У Винниківській школі-інтернаті, де засаду навчання впродовж життя щоденно підтверджують конкретною діяльністю, вже кілька років діє цікавий проект. Традиційно на один тиждень до школи приїжджають волонтери з Корпусу Миру, щоб навчити учнів англійської мови. Школа в цей час перетворюється на справжній Англійський клуб (English
Club) – так, до речі, й називається цей проект. Усі на заняттях і перервах розмовляють винятково англійською, вивчають культуру англомовних країн, бавляться в ігри, організовують дискотеки, куховарять, послуговуючись англійською. Завдяки цьому проекту і мандрівкам закордону рамках проектів ЄС діти Винниківської школи-інтернату можуть похвалитися доброю англійською, кілька випускників школи стали студентами факультету іноземних мов.
Однак Англійський клуб може охопити невелику кількість дітей, як правило, старшого шкільного віку. Щоб їхні навички не пропали даремно, у школі придумали цікавий проект Вчи сам, щоб допомогти іншому. Його ідея надзвичайно проста. Те, що опанували учасники Англійського клубу, – а це не лише слова і конструкції, ай цікаві методи навчання вони передають молодшим школярам, навчаючи їх англійської. Проект допомагає і тим, хто навчає (старші школярі мусять удосконалювати свої комунікативні навички, бо треба бути вчителем на взірець волонтерів із Корпусу Миру, а молодші учні у формі гри, не маючи бар’єрів перед старшими, можуть вивчити комунікативну англійську. Власне ті, хто виконував роль учителів у цьому проекті, і стали щасливими першокурсниками відділень англійської філології. Отож це дуже ефективно, варто спробувати усім!
Розділ 3. З успішного портфоліо шкіл
16 Це девіз методу професора університету в Берклі Маріани Даймонд. Вона переконана, що кожен, незалежно відвіку навіть дитина з дитсадка – може бути вчителем. У цьому успіх навчання [3, 177].

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
44
Цікаву практику впровадження ідеї учень у ролі вчителя ужене один рік демонструє приватна гімназія Блаженного Климентія Шептицького (директор – о. Петро Майба). Користь від такої діяльності мають і ті учні, що навчають, і ті, хто навчається, і батьки. Директор переконаний, що тільки через виховання можна навчити дитину, бо воно є стрижнем освіти.
На одному із семінарів у ЛОІППО під час презентації запобіжної системи виховання в приватній гімназії Блаженного Климентія Шептицького заступниця директора гімназії Мирослава Риковська на запитання про існування в навчальному закладі групи подовженого дня відповіла Такої групи в нас немає, вона намне потрібна, бо збільшує витрати на навчання учнів, а це лягає на плечі батьків, заклад-бо приватний. Виявляється, в гімназії від 2006 року активно діє велика група старшокласників-аніматорів
17
Після серйозних вишколів – щомісячних тренінгів, релігійно-пізнавальних зустрічей, ре- колекцій, семінарів, інструктажів – старшокласники-волонтери беруть на себе відповідальність за опіку над молодшими дітьми після уроків. Так само аніматори допомагають меншим у їдальні, ігрових кімнатах під час перерв.
У гімназії постійно діє Школа аніматорів під керівництвом заступника директора з виховної роботи Орести Щур. Аніматором може стати кожен учень від го класу. Сама Школа аніматорів передбачає трирічне формування особи (І, ІІ, ІІІ етапи відповідно до класу. Багато випускників залишаються учасниками аніматорського руху після закінчення гімназії і радо допомагають в організації свят, літніх таборів Веселі канікули для учнів гімназії та дітей сіл Івано-Франківщини (с. Фитьків, с. Яблуниця) тощо.
І попри те, що навчання у школі платне, жодна мама не обурилася тим, що її дитину використовують як вихователя-волонтера. Навпаки, часто від батьків можна почути подяку зате, що їхні діти стали добрішими, уважнішими, толерантнішими та відповідальнішими, допомагають їм у вихованні молодших братиків і сестричок. Утому, що аніматори
– найкращі у світі вихователі, переконують і самі молодші учні. Гарний приклад старшого товариша, його тактовна порада дає більше, аніж контроль традиційного вчителя.
Те, що взаємонавчання ефективне, вчителі Підгородецької школи на Сколів­
щині (директорі координатор ГАШ – Ольга Прецель) знають не тільки з книжок. Методи взаємонавчання вони ефективно застосовують у своїй шкільній практиці, і ви зможете це зробити, коли переконаєтесь, що це неважко і дуже ефективно.
Учителі початкових класів Підгородецької школи використовують методику вза-
ємонавчання на уроках читання. Вона полягає втому, що на початку навчального року у другокласників виявляють рівень читання, а потім об’єднують дітей у пари так, щоб один учень читав краще (він і вчитиме читати) за іншого. Учень-«вчитель» одержує точні вказівки від педагога, як він має навчати дотримання пауз, доречність похвали, читання на перервах і під час виконання домашнього завдання. Такі пари працюють у класі один-два місяці, і вже за цей час видно, які великі досягнення мають і ті, хто навчає (у них формується співвідповідальність за своїх товаришів, толерантне ставлення, вміння безкорисливо допомагати іншому, і ті, які вчаться. Окрім підвищення рівня читання, ці діти здобувають і інші, важливіші речі впевненість у собі, підвищення самооцінки (часто вони теж навчають свого вчителя того, що вміють самі найкраще, нпр., грати у футбол. А ще вони зізнаються, що люблять читати зі своїми однокласниками ті не кричать, не сваряться, як це часом роблять батьки, і читати з ними нестрашно Аніматорський рух – явище не нове у світі. У Львові він сформувався при парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці у 1991–1992 рр., коли до міста повернулися представники монашого згромадження о. салезіян та с. салезіянок.

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
45
Діти в ролі учнів хочете чогось навчитись дійте!
Те, що в школі більшість часу дитина виконує все­таки традиційну роль учня, – цілком зрозуміла справа. Однак дуже часто школярі вчаться за принципом одноденної мухи дрозофіли. Зрештою, до того схиляє традиційний уклад шкільного життя уроки, що здебільшого будуються на відтворенні матеріалу вивчення того, що ніколи не знадобиться за порогом класу слабкий акцентна тому, що становить основу ціложиттєвої освіти, – вмінні навчатися. Школа може за кілька тижнів убити інтерес до навчання і пізнання світу (як ми спостерігаємо на прикладі першокласників, а може щоденно підживлювати потяг до навчання та саморозвитку за допомогою цікавих форм мотивації, засвоєння знань чи демонстрації навчальних досягнень.
Досвід такої школи – а це Жидачівська гімназія ім. О. Партицького (директор – Василь Благий) – подаємо в цьому розділі.
Жидачівська гімназія ім. О. Партицького (координатор ГАШ і заступник директора з виховної роботи – Леся Баранкевич) відома зі своїх міжнародних проектів. Молоді лідери Жидачева – в дії – шкільний проект, який гімназія реалізує разом із волонтеркою з Корпусу Миру Сарою Келегер. Його мета – активізувати старшокласників, часто охоплених зневірою і розчаруванням, до діяльності на користь громади. Ефективність такої роботи часто залежить від уміння молодих лідерів шукати та засвоювати інформацію, творити нові ідеї, креативно мислити. Тому в рамках проекту відбуваються тренінги Як творити нові ідеї, Як мислити креативно, Як навчатися ефективно та ін. Спочатку в ініціаторів проекту виникали побоювання, чи потрібні учням, які майже цілий день перебувають у школі й завантажені великою кількістю домашніх завдань, ще й додаткові навчання з цих тем. Тому у школі вивісили ватмани з написами тем тренінгів і попросили охочих записатися на кожен із них. З’ясувалася цікава річ кожен учень гімназії захотів узяти участь у тренінгах, – принаймні водному з них, – бо розуміє, що вміння вчитися допоможе йому в майбутньому. До речі, підготуватися до такого тренінгу – певний виклик для педагогів. Знайти найважливіші напрямки в цій діяльності допоможе посібник Революція в навчанні Ґ. Драйдена та Дж. Вос Один зі способів мотивувати школяра до навчання – через яскраве довкілля, кольорову наочність. І справді, наші школи можуть похизуватися дорогими стендами, зробленими майстерними руками творчих батьків і педагогів. Витрачені на них зусилля, часі кошти зумовлюють те, що такі стенди роками висять у класі, прикрашаючи стіни. Отже, одну функцію вони все­таки виконують, та чи ту найважливішу, навчальну Романтичний погляд великої когорти вчителів на ефективність багаторічних шкільних стендів як наочності розбивається об жорстоку реальність учні не бачать інформації зі старого стенду. Це підтверджують і сучасні педагоги, і науковці, висуваючи до такого виду наочності серйозні вимоги барвистість, бітова порційність у подан­


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал