Сам. Таких учителів більшість




Скачати 362.88 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/4
Дата конвертації05.01.2017
Розмір362.88 Kb.
  1   2   3   4

В и дання товариства Чернігівське земляцтво ”
Д і лад об р и х оновляться діла злих загинуть .
Та рас ШЕВЧЕНКО bibЧАСОПИСbРІК ЗАСНУВАННЯ
2002
Ж О В ТЕ Н Ь
Число 10 (КИЇВ 2013
Штрихи до портрета
сам". Таких учителів більшість. Звичайно, я не хотів би кинути тінь і на тих, хто в силу обставин змушений у 90 ті роки піти працювати на базар. Причин багато спад народжуваності, скорочення кількості учнів, закриття шкіл, а головне необхідність вижити, прогодувати сім'ю.
І донині професія Вчителя неоцінена державою. А яка професія оцінена, крім депутата, урядовця, судді і прокурора На кожному кроці вони нам розказують проте, як про нас дбають.
Кажуть, що серед осіб, які вирішують долю країни і визначають наше благополуччя, одні
"двійочники", які мстять учителям за свої
шкільні невдачі. Це невірно, бо є там і відмінники, які впер шому класі добре опанували операції відніман
П
рактично у кожного із нині сущих був перший учитель, який повів у загадкову країну Знань, де були не тільки ази науки, ай романтичні шкільні роки. Тоді до учнів приходять відчуття причетності до життя суспільства, закладаються зародки майбутньої
поведінки Громадянина. Після закінчення школи багатьом довелося опановувати професії у професійно технічних училищах, технікумах, долати наукові вершини в інститутах чи університетах, продовжувати навчання в аспірантурі. І на кожному освітньо науковому щаблі поряд був, є і буде наставник учитель, який не тільки розкриває секрети знань, ай виховує. Адже для суспільства найважливішою професією є та, найменування якої найцінніше – Людина.
Завдання Учителя – прищепити кращі риси своїм вихованцям. Саме найменування педагогу перекладі зі старогрецької означає "провідник дитини. Дуже важливо, щоб учителі подавали учням приклади добропорядності, чесності не на словах, а своїми вчинками, адже молодші
намагаються наслідувати старших.
Нині побутує поширена думка, що в освітянську сферу ідуть невдахи. Це помилка,
бо невдахи після закінчення педагогічних вузів не ідуть у школу чи інший заклад освіти. Вони шукають інші сфери. Бо їхня мета не працювати і отримувати насолоду від результатів своєї
роботи, а заробляти гроші на своє існування, у когось, можливо, навіть безбідне.
Справжній учитель бачить себе так, як говорить пісня одного англійського співака, приведу її попам яті: "Любов – це не те, що хочеш взяти взаємно, любов – це те, що віддаєш
Кожного року
першої неділі
жовтня освітянська
громадськість
України і більшості
країн СНД
відзначають свято,
до якого причетні
всі громадяни –
День працівників
освіти.
У ЧИ ТЕ Л Ь –
категорія вічна
Яскравий слід на землі,
Або десять років потому
До уваги передплатників!
7
ня і ділення, а через велику кількість учнів у класі
у вчительки не було часу перевірити навики додавання і множення. Але якби й захотіли наші керманичі арифметично збільшити зарплати всім учителям, лікарям, міліціянтам, аграріям, соцпрацівникам і
т.д., нічого б з того не вийшло. Закони економіки невблаганні для того, щоб ділити, треба спочатку створити. А якщо немає чого ділити, то спочатку кожний, хто має можливість, турбується про себе. Створювати багатства для всіх наші керманичі не спішать, бо не вміють,
адже в керівники ми обираємо тих, хто найкрасивіше говорить (найбільш "розкручених, а не найрозумніших і найбільш вихованих. Та вини педагогів у цьому немає, бо вони навчали і
виховували молодь для радянського суспільства, де панувала подвійна мораль, а нині запанувала потрійна мораль. Отже, змінилися підходи у вихованні і навчанні. Дуже важливо врахувати це, щоб хоч би через сорок років, після 1991 року (за Мойсеєм) ми зажили у багатому суспільстві і справедливій державі.
А поки що ми приймаємо слова вдячності
за самовіддану щоденну працю і найкращі побажання миру, затишку вдома, наснаги в роботі, творчих успіхів і перемог, вдячних учнів,
міцного здоров'я, оптимізму, здійснення найзаповітніших мрій, любові і терпіння…
Володимир ЛУЗАН,
голова Куликівського відділення, відмінник освіти України
Дорогий земляче Якщо Ви хочете знати
про роботу нашого дружного громадського
об'єднання, про людей знаних і неповторних,
якщо Ви маєте бажання не поривати родинних
зв'язків із малою батьківщиною – передплатіть
"Отчий поріг" самі і посприяйте у цій справі
серед друзів та знайомих. Наш передплатний
індекс 37630. Г
азету можна передплатити у
будь якому поштовому відділенні.

Події і дати
жовтень, 2013 р. № 10
КОСЯНЕНКО Іван Омелянович – 85 ліття.
Народився
15 жовтня 1928 року в Сосниці. Доросле життя почалося уроці. Допомагав партизанам переправлятись ночами через річку Убідь. Був призваний в морську школу Дніпровської флотилії. Пізніше служив в 179 авіаційному полку,
після звільнення взапас працював у різних науково дослідних та проектних інститутах, зараз – голова наглядової ради Товариства військово морського флоту України по створенню парку меморіалу Дніпровської військової флотилії в м. Києві.
ШИДЛОВСЬКИЙ Анатолій Корнійович – 80 ліття.
Народився 10 жовтня 1933 року в селі Веприк Бобровицького району. Доктор технічних наук, професор, радник Президії НАН
України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат
Державної премії України.
Нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ ступеня, "Знак
Пошани". Автор (співавтор) понад 500 наукових праць, зокрема близько 20 монографій, понад 170 винаходів і патентів, двох відкриттів.
САВЧЕНКО Леонід Іванович – 80 ліття.
Наро дився 11 жовтня 1933 року в селі Пекарів Сос ницького району. Працював на керівних посадах по нагляду за вибухопожежною безпекою на об'єктах підвищеної небезпеки у
Держгіртехнагляді України. Ветеран праці. Нагороджений орденом "Знак Пошани, Подякою Українського республіканського комітету захисту миру, знаком відмінника Міністерства хлібопродуктів
СРСР, почесним знаком Комітету народного контролю СРСР.
ЛИТВИН Ольга Кузьмівна – 80 ліття.
Наро дилася 18 жовтня 1933 року в селі Жуківка Куликівського району. Працювала доцентом історичного факультету
Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Кандидат історичних наук. Автор ряду наукових праць з вітчизняної історії, навчальних та методичних посібників.
МЕЛЬНИЧУК Василь Іванович – 75 річчя.
Народився
5 жовтня 1938 року в селі Браниця Бобровицького району.
Останнім часом працював виконробом Київводоканалу.
ЯКУБА Василь Іванович – 70 річчя.
Народився жовтня 1943 року в Прилуках. Працював спеціальним кореспондентом газети "М'ясна індустрія".
ЛЕБІДЬ Пелагея Іванівна – 70 річчя.
Народилася жовтня 1943 року в селі Авдіївка Сосницького району. Працювала завідувачем терапевтичним відділенням поліклініки Святошинського району м. Києва. Лікар І категорії. Член Українського товариства терапевтів і кардіологів.
КАШИЧ Михайло Олександрович – 70 річчя.
Наро дився 31 жовтня 1943 року в селі Авдіївка Сосницького району. Останнім часом працював водієм автобусного парку КП "Київпастранс". Активіст Сосницького відділення земляцтва. Нагороджений багатьма медалями та почесними грамотами.
ГУРИНЕНКО Ганна Павлівна – 65 річчя.
Народилася
1 жовтня 1948 року в м. Остер Козелецького району.
ОЦУН Микола Петрович – 65 річчя.
Народився жовтня 1948 року в селі Соболівка Броварського району
Київської області (батьки родом із Козелецького району).
Служив у центральному апараті МВС України. Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
СОБОРА Анатолій Іванович – 65 річчя.
Народився жовтня 1948 року в селі Халимонове Бахмацького району.
Пройшов життєвий шлях військового від рядового до генерала. Готував полк до бойових дій в Афганістані, вводив підрозділ наших миротворців до Косово й очолював контингент українських військових в Іраку.
Нині – заступник директора Національного музею архітектури і побуту України з будівництва і реставрації в с. Пирогове, генерал лейтенанту відставці, голова Бахмацького відділення земляцтва.
ПОЛЬКА (ГЛЕЙ) Надія Степанівна – 60 річчя.
Наро дилася 8 жовтня 1948 року в селі Старий Глибів Козелецького району.
ПУХКАЛ Олександр Григорович – 65 річчя.
Наро дився 15 жовтня 1948 року в селі Пальчики Бахмацького району. Народний депутат України 3 го скликання. Академік, доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівник народної освіти. Один з організаторів Товариства "Чернігівське земляцтво, нині – почесний член Ради.
ЖАДЬКО Людмила Іванівна – 65 річчя.
Народилася
19 жовтня 1948 року в селі Монастирище Ічнянського району. Працювала провідним бухгалтером "Автоводсервіс".
ЗАБІЯКА Іван Михайлович – 60 річчя.
Народився жовтня 1953 року в селі Українське Талалаївського району.
Доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського Національного університету
ім. Т.Г. Шевченка. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, член Національної Спілки журналістів України, лауреат
Чернігівської обласної премії ім. М. Коцюбинського, заступник голови Прилуцького осередку по Талалаївському району,
МІХНО Ольга Андріївна – 60 річчя.
Народилася 9 жовтня 1953 року в селі
Воловиця Борзнянського району. Працювала начальником відділу оцінки Фонду державного майна України по м. Києву.
ЄСИПЕНКО Дмитро Миколайович – 60 річчя.
Народився 16 жовтня 1953 року в селі Рудня Сосницького району. Працює директором Українського центру духовної
культури. Кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України, відзначений Почесним знаком Товариства "Чернігівське земляцтво".
ОЛЕШКО Віталій Миколайович – 60 річчя.
Народив ся 2 жовтня 1953 року в селі Кобижча Бобровицького району. Працював заступником начальника Інституту підготовки слідчих та криміналістів Національної академії внутрішніх справ.
МАКСЮТА Микола Миколайович – 60 річчя.
Наро дився 10 жовтня 1953 року в селі Заудайка Ічнянського району. Працював начальником управління по боротьбі з особливо тяжкими злочинами проти особи МВС України.
Зараз – начальник аналітичного відділу ПАТ "Укрнафта".
МОРОЗ Валентина Миколаївна – 60 річчя.
Народи лася 18 жовтня 1953 року в селі Озеряни Бобровицького району. Працює завідувачем сектора апарату Верховної
Ради України.
ПАНЧЕНКО Віра Миколаївна – 60 річчя.
Народилася
18 жовтня 1953 року в селі Одинці Козелецького району.
Працює начальником відділу з благоустрою управління житлово комунального господарства в м. Біла Церква.
МАЛИШ Леонід Володимирович – 60 річчя.
Наро дився 31 жовтня 1953 року в селі Нова Гуринівка Корюківського району. Працює секретарем Корюківської міської ради.
ХОМ'ЯК Валентина Іванівна – 55 річчя.
Народилася
4 жовтня 1958 року в селі Мамекине Новгород Сіверського району. Працює бухгалтером ТОВ ВТК "Каштан".
КОЧАН Валентина Миколаївна – 55 річчя.
Народи лася 14 жовтня 1958 року в селі Красностав Борзнянського району. Працювала педагогом. Автор збірки віршів.
КОРОТЕНКО Тетяна Михайлівна – 55 річчя.
Народилася
20 жовтня 1958 року в селі Шаповалівка Борзнянського району. Працює начальником відділу управління праці та соціального захисту Дніпровської райдержадміністрації м. Києва.
У
У Ж
ЖО
ОВ
ВТ
ТН
НІІ С
СВ
ВЯ
ЯТ
ТК
КУ
УЮ
ЮТ
ТЬ
Ь С
СВ
ВІІЙ
Й Ю
ЮВ
ВІІЛ
ЛЕ
ЕЙ
Й::
Дорогі земляки!
Рада товариства "Чернігівське земляцтво" сердечно вітає вас із ювілеєм і зичить усім доброго
здоров'я, успіхів ужитті, оптимізму, сімейного щастя, невтомного добротворства в ім'я рідної землі.
22

Так ми живемо
Голові Варвинської районної
державної адміністрації
Петру Бакуменку.
Голові Варвинської районної ради
Володимиру Петренку.
Високоповажні і вельмишановні Петре Івановичу і Петре Петровичу Маю високу честь і глибинну душевну потребу щиросердно вітати вас, а у вашій особі усіх славних трударів Варвинщини з нагоди 90 річчя утворення району. Відрізок часу років не такий уже й великий в історичному вимірі, але так випало, що за минулий період відбулись буремні зміни і в суспільстві, і вжитті громадян. Утверджувався новий суспільно політичний устрій. Відбудовувалось народне господарство,
зростали добробуті культура громадян. Моя свідомість чітко відтворює Варвинщину,
якою вона була до Великої Вітчизняної війни і
після неї. На моє дитинство випала нелегка доля.
Ми росли, мужніли, загартовувались у складних умовах долання наслідків війни. І всі ці труднощі
наш люд успішно переборові пережив. Після війни швидкими темпами відбудовувалось народне господарство, соціально культурні
заклади. Настав новий розквіт нашого краю будувались школи, культурно освітні заклади, колгоспи і радгоспи нарощували свою потужність.
Наш люд здобував грамоту, будував нове життя щасливе і заможне.
Варвинська земля багата славними трударями. З довоєнних літ в моїй пам'яті чітко вимальовуються постаті талановитих керівників господарств з Антонівки, Світличного, Варви, Журавки. Я вдячний долі, що народився і здобув середню освіту в Журавці. Школа дала мені надійні знання,
щоб далі вчитись, рости і творчо, і практично.
Ми вчились і ми відбудовували і розбудовували наше господарство. Моя пам'ять яскраво висвітлює постать Галини Федорчатенко, з якою навчались водному класі і яка здобула звання Героя соціалістичної праці за розплід і вирощування свинопоголів'я. І таких було багато. А наш район особливий.
Населення його вирізняється м'якістю характеру,
високою працездатністю і відчуттям честі і гідності
перед суспільством і перед самим собою. Було всяке вжитті району. Був і такий час, коли вважалось, що цей район неперспективний, зайвий, і він був розформований. Але життя невдовзі
підправило тих людей, ким було це зроблено і помилку було виправлено. Зараз же, вчас перебудови політичного ладу
Варвинщина живе, працює, долає труднощі – вирощує хліб, цукрові буряки, виробляє продукти тваринництва, добуває з надр корисні копалини. Хоч,
на мій погляд, слід було б більш бережно відноситись до того багатства, яке дарувала нам природа.
І сьогодні, у час відзначення 90 річчя району, я маю високу честь поздоровити всіх моїх дорогих і рідних земляків з цим ювілеєм і побажати кожному з них здоров'я, щастя, благополуччя в ім'я розквіту незалежної, знаної в світі щасливої України.
Володимир ЖЕЛІБА,
Надзвичайний і Повноважний Посол України
С л о вод о земляків bbУbЛюбечі відбувся VI відкритий фестиваль традиційної слов'янської культури та бойових єдиноборств "Київська Русь, започаткований обласною державною адміністрацією в рамках відзначення 22 ї річниці незалежності України,
присвячений 1025 річчю хрещення Київської Русі та 1030 річчю від дня народження Преподобного Антонія Печерського, головною метою якого є пропаганда
історичних, культурно мистецьких надбань Сіверського краю, народних художніх промислів, розвиток туризму, популяризація традиційних видів єдиноборств.
Вже кілька років поспіль у цих святкових заходах бере участь представницька делегація Ріпкинського відділення Чернігівського земляцтва. Цього разу прибули до земляків Алла Гуртова, Володимир Федяй, Володимир Пінчук,
Сергій Граб, Надія Мурашко, Геннадій Петраньов , Михайло Волохін.
В програмі свята були виступи творчих колективів Чернігівщини та гостей фестивалю, клубів бойових єдиноборств, естрадних виконавців з Чернігівщини та Славутича, фаєр шоу та святковий феєрверк.
Під час проведення фестивалю діяла виставка експозиція "Любеч стародавній, виставка ярмарок "Містечко майстрів, виставка територіальних громад
Ріпкинщини, дитячий театралізований ігровий майданчик, організована спортивно розважальна програма для дітей та школярів, працювала святкова торгівля.
Від Ріпкинського відділення земляцтва шкільній команді Любецької ЗОШ,
переможцю спортивних змагань з волейболу, було вручено перехідний кубок. Транспорт для поїздки був люб'язно наданий Аллою Гуртовою.
Олександр ЛИТВИН,
Фото Володимира ПІНЧУКА
О
сь і настала 70 а мирна осінь Чернігова. 21 вересня чернігівці святкували День свого рідного міста і день, коли назавжди скинуто ярмо фашистської чуми. Це дійсно свято зі сльозами на очах. І навіть дощі вітер не зіпсували святкового настрою, великого свята для всіх нас.
За традицією на святкування прибули делегації зміст Росії, Білорусі, Латвії, Польщі, делегація ТОВ "Чернігівське земляцтво" ум. Києві. На знак знаменної дати від усіх делегацій громаді міста були вручені цінні подарунки.
До братської могили в центрі міста під звуки військового оркестру покладені квіти, а потім урочистою ходою всі учасники мітингу з площі попрямували до могили невідомого солдата. Біля підніжжя меморіалу Слави теплі слова на честь воїнів визволителів пролунали від голови обласної державної
адміністрації Володимира Хоменка, голови обласної ради Анатолія Мельника, міського голови Олександра Соколова.
Делегація Чернігівського земляцтва, яку очолив Володимир Пушкарьов, разом з іншими поклала квіти до могили невідомого солдата. А після цього уму зично драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка відбулось урочисте зібрання, з концертною програмою виступив Президентський духовий оркестр. Із святом визволення чернігівців привітав Президент України Віктор Янукович.
Анатолій КОВАЛЬ
жовтень, 2013 р. № 10
33

Із земляцьких орбіт
жовтень, 2013 р. № 10
Н
ародився всім ї колгоспників у селі Смо лин. Батько, Прокіп Андрійович, загинув на фронті. Мати, Уляна Гордіївна, загинула від рук місцевих бандитів. Опіку над осиротілим хлопцем взяли дід Гордій та баба Катерина разом з іншими представниками дружного роду Компанців. Його навчили любити землю, поважати працю, тому після Смолинської
семирічки та Ковпитської середньої школи
Микола вступив до Мелітопольського інституту механізації сільського господарства. Там здобув кваліфікацію інженера механіка. Далі
було наполегливе кар'єрне сходження аж до посади міністра хлібозаготівель УРСР та голови Державного комітету України з хлібопродуктів. Відданий патріот України і своєї малої батьківщини не приховує теплих почуттів дорідного села, до свого роду "В Смолині я поховав бабусю. Двоюрідний брат загинув, то я 27 років їздив до тітки. Після неї залишилася хата. Продавати її було б гріх, я її відновив. Микола Прокопович жваво обговорює і
охоче підтримує земляків у вирішенні багатьох питань, дякуючи йому у Смолині заасфальтовані вулиці, побудували дошкільний заклад та підприємство комунальних послуг, запрацювали кафе і лазня, відкриті магазини, газифікували село, на смолинських землях знову вирощують врожаї. Нещодавно земляки щиро привітали його на смолинській землі. Начальник фонду комунального майна Чернігівської обласної
ради Володимир Сидоренко вручив Почесну грамоту Чернігівської обласної ради та нагрудний знака начальник управління освіти
Чернігівської міськради Володимир Купрія ненко Подяку Чернігівського міського голови
О. Соколова. На урочистому заході, присвяченому Дню незалежності України, 90 річчю
Чернігівського району та відкритті алеї Героїв соціалістичної праці в селі Анисів голова Чернігівської райдержадміністрації Микола Ганжа в присутності всієї громади району привітав Миколу Прокоповича з днем народження та вручив Почесну грамоту.
Ганна АДРУГ ДАРАГ,
секретар Чернігівської районної
організації краєзнавців
Поїздка до Рівненської області, організована керівництвом МГО
"Рівненське земляцтво" у рамках координаторства земляцтвами Ук
раїни у Києві, була проведена на високому організаційному рівні, наси
чена зустрічами з відомими і просто роботящими людьми, керівниками
області і районів, відвідинами історичних пам'яток і величних мону
ментів сучасності.
На гостину
до бурштинового краю
У складі делегації були представники майже всіх областей України. Здавалось, сама природа благословила нашу поїздку, адже затяжні дощі, які
впродовж кількох останніх днів панували на всій території України, припинились на межі Житомирської і Рівненської областей і задні подорожування жодна дощова краплина не затьмарила настрій подорожнім. З розповідей людей, відвідин духовних святинь і музеїв, офіційної зустрічі з керівництвом області, розмову трудових колективах представники з різних куточків
України зрозуміли, що прикордонна область, яка за своє історичне минуле перебувала і під польською шляхтою, і під литовськими князями, у складі древньої Русі і під монголо татарським ігом, зберегла притаманну українцям любов до землі і прагнення творити в ім'я майбутнього, щирість, мелодійність пісень, хлібосольну гос тинність.
У розповідях людей відчувається любов до свого краю, гордість зате, що саме їх земля дала світові відомі імена. Це і Георгій Шарпак, відомий у світових колах як
Жорж Шарпак, лауреат Нобелівської премії з фізики (1992) за розвиток нових детекторів елементарних частинок, винахід так званих "камер Шарпака. Це і один із чотирьох президентів України Леонід Кравчук. Це і Борис Возницький, відомий музеєзнавець, Герой України. Це і Улас Самчук, український Гомер, відома постать у літературі та суспільному житті. Через Рівненщину проходив шлях Тараса Шевченка, який приїхав украй в осінню пору 1846 року і перебував там у складі археографічної комісії. Протягом цілого року жив тут Микола Костомаров, який працював учителем Рівненської чоловічої
гімназії. У цій же гімназії історію викладав Пантелеймон Куліш. Бував тут і Михайло
Драгоманов і багато багато інших славетних людей. Рівненщина подарувала Україні перший рукопис староукраїнською мовою – Пе ресопницьке Євангеліє (1561 ріка ще через двадцять років з'явилося друковане видання Острозької Біблії. Рівненщина – це і легендарне Берестечко, де відбувся найбільший на той час за чисельністю і найвагоміший для становлення України, як держави, бій між військом
Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого. Славиться Рівненщина і музеями, які створені майже у кожному населеному пункті
та розкривають історичне минуле і славне сьогодення трударів поліського краю. Керівники земляцтв щиро дякували господарям за теплий прийомі надану можливість заглянути в потаємні глибини історії цього чудового регіону. Чернігівське земляцтво представляли його очільники Віктор Ткаченко і Тетяна
Літошко.
Святослав ВАЩУК,
виконавчий директор МГО "Рівненське земляцтво"
Чернігівський район пишається ба
гатьма відомими земляками. Ми
кола Прокопович Компанець один із
таких.
а к а де мі к
М і ніс т р ,
44

Так ми живемо
жовтень, 2013 р. № 10
Козельця мають можливість регулярно спілкуватися з столичними колегами, підвищуючи власний досвід. Так, головний лікар районної дитячої лікарні Наталя Надточій знаходиться під творчою опікою заступника головного лікаря лікарні імені П. Запорожця.
Наші козельчани – головний лікар поліклініки
МВС України, головний лікар Голосіївської
райлікарні. І коли в районі безсилі надати допомогу пацієнтові, звідти телефонують лікарі
до своїх колегу столицю і ті допомагають землякові вже в покращених умовах.
Другий напрямок роботи – освітянський.
Мій заступник Любов Лук'яненко налагодила тісну співпрацю з поважними киянами проректором автодорожного інституту, проректором інституту харчової промисловості,
деканами інших поважних вузів. Це дає можливість допомогти у вступі до них талановитих козельчанських випускників. Адже не секрет, що в нинішніх умовах не кожна талановита дитина, особливо сільська, самотужки здобуде вищу освіту та ще й за державний рахунок. А скільки зусиль витрачає Любов
Іванівна для зміцнення контактів із просвітя нами рідного району в школах Адже не секрет, що безкінечні реформи при відсутності
гідного фінансування поставили нашу освіту на край прірви, і тільки самовіддані педагоги ще утримують високу планку навчання. Ближчим часом збираємо наших правоохоронців, яких очолює заступник начальника МВС Київщини полковник Григорій Розум.
Таким чином будь які судові чи інші правочинні справи козельчан знайдуть фахову підтримку. Тим більше, що у нас є потужний земляк Володимир Березан, якому нещодавно присвоїли звання генерала. Він нині
права рука міністра МВС України. Такі жав торитетні земляки працюють і в судочинстві.
Так, для прикладу, голова Голосіївського районного суду – вихідець із Козелеччини. І
таких діячів можна назвати не один десяток. Лідія Татарчук у нас відповідає за молодь. Не секрет, що ця проблема стоїть гостро і в інших відділеннях, без притоку свіжих енергійних сил ми просто приречені на самоліквідацію. Для зацікавлення в земляцькому середовищі ми збираємося застосувати чимало ефективних засобів.
Скажімо, вирішили закуповувати квитки на концерти популярних артистів. І непросто вручати молодикам, а проводити серед них різноманітні конкурси, жеребкування.
Щоб панував змагальний дух, щоб наші
дівчата й хлопці відчували свою належність до великої земляцької родини. Тут же й організація патріотичної роботи в рідній стороні взяти лишень сотні братських могилу селах, до яких часом не доходять руки влади. Та й участь у загальноземляцьких конкурсах теж має стати першочерговою.
А як важливо підтримати наших ветеранів!
Часом вони схожі на журавлів,
які відлетіли у вирій до Києва,
не залишивши по собі гнізд.
Маю на увазі тиху кого в селі
нікого й нічого, крім рідних могил, не залишилося. Ми напряму домовляємося з головами сільських рад про тимчасове надання таким земельних ділянок під город. Я побував на засіданнях кількох сільських раді земельні ділянки були виділені. Як правило, нинішні
сільські голови – люди відповідальні, ініціативні, з ними можна вирішувати будь які проблеми. Взяти хоча б Ольгу Скобу з Озерного. Людина високоосвічена, справжній патріот, для якої справи громади понад усе. І таких більшість, це, як на мене, надійне майбутнє країни, коли йдеться про державний курс на передачу повноти влади в регіони. В цьому нас підтримує й голова райради Володимир Пономаренко, й голова райдержадміністрації Леонід Мисливець, й керівники міст Козельця та Остра, для чого довелося побувати на сесії обох міськраді вивчити коло їхніх проблем. В обох містах я нині незайва людина. Є домовленість, що таким же чином будуть закріплені
за сільськими радами мої заступники й активісти. Вони будуть не тільки вирішувати спільні питання в телефонному режимі, ай регулярно брати участь у засіданнях рад. Ми вже тісно контактуємо з сільськими радами
Сираїв, Скрипчина, Данівки, Чемера, Хрещатого, уже згаданого Озерного. Там працюють люди золоті, мислячі по державному.
Зрештою, ідей багато, і ми спільно впровадимо їх у життя.
А взагалі я часто думаю про перспективу земляцького руху і переконуюся, що він найблагородніший, бо об'єднує всіх людей довкола ідеї служіння рідній стороні. Ми ж
єднаємо всіх заради блага народу, держави Україна, яка заслуговує на краще життя.
Саме воно й кличе нас до роботи.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал