Програма «Український мовленнєвий етикет» Календарне планування факультативного курсу




Pdf просмотр
Сторінка3/12
Дата конвертації10.11.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
ІV. Первинне усвідомлення учнями навчального матеріалу
Бесіда

19
-
Що ми називаємо етикетом?
-
Що спільне між словами «етикет» і «етикетка»?
-
Звідки до нас прийшов звичай гостинності?
-
Коли створено перший посібник з ґречності?
- Назвіть ім’я київського князя та твір, створений ним, у якому викладено перші писемні правила поведінки.
-
Які ви знаєте види етикету?
-
Як ви розумієте поняття мовленнєвий етикет?
V. Підсумок заняття
Слово вчителя
Отже, сучасний етикет успадкував звичаї й досвід всіх народів світу з давніх часів до сьогодення. Культурна поведінка в своїй основі є всезагальною і дотримуватись її повинні не окремі особи, а все суспільство загалом. В кожній країні народ вносить свої виправлення і доповнення в етикет, що зумовлено соціальним, політичним, суспільним життям та специфікою історичного розвитку країни, походженням, традиціями та звичаями народу.
Норми етикету є «неписаними», тобто мають характер певної своєрідної угоди між людьми щодо дотримання певних стандартів поведінки. Кожна культурна людина повинна не тільки знати й дотримуватися основних норм етикету, але й розуміти необхідність існування визначених правил і взаємин між людьми. Манери людини є індикатором багатства внутрішнього світу людини, вони відображають моральний та інтелектуальний розвиток. Тож дотримання норм етикету є обов’язковим.

Тема 2
. Традиційні українські етикетні форми привітань та прощань
Мета: поповнити знання учнів про словесні та несловесні (жестові, мімічні) форми вітань та прощань в українській мові; навчити вибирати доречну форму привітання чи прощання залежно від ситуації спілкування; розвивати спостережливість, уважність, вдумливість, зосередженість, уміння робити узагальнення; виховувати позитивні людські якості.
Хід заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми та завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності
Ми постійно користуємось таким правилом, як вітання. Уявіть собі, ми пройшли повз знайому людину і не привітались. Вона ж думає: «Що трапилось? Може, на неї образились?» Пробігаючи, ми буркнули собі під ніс привітання, і знов неприємно від нас людям. А як же правильно користуватися цим правилом ввічливості? Пройти мимо людини, привітно глянути на неї, просміхнутись, виразивши доброзичливість і привітність. Отже, треба пам'ятати, що в правилах культурної поведінки проявляється наше відношення до людей. Послухайте одну історію. Це було понад сто років тому назад, там, де ще ні разу не ступала нога білої людини. Відомий дослідник Міклухо-

20
Маклай висадивсь на березі моря і попрямував до населення папуасів. В руці у нього був якийсь згорток. Він йшов повільно, але рішуче, ніби не помічаючи насторожених поглядів. Коли він наблизився до житла папуасів, дві стріли одна за одною просвистіли повз нього. Він зупинився. Навколо нього замкнулося вороже кільце. Ще один крок, один рух — і вони кинуться на мандрівника. Він так само, не поспішаючи, розгорнув згорток – це був килимок – розстелив його на землі під деревом. Потім спокійно скинув черевики, ліг і заснув. Коли через кілька годин він прокинувсь, навколо нього сиділи декілька туземців. Зброя звисла, на обличчях вираз розуміння — людина стомилася, потрібно відпочити
— і цікавість. Хто ж він такий безстрашний, довірливий. Дуже швидко папуаси зуміли оцінити людяність, витримку, чесність і повагу до них. Міклухо-Маклай сказав, що людина скрізь
і завжди повинна бути людиною.
Отже, людина ввічлива, порядна, вихована, приємна людям. В чому ж проявляється наша ввічливість? Зараз ми і поговоримо з вами про це.
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу
1. Традиційні українські етикетні форми привітань та прощань
Коли в публічних місцях зустрічаються люди, вже знайомі один з одним, вони обмінюються привітаннями. Чоловік, кланяючись жінці, виймає руку з кишені й сигарету з рота. Жінка, відповідаючи на привітання, може не виймати руки з кишень пальто, жакета (правда, у жінок рідко зустрічається така звичка).
При поклоні чоловік підводить головний убір. Це не відноситься до беретів, лижних шапочок, хутряних шапок. Жінки кланяються кивком голови. Добре, якщо до привітання буде додана усмішка.
З давніх часів люди виражають одне одному повагу за допомогою вітань. Форми привітань у різних країнах відрізняються надзвичайно. Але при всьому різноманітті вітань міжнародний етикет у своїй основі однаковий: люди, зустрічаючись, бажають один одному добра й благополуччя, здоров'я, успіхів у праці, доброго ранку, дня або вечора. Кожному народу, кожній соціальній групі властива своя манера привітання. Наприклад, на Сході характерною рисою привітання є нахил корпуса з одночасним викиданням руки вперед. Європейці, вітаючи, звичайно злегка підводять лівою рукою капелюх і віддають легкий уклін головою.

Варіанти привітань:

- Які ж форми вітань ми з вами використовуємо? (учні називають по черзі)
Без імені:
З іменем (лише деякі варіанти):
Доброго дня!
Шановні панове!
Високошановні добродії!
Привіт!
Салют!
Вітаю!
Вітаю Вас!
Олексію!
Пане Олексію!
Шановний пане Олексію!
Доброго дня, пане Олексію!
Пане Олексію, доброго дня!
Пане Олексію, вітаю Вас!
Дорогий Олексію!

21
Доброго здоров'я!
Здорові були!
Шановний друже!
Добридень!
На добридень!
Бог на поміч!
Пані й панове!

- Зверніть, будь ласка, увагу на вживання розділових знаків у привітаннях, наприклад: Доброго дня, Андрію! Андрію, доброго дня!
- Поясніть, чому ставимо коми? (Коми тут ставимо, бо Андрію є звертанням, яке фактично вкраплено у таке речення: Я зичу Вам доброго дня, Андрію! А от у сполученні слів Шановний пане Андрію! кома не потрібна, бо ці три слова є одним цілісним звертанням. Комами його виділяємо лише в тому разі, коли це звертання потрапляє на початок, у середину чи кінець іншого речення, наприклад: Як поживаєте, шановний пане Андрію? )
- Пригадайте, які саме привітання є характерними для українців? (Доброго ранку, добрий день, добрий вечір, доброго здоров’я, здрастуйте, до побачення, вітаю, чолом тобі, Христос рождається, Христос воскрес).
- До яких висловів вдаються услід за привітаннями? (Учні наводять власні приклади)
Як поживаєте?
Як ся маєте?
Як почуваєтесь?
Радий вас чути!
Яка приємна зустріч!
Які новини?
Які маєте гарні новини?
Що у Вас чути?
Що у Вас нового?
Що у Вас змінилося з часу нашої останньої зустрічі?
Деякі мовознавці запевняють, що імена по батькові історично українцям не властиві, що вони усталились під впливом російської комунікативної традиції за часів перебування України в складі імперії. Тож, навіть звертаючись до Президента, краще промовити: Пане Леоніде!, ніж Леоніде Даниловичу!
Також і в цьому наша українська ментальність, своєрідність. Але це правило має рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Вибір, зрештою, за Вами!
Ті, хто має досвід роботи в західних компаніях, напевно, погодяться з тим, що відсутність там звертань по батькові, робить стосунки в колективі теплішими, простішими, більш дружніми; це помітно поліпшує атмосферу, результативність праці. Але маємо пам'ятати, що звертання тільки на ім'я до старшої особи все одно вимагає вживати Ви, наприклад: Тарасе! Скажіть, будь ласка, як на Вашу думку… Перехід на ти можливий за більш дружніх, менш формальних стосунків зі співбесідником.

22
Слідом за привітанням чоловіки стискають одне одному руки, як робили це наші далекі предки ще в сиву давнину, демонструючи при цьому свою миролюбну відкриту долоню, показуючи цим, що в них у руках немає зброї чи якогось каменя. Вони, промовивши слово «здрастуйте», бажали цим самим здоров'я і твердо вірили, що побажання обов'язково збудуться.
Насправді, є досить велика кількість типів рукостискань. Комусь це може видатись дивним, адже ми кожного дня так вітаємось і не придаємо цьому особливого значення. Але, якщо розібратись, то по рукостисканню можна досить багато чого сказати про людину, хоча ця оцінка буде відносною, тому що ми вітаємося за руку з усіма людьми по-різному.
Отже, перші три типи рукостискань. Це зверхнє, рівноправне і піддатливе. Можливо, термінологія трохи невірна, але суті вона не змінює.
Зверхнє вітання полягає в тому, що людина, яка подає руку першою, робить це
із повернутою донизу долонею. Але вона може й не бути сильно повернута. Все залежить від ситуації і людини. Наступне – рівноправне рукостискання.
Мабуть, вже неважко здогадатися, що при ньому в обох учасників долоні повернуті вбік (зазвичай вліво). І піддатливе рукостискання. Воно характеризується подачею повернутої догори долоні. Зверхнім рукостисканням зазвичай користуються люди, які мають досить великі амбіції або владу. Така подача руки характерна для різного роду начальників, багачів, осіб, які намагаються показати свою перевагу. Рівноправним часто користуються друзі, одногрупники, однокласники, ділові партнери, торгові агенти. Піддатлива подача руки характерна для людей слабкодухих, підлеглих, залежних від когось
(так зазвичай ще подають руку із проханням милостині).
Рукостискання типу «рукавичка». Його суть полягає в тому, щоб під час вітання обгорнути руку партнера з обох сторін власними руками. Так зазвичай вітаються досить близькі друзі, особливо, якщо вони давно не бачились. Але таке рукостискання не завжди викликає позитивні емоції. Якщо вам так потискає руку ледь знайома людина, то вона відразу починає викликати певну недовіру. Її щирість починає здаватися вдаваною і корисливою. Тому не варто так вітатися із малознайомими людьми.


Рівноправне рукостискання
Нерівноправні рукостискання

23




Наступні чотири типи вітань також стосуються друзів. Це потискання другою рукою зап’ястя, ліктя, передпліччя і плеча. Так би мовити, чим далі заходить інша рука, тим тепліші відносини між людьми. Але, знову ж таки, якщо люди малознайомі, таке вітання є неприпустимим зі сторони ініціатора, адже воно порушує особливо інтимну зону партнера і може викликати невдоволення, недовіру і відчуття дискомфорту.
- Давайте пригадаємо, які ми вживаємо фрази, коли прощаємося? (учні наводять приклади)
Варіанти прощання:
До побачення!
Прощавайте!
На все добре!
Всього Вам найкращого!
Зичу Вам успіхів!
З повагою (рядком нижче додаємо своє ім'я, підпис)
З якнайбільшою повагою
З глибокою повагою
Щиро Ваш/Ваша
З найліпшими побажаннями.
ІV. Закріплення матеріалу
Виконання практичних завдань
1-е завдання. Скласти словничок вітань і прощань вранці, в обід, ввечері.
2-е завдання. Доповніть рубрику «Хто має вітатися першим»
Першим вітається:
Молодший зі....;
Чоловік, із....;
Підлеглий з....;
Учень з....;
Дитина з....;
Жінка зі....;
Ветеран праці....;
Гості з.....;
Студентка з... .

24 3-е завдання. Уявіть, що вам потрібно перервати розмову і на декілька хвилин залишити своїх співрозмовників. Доберіть кілька етикетних мовленнєвих формул, якими ви могли б скористатися в такій ситуації.

4. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізналися?
ЯК ЗВЕРНУТИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА
Щоб правильно називати і звертатися до посадових і титулованих осіб високих рангів, дотримуючись міжнародного етикету, варто запам'ятати деякі мовні формули. До монархів (королів та їхніх дружин звертаються Ваша величносте; про них кажуть - Його (Її) величність. До князів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаються Ваша високосте; про них кажуть - Його
(Її) високість. До князів, кровно не пов'язаних із монаршою родиною, до можновладних осіб, а також до осіб, що обіймають високі пости (голова уряду, держави), звертаються Світлий пане, Ваша світлосте; про них кажуть - Його світлість. Щодо керівників федеральних, центральних органів державної влади, послів уживаються вирази достойний, високодостойний пане. Стосовно правопису потрібно зважити на таке: у шанобливому звертанні чи звертанні до найвищих посадових осіб можливе написання Пан на зразок: Вельмишановний
Пане Президенте! Високошановний Пане Міністре! (З довідника).
V. Підсумок заняття

Бесіда
- Назвіть найпоширеніші вирази, які ми використовуємо при вітанні.
- Чи властиве для українців вживання імен по батькові?
- Назвіть основні типи рукостискань.

25
- Як правильно: привітатися «за козацьким звичаєм» чи привітався «по козацькому звичаю»?
- Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізналися?

Тема 3
. Правила поведінки в конкретних життєвих ситуаціях: у
громадських місцях, у службових приміщеннях, під час знайомства та
прощання
Мета: формувати навички поведінки в громадських місцях, виховувати повагу до однолітків, людей старшого віку, виховувати бажання дотримуватись встановлених норм правил етикету
Хід заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми та завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності
Серед багатьох наук, без яких не обійтися людям, є дуже особлива й необхідна для всіх — наука спілкування з людьми, наука поваги один до одного, вміння вести о себе так, щоб оточуючим було з нами приємно, зручно.
Без цієї науки не можна було б людям жити, працювати і відпочивати разом.
Дуже важливо знайти правильну лінію поведінки. І ось на допомогу цьому прийшли ще століття і тисячоліття назад загальноприйняті правила, які обов'язково повинен знати кожен із нас. Cьогодні ми з вами ближче познайомимося з даними правилами.
ІІІ. Сприймання учнями нового матеріалу
Слово вчителя
Прийшовши до школи, ви вітаєтеся з учителями, товаришами.
Вітаючись при зустрічі з людьми, ми протягуємо руку, як робили це наші далекі предки ще в сиву давнину, демонструючи при цьому свою миролюбну відкриту долоню, показуючи цим, що в них у руках немає зброї чи якогось каменя. Вони, промовивши слово «здрастуйте», бажали цим самим здоров'я і твердо вірили, що побажання обов'язково збудуться. Коли заходять люди в приміщення, обов'язково знімають головні убори. Цей закон ввічливості з'явився з часів лицарства. Так, лицарі, які носили шоломи, що захищали їх від ворогів, заходячи знімали їх, показуючи цим довіру людям, до яких прийшли, твердо вірячи, що тут їх не стануть вбивати.
Отже, правила культури поведінки прийшли до нас із давніх часів і за традицією вони продовжують існувати і служити людям. У наші часи ці давні правила поведінки і прийоми ввічливості виражають повагу до людей. Ось візьмемо для прикладу таке: неправильно привітавшись, можна зіпсувати людині настрій, образити. Ввічливим потрібно бути не тільки до знайомих, а й до незнайомих людей, до старших і молодших, вдома і в школі, на вулиці і в громадських місцях. Отже, основне в правилах - повага до людей.
Проаналізуємо конкретніше правила поведінки у різних ситуаціях.

26
Учні поділені на групи. Кожна група отримує окреме завдання:
- скласти правила поведінки в громадському транспорті;
- правила поведінки в театрі;
- особливості поведінки у кафе чи в ресторані;
- правила поведінки у школі.
Правила поведінки в громадському транспорті
Громадський транспорт у нашій країні відрізняється великою фізичною згуртованістю пасажирів одночасно з їх духовною відчуженістю. Іншими словами, народу - тьма, а ввічливість - із просвітами. Не прагніть потрапити якомога швидше в транспорт, якщо він ще не зупинився, будь то автобус, тролейбус, трамвай або маршрутка. Своїми поспішними діями ви піддаєте ризику спокій пасажирів, власне життя і свободу водія. Якщо ви все-таки вирішили за краще обійтися без зайвого адреналіну і спокійно чекаєте повної зупинки транспорту, то продовжуйте чекати, поки не вийдуть всі пасажири.
Припустимо, що увійти в транспорт хочете не тільки ви. Так ось: пасажири за різними ознаками діляться на дітей, жінок (іноді вагітних, іноді з маленькими дітьми на руках), літніх, інвалідів і т. д. А ви знаєте, що право займати кращі місця в першу чергу належить саме вищеперерахованим категоріям громадян? Будь ласка, пам'ятайте про це! Не намагайтеся будь-що- будь потрапити в автобус першим - ні медаль, ні премію, ні загальне схвалення за це ви не отримаєте.
Тому не треба розштовхувати ліктями пасажирів ні для того, щоб вломитися в автобус раніше за інших, ні заради спроби зайняти вільне місце.
У громадському транспорті не слід зачісуватися, підпилювати нігті і наносити макіяж. Забороняється (не тільки етикетом, але і правилами техніки безпеки) провозити колючі, ріжучі, фарбувальні, шкідливі хімічні та інші предмети і речовини, якими можна заподіяти шкоду іншим пасажирам.
Намагайтеся не спиратися на тих, хто стоїть поряд, навіть при тисняві, не наступайте на ноги людям, не штовхайте їх у спину (особливо з метою прискорити вихід із транспорту). Непристойно пильно роздивлятися тих, що
їде разом із вами в одному автобусі. Входячи в громадський транспорт із домашніми тваринами, подбайте про запобіжні заходи: котів потрібно перевозити у спеціальному кошику (а не за пазухою), пташок - у клітці, собакам
(навіть якщо вони видресирувані і завжди слухаються вас) необхідно надягати намордник і нашийник на повідку, щоб ваші вихованці не викликали непотрібної паніки.
Сідаючи в таксі, неодмінно привітайтеся з водієм. Ввічливий водій обов'язково відповість вам тим же. Не варто дошкуляти порадами, як краще
їхати, - це відволікає водія. Найбезпечніше місце в легковій машині - на задньому сидінні прямо за водієм. Менш безпечним, але зате найпочеснішим вважається переднє сидіння поруч із водієм (виняток - службова машина з шофером, де найпочесніше - заднє сидіння).
Якщо ви підвозите даму, то знайте, що завжди чоловік-водій допомагає жінці винести з машини (або донести до неї) багаж. Справжній джентльмен

27 завжди відкриває двері машини перед жінкою. Але якщо ви сидите за кермом і очікуєте даму, то достатньо буде відкрити дверцята зсередини.
Літак вимагає від пасажира звичайних правил поведінки в дорозі. Тим більше, що самі по собі відпадають проблеми тисняви, багажу, необхідність поступатися своїм місцем. Пам’ятайте, що в польоті зовсім не обов'язково викликати паніку серед пасажирів, наприклад, такими зауваженнями:
«Здається, вже один мотор не працює ...», або меланхолійно вдаватися до спогадів про відому вам повітряну катастрофу: « ... Погода була гарна, така як
сьогодні».
Правила поведінки в театрі
Похід у театр сьогодні – вже не така урочиста подія, як століття тому.
Тому вечірній одяг зовсім не обов’язковий.
Чимало людей вирушають на виставу просто з роботи,
і серед них занадто ошатний глядач може виглядати навіть смішно. Однак певні правила поведінки у театрі залишилися незмінними з давніх часів.
Приходити слід за 10-15 хвилин до початку, щоби був час спокійно роздягнутися й зайняти своє місце. Чоловікові слід зняти головний убір вже у фойє театру, а не в гардеробі. Перш, ніж роздягнутися, чоловік допомагає зняти верхній одяг своїй супутниці.
Проходити на своє місце слід обличчям до тих, хто вже сидить. При цьому варто перепросити за завдання клопоту й подякувати, якщо люди встають, пропускаючи вас. Жінка сідає праворуч від чоловіка. Якщо прийшли дві пари, то жінки сідають між чоловіками.
Жінкам дозволено не знімати капелюшок у приміщенні. Але в такому разі слід поцікавитися у глядачів позаду, чи їм це не заважає. Якщо жінка забула це зробити, етикет дозволяє ввічливо попросити її зняти головний убір. До речі, з таких самих міркувань не варто приходити до театру з високою зачіскою. Крім того, глядачам-сусідам може заважати занадто сильний запах парфумів.
З дітьми до театру приходять на дитячі вистави. Якщо ж склалися особливі обставини і довелося прийти з дитиною, слід подбати, щоби вона не заважала сусідам. Коли малюкові стає нудно й він голосно розмовляє або плаче
– треба негайно вийти із зали.
Придбання програмки – обов’язок кавалера, як і частування супутниці цукерками, тістечками. Ось тільки робити це слід у буфеті під час антракту.
Краще утриматися од відвідин театру людям із сильним кашлем. У крайньому разі – прийняти ефективні ліки перед виставою.
Не поспішайте до гардеробу після закінчення вистави. Вкрай неввічливо показувати акторам спину, коли вони вийшли вклонитися.
Основні правила:
1. Не запізнюватись.

28 2. Не розмовляти.
3. Не їсти під час сеансу. Не розгортати цукерок. Не лузати насіння.
4. Спокійно реагувати на події, що на екрані. Гупотіння, крик, свист — недопустимі.
5. А тепер уявіть, що ваше місце посередині, вам потрібно пройти повз товаришів, які сидять на своїх місцях. Як ви будете проходити?
(Ввічливо вибачитись, проходити обличчям до людей. Коли ми сидимо і хтось проходить повз нас, потрібно встати. Не слід займати чужі місця, які пустують, бо в будь-яку мить можуть з'явитися їх власники і пересадка буде заважати
іншим глядачам. Зараз ми практично покажемо, як потрібно це робити).

Правила поведінки у кафе чи в ресторані
Домовившись про зустріч із жінкою в кафе чи ресторані, чоловік зобов'язаний бути на місці дещо раніше, щоб встигнути знайти вільний столик, що іноді займає певний час. Якщо в ресторані мають намір зустрітися кілька людей, то люди, що прийшли вчасно, очікують тих, що спізнюються, близько 20 хвилин, після чого не пов'язують себе зобов'язаннями по відношенню до них.
Деякі молоді дівчата або жінки віддають перевагу домовлятися про зустріч на вулиці, не бажаючи поодинці входити в кафе чи ресторан. Якщо чоловік на це погодився, він тим більше зобов'язаний прийти вчасно. У ресторан, кафе першою входить жінка. Входячи в приміщення ресторану чи кафе, джентльмен знімає головний убір; виходячи, одягає його тільки в дверях. Перед залом кафе чи ресторану зазвичай розташовується гардероб.
Коли чоловік приходить у ресторан або кафе з жінкою, він повинен перш за все допомогти їй зняти пальто і тільки після цього роздягнутися сам. Номерок за здані у гардероб речі він залишає у себе. В окремих країнах жінкам (але тільки
їм!) дозволяється сидіти в кафе в плащах. У ресторанах завжди верхній одяг залишають у гардеробі. Виходячи з ресторану, чоловік сам подає своїй супутниці пальто, не залишаючи цю функцію гардеробнику.
Біля дзеркала в гардеробі можна поправити зачіску, але зачісуватися, підфарбовуватись, зав'язувати краватку, підтягувати панчохи можна тільки в туалеті. У гардеробі залишають покупки, пакети; бажано, щоб чоловік залишив портфель. Після того, як жінка приведе свою зовнішність у порядок, чоловік вводить її в зал, пропускаючи в дверях, але потім йде вперед, щоб вибрати місце. У ресторанах їх зустрічає офіціант або адміністратор (метрдотель). Тоді чоловік знову пропускає жінку вперед - слідом за службовцем ресторану.
За столиком найбільш зручним вважається місце біля стіни, тобто обличчям до залу. Якщо ви сидите в центрі залу, почесне місце для дами - обличчям до входу. У випадках, коли вільних столиків не залишається й

29 доводиться вибирати варіанти окремих місць за вже зайнятими столиками, краще всього звернутися за допомогою до офіціанта. Можна, звичайно, знайти місце й самому, заздалегідь довідавшись ввічливо: «Ви дозволите тут сісти?»
Іноді у відповідь можна почути: «Зайнято», «Ми чекаємо одного». Наполягати ні в якому разі не слід. Якщо ви запрошуєте знайомого приєднатися до компанії, слід представити його всім тим, хто сидів за столом. Чоловіки, з якими ви знайомите чоловіка, встають з-за столу, жінки при цьому залишаються сидіти. Коли ж підходить жінка, то стають всі - і джентльмени, і пані.
Наведемо кілька зауважень, що відносяться до специфічних умов кафе та ресторану.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал