Сучасний майстер-клас





Сторінка5/37
Дата конвертації15.11.2016
Розмір3.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37
Практичне заняття Основні стоянки та пам’ятки
первісних людей на території України».
Мета: розвивати вміння готувати учнівський проекті представляти його результати у формі презентації або повідомлення перед класом характеризувати найвідоміші стоянки й пам’ятки первісних людей на території України розвивати вміння використовувати історичні джерела для пошуку відповідей на поставлене запитання виховувати повагу доісторичного минулого своєї батьківщини.

Тип уроку: застосування набутих знань.
Обладнання: підручник, атлас, стінна карта найдавніше минуле України, матеріали, підготовлені вчителем й учнями до практичного заняття.
Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОсті
Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості як форми роботи на уроці й правила, яких необхідно дотримуватися.
www.e-ranok.com.ua

42

II. актуалізація ОпОрних знань

;
Бесіда за запитаннями
1. Коли з’явилися первісні людина території сучасної України. Як змінювалися природні умови впродовж кам’яного віку. Яким було життя первісних людей. Які винаходи були здійснені людиною впродовж кам’яного віку?
III. прОведення практичнОгО заняття

;
План роботи
1. Представлення повідомлень. Найвідоміші пам’ятки доби первісності на території України. Виконання завдань.
Перед початком роботи вчитель привертає увагу учнів до випереджального завдання, результати якого будуть обговорені під час закріплення нових знань.

;
Випереджальне завдання
Як розвивалося матеріальне, духовне та релігійне життя первісних людей, що заселяли територію України в давнину. Представлення повідомлень
Учні презентують підготовлені повідомлення про основні стоянки та пам’ятки первісних людей, знайдені археологами на території України. Після виступів учитель ставить доповідачам запитання.

;
Запитання
1) Що серед вивченого під час підготовки свого проекту ви вважаєте найважливішим Поясніть свою думку) Чого ви навчилися, працюючи над обраним проектом. найвідоміші пам’ятки доби первісності на території України

;
Розповідь учителя
Як вам уже відомо, заселення земель, де нині розташована Україна, розпочалося близько 1 млн років тому. Від перебування на українських землях первісних людей залишилася велика кількість археологічних пам’яток, які дають можливість скласти уявлення про ті давні часи. Найдавніша стоянка первісних людей на території України розташована біля сучасного села Королеве в Закарпатській області. Вона була знайдена в 1974 р. київським археологом В. Гладіліним. Це була стоянка пітекантропів, яка дає уявлення про їх знаряддя праці та спосіб життя.
Значно більше археологічних пам’яток збереглося від перебування неандертальців і кроманьйонців. Знахідки дають змогу дізнатися проза- няття й духовне життя та мистецтво цих людей.
www.e-ranok.com.ua

43
Свідченням поширення релігійних уявлень на теренах України стали знахідки людських поховань, виявлені в печері Киїк-Коба та інших місцях Криму. Померлих ховали в спеціальних ямах, у скорченому вигляді, на боці. Це говорить про появу в неандертальців найпростіших уявлень про існування в людини душі та життя в потойбічному світі, властивих майже всьому давньому людству. Поховання влаштовували в межах житла, що доводило відсутність у тогочасної людини жаху до померлого (за стародавніми уявленнями вважалося, що вони заснули) і наявність вірив збереження кровних зв’язків останніх із живими.
У середньому палеоліті з’явилися перші зразки первісного мистецтва на наших землях. Найдавнішими творами мистецтва людини є зображення на кістках тварин. На дністровській стоянці в селі Молодове було знайдено лопатку мамонта з композицією, у центрі якої перебувала стилізована фігура оленя в оточенні хвилястих ліній, трикутників і слідів численних ударів. Деякі вчені вважають, що ця знахідка пов’язана з давніми ритуалами мисливської магії.
Високого рівня духовного розвитку досяг у час пізнього палеоліту
(35—11 тис. років тому) кроманьйонець. Первісне мистецтво тоді було тісно пов’язано з магічними обрядами, які здійснювалися в спеціальних місцях. Залишки такої споруди відкрито настоянці Мізин. Тут було знайдено фігурки та шумливий браслет із кісток мамонта, що одягався під час магічних церемоній. Серед знахідок також є набір розмальованих мамонтових кісток і молоток із рогу північного оленя, що використовувалися як ударні музичні інструменти. Сучасні вчені спробували відтворити магічне звучання цих первісних музичних інструментів і записали їх на грамплатівку. Розмальований череп та ударні молотки знайдено також настоянці в селі Межиріч.
Одним із найвідоміших святилищ на території України, де протягом тривалого часу (від пізнього палеоліту до доби бронзи) відбувалися магічні обряди, є гроти Кам’яної Могили поблизу Мелітополя. Віра в існування в людини душі та її життя в потойбічному світі розвивалося й у мезоліті. Серед поховань людей цієї доби зустрічаються такі, що завалені зверху камінням. Ймовірно, це було зроблено одноплемінниками з метою недопущення повернення душі померлих. У знайдених на Дніпропетровщині могильниках кістяки посипані вохрою — природною червоною фарбою. Цей обряд, як вважають учені, уособлював віру людини в очисну силу вогню. У гротах Кам’яної Могили знайдено кам’яні гальки та плитки, вкриті геометричними візерунками зі слідами суцільного фарбування вохрою. Це були так звані чуринги, які мали важливе містичне призначення та вважалися вмістилищем душі людини.
У духовному світі людини знайшли відображення й зміни, які відбувалися за неоліту. Серед землеробсько-скотарських племен набув поширення культ матері-землі, про що свідчать численні знахідки речей, необхідних у потойбічному житті тепер замість зброї до могили померлого вкладали глиняний посуді знаряддя праці. У релігійних уявленнях мис-
www.e-ranok.com.ua

44
ливців головне місце, які раніше, належало культу тварин, що були об’єктами полювання. Під час поховань здійснювалися тризни, які супроводжувалися биттям глиняних посудин, наповнених жертовною стравою. Про ускладнення релігійних уявлень населення Подніпров’я свідчать знахідки поховань, де водній ямі перебувало близько 40 черепів померлих, а всі інші кістки були прикопані в другій ямі поряд. У багатьох могильниках знайдено кістяки, які свідчать, що небіжчиків перед похованням було міцно зв’язано. Можливо, живі відчували жах перед померлими й у такий спосіб намагалися їх знешкодити.
Проявами естетичних уподобань людини неоліту є знахідки різноманітних прикрас. Одяг, пояси та головні убори прикрашали нашивними пластинками, вирізаними з іклів вепра та вкритими орнаментом. Окрасою жінок були намиста з полірованої кістки, черепашок та напівкоштовного каміння. Значного поширення за неоліту набув звичай прикрашати речі орнаментом. Ним вкривали не лише кам’яні вироби та кераміку, але, ймовірно, речі з дерева та шкіри, які не збереглися до наших часів. Виконання завдань
(Тексти та відповідні ілюстративні матеріали, необхідні для виконання завдань, готує вчитель) Прочитайте опис знахідок настоянці Межиріч і розгляньте ілю- страції.
На стоянці відкрито чотири великих наземних житла, побудованих із застосуванням великих костей і бивнів мамонтів. Вага кожного з помешкань приблизно дорівнювала 20 т. Усередині жител розташовувалися вогнища з прибудованими кухонними пристроями, виробничі центри, ямки-сховища. Настоянці зібраний багатий кам’яний і кістяний матеріал, наприклад світильники з надколінної кістки, антропоморфні фігурки, пряжки, застібки, голки, червона вохра, бурштин та ін. Водному із жител виявлений набір великих кісток, прикрашених орнаментом і зображеннями вогню. Одним із найвизначніших відкриттів є знахідка найдавнішого набору музичних інструментів, серед яких — декорований барабан із черепа мамонта.
Який висновок можна зробити щодо розвитку суспільства за результатами дослідження стоянки Межиріч?
2) Розгляньте діораму Стоянка неандертальців у печері Киїк-Коба» найдавніша стоянка неандертальців на території України).
Який аспект життя неандертальців відображає діорама) Розгляньте знаряддя праці, знайдені настоянці первісних людей біля села Королеве на Закарпатті. Яку технологію обробки каменю застосовували її мешканці) Розгляньте реконструкцію стоянки неандертальців (село Молодове).
Які матеріали використовували неандертальці для будівництва жител настоянці Молодове?
www.e-ranok.com.ua

45
5) Проаналізуйте картину сучасного художника, яка відображає життя мешканців Кирилівської стоянки. Зробіть усі можливі висновки прожиття, господарство, розвиток знарядь праці) За допомогою додаткових джерел дайте характеристику визначної пам’ятки природи й історії України — Кам’яної Могили.
IV. закріплення нОвих знань
Відбувається у формі бесіди з учнями за випереджальним завданням, отриманим на початку уроку.

V. підсумки урОку
Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, відповівши одним реченням на запитання У чому ви вбачаєте важливість матеріалу, розглянутого на уроці. На поставлене запитання по черзі відповідають усі учні.
VI. дОмашнє завдання
Повторіть розглянутий на попередньому уроці матеріал відповідного параграфа підручника.
Урок № Тема. Поширення форм відтворювального господарства
в Україні. Трипільська культура.
Мета: визначити особливості поширення форм відтворювального господарства на українських землях схарактеризувати побуті заняття населення українських земель за доби енеоліту познайомитися із сутністю проблеми індоєвропейців застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни трипільська культура, «середньостогівська культура, індоєвропейці, курган розвивати вміння визначати характерні риси, що дозволяють порівнювати історичні явища виховувати повагу доісторичного минулого своєї батьківщини.

Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, стінна карта перші землероби та скотарі на території України, ілюстративні матеріали.
Основні терміни та поняття: трипільська культура, середньостогівська культура, індоєвропейці, курган.
Основні дати: VI—V тис. дон. е. — поширення відтворювальних форм господарства на українських землях.
Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОсті
Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.
www.e-ranok.com.ua

46

II. перевірка дОмашньОгО завдання

;
Бесіда за запитаннями
1. Схарактеризуйте перші форми релігійних вірувань. Що з вірувань первісних людей дійшло до нашого часу Про що ми можемо дізнатися, розглядаючи малюнки первісних людей. Первісні люди часто вважали тварин своїми родичами та навіть предками, називали себе люди Бобра, люди Орла. Відомо, що деякі роди влаштовували свята, під час яких надягали маски ведмедів, танцювали, зображуючи ведмежу ходу. Поміркуйте, із якою метою вони так робили. Як могли називатися ці роди. Про що свідчило будівництво первісними людьми мегалітичних споруд?
III. актуалізація ОпОрних знань

;
Бесіда за запитаннями
1. Коли на території України з’явилися перші люди. Якими були заняття первісних людей. У чому полягає сутність неолітичної революції?
IV. вивчення нОвОгО матеріалу

;
Дидактична гра Шість запитань»
Дидактична гра сприятиме активізації уваги учнів під час розгляду нового матеріалу.
Правила гри. Учитель доручає учням упродовж подальшої роботи скласти та написати на окремих аркушах шість запитань. Після завершення розгляду матеріалу учні обмінюються аркушами та відповідають на запитання, після чого здають їх учителеві для оцінювання. Найкращі запитання можна прикріпити до стенду в кабінеті й використати на наступному уроці під час перевірки домашнього завдання. Перші землероби та скотарі

;
Розповідь учителя
Територія України, які загалом Європи, не була регіоном зародження скотарства й землеробства, хоча перші спроби одомашнення тварин (бика та свині, як засвідчують археологічні знахідки, були здійснені на наших землях у степовому Подніпров’ї та Криму ще в мезоліті.
Поширення нових форм господарства на українських землях датується VI—V тис. дон. е. Відбувалося воно внаслідок переселення сюди племен землеробів і скотарів, а також через запозичення місцевим населенням нових досягнень. Особливості природних умов України спричинили переважання двох форм господарювання — лісостепової землеробської й степової скотарської. Шлях поширення на українські землі та в Європу землеробства з Передньої Азії пролягав через острови Середземного моря й Балканський півострів. Таку Європу було принесено породи
www.e-ranok.com.ua

47
великої й дрібної рогатої худоби, кілька сортів пшениці, ячмінь, просо, горох тощо. У Європі ця землеробська культура поширювалася від Волині та Поділля аж до Англії, Нідерландів і Франції.
Однією з перших місцевих землеробсько-скотарських культур лісостепу стала буго­дністровська. Її носії робили лише перші кроки в розвитку нових форм господарства, які співіснували з мисливством та рибальством. Навесні буго-дністровці переселялися на береги річок, де в заплавах, просто у вогкий намул, висівали зерно. Неподалік зводили житла й випасали худобу. Восени, зібравши врожай, полишали заплави та поверталися до сусідніх густих лісів.
Початок поширення скотарства в степовій смузі пов’язаний із сур­
сько­дніпровською культурою. Її пам’ятки знайдено головним чином у Над- поріжжі Дніпра. Нові форми господарювання носії цієї культури поєднували з традиційними способами добування їжі, зокрема рибальством. Влітку ці племена розселялися на берегах річок, багатих на рибу. Порядна луках випасалася худоба. На місцях поселень знайдено кістки свійських тварин — бика й свині. Скотарству, як свідчать археологічні знахідки, приділялося більше уваги, ніж землеробству.
Таким чином, добу неоліту на території України, які інших регіонів Європи, можна вважати часом початку поширення землеробства й скотарства. Це стало революційним кроком в історії стародавніх суспільств нашої країни. Землероби та скотарі доби енеоліту. Трипільська культура

;
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи в ньому характерні риси, що дозволяють порівняти спосіб життя, особливості господарювання й пам’ятки матеріальної культури населення українських земель за доби енеоліту.
Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

;
Додаткова інформація
За доби енеоліту на теренах України склалися дві господарські системи землеробська та скотарська. Ці два світи відрізнялися своєрідним життєвим ритмом, матеріальною й духовною культурою.
Наприкінці XIX ст. археолог Вікентій Хвойка в околицях містечка Трипілля на Київщині знайшов залишки давніх людських поселень. Знайдена там культура дістала назву трипільської. Вона була поширена в лісостеповій смузі та займала в період розквіту близько 200 тис. км
2
Це була найбільша землеробська культура енеоліту, носії якої переселилися на наші землі із Середземномор’я.
Згодом поселення трипільців були знайдені на території Молдови та Румунії. Найвідоміше поселення трипільців на території Румунії має назву Кукутені.
www.e-ranok.com.ua

48
Трипільські поселення складалися з наземних обмащених глиною дерев’яних жител, у яких жили сім’ї, які вели власне господарство. Вони обробляли землю, доглядали худобу, забезпечували себе реманентом і побутовими речами. Худоби було небагато. Нестачу м’яса надолужували полюванням. Землеробство було підсічно-вогневим. Ділянку лісу спалювали, попелом удобрювали землю, а через три-чотири роки, коли поле виснажувалося, його полишали. Спочатку землю обробляли мотиками, а згодом — ралом. Зернові культури збирали дерев’яними серпами з роговими та крем’яними вкладками.
Крім землеробства трипільці займалися й садівництвом — вирощували абрикоси, сливи, аличу.
Високого рівня розвитку досягло ремесло. Яскравий розмальований посуд уособлює для нас трипільську культуру. Окрім нього з глини робилися лавки, лежанки, статуетки, моделі жител та вівтарів тощо. Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді. Проте основною сировиною для виготовлення знарядь праці та зброї залишалися кремінь та дерево.
У трипільців, як ніде в Європі, була добре розвинена житлова архітектура. Хати мали по кілька кімната іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина. Хати були згуртовані в села, що вказує на високий рівень родової організації.
У добу розквіту трипільці будували поселення-гіганти, які налічували тис. жител, розташованих кількома концентричними колами. Однак це були лише поселення землеробів. Ніяких храмів, адміністративних споруд, палаців, кварталів ремісників, що характерне для міст, тут не було. Найбільшими поселеннями є Майданецьке, Тальянки та Доброводи.
Найбільш прикметною рисою трипільської культури є її кераміка. Вона добре випалена та орнаментована. Провідними мотивами орнаменту були спіралі та волюти, виконані темно-гнідою, іноді аж чорною й білою фарбами на чорному тлі посудини. Крім того, намальованому посуді зустрічаються схематичні малюнки свійських тварин, зображення жінок, що мали магічне значення. Такі зображення збереглися в українських народних вишивках, килимах, кераміці, а особливо — в українських великодніх писанках.
Виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні фігури з глини. Найбільше було зображень жінки, їхні фігурки мали культове значення та втілювали образ праматері-родоначальниці в матріархальній родині.
Трипільське суспільство через обмеженість можливостей господарського розвитку не змогло створити цивілізацію.
У III тис. дон. е. трипільське суспільство охопила криза. Її спричинило погіршення кліматичних умов та падіння врожаїв унаслідок браку навичок поновлення родючості землі. Криза призвела до занепаду й загибелі трипільської культури.
www.e-ranok.com.ua

49
Власні способи пристосування до умов існування віднайшли за енеоліту жителі степу. Провідною галуззю господарства тут на тисячоліття стало кочове скотарство.
Рухливе життя скотарів перешкоджало накопиченню багатств, вимагало простих, легких і міцних речей. Головним багатством степовиків, учасником усіх ритуалів та церемоній була худоба. Археологічними культурами степових скотарів є середньостогівська, нижньомихайлівська та ямна. Вважають, що носії цих культур належать до індоєвропейців, від яких бере початок переважна більшість народів Європи, а також багато народів Азії.
Вимушені багато мандрувати зі своїми отарами скотарі не залишили великої кількості поселень. Головним джерелом вивчення їх життя й побутує поховання. Індоєвропейці належать до народів, які першими почали зводити кургани, що й понині височать в українському степу.
Середньостогівці вперше в Європі приручили коня та освоїли відгінне скотарство. Переважну більшість знарядь праці та зброї вони виготовляли з каменю. Глиняний посуд був гостродонним. Населення ниж- ньомихайлівської культури досягло значних успіхів в обробці каменю та створило перші на території України монументальні кам’яні скульптури. Ці стели, які нагадували людську постать, установлювалися на верхів’ях курганів. Деякі з них були вкриті викарбуваними знаками, сценами, орнаментом, зміст яких і сьогодні залишається нерозгаданим. Більшість посуду нижньомихайлівців мала плоске дно. Досить великою є кількість знарядь із міді. Представники ямної культури є найвідомішою спільнотою степової смуги доби енеоліту. Саме з нею пов’язане масове поширення курганного обряду поховання. Деякі зі споруджених курганів досягали понад 10 м висоти. Цікаво, що вони з’явилися в степах України в той самий час, що й перші піраміди в Єгипті часів Раннього царства. Недивно, що кургани називають пірамідами українського степу. Індоєвропейці

;
Розповідь учителя
Наприкінці XVIII ст. англійські дослідники Вільям Джонс, Генрі Томас Кольбрук та Чарльз Вількінс зробили відкриття, яке спричинило справжній переворот в історичній науці. На підставі вивчення священних текстів аріїв — давніх завойовників Індії, вони дійшли висновку щодо
спорідненості мов індійців та європейських народів.
Подальші дослідження та відкриття археологів пролили світло на деякі аспекти виникнення індоєвропейської спільноти й одночасно викликали декілька гіпотез стосовно розташування їхньої прабатьківщини. На думку багатьох, найбільш переконливою є таза якою прабатьківщина індоєвропейців розташована в степах Східної Європи. Праіндоєвропейська спільнота в цьому регіоні почала складатися на межі палеоліту й мезоліту та проіснувала тут приблизно 5 тис. років, до енеоліту. Переважання скотарства з його рухливим способом життя зробило неминучим розсе-
www.e-ranok.com.ua

50
лення цієї спільноти. Важливу роль у цьому відігравала потреба скотарів у великих пасовиськах у поєднанні з їх військовою перевагою над землеробами завдяки прирученню коня й пристосуванню його для їзди верхи. Приблизно на початку IV тис. дон. е. індоєвропейська спільнота поступово почала розселятися з півдня України в різних напрямках — у Центральну Європу, на Балкани й до Анатолії, а також до Ірану та Індії. Цей процес тривав протягом тисячоліть. До індоєвропейської спільноти серед інших сучасних європейських народів належать й українці.
Кочівники після себе залишили в степах кургани — земляні насипи над похованнями племінної знаті. Кургани були непросто насипами над могилами, алей своєрідними храмами. Із їхньою появою релігійне життя виходить за межі поселень. Біля курганів збиралися общини, щоб ушанувати пам’ять померлих, принести жертви богам, справити свята, вирішити важливі справи. Кургани через ушанування пращурів уособлювали для степовиків їх споконвічний зв’язок із певною територією. Здіймаючись над степовими просторами, вони позначали території розселення скотарів і шляхи їх пересування. Без цього регулювання тут запанували б війни й ворожнеча. Окремі кургани оточувалися масивними кам’яними брилами або дерев’яними колодами, поставленими впритул одна до одної. На вершині багатьох курганів установлювалися вертикально камені, що нагадували людську постать, а згодом антропоморфні скульптури.

V. закріплення нОвих знань
ВарІанТ Проведення дидактичної гри Шість запитань, запропонованої на початку уроку.
ВарІанТ 2

;
Бесіда за запитаннями
1. Чи була Україна територією, де зародилося землеробство та скотарство. Яка археологічна культура була першою землеробською культурою на теренах України. Яка доба стала часом початку поширення землеробства й скотарства на українських землях. Ким було відкрито трипільську археологічну культуру. Якими були основні заняття племен трипільської культури. Хто такі індоєвропейці?
VI. підсумки урОку
Учитель звертає увагу учнів на провідні ідеї, матеріалу, розглянутого на уроці.
www.e-ranok.com.ua

51
VII. дОмашнє завдання
1. опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника. Творче завдання. Відвідайте історичний музей та ознайомтеся з експонатами його експозиції про трипільську культуру. Підготуйте повідомлення про результати своєї екскурсії.
(У разі неможливості це зробити з пам’ятками трипільської культури можна ознайомитися за ресурсами Інтернету.)
Урок № Тема. Зародження цивілізації.
Мета: схарактеризувати зміни, що відбулися в Європі в добу бронзи визначити особливості виникнення ранніх міст пояснити, як виникли перші міста застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття доба бронзи, цивілізація, держава виховувати повагу доісторичного минулого людства.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал