Школа для кожного школа для кожного н а в ч а л ь н и й п о с





Сторінка1/6
Дата конвертації06.01.2017
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3   4   5   6

НАВЧАЛЬНИЙ
ПОСІБНИК
ШКОЛА
ДЛЯ КОЖНОГО
ДЛЯ КОЖНОГО

ШКОЛА

ДЛЯ КОЖНОГО
Н А В Ч А Л Ь Н И Й П О С І Б Н И К
Київ 2015
Національна Асамблея
інвалідів України
www.naiu.org.ua
С П І Л Ь Н А П Р О Г Р А М А
«Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні»

Посібник «Школа для кожного» підготовлено в межах реалізації Спільної Програми
«Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні»,
що впроваджується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН),
Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньою організацією охорони здоров’я
(ВООЗ), Міжнародною організацією праці (МОП) у партнерстві з Міністерством со-
ціальної політики України та Національною асамблеєю інвалідів України. Підтримка
Програмі надана Партнерством ООН з питань реалізації прав людей з інвалідніс-
тю, Програмою розвитку ООН та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
Школа для кожного: посібник / Упорядник: Байда Л. Ю. – К., 2015. – 60 с.
У цьому посібнику представлені матеріали з питань універсального дизайну, прак- тичних та теоретичних аспектів інклюзивного навчання, висвітлено питання індиві- дуального підходу до навчання дітей з особливими потребами, надано практичні поради вчителям щодо роботи з дітьми з різними функціональними порушеннями.
Матеріали, розміщені в даному посібнику, розраховані на посадових осіб, які при- ймають рішення, дирекції шкіл, вчителів, фахівців, які працюють з дітьми з інва- лідністю, батьків, студентів та всіх зацікавлених осіб, які хочуть зробити школу від- критою для кожного.
Щира подяка всім організаціям та особам,
матеріали яких було використано у процесі підготовки
цього видання.
Перелік умовних скорочень
УД
Універсальний Дизайн
ІО
Інклюзивна Освіта
УДО
Універсальний дизайн в сфері освіти
ІКТ
Інформаційно-комунікаційні технології
КПІ
Конвенція ООН про права інвалідів
ДБН
Державно-будівельні норми
ПМПК
Психолого-медико педагогічна консультація
ІНП
Індивідуальний навчальний план
ДЦП
Дитячий церебральний параліч

3
ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Розділ I.

Універсальний дизайн – як ми це розуміємо. . . . . . . . . . . . . . 5
Концепція та принципи універсального дизайну . . . . . . . . . . . . 5
Універсальний дизайн у сфері освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Розділ II.

Інклюзивне навчання: теоретичні та практичні аспекти . . 10
Про інклюзивне навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Існуючі стереотипи щодо інклюзивного навчання . . . . . . . . . . 12
Індивідуальний підхід до процесу навчання . . . . . . . . . . . . . . . 16
Організація роботи в класі відповідно до потреб учнів . . . . . 19
Як обговорювати питання інвалідності з дітьми в класі . . . . . 22
Важливість співпраці батьків, вчителів та фахівців . . . . . . . . . 22
Для чого потрібне оцінювання? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Що таке ефективна навчальна програма? . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Належне планування навчального процесу . . . . . . . . . . . . . . . 25
Індивідуальна програма навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процесі інклюзивного навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Розділ III.

Як працювати з дітьми з особливими освітніми

потребами: практичні поради . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Коли у класі навчаються діти з церебральним паралічем . . . 30
Коли у класі навчаються діти з епілепсією . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Коли у класі навчаються діти з обмеженим слухом . . . . . . . . 37
Коли у класі навчаються діти з обмеженим зором . . . . . . . . . 39
Коли у класі навчаються діти з аутизмом . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Розділ IV.

Питання «доступності» та інклюзивне навчання . . . . . . . . . 52

Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

4
ШКОЛА ДЛЯ КОЖНОГО
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ВСТУП
Питання навчання дітей з особливими потребами набуває широкої актуаль- ності сьогодні, адже право на рівний доступ до якісної освіти за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу – це право всіх дітей.
Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних
ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства.
У 2009 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів ви- знаючи цим, що інклюзивна освіта не лише забезпечує найкраще серед- овище для навчання дітей з інвалідністю, але й допомагає усунути бар’єри та зруйнувати стереотипи.
Факти доводять, що діти, навіть із серйозними функціональними порушен- нями, які регулярно навчаються, закінчивши школу, мають більше шансів продовжити далі освіту та отримати спеціальність, влаштуватися на ро- боту, стати активним членами суспільства. Батьки бажають, щоб їхні діти зростали в колі друзів, відвідували школу разом з однолітками, братами та сестрами, залучалися до життя громади. Тому кожна сім’я повинна мати право вибору освіти для своєї дитини, незалежно від того, чи має дитина фізичні або розумові порушення.
Школа – одне з місць у громаді, де діти проводять багато часу, і одне з місць, яке може «охопити» дітей з інвалідністю. Нерідко стосунки, які фор- муються в школі, впливають на ставлення, цінності та переконання, що про- довжуються в старшому віці. Коли діти навчаються разом, інвалідність не розглядається як щось особливе або унікальне.
Ось чому, коли в Україні у 2012 році розпочала свою діяльність Програма
«Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в
Україні», одним з її завдань було сприяння впровадженню універсально- го дизайну у сферу освіти на місцевому рівні. Даний проект реалізується
Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Дитячим фон- дом ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ),
Міжнародною організацією праці (МОП). Партнерами проекту є Міністерство соціальної політики України, Національна Асамблея інвалідів України,
Харківська обласна державна адміністрація. Пілотними містами проекту є м. Чугуїв та м. Валки у Харківській області.
Мета проекту: запровадження стандартів доступності та універсального ди- зайну як таких, що забезпечать включення і участь людей з інвалідністю у всі сфери життєдіяльності суспільства; подолання існуючих бар’єрів, які заважають або обмежують рівний доступ до послуг і об’єктів, призначених для широкої громадськості.

5
Розділ I. Універсальний дизайн – як ми це розуміємо
Універсальний дизайн –
як ми це розуміємо
КОНЦЕПЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ
Зміни у трактуванні питань інвалідності спричинили появу но- вого підходу до філософії дизайну, який від самого початку процесу проектування враховував би потреби всіх користува- чів. Цей підхід з часом набув міжнародного визнання і закрі- пився як концепція «універсального дизайну».
У різних країнах протягом тривало часу намагалися впровадити цю концеп- цію в усі аспекти життя суспільства, закріпивши її законодавчо. Позиції урядів з цього питання були відображені в документах Ради Європи, Європейського
Союзу, Організації Об’єднаних Націй. В Україні термін «універсальний дизайн» вживається відповідно до ст. 2 Конвенції ООН про права інвалідів
1
«Універсальний дизайн означає дизайн
предметів, оточення, програм та послуг,
покликаний зробити їх максимально
придатними до користування усіма
людьми без необхідності у адаптації
або спеціального дизайну».
Вагомий внесок у розвиток універсального дизайну зробив американський архітектор Рон Мейс. На його думку, універсальний дизайн не є наукою, сти- лем або чимось новим, унікальним. Він вимагає лише необхідності усвідом- лення ринкових відносин і поміркованого підходу: все, що проектується і виробляється, має бути таким, щоб ним повною мірою могла користуватися кожна людина.
Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, що задовольняє потреби всіх користувачів уже на початковому етапі розробки та проекту- вання та виключає майбутні нераціональні витрати.
1
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвалідів» 18 червня 2014 року
№ 1519-VII http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1519-18
УНІВЕРСАЛЬНИЙ
ДИЗАЙН
I
РОЗДІЛ


6
ШКОЛА ДЛЯ КОЖНОГО
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

7 ПРИНЦИПІВ
УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ
Рон Мейс спільно з колегами розробив сім принципів універсального дизайну, які використовуються і нині:
1

Рівність та доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
2

Гнучкість використання.

Дизайн має забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань та можливостей з врахуванням потреб користувачів.
3

Просте та зручне використання.
Дизайн має забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувачів.
4

Сприйняття інформації, незважаючи на сенсорні
можливості користувачів.
Дизайн має сприяти ефективному донесенню всієї необхідної ін- формації користувачу, незалежно від зовнішніх умов або можли- востей сприйняття користувача.
5

Припустимість помилок.

Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків та шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6

Низький рівень фізичних зусиль.

Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів ко- ристувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7

Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні розміри, стан та ступінь мобільності користувача.

7
Розділ I. Універсальний дизайн – як ми це розуміємо
УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН У СФЕРІ ОСВІТИ
Універсальний дизайн, який бере свій початок з архітектури та техніки, усе час- тіше використовується в освіті, маючи назву «універсальний дизайн у сфері освіти» (УДО). Впровадження концепції інклюзивного навчання базується на принципах універсального дизайну.
УДО – це підхід, що забезпечує філософську основу для розробки широкого
спектру навчальних продуктів та навколишнього середовища з урахуван-
ням потреб усіх учнів/студентів із самого початку. Це стосується всіх ас-
пектів навчання: програми, начального плану, оцінювання знань, викладан-
ня, шкільного дизайну, бібліотеки, спортивних майданчиків, гуртожитків,
веб-сайту, інструкцій тощо.
Універсальний дизайн у сфері освіти:

формує філософію освіти, навчального процесу, середовища, яка врахо- вує потреби всіх користувачів;

змінює стереотипи й підходи до викладання та навчання;

визнає право кожної людини на освіту без будь-яких розмежувань;

змінює навчальний процес і середовище, а не учня/ студента;

підтримує міждисциплінарний підхід за участі широкого кола фахівців;

підтримує гнучкість програм, різні навчальні методики та проведення від- повідного оцінювання, зважаючи на різноманіття потреб учнів/ студентів та підготовки їх до опанування матеріалу;

вимагає від учителів, адміністрацій шкіл, фахівців розуміння того, яким чином краще інтегрувати нові навчальні методики, допоміжні технології в практику та щоденне функціонування навчального закладу;

не є «розміром, який пасує всім», «не панацея»; насамперед, це гнучкість
і пошук альтернативних рішень; процес, який підтримує усіх учнів, які на- вчаються у загальноосвітньому закладі.
Дотримуючись принципів УДО:

ми розуміємо, що кожна людина навчається «по-своєму» і сприяємо роз- витку її сильних сторін і талантів;

ми усуваємо бар’єри у системі освіти та системі підтримки;

ми цінуємо людське різноманіття;

ми визнаємо, що діяльність ґрунтується на правах людини і принципах рівності;

ми маємо більше шансів надавати підтримку під час навчання тим учням/
студентам, які мають особливі потреби.
Кінцева ціль УДО полягає в ефективному включені всіх учнів/студентів
до навчального процесу, у тому числі й учнів з інвалідністю.

8
ШКОЛА ДЛЯ КОЖНОГО
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ
УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ У СФЕРІ ОСВІТИ
Рівноправне використання:
архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матері- али підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями з різни- ми функціональними порушеннями; веб-сайт школи розроблений так, що
інформація на ньому доступна для учнів з порушеннями зору та слуху.
Гнучкість користування:
шкільний навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та представлення матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Просте та зручне використання:
навчальні матеріли прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду учнів; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.
Сприйняття інформації,
незважаючи на сенсорні можливості користувачів:
урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до
ІКТ.
Припустимість помилок:
учні повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; ви- користання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/
застереження, коли учень робить неправильний вибір.
Низький рівень фізичних зусиль:
двері, які легко відкривати учням з різними функціональними порушен- нями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні руч- ки, меблі).
Наявність необхідного розміру і простору:
доступні навчальні місця для учнів, у тому числі з прилеглим простором для асистентів; меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик; можливість регулювання сере- довища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб учнів у навчанні.

9
Розділ I. Універсальний дизайн – як ми це розуміємо
Приклади фізичної доступності в школі:
Архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище є необхідною умовою інклюзив- ної освіти для всіх. Вхід до будівлі, відповідно до універсального дизайну, має бути один для всіх. Пандус і сходи створюють доступність, однак сегрегують дітей за ознакою способу пересування.
Діти з інвалідністю мають вчитися на рівні з
іншими. Якщо не можливо переобладнати усю школу, то необхідно застосувати другий прин- цип універсального дизайну «гнучкість вико- ристання», тобто заняття для класів, де є діти чи вчителі з інвалідністю, проводити на фізич- но доступному поверсі.
Питання доступності школи також
розглядається в Розділі IV даної
книги. Ще приклади та вимоги щодо
фізичної доступності є в навчально-
методичному посібнику «Архітектурна
доступність шкіл», Київ, 2012 р.
(Зазначений під №2 у списку літератури).

ШКОЛА ДЛЯ КОЖНОГО
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
10
Інклюзивне навчання:
теоретичні та практичні
аспекти
ПРО ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
Інклюзивне навчання – термін, який використовується для опи- су процесу навчання дітей з особливими потребами
2
в загаль- ноосвітніх школах. В основу концепції інклюзивного навчання покладено ідеологію, яка виключає дискримінацію дітей, забез-
печує рівноправне ставлення до всіх людей, але поряд з тим
створює особливі умови для дітей, що мають у цьому потребу.
Право на освіту гарантує Стаття 53 Конституції України
3
та чинне законодав- ство
4
. Згідно статті 24 Конвенції ООН про права інвалідів
5
держава визнає право людей з інвалідністю на освіту. Реалізація цього права здійснюється на основі рівних можливостей. Для цього від держави вимагається забез- печити інклюзивне навчання на всіх рівнях освіти та упродовж усього життя.
Після ратифікації КПІ за участі громадських організацій було підготовлено більше 20 законодавчо-нормативних актів, які регламентують упроваджен- ня інклюзивного навчання на різних рівнях освіти.
Інклюзивне навчання використовує підхід до викладання та навчання, який
є більш гнучким для задоволення різних потреб у навчанні «різних» дітей.
Якщо викладання та навчання стануть більш ефективними в результаті змін, які впроваджуються інклюзивною освітою, тоді виграють всі діти, а не тільки діти з особливими потребами. Весь підхід в інклюзивному навчанні
2
Діти з особливими потребами – особи до 18 років, які потребують додаткової підтримки для забезпечення розвитку, виховання
і навчання (діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, діти-біженці, працюючі діти, діти-мігранти, діти- представники національних меншин, діти-представники релігійних меншин, діти з сімей з низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти-сироти, діти із захворюваннями СНІД/ВІЛ та інші) – приміт. авт.
3
Конституція України, 1997 р. // Преса України.
4
Закон України «Про дошкільну освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49.
Закон України «Про загальну середню освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28.
Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32.
Закон України «Про вищу освіту» //Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20.
Закон України «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21.
Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 2006, – № 2-3.
5
Конвенція про права інвалідів ратифікована ВР України в 2009 р. Далі по тексту КПІ – прим. автр.
II
РОЗДІЛ


Розділ II. Інклюзивне навчання: теоретичні та практичні аспекти
11
заснований на правовій ідеології. Якщо ми будемо робимо це із жалю та доброчинності, ми не зможемо отримати необхідні результати.
Учителям та адміністрації шкіл необхідно усвідомити, що ставлення до учнів з особливими потребами таке саме, як і до інших їхніх однолітків.
Є багато закладів, у яких виховуються та навчаються діти з інвалідністю.
Якщо підходи інклюзивного навчання будуть розроблені щодо всієї систе- ми навчальних закладів, тоді кожна дитина зможе знайти місце для на- вчання, і воно буде найкращим місцем для неї, оскільки в такому випадку навчання в школі/садочку поєднуватиметься з проживанням в сім’ї.
Інклюзивна освіта приводить до зменшення сегрегації у системі освіти, ви- магаючи зміни стратегії, змісту, підходів, структури з урахуванням потреб усіх дітей.
На міжнародній конференції ООН з питань освіти, науки і культури
«Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє» відзначалося:
«Запровадження інклюзивної політики у освітній сфері є центральним
питанням. Освіта розглядається як засіб розвитку людського капіталу,
підвищення економічних показників, посилення індивідуальної спромож-
ності й розширення меж вибору задля використання свобод громадян-
ства. Освіта сприяє розвитку здатності особи або групи осіб прийма-
ти власні рішення та більше, ніж будь-коли раніше, творити свою долю.
Крім того, освіта є важливим засобом подолання виключення для дорос-
лих та дітей, збільшуючи їхню спроможність отримувати можливості
для більш повноцінної участі у житті своїх громад»
6
.
Для розуміння інклюзивного навчання мають значення
чотири ключові аспекти
7
:

Інклюзивне навчання це процес, який слід розглядати як безперервний
пошук кращих способів врахування питань багатоманітності.

Інклюзивне навчання спрямоване на виявлення й усунення бар’єрів.

Інклюзивне навчання створює умови для присутності, участі та досяг-
нень усіх учнів.

Інклюзивне навчання вимагає підвищеної уваги до дітей «групи ризику»,
для яких існує можливість виключення чи низької успішності.
6
Інклюзивна освіта: шлях в майбутнє, Женева, 2008р.
7
Керівні рекомендації для інклюзії: забезпечення доступу до освіти для всіх. – ЮНЕСКО, 2008.

ШКОЛА ДЛЯ КОЖНОГО
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
12
Упровадження інклюзивного навчання призводить до зміни освітньої сис- теми на всіх рівнях. Варто зауважити, що ці зміни нерідко розпочинаються з малого і включають подолання певних перешкод, наприклад:

існуючі ставлення й цінності;

брак розуміння;

відсутність необхідних навичок;

обмежені ресурси;

незадовільну організацію.
Тому необхідно усвідомлювати, що явля- ють собою зміни з позиції вчителів, учнів, батьків, фахівців, місцевих органів влади, і як вони впливають одне на одного.
Насправді, усвідомлення та прийняття змін – це навчання для всіх учасників про- цесу. Успішному втіленню змін сприяє де- кілька важливих концептуальних складо- вих, а саме:

чітка мета;

реалістичні цілі;

мотивація;

підтримка;

ресурси;

оцінка.
ІСНУЮЧІ
СТЕРЕОТИПИ

ЩОДО ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Інклюзивне навчання – красива назва,
де всі учні «звалені в одну купу».

«Інклюзія» це не красива назва системи, при якій всі учні звалені
«в одну купу», це не вияв доброї волі та благодійництво. Це під- хід та філософія, яка передбачає, щоб усі учні отримували біль- ше можливостей, як в плані навчання, так і в соціальному житті.
«Інклюзія» це не просто підхід системи, який збирає всіх учнів разом, він сприяє тому, щоб кожен учень відчував себе включе- ним, щоб його здібності та потреби враховувалися і були оцінені.

Розділ II. Інклюзивне навчання: теоретичні та практичні аспекти
13


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал