Т ема 4 основні характеристики конституції україни як основного закону держави




Скачати 52.94 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації29.11.2016
Розмір52.94 Kb.

37
Т
ема
4
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНСТИТУЦІЇ
УКРАЇНИ ЯК ОСНОВНОГО ЗАКОНУ ДЕРЖАВИ
1. Поняття, сутність та класифікація конституцій
В сучасному світі практично у всіх державах, котрі претендують на пра- во називатись демократичними, прийняті і функціонують конституції. В юридичній науці під конституцією розуміється основний, головний закон держави, в якому відображаються і закріплюються принципи і норми, що проголошені ос новою суспільного і державного ладу країни, а саме: форми державного правління та устрою, система державних органів і місцевого самовряду вання, права, обов’язки людини і громадянина, виборче право тощо.
Термін “конституція” походить від латинського слова, що означає
“устрій” або “встановлення”. Вперше це визначення застосовували ще в античні часи в стародавньому Римі, під ним розумілись окремі акти імпера- торської влади. Застосування терміну “конституція” в сучасному його ро- зумінні пов’язане з епохою буржуазних революцій XVIII ст.
У більшості держав основний закон так і називається конституцією, але
іноді цей документ має іншу назву:
політична конституція – в Колумбії, Мексиці, Коста-Риці;
• союзний конституційний закон – в Австрії;
• основний закон – в Німеччині.

Усі конституції класифікують за певними ознаками, яких є сім.
І. Залежно від рівня демократії конституції поділяють на:
демократичні (СШA, Великобританія, Італія);
1) авторитарні (Парагвай, Пакистан).
2)
II. Залежно від форми конституції можуть бути поділені на:
1) писані; 2) неписані.
Писана конституція – це єдиний нормативний акт, прийнятий у вста- новленому порядку, що має чітку внутрішню структуру (розділи, глави, статті тощо) і офіційно проголошений основним законом.
До цього виду належить абсолютна більшість конституцій, що діють у світі, в тому числі і Конституція України.
Неписана конституція – сукупність різних законів, звичаїв, що мають самостійне значення, прийняті в різний час і в різному порядку. В наш час такі конституції збереглись у Великобританії, Новій Зеландії, Ізраїлі.
III. За порядком видання конституції поділяються на:

38
даровані;
1) прийняті представницьким органом;
2) схвалені на референдумі.
3)
Даровані конституції видавались владою монархів і сьогодні така форма конституцій зустрічається рідко (Кувейт, Непал).
IV. За способом зміни конституції поділяються на:
1) гнучкі; 2) жорсткі.
Гнучкими конституціями називають ті з них, які змінюються в тому ж порядку, що й інші закони (Великобританія).
Порядок прийняття, зміни та відмінності жорстких конституцій суттє- во ускладнені порівняно з усіма іншими законами. Тут потрібна не тіль- ки кваліфікована більшість голосів депутатів, а й виконання низки додат- кових процедур. Так, поправки до Конституції США, що у цьому плані є показо вою, приймаються голосами 2/3 членів Сенату (100 деп.) і палати представ ників (435 деп.), Конгресу (парламенту), або спеціально склика- ного Консти туційного конвенту (зборів). В обох випадках поправки мають бути ратифі ковані законодавчими зборами 3/4 штатів (38 штатів). Процес збирання голосів у штатах часто затримується, іноді на тривалий час. На- приклад, процес збирання голосів штатів на користь XXVII поправки був розпочатий ще у 1789
#
р., а необхідні голоси 38 штатів були набрані лише в
1992 р., тобто процес ратифікації тривав аж 203 роки.
V. За періодом дії конституції розділяють на:
1) постійні; 2) тимчасові.
Постійні конституції не встановлюють будь-яких хронологічних термі- нів їх дії. І, навпаки, тимчасові конституції обмежують термін їх дії (тим- часові конституції Судану 1985 р., Філіппін 1986 р.).
VI. За рівнем втілення норм конституції в життя їх поділяють на:
1) фіктивні; 2) реальні.
VII. Нарешті, відповідно до державного устрою конституції є:
1) федеративні; 2) унітарні.
В деяких арабських країнах конституція не прийнята, а основним зако- ном вважається священна книга мусульман – Коран (Саудівська Аравія).
Отже, виходячи з розглянутих варіантів даної класифікації про Консти- туцію України можна сказати, що вона є:
демократична;
1) писана;
2) прийнята представницьким органом;
3) жорстка;
4) постійна;
5) реальна;
6) унітарна.
7)

39
2. Конституція України, її особливості та загальні властивості
Конституція України, основним завданням якої є регулювання найваж- ливі ших суспільних відносин, займає провідне місце в системі законо- давства нашої держави. Перед поточним законодавством стоїть завдання конкрети зувати і деталізувати конституційні положення. Кожна галузь пра- ва базу ється на окремих статтях Конституції. Наприклад, трудове право ба- зується на статтях 42, 43, 45, що закріплюють право на працю, відпочинок, під приємницьку діяльність.
Провідне місце Конституції в системі законодавства підкреслюється
її найвищою юридичною силою, що знаходить свій вияв у ряді особли-
востей:
Конституція виступає
1)
основою, базою для всього законодавства. Це означає, що всі закони та інші нормативні акти мають випливати з Кон- ституції і не суперечити їй. Це прямо підкреслено в ст.8 Конституції:
“За кони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Консти туції України і повинні відповідати їй”;
існує особливий, порівняно з усіма іншими законами, порядок прийнят-
2) тя, зміни Конституції;
контроль за додержанням Конституції здійснює особливий орган (Кон-
3) ституційний Суд України). Тільки до його компетенції належить ви- рішення питань про відповідність законів та інших правових актів Кон- ституції України;
міжнародні договори, які укладає держава, не можуть суперечити Кон-
4) ституції України. Якщо міжнародний договір суперечить або не відпо- відає Конституції, його неможливо ратифікувати.
Конституцію, як важливий правовий і політичний документ, харак те ри- зують окремі властивості:
верховенство Конституції, яке визначається її особливим місцем у сис-
1) темі законодавства, безумовною необхідністю законів і підзаконних ак- тів відповідати конституційним приписам;
програмність, що передбачає визначення основних цілей розвитку дер-
2) жави та суспільства, а також шляхи їх досягнення, тобто вміщувати про- граму розвитку країни, сформульовану в найзагальніших рисах. Такі програмні положення, як правило, викладені в преамбулах Кон ституції;
нормативність, яка характеризує Конституцію як єдиний юридич ний до-
3) кумент, що складається із загальнообов’язкових правил (норм);
установчість, що полягає у здатності Конституції наділяти певних
4) суб’єк тів конкретними правами та обов’язками, чітко окреслювати їхню компетенцію;
стабільність покликана підкреслити стійкість визначених у Кон ституції
5) суспільних відносин і означає, що закріплені в ній принципові положен-

40
ня мають діяти протягом тривалого часу. Однак, певна її частина може змінюватись відповідно до потреб розвитку суспільства й держави (на- приклад, адміністративно-територіальний поділ, норми представництва в законодавчих органах тощо).
3. Конституція України – основа правової системи держави
та громадянської злагоди в суспільстві
Характеризуючи Конституцію Ук раїни необхідно наголосити, що вона
є основою правової системи нашої держави. Це означає, що норми усіх га- лузей права повинні узгоджуватись з Конституцією. Взагалі “правова сис-
тема держави” – широке поняття, що включає і юридичні установи (суди, прокуратуру, органи внутрішніх справ, адвокатуру тощо). До організаційної структури правової системи належать також державні органи, які видають правові акти, наприклад, Вер ховна Рада, держадміністрації та інші. Інакше кажучи, правова система суспільства – це сфера правового регулювання, що здійснюється в даному суспільстві.
Конституції держави притаманна велика об’єднуюча сила щодо охо- плення всіх верств населення, всіх політичних сил, процесом досягнення порозуміння у суспільстві, і якщо не з усіх, то з переважної більшості пи- тань. Досвіду досягнення порозуміння щодо складних питань розвитку суспільства і держави набуто в конституційній практиці більшості країн, в тому числі і в Україні. Ще за стародавніх часів на київському віче уклада- лись договори князя з народом, князя з дружиною, завдяки яким ті чи інші питання вирішувалися за взаємною згодою, без ворожнечі.
У наш час прикладом порозуміння з питань державного будівництва став Конституційний договір між Верховною Радою і Президентом Укра-
їни у червні 1995 р. на період до прийняття нової Конституції. Саме цей до кумент і дав змогу прийняти 28 червня 1996
#
р. Конституцію України.
4. Значення Конституції для розвитку суспільства і держави
Значення Основного Закону полягає в тому, що Конституція України стала найважливішим державним документом після проголошення неза- лежності України 24 серпня 1991 р. і схвалення 1
#
грудня 1991 р. всена- родним голосуванням Акту проголошення незалежності. Тим самим було
завер шено процес становлення України як суверенної держави, яка отри- мала свій Основний Закон.
Чому саме у суспільстві й державі такого великого значення набуває
Конституція, чому саме її прийняттям обумовлено становлення держави,
її належність до сім’ї цивілізованих демократичних країн, активізація між- народних відносин?

41
Передусім, прийняття Конституції свідчить про досягнення державою
певної стабільності у суспільстві. Адже саме цей процес, як правило, зумов люється переходом суспільства від одного стану до іншого, зокрема, як це відбувається в Україні, де результатом зміни суспільного устрою став початок формування громадянського суспільства і демократичної, право- вої, соціальної держави.
Ці історичні передумови прийняття Конституції не вичерпують усіх ар- гументів щодо її значення як Основного Закону. А найбільш вагомим ар- гументом є сам зміст Конституції, ті важливі положення і норми, які в ній закріплено. Так, Конституція України закріплює основи її суспільного
і державного устрою, визначає напрями розвитку суспільства і держави, основи організації та діяльності державних органів, органів місцевого само- врядування, встановлює конституційні гарантії здійснення прав та свобод людини і громадянина, спрямовує розвиток державної та самоврядної форм народовладдя.
Значення Конституції України як документу, що відповідає світовим
аналогам, підтвердили міжнародні організації. Так, листом від 10 липня
1996 р. Голова Комітету з правових питань та прав людини Парламентської
Асамблеї Ради Європи Біргер Хагард звернувся до Венеціанської комісії
“Демократія через право” з проханням дати оцінку новій Конституції Ук- раїни з точки зору її положень у частині прав людини, принципу верховен- ства права та прав національних меншин.
На своєму XXX пленарному засіданні Венеціанська комісія ухвалила
Висновок стосовно Конституції України, у якому містилась висока оцін- ка цього документу. Крім того, комісія із задоволенням відзначила, що до- сить тривалий процес підготовки і ухвалення Конституції України супро- воджувався тісною співпрацею з нею, в результаті чого в остаточно ухвале- ному тексті враховано багато зауважень, які висловлювалися експертами на різних етапах підготовчого процесу та на засіданнях комісії.
У висновку Венеціанської комісії сказано: “Тепер Конституція Ук раїни
має пройти перевірку практикою. Але важка економічна ситуація в Украї-
ні може дещо відкласти повне впровадження нових принципів і поставити
під загрозу реалізацію позитивних набутків у тексті до кумента. Особли-
ву увагу слід приділити прийняттю законодавства, яке гарантувало б, що
перехідні положення Конституції не призведуть до збереження елементів
старої системи впродовж тривалого періоду. Однак, уважно спостеріга-
ючи протягам кількох років за перебігом кон ституційного процесу в Укра-
їні, комісія вбачає більше підстав для оп тимізму, оскільки Конституція
встановлює міцну виконавчу владу, ке ровану Президентом, передбачаючи
наявність системи стримувань і противаг, що унеможливлює повернен-
ня до авторитаризму. Визначення принципу верховенства права, запрова-

42
дження демократичного місцевого самоврядування, важлива роль Консти-
туційного Суду – усе це та інше сприятиме утвердженню демократичної
культури”.
Слід підкреслити, що значення Конституції України полягає ще в тому, що вона в цілому виступає гарантом створення в Україні саме демократич- ної культури, яка охоплює сферу політичної і правової культури та власне культуру демократії.
Таким чином, Конституція України є найвищим правовим і по літичним актом нашої держави, який водночас визначає основні напрями розвитку суспільства і держави.
#


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал