Сопівник Р. В. Форми виховання лідерських якостей студентів аграрних вищих навчальних закладів




Скачати 61.83 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації17.02.2017
Розмір61.83 Kb.

Розділ 1. Педагогіка
139
УДК 378.057.875:37.035.91:63
Сопівник Р. В.
*
ФОРМИ ВИХОВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ
АГРАРНИХ ВИщИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Висвітлено найбільш ефективні форми виховної роботи (масові, групові, індивідуальні) для забезпечення формування лідерських якостей студентів аграрних вищих навчальних закладів, обґрунтовано, як визначені форми забезпечують виховання конкретних лідерських якостей.
Ключові слова: форми виховання, лідерські якості, лідер.
Ефективність процесу виховання у вищому навчальному закладі залежить від ряду чинників. Одним із них є оптимальний підбір форм узгодженої взаємодії суб’єктів виховання.
Останнє повинно носити цілеспрямований характер та відповідати соціальним потребам.
З огляду на реалії агропромислового комплексу, виникає необхідність у підготовці фахівців із відповідним набором лідерських якостей (загально-управлінські, власне лідерські, специфічні – характерні для галузі). Тому актуальним є підбір, розробка і вдосконалення різних форм навчально-виховної роботи, що сприяють максимальному розкриттю і розвитку лідерського потенціалу особистості майбутнього фахівця.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що найбільш повно форми виховної роботи із молоддю, у тому числі студентською, висвітлені у працях таких вітчизняних дослід- ників як І. Бех, Г. Васянович, О. Вишневський, Я. Гнутель, Т. Демянюк, К. Журба, П. Кендзьор,
М. Соловей, З. Тимошенко, П. Щербань та ін. Окрім цього, питанню оптимального вибору форм виховної роботи із дітьми та молоддю приділяється увага у посібниках із педагогіки, професійної педагогіки, педагогіки вищої школи за редакцією таких авторів як В. Жигірь,
О. Чернєга, М. Фіцула, І. Зайченко.
Мета статті – висвітлити найбільш ефективні для формування лідерських якостей студентів аграрних ВНЗ форми виховної роботи (масові, групові, індивідуальні), обґрунтувати, як визна- чені форми виховної роботи забезпечують формування конкретних лідерських якостей.
У науковій літературі існує багато класифікацій форм виховної роботи. Їх, як правило, групують за певною виділеною ознакою. Наприклад, у залежності від обраних методів вихов- ного впливу К.О. Журба [1] поділяє форми організації виховання на:
- вербальні (інформування, збори, лекції, конференції, «круглі столи»);
- практичні
(походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, ігри);
- наочні (організація музеїв, галерей, виставок, кінолекторії).
В. Жигірь, О. Чернєга [2, с. 82-85] за домінуючими засобами впливу на окремі сфери особис- тості (когнітивна, емоційна та діяльнісно-практична), поділяють форми виховної роботи на:
- властиві когнітивному компоненту (інформаційні години з підготовкою доповідей, виховні години присвячені суспільним професійним святам, диспути і дискусії на загальні та професійні теми, конференції і олімпіади, зустрічі з відомими і авторитетними людьми, екскурсії, інтелектуальні ігри та вікторини);
- відповідні емоційно-моральному компоненту (відвідування театрів, виставкових залів, концертів, проведення тематичних вечорів, проведення фестивалів і конкурсів, організація клубних зустрічей за інтересами, організація подорожей, туристичних походів);
- адекватні діяльнісно-практичному компоненту (предметні олімпіади і конкурси профе- сійної майстерності, різні види практик (ознайомчі, навчальні, виробничі), заняття в наукових гуртках і професійних студіях, конкурси і виставки студентських наукових праць, спортивні змагання і турніри, робота спортивних секцій, трудові загони, суботники, сільськогосподарські роботи, благоустрій території, проведення суспільних і професійних свят (наприклад «День працівника сільського господарства»).
* © Сопівник Р. В., 2012

140
Збірник наукових праць. Випуск 12
Однією із найбільш поширених і застосовуваних класифікацій форм виховної роботи є класифікація за кількістю задіяних у них студентів:
- масові (конференції, тематичні вечори, зустрічі з видатними людьми, зльоти, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами, робота в громадських організаціях, виставки студентських робіт, туризм);
- групові (організаційно-виховні години в студентських групах, гуртки, робота із засобами масової інформації, екскурсії у музеї на агровиставки, агропідприємства, відвідування театрів, кіно);
- індивідуальні (робота з окремо взятим студентом – консультування, бесіда, урок).
Однією із важливих масових форм підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців як лідерів є студентська наукова конференція – яка передбачає організацію наукової діяльності студентів, які пропонують і обговорюють результати своїх наукових робіт.
Така форма розвиває розумові здібності студентів, практичне мислення, поглиблює інтерес до професії, сільськогосподарської праці, агропромислового виробництва. У ході доповідей та обговорень, молоді люди торкаються найактуальніших тем науки і техніки. Студенти, які виступають у якості доповідачів формують навички самопрезентації, комунікативні вміння, риторичні здібності. Підготовка тез доповіді розвиває у майбутніх фахівців такі лідерські якості як логічне мислення, потребу у пізнанні нового, творчість, працелюбність.
Зустрічі з відомими людьми – це масова форма організації навчально-виховної роботи, в ході якої студентська молодь контактує із державними діячами, провідними вченими, відо- мими політиками, представниками творчої інтелігенції, успішними агробізнесменами тощо.
Ця форма роботи апріорі передбачає реалізацію методу прикладу, коли знаменита чи просто успішна людина демонструє зразки інтелігентної поведінки, ввічливе відношення до публіки, ерудицію, розум, винахідливість і кмітливість. Ділячись спогадами із аудиторією студентів про непростий шлях сходження до вершин слави, відомі особистості розкривають секрет свого успіху. Як свідчать спостереження за проведенням таких зустрічей в НУБіП України
(Д.О. Мельничук, А.П. Клюєв, М.Я. Азаров, М.В. Присяжнюк, Д.К. Моторний, Ю.М. Мельник) усі їх герої відзначають, що завдячують своїми досягненнями наполегливій праці над собою.
Спілкуючись із агробізнесменами, майбутні фахівці дізнаються про практичне застосування найсучасніших агротехнологій, екологічні проблеми, питання якості стандартизації та серти- фікації сільськогосподарської продукції та особливості її експорту, що позитивно впливає на розвиток професійної компетентності, орієнтує на високі досягнення.
Студентський туризм – це масова або групова форма виховання, яка передбачає пересування студентів до місць вартих уваги за межами їх повсякденного середовища пере- бування. В залежності від цілі, що ставиться перед туристичною експедицією, розрізняють рекреаційний, оздоровчий, спортивний, діловий, пізнавальний (екскурсійний) туризм та
інші. У вихованні лідерських якостей майбутніх фахівців усі види туризму мають розвиваюче, навчальне і виховне значення. Так, рекреаційний, оздоровчий і спортивний туризм додають сил, покращують нервове і психічне здоров’я. Діловий і пізнавальний туризм – сприяють формуванню професійної компетентності, національної самосвідомості, патріотизму інших моральних якостей. Опитування студентів, проведені відділом виховної роботи та студент- ських справ в НУБіП України у 2009 році підтверджують, що особливий інтерес у майбутніх фахівців АПК викликає екологічний туризм. Це вид туризму, який сфокусований на відвід- ування відносно недоторканих антропогенною дією природних територій. Під час екологічних туристичних походів у студентів формується екологічна культура, бережне ставлення до природи, організаційні навички і практичне мислення. Ці якості розвиваються в результаті того, що студенти самостійно, під наглядом НПП, або за його активної участі, планують турис- тичний похід, поетапно реалізують його на практиці, враховуючи безліч важливих деталей та виконуючи різні види організаційних робіт (розробка маршруту, підбір місць зупинок і відпочинку, продовольче забезпечення учасників експедиції тощо). Окрім того, впродовж

Розділ 1. Педагогіка
141
походу спільнота (група) гуртується навколо ведучих осіб (керівного ядра). В експедиційній групі ієрархізуються відносини, визначаються статусні позиції кожного, на різних етапах походу висуваються ситуативні лідери (про що свідчать педагогічні спостереження за діяль- ністю Туристичного клубу «Барс» Студентської організації НУБіП України). Тому під час туристичних походів студенти отримують також досвід лідерської поведінки.
Згідно з результатами анкетування проведеного у 2011 році серед 226 студентів різних факультетів І-Vкурсів НУБіП України 20% респондентів вважають колективи художньої самодіяльності, концерти, творчі вечори, мистецькі фестивалі дієвими формами з розвитку лідерський якостей. Такі форми забезпечують, з однієї сторони підготовку студентів як виконавців, а з другої – формування високоморальної, духовної особистості, з розвиненими естетичними смаками. Святкові концерти і мистецькі фестивалі завжди емоційно забарв- лені, супроводжуються відчуттями радості, бадьорості, збудження внутрішнього стану. Чим подія величніша, тим більша потреба людини проявити себе і відчути свою причетність до неї, виразити свої почуття, ставлення і емоційно поєднатися з іншими. Таким чином на етапі підготовки до культурно-масових заходів необхідно враховувати два аспекти. Перше – потребу самовираження учасників, і друге – їх потребу в афіліації, що є складовими мотиву лідерства.
Студентські олімпіади, конкурси, змагання є формами, які вмотивовують до першості, високих досягнень, формують у студентів вольові якості.
До найбільш поширених форм групової роботи з виховання лідерських якостей студентів можна віднести організаційно-виховні години, які передбачають міжособистісну взаємодію
НПП і студентів чи будь-яких інших суб’єктів. Це, насамперед, форма виховної роботи настав- ника із групою, у ході якої студенти беруть участь у спеціально організованій діяльності, яка дозволяє реалізувати пізнавальну, орієнтувальну, спрямовуючу та розвиваючу функції [3, c. 95].
Організаційно-виховні години повинні сприяти розвитку особистості студента, допомагати йому засвоїти і виробити власну систему цінностей набути конструктивних, проективних та організаторських умінь, необхідних майбутнім фахівцям для самоствердження у професійній діяльності у ролі ведучих фахівців і лідерів.
У контексті формування лідерських якостей майбутніх фахівців АПК організаційно- виховні години дозволяють:
- поглиблювати знання з лідерології;
- виробити у студентів ієрархію цінностей з орієнтацією на першість та високі досягнення;
- вмотивовувати студентів до лідерства;
- сприяти розвитку професійних здібностей, формуванню характеру, творчому особистіс- ному зростанню.
Згідно із чинним нормативом, організаційно виховні години в аграрних ВНЗ мають проводитись НПП систематично, із частотою не рідше як один раз на два тижні. До плану проведення таких годин можна включити теми, які тісно пов’язані із лідерством (наприклад:
«Лідерство як система міжособистісних відносин направлена на підвищення продуктивності і економічної ефективності функціонування агропідприємства») або передбачити запрошення представників компаній, що займаються виробництвом і продажем сучасної сільськогоспо- дарської техніки і машин, успішних агробізнесменів, створювати виховуючі лідерські якості ситуації, проводити рольові ігри тощо.
Дієвість типової організаційно-виховної годин залежить від рівня її підготовки, що передбачає:
· виявлення потреб, мотивів, інтересів та рівня розвитку лідерських якостей студентів групи;
· підбір цікавої і актуальної теми;
· формулювання мети;
· розробка методичного забезпечення;
· складання плану з конкретними питаннями, що виносяться на обговорення;
· визначення активу студентів з організації заходу;
· педагогічний супровід підготовчої роботи активу студентів (розподіл доручень, підбір матеріалу, складання сценарію, обладнання, репетиції).

142
Збірник наукових праць. Випуск 12
У рамках реалізації організаційно-виховних годин, для підвищення їх ефективності у формуванні лідерських якостей студентів, повинні застосовуватись різноманітні форми методи і прийоми виховної роботи (бесіди, диспути, зустрічі із цікавими людьми, тематичні лекції, вікторини, рольові ігри, читацькі конференції, тренінги тощо).
Однією із важливих форм групової роботи із виховання у студентів професійної компе- тентності, інтересу до сільськогосподарської праці є гуртки. Зазначимо, що 51% із 252 опитаних у 2012 році студентів НУБіП України вважають гуртки ефективною формою виховання таких важливих якостей як професійна компетентність та інтерес до сільськогосподарської праці.
Екскурсії у музеї на агровиставки, агропідприємства є цікавими для молоді формами погли- блення інтересу до агропромислового виробництва. Як показують результати інтерв’ювання учасників екскурсій, у частині формування лідерських якостей, продуктивнішими є тематичні екскурсії на провідні агропідприємства. Після таких екскурсій значно пожвавлюється інтерес до професії та зростає бажання пізнавати нове. Під час тематичних екскурсій, сфокусованих на питаннях, що стосуються сільськогосподарської галузі, перед молодими людьми відкрива-
ється можливість опанування фаху шляхом спостереження за функціонуванням найновіших зразків реально діючих моделей агропромислового виробництва. Різновидом екскурсій є відвідування щорічних агровиставок, які показують інноваційні підходи ведення сільського господарства, знайомлять із передовими досягненнями науки і техніки.
У музеях присвячених історії розвитку галузі можна реконструювати злети і падіння агропромислового виробництва та зрозуміти причини, які це обумовлювали. Такі форми групової роботи дають змогу майбутнім фахівцям засвоювати професійні знання шляхом сприймання реально функціонуючих зразків агровиробництва у сукупності усіх їх якостей
і властивостей при безпосередній дії на органи чуття, що покращує процес осмислення і пізнання галузевої специфіки.
Відвідування театрів і кіно – такі форми групової роботи, поряд з іншими, за змістом повинні розкривати лідерство як психологічний і соціально-політичний феномен (пере- гляд вистав, документальних і художніх кінофільмів про відомих, успішних людей – лідерів нації, провідників суспільно-політичних рухів, організаторів і передовиків виробництва чи про актуальні проблеми розвитку галузі тощо). Окрім цього, корисними будуть перегляди класичних шедеврів драматургії і кінематографу, що несуть значне виховне навантаження, формуючи у студентів морально-етичні погляди, патріотичні якості, гуманістичні цінності, толерантність і екологічну культуру.
Потрібний виховний ефект у формуванні лідерських якостей майбутніх фахівців дося- гається при гармонійному поєднанні особистого і колективного. У зв’язку із цим важливе значення мають індивідуальні форм виховання до яких можна віднести бесіду, задушевну розмову, консультацію, формування списку спеціальної літератури для персонального читання, колекціонування, обмін думками, виконання доручення, надання індивідуальної допомоги в конкретній роботі, спільний пошук вирішення проблеми, завдання.
Індивідуальні форми виховання дозволяють оперативно змінювати педагогічну тактику при динамічності умов. Такі форми добираються з урахуванням психологічних особливостей кожного студента. При цьому студент отримує своє завдання, що виконується незалежно від
інших. Тому індивідуальна форма організації навчально-виховної роботи передбачає високий рівень активності і самостійності студентів.
З огляду на зазначене зупинимось на окремих формах індивідуальної роботи. Так, при складанні списку літератури для індивідуального читання кожного студента, НПП повинен знайти прогалини у знаннях вихованця, врахувати його інтереси. Відповідно до цього, майбут- нього фахівця можна націлювати на опрацювання книг, у яких описуються біографії успішних людей (життєписи, книги із серії «ЖЗЛ»), наукової літератури з лідерології, журналів, газет, у яких публікуються новинки агропромислового виробництва, творів літературної класики, що

Розділ 1. Педагогіка
143
сприяють моральному розвитку особистості. Така робота розвиватиме ерудицію майбутнього лідера, поглиблюватиме його професійні знання, підвищить культурний рівень.
НПП при допомозі індивідуальних форм роботи може з’ясувати, який характер, розумові здібності, інтелектуальний потенціал вихованця. Які риси його особистості дозволяють досягати високих результатів, бути прикладом для інших і вести людей за собою. Також в індивідуальній роботі можна розкрити ті властивості особистості студента, що перешкоджають його утвер- дженню в ролі лідера (наприклад пасивність, побоювання публічних самопрезентацій, відсут- ність риторичних здібностей, невпевненість у собі, невміння будувати дружні міжособистісні стосунки). З огляду на це відповідним чином підбирається форма та продумується її змістовне наповнення, обирається стиль взаємодії, відповідний її емоційний контекст, що у комплексі повинно забезпечити довірливість і відвертість стосунків між педагогом та вихованцем.
Розмова, індивідуальна бесіда, обмін думками дозволяють поринути у внутрішній світ вихованця, допомогти йому вирішити цілий ряд особистих морально-психологічних проблем, подолати комплекси, скоригувати у бік адекватності його самооцінку, додати впевненості, сприяти самовираженню і самореалізації його творчого потенціалу. Слід пам’ятати, що інди- відуальні форми роботи повинні бути природними, щирими і проводитися з дотриманням педагогічного такту і етики.
Особливе значення для розвитку організаторських навичок майбутніх фахівців мають
індивідуальні доручення, головними вимогами до яких повинні бути посильність, цікавість, соціальна спрямованість. Це короткочасна епізодична праця, в процесі якої студент набуває досвіду, засвоює зміст діяльності та необхідні, у тому числі організаторські, управлінські та лідерські навички. Доручення, як індивідуальна форма роботи, може іти від колективу, але у більшості випадків джерелом індивідуального доручення є НПП, який визначає його мету.
Доручення може бути творчим і репродуктивним. Творче передбачає пошук шляхів вико- нання поставлених задач. При виконанні репродуктивного доручення вихованець наперед знає спосіб вирішення задачі або отримує алгоритм від науково-педагогічного працівника чи наставника академічної групи.
Отже, більшість існуючих форм виховання можуть застосовуватись у процесі розвитку лідерських якостей майбутніх фахівців АПК. Особливо важливими є ті із них, у рамках яких реалізується принцип суб’єкт-суб’єктних відносин учасників навчально-виховного процесу.
Серед них творчі, проблемні, інтерактивні форми, а також ті, що передбачають самовираження, самореалізацію лідерського потенціалу і самоврядування студентів. Форми, як зовнішнє вираження внутрішньо-впорядкованих відносин вихователів і вихованців є продуктивними, коли задають соціально-орієнтований вектор самодіяльності особистості. При цьому повинна забезпечуватись системність у використанні і поєднання впливу форм і методів виховної роботи на всесторонній розвиток особистості майбутніх фахівців як лідерів.
Актуальними напрямами подальшої розробки окресленої проблеми є обґрунтування найефективніших методів виховання лідерських якостей студентів.
Список використаних джерел
1. Журба К.О. Форми організації виховання / К.О.Журба // Енциклопедія освіти / акад. пед. наук України; головний ред. В.Г.Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 967.
2. Жигірь В.І. Професійна педагогіка: Навчальний посібник / В.І. Жигірь, О.А. Чернєга /
За ред. М.В. Вачевського. – К. : ТОВ «Кондор», 2012. – 336 с.
3. Соловей М.І. Виховна робота у вищому навчальному закладі / М.І. Соловей, В.С. Демчук.
– К., 2003. – 257 с.
Deals with the most effective for the formation of leadership students agricultural university forms of educational work (mass, group, individual). Grounded as specified forms provide specific education leadership.
Key words: forms of education, leadership skills, leader


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал