Тарас Плахтій, Львів-2010 Методика проведення семінарських занять за алгоритмом роботи динамічної мережі для вирішення творчих та евристичних задач




Скачати 47.94 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації27.01.2017
Розмір47.94 Kb.

Тарас Плахтій, Львів-2010
Методика проведення семінарських занять за алгоритмом роботи
динамічної мережі для вирішення творчих та евристичних задач
Сучасна педагогіка немислима без застосування інноваційних форм навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами. У переважній більшості вони спрямовані на розвиток розумової діяльності студентів, виявлення їх умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку самоосвіти і самореалізації [1].
Проте все більшу вагу набувають методики навчання, які сприяють виробленню навиків роботи у колективах різної чисельності, вмінню вирішувати конфлікти під час групової роботи та налагодженню ефективної комунікації всередині груп.
Найбільш відомим та поширеним є метод проектів, який використовується в педагогіці вже кілька десятків років. В його основу покладена ідея, що відображає сутність поняття "проект", його прагматичну спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи
іншої практично чи теоретично значущої проблеми [2]. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоби досягти такого результату, необхідно навчити студентів самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно- наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.
Основні вимоги щодо використання методу проектів:
• формулювання значущої у дослідницькому і творчому аспектах проблеми (задачі), вирішення якої потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку;
• практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
• структуризація змістовної частини проекту із визначенням результатів окремих етапів;
• використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення методів дослідження, способів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем для дослідження.
Реалізація методу проектів на практиці обов'язково веде до зміни позиції викладача. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності студентів.
Змінюється також психологічний клімат у групі, тому що викладачу доводиться переорієнтовувати репродуктивну навчальну діяльність студентів на різноманітні види самостійної діяльності: дослідницьку, пошукову, творчу.
Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу.
Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:
• необхідність не стільки передавати студентам суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
• актуальність розвитку в студентів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, експерта, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
• необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
• значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

Отже метод проектів сприяє формуванню у студентів навичок колективної роботи в малих (у соціологічному розумінні) групах з кількістю учасників 2 - 12 осіб.
Проте, внаслідок лавиноподібного наростання інформаційного потоку із зовнішнього середовища, перед науковими та дослідницькими організаціями, бізнесовими та суспільно- політичними структурами все частіше постають складні багатопланові задачі, вирішення яких потребує скоординованих зусиль десятків, а часом сотень компетентних фахівців різних профілів.
Тому надзвичайно актуальною на сьогодні є потреба у виробленні та засвоєнні студентами навичок злагодженої роботи у складі великих ( в соціологічному розумінні) груп чисельністю від двох десятків до кількох сотень осіб.
Здійснити це дозволяє використання на семінарських заняттях алгоритму роботи динамічної мережі для вирішення творчих та евристичних завдань [3].
Динамічна мережа - одна з форм синхронізації діяльності великих груп людей, що спрямована на вирішення комплексу взаємопов’язаних задач шляхом послідовного переструктурування учасників в реальному часі за певним алгоритмом у малі групи різного функціонального призначення – профільні (кожен профіль відповідає одній з поставлених задач), перехресні ( коли у кожну групу входить по одному учаснику кожної з профільних груп) та, при необхідності, виконавчі ( ієрархічно структуровані групи з відповідальним виконавцем на чолі для реалізації попередньо прийнятих рішень).
Динамічна мережа працює у відповідності з петлею Бойда [4] – алгоритмом, що включає послідовне виконання певного циклу діяльності, до якого входять спостереження, аналіз, рішення та безпосередньо дія. Причому перші три кроки виконуються в процесі послідовного переструктурування в профільні і перехресні групи, а дія виконується в складі виконавчих груп або реалізується шляхом виголошенням доповіді на пленарному засіданні семінару.
Запорукою успішного проведення семінарських занять за алгоритмом роботи динамічної мережі є правильний вибір викладачем їх тематики та коректна постановка профільних задач. Вимоги до них відповідають викладеним вище вимогам до задач для проектних груп при реалізації методу проектів, який, по суті, лежить в основі функціонування динамічної мережі.
У таблиці та на малюнках представлено алгоритм роботи динамічної мережі для проведення семінару. Часові рамки тривалості кроків алгоритму запропоновані для випадку, коли кількість поставлених задач - п’ять і, відповідно, кількість студентів у профільних групах - також п’ять.
Крок
Режим та
тривалість
роботи кроку
Зміст роботи
Результат
1
Пленарне
засідання
(10 хв.)
Вступне слово викладача про правила, часові рамки та алгоритм роботи семінару, профільні задачі та критерії оцінювання кінцевих доповідей.
Розподіл студентів по профільних і перехресних групах у відповідності до кількості присутніх на семінарі.
Сформовані групи, роздані списки питань і заданих критеріїв.
2
Робота у
складі
профільних
груп
(20 хв.)
Визначення можливих підходів до вирішення профільних задач з використанням методики проведення мозкового штурму або інших методик, а також матеріалів, що були
Список можливих рішень, записаний на листку з протоколом роботи у кожного учасника групи.
попередньо напрацьовані студентами перед семінаром (у випадку їх наявності).
3
Робота у
складі
перехресних
груп
(25 хв.)
Інформування по черзі кожним учасником інших членів перехресної групи про можливі підходи до вирішення профільних задач з подальшим спільним їх обговоренням і встановленням відповідності заданим критеріям.
Список зауважень, заперечень, доповнень і пропозицій до запропонованих профільними групами рішень у кожного їх учасника, а також оцінки відповідності напрацьованих підходів до заданих критеріїв.
4
Робота у
складі
профільних
груп
(20 хв.)
Підготовка та прийняття остаточних текстів доповідей з рішеннями поставлених задач за результатами роботи у профільних і перехресних групах з включенням окремих думок учасників. Оцінка їх у відповідності до заданих критеріїв.
Остаточний тексти доповідей профільних груп, викладені письмово.
5
Пленарне
засідання
(15 хв.)
Ознайомлення учасників семінару з доповідями профільних груп, їх оцінка викладачем.
Доповіді профільних груп з вирішенням поставлених викладачем задач.

У випадку проведення семінарських занять у зведених групах з більшою чисельністю учасників, кількість поставлених задач та чисельність студентів у групах збільшується до 7-
9.
Використання алгоритму роботи динамічної мережі забезпечує:
ефективний пошук спільних підходів до вирішення поставлених задач з одночасним виявлення розбіжностей у поглядах учасників; максимальне використання інтелектуального потенціалу кожного учасника, його бази знань і життєвого досвіду у процесі пошуку рішень; системний механізм створення умов, за яких кожен учасник безперервно залучений у процес обговорення та прийняття всіх рішень; високий рівень мотивації до пошуку інноваційних креативних рішень і можливість творчої самореалізації кожного учасника внаслідок системного механізму формування у колективі позитивної шкали цінностей, на вершині якої знаходяться
інтелект, кваліфікація, високі морально-етичні якості; велику інтенсивність горизонтальних комунікативних зв’язків поміж учасниками; високий рівень вирішення задач у спеціалізованих профільних групах та залучення у якості експертів учасників інших профілів до їх обговорення, що забезпечує реальний вплив кожного учасника на зміст остаточних рішень; ефективне отримання учасниками нових знань шляхом ознайомлення у перехресних групах з фаховими підходами до вирішення задач різних профілів; формування спільної когнітивної моделі в учасників з проблематики поставлених задач.
Література.
1.
Гушинець Н.О. Інноваційні методи і форми проведення семінарських занять.
Електронне наукове видання матеріалів IX Міжнародної науково-практичної конференції „Гуманізм та освіта - 2008”. Режим доступу: http://conf.vstu.vinnica.ua/humed/2008/txt/gushinez.php
2.
С. Сисоєва. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів. Інтернет-портал
„ОСВІТА.UA”. Режим Доступу: http://osvita.ua/school/technol/1413 3.
Т. Плахтій. Аналітично-дискусійний клуб як динамічна мережа без керівного ядра.
Інтернет-портал „ Західна аналітична група”, 22.04.10. Режим доступу: http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3846 4.
Ивлев А. А. Основы теории Бойда. Направления развития, применения и реализации.
Москва – 2008. Режим доступу: http://derklick.land.ru/flashcard/teoria_Boida.pdf


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал