Шановні аспіранти 1 року навчання!





Сторінка3/5
Дата конвертації27.01.2017
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4   5
Вихідний і висхідний
Вихідний
 початковий, від якого ведеться облік. Висхідний  той, що піднімається вгору, розвивається до вищого рівня: „висхідна інтонація,

висхідна зірка. Напр.: „Я захотів стати ученим. З погляду мого вихідного
пункту й тодішніх соціальних умов це було зухвальство” (В. Підмогильний);
„... загальна еволюційна лінія Семенка як поета хай подекуди синусоїдна, а проте висхідна (3 газ.).
Відміняти і скасовувати
Під упливом рос. отменять недоречно вживають в українській мові слово відміняти (відмінювати), яке означає „робити щось або когось іншим, змінювати”: „Без первісних тілець природа могла б самовільно, не потребуючи праці, усе відміняти на краще” (М. Зеров); „Тепер я наче трохи натуру відмінила (Леся Українка);„Але сопілки й тамбурини глухий
одмінюють мотив” (М. Рильський). На позначення поняття „визнавати, оголошувати щось недійсним, незаконним, припиняти дію чогось” використовуємо слово скасовувати та його похідні: скасовувати (скасувати)
закон, указ, вирок, заняття тощо. Напр.: „Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову” (З. Тулуб); „Заняття в гімназії на цей день були скасовані (Ю. Смолич); „Звістка про скасування „Життя і слова” була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин”
(Леся Українка).
Відносини взаємини стосунки
 с тав ле ння

Слова відносини, взаємини, стосунки, ставлення деякими значеннями об’єднуються в один синонімічний ряд, проте кожне має свою семантику й відрізняється від інших лексичною сполучуваністю.
На означення стосунків, взаємин між членами якогось колективу, громади, між суспільними групами, соціально-економічними та політичними об’єднаннями використовуються слова відносини, стосунки та взаємини:
відносини між батьками, взаємини між дітьми, приятельські стосунки.
Уживання в цьому розумінні слова відношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами тощо.
У багатьох словосполученнях різних галузей науки переважно суспільного, економічного та політичного характеру вживається слово- термін відносини: виробничі відносини, економічні відносини, міжнародні
(дипломатичні) відносини, торговельні (ринкові, товарні, кредитні)
відносини, напр.: Проблема контролю над керівництвом приватизованих
підприємств є однією з головних у процесі переходу до ринкових відносин (3 газ.).

Іменник взаємини має прозорий зміст
 „в
„зв’язки„: Етнографія вивчає культуру і побут народів світу, їхній
етногенез, тобто походження, розселення і культурно-побутові взаємини (3 журн.).
Слово стосунки широко відоме на означення зв’язків, контактів узагалі, напр.: Народне звичаєве право - це сукупність традиційних неписаних норм,
якими регулювалися стосунки й поведінка людей (З підр.).
Слово ставлення вживається в таких випадках, коли йдеться про виявлення певних почуттів до кого-небудь, напр.: ставлення до батьків,
брата, життя, праці та ін, У книжній мові поширений книжно- канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку є зайвим, наприклад, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення
керівників до... .
Слово відношення передає зміст поняття ‘стосунок, причетність до чого- небудь; зв’язок із чим-небудь’: Він мав відношення до цього випуску, тобто був причетний до цього випуску. Російський зворот имеющий отношение к
кому-, чему-либо перекладається українською мовою так: який (що)
стосується кого-, чого-небудь, стосовний чогось, напр.: Вони мають
безпосереднє відношення до цього конфлікту (3 газ.).
Порушенням лексичної й стилістичної норми є прийменникові звороти
по відношенню до..., у відношенні до... замість яких треба вживати прийменники щодо, відносно, стосовно.
У термінологічному значенні слово відношення виступає в математиці, лінгвістиці, напр.: арифметичне відношення, граматичні (синтаксичні)
відношення та ін.
Відповідно до - згідно з
Прийменник відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником до: відповідно до наказу, відповідно до змін,
відповідно до програми.
Увага! Прийменникової сполуки у відповідності в українській мові немає - це калька з російського в соответствии.
Прийменникова сполука згідно з керує орудним відмінком іменника:
згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники

відповідно до і згідно з  типов
дл я
оф
ц
йно
- ділового стилю й можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба умикати контамінації: форми
відповідно з, згідно до - неправильні.
Галузь – царина – ділянка – сфера – область
Ці слова об’єднує спільне значення ‘певна сукупність фактів, явищ, занять, що становить якусь окрему сторону людської діяльності, людських
інтересів’, напр.: Тканини домашнього селянського виробу ще довго будуть
існувати по наших мальовничих селах та хуторах як одна з найулюбленіших
галузей народного промислу (О. Воропай); Гідроенергетика має розвиватися
не як галузь бізнесу, а як сфера охорони здоров’я людей (З журн.); На жаль, у
ділянці збирання й вивчення робітничого фольклору в нас зроблено ще мало
(М. Рильський).
З таким самим значенням уживаються в сучасній українській мові слова царина, лан, нива, терен (як переносні): Жодна царина духовної
культури, мислення не відбиває в такій мірі історії народу, як література (3 газ.); Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, Щоб вихід швидше знайти
(П. Грабовський); За п’ятдесят років творчої праці на ниві театрального
мистецтва... мені довелося створити численну галерею різноманітних
сценічних образів (А. Бучма); На теренах народної освіти, педагогіки
В. Сухомлинський зробив дуже багато (З журн.).
Звичайно, помітна різниця у сполучуваності та стилістичних можливостях слів, що входять до першої та другої частини цього синонімічного ряду: галузь, сфера, ділянка
 слова стилістично нейтральні, а царина, лан, нива, терен мають виразне стилістичне забарвлення, надають висловлюванню урочистості, піднесеності або навпаки - служить засобом
іронії.
Гривня і гривна
Грошова одиниця незалежної України зветься гривня, а гривна – це металева шийна прикраса у вигляді обруча. Напр.: „Ніс як за сім гривень
сокира” (Народна приказка); „Купці бо носили срібло на шиї, похваляючись хитро зробленими гривнами-чепами (П. Загребельний).
Багато хто з мовців помилково вживає слово гривна в обох випадках.
Гривня відмінюється як вишня: дві гривні (а не гривни), п’ять гривень, (а не
гривен) і под.
Завдання і задача

Однокореневі слова завдання і задача мають досить суттєву семантичну відмінність. Завдання
 це визначений наперед обсяг роботи, те, що хочуть здійснити; доручення; а задача являє собою питання, що його розв’язують шляхом обчислень за певною умовою (напр., у математиці). Пор.: „Не можу погодитися з висловленими Вами думками про завдання нашої літератури”
(М. Коцюбинський); „Чим вища техніка тактування, тим вільніше може віддатися диригент основному своєму завданню – розкриттю внутрішнього змісту музичного твору” (М. Колесса).
Займатися і працювати, робити, навчатися
На сторінках засобів масової інформації дуже часто вживають слово
займатися: „Чим займається доброчинний фонд? „Інтелект” займається
комерційною діяльністю”; „Музей Києва займається реставрацією
Звіринецьких печер”. У російській мові тут справді доречне слово
заниматься. А основним значенням укр. займатися є „загорятися, спалахувати”: „Язичок полум’я зблиснув у темряві. Солома зайнялася
(М. Руденко). Від нього утворені похідні займистий, займистість,
легкозаймистий, незаймистий. Омонімічне займатися, що набуло нового значення шляхом метафоризації, використовується набагато рідше, воно слушне тоді, коли йдеться про захоплення, зацікавлення: займатися
музикою, займатися спортом і под. У решті випадків треба вживати інших слів: працювати, навчатися, робити, братися, поратися тощо. Наведені уривки газетних текстів мають бути відредаговані так: „Що робить
доброчинний фонд? „Інтелект” веде й комерційну діяльність”; „Музей Києва
провадить реставрацію Звіринецьких печер”. Російські фрази „Какой темой
Вы занимаетесь?” та „Я занимаюсь на курсах иностранных языков” можна перекласти так: „Над якою темою Ви працюєте? і „Я навчаюся на курсах
іноземних мов”.
Збігатися, зіставляти, а не співпадати, співставляти
Є чимала категорія мовців, котрі вважають, що досить будь-яке російське слово вимовити з українською фонетикою
 
в о ввійде до нашої мови. Уже багато років „побутують” покручі співпадати і
співставляти, не маючи жодних перспектив набути прав громадянства в українській літературній мові, бо для цих понять існують давні українські слова збігатися і зіставляти, що обросли гніздами похідних: збіг, збіжний,
збіжність; зіставлення, зіставний, зіставність. Напр.: „Однойменні такти в різних циліндрах не повинні збігатися, вони мають чергуватися в певній послідовності” (З підручника); „Зіставляючи собівартість продукції з
середньою ціною її реалізації, можна виявити, наскільки вигідна господарству та чи інша галузь” (3 журн.).
З огляду
 з пог ляду
Часом плутають ці прийменники, хоч вони й мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось означає ‘через те, що’, ‘зважаючи на те, що’, напр.: З огляду на можливу перерву в постачанні паперу
видавництво переглянуло свій план. Інше значення передається в реченнях із прийменником з погляду, пор.: З погляду видавців треба було б подбати про
державну програму створення підручників, тобто Видавці вважають, що...
Обидва прийменники надають висловлюванню книжного забарвлення.
Істотно – суттєво
Коли наголошуємо на чомусь вагомому, важливому, то кажемо: це
істотно або це суттєво. Обидва прислівники-присудки походять від прикметників істотний, суттєвий.
Що ж може бути істотним і суттєвим? За даними лексичної картотеки
Інституту української мови НАН України, істотними і суттєвими можуть бути зміни, ознаки, особливості, зрушення, питання, вади, недоліки, резерви;
різниця, допомога та ін.
Прикметники істотний і суттєвий входять до синонімічного ряду, який поповнюють ще слова сутній, посутній, вагомий, важливий, головний,
основний, значний, необхідний, кардинальний тощо. Сучасна мовна практика надає перевагу словам істотний, істотно, подекуди обмежуючи синонімічні лексеми суттєвий, суттєво. Російський вислів существенным образом
перекладаємо істотно. У повсякденному спілкуванні, у писемній практиці не варто захоплюватися тільки цими синонімами, бо існують слова з конкретнішими значеннями. Наприклад: Наука істотно [значно] розширила
сферу свого впливу; Для характеристики процесу формування української
народності суттєво [надзвичайно] важливі дані історії мови, зокрема мови
писемних пам’яток ХІV – XVI ст.
Кампанія і компанія
Ці два близькозвучні слова досить часто вживають одне замість одного.
Кампанія пов’язане з фр. campagne „похід” і використовується для позначення сукупності заходів, спрямованих на виконання певного завдання
(наприклад, виборча кампанія, антифілоксерна кампанія тощо). Компанія
походить від італ. compagnia, що зводиться до лат. cum „разом” та panis

„хліб”, і означає „група осіб, пов’язаних певними інтересами”. Пор.: „Весела
компанія з піснями й музикою зупинилися біля острова” (О. Бойченко); „Він
і прибув сюди, щоб дізнатися, яка буде директива щодо посівної кампанії
(Д. Бедзик).
Коригуючий коригувальний
Хоча в мовній практиці намагаються розрізняти значення слів
коригуючий і коригувальний, проте термінологічне вживання закономірно усталюється за формою коригувальний. Тобто замість коригуючі пристрої у
фразі Розроблено силові фільтри, симетруючі пристрої, регулятори напруги
та інші коригуючі пристрої (3 газ.) треба писати коригувальні пристрої, як це маємо в іншому випадку: Завдяки запровадженню коригувальних
пристроїв зросла точність виконання багатьох складних операцій (3 журн.).
До речі, замість дієприкметника симетруючі у наведеному вище прикладі доречніше було б використати форму симетрувальні (пристрої).
У виборі потрібного слова слід пам’ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу здебільшого властиві російській мові. В українських текстах вони набули значного поширення з 40-х років XX ст. у зв’язку з поширенням наукової термінології. За сучасними літературними нормами замість форм на -учий, -ючий рекомендують уживати прикметники на -льний
та інші синонімічні засоби.
Отже, коригувальний пристрій, імпульс; коригувальна машина,
гімнастика; друкувальний апарат, анестизувальний засіб, інтегрувальна
система і под.
Навколишнє середовище – довкілля
Природні умови, у яких живе людина, усе, що її оточує, – це навколишнє
середовище. Синонімічний вислів – довкілля, що набув поширення у 80-90-і роки XX ст.: Дбати про здоров’я майбутніх поколінь означає дбати про
збереження навколишнього середовища (З газ.).
Прикметник навколишній сполучається з багатьма іменниками: люди,
села, будинки, дійсність, звуки, ліси і под. Поєднуючись із займенником усе,
слово навколишнє виконує роль іменника, напр.: І ще пам’ятаю: був гарний
літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним (О. Довженко).
Як стилістично невправні сприймаються вислови оточуюче середовище,
оточуючі люди або в значенні іменника оточуючі. Коли йдеться про середовище людей, доречно вживати нормативний вислів оточення: Він

облишив учитися. А як він ще дійшов, що всі засоби до життя однакові, то
почав шевцювати, бо багатства душі він постановив переховати про себе, а
оточенню дати чоботи (В. Підмогильний). Через те, що іменник оточення
здебільшого вживається на позначення людей, його сполучуваність типу
природне оточення спричиняє двозначність, нечіткість вислову, пор.: Мати
Лесі була відома українська письменниця Олена Пчілка. Отже, виростала
Леся у високоінтелектуальному оточенні, де панувала рідна мова, жили
передові демократичні ідеї (3 газ.), Тобто в деяких випадках назви оточення
і середовище конкурують між собою; кожне слово має свою характерну сполучуваність, тяжіє або до називання сукупності людей (оточення), або до називання умов життя (середовище).
Навчальний, а не учбовий
В офіційно-діловому мовленні, на сторінках газет, у радіо- й телепередачах широко використовують слово учбовий, хоч його існування в українській мові викликає багато сумнівів, оскільки відсутнє: слово учба, від якого воно могло б бути утворене. Учбовий являє собою спотворене запозичення з російської мови. Замість нього треба вживати навчальний:
навчальний план, навчальна частина, навчальне приміщення, навчальний
заклад, навчальна практика тощо.
Належність, а не приналежність
Лексичні норми регулюють уживання слів у різних стилях, визначають належність того чи того слова до літературного або діалектного мовлення, умотивованість або невмотивованість його використання в українській мові.
Наприклад, штучний витвір приналежність, хоч і набув великого поширення, проте його існування нічим не вмотивоване, оскільки в сучасній українській літературній мові немає слів приналежати і приналежний. Тож
єдино можливим варіантом у цьому випадку є належність, утворене від
належний. Пор.: „Над ставом, що колись належав економії, як проходив
Давид, шуміли верби” (А. Головко); „Я заїхав у відлюдне належне до того повіту гірське село” (І. Франко); „Обов’язковою належністю костюма всіх південних слов’ян була коротка безрукавка” (З журн.).
Незважаючи і не дивлячись
Українська літературна мова чітко розрізняє прийменник дієприслівникового походження незважаючи та дієприслівник дивлячись із заперечною часткою не. Незважаючи вживається при позначенні явищ, подій, обставин, усупереч яким відбувається дія: „Аліна, незважаючи на свій
жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки” (О.Іваненко). А не
дивлячись доречне в такому, наприклад, тексті: „Хлопчик біг щодуху, зовсім
не дивлячись собі під ноги” (З газ.).
Поширені в газетах вислови на кшталт „Зберемо врожай, не дивлячись на негоду”; Об’єднаємося, не дивлячись на відмінність у політичних поглядах” помилкові з погляду лексичних норм. Замість не дивлячись тут має бути
незважаючи.
Одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати
Чи є різниця між словами одержувати й отримувати? Семантичної відмінності немає, обидва вживають на позначення поняття „брати те, що дають, надсилають, дарують” і под. Давніші традиції в літературній мові має слово одержувати. Скажімо, в одинадцятитомному Словнику української мови воно ілюстроване уривками з творів Лесі Українки, Михайла
Коцюбинського, Івана Франка, Павла Тичини та багатьох інших письменників, що репрезентують різні говори загальнонародної української мови. Слово отримувати, хоч і досить давно існує в нашій мові, значного поширення набуло протягом останнього десятиріччя, воно активніше вживається в мові молодшого покоління. А в синонімічній парі тримати –
держати друге слово в сучасній літературній мові вживається далеко рідше, поступово набуваючи розмовного забарвлення. Обидва ці слова мають конкретне значення: одержують (отримують) гроші, книжки, запрошення
тощо. А коли йдеться про щось абстрактніше, більш доречними є слова
діставати, здобувати, набувати. Наприклад, діставати звання, здобувати
освіту, набувати розголосу. У мовній практиці засобів масової інформації часто збіднюють цей синонімічний ряд, уживаючи всюди тільки одержувати
й отримувати.
Особовий і особистий
Ще одна нечітко розрізнювана паронімічна група – прикметники
особовий та особистий. Особовий - стосовно до особи, людини взагалі:
особове посвідчення, особовий листок (для обліку кадрів), особовий склад,
особовий рахунок. Особистий - властивий певній, конкретній особі; власний, персональний: особисті речі, особисте життя. З іменником справа
поєднуються обидва прикметники, проте словосполучення мають різне значення: особова справа
 сукупність документів працівника установи, організації, підприємства. „Це моя особиста справа” кажуть тоді, коли
хочуть завважити, що той чи той крок або вчинок людини нікого, крім неї, не обходить.
Пара і пар
Іменник пар у сучасній українській мові має значення „рілля, залишена на літо без посіву для поліпшення якості землі”: „Йдемо повз чорний пар,
тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії”
(М. Коцюбинський). Уживання його в такому газетному тексті: „З вікон повалив густий пар помилкове, бо тут ідеться про газоподібний стан води, який зветься пара: „Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара
(3.
Тулуб).
Позитивний, додатний, ствердний
і негативний, від’ємний, заперечний
Ще один випадок збіднення синоніміки маємо при перекладі російських слів положительный і отрицательный. У різних словосполученнях українська мова має неоднакові відповідники: положительный
(отрицательный) отзыв - позитивний (негативний) відгук, положительный
(отрицательный) ответ – ствердна (заперечна) відповідь. Не збігаються відповідники в різних термінологічних системах: у граматиці – ствердна
(заперечна) частка, у фізиці – позитивний (негативний) заряд, у математиці

додатні (від’ємні) числа.
Поширювати і розповсюджувати
Основним словом для понять „збільшувати сферу спливу, робити приступним, відомим для багатьох, роздавати багатьом” є поширювати:
поширювати знання (діяльність, досвід; книжки, листівки). Так само
поширений
засіб,
поширене
речення,
найпоширеніший
жанр.
Розповсюджувати, розповсюджений виступають як рідше вживані варіанти стосовно до конкретних речей: розповсюджувати книжки (квитки, листівки,
запрошення).
Щодо абстрактних понять (таких, як жанр, засіб, знання, практика)
використання цих варіантів у сучасній українській літературній мові є відхиленням від лексичних норм. Російський вислів получить широкое
распространение слід перекладати не потворною калькою отримати широке
розповсюдження, а справжнім українським відповідником набути великого
поширення. Напр.: „Уживання старої, традиційної форми для виявлення нового змісту становить один із дуже поширених у літературі прийомів”

(М.Рильський); „Учений повинен не тільки творити в науці, тісно пов’язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах” (3 журн.).
Складати і становити
Нерідко до порушення лексичних норм української мови призводять невдалі переклади з російської мови. Скажімо, рос. составлять у багатьох випадках відтворюється укр. складати, составлять доклад (уравнение,
представление й ін.) – складати доповідь (рівняння, уявлення). Але для значення „давати в сукупності” треба вживати слово становити:
экономический зффект от внедрения составляет 5 миллионов гривен - економічний ефект від упровадження становить 5 мільйонів гривень; это не составляет больших затруднений
 це не
становить великих труднощів; описанный случай не составляет исключения - описаний випадок не становить винятку.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал