Сирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Врадіївської районної ради Миколаївської області




Скачати 494.6 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір494.6 Kb.
  1   2   3   4


Сирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Врадіївської районної ради Миколаївської області







































Сирове
2010























В даному збірнику вміщено матеріали педагогічної ради з питань ролі курсу «Етика» в компетентнісно-орієнтованому навчанні учнів.
Збірник підготував – Бетлій Л.С., Заслужений вчитель України.
Набір – Базаренко Г.М., Немировський О.Л.

ПРО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ЕТИКА»
У 5 КЛАСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
УКРАЇНИ В 2005/2006 Н. Р.
Навчальним планом для 12-річної школи у 2005/2006 році передбачено запровадити в 5 класах новий навчальний предмет —
«Етика». Мета, завдання та зміст нового предмета покликані реалізувати засадничі положення документів, що розкривають перспективи розвитку освіти. Так, у Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що метою державної освітньої політики є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України. Одним із напрямків такої політики є етичне виховання особистості, формування її моральної культури.
У Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») сформульовано завдання підготувати учнів до взаємодії із соціальним середовищем, сформувати в них соціалізуючі та комунікативні навички, почуття власної гідності, відповідальність, здатність визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі, збагатити досвід емоційно-оцінної діяльності. Крім того, Державний стандарт галузі передбачає засвоєння учнями таких елементів змісту освіти як «цінності в житті людини й суспільства»,
«індивідуальність»; «вільний розвиток людини», «свобода і відповідальність», «толерантність», «мораль», «етика і етикет».
Результатами освітньої підготовки учнів, відповідно до Стандарту, мають стати:
• уявлення: про соціальні норми, співвідношення та роль етичних норм у суспільстві, про міжособистісні стосунки та шляхи їх гармоні- зації, самоцінність кожної людини;
• знання: про роль цінностей і соціальних норм, науки та релігії у житті людини, історичність світогляду, поняття творчості, свободи й відповідальності, духовності людини, про основи спілкування, шляхи конструктивного розв'язання міжособистісних конфліктів, основні моральні норми та цінності українського суспільства й людства, правила етикету;
• уміння: визначати життєві цінності та орієнтири, аналізувати власний досвід спілкування, ефективно спілкуватися й співпрацювати, керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, розрізняти моральність і аморальність, дотримуватися правил етикету.

Ці засади втілено в навчальній програмі курсу «Етика» для загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до неї, основною метою курсу є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури та культури поведінки учня.
Загальну мету дають змогу реалізувати такі завдання:
• поглиблення знань учнів про людину та моральні відносини в суспільстві, основні моральні норми й цінності українського суспіль- ства і людства, правила етикету, правила культури поведінки;
• удосконалення вмінь керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти дружелюбність, чемність, повагу й чуйність до інших, толерантність та милосердя, розрізняти моральність і аморальність, дотримуватися норм етикету в повсякденному житті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності;
• формування позитивного ставлення й мотивації до реалізації моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства загалом.
• збагачення досвіду моральних взаємин з однолітками, батьками, вчителями, знайомими й незнайомими людьми;
• стимулювання пізнавального інтересу учнів до етичного знання, до основ моральної культури.
Курс «Етика» орієнтовано на набуття учнями ключових компетентностей, насамперед громадянської, соціальної, загальнокультурної, навчальної (уміння навчатися), та відповідних загальногалузевих компетентностей. Зміст предмета передбачає, зокрема, формування в учнів здатності:
1) орієнтуватися в морально-етичних питаннях життя й визначати щодо них власну позицію, узгоджуючи її із системою моральних цін- ностей демократичного суспільства;
2) робити свідомий вибір моделей поведінки, орієнтуючись на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських моральних цінностей, насамперед на доброчинність, гідність, чуйність, товариськість, доброзичливість, делікатність, благородство й сучасні норми етикету;
3) оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції добра і зла, моральних норм та правил етикету, вимог міжкультурного спілкування й демократичної толерантності;

4) користуватися розмаїттям засобів мовного етикету, дотримуватися мовної культури та етикету спілкування;
5) продуктивно співпрацювати з різними партнерами у парі та в групі, виконувати різноманітні ролі й функції в колективі, виявляти
ініціативу, підтримувати стосунки з іншими та моделювати їх;
6) застосовувати моделі неконфліктної поведінки й досягнення консенсусу, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання.
Розв'язання завдань, що стоять перед учителями, які викладатимуть курс «Етика», забезпечує повноцінне засвоєння учнями його змісту; відображеного в навчальній програмі.
Програма курсу складається з пояснювальної записки, де викладено мету, завдання курсу, його методологічні основи, особливості струк- тури, змісту курсу та організації пізнавальної діяльності учнів під час його вивчення.
В основній частині програми зазначено кількість годин, відведених на вивчення курсу (35 годин, 1 година на тиждень). Передбачено резервний час (3 години) та години для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів наприкінці кожного з розділів курсу.
Згідно з програмою, курс складається з кількох тематичних блоків, що вивчаються у 5 і 6 класах. Навчальний матеріал структуровано так, щоб не тільки зберегти наступність і послідовність у засвоєнні тем від 5 до 6 класу, а й якнайповніше реалізувати міжпредметні зв'язки та принцип наступності між початковою, основною і старшою школою.
Запропонована для вивчення кожного розділу кількість годин є орієнтовною, учитель може змінювати її в межах 35 річних годин.
Наприкінці курсу можуть бути проведені також повторювально- узагальнювальні уроки, метою яких є відвідування усім класом громадських місць, спостереження за власною поведінкою і обгово- рення, чого навчилися впродовж року.
До кожного розділу подано орієнтовний узагальнений перелік
інформаційних питань змісту, які відображено в підручниках або
інших посібниках. Ці питання змісту учні засвоюють у вигляді знань, уявлень і початкових понять. Інформаційні питання програми не розподілені за окремими уроками, що дає вчителеві змогу самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, які вивчатимуться на кожному уроці залежно від особливостей класу та
індивідуального методичного стилю педагога. Пропоновані
інформаційні питання охоплюють обов'язковий мінімум знань.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відображені в програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні в процесі вивчення кожної теми. Подані в програмі вміння і навички можна розподілити на кілька груп (див. табл. на с. 41).
Оскільки засвоєння змісту курсу передбачає не лише опанування учнями знань, а й формування в них широкого кола вмінь, навичок, предметних компетентностей і ставлень, навчання має поєднувати в собі різні методи та технології. Саме тому варто щоуроку застосовувати різні види пізнавальної, розумової й навчальної ак- тивності учнів, що передбачено й підручником. Віддавати перевагу слід активним методам, коли учні є суб'єктами навчання, виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі з учителем. Такі методи пов'язані з виконанням творчих завдань (часто вдома), постановкою питань від учня до вчителя й від учителя до учня тощо.
Різновидом активної моделі навчання, який варто використовувати на уроках етики, є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних ме- тодів полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів-навчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці). Учитель під час інтерактивного уроку виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. Інтерактивні технології передбачають переважно за- стосування методу моделювання реальних життєвих ситуацій, спрямованих на спільне розв'язання проблеми, а також рольових ігор.
Серед інтерактивних технологій прийнятними для використання на уроках етики є робота учнів у парах, у малих групах, «уявний мікро- фон», обговорення питання всім класом.
Навчальний процес на уроках курсу має грунтуватися на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, вза-
ємоповага, творче співробітництво. В основі етики — не рольове, а особистісне спілкування: підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра, що дає змогу використовувати діалог як провідну форму навчального спілкування, спонукає до обміну думками, враженнями, до моделювання життєвих ситуацій. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчої активності, творчого мислення, здатності до адекватної діяльності в нових умовах.
Основним способом опрацювання навчального тексту є коментоване читання його учнями вголос.
Якщо учні класу не мають розвинених навичок мовлення, читання чи опрацювання текстів, спілкування, учитель може обирати із за-
пропонованих завдань певну кількість, яка, з одного боку, забезпечить досягнення очікуваних результатів уроку, а з іншого, буде посильною
і доступною для учнів. Слід лише пам'ятати, що мету курсу не можна зводити тільки до набуття учнями знань про моральні норми, адже го- ловним є опанування вмінь та формування моделей моральної, ввічливої поведінки, розвиток ціннісної сфери дітей.
Основою для оцінювання учнів служить перелік вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, уміщений в кожній темі про- грами. Оскільки учні п'ятого класу потребують постійного стимулювання пізнавальних зусиль, бажано ширше застосовувати на уроках заохочувальні поурочні бали та поточне оцінювання.
Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті й методиці викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання,,то перевірка вмінь і навичок вимагає більше часу, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці взагалі навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення учні виявлятимуть у реальному житті; завдання ж учителя — надати учням можливість виявити і відстояти власну думку в будь-яких
«навчальних ситуаціях» у класі та поза школою.
Оцінювання результатів навчання з етики за чинною програмою передбачає й тематичне оцінювання засвоєних ними знань і сфор- мованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна здійснити, пропонуючи учням на уроках усні запитання, нескладні письмові завдання, насамперед тестові. Однак такі прийоми є лише частиною прийомів Контролю. Бажано використовувати також такі форми контролю, як розгорнуті усні та письмові відповіді, невеличкі твори, розв'язання пізнавальних завдань тощо. Підручник пропонує проводити уроки тематичного оцінювання в ігровій нетрадиційній формі, щоб підтримати інтерес учнів до предмета та продовжувати формувати "їхні уміння й навички.
Продовження вивчення курсу етики в 6 класі передбачає поглиблення знань учнів про етичні норми, поняття та категорії, удосконалення та розвиток умінь і навичок учнів, завершення формування в них загальнопредметних компетентностей.
МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ЕТИКИ
Обговорення проблеми в загальному колі
Це загальновідома технологія, яку застосовують переважно у поєднанні з іншими. її мета — з'ясовуючи певні положення,
привернути увагу учнів до складних або проблемних питань в навчальному матеріалі, вмотивувати пізнавальну діяльність, актуалізувати опорні знання тощо. Використовуючи цю технологію, вчителі мають заохочувати всіх учнів до рівної участі й дискусії.
Принципи організації обговорення
1. Стільці або парти бажано розташувати по колу.
2. В обговоренні має брати участь весь клас.
3. Обговорення стосується запланованої чи імпровізованої теми, яку слід визначити зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення.
4. Учні висловлюються за. бажанням.
• ; 5. Обговорення триває, доки є охочі висловитися. ,
64 Учитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку чи узагальнити сказане. «Мікрофон»
Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», що дає можливість усім сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, висловлюючи свою думку або обстоюючи позиції.
Організація роботи за методом «Мікрофон»
1. Перед початком роботи поставте питання класу.
2. Запропонуйте якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона.
3. Поясніть, що «мікрофон» учні мають передавати один одному, по черзі беручи слово. Право висловитися має тільки той, хто отримує
«мікрофон».
4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (0,5—1 хв).
5. Не коментуйте і не оцінюйте відповідій учнів.
Робота в парах
Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання роботи в малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати й вести дискусію.
Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують більших затрат часу. Робота в парах дає змогу:
• обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ;

• узяти інтерв'ю й визначити ставлення партнера до прочитаного тексту, почутої лекції, переглянутого відео тощо;
• проаналізувати письмові роботи один одного та відредагувати їх;
• узагальнити урок чи серію уроків з теми;
• розробити разом питання до викладача або до інших учнів;
• проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі. Організація роботи в парах
1. Запропонуйте учням завдання, сформулюйте питання для невеличкої дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після роз'яснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте змогу учням впродовж 1—2 хвилин обміркувати можливі відповіді або рішення.
2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з нщ буде висловлюватися першим, і попросіть порадитися з приводу завдання одне з одним.
Одразу визначте час на висловлювання кожного в парі й на спільне обговорення. Це сприятиме чіткій організації роботи в парах.
Орієнтуйте учнів на досягнення згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3. Коли час на обговорення вичерпано, кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потреби це може стати початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
Робота в малих групах
Роботу в групах варто використовувати для розв'язання складніших проблем. Якщо вчитель не впевнений, що спільні зусилля й витрачений час дадуть бажаний результат, краще цю технологію не застосовувати. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.
Організація роботи в малих групах
1. Переконайтеся, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто складною для більшості учнів, вони не будуть докладати зусиль.
2. Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять-шість осіб — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в межах малої групи. Формуючи групи, остерігайтеся навішування на учнів будь-яких «ярликів».

3. Запропонуйте їм зайняти місця в групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу поруч, «пліч-о-пліч. Усі члени групи повинні добре бачити один одного.
4. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і яких мають дотримуватися під час групової роботи:
• голова (керівник) групи:
— зачитує завдання групі;
— організовує виконання;
— по черзі пропонує учасникам групи висловитися;
— заохочує групу до роботи;
— підбиває підсумки роботи;
— визначає доповідача;
• секретар:
— веде записи результатів роботи групи (обов'язково коротко й розбірливо);
— як член групи повинен бути готовий висловити думки групи під час оголошення результатів роботи чи допомогти доповідачеві;
• посередник:
— пильнує за часом;
— заохочує учасників групи до роботи;
• доповідач:
— чітко висловлює думку групи;
— доповідає про результати роботи групи.
5. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, за- безпечте справедливий вибір доповідача.
6. Чітко сформулюйте завдання для кожної групи, поінформуйте учнів про правила організації групової роботи. Інструктаж має бути щонайчіткішим. Малоймовірно, щоб група сприйняла більше, ніж одну або дві навіть дуже чіткі інструкції.
7. Пильнуйте за часом. Відведіть групам достатньо часу для виконання завдання. Подумайте над додатковими завданнями групам, які звільняться раніше за інших.
8. Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінювання) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.
9. Будьте готові до більшого, ніж за звичайних умов, шуму, характерного для методу спільного навчання.

10. Під час роботи груп Обійдіть їх, запропонувавши допомогу.
Зупинившись біля якоїсь із груп, не відвертайте увагу на себе.
11. Запропонуйте групам оприлюднити результати роботи.
12. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.
13. Прокоментуйте роботу груп з позицій досягнення навчальних результатів та питань організації процедури групової діяльності.
14. Так ви маєте організовувати роботу в групах доти, доки вона не стане для учнів звичною.
15. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту й оприлюднення результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.
Навчально-інтелектуальні вміння
Творчі вміння
Поведінкові вміння та навички
Учень:
• називає поняття, моральні чи етикетні норми;
• формулює певні моральні правила чи правила поведінки, норми етикету, власні прості визначення понять;
• пояснює сутність чи зміст понять, категорій;
• розповідає про важливі етичні феномени, які існують у суспільстві;
• наводить приклади явищ, що вивчаються;
• аналізує (розкриває) — визначає внутрішні складові
(прояви) того чи іншого явища та зв'язки між ними;
• характеризує — називає риси, ознаки явища, процесу;
• порівнює (визначає спільне й відмінне) прояви людської поведінки;
• обґрунтовує (доводить) певну думку або положення, підкріплюючи їх кількома (1—
3) аргументами чи прикладами
Учень:
• розв язує ситуативні завдання, оперуючи набутими знаннями й уміннями;
• оцінює приклади людської та власної поведінки відповідно до моральних норм чи вимог і правил етикету;
• висловлює власні судження щодо тих чи інших учинків і поведінки;
• моделює ситуації морально- етичного змісту та визначає шляхи їх .розв'язання
Учень:
• демонструє дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, довіри, чуйності;
• застосовує на практиці (на уроці, поза уроком) найважливіші правила й норми етикету


Етика та курси духовно-морального спрямування
2006/2007 навчальний рік - другий навчальний рік, коли в основній школи вивчається курс «Етика» (5-6 класи).
Процес становлення громадянського суспільства у країні, прагнення країни стати невід'ємною складовою світової цивілізації спонукає до всебічного втілення в суспільному та індивідуальному житті засад життєустрою на основі принципів, цінностей та норм високої людяності.
Філософія й методологія освіти відіграють важливу роль у формуванні свідомості молодого покоління. Вони базуються не тільки на основі наукового осмислення дійсності та відповідного світоставлення, а й на більш високому духовно-моральному рівні з пріоритетом загальнолюдських цінностей.
Обов'язковою умовою соціально-економічного та духовно- морального прогресу нації, перетворення українського суспільства в розвинену цивілізовану націю є створення високодуховного середовища в суспільстві, формування у молодих поколінь високої моральної особистісної культури, добротворення та щирого людинолюбства.
З огляду на це є актуальним і своєчасним запровадження курсів духовно-морального спрямування у загальноосвітніх навчальних закладах. До цього спонукають не тільки зміни в ціннісних орієнтирах українського суспільства, а й загальне зростання ролі моралі в житті людства в інформаційному глобалізованому світу.
Курси духовно-морального спрямування мають сприяти, у першу чергу, соціалізації особистості. її духовно-моральному зростанню.
Вони належать до світоглядних курсів, засвоєння яких повертається до особистості, реалізуючись у ставленні людини до самої себе,
інших людей, світу загалом.
Основною метою курсу «Етика» є створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної культури, а також культури поведінки учня. Цій меті підпорядковано завдання.
 поглиблювати знання учнів про людину, та моральні взаємини в суспільстві, основні моральні норми й цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки:
 удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти толерантність, ввічливість, повагу, товариськість, чуйність та милосердя, розрізняти моральність та аморальність, дотримуватися правил етикету, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими,
здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності;
 формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства загалом;
 збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчителями, знайомими й незнайомими людьми;
 стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, до основ моральної культури.
Отже, особливістю курсу є те, що він покликаний не тільки й не стільки сприяти засвоєнню певних етичних знань (морально-етичних категорій норм, правил), а й спонукати їх до морального самовдосконалення, формуючи переконання та моделі моральної поведінки.
Навчальний курс розраховано на два роки. кожен з яких має особливості. Завдання вчителя - забезпечити наступність у засвоєнні учнями навчального змісту. Так, у п'ятому класі тільки розпочинається спеціальне та систематичне опрацювання таких фундаментальних етичних категорій, як мораль, добро, зло, совість, гідність, честь, щастя, дружба тощо. Тому основну увагу зосереджено на зовнішніх проявах людської культури - вихованості, додержанні норм етикету, правил спілкування, звичаїв, традицій тощо. Учителеві варто зважати на те, що етика має спільну понятійно-термінологічну базу з практичною мораллю. Оскільки поняття курсу є здебільшого загальновживаними словами, які добре відомі дітям, не варто нехтувати життєвим досвідом учнів. З іншого боку, слід керуватися науковими підходами. Щоб утвердити поверховий погляд, який ототожнює етику як науку про мораль із самою мораллю. ,
У шостому класі поглиблюється вивчення етичних категорій в їх філософському сенсі. Вчитель та учні оперують такими поняттями, як моральні цінності людини і суспільства, цінність людського життя, духовність, духовна краса, ідеал, справедливість, правда, милосердя тощо. Ця частина навчального матеріалу спрямована на формування внутрішнього світу учнів, їх духовної культури, переконань. Саме тому на уроках етики вчителеві украй важливо оптимізувати між предметні зв'язки. Особливо активно варто використовувати знання учнів з літератури, історії, природознавства, музики та образотворчого мистецтва.
Так, на уроці «Що таке ідеал?» доречно запропонувати для обговорення тему «Хто з літературних героїв є взірцем?». «Яким літературним героєм захоплююся й чому?». «Герої та антигерої на
картинах великих художників» тощо. Тісні зв'язки поєднують уроки теми «Людина - частина Всесвіту» з курсом природознавства.
Винесені для обговорення на уроці проблеми взаємозалежності людини і природи, споживацького, а подекуди й,хижацького ставлення до довкілля. необхідності утвердження засад природоохоронного життя тощо учні мають підтверджувати конкретними фактами, про які вони довідуються з курсу природознавства.
Наступність у навчанні етики простежується й у програмових вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У п'ятому класі передбачено оволодіння учнями такими навчально-інтелектуальними вміннями, як вміння називати поняття й терміни, формулювати певні модальні правила чи правила поведінки, норми етикету, пояснювати сутність понять, наводити приклади явищ, які вивчаються. У шостому класі додаються вміння розтлумачувати поняття, аналізувати. визнач^ти_та пояснювати внутрішні складові и прояви цього чи того явища, а також його зв'язки з іншими явищами, характеризувати риси, ознаки явища, процесу, порівнювати прояви людської поведінки, аргументовано обґрунтовувати думки, положення, позиції, норми та правила.
У результаті вивчення етики в учнів мають сформуватися такі творчі вміння: розв’язувати ситуативні завдання, оперуючи набутими знаннями й уміннями, оцінювати приклади власної та чужої поведінки відповідно до моральних чи норм етикету правил, висловлювати власні судження про вчинки та поведінку, моделювати ситуації морально-етичного змісту й визначати шляхи їх розв'язання.
Наступність необхідна також у формуванні та вдосконаленні поведінкових умінь та навичок. Йдеться передусім про вміння додержання етичних норм взаємоповаги та взаємодопомоги довіри, чуйності, про вміння застосовувати на практиці, на уроці й поза ним найважливіші етикетні правила та норми. Щоправда, у шостому класі зазначені вміння відпрацьовуються на складнішому матеріалі. Так. якщо в п'ятому класі для аналізу пропонуємо фрагменти або невеличкі твори в жанрі дитячої літератури (казки, оповідання, байки, вірші), то в шостому класі доречнішими будуть притчі, бувальщини, документальні тексти (спогади, нотатки, щоденники тощо) та свідчення реальних людей. 1'лиошою стає й афористика: шестикласникам під силу звертатися до настанов Священних книг, до роздумів видатних мислителів, митців. При цьому не варто забувати про практичне, людинотворче спрямування уроків етики. Зазначені матеріали можуть виконувати ілюстративну, пізнавальну роль; вони
обов'язково мають відповідати принципам толерантності, полікультурності та повинні втілювати загальнолюдські цінності.
Навчальною програмою передбачено резервний час. який можна використати для узагальнення й тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, організації тематичних екскурсій. Наприкінці року можуть бути проведені узагальнювальні уроки, завданням яких є відвідування громадських місць усім класом, спостереження за власною поведінкою та обговорення чого навчилися.
Тематичне оцінювання може здійснюватися як в усній формі, так і письмово. Перевагу варто надавати формам, які унеможливлюють суб’єктивізм оцінки, зменшують ризик зміщення акцентів з навчального процесу у сферу міжособистісних стосунків. Власне, учитель повинен оцінювати не особистість учня, а лише рівень його досягнень на уроці етики. Практика засвідчує наявність різноманітних колізій: успішний, проте сором'язливий ' учень може, відмовитися виконувати завдання, пов'язане з його родиною, ставленням до однокласників тощо чи навпаки, дитина, яка не вельми сумлінно виконує обов'язки учня, проте має неабиякий досвід спілкування, намагається продемонструвати цей досвід замість набутих на уроці знань та вмінь.
Реалізувати навчально-виховну мету курсу та його завдання можливо тільки „-за умови активного залучення учнів до процесу навчання, їх
«занурення» у відповідні навчальні ситуації на уроці й поза ним. Тому вивчення курсу передбачає обов'язкове поєднання активної та
інтерактивної моделей навчання. Учитель має використовувати демократичні стратегії в навчанні: взаємодіяти з учнем на рівних; підтримувати його ініціативу; довіряти учневі, спиратися на його досвід, на почуття гідності та самоповаги; висувати творчі конструктивні завдання, частіше залучати учня до самооцінки; розвивати аналітичні та порівнювальні вміння тощо. Зміст уроку слід активно наповнювати матеріалом країнознавчого, загальнонаціонального, регіонального та місцевого рівнів, а також широко використовувати досвід учня та його найближчого оточення, залучати й використовувати матеріали з життя.
У п'ятому класі викладання проводиться за двома основними підручниками: О. Данилевська. О. Пометун. Етика: Підруч. для 5-го кл. загальноосвіт навч закл. - К.: Генеза, 2005. - 192 с; В. І. Фесенко.
О. В. Фесенко. Т. С. Бакіна. Етика: Підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Навч. книга. 2005. - 239 с. У шостому класі викладання буде проводитися за підручниками «Етика. 6 клас.»
авторів О. Данилевської. О. Пометун та авторів А. Мовчун, Л.
Хоружої.
Підручник «Етика 6 клас» (автори О. Данилевська, О. Пометун видавництво «Генеза»), як і попередній, містить такі елементи методичного апарату, як завдання для організації інтерактивного навчання учнів у поєднанні з традиційними елементами. Усі параграфи підручника мають типові структурні частини:
ілюстрацію (репродукцію картини чи фотографію) із запитаннями, що починають параграф і віддзеркалюють основну проблему, якій присвячено урок; смислові частини параграфа - пункти (їх здебільшого 3-4). Вони мають назви у вигляді питання, на яке відповідає зміст пункту; кожна така частина (пункт параграфа) містить короткий авторський текст, де розтлумачені основні поняття, словничок з 2-3 основних термінів, завдання для усвідомлення змісту пункту, текстовий матеріал
(повчання, притчі, бувальщини тощо), пов’язаний з темою уроку, та завдання до нього; УІ наприкінці параграфа є завдання та запитання, за якими вчитель і самі учні можуть перевірити, чи досягай вони очікуваних від уроку результатів; ч) завершується кожен параграф декількома варіантами домашнього завдання - переважно / творчого характеру, але різного рівня складності, з яких учитель (учні) можуть обирати свій. Підручник
«Етика» для 6 класу авторів А. Мовчун, Л. Хоружої продовжує змістову наступність етичних знань, закладених у 5 класі. Він поглиблює знання дітей про моральні чесноти. Цікаво й доступно для шестикласників подаються такі нові й важливі проблеми, як цінності людини в сучасному світі, цінності демократичного громадянського суспільства, моральні виміри спілкування, людина - частина природи.
Авторам вдалося зважено та толерантно викласти теми, пов'язані з релігійними почуттями людини, з феноменом віри та конфесіями в
Україні.
Особливу увагу автори звернули на мотиваційно-виховну функцію підручника. Увага акцентується не на запам'ятовуванні етичних понять і категорій, а на осмисленому розумінні моральних норм і цінностей. Для цього автори поєднали виклад теоретичного матеріалу з використанням варіантів проблемних ситуацій, уривків художніх творів, афоризмів, народної мудрості, притч, повчальних висловів мудреців різних часів та епох тощо. Саме ці цікаві, емоційно-насичені матеріали спонукають учнів 6 класу самокритично оцінювати власні дії і вчинки.

Тексти підручника цікаві за змістом та емоційною напругою, і не залишають байдужим того, хто їх опрацьовує. І це є тим найголовнішим, чого прагнули автори.
Надзвичайно цінною є методична знахідка авторів - рубрика
«Самодослідження», яка спонукає учнів перевірити засвоєний матеріал на власних почуттях та оцінювати особистісні якості. Саме вона відповідає особливостям предмету «Етика».
До наведених проблем для самодослідження автори подають конкретні запитання, міркуючи над якими, учні заглиблюються у свій внутрішній світ, вчаться робити самооцінку своїх вчинків, свого характеру. Ці запитання допомагають дитині пізнати самого себе.
Методично доцільною є рубрика «Цікавить ваша думка». Вона дає змогу учителеві здійснювати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, адже учні цього віку мають підвищену увагу до свого внутрішнього «Я» Рубрика «Цікавить ваша думка» вже самою назвою містить повагу до «Я» дитини. Поставлена в рубриці проблема дасть змогу кожному учневі висловити оте своє внутрішнє «Я».
Творчо підійшли автори підручника до завдань для самоперевірки: окрім запитань, які вимагають асоціативного, креативного та творчого мислення учнів, дібрані цікаві тести для самоаналізу, вислови мудреців, що вимагають вдумливого осмислення певних тверджень та самооцінки.
На уроках етики в п'ятому та шостому класах варто використовувати робочі зошити з друкованою основою (авт. О. Данилевська. видавництво «Літера»). Ці зошити містять тестові та творчі завдання до кожного уроку, завдання для уроку узагальнення та по два варіанти тестових завдань для тематичного оцінювання до кожної, теми, передбаченої навчальною програмою. Стануть у пригоді й поурочні методичні рекомендації посібника для вчителів
«Методика викладання етики: 5 клас» (авт. 0. Пометун._Л
Пилипчатіна, видавництво
«А.С.К.»).. а також методичний посібник для учителя «Уроки етики в
5 класі» (автори А. Мовчун. Л. Хоружа. журнал «Дивослово». №№ 8.
11-12. 2005: №№ 1-5, 2006). Готується до друку методичний посібник для учителів «Уроки етики в 6 класі» (автори А. Мовчун, Л. Хоружа).
Ураховуючи стан навчально-методичного забезпечення та необхідність більш ґрунтовної підготовки вчителів із предмета
«Етика», допускається в окремих випадках перенесення вивчення курсу на II семестр. у У 5-6 класах за письмовою заявою батьків школярів можуть вивчатися такі курси: «Етика», «Основи християнської етики» чи «Основи релігійної етики».

Курс «Основи християнської етики» спрямований на впровадження в систему освіти традиційних для України християнських цінностей:
істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі. Цей курс є позаконфесійним, не пов'язаний із релігійними обрядами, матеріалом вивчення в курсі слугують кращі надбання християнської культури й філософії України та світу.
Курс «Основи релігійної етики» є дисципліною освітньо-виховного, світоглядного та релігійно-культурного спрямування, що базується на моральних засадах світових релігій і вибудовується як фундамент життєвих цінностей сучасної людини і спрямовується на формування толерантності, здатності до співжиття та взаємодії молодого покоління в полікультурному і поліконфесійному середовищі, поваги до свободи совісті, особистих релігійних переконань особи.
У старшій школі знання про взаємозв'язки людей і суспільства, про моральний зміст культури та релігії, релігійні моральні цінності,
історію та основні засади світових релігій поглиблюються при вивченні профільних предметів: релігієзнавства, філософії, курсу
«Людина і суспільство» тощо. Основними принципами вивчення курсів духовно-морального спрямування є:
 принцип відокремлення школи від Церкви;
 принцип свободи совісті, який передбачає право вибору батьками відповідних курсів на підставі світоглядних переконань;
 принцип особистісної орієнтації навчання, котрий, у свою чергу, передбачає:
 врахування психологічних особливостей кожного учня;
 доступність матеріалу, його адаптованість до вікових особливостей учня;
 орієнтація учнів на свідоме й особисте практичне використання засвоєних цінностей і моральних принципів представників інших культур, народів, релігій.
Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту» викладати предмети духовно-морального спрямування можуть учителі загальноосвітніх навчальних закладів, які пройшли відповідну курсову підготовку на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти і мають моральний авторитет серед учнів, їхніх батьків та колег, орієнтуються в змістових особливостях та методиці викладання предмета, не чинитимуть у будь-якій формі тиску на своїх вихованців на релігійному грунті.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал