Статья посвящена проблеме общекультурной основы изучения украинской литературы на




Скачати 49.87 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації19.12.2016
Розмір49.87 Kb.
ТипСтатья

УДК 373.5.047.016:821.2.09
ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
НА ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТТЯХ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Шевченко З. О.

Стаття присвячена проблемі загальнокультурної основи вивчення української літератури на
факультативних заняттях в умовах допрофільної підготовки.
Ключові слова: українська література, факультативні заняття, загальнокультурна компетентність,
допрофільна підготовка, основна школа, мистецький контекст.

Статья посвящена проблеме общекультурной основы изучения украинской литературы на
факультативных занятиях в условиях допрофильной подготовки.
Ключевые
слова:
украинская
литература,
факультативные
занятия,
общекультурная
компетентность, допрофильная подготовка, основная школа, художественный контекст.
The article is devoted to the problem of the general cultural basis of studying the Ukrainian literature in elective
courses under conditions of pre-specialization education.
Key words: Ukrainian literature, electives, general cultural competence, pre-specialization education, middle
school, artistic context.


Диференціація навчання на сучасному етапі реформування освітньої парадигми висунула на порядок денний питання допрофільної підготовки учнів основної школи як важливого чинника розвитку і реалізації їхніх пізнавальних інтересів і можливостей. Ми робимо акцент у розробці проблеми саме на
індивідуалізації, або диференціації, а не на передчасній профілізації, як стверджують деякі вчені-педагоги.
Теорія допрофільної підготовки перебуває на початковому етапі свого становлення, хоча говорять про неї вже упродовж останніх 10-ти років. У сучасних педагогічних словниках ще відсутнє тлумачення поняття "допрофільне навчання", поняття "факультативні заняття", зокрема для 8–9 класів, уведено в нормативні документи досить давно.
Практика вступу абітурієнтів на філологічні факультети засвідчує, що великий відсоток випускників обирає професію філолога, а ще більший – учителя-словесника не тому, що вони відчувають інтерес до цієї професії, а радше тому, що легше вчитися порівняно з іншими факультетами.
У результаті загальний рівень професійної підготовки вчителя-словесника значно нижчий, ніж мав би бути, якби належним чином здійснювалася допрофільна, а потім більш свідома профільна підготовка учнів щодо їхнього загального розвитку.
Саме про загальнокультурний розвиток учнів має дбати учитель-словесник у першу чергу, зважаючи на тенденції реформування шкільної освіти, відображені в нових документах – Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та Концепції літературної освіти. Учням потрібно сформувати сильну мотивацію оволодіти глибокими мовними і літературними знаннями, навести переконливі аргументи про те, як нині у суспільстві зростає роль логічного, точного, виразного, доречного висловлювання.
У зв’язку з цим зростає потреба у підвищенні загальнокультурного рівня підростаючого покоління. У
Державному стандарті окремо виділено серед інших культурологічну лінію, яка передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з визначними цінностями світової художньої культури, розширення ерудиції учнів, виховання їхньої загальної культури.
Зокрема, в основній школі передбачено формування стійкої мотивації до вивчення української літератури, а також вироблення умінь і навичок читацької діяльності та читацької культури, що складає разом літературну компетентність.
Таким чином, можна окреслити першочергові завдання підготовки учнів 8–9 класів на допрофільному рівні: 1) розвиток пізнавального інтересу до української мови і літератури; 2) формування глибокої переконаності у потребі різнобічного розвитку власних здібностей, нахилів, можливостей самореалізації.
Далеко не всі учні стануть письменниками, літературними критиками чи літературознавцями, тому власне філологічні компетенції не є єдиними для літературної освіти в школі (хоча в старших класах філологічного профілю вони особливо актуальні). Надзвичайно важливим є те, що літературна освіта має прищеплювати школярам художній смак, формувати уміння розрізняти високоякісний і низькопробний художній твір різних видів мистецтва, поціновувати класичну і сучасну літературу, переживати важливі для духовного становлення особистості естетичні емоції. Не менш важливим є забезпечення вивчення літератури в контексті розвитку художньої культури людства, адже культурологічний принцип забезпечує розширення кругогляду учнів, визначення місця літератури серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу.
Саме в 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, тому дисципліни, які забезпечують літературну освіту в цей період, включаючи факультативні заняття, повинні сприяти становленню
особистісних якостей, що впливає на активізацію процесу формування громадянської позиції, національної
ідентичності, пошуку місця в сучасному світі.
В умовах допрофільної підготовки на ІІІ завершальному етапі (9 клас) реалізуються "проби вибору профілю навчання" в старшій школі. Тому так важливо надати можливість учневі реалізувати свій інтерес до вибраного предмета та виявити готовність і здатність учня освоювати обраний предмет на підвищеному рівні. Тут на допомогу приходять традиційні факультативи, котрі доповнюють базову програму, не порушуючи її цілісність. Відвідування факультативних занять в основній школі підвищує вірогідність того, що випускник зробить усвідомлений вибір профільного навчання.
З цього погляду надзвичайно важливим завданням є формування загальнокультурної компетентності учнів 8–9 класів у процесі вивчення української літератури. Брак часу на уроці, коли треба засвоїти досить об’ємний і складний навчальний матеріал з літератури, надає можливість ширше познайомити учнів з загальнокультурними засадами вивчення предмета на факультативних заняттях. Як було сказано вище, Державний стандарт ставить вимогу забезпечення культурологічної лінії у процесі навчання літератури. Передусім ця вимога має бути передбачена навчальною програмою з української літератури в основній школі, яка щойно вийшла друком. Аналіз змісту програми дає підстави стверджувати недостатній рівень забезпечення у ній культурологічної лінії, представленої здебільшого міжпредметними зв’язками (історія, географія, світова література) і лише в окремих випадках зустрічаються образотворче і музичне мистецтво. Компенсувати ці прогалини і покликані факультативні заняття, зокрема "Загальнокультурний контекст вивчення української літератури в 8–9 класах". Мета цього курсу передусім дати уявлення учням про літературу як вид мистецтва і складову світової художньої культури.
Вивчення досвіду впровадження факультативів свідчить про строкатість курсів ("Основи редагування", "Театр і людина", "Основні напрями сучасної медицини", "Комп’ютер у моєму житті" тощо).
Безперечно, такі курси за вибором потрібні, тим більше, що розраховані вони на одну або дві навчальні чверті. Учні мають можливість обирати курси за інтересами і пробувати свої можливості в тій чи іншій царині, переходячи з одного факультативу на інший до тих пір, поки не зрозуміють, що їх справді зацікавило і що їм потрібно для подальшого навчання і життя. До таких курсів визначено вимоги: вони повинні бути короткостроковими, а кількість їх може бути надлишкова, щоб в учня була можливість реального вибору.
Що ж до зазначеного вище літературного факультативу, то він спрямований на забезпечення можливості реалізувати свій інтерес до предмета "українська література" і самостійно цілеспрямовано обрати філологічний профіль навчання в старшій школі.
Проведення психолого-педагогічної діагностики учнів 8–9 класу щодо рівня готовності вибору майбутнього профілю навчання, зокрема філологічного, засвідчило, що учні ще не замислювалися над цим і здебільшого покладаються на вчителів і батьків, які допоможуть або визначать їхню долю. Так, на запитання "Що таке загальна культура" вони обмежилися культурою поведінки, "Дайте визначення поняття "художня культура" – із 100 учнів лише троє виписали із словника відповідь і т. д.
Не меншою проблемою знання понятійного апарату є і в учителів. На жаль, учителі виявили недостатній рівень готовності забезпечити культурологічну лінію вивчення української літератури в основній школі.
Культура – це сукупність духовних цінностей і норм, притаманних великій соціальній групі, суспільству, народу, нації. Художня культура – сукупність усіх видів художньої діяльності – словесної, музичної, театральної, образотворчої, включаючи продукт і процес цієї діяльності, а саме: створення, зберігання, розповсюдження, сприйняття, оцінка, вивчення художніх творів, а також виховання художників, публіки, критиків, мистецтвознавців. Слід зазначити, що поняття "художня культура" за обсягом значно ширше, ніж "мистецтво"("Культурологічний словник").
Сучасна школа відчуває значні труднощі щодо вивчення літератури як виду мистецтва. Методична наука наразі не надає системи роботи з літературою як мистецтвом в контексті художньої культури.
Література – це особливий вид мистецтва: мистецтво слова зі своєю художньою мовою і специфікою, мистецтво настільки цікаве і значуще, що осягнути його уповні в контексті світової художньої культури на уроці досить складно. З цією метою у навчальних планах визначена варіативна частина, тобто курси за вибором: спеціальні курси і факультативи.
На уроках літератури донині найпоширенішим є залучення інших видів мистецтва здебільшого за ознаками їх змістової спільності або "музика на вірші поета", ілюстрації до виучуваного літературного твору, опера або балет за мотивами літературних творів, кінофільм, телевізійний або театральний спектакль, скульптурне зображення літературного героя тощо. Такий підхід, звісно, є найпростішою
ілюстрацією до літературного твору і мало що додає до розуміння сутності художнього образу, морально- естетичної позиції письменника. Ілюстративний принцип широко розповсюджений у шкільній практиці й багато учителів використовують його традиційно шаблонно. Часто це єдиний принцип і форма залучення
інших видів мистецтв, які мимоволі служать допоміжним матеріалом, засобом і багато втрачають, оскільки від самого початку визначена їх службова, а отже другорядна роль. Водночас не можна не зважати на те, що ілюстративний принцип допомагає розкрити специфіку інтерпретації літературного твору в інших видах
і жанрах мистецтва. Цей принцип має право на існування, проте його потенціал досить обмежений для глибокого розуміння літературного твору, проникнення в його специфіку, осягнення в контексті художньої культури.

Значно більше можливостей має тематичний принцип, коли учитель охоплює значне коло творів мистецтв різних епох і різних народів. Під час аналізу тематики і проблематики виучуваного літературного твору із залученням інших видів мистецтв значно розширюється діапазон вражень, уявлень, думок, почуттів учнів. Тематичний принцип зближує різні види мистецтв, доводить вивчення літературного твору до контекстного.
Існує ще один шлях зближення творчості письменника з явищами мистецтва – шлях історико- хронологічних порівнянь і зіставлень, що надає можливість учням краще зрозуміти взаємозв’язок і взаємообумовленість художньої творчості в усіх виявах і соціально-історичному розвитку суспільства, глибокий взаємозв’язок морально-естетичних ідей певного історичного періоду в різних видах мистецтв. Цей шлях найскладніший, але й ефективний. Учень яскравіше уявляє епоху, атмосферу часу, глибше сприймає все те, що хвилювало суспільство у певну епоху, а відтак – і представників художньої культури. Цей принцип покладено в основу літературного факультативу.
Література
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://guonkh.gov.ua/reforma_osviti/zagal_os/2144.html. – Назва з екрана.
2. Концепція літературної освіти
[Електронний ресурс].

Режим доступу: https://docs.google.com/document/edit?id=1281QvUUxOZ-SJBwT1hlp--ned7OeHokmm-JRbJV14xk&hl=uk&pli=1

Назва з екрана.
3. Програма з української літератури для основної школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-education/educational_programs/1349869429/

Назва з екрана.
Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. Закович, І. Зязюн та ін. ; за ред. М. Заковича. –
К. : Знання, 2009. – 589 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал