Семенова Кснеія Сергіївна



Дата конвертації26.09.2019
Розмір98 Kb.
УДК 378.1.147

Семенова Кснеія Сергіївна

студентка 6 курсу

Криворізького факультету Запорізького національного університету

Науковий керівник: доцент кафедри соціології

психології та гуманітарних наук

Каліщук С. М.



ОСОБИСТІСНА РЕФЛЕКСІЯ В ЗМІНЕНИХ СТАНАХ ОСОБИСТОСТІ: В АСПЕКТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
У статті розглянуто феномен особистісної рефлексії особистості, як механізм самопізнання і переосмислення власного психічного змісту, що забезпечує цілісність особистості. Проведено теоретичний аналіз основних моделей психіки в трансперсональній психології, визначено кордони поняття змінених станів свідомості: в аспекті психологічної допомоги. Обґрунтовано спрямованість та програму емпіричного дослідження впливу особистісної рефлексії особистості, на процес переосмислення і перетворення актуалізованого в змінених станах свідомості змісту психічного і формуванню на цій основі нового «Я-образу» особистості. Представлено результати взаємозв’язку занурення в змінені стани свідомості, за технікою «холотропного дихання» та актуалізації особистісної рефлексії.

Ключові слова: особистісна рефлексія, самопізнання, «Я-концепція», трансперсональна психологія, змінені стани свідомості, психологічна допомога.

The article deals with the phenomenon of reflection of personal identity, as a mechanism of self-knowledge and a rethinking of their own mental contents that ensures the integrity of the individual. The theoretical analysis of the main models of the psyche in transpersonal psychology, defined the boundaries of the concept of altered states of consciousness: in terms of psychological help. Grounded orientation and program of empirical study of the influence of personal reflection of personality in the process of rethinking and transforming actualised in altered states of consciousness mental content and formation of the basis of a new "self-image" of the individual. Results relationship dive into altered states of consciousness, the technique of "holotropic breathing" and actualization of personal reflection.
Keywords: personal reflection, self-knowledge, "self-concept" transpersonal psychology, altered states of consciousness, psychological assistance.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Людина штучно розщеплюючи свою свідомість на пари протилежностей, такі як суб'єкт і об'єкт, життя і смерть, розум і тіло, внутрішнє і зовнішнє - заявляє про їх роздільність, виставляючи одне переживання проти іншого, зіштовхуючи життя з життям. Таке життя сучасної людини наповнене боротьбою, конфліктами, тривогою і прикростями стає стражданням, відчуженням від себе та інших людей, від світу. Тому, пошук шляхів пізнання внутрішнього світу особистості та відновлення її цілісності набуває сьогодні важливого значення. Це призводить до зростання запиту на надання психологічної допомоги, і як наслідок необхідності вдосконалення цього процесу. Не викликає сумніву той факт, що не залежно від спрямування психолога в ту чи іншу теоретичну парадигму, в основі ефективності цієї діяльності лежить особистісна рефлексія суб’єкта. Саме ця здатність може розглядатися як шлях до аналізу емоцій і почуттів, установок і стереотипів поведінки, усвідомлення потреб, переосмислення власного досвіду тощо. Особистісна рефлексія як «дзеркало», що відображає все що відбувається в ньому, стає основним засобом саморозвитку, умовою і способом особистісного зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен особистісної рефлексії отримав досить широке висвітлення в працях зарубіжних авторів: Г. Женева, Н. Кечодж, З. Піншаен [7]. У вітчизняній психології дослідженню особистісного аспекту рефлексії присвячені роботи: В. К. Зарецького, І. М. Семенова, С. Ю. Степанова [3; 5]. Останнім часом спостерігається підвищений інтерес до даної проблеми, що відбивається в роботах молодих авторів: А. С. Шарова, Т. А. Сімакової, Е. В. Хаяйнен, і відображає значимість цієї унікальної здатності для розвитку особистості і розуміння самої себе [8; 9; 10]. Незважаючи на величезний внесок дослідників - проблема рефлексії продовжує залишатися таємничим феноменом людської психіки.

Змінені стани свідомості (ЗСС) найбільш активно досліджуються в трансперсональній психології, де запропонований ряд класифікацій, які систематизують і описують незвичайні переживання особистості в змінених станах свідомості, і створені на цій основі нові моделі психіки, найвідоміші з них: спектр свідомості К. Уілбера; картографія внутрішніх просторів С. Грофа [6; 4; 2; 1].



Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В широкому визначенні, особистісна рефлексія - це звернення уваги суб'єкта на самого себе і на продукти власної психіки, до складу яких входять особистісні структури, мислення, механізми сприйняття, емоційного реагування, поведінкові шаблони, а також будь-яке їх переосмислення [3; 9; 10]. Виходячи з даного визначення, нас цікавить дослідження особистісної рефлексії, в змінених станах свідомості особистості. Занурення суб'єкта в змінені стани свідомості в ході особливим чином організованої роботи, надає унікальний емпіричний матеріал для дослідження впливу особистісної рефлексії на процес переосмислення і перетворення актуалізованого в змінених станах свідомості змісту психічного і формуванню на цій основі нового «Я-образу» особистості. Можна констатувати той факт, що дослідження в даному аспекті майже відсутні.

Формулювання цілей статті. Вищевикладене дозволяє сформулювати декілька цілей статті: 1) визначити сутність поняття особистісної рефлексії; 2) теоретично обґрунтувати спрямованість дослідження та розглянути основні моделі психіки в рамках трансперсональної психології; 3) визначити кордони поняття змінених станів свідомості: в аспекті психологічної допомоги; 4) емпірично дослідити вплив особистісної рефлексії в змінених станах свідомості на процес самопізнання особистості, що є головною метою нашої роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Орієнтуючись на найбільш актуальні визначення особистісної рефлексії, ми розглядаємо її як механізм, переосмислення суб’єктом змісту власної психіки, заснований на унікальній здатності особистості до внутрішньої роботи, яка призводить до якісних змін ціннісно-смислових утворень, інтеграції особистості в новий, більш цілісний стан [8]. Вищевикладене дозволяє сформулювати гіпотезу нашого дослідження, що особистісна рефлексія як процес переосмислення і перетворення актуалізованого в змінених станах свідомості змісту психічного, служить механізмом його інтеграції в свідомості і конструюванні на цій основі більш цілісної «Я-концепції» особистості.

Фокус нашого дослідження спрямовано в рамках трансперсональної психології. Так як, трансперсональна орієнтація включає всі області особистісної психології і додає до них більш глибокі аспекти людського досвіду, які перевершують (трансцендують) повсякденні переживання. Зокрема, трансперсональний психолог К. Уілбер вважає, що трансперсональне - або «більш ніж персональне, надособистісне» - це спроба глибоко і науково представляти весь спектр можливого людського переживання. Заснована ним багаторівнева модель під назвою «Спектр свідомості», безперервно покриває всі можливі рівні станів свідомості від стану єдності людини із Всесвітом до рівня «Маски» (за К. Юнгом), на якому людина звужує «свою самототожність до однієї з частин свого розуму, відчужуючи від себе і витісняючи тіньові або небажані частини власної психіки» [6]. Кожен рівень спектра становить певний тип звуження або обмеження того, що людина вважає «собою», своєю істинною самототожностю, своєю відповіддю на питання «Хто Я?». Отже, різні рівні спектра свідомості відрізняються за характеристиками симптомів і можливостями психологічної допомоги.

Дещо іншу модель психічного створив представник трансперсональної психології С. Гроф, його розширена картографія включає в себе чотири основних рівня [2].

1. Естетичний досвід. Він не розкриває несвідоме і не має ніякого психодинамічного значення. Переживання досвіду на цьому рівні є результатом стимулювання сенсорних органів.

2. Псіходинаміка: (фрейдове) особисте і біографічне несвідоме. Переживання, цієї категорії, народжуються в області індивідуального несвідомого і відносяться до тієї сфери особистості, яка доступна в звичайних станах свідомості.

3. Перинатальний досвід. Центральним фокусом цього рівня є проблеми біологічного народження, фізичного болю і агонії, вмирання, боротьби і смерті. Чотири аспекти цієї частини несвідомого С. Гроф назвав чотирма базисними перинатальними матрицями.

4. Трансперсональний досвід - переживання, в яких почуття самототожності виходить за межі індивідуальної, або особистої самості, охоплюючи людство в цілому, життя, дух і космос.

Розвиток людської свідомості, згідно з дослідженнями представників трансперсональної парадигми (Р. Ассаджиолі, А. К. Уілбера, С. Грофа), відбувається за такою схемою: спочатку диференціація, незалежність функціонуючого «Его» і потім трансценденція цього «Его». Таким чином, трансперсональна психологія найбільш глобально розглядає людину, як космічну істоту, пов'язану на рівні несвідомої психіки з усім людством і Всесвітом. Відповідно до поглядів представників цього напрямку, в процесі психологічної допомоги, завдяки певним технікам, в зміненому стані свідомості відбувається проживання народження, смерті, відродження, інших подій, які можуть бути пов'язані зі стражданням і його подоланням, що веде до вивільнення, виходу за власні межі (трансценденції) і вступу в інші, більш цілісні відносини зі світом [1; 4; 6].



Так, проведене нами дослідження ми вбачали в рамках трансперсональної психології, за рахунок проникнення особистості в змінені стани свідомості. Підставою для цього є те, що по-перше, в звичайному стані свідомості можливості пам’яті індивіда обмежені його біографією, це задає певні кордон звужуючи можливості глибини рефлексивного процесу. І по-друге, в звичайному стані свідомості - ми не цілісні, а роздроблені і ототожнюємся лише з невеликим фрагментом того, що ми є в дійсності; мається на увазі, що в звичайному стані свідомості людина ототожнюється лише з малою частиною того, чим вона є насправді, це ускладнює рефлексивний процес самопізнання

Змінені стани свідомості є універсальним способом взаємодії з підсвідомістю суб’єкта, що надає доступ до більш глибоких шарів психіки, і поширюється на досвід перинатальних і трансперсональних переживань, які виходять за межі тілесної ідентичності і самої особистості. У змінених станах свідомості, що буквально означає «орієнтованих на цілісність», нами було використано техніку «холотропного дихання» С. Грофа, де завдяки рефлексивній роботі людина може перевершувати вузькі межі тілесного «я» і виходити на багатющу палітру трансперсональних переживань, що дозволяють знайти справжню, більш глибоку і цілісну ідентичність [1].

Експериментальну базу дослідження склали 30 осіб, віком 25-35 років. Прцедура включала три етапи: на першому було проведено діагностику за методиками «20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда», та «діагностику рівня рефлексивності А. В. Карпова»; після чого з досліджуваними проводилась робота по входженню в змінені стани свідомості, за технікою «холотропного дихання», та аналіз самозвітів досліджуваних з подорожей в змінених станах свідомості за картографією С. Грофа; на останок було проведено контрольну діагностику за методикою «20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда», обробка і порівняння результатів з попередніми.



За методикою «діагностики рівня рефлексивності А. В. Карпова», інтерпретація отриманих результатів виявляється в трьох основних категоріях [5]. Результати методики, рівні або більше, ніж 7 стенів, свідчать про високорозвинену рефлективність, в даній вибірці лише 6-ть досліджуваних мають такі показники. Результати в діапазоні від 4 до 7 стенів - індикатори середнього рівня рефлективності, виявлено в 15-ти досліджуваних. Показники, менші 4-х стенів, виявлено в 9-ти досліджуваних – свідчать про низький рівень розвитку рефлексивності. Отже, маємо в більшості досліджуваних учасників групи середні та низькі результати рівня розвитку рефлективності.

За методикою «20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда», методом контент-аналізу у якості критеріїв оцінювання було обрано декілька шкал аналізу ідентифікаційних характеристик - показників компонентів ідентичності, за якими можна оцінити рівень самоусвідомлення особистістю самої себе. За результатами первинної діагностики вивчення змістовних характеристик ідентичності особистості, можна відзначити, що по групі вибірки найменше представлені такі шкали: фізичне «Я», перспективне «Я», і дві шкали рефлексивного (персонального і екзистенційного) «Я». Це говорить про те, що в більшості досліджуваних спрощене сприйняття власного образу «Я», що підтверджується не досить високим рівень диференційованості їх «Я-концепції», яка в більшості досліджуваних (22-х) не перевищує 75% і може проявлятись як: упередженість образу «Я» і доступність його суб'єктивним спотворенням, залежністю від впливів емоційного ставлення значимих інших і вразливість «Я-концепції».

Після введення досліджуваних в ЗСС, за технікою «холотропного дихання», на основі аналізу самозвітів досліджуваних, можна відзначити наступне: по-перше, більша половина (16-ть) досліджуваних опинились за картографією С. Грофа на перинатальному та трансперсональному рівнях психічного. Це може свідчити про те що ЗСС детермінують процес рефлексивного механізму, не залежно від ступеня його розвитку. І по-друге, актуалізація рефлексії в ЗСС, запускає механізм самопізнання, що призводить до збагачення «Я-концепціїї» особистості, її диференціації та інтеграції в новий більш цілісний «Образ Я». Такі дані, підтверджується проведеною нами контрольною діагностичною процедурою і порівнянням результатів з попередніми за методикою «20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда». Результати порівняння за первинною і контрольною діагностикою наочно представлені діаграмою.
Порівняння результатів первинної та контрольної діагностики за методикою «20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда».



В більшості досліджуваних (22-х) по окремим шкалам виявлено зміни показників, описати які можна наступним чином:

За шкалою тип емоційного реагування, виявлено в 5-ти досліджуваних зміну з емоційно-полярного типу, та 7-ми досліджуваних невпевненого типу - на врівноважений тип реагування. Це говорить про здатність людини розглядати те чи інше явище з двох протилежних сторін, говорить про «виваженість» її позиції щодо емоційно значущих явищ.

Щодо шкали співвідношення соціальних ролей та індивідуальних характеристик в 10-ти досліджуваних виявлено зміни, в напрямку кращої збалансованості між цими характеристиками. В 7-ми досліджуваних збалансованість досягнута за рахунок підвищення показників індивідуальних характеристик, що може говорити про краще пізнання людиною своїх індивідуально-особистісних якостей. Та в 3-х досліджуваних підвищились показники соціальних ролей, з якими він себе співвідносить, ідентифікує, тобто описує значущі для нього соціальні статуси і ті риси, які, на його думку, зв'язуються з ним, що можна розглядати як краще розуміння людиною своєї приналежності до певних соціальних груп.

Далі, за результатами контрольної діагностики диференційованості «Я‑концепції», виявлено підвищення показників по таким шкалам ідентифікаційних характеристик: «Фізичне Я» в 5-ти досліджуваних; «Перспективне Я» в 6-ти досліджуваних; «Рефлексивне Я» в 8-ми досліджуваних; «Екзинційне Я» в 9-ти досліджуваних.

Враховуючи вище викладене можна сказати, що більшості досліджуваних вище зазначені зміни показників, вплинули на зрушення в змісті їх «Я-концепції» та її компонентах, і як наслідок в якісній її диференціації та інтеграції. Результати проведеного дослідження, дозволяють констатувати той факт, що після занурення в ЗСС, відбулася глибока диференціація «Я-концепції», за рахунок актуалізації рефлексивного механізму, як важливої, унікальної властивості особистості, стану усвідомлення чого-небудь, і процесу репрезентації психіці свого власного змісту.

Висновки з даного дослідження. Резюмуючи вищевикладене, можна відзначити, що саме особистісна рефлексія «вириває» людину з безперервного потоку життя і змушує стати у зовнішню позицію по відношенню до самої себе. Особистісна рефлексія виявляється важливим психічним механізмом, що забезпечує переосмислення людиною відносин з предметно-соціальним світом, що виражається, з одного боку, в побудові нових образів себе, а з іншого - у виробленні більш адекватних знань про світ. Особистісна рефлексія є механізмом не тільки диференціації кожного унікального людського «Я» його різних підструктур (типу: «Я» - фізичне тіло», «Я » - біологічний організм», «Я» - соціальна істота, «Я»- суб'єкт діяльності» тощо), а й інтеграції «Я» в неповторну цілісність.

А занурення в змінені стани свідомості, за технікою «холотропного дихання», завдяки глибокій рефлексивній роботі суб’єкта, стає засобом розширення свідомості, за допомогою якого можливо значно краще змінювати, інтегрувати і збагачувати образ «Я», і розуміючи унікальність власної особистості, якісно покращити аспекти нашого життя.


Список використаної літератури
1. Гроф С. Исцеление наших самых глубоких ран. Холотропный сдвиг парадигмы / С. Гроф – М.: Изд. Ганга, 2013. – 400 с.

2. Гроф С. Революция сознания / С. Гроф. Э. Ласло. П. Рассел. – М.: АСТ, 2004. – 362 с.

3. Зарецкий В. К. Рефлексивно-личностный аспект формирования решения творческих задач / В. К. Зарецкий, И. Н. Семенов, С. Ю. Степанов. – М.: Психология. Журнал № 5, 2008. – 117 с.

4. Изменённые состояния и культура: [ хрестоматия] / авт. - сост. О. В. Гордеева. — СПб.: Питер, 2009. — 336 с. 

5. Карпов А. В. Рефлексивность как психическое свойство и методика её диагностики / Психологический журнал. А. В. Карпов. – М.: 2003. – 57 с.

6. Кен Уилбер: Никаких границ. Восточные и западные пути личностного роста.2004.- 104

7. Розен А. Я. Зарубежные исследования по психологии познания / А. Я. Розен.—М.: ИНИОН, 1977. – 234 с.

8. Россохин А. В. Рефлексия и внутренний диалог в изменённых состояниях сознания: интерсознание в психоанализе / А. В. Россохин. — М.: Когито-Центр, 2010. — 304 с



9. Хаяйнен Е. В. Личностная рефлексия как путь воспитания взрослости / Е. В. Хаяйнен. – 2004. – №2. 75-77 с.

10. Шаров А. С. Ограниченный человек: значимость, активность, рефлексия / А. С. Шаров. – Омск.: Изд-во ОмГПУ, 2000. - 358 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка