Шановні працівники дошкільної освіти!




Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.03 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7




Шановні працівники дошкільної освіти!

Щиро вітаємо Вас з професійним святом. Нехай
благословенне буде Ваше життя, нехай тепло та
затишок Вашої оселі надійно захищає від життєвих
негараздів та випробувань, дарує серцю втіху, а душі
мир та спокій! Нехай де б не знаходились, на роботі або
в родинному колі, завжди буде тепло, світло та
затишно!


З повагою до Вас колектив ДНЗ № 9 «Ромашка»
Димитровської міської ради Донецької області




1






































ЩОКВАРТАЛЬНИЙ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ
РОМАШКА
ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ № 9 «РОМАШКА»


№4 2014

ДИМИТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ










РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ


Чао-де
Тетяна
Євгенівна, головний редактор, завідувач
ДНЗ № 9
Дьяконова
Вікторія
Вікторівна, заступник головного редактора, вихователь-методист
Доценко
Оксана
Володимирівна, вчитель-логопед
Круглов
Роман
Андрійович, адміністратор web-сайту
ДНЗ № 9
Степаненко
Валерій
Сергійович, видавець журналу
Яценко
Людмила
Петрівна, практичний психолог

Копіювання
та
відтворення матеріалів
журналу та будь-якої їх
частини
за
згодою
редакційної колегії.
Одним із пріоритетних напрямків роботи педагогів дошкільного закладу залишається розвиток мовлення дитини.
Мовлення – одне з найголовніших засобів пізнання світу, а це означає, що погано розвинуте мовлення перешкоджатиме повноцінному розвитку малюка. Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини.
З кожним роком кількість дітей з мовними порушеннями значно збільшується.
Офіційна статистика констатує збільшення популяції дітей, які мають відхилення у мовленнєвому розвитку. Згодом ці відхилення можуть призвести не тільки до виникнення труднощів під час засвоєння навчального матеріалу у дошкільному закладі та у початковій школі, а й до деформації особистості дитини в цілому.
Крім того, мовленнєві порушення можуть стати перешкодою для оптимальної соціалізації особистості.
Можливо, батькам буде цікаво дізнатися, чи правильно формується мовлення Вашої дитини і в яких випадках краще звернутися до кваліфікованого фахівця. Сподіваємось, що відповіді на турбуючи питання Ви знайдете на сторінках цього журналу.

2
==================ЗМІСТ==================
Батьківські роздуми
Тетяна ЧАО-ДЕ

Роль сім’ї в опануванні дітьми
дошкільного віку правильного
мовлення……………………...........................3

Офіційний відділ
Ганна МАЦЮК
Організаційна допомога дітям з вадами
мовлення…………………………………...…5

Методичні рекомендації

Вікторія ДЬЯКОНОВА
Розвиток мовлення дітей дошкільного віку
у повсякденні…………………………….…12

Поради психолога
Людмила ЯЦЕНКО
Вплив розвитку мовлення на психічні
процеси дошкільника……………...………19

Інклюзивна освіта
Ірина ЗУБРИЦЬКА,
Світлана ОБАДІНА,
Олена СТЕПАНЕНКО
Розвиток мовлення у дітей інклюзивної
освіти – це системна комплексна робота.21
Ранній вік
Лідія ВАСЄЧКІНА
Вплив розвитку дрібної моторики на
формування мовлення дітей раннього
віку……………………………………...……26

Довкілля
Людмила ПЕРЕКАТОВА
Граємо, спостерігаємо, спілкуємось…......30

Готуємось до школи

Вікторія ТОКАРЕВА

Розвиток мовлення дітей майбутнього
школяра………………………………….….31

Майбутні школярі
Тамара ГАВРИЛОВА
«Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, і
свого не цурайтесь»……………………..…34
Народний фольклор
Вікторія ПАВЛЮК
Гумористичні твори , як засіб формування
мовленнєвого розвитку дитини………..…37

Інсценізація
Анна КОЛОСОВА
Переказ художніх творів.
Інсценізація казки «Рукавичка»…………38
Ранній вік
Раїса ГАРАН
Значення ігор-забавлянок для дiтей
раннього вiку……………………………….41

Інтегроване заняття
Марина ПАВЛОВА
Заняття «Чарівна осінь в гості завітала».44

Працюємо разом
Оксана ДОЦЕНКО,
Любов КУЗЬМИНСЬКА
Артикуляційні вправи-корисні та цікаві.
Панно «Подорож Звукарика».
Пальчикові ігри……………………………41

Розвиток мовлення
Тетяна ГОРДІЄНКО
Виразне мовлення.
Заняття «Подорож до Діда Грамотія»...…51

Ранній вік
Валентина СПІВАК
Раннє дитинство - початок життя.
Заняття «Осінь до нас завітала»…………54


Музичне виховання
Алла СЕМЕНИСТА
Профілактика мовлення музичними
засобами……………………….……………59


3
Батьківські роздуми

Роль сім’ї в опануванні дітьми дошкільного віку правильного мовлення

Тетяна ЧАО-ДЕ, завідувач ДНЗ № 9

Сім’я є тією ареною, серед якої формується і розвивається розум дитини, його смаки і
інтереси, а це все є фундаментом правильної, літературної усної та писемної мови.
Пригадайте, коли останнім часом, пригорнувши до себе дитину, Ви читали їй казки, розповідали цікаві історії, вчили вірші, відповідали на дитячі «чому?» та взагалі, співали їй колискову?
Зараз дуже велике місце в житті людей займає робота, кар’єра. І дуже часто ми стикаємось з ситуаціями, коли батьки не бачать дітей цілодобово, тому що вони заробляють гроші
і в результаті зустрічаються з дітьми раз на тиждень. А буває, що і батьки поруч, але через телебачення та Інтернет на розмови з дітьми не вистачає часу.
Батьки повинні знайти час для того, щоб щоденно поговорити з дитиною, вислухати її. Бесіди з дитиною корисні і для розвитку мовлення, і для вивчення інтересів дитини, сприяють створенню близьких дружніх стосунків між батьками та дітьми.
Дитина, яка скучила за батьками, намагається бути поруч з ними, брати участь у справах. Не слід відстороняти дитину, а навпаки, доручити їй щось принести, подати, поставити тощо. Під час виконання подібних доручень у малюка виникає потреба щось розповісти батькам, про щось запитати їх.
Відповідаючи на запитання своєї дитини, батьки називають речі, їхні якості, дії, що проводять з цими речами. Таким чином дитина непомітно для себе засвоює нові слова та поняття.
Виконуючи разом з дитиною домашні справи, батьки можуть одночасно вправляти
її у вимові звуків: батьки та дитина по черзі промовляють скоромовки, потішки. Йдучи до магазину, на прогулянку, батькам слід пояснити дитині, що вони там бачать.
Повернувшись додому, можна запропонувати дитині розповісти будь-кому із членів родини, що вона побачила. Дорослі мають виявляти при цьому живу зацікавленість, в такому випадку у дитини буде підтримуватись постійне бажання ділитися з батьками отриманими враженнями.
Батьки мають дуже уважно ставитися до запитань своїх дітей, зрозуміло, доступно та кратко відповідати на них. Навіть якщо на запитання дитини неможливо відповісти таким чином, щоб дитина все зрозуміла, не слід залишати його без уваги, інакше у дитини зникне бажання запитувати. Можна дати не пряму відповідь, а розповісти дитині щось доступне їй щодо предмету або явище, яке зацікавило.
Зовсім недопустимо відповідати на запитання дітей зневажливо.
Дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.
Якщо дорослі, які
її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами, - відповідний буде й результат. Проте самого наслідування
і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню
«суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.




4
Батьківські роздуми

Правила,
яких потрібно дотримуватися батькам
під час спілкування з дітьми
Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.
Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.
Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.
Шануйте дитину!
Давайте
їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.
Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.
Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.
Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.
Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.
Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.
Опанування дітьми дошкільного віку правильного мовлення створить надійне підґрунтя для їхнього успішного шкільного навчання.
Саме у сім’ї складається те чи інше відношення до літератури. Домашні сімейні читання, розповіді в сімейному колі, живі бесіди дітей з батьками та близькими людьми дають направлення літературному розвитку дітей, а також розвитку їх мовлення.
Бажано мати в сім’ї хоча б невеличку дитячу бібліотеку. Привчаючи дитину бережно ставитися до своїх перших книжок, буде закладено прагнення зберегти їх, як найкращих друзів, на все життя.
Не буде зайвим і похід у дитячу бібліотеку, яка розташована за адресою: мікрорайон
«Західний», будинок
№52.
Покажіть дитині книжки, поспілкуйтесь з бібліотекарем, навчіть дитину користуватися послугами бібліотеки, прищепіть любов до читання. І в майбутньому дитина віддячить
Вам прагненням до знань.
А ще в нашому місті є бібліотека сімейного читання. Вона розташована на мікрорайоні «Молодіжний». Відвідати такий заклад буде приємно всією сім’єю. Тут буде цікаво і дорослим, і малим. До послуг читачів у бібліотеці є

велика кількість сучасної літератури

комп’ютеризований читальний зал

зона Wi-Fi

конференц-зал з мультимедійним обладнанням

плазмений телевізор

нові функціональні меблі

зона відпочинку.
Бібліотека сімейного читання в нашому місті стала сучасним центром, клубом спілкувань. Завітайте сюди з дитиною і їй сподобається.

5
Офіційний відділ
Організаційна допомога дітям з вадами мовлення

Ганна МАЦЮК, логопед відділу освіти,
голова міської психолого-медико-педагогічної консультації

«Мовлення – це зброя думки…
Розвивати мовлення окремо від думки неможливо,
але розвивати її перед думкою – небезпечно»
К.Д.Ушинський
Нова модель освіти в Україні покликана переорієнтувати навчально-виховний процес
на становлення духовно-здорової творчої особистості, здатної продуктивно мислити,
вирішувати проблеми сьогодення й майбутнього. Згідно з Національною доктриною
розвитку освіти у XXI столітті, вдосконалення системи освіти й виховання у відповідності до
принципів гуманізації та індивідуалізації передбачає максимальне врахування особистісних
та психофізичних особливостей дітей й створення таких умов освіти, які б сприяли
своєчасному й повноцінному розвитку всіх сторін особистості дитини та її успішному
навчанню. У цьому контексті актуальною проблемою української педагогічної теорії і
практики є реалізація прав дітей з порушеннями у мовному та психічному розвитку, у тому
числі й дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Однією з найскладніших та
найважливіших функцій є мовлення. У психології мовленням називають процеси
спілкування за допомогою говоріння, слухання, читання, письма. Мовлення – це і читання
книжки, і написання листа рідним. Навіть мовчазні роздуми – це теж мовлення, яке
називається внутрішнім мовленням.
Без мовлення життя в суспільстві стає обмеженим, неповноцінним. Ось чому проблема своєчасного виявлення, попередження та подолання порушення мовлення, особливо у дітей, є надзвичайно важливою для цілої низки наук – медицини, психології, педагогіки тощо.
У нашому місті функціонують 5 груп для дітей з вадами мовлення та 2 групи для дітей із затримкою психічного розвитку на базі дошкільних закладів, а саме ДНЗ №4
«Іскринка», ДНЗ №9 «Ромашка», ДНЗ №3
«Сонечко», ДНЗ №16 «Попелюшка» та ДНЗ
№19 «Веселка».
Комплектуванням цих груп займається міська психолого – медико - педагогічна консультація (ПМПК). Діти зараховуються за згодою батьків на підставі заяви.

До логопедичних груп зараховують дітей дошкільного віку від 3 до 6 років, що мають різні відхилення мовного розвитку, виявлені учителем-логопедом або лікарем районної поліклініки.
До логопедичних груп насамперед приймають дітей, мовні вади яких можуть перешкодити подальшому успішному навчанню.
До груп для дітей із затримкою психічного розвитку зараховують дітей, що мають відповідний діагноз.
Прийом дітей до спеціалізованих груп проводиться двічі на рік: навесні та восени.
Для обстеження на
ПМПК та подальшого зарахування до корекційної групи батьки повинні надати відповідний пакет документів:
o

Картка стану здоров’я.
o

Заява на обстеження.
o

Згода на обробку даних.
o

Копія свідоцтва про народження.
o

Копія
ідентифікаційного номеру
дитини.
o

Копія паспорта одного з батьків
(який присутній на ПМПК).
o

Копія щеплень.
o

2 малюнка.
Строк корекційно-розвивальної роботи від 1 до 3 років. Випуск дітей з корекційних груп здійснюється ПМПК після закінчення строку корекційного навчання.
Планування й зміст корекційного навчання визначається програмами, методичними матеріалами і будується з

6
Офіційний відділ
урахуванням віку дитини та індивідуальних проявів мовленнєвої вади. Досягнення мети забезпечується постановкою широкого кола освітніх, виховних і корекційних завдань.
Вирішення їх здійснюється логопедами та дефектологами на
індивідуальних та фронтальних заняттях.

Також на базі ЗОШ №17 та ЗОШ №5 функціонують логопункти для дітей шкільного віку. На логопедичні пункти направляють дітей, що мають різні порушення усної і писемної мови: нерізко виражене загальне недорозвинення мови, недоліки на письмі та читанні; дефекти вимови окремих звуків. Одним з основних завдань логопедичних пунктів при загальноосвітніх школах є попередження і своєчасне подолання порушень усної і письмової мови
і обумовленої ними неуспішності з різних дисциплін. Для зайняття на логопедичному пункті відбираються передусім ті учні, які допускають велику кількість помилок на змішення
і заміни букв, звуків, що відповідають різним групам.
CЛОВНИК
ЛОГОПЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Автоматизація звуку - один з етапів корекції неправильної звуковимови.
Проводиться після постановки звуку. Правильна вимова звуку закріплюється в складах, словах, фразах, самостійному мовленні шляхом частого повторення
і застосування спеціальних вправ.
Аграмматизм – порушення розуміння і вживання граматичних засобів мови.
Алалія – відсутність чи недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному чи ранньому періоді розвитку дитини. Розрізняють моторні і сенсорні алалії.
Амімія
- відсутність мімічних рухів, спостерігається при парезах і паралічах.
Артикуляція – діяльність мовних органів, зв'язана з промовлянням звуків мови та різних їх комплексів, що складають склади, слова.



Артикуляційна гімнастика - підготовчі вправи, метою яких
є вироблення правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків.
Аутизм - замкнутість, відстороненність від реального світу, занурення у світ власних внутрішніх переживань.
Афазія – повна чи часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного мозку.
Афонія – повна відсутність голосу.
Брадилалія – патологічно уповільнений темп мовлення.
Гаммацизм – недолік вимови звуків г, гў.
Дисграфія – порушення процесу письма.
Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слухові і збереженній інервації мовного апарату.
Дислексія - порушення процесу читання.
Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатністю
іннервації мовного апарату.
Заїкання – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м'язів мовного апарату.
Каппацизм – недолік вимови звуків к, кў.
Контамінація - помилкове відтворення слів, що полягає в об'єднанні в одне слово складів, що відносяться до різних слів.
Корекція – педагогічний та лікувальний вплив, спрямований на подолання вад у розвитку дитини.
Логопедія – наука про порушення мовлення, про методи їх попередження, виявлення, усунення засобами спеціального навчання і виховання.
Ламбдацизм – неправильна вимова звуків л, лў.
Мутизм – припинення мовного спілкування з оточуючими внаслідок психічної травми.
Недорозвинення мовлення – якісно низький рівень сформованості порівняно з нормою тієї чи іншої мовної функції або мовної системи в цілому.
Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)
– різні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушене формування всіх компонентів системи мовлення, що відносяться до звукової і змістовної сторони.

7
Офіційний відділ
Парафазія – порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється в неправильному вживанні звуків чи слів в усному і письмовому мовленні (заміна звуків, заміна слів близькими за звучанням або за змістом).
Розпад мовлення – втрата вже сформованих мовних навичок і комунікативних умінь внаслідок локальних уражень мозку.
Ринолалія – порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо- фізіологічними дефектами мовного апарату.
Ротацизм – неправильна вимова звуків р, рў.
Сигматизм – неправильна вимови свистячих
і шиплячих звуків.
Тахілалія – патологічно прискорений темп мовлення.
Фонетико-фонематичне
недорозвинення
мовлення (ФФНМ) – порушення процесів формування вимовної сторони мовлення в дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття і вимови фонем.
Эхолалія – автоматичне повторення слів слідом за їхнім відтворенням.

Рекомендації вчителям-логопедам
Робота з батьками
Успіх корекційного навчання багато в чому визначається тим, наскільки чітко організована наступність роботи логопеда, педагогів та батьків. В логопедичній практиці
існують стабільні форми роботи з батьками, які є достатньо ефективними. Це батьківські збори, консультації, показ відкритих занять, оформлення стендів чи папок-пересувок.

Перша
організаційна
зустріч
з
батьками проводиться в кінці вересня. На цій зустрічі логопед в доступній формі:
o

пояснює необхідність спеціального, спрямованого навчання дітей в умовах закладу;
o

аналізує результати психолого- педагогічного обстеження дітей;
o

інформує про організацію роботи логопеда та педагога впродовж навчального року, а також про зміст логопедичних занять в перший період навчання.
Доцільно в переконливій формі розповісти про негативні наслідки несформованого мовлення в процесі оволодіння дітьми грамотою
(можна використовувати зразки дисграфічних диктантів).
При цьому необхідно підкреслити, що саме раннє виявлення мовної патології та надання дітям своєчасної допомоги допоможуть попередити труднощі при навчанні читати і писати. Цим самим логопед обґрунтовує необхідність корекційних занять кожній дитині зокрема.
Розкриваючи завдання та зміст логопедичних занять спеціаліст знайомить батьків з прийомами педагогічного впливу, які
є необхідними для здійснення диференційованого підходу до кожної дитини. Доцільно відмітити особливу роль
батьків в комплексі наступних заходів:
o

дотримання єдиних вимог до дитини;
o

контроль за виконанням завдань в домашніх умовах;
o

допомога в оформленні зошита дитини чи завдань;
o

присутність на відкритих заняттях, батьківських зборах тощо.
Таким чином логопед акцентує увагу батьків на свідомому включенні їх в корекційний процес.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал