Субкультури як ніша в культурі масового споживання ільєнко Валентина




Скачати 25.71 Kb.

Дата конвертації11.03.2017
Розмір25.71 Kb.

СУБКУЛЬТУРИ ЯК НІША В КУЛЬТУРІ МАСОВОГО СПОЖИВАННЯ
Ільєнко Валентина
Ніжинський державний університет імені Миколи Васильовича Гоголя
Науковий керівник
Корнєєва Л.Л., к.філос.н., доц.
Однією з постійних і важливих цілей економіки суспільства масового споживання є розширення ринку товарів, у тому числі й за рахунок формування його нових сегментів. Маркетологи цілеспрямовано шукають все нові й нові можливості як розширення асортименту, так і стимулювання збільшення продаж. Свого роду «зустрічний рух» йде й від споживачів, для яких споживання певних товарів у значній мірі є відображенням або формуванням їх соціального статусу й самої ідентичності. З цієї причини в культурі тотального консьюмеризму подекуди відбуваються доволі специфічні видозмінювання соціальних зв’язків та структур. В даній роботі буде розглянуто, яким чином суспільство масового споживання впливає на такі соціальні структури, як молодіжні субкультури.
Субкультури як окремі соціальні групи, свого роду «підкультурні» утворення у тих чи інших формах існували майже на всіх етапах історії людства. Проте, з другої половини ХХ ст. і до нашого часу відбувається сплеск таких їх видів, як молодіжні субкультури. Відмінністю сучасних молодіжних субкультур від більшості субкультур попередніх часів, які часто формувались вимушено й об’єктивно, є те, що молодь, як правило, добровільно і цілеспрямовано (тож, до певної міри, штучно) прагне своєї «інакшості» і відмінності від оточуючих. Ця відмінність найчастіше декларується зовнішніми ознаками за допомогою різного роду атрибутів. О. А. Бакєркіна пише:
«Молодіжні субкультури в цій ситуації перетворюються в ігрові поля соціальної адаптації всередині мультикультурного простору соціуму, оскільки сьогодні їх цінності в просторі соціуму приймаються як складові культури суспільства, визначаючись через своєрідність характерного одягу, символіки, атрибутики поведінки та захоплень» [1, 11].
Атрибутом (від лат. attribuo — придаю, наділяю) у загальному значенні є суттєва й невід’ємна властивість об’єкту. У конкретній ситуації атрибутом може бути колір або стиль крою одягу, зачіска, найрізноманітніші аксесуари, а у певному розумінні – навіть захоплення та хобі. Саме атрибути є первинною ознакою будь якої молодіжної субкультури,за якою легко впізнати її представників. Атрибути виступають у молодіжних культурах засобами
ідентифікації та комунікації, слугують засобом декларації особистості.
На перших етапах розвитку різних молодіжних субкультур характерні речові атрибути часто виготовлялись їх учасниками самостійно. Звісно, у різних субкультурах атрибутами виступали різні речі. Так, для представників субкультури емо характерною є така атрибутика, як повішена через плече поштова сумка; велика кількість значків на одязі, сумці і навіть взутті; снепи або напульсники, браслети з шипами; крупні буси на шиї; гетри та короткі спідниці у дівчат; м’які іграшки у вигляді ведмежаток, з якими емо майже не
розстаються і ходять з ними постійно; переважання рожевих та чорних кольорів у одязі.
Характерною атрибутикою субкультури фуррі є предмети у вигляді антропоморфних тварин. Це можуть бути костюми, різного роду м’які іграшки або навіть і твори мистецтва з образами антропоморфних тварин. Для готів характерними атрибутами є одяг (переважно чорного кольору) та інші предмети з зображеннями рун, ієрогліфів та інших символів. Своя специфічна атрибутика характерна й для субкультур рокерів, скінхедів, панків. Серед них популярним
є шкіряний одяг, важке взуття, різного роду металеві прикраси тощо (звісно, свої особливості цих речей є у кожної з названих субкультур). Власне, своя особлива й характерна атрибутика є й у всіх інших субкультур.
На перших етапах своєї історії представники субкультур, як правило, або виготовляли для себе аксесуари власноруч, або ж пристосовували, видозмінювали якісь товари загального вжитку. Проте, маркетинг суспільства масового споживання досить швидко помітив перспективну нішу специфічних товарів і вона почала активно заповнюватись. На сьогодні виробництво різного роду аксесуарів і одягу для найрізноманітніших молодіжних субкультур є доволі процвітаючим бізнесом, який використовує всі традиційні маркетингові й більшість рекламних прийомів.
Крім того, що специфічні товари для субкультур продаються на звичайних торговельних майданчиках різного профілю, існує й значна кількість спеціалізованих магазинів, які пропонують товари для певної субкультури.
Серед таких на сьогодні чимало й інтернет-магазинів. Слід сказати, що деяка атрибутика певних субкультур може мати неабияку вартість. Так, наприклад, популярні у фуррі великі іграшки у вигляді антропоморфних тварин можуть коштувати біля тисячі доларів.
Крім ринку товарів, розвивається й ринок спеціальних послуг для представників молодіжних субкультур. Тут насамперед слід сказати про усілякі салони татуювання, пірсінгу тощо. Інша сфера послуг, орієнтована на представників молодіжних субкультур – це усілякі тематичні кафе, бари та інші розважальні заклади. Подекуди виникають вже і пункти прокату деякої атрибутики, тих же, наприклад, костюмів-фуррі та іншого одягу.
Таким чином, молодіжні субкультури входять у простір культури консьюмеризму у ролі звичайного споживача товарів, і принаймні у цьому аспекті (саме як споживачі) втрачають свою особливість і специфіку, тобто головну ідентифікаційну ознаку будь-якої субкультури. Як споживачі вони виступають у абсолютно традиційних, загальних, характерних для усього ринкового простору форматах, що змушує переглянути уявлення про міру особливості й специфічності цих соціальних груп.
Література:
1. Бакеркина, О. А. Внешняя составляющая молодежной субкультуры как элемент проектирования мультикультурного пространства социума / О. А.
Бакеркина // XXI век – век дизайна: материалы Всероссийской научно- практической конференции. — Екатеринбург, 2014. – С. 11-18.




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал