Соціально-психологічні аспекти у тренуваннях студентів з кар ате-до




Скачати 107.78 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації14.02.2017
Розмір107.78 Kb.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ У ТРЕНУВАННЯХ СТУДЕНТІВ З КАР АТЕ-ДО
Яремчук Ю.Я.
Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація. Проведено анкетування студентів, які займалися фізичним вихованням у загальній групі, різних секціях (контрольна група) і секції карате-до (експериментальна група). Виявлено відмінності у світогляді, ставленні до свого здоров’я студентів, які займаються у секції карате-до, та студентів, які відвідують інші заняття з фізичного виховання. Відмічено також гармонійність впливу занять карате-до на фізичну підготовленість студентів.
Ключові слова: анкетування, карате-до, фізичне виховання, здоров’я, фізична підготовленість.
Аннотация. Яремчук Ю.Я. Социально-психологические аспекты в тренировках студентов по каратэ-до.
Проведено анкетирование студентов, которые занимались физическим воспитанием в общей группе, различных секциях (контрольная группа) и секции каратэ-до (экспериментальная группа). Обнаружены различия в мировоззрении, отношении к собственному здоровью студентов, которые занимаются в секции каратэ-до, и студентов, которые посещают другие занятия по физическому воспитанию. Отмечена также гармоничность влияния занятий каратэ-до на физическую подготовленность студентов.
Ключевые слова: анкетирование, каратэ-до, физическое воспитание, здоровье, физическая подготовленность.
Annotation. Y aremtchuk Y. Social-psychological aspects in students karate-do training. We passed the questionnaire with the students who trained in general group of physical education, in different section of sports
(control) and in karate-do section (experiment). We discover the diversity in the world outlook, in the attitude of personal health of karate-do students and students of general physical education group. We note also harmony of influence of karate-do practice on physical condition of students.
Key words: questionnaire, karate-do, physical education, health, physical condition.

Вступ
З погляду філософії під терміном "виховання" розуміють процес становлення особистості як творчого суб'єкта, з погляду соціології – процеси навчання і засвоєння індивідом цінностей і норм суспільної поведінки.
Психологи розглядають виховання як процес розвитку притаманних даному індивідові якостей і їх коректування. У педагогіці терміном виховання називають процес, пов'язаний із навчанням професії, який здійснюється за допомогою формування і розвитку моральності особистості.
Загалом виховання як процес соціалізації особистості вирізняється цілеспрямованим і комплексним характером впливу на людину за допомогою усіх суспільних інститутів: ідеологічних, економічних, політичних, інформаційних. При викладанні карате-до як факультативної дисципліни не можна оминати увагою соціальний фактор. Карате-до є не лише бойовим мистецтвом, а й філософською концепцією і способом життя, яке, незважаючи на багатовікову історію свого розвитку на Сході, до недавнього часу було невідоме більшій частині населення нашої планети. І саме таке розуміння карате-до, а не лише розуміння його як практичного способу самозахисту та виду спорту, є важливим елементом повноцінного як фізичного, так і психічного розвитку [3].
Стан економіки в нашій країні і крах ідеології минулого століття призвели до втрати народом моральних
ідеалів та орієнтирів. Нехтування духовними цінностями і розбещений спосіб життя призвів до збільшення криміналізації суспільства, поширення алкоголізму та наркоманії не лише серед дорослого населення країни, а й серед молоді, яка часто вперше опиняється віч-на-віч із реальним світом саме у свої студентські роки.
Нажаль, засоби масової інформації, особливо телебачення не сприяють вихованню гармонійно розвиненої особистості, а часто прищеплюють поганий смак. Беззмістовні серіали, показушні телепроекти, вокальні групи, які можуть продемонструвати лише зовнішні дані, а не вокальні – це все сильно впливає ще на нестійку психіку молодих людей, яким часто, крім цього, нізвідки почерпнути інформацію про мораль. Героями сьогоднішнього дня є не чесні, працелюбні чи видатні люди, а часто багатії, які нажили сумнівно свій капітал, і переконують усіх, що гарно жити – це і є сенсом життя. У сучасному суспільстві моральне не зберігається у традиціях, у звичаях, у становленні особистості, і відповідно, не входить до способу життя сучасних людей.
Завдяки тому, що егоїстичні цінності сьогодні є першорядними, і домінує матеріальне прагнення багатства, статусного утвердження себе у світі, сучасна людина часто і не підозрює про існування у собі образу внутрішньої моральної краси. І не дивно, що егоїстичне ядро виявляється у дітей сучасних батьків, учнів сучасних вчителів, спортсменів сучасних тренерів. Це виражається передусім, у агресивності дітей, їх нездоровому суперництві з однолітками [5].
У системі духовно-морального виховання молоді важлива роль належить карате-до, адже воно, як і будь- яке бойове мистецтво, є важливою духовною сферою людської діяльності для тих, хто ним займається. Карате- до задовольняє одну із життєво важливих людських потреб – бажання жити без почуття страху. Воно окрім практичної користі приносить людині ще й досвід самопізнання, самовдосконалення та задоволення потреби гармонічно розвиватися. Заняття карате-до виховують почуття гідності, уміння долати хвилини слабкості, допомагають терпляче добиватися поставленої мети, формувати світогляд людини, керувати своїми волею і емоціями, концентрувати силу, карате-до стає життєвим шляхом. Це відображено у назві – КАР АТЕ-ДО, де "ДО" - означає шлях.
Карате-до – це мистецтво перемагати, яке втілює в собі гармонію тіла і високу майстерність володіння
бойовими техніками. Для учнів із регулярних тренувань, на яких потрібно самовіддано трудитись, починається
і духовна, і громадянська зрілість. Коли в атмосфері суперництва потрібна повна самовідданість, коли окрім суперника, потрібно перемагати і себе, свої слабкості і недоліки, свої сумніви, пришвидшується й процес виховання сильної, мужньої особистості. Велика кількість школярів та студентів займаються карате-до, прекрасно усвідомлюючи ту користь, яку будуть їм приносити заняття цим видом мистецтва протягом усього життя. Багатьом із них заняття карате-до стає у нагоді під час служби в армії та в усіх силових структурах держави: міліції, МВС, СБУ і т.п. [6].
Заняття карате-до базуються на суворій дисципліні, що обмежує кількість тих, хто займається, і кому вдасться досягнути високого рівня професіоналізму у цьому мистецтві. Суворі тренування швидко призводять до відсіву певних категорій людей: тих, хто не любить самовіддано працювати, кому не подобається сувора дисципліна чи змагальний дух. Високих результатів в карате-до досягають ті люди, які вміють тренуватись щоденно. Тренування тіла без роботи розуму і духу не має змісту. Набута впевненість у своїх силах є нагородою, яку отримує каратист незабаром після початку занять. Фізична сила, набута за короткий проміжок часу, має вирішальний вплив на людину. Турніри з карате-до отримують все більше розповсюдження і привертають до них додатковий інтерес і отримують визнання серед любителів різних видів спорту. Клуби, доджо (школи бойових мистецтв) є добровільними організаціями любителів бойових мистецтв; спортивний зал
є їхнім рідним домом. Тут перед тими, хто займається, відкривається багато нових світів; світ фізичного здоров'я, світ нових суспільних контактів, світ впевненості у власних силах, у якому нема місця страху [1, 2, 4].
Найбільш дискредитуючі карате-до аргументи висувають ті, хто став свідком недостойного застосування його прийомів або сам не добився успіхів у заняттях. Вони називають карате-до диким, варварським, нецивілізованим і нечесним видом боротьби. Послідовники ж карате-до втішають себе тим фактом, що усе нове повинно пройти період сумнівів і критики, перш ніж буде правильно сприйняте і оцінене. Напевно жоден вид спорту так не переслідувався і не отримав такого визнання як карате-до. І у нашому місті карате-до важко пробивало собі дорогу до масового визнання. Уже не є новиною те, що карате-до настільки поширилося серед населення, що зупинити зростання популярності цього, ще таємничого та екзотичного для багатьох, бойового мистецтва не в змозі ніхто.
Існує багато видів бойових мистецтв і багато різновидів карате-до. В теперішній час нараховується більше сорока різних стилів карате. Проте у них одна основа, і ціль їх не змінюється в залежності від стилю, вона завжди одна і та сама – досягнення духовної і фізичної гармонії. Засновник стилю карате-до Шотокан
Гічін Фунакоші писав: "Як дзеркальна поверхня відображає усе, що знаходиться перед нею, а тиха долина розносить навіть слабкі звуки, так і людина, яка займається карате-до, повинна вигнати із свого розуму егоїзм і озлоблення у намаганні відповідним чином реагувати на все, з чим вона може зіштовхнутися". Це і є головним філософським змістом слова карате-до [9].
На сучасному етапі розвитку теоретичних спортивних дисциплін питання психології спорту загалом та кожного виду зокрема не втрачають своєї актуальності. Саме психічні якості спортсмена стають вирішальними при однаковому рівні фізичної підготовленості суперників. Для кожного виду спорту актуальними є свої засоби та методи психологічної підготовки. У неспортивних ВНЗ, окрім застосування таких засобів та методів психологічної підготовки з кожного окремого виду спорту, не менш важливими є й позатренувальні фактори, які, зважаючи на специфіку факультативності виду спорту у ВНЗ, відіграють не меншу роль у формуванні психічних якостей спортсменів-студентів.
Карате-до як вид бойового мистецтва, на відміну від спортивних видів одноборств, наприклад, таких як боротьба, бокс, рукопашний бій, стоїть окремо у плані психології. У каратиста за допомогою спеціальних вправ виробляються уміння: викликати у себе вегето-судинну реакцію (тепло та легкість в руках і ногах і т.д.), навіювати собі почуття спокою і впевненості, контролювати дії свої та суперника, виконувати рухи під своїм постійним контролем протягом усієї траєкторії, спортсмени вчаться самоконтролю і самокорекції, розвивають швидкість простої та складної рухових реакцій, розвивають швидкість одинарних та складних рухів (мають кілька складових), збільшують частоту рухів. На заняттях багато уваги приділяється вдосконаленню моторного компоненту простої реакції, скороченню часу складної реакції і реакції вибору. Якщо за даними більшості зарубіжних та вітчизняних авторів, наприклад, боксерів умовно поділяють на силовиків, темповиків, ігровиків, нокаутерів і універсалів, то у карате-до такого немає [7, 8, 10].
Карате-до, як один із видів бойових мистецтв (а не як вид спорту) має свої психологічні особливості і виробляє специфічні психічні якості у учнів, якими вони можуть користуватися не лише у поєдинках на татамі чи рингу, але й у повсякденному житті. У карате-до особлива увага приділяється виробленню спокою і холоднокровності, відсутності агресії, терпимості до болю і байдужості до прояву агресивності противника, як би він це не виявляв. Рівень розвитку специфічних психічних процесів у більшості визначається успіхом розвитку природних задатків спортсмена, які удосконалюються спеціальними вправами.
Психофізичні характеристики бійця формуються цілеспрямованою та інтенсивною роботою над тілом.
Умови суворої дисципліни, самодисципліни, та великі фізичні навантаження передбачають руйнування егоцентризму та розвиток твердості характеру, працелюбності та гуманності.
Психологічна підготовленість каратиста визначається по-перше, ступенем розвитку спеціалізованого сприймання: відчуттям дистанції і часу удару, орієнтуванням у ситуації, швидкістю реакції, умінням передбачати дії суперника (антиципацією), тактичним мисленням, увагою і, по-друге, психологічним станом спортсмена. У се вищенаведене вкладене у вислів, сформульований засновником стилю Шотокан Гічіном

Фунакоші: „В карате не нападають першим, в карате б'ють першим". Тобто контрудар повинен випередити атаку, зупиняючи агресію – що пояснює необхідність очікування першого удару суперника. Тобто, при усвідомленні неминучої агресії з боку супротивника, каратист повинен першим нанести удар, – відчуття цього моменту є результатом багаторічних самовідданих тренувань [4].
Психічна стійкість – це якість спортсмена, яка дозволяє зберігати у важких умовах тренувань і змагань позитивний емоційний стан, необхідну працездатність та психічні якості, не звертаючи увагу на вплив факторів, які викликають негативні емоції і психічну напругу. Головним завданням тренера карате-до є розвиток у студентів, які вивчають це мистецтво, цілеспрямованості, що є невід'ємною частиною психологічної підготовки каратистів. Її можна виховувати при умові, що спортсмен сам виявляє інтерес до карате-до як до мистецтва і особисту зацікавленість у спортивних досягнень. Тренер зобов'язаний вивчати темперамент кожного студента та разом із ним розбирати усі позитивні та негативні сторони його психофізичної підготовки.
Хоча слід зазначити, що один і той самий студент-спортсмен у процесі спортивної діяльності може виявляти психічні якості, відмінні від тих, які він виявляє у повсякденному житті. Тренер повинен систематично, цілеспрямовано керувати психологічною підготовкою спортсменів, послідовно виховувати у них уміння контролювати себе, застосовувати індивідуально значимі методи саморегуляції психічного стану, вводити в особливий психічний стан, у якому найбільш повно реалізуються фізичні та технічні можливості. Потрібно постійно виробляти у каратистів уміння стійко переносити на тренуваннях та змаганнях больові відчуття, переборювати неприємні відчуття, які виявляються при максимальних навантаженнях і втомі.
В психологічній підготовці студентів-спортсменів велике значення має також відношення сім'ї, товаришів, знайомих. Тут не треба забувати, що середовище студентів може відігравати як позитивну, так і негативну роль. Мова, зокрема, йде про такі випадки коли вплив середовища доводять студента до певного перенапруженого стану, виводять його із рівноваги, коли запал у заняттях переходить нормальні межі (періоди складання іспитів, конференції тощо – специфіка неспортивних ВНЗ) [2, 3].
Для реалізації усіх своїх можливостей у заняттях карате-до студенти-спортсмени повинні:
• діяти у різноманітних умовах, не піддаючись навіяному впливу інших людей, успіху чи невдачі;
• виконувати необхідні рухи і дії з високим ступенем точності, щоб звести до мінімуму кількість помилок;
• швидко і правильно оцінювати обставини, приймати рішення і без вагань їх виконувати;
• самостійно регулювати свій стан нервово-психічного напруження.
Досягти усього цього можна лише завдяки відповідній психологічній підготовці. Таким чином, метою психологічної підготовки каратистів є формування такого психічного стану, при якому вони можуть:
– у повній мірі використати свого загальну та спеціальну підготовленість для досягнення максимально можливого результату;
– протистояти передзмагальним та змагальним факторам, які негативно впливають, викликають розбалансованість функцій.
У психологічній підготовці студентів у заняттях карате-до доцільно виділити два аспекти:
1. Завдання та засоби загальної психологічної підготовки;
2. Завдання та засоби спеціальної психологічної підготовки до кожного окремого заходу.
Загальна психологічна підготовка скерована на розвиток та вдосконалення психічних якостей та умінь, які необхідні студенту-спортсмену загалом. Її головне завдання - навчити студента користуватися найбільш універсальними прийомами і методами, які забезпечують психічну готовність до діяльності у незвичайних
(екстремальних) умовах.
До таких прийомів та методів належать:
– оволодіння способами саморегуляції емоційних станів, рівня активності, концентрації і розподілу уваги;
– оволодіння прийомами мобілізації себе для прояву максимальних вольових і фізичних зусиль;
– вправи у використанні цих способів і прийомів.
Спеціальна психологічна підготовка скерована на формування у студента психічної готовності до змагальної діяльності, поєдинку тощо. Її ціль у тому, щоб перед змаганнями, поєдинком і під час нього спортсмен знаходився у психічному стані, який забезпечить ефективність і надійність саморегуляції поведінки і дій. Суттєвими факторами цього стану є установка на досягнення успіху (перемоги) і певний рівень емоційного збудження, яке сприяє, з одного боку, прояву необхідної рухової і вольової активності, а з іншого – точності і надійності управління цією активністю.
Головними завданнями психологічної підготовки в карате-до студентів-спортсменів до конкретного заходу можна вважати: визначення цілей, створення установки на досягнення цих цілей, формування впевненості у високій ймовірності такого досягнення.
Формулювання цілей роботи
Метою даного дослідження було шляхом аналізу особливостей світосприйняття студентів, які займаються карате-до, узагальнити відомості про їх ставлення до свого здоров’я і усвідомлення в їхньому житті ролі фізичної культури загалом і виду спорту, яким вони займаються, зокрема.
В роботі були поставлені наступні завдання:

1.
Скласти анкету, яка б містила питання що до обізнаності студентів з таким видом спорту, як карате-до; питання про вплив занять фізичним вихованням на їхній духовний, моральний і фізичний стан; питання про здоровий спосіб життя.
2.
Провести анкетування студентів, які займаються в секції карате-до (експериментальна група), і студентів, які відвідують інші секції або ж займаються у загальних групах з фізичного виховання.
3.
Визначити усвідомлення студентами потреб у духовному і моральному збагаченні.
4.
Проаналізувати ставлення респондентів до свого здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
5.
Проаналізувати особливості ставлення респондентів до занять фізичним вихованням і спортом (карате- до).
Було проведено анкетування студентів, які займалися фізичним вихованням у загальній групі, різних секціях (контрольні групи) і секції карате-до (експериментальна група).
У сі опитані відвідували заняття з фізичного виховання регулярно і належали до основного медичного відділення.
Опитано 150 студентів ЛНУ, які займалися в різних секціях і загальній групі, а також 70 студентів, які займалися у секції карате-до. У сі респонденти були 1988-1989 р.н.
Анкета містила 17 питань щодо занять фізичним вихованням і спортом, здоров’я і здорового способу життя.
Результати дослідження
У відповіді на перше питання (Чи згідні Ви з твердженням, що заняття карате-до та спортом узагалі покращує самопочуття людини?) не було різниці між відповідями опитаних студентів (відповідь “так” у 99 % випадків). Тобто переважна більшість респондентів вважає, що заняття спортом покращують самопочуття людини, незалежно від того, якому виду фізичної активності вони надають перевагу.
Друге питання було присвячене впливові засобів масової інформації на молодь. У відповідях студентів не виявлено такої одностайності, як у першому питанні. 86,3 % респондентів контрольної групи погоджуються з думкою, що ідеї, які пропагують ЗМІ, можуть негативно впливати на молодь. У експериментальній групі кількість таких людей складає 70 %.
Факт, що політичне становище у країні прямо впливає на моральність людини (питання №3) підтвердили респонденти експериментальної групи – 70 %. Думки студентів контрольної групи розділились:
54,5 % – підтверджують цю думку, 45,5 % – ні.
На четверте питання, яке стосувалося доцільності введення карате-до як філософію і вид спорту до програми ВНЗ як факультативної дисципліни, студенти контрольної групи позитивно відповіли – 68,1 %, експериментальної групи – 100 %.
На п’яте (Чи підтверджуєте Ви те, що виснажливі тренування, на яких людина переборює себе, свою лінь і прямує до поставленої мети, допомагають їй у звичайному житті (йдеться про розвиток Духу)?) і шосте питання (Чи вважаєте Ви потрібними у суспільстві повагу до старших за віком, ввічливість, скромність?) позитивну відповідь дали усі респонденти обох груп.
На питання, чи згодні Ви з твердженням, що для того, щоб перемогти когось, перш за все потрібно перемогти себе, позитивно відповіли усі респонденти експериментальної групи, натомість 13,6 % респондентів контрольної групи не погодились з цим твердженням.
Серед студентів експериментальної групи, тобто тих, котрі займалися карате-до, 90 % змогли б прийняти принципи Шотокан карате-до і послуговуватись ними у повсякденному житті, однак 10 % дали на це питання негативну відповідь, але стаж занять у них був лише 3 місяці. Студенти контрольної групи відповіли таким чином: 59,1 % вважають, що змогли б, решта – ні.
Стосовно дев’ятого питання думки двох груп опитаних розділились. 90 % студентів експериментальної групи не погоджуються з твердженням, що у сучасному суспільстві карате-до потрібно вивчати більше як самозахист, ніж як мистецтво. А серед студентів контрольної групи з цим твердженням не згідні лише 22,7 %, а
77,3 % – згідні.
Серед опитаних студентів контрольних груп самостійним заняттям фізичною культурою присвячують 2 год. на тиждень – 18,2 % опитаних, 4 год. – 40,1 %, 6 год. – 9 % і 6 год. і більше – 31,8 %. Серед студентів експериментальної групи самостійним заняттям фізкультурою 6 год. на тиждень присвячують 40 %, 6 год. і більше – 60 %.
Студенти експериментальної групи усі відвідують секцію карате-до, а серед студентів контрольної групи спортивні секції відвідують лише 36,4 %.
Наступний блок питань анкети був присвячений стану здоров’я опитаних студентів.
Покращення стану здоров’я завдяки заняттям фізичними вправами відмічають 68,1 % студентів контрольної групи і 100 % студентів експериментальної групи.
Зростання фізичної підготовленості відмічають також 68,1 % респондентів контрольної групи і 100 % експериментальної групи.
На питання, які фізичні якості опитаних покращились, переважна більшість студентів контрольної групи вважає, що передусім поліпшилась витривалість (90 % опитаних), сила (68, 1 %), спритність (63,6 %), і лише 36 % опитаних вважають, що в них поліпшилась гнучкість. Респонденти експериментальної групи вважають, що в них покращились усі фізичні якості приблизно у рівній мірі.

На зміни у зовнішності (ваги, об’ємів, пружності м’язів, постави тощо) вказують 80 % респондентів експериментальної групи і лише 50,9 % контрольної групи.
Не хворіли на застудні захворювання протягом часу, коли займалися фізкультурою чи спортом (карате- до), 63,6 % студентів контрольної групи і 85 % експериментальної.
І останнє (сімнадцяте) питання стосувалося рекомендації займатись карате-до майбутнім студентам.
У сі студенти, які займались карате-до рекомендують займатись цим видом спорту іншим, а 22,7 % студентів контрольної групи не рекомендують це робити.
Враховуючи отримані результати, можна стверджувати, що респонденти контрольних і експериментальних груп були позитивно налаштовані що до відповіді на запитання анкети. У сі респонденти вважають, що заняття фізкультурою і спортом сприяють оздоровленню організму, поліпшенню фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
Переважна більшість студентів обох груп вважає, що засоби масової інформації можуть негативно вплинути на молодь, пропагуючи ідеї, на які молода недосвідчена людина може зреагувати неадекватно.
З відповідей респондентів-каратистів видно, що вони обізнані з принципами виду спорту, яким займаються, зацікавлені заняттями, чого не можна сказати про студентів контрольних груп, які доволі часто незацікавлені заняттями фізичним вихованням. У сі респонденти вважають, що переборюючи свої лінощі під час занять фізичним вихованням незалежно від секції, людина гартує дух, волю і тіло.
Не усі студенти контрольних груп правильно розуміють вислів “Для того, щоб перемогти когось, перш за все потрібно перемогти себе”. Це пов’язано, на нашу думку, з тим, що більшість студентів контрольних груп не бере участі в змаганнях і ще чітко не визначилась у своїх прагненнях і цілях у житті.
Респонденти-каратисти вважають, що заняття карате-до потрібні людині не лише як самозахист, а ще й як філософія та мистецтво поведінки людини у різних життєвих ситуаціях.
Отже, можна зауважити, що студенти експериментальної групи дуже зацікавлені заняттями карате-до, розуміють його філософію і хочуть у подальшому вдосконалювати себе у цьому виді спорту.
Стосовно наступного блоку питань про спосіб життя сту дентів і їхнє ставлення до занять фізкультурою
і спортом загалом (незалежно від секції) можна стверджувати наступне: студенти, зацікавлені у заняттях фізичним вихованням (переважно це каратисти), приділяють більше часу самостійним заняттям фізкультурою, ніж ті студенти, які відвідують лише загальні заняття фізичним вихованням. Більшість опитаних рекомендує займатись карате майбутнім студентам, тобто майже усі респонденти налаштовані позитивно стосовно занять різними видами спорту й карате-до зокрема.
Більшість респондентів контрольних груп вважає, що завдяки заняттям фізичним вихованням в них покращилися деякі фізичні якості (переважно сила і витривалість), інші фізичні якості (наприклад, гнучкість) залишились на попередньому рівні, хоч і більшість з них відмічає позитивний ефект від занять фізичним вихованням за суб’єктивними відчуттями. Однак, опитані експериментальної групи наголошують на покращенні усіх фізичних якостей і фізичної підготовленості в цілому. Тобто, можна стверджувати, що карате- до гармонійно розвиває рухові якості людини.
Позитивні зміни зовнішності відбулися у більшості сту дентів-каратистів (80 %) і у половини (50,9 %) студентів контрольних груп.
Краща стійкість до застудних захворювань також спостерігається у респондентів експериментальної групи.
Висновки
На основі складеної анкети і проведених з її допомогою досліджень можна зробити наступні висновки:
1.
Більшість опитаних студентів мають позитивне ставлення до занять фізичною культурою і спортом.
2.
За даними анкетування більш свідоме ставлення до свого здоров’я і фізичної підготовленості мають студенти експериментальної групи.
3.
Заняття карате-до передбачають розвиток усіх рухових якостей, чого не досягають студенти під час занять загальною фізичною підготовкою або іншими видами спорту.
4.
Студенти експериментальної групи виявили у своїх відповідях на запитання анкети велику зацікавленість заняттями карате-до і пропонували іншим приєднатися до них.
Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що в даний час карате-до залишається мало вивченим видом спорту і бойовим мистецтвом. Заняття карате-до впливають на емоційний стан людини, на усі органи і системи організму, в тому числі й на центральну нервову систему. У се це становить перспективу у вивченні даної проблеми.
Література:
1.
Бишоп М. Окинавское каратэ / Пер. с англ. А. Кратенкова. – М.: ФАИР–ПРЕСС, 2001. – 304 с.
2.
Бочелюк В.Й., Черепєхіна О.А. Психологія спорту: Навч. посібн. – К.: ЦУ Л, 2007. – 224 с.
3.
Галан В. Каратэ-до. – Черновцы, 1998. – 320 с.
4.
Гичин Фунакоши. Каратэ-До Ньюмон. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999 – 160 с.
5.
Каштанов Н. Каноны каратэ: формирование духовности средствами каратэ-до. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007.
– 240 с.
6.
Макнаб К. Психологическая подготовка подразделений специального назначения / Пер. с англ. Ю.
Бондарева. – М.: ФАИР–ПРЕСС, 2002. – 384 с.
7.
Трусов О.В. Каратэ для мастеров. – К.: РВЦ “Проза”, 1996. – 224 с.

8.
Трусов О.В. Шотокан каратэ-до. Книга 1. Основные аспекты. – К.: София, 2000. – 384 с.
9.
Урбан П. Каратэ додзё. Традиции и сказания / Пер. с англ. – М.: АСТ–Астрель, 2007. – 159 с.
10.
Уэйнберг Р.С., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 335 с.
Надійшла до редакції 30.09.2008р.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал