Сучасний майстер-клас




Pdf просмотр
Сторінка3/37
Дата конвертації15.11.2016
Розмір3.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

;
Бесіда за запитаннями
1. Якими є головні відмінності людини вмілої і людини прямохо- дячої»?
2. Щонайбільше вплинуло настановлення та розвиток людини. Чи можна вважати австралопітека людиною Аргументуйте свою відповідь. Чому давні люди зайнялися небезпечним полюванням на великих тварин. Складіть перелік, який ілюструє етапи розвитку людини. Чи дійсно неандертальці перебували на більш високому рівні розвитку порівняно з попередниками Доведіть. Як вирозумієте твердження проте, що раси мають рівні можливості для розвитку. Чому, на вашу думку, у боротьбі за виживання переміг кроманьйонець, який поступався неандертальцю своїми фізичними даними?
III. актуалізація ОпОрних знань

;
Бесіда за запитаннями
1. Як заняття людини залежать від навколишнього середовища?
www.e-ranok.com.ua

23
2. Із якою метою люди займаються господарською діяльністю. Які види господарювання визнаєте. Чи повинні змінюватися форми господарювання з розвитком людського суспільства Обґрунтуйте свою точку зору.
IV. вивчення нОвОгО матеріалу

;
Випереджальне завдання
(Випереджальне завдання сприятиме активізації роботи учнів.)
Упродовж роботи надновим матеріалом визначте, як відбувався розвиток форм господарювання людей у давнину. Періодизація історії первісності

;
Розповідь учителя
Найдавнішим і найтривалішим періодом в історії людства є кам’я- ний вік. Він тривав від часу появи людини — близько 3 млн років тому до V тис. дон. е, коли вона почала використовувати перші метали.
Кам’яний вік названо за основним матеріалом, із якого людина виготовляла знаряддя праці. Його умовно поділяють натри періоди. Найдавніший і найдовший із них — палеоліт. Ця назва походить від грецьких слів
palaios — стародавній та lithos — камінь. Наступним періодом був мезо­
літ — середній кам’яний вік (mesos — середній, lithos — камінь. За мезолітом розпочався неоліт (neos — новий та lithos — камінь).
Кам’яний вік — одна з найважливіших епох в історії людства. Протягом тисячоліть людина, пізнаючи світ, здійснила важливі для свого існування відкриття. Вона опанувала вогонь, спорудила перші житла, пошила перший одяг, винайшла лук і стріли. Пізнаючи властивості дерева, каменю, кістки, вона полегшувала своє життя та перетворювала навколишнє середовище.
Із часом люди навчилися використовувати метали, і вже наступні періоди дістали назви енеоліт (мідно-кам’яний вік, епоха бронзи, ран­
ній залізний вік. Інколи енеоліт й епоху бронзи вчені об’єднують в один періоді називають його епохою міді та бронзи.
2. Природне середовище та заняття первісних людей

;
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника. Учитель при цьому доручає учням виконати завдання скласти плану формі запитань до кожного з абзаців прочитаного тексту.
Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

;
Додаткова інформація
Життя первісної людини безпосередньо залежало від навколишнього середовища клімату, рослинного й тваринного світу. Наша планета
www.e-ranok.com.ua

24
впродовж історії не раз змінювала своє обличчя. З’являлись і зникали гори, моря й океани, змінювали свої русла річки. Надзвичайно мінливим був клімат Землі. Минали тисячі років, періоди потеплінь чергувалися з часами, коли клімат ставав холодним.
Під час похолодань, які вчені називають льодовиковими періодами, значна частина поверхні планети вкривалася шаром льоду та снігу. Моря замерзали й століттями лишалися під потужною кригою. За льодовикового періоду рівень води у Світовому океані був нижчим від сучасного майже нам. Останній льодовиковий період розпочався близько 100 тис. років тому й закінчився 12 тис. років тому. Зі зниженням температури повітря льодовик поступово просувався з півночі на південь. Земля перетворювалася на величезну снігову пустелю. У деяких місцях товщина льодовика сягала 2 км. Але землі поблизу льодовика не були пусткою. До холодного клімату пристосувалися мамонт, північний олень, шерстистий носоріг, вівцебик, печерний ведмідь. Вони жили поряд із первісною людиною, для якої були інколи здобиччю, а інколи — безжальним ворогом.
У періоди потепління льодовики танули й відступали на північ. Рівень водив річках, морях та океанах значно підвищувався. Знову змінювався тваринний і рослинний світ. Із закінченням останнього льодовикового періоду вимерли великі холодостійкі тварини, які не змогли пристосуватися до нових умов. Природа планети стала близькою до сучасної.
Як уже зазначалося, головними заняттями первісних людей було
збиральництво й полювання. Люди брали в природи все те, що створено нею. Життя людини мало чим відрізнялося від життя тварин. Учені такі види заняття називають привласнювальними. Щоб полегшити своє життя та зробити його більш продуктивним, люди навчилися виготовляти знаряддя праці. Саме праця вирізнила людину з тваринного світу.
На думку вчених, першою людиноподібною істотою, яка почала виготовляти знаряддя, була людина вміла. Вона виготовляла примітивні
кам’яні рубила для розмелювання їжі, подрібнення кісток та скребла для оббілування туш. Крім того, людина вміла використовувала палицю­ко­
пачку — палицю, загострену з одного кінця, яка застосовувалася в процесі збирання, а також важкий дрюк — палицю з потовщенням на одному кінці. Згодом люди значно вдосконалили знаряддя праці. Змінився і їх асортимент. Але за кам’яної доби головним матеріалом, із якого виготовлялися знаряддя праці, залишався камінь, а також дерево, кістки тварин.
Важливою віхою в розвитку людини стало опанування вогню. Достеменно невідомо, коли це сталося. Особливо вогонь ставу пригоді людині за часів льодовикового періоду.
Неандертальці, які жили в умовах холодного клімату, навчилися використовувати вогонь, що виникав під час грози, коли блискавка потрапляла в дерево. У печері Чжоу-Коудянь на території Китаю знайдено вогнище з товщею попелу 6 м. Сотні років тут люди підтримували вогонь, день удень вартуючи біля нього. Вони боялися втратити те, від чого за-
www.e-ranok.com.ua

25
лежало їхнє існування. Вогонь сприяв збільшенню тривалості життя. Він давав людині не лише тепло, алей захист від хижаків і можливість вживати печену їжу. Життя й заняття неандертальців і кроманьйонців

;
Розповідь учителя
Знаряддя праці неандертальців були досконалішими порівняно з тими, які використовували пітекантропи. А згодом вони почали виготовляти кам’яні ножі, зазубрені пилки, списи, молоти тощо. Які їхні попередники, неандертальці вели привласнювальний тип господарювання. Але переважало полювання (індивідуальне або загінне. Об’єктом їх полювання були здебільшого великі тварини північні олені, мамонти, бізони, коні, шерстисті носороги та ін. У кроманьйонців, що мешкали поряд із неандертальцями, заняття й знаряддя праці були подібними.
Грізною зброєю в руках давніх мисливців був спис, який давав змогу поцілити здобич на безпечній відстані. Спочатку він мав вигляд обпаленої та загостреної палиці. Згодом до неї прикріплювали вістря з каменю або кістки.
Під час загінного полювання кроманьйонці, лякаючи звірів вогнем і галасом, виганяли їх на край урвища. Тварини зривались униз, падали й розбивалися, стаючи легкою здобиччю мисливців. У Чехії (Пржедмост) знайдено кістки близько 1000 впольованих у такий спосіб мамонтів. У Франції (Солютре) досліджено результати полювання на коней. Біля підніжжя гори археологи знайшли майже 40 тис. кістяків.
Із часом знаряддя полювання вдосконалювалися. У період мезолі­
ту (IX—VIII тис. дон. е) первісна людина винайшла лук і стріли. Поява цієї грізної зброї пов’язана зі зміною клімату на планеті. Льодовик відступив. Великі тварини, пристосовані до холоду, зникли. Об’єктом полювання людини розумної стали дрібні, полохливі тварини й водоплавні птахи. Поцілити їх можна було лише зі значної відстані.
Вдалому полюванню також допомагала списометалка, яка удвічі збільшувала дальність польоту списа. Людина розумна досягла великих успіхів в обробці каменю та кістки. Вона вдосконалила знаряддя із цих матеріалів рубила, палиці, ножі. Існувало кілька способів їх виготовлення.
Уже наприкінці палеоліту людина вміла розщепляти кремінь двома способами ударом по заготовці й притисканням. Відщеплені пластини використовували як ножі й скребла. Така обробка кременю економила матеріал, якого ставало дедалі менше.
У мезоліті поширилося виготовлення невеликих (розміром до 2 см) загострених каменів, які вчені називають мікролітами. Їх вкладали вдере в’яні та рогові оправи, які було зручно тримати в руці.
Вижити людині розумній допомагало й рибальство, яке також належить до привласнювального типу господарювання. Спочатку людина збирала водорості й молюсків. Згодом навчилася забивати рибу за допо-
www.e-ranok.com.ua

26
могою списів і гарпунів і, нарешті, ловити її сітками та вудками. Кроманьйонці майстрували дерев’яні човни зі стовбура, уперше застосовуючи для цього тесла.
Первісні люди вели досить рухливий спосіб життя. Вони змушені були мандрувати в пошуках їжі й тому на одному місці перебували недовго. Селилися переважно біля водойм. Це пов’язане з тим, що сюди приходили тварини, на яких вони полювали. Місця, де зупинялися первісні люди, учені називають стоянками. Перші такі стоянки знайдено в Африці, в Олдувайській ущелині. Там було відкрито й перше відоме в історії житло первісної людини. Припускають, що воно мало вигляд навісу, зробленого із жердині трави. Неандертальська людина, на відміну від людини вмілої та пітекантропа, робила житла з кісток мамонта та інших тварин, рогів оленів, адже в Європі за льодовикового періоду майже не було дерев. Черепи мамонтів, вкопані в землю, служили міцною основою житла. У них вставляли бивні й зверху клали роги оленів, кістки тварині палиці. Потім житло вкривали шкурами тварин. Біля помешкань археологи знаходять господарські ями для зберіганням яса тварині кісток. Кістки використовувалися не лише як будівельний матеріал, алей як паливо. Житло надійно захищало первісних людей від хижаків і негоди. неолітична революція

;
Розповідь учителя
Завдяки використанню вогню, винайденню лука й стріл, освоєнню рибальства первісні люди урізноманітнили своє харчування, навчилися захищати себе від холоду та хижаків. Поступово тривалість їхнього життя збільшувалася, унаслідок чого зросла кількість населення планети. Якщо австралопітеків 3 млн років тому, за оцінками вчених, налічувалося близько 1 млн осіб, то кроманьйонців 8 тис. років тому було вже близько млн осіб.
Озброєний луком і стрілами, списом і ножем первісний мисливець впольовував уже більше тварин. Збирач спустошував природу тієї місцевості, де проживав. Кількість тварин зменшувалася, каміння, придатне для виготовлення знарядь праці, було дедалі важче знайти. Поставала проблема виживання первісної людини. Зрештою, тисячолітній досвіді нагромаджені знання про навколишній світ підказували вихід зі складного становища. Первісна людина почала не тільки брати в природи, алей відновлювати її багатства. Відбувся перехід до відтворювального господарства. Люди давно помітили, що зерна рослин, які потрапляли в пухкий ґрунт, згодом проростали. Також вони зрозуміли, що маленьких звірят, знайдених під час полювання, не слід убивати. Люди почали свідомо сіяти зерно та приручати й розводити тварин. У мезоліті приручили собаку. Він був вірним помічником людини під час полювання й охоронцем житла.
У різних частинах нашої планети були одомашнені різні тварини й птахи. У Китаї — собака, свиня, курка, качка, гуска. В Індії — буйвіл,
www.e-ranok.com.ua

27
кішка, курка. У Передній Азії одомашнили вівцю, козу, велику рогату худобу, коня, одногорбого верблюда. Свійські тварини давали людям м’ясо, молоко, хутро, вовну. Так поступово в неоліті первісні люди перейшли від збиральництва й полювання до землеробства та скотарства, тобто від при- власнювальних методів господарювання до відтворювальних. Цей перехід англійський археолог Гордон Чайлд (1892—1957 рр.) назвав неолітичною
революцією. Землеробство поширилося на землях із найбільш сприятливими умовами теплим кліматом, родючими ґрунтами, дикими злаками. На Близькому Сході території з такими ґрунтами дістали назву «родючий
півмісяць». Тут 10 тис. років тому люди розпочали вирощувати горох, жито, пшеницю. На берегах річки Хуанхе в Китаї 7 тис. років тому почали вирощувати просо та сою. На Американському континенті 5 тис. років тому навчилися культивувати кукурудзу, гарбуз, квасолю, бавовну.

;
Робота з термінами та поняттями
«Родючий півмісяць — території палестини, лівану, сирії, Центральної й південної туреччини, частини дворіччя, ірану та середньої азії, де вперше почали вирощувати зернові культури та одо- машнили тварин.
Винайдення землеробства й скотарства, на думку вчених, визначило майбутнє людства. Відтепер з’явилися перспективи для збільшення необхідної для життя людини їжі. Землеробство забезпечувало людину постійною кількістю потрібних продуктів, виробництво яких вона могла контролювати. Скотарство було не лише джерелом м’яса, шкіри й жирів, але, згодом, коли людина навчилася доїти худобу, і молочних продуктів. Худоба стала також використовуватися під час оранки, перевезення вантажів, верхової їзди. Нові форми господарювання зробили можливим осіле життя. Унаслідок цього з’явилися селища з добротними оселями й господарськими спорудами.
Успішний розвиток відтворювального господарства в добу неоліту зробив можливим значне зростання населення земної кулі за цей час воно збільшилося з 5 млн до 80 млн осіб.

;
Цікаво знати
„
„
Щоб прогодувати протягом року одного мисливця та збирача, необхідно було близько 10 км, а одного землероба — 0,5 км. Розвинуте землеробство з поливом в епоху бронзи давало можливість прогодувати одну людину з 0,1 км
2
„
„
Дику вівцю було одомашнено 1 тис. років тому в Туреччині, Ірані, Іраку, дику козу — 10 тис. років тому в Ірані, дикого тура —
8,5 тис. років тому в Туреччині, дикого кабана — 9 тис. років тому в Туреччині.
У неоліті людина вдосконалила своє вміння обробляти камінь, деревину, ріг і кістку. Урізноманітнилися не лише знаряддя праці, алей способи їх виготовлення. Якщо раніше людина, виготовляючи знаряддя праці, лише оббивала камінь, то тепер вона його свердлила, шліфувала, пиляла. Щоправда, це потребувало великої кількості часу.
www.e-ranok.com.ua

28
Кістку, ріг і камінь, оброблені в такий спосіб, використовували для виготовлення стріл, списів, скребел, голок, гарпунів, гачків. У неоліті з’явилися кам’яні сокири для вирубування чагарників і дерев.
Із каменю виготовляли й землеробські знаряддя праці. Замість па- лиці-копачки, що служила для викопування із землі поживних корінців, землероб почав користуватися мотикою. Це була палиця із загнутим кінцем чи гачком із кістки або рогу.
Згодом з’явилося рало. Перше рало було надзвичайно простим. До гострої палиці прив’язували мотузку. Одна людина тягла за мотузку, а інша палицею розпушувала землю. У борозни, які утворювалися, кидали насіння. Збирали врожай серпом, виготовленим із дерева або кістки, із крем’яними вставками, потім зерно розмелювали на пласкому камені-зер- нотерці. Згодом винайшли жорна.
(Упродовж розповіді вчитель застосовує наведену схему.)
неолітична РеВолюЦіЯ
привласнювальне господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина бере в природи в готовому вигляді
неолітична революція — перехід від привласнювального до відтворювального господарства господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для свого життя людина виробляє самостійно
Збиральництво полювання
Землеробство скотарство. Виникнення ремесел та обміну

;
Колективна робота з підручником
Розгляд питання здійснюється шляхом коментованого читання учнями відповідного тексту підручника.
Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

;
Додаткова інформація
Ще однією формою відтворювального господарства, що набуло поширення в неоліті, стало ремесло — гончарство, ткацтво тощо.
До неоліту людина вже мала досвід виготовлення посуду із черепів тварин, панцирів черепах, із деревини чи каменю. У неоліті вона почала використовувати для цього інший матеріал — глину. Спочатку люди зроблений із глини посуд висушували на сонці. Через деякий час вони зрозуміли, що глиняні вироби, обпалені на вогні, набагато міцніші, а отже, служитимуть довше. Так людство винайшло перший штучний матеріал — кераміку.
Перший глиняний посуд був простим за формою, мав гостре або округле дно. Ліпили його руками з глиняних стрічок у так званий джгутовий спосіб й обпалювали на відкритих вогнищах. Для міцності у глиняне тісто додавали пісок, траву, товчених черепашок. Використовуючи гостродонний посуд, його заривали в землю або поміщали в ямки, розкла-
www.e-ranok.com.ua

29
даючи навколо вогонь. Наприкінці неоліту з’явився посуд із плоским дном. Це свідчить, що людина стала користуватися столом та піччю.
Зовнішня поверхня посуду вкривалася орнаментом із різноманітних візерунків ямок, прокреслених ліній, відбитків гребінцевого штампу тощо. На думку вчених, орнамент відображав зрушення, які відбулися у свідомості землеробських народів, нових можливостей мислення людини. Відтепер вона не копіювала природу, а передавала її символами. У візерунках орнаменту закодовано уявлення людини про будову всесвіту, навколишній предметний та природний світ, її спроби схилити на свій бік природні сили й захиститися від ворожих. Однак відповіді нате, яку саме інформацію залишили невідомі автори орнаментів, досі немає.
Керамічний посуд із місцевими особливостями виготовлення, різноманітністю форм та орнаментів є сьогодні своєрідною візитною карткою кожної археологічної культури.
Із винайденням у IV тис. дон. е. (понад 5 тис. років тому) гончар­
ного круга посуд виготовляли в більшій кількості, урізноманітнюючи та вдосконалюючи його форми.
Із плетіння народилося мистецтво ткати. Спочатку плели з вовни або волокон диких рослин, сукали міцні мотузки, сплітали сітки для риболовлі. Згодом навчилися звивати не грубу мотузку, а тонку нитку. Тонкі нитки, щільно переплетені, утворювали тканину, яка була еластичнішою, приємнішою на дотик, ніж шкіра, із якої раніше виготовляли одяг. Тканину також легше було зшити. Поступово навчилися прясти нитки. Їх виготовляли з тих самих матеріалів — вовни та рослинних волокон, що й мотузки. Давні ткачі робили дерев’яну раму, на ній прив’язували рядами багато ниток, які служили основою тканини, а потім їх переплітали іншими нитками. Цей пристрій був найдавнішим ткацьким верстатом.
Не завжди людина мала все потрібне для виготовлення знарядь праці чи для обробітку землі. Інколи не вистачало матеріалу або людина немала достатньо часу чи вмінь, щоб виготовити необхідні речі. Між окремими родами зароджується обмін матеріалами, знаряддями та результатами праці. Так, археологи дослідили, що вже в палеоліті камінь від місць добування в Середземномор’ї перевозили за сотні кілометрів. Скотарі й землероби також обмінювалися між собою виробленою ними продукцією шкурами, вовною, м’ясом, молоком, зерном, овочами, а також ремісничими виробами. Можливо, одночасно виникло й запитання Скільки кам’яних сокир потрібно віддати, щоб отримати натомість бика. Так з’явилася потреба в предметах, якими первісна людина користувалася так само, як ми користуємося грошима. Ними могли бути як невеличкі мушлі, такі великі тварини, наприклад бики. Обмін був першим кроком до виникнення торгівлі.

;
Робота з термінами та поняттями
Кераміка — вироби з випаленої глини.
Ремесло — дрібне виготовлення готових виробів за допомогою простих знарядь праці для задоволення широких побутових потреб.
www.e-ranok.com.ua

30

V. закріплення нОвих знань
ВарІанТ Обговорення результатів виконання учнями випереджального завдання, отриманого перед початком розгляду нового матеріалу.
ВарІанТ 2

;
Бесіда за запитаннями
1. На які періоди поділяється кам’яний вік Що покладено в основу періодизації. Якими були основні заняття первісних людей. Якими були перші знаряддя праці первісної людини. Що таке стоянка. Які найважливіші винаходи зробила людина в палеоліті та мезоліті. Із яких більш давніх занять виникли землеробство та скотарство. Які нові способи обробки каменю винайдені в неоліті. Де вперше виникло землеробство. Які нові знаряддя праці з’явилися з поширенням землеробства 10. Як перші ремесла змінили життя людини?
VI. підсумки урОку
Учитель стисло нагадує учням основні ідеї розглянутого на уроці матеріалу.
VII. дОмашнє завдання
1. опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника. Творче завдання. Підготуйте есе за однією із запропонованих тем) роль вогню в розвитку людини) Чому перехід до землеробства й скотарства вважається революцією вжитті первісної людини.
Урок № Тема. Суспільна організація та влада за первісних часів.
Мета: вирізняти ознаки суспільного життя й прояви його ускладнення за первісних часів пояснювати, як формувалася організація влади в цей час застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття первісне людське стадо, «сім’я», рід, «плем’я», союз племен, родова община, сусідська община, народні збори, рада старійшин, вождь формувати вміння аналізувати розвиток процесів у суспільстві виховувати шанобливе ставлення до минулого людства.

Тип уроку: комбінований.
www.e-ranok.com.ua

31
Обладнання: підручник, атлас, стінна карта Виникнення людини та її розселення на Землі, ілюстративні матеріали.
Основні терміни та поняття: первісне людське стадо, сім’я, рід, плем’я, союз племен, родова община, сусідська община, народні збори, рада старійшин, вождь.
Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОсті
Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. перевірка дОмашньОгО завдання
ВарІанТ 1

;
Дидактична гра Правда — неправда»
Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні на аркушах під номером відповідного завдання ставлять «+», а якщо ні — «–». Гру можна проводити з усім класом або з окремими учнями. Найдовшим із періодів кам’яного вікує мезоліт. (–)
2. Останній льодовиковий період закінчився близько 2 тис. років тому. (–)
3. У період мезоліту первісна людина винайшла лук і стріли. (+)
4. У період неоліту люди винайшли рибальство. (–)
5. Нові форми господарювання, що з’явилися в неоліті, зробили можливим осіле життя. (+)
6. Першим штучним матеріалом, винайденим первісними людьми, стала кераміка. (+)
ВарІанТ 2

;
Бесіда за запитаннями
1. Що спонукало первісних людей у періоди палеоліту й мезоліту вести рухливий спосіб життя. Як вплинуло на життя людини опанування вогню. Чому в народів, що вели осілий спосіб життя, керамічні вироби були з плоским дном. Чому в первісних людей виникла потреба в обміні. Чому зміни, що сталися вжитті людей у період неоліту, назвали неолітичною революцією. Чому первісні люди перейшли до землеробства, адже їхній досвід збиральництва та мисливські знаряддя надавали можливість прохарчуватися й мати вільний час. Чому саме жінки винайшли землеробство та глиняний посуд Припустіть, що було винайдено чоловіками. Чому ремесло стало швидко розвиватися в епоху неолітичної революції. актуалізація ОпОрних знань



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал