Раціоналізація навичок читання на завершальному етапі вивчення іноземної мови у технічних внз




Скачати 24.74 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір24.74 Kb.

УДК [811:378]:004
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ
ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ТЕХНІЧНИХ ВНЗ
І.С. Степанова,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)


Сьогодні найперспективнішим і найдинамічнішим напрямком лінгводидактики визнається методика викладання іноземних мов для спеціального використання, зокрема, в галузі технічних наук [1]. Адаптуючи міжнародно прийняту схему побудови курсу іноземної мови професійного спрямування до українських умов можна сказати, що етап підготовки бакалавра
інженерії включає рівні професійної мови (Vocational FL) та мови науки і техніки
(FL for Science and Technology). Етап підготовки магістратів зосереджує увагу на науково-технічному мовленні, а завершальний етап – мовна підготовка аспірантів та здобувачів наукового ступеня – присвячується вивченню іноземних мов науково-академічного спрямування (FL for Academic Purposes).
Згідно із затвердженою у ВНТУ програмою, метою курсу, який включає
10 годин лекцій та 140 годин практичних аудиторних занять є опанування такого рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечує необхідну для фахівця комунікативну спроможність у сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах. Очевидно, що така мета визначає комплексний характер змісту навчання, тобто постійну роботу з удосконалення навичок в усіх видах мовної діяльності. Але для майбутніх науковців провідним
є читання, адже долучення до різноманітних джерел нової науково-технічної
інформації, як реальних, так і віртуальних, є невід’ємною і надзвичайно важливою частиною дослідницької роботи. На завершальному етапі навчання мова йде про автоматизацію навичок у різних видах читання, підвищення його швидкості та ефективності. Ця робота проводиться у двох вимірах: з одного боку, під час аудиторних занять, а з іншого – як самостійна робота над підготовкою реферату.
Реферат є результатом опрацювання літератури з фаху аспіранта в обсязі
750 000 друкованих знаків. Список літературних джерел для опрацювання складається на початку курсу і обов’язково узгоджується з науковим керівником
і, таким чином, стає складовою першого етапу роботи над дисертаційним дослідженням. Контроль виконання проводиться викладачем індивідуально, це може бути вибірковий переклад, анотування чи реферування рідною або
іноземною мовою. Літературою для опрацювання можуть бути наукові монографії, матеріали міжнародних конгресів або конференцій, статті з періодичних видань, патенти про винаходи тощо. Матеріали можуть бути подані у паперовому або електронному варіанті. Написаний рідною мовою огляд цих матеріалів є першим розділом реферату, який кожен аспірант подає для допущення до складання кандидатського екзамену.
Другий розділ цього реферату – це переклад певного уривку монографії, статті тощо обсягом 25 000 друкованих знаків. Це результат самостійного
глибокого аналітичного читання, який яскраво свідчить про розвиненість відповідних навичок.
Реферат, безпосередньо пов’язаний з темою наукового дослідження аспіранта, обов’язково подається і обговорюється на кандидатському іспиті.
Таким чином, в процесі роботи над рефератом аспірант має практику в оглядовому, аналітичному, пошуковому читанні, а також реферуванні та анотуванні в письмовій формі. Водночас робота над рефератом є важливою складовою наукового дослідження, і її результати, як правило, використовуються для написання першого розділу дисертації.
Безпосередньо пов’язаним з читанням є формування лексичного мінімуму з фаху. Як відомо, саме наявність великої кількості термінів вирізняє науково- технічні тексти. Термінологічний словник – глосарій на 100 одиниць вузької спеціальної тематики – саме тієї, що вивчається аспірантом, – входить також до реферату і є результатом самостійної роботи кожного здобувача наукового ступеня.
Таким чином, робота над рефератом передбачає комплексну самостійну роботу з розвитку різноманітних мовних навичок (перш за все – читання) під керівництвом викладача. Іншим аспектом удосконалення навичок читання є робота з підвищення його швидкості і поліпшення ефективності засвоєння прочитаного. Факторами, що гальмують ці процеси, вважаються, так звані, “bad reading habits” [2]; зокрема, невміння змінювати “глибину” читання залежно від мети. Ця звичка, набута ще в молодших класах школи, значно уповільнює читання і заважає узагальненню прочитаного. Іншою завадою є вокалізація при читанні – “внутрішнє промовляння” тексту. І нарешті – регресивне читання, звичка повертатися до щойно прочитаних слів і рядків. При ознайомленні з великою кількістю літератури, що є основним видом читання періодичних видань, матеріалів конгресів чи конференцій навички швидкого читання необхідні.
Робота з формування цих навичок над невеликого обсягу текстами, як правило, загальнонаукового характеру з чітко визначеними завданнями проводиться під час аудиторних занять. Звісно, автоматизації навичок можна досягти лише за умови систематичної самостійної роботи, але саме знання психофізіологічних особливостей сприяє поліпшенню умінь та навичок читання.
ВИСНОВКИ
Раціоналізація навичок різних видів читання є нагальним і пріоритетним завданням у мовній підготовці аспірантів. На завершальному етапі вивчення мови у технічному вузі важливо скерувати індивідуальну роботу аспіранта над фаховою автентичною літературою, що є частиною його дослідження, і поєднати
її з удосконаленням навичок швидкого читання, реферування, анотування під час аудиторних занять.
1.M. Celce – Murcia. Teaching English as a Second or Foreign Language. - Boston: Heinle &
Heinle Publishers, 1997.-P.р.67-75.
2. H. Bayley. Master Faster Reading. – London: A Four Square Book, 1994. – 224 p.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал