Сучасні тенденції розвитку педагогіки вищої школи




Скачати 54.92 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації08.03.2017
Розмір54.92 Kb.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Розлуцька Г.,
м.Ужгород
Освіта і наука є підвалинами людського розвитку і прогресу суспільства.
Вони є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. З однієї сторони система освіти реалізує стратегічні завдання суспільства, а з іншої має задовольняти потреби особистості.
Сучасні інтеграційні процеси у розвитку людського суспільства зумовлюють формування конкурентноздатного фахівця як головної мети прогресу. Нові умови потребують змін у підготовці до реалізації можливостей професійної діяльності спеціалістів, підвищують вимоги до якості освіти, її
інформатизації, технологізації, організації та ін.
Основні напрямки державної політики в освітній сфері визначені
Конституцією України (1991), Законами України “Про освіту” (1993), та “Про вищу освіту” (2002), “Про наукову і науково-технічну діяльність” (1998); актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Система концептуальних поглядів на основні напрямки освіти визначена Концепцією розвитку освіти в Україні на 2006 – 2010 роки.
Особливе місце в загальнодержавній системі освіти України займає вища освіта. Україна чітко визначила курс на входження в європейський освітній простір, у зв’язку з чим наполегливо і послідовно здійснюється модернізація освітньої діяльності в контексті європейських вимог, робляться рішучі кроки щодо реалізації Болонського процесу, спрямованого на зближення освітніх сис- тем європейських країн зі збереженням більшості досягнень і кращих традицій в освіті, досягнутих Україною за її більш ніж тисячолітню історію.
Основними засадами, що зумовлюють дії системи вищої освіти в рамках членства в Болонському процесі (2005) є:

- демократизація суспільства; формування нових соціально-економічних структур, їхня орієнтація на ринкові відносини, професійна конкуренція;
- необхідність гармонізації процесів надання освітньої та професійної кваліфікацій;
- забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар’єру на засадах соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей;
- адаптація освіти до норм, стандартів
і керівних принципів
європейського простору вищої освіти та ін.
Євроінтеграція вищої освіти передбачає реалізацію ряду перетворень: формування в Європі єдиного, відкритого освітнього простору; перехід до дво- ступеневої структури вищої освіти, визнання кваліфікації бакалавра на ринку праці; збільшення частки самостійної роботи студента; впровадження системи академічних кредитів (ЕСТ8) – Європейської кредитно-трансферної системи та
ін. Стрижневою вимогою до членства в Болонському процесі є висока якість підготовки фахівців.
В основі європейської системи забезпечення якості вищої освіти покладена американська (англійко-французька) модель якості освіти, що базується на поєднанні внутрішнього самооцінювання якості в межах певного навчального закладу з зовнішньою оцінкою закладу з погляду його відповідальності перед суспільством.
Функції контролю та гарантування якості освіти в європейському освітньому просторі здійснює Європейська мережа забезпечення якості вищої освіти (ENQA) з участю Європейської Асоціації Університетів (ЕUА),
Європейської Асоціації вищих навчальних закладів, що не є університетами
(EURASHE). В їх рекомендаціях можна виділити такі головні завдання:
 обмін інформацією та поширення позитивного досвіду, зокрема щодо методологічних напрацювань у сфері оцінювання якості освіти та їх практичної реалізації;
 експертне оцінювання та консультування з питань гарантування якості
освіти на прохання країн-членів ЄС та міжнародних організацій;
 встановлення та підтримування контактів з міжнародними експертними організаціями.
Основним документом, що регламентує процедури забезпечення якості освіти серед країн-учасниць Болонського процесу, є стандарти та норми забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Європейська система забезпечення якості вищої освіти є три-рівневою і реалізується на рівні кожного вищого навчального закладу, на рівні держави та на міжнародному рівні.
Система гарантії якості вищої освіти в Україні ґрунтується на кращих національних традиціях і досягненнях з використанням світового досвіду.
Важливість проблеми якості визначається об’єктивними чинниками: від якості людських ресурсів залежить рівень розвитку країни, її економічної конкурентоспроможності; якість освіти забезпечує конкурентноздатність випускників вищої школи на ринку праці; управління діяльністю людини здійснюється через психічну діяльність, внаслідок чого навчання містить високий ступінь не визначеності.
Контроль якості вищої освіти передбачає внутрішню та зовнішню оцінку, яка здійснюється вищими освітніми закладами, органами держаного контролю і громадськістю. Зовнішня оцінка включає ліцензування та акредитацію професійних програм і освітніх закладів, а також державну атестацію студентів, державне інспектування та ін. Органами державного контролю є Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція навчальних закладів. Органом державно-громадського контролю
є
Державна акредитаційна комісія.
Відповідальність вищого освітнього закладу за якість освіти забезпечується шляхом проведення поточного ректорського тестування рівня знань та вмінь студентів, семестрових контролів (тестів) відповідно до навчальних планів. При завершенні навчання за певною освітньо-професійною програмою проводиться державна атестація – складання державних іспитів та захист науково-дослідних робіт. Наступною віхою контролю якості освіти є тестування студентів вищих
освітніх закладів у процесі акредитації через систему регіональних центрів незалежного тестування паралельно з тестуванням загальної середньої школи.
Відповідно до 38 статті Закону України ”Про вищу освіту” мають право на захист інтересів студентів щодо якості освіти органи студентського самоврядування. На сьогодні поширення набула практика анкетування думки студентів про зміст навчання, рівень методичного забезпечення, якість викладання та ін.
Якість вищої освіти є основним показником рівня довіри до навчального закладу і визначається рядом чинників: наявністю науково-педагогічних кадрів відповідного рівня кваліфікації, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних та ін. ресурсів; вироблення чітких вимог до контингенту студентів та їх практична реалізація під час конкурсного прийому на навчання; організація навчального процесу, адекватна сучасним тенденціям розвитку вищої школи та рівню розвитку суспільства й економіки; визначення умов та параметрів системи атестації студентів; розроблення та реалізація нових освітніх технологій; контроль освітньої діяльності на всіх етапах навчання; задоволеністю роботодавців якістю підготовки фахівців.
Фахівці у сфері якості виділяють три складові якості освіти: якість освіти
(знань, способів вирішення завдань); якість методів навчання і виховання
(організації пізнавальної діяльності, мотивації пізнавальної діяльності. контролю за здійсненням навчальної діяльності); якість освіченої особистості
(засвоєння знань, умінь та навичок, засвоєння моральних норм). В матеріалах підсумкової колегії Міністерства освіти і науки (21 березня 2008 р.) для практичного застосування рекомендовано такі критерії якості навчального процесу: наявність затверджених у встановленому порядку навчальних планів, графіків навчального процесу. Робочих програм з дисциплін; відповідність змісту навчальних планів і робочих програм вимогам програм якості та стандартам вищого навчального закладу; відповідність розкладу занять логіці викладання кожної дисципліни; відповідність елементів навчального процесу
(лекцій, семінарів, лабораторних занять тощо0 затвердженим планам та
програмам; комплексність і достатність методичного забезпечення до дисциплін (методичні вказівки, конспекти лекцій, настанови щодо виконання лабораторних робіт тощо); достатність, регулярність і рівень організації поточного контролю (контроль якості знань студентів, їх оцінка якості навчального процесу); оперативність прийняття та реалізації коригуючи заходів
[4, 98]
На наш погляд, важливою проблемою якості української вищої освіти є налагодження інтеграції вищих освітніх закладів з провідними підприємствами.
Якісна практична підготовка фахівців може забезпечуватись тільки при узгодженості програм, досконалими умовами практики, можливістю виконувати дослідні роботи в лабораторіях з сучасним обладнанням. Практика студентів є визначальною складовою навчального процесу та майбутнього працевлаштування. Необхідно створити заклади, що спрямовані на певну спеціалізацію усіма видами своєї діяльності.
Наступним кроком у підвищення якості вищої освіти повинна стати налагоджена співпраця з освітніх закладів з місцевими державно-бізнесовими структурами. Зміцнення позиції освітніх закладів здійснюється через участь у вирішенні кадрових, економічних, виробничо-господарських проблем міст та регіонів, в яких вони розташовані. Це робить навчання у таких закладах привабливим і гарантує випускникам працевлаштування.
Загальновизнаним чинником забезпечення високої якості вищої освіти є ефективність управління вищим освітнім закладом та кожним його структурним підрозділом. Узгодженість роботи в закладі залежить від професійності та відповідальності керівників.
Загрозливою для якості вищої освіти є ситуація з науково-педагогічними кадрами. Поважний вік, не бажання визнати необхідність змін, відсутність навичок роботи з ПК призводить до відставання від молодих колег і навіть студентів. Діючий галузевий міністр вбачає вирішення цього питання у запровадженні кредитно-модульної системи навчання. На думку І.Вакарчука цінним є досвід деяких навчальних закладів по запровадженню анонімного
оцінювання діяльності викладача студентами як безпосередніми споживачами освітніх послуг [1, 13]
У студентів користується викладач, який активно займається науковою роботою або консультує солідну фірму тобто сам є конкурентноздатним фахівцем. Інтерес викликають у студентів заняття, що проводяться практиками або зовні запрошеними викладачами. Але поширенню такої практики перешкоджає фінансовий чинник. Діюча система оплати праці викладачів або соціальний захист на сприяють високо мотивованій та високотехнологічній викладацькій праці та науково-дослідницькій діяльності.
Підсумовуючи, можна констатувати, що глобалізаційні процеси висувають перед національною вищою школою завдання – забезпечення і контроль якості, яка б відповідала загальновизнаним стандартам. В контексті європейських вимог для підвищення якості освіти необхідно істотно зміцнити навчально- матеріальну бузу, здійснити комп’ютеризацію навчальних закладів, впровадити
інформаційні технології, забезпечити ефективну підготовку та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, запровадити сучасні економічні та управлінські механізми розвитку освіти.
Література та джерела
1. Вакарчук І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи // Вища школа. – 2008. – № 3. – С.3-18 2. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи
(Матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України, 21 березня 2008 р.) // Вища школа. – 2008. – № 4. – С.91-110 3. Загородній А. Європейська система забезпечення якості вищої освіти //
Вища школа. – 2006. – № 4. – С.15-22 4. Стандарти та норми забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти // Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті
Болонського процесу. Документи і матеріали. – Ч. 3 / Упоряд.: М.Ф.Степко,
Я.Я.Болюбаш,
В.Д.Шинкарук,
В.В.Грубінко,
І.І.Бабин;
За ред.
С.М.Ніколаєнка. – Т.: Вид-во ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2006. – С.83-109

В статье рассмотрено современные тенденции высшего образования
Украины в контексте Болонского процесса. Особое внимание уделено обеспечению качества национального высшего образования европейского уровня. Выделено составляющие качественной подготовки специалистов.
The author of the article has considered the modern tendencies of the Ukrainian higher education in the context of the Bologna process. Much attention is paid to the ensuring the European level for the national higher education. The components of the specialists’ qualitative training have also been given in the article.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал