Тема меТодика викладання правознавсТва як навчальна дисципліна




Pdf просмотр
Сторінка1/5
Дата конвертації09.01.2017
Розмір0.74 Mb.
  1   2   3   4   5

1
Зміст
Тема 1. меТодика викладання правознавсТва як навчальна дисципліна
1.1. Сутність предмета «Методика викладання правознавства в школі» ..................................................... 2 1.2. Основні категорії методики викладання правознавства ..................................................................... 4 1.3. Система, мета, завдання та принципи правової освіти ...................................................................... 5 1.4. Структура та рівні правової освіти ................................................................................................. 6 1.5. Зв’язок методики викладання правознавства з іншими науками ....................................................... 6 1.6. Методи та етапи проведення вчителем правознавства науково-педагогічного дослідження ..................... 7
Тема 2. сТрУкТУра Та орГанізація процесУ навчання правознавсТва
2.1. Сутність процесу навчання правознавства ....................................................................................... 8 2.2. Функції, цілі та завдання навчання правознавства ...........................................................................10 2.3. Складники компонентів навчання .................................................................................................11 2.4. Структура процесу засвоєння учнем знань ......................................................................................12 2.5. Мотиваційний компонент навчальної та іншої діяльності ..................................................................12 2.6. Рушійні сили процесу навчання правознавства ................................................................................13 2.7. Урахування вчителем вікових особливостей пізнавальної діяльності школярів ....................................15 2.8. Роль інтересу в навчанні та способи його формування .......................................................................15 2.9. Зміст навчання правознавства .......................................................................................................17 2.10. Цілісний діяльнісно-виховний процес ............................................................................................20
Тема 3. підГоТовка вчиТеля до проведення сУчасноГо УрокУ правознавсТва
3.1. Модель особистості сучасного вчителя правознавства .......................................................................21 3.2. Підготовка вчителя до уроку .........................................................................................................22 3.3. Вимоги до сучасного уроку та умови його належної організації ..........................................................23 3.4. Урахування вчителем принципів навчання .....................................................................................26 3.5. Організація різних видів навчання в школі .....................................................................................27 3.6. Дидактичні основи розробки та використання конспектів-схем ..........................................................28 3.7. План-конспект уроку та його складові ............................................................................................29 3.8. Операційні компоненти діяльності вчителя .....................................................................................30 3.9. Педагогічна майстерність учителя правознавства .............................................................................32
Тема 4. меТодика викорисТання заГальниХ меТодів навчання під час викладання правознавсТва
4.1. Визначення, структура та класифікація методів навчання. Критерії вибору методів навчання ..............34 4.2. Наочний метод навчання ..............................................................................................................37 4.3. Репродуктивний метод навчання ...................................................................................................38 4.4. Пояснювально-інформаційний метод навчання ................................................................................38 4.5. Частково-пошуковий (евристичний) метод навчання ........................................................................39 4.6. Проблемний виклад як метод навчання ..........................................................................................40 4.7. Метод ділових ігор .......................................................................................................................40 4.8. Дослідницький метод навчання .....................................................................................................41 4.9. Метод конкретних ситуацій ..........................................................................................................42 4.10. Метод дилем ...............................................................................................................................43 4.11. Метод інциденту ..........................................................................................................................44 4.12. Метод соціально-психологічного тренінгу .......................................................................................45 4.13. Метод «Мозкової атаки» («Мозкового штурму») ..............................................................................46 4.14. Методика роботи з підручниками з правознавства та правовими джерелами ........................................46 4.15. Систематизація та ефективне застосування методів навчання ............................................................47 4.16. Прийоми навчання ......................................................................................................................49
Тема 5. меТодика викорисТання різниХ Форм навчання правознавсТва
5.1. Організаційні форми навчання ......................................................................................................50 5.2. Класифікація уроків. Структура та побудова уроків різних типів ......................................................52 5.3. Особистісно-орієнтований урок ......................................................................................................55 5.4. Нестандартні форми уроків з правознавства ....................................................................................56 5.5. Урок-семінар ..............................................................................................................................56 5.6. Урок-дослідження .......................................................................................................................57 5.7. Урок-диспут ...............................................................................................................................58 5.8. Урок — навчальна (ділова) гра .......................................................................................................59

2
тема 1. методика викладання правоЗнавства як навчальна дисципліна
…Ця посада набагато вагоміша за найвищі посади в державі. (Платон)
1.1. сутність предмета «методика викладання правознавства в школі»
Спеціальна методична підготовка вчителя правознавства — необхідна умова його професійного успіху, адже знати правознавство і вміти донести його до свідомості людей — не одне і те саме.
Викладання правознавства в навчальному закладі вимагає високої культури педагогічної праці. Вона виявляється насамперед в умінні науково грамотно керувати процесом розвитку особистості учня. Сис- тема роботи вчителя правознавства повинна будуватися на принципі глибокого розуміння педагогом на- укових закономірностей педагогічного процесу, тих виховних завдань, які необхідно розв’язувати під час вивчення правознавства. Безпосередня реалізація цих завдань передбачає вивчення і врахування можли- востей учнів, особливостей сприймання ними навчального матеріалу. Набути спеціальних педагогічних вмінь вчителеві допомагає методика викладання правознавства.
Методика
сукупність взаємопов’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої навчальної роботи
вчення про методи викладання певної науки (предмета)
уміння
розумно берегти час і сили учня знаходити в навчальному матеріалі основне
мистецтво організовувати працю учнів
система
впливу на індивідуальності учнів засобів, практики викладання
Методика викладання правознавства є педагогічною наукою тому, що:
об’єкт вивчення
процес навчання, тобто процес педагогічної взаємодії між вчителем і учнем, спря- мований на формування і розвиток особистості дитини засобами правознавства
предмет
вивчення
система навчання правознавства, яка включає в себе взаємопов’язані компоненти
(зміст, організація і результативність) і закономірні зовнішні та внутрішні зв’язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування
розробляє теорію викладання правознавства
Методика викладання
правознавства в школі
самостійна педагогічна наука про:
теоретичні засади правового навчання і виховання
формування в учня правосвідомості та правової культури
розвиток особистості учня засобами правової теорії і практики раціональне використання методів та прийомів, що забезпечують вчи- телю правознавства найвищу педагогічну результативність у роботі з учнями за умови мінімальної затрати енергії та сил педагогічна наука, що вивчає теоретичні засади навчання правознавства в загальноосвітній школі
і рекомендує вчителям найефективніші методи і прийоми вдосконалення навчання правознавства школярів, формування в учнів правосвідомості
вивчає
завдання, зміст, організаційні форми та методи викладання правознавства відповід- но до вікових особливостей учнів певного класу, мети й завдання, освіти й виховання
допомагає
набути спеціальних педагогічних вмінь

Тема 1. методика викладання правознавства як навчальна дисципліна
3
Курс «Методика викладання правознавства в школі»
Мета
Завдання
Особливості
• поглибити знання майбут- нього вчителя з теорії цієї дисципліни;
• ознайомити з найефектив- нішими формами органі- зації навчального процесу з правознавства, методами та прийомами навчання школярів правознавству на сучасному етапі;
• сформувати в учителів систему цілісних знань про методику викладання правознавства в сучасній школі;
• дати розуміння соціальної ролі права, його функцій у суспільстві загалом та житті окремої людини;
• забезпечити належний рівень правової культури вчителів, розвитку їх умінь
і навичок
• вивчити зміст шкільних програм, підручників з правознавства;
• засвоїти теоретичні основи мето- дики;
• ознайомити з роботою вчителів правознавства;
• навчити добирати методи, при- йоми, засоби та форми навчання, необхідний дидактичний мате- ріал;
• сформувати уміння створювати навчально-методичну базу з пред- мета;
• засвоїти теоретичні основи сучас- ного уроку правознавства та мето- дику підготовки до нього;
• ознайомити з методикою прове- дення нетрадиційних та іннова- ційних уроків;
• розкрити властивості викладання правознавства;
• визначити вимоги до викладання предмета вчителем і до пізнаваль- ної діяльності учня
• предметом курсу є процес ви- кладання правознавства;
• курс є своєрідним фундаментом, на якому базується подальше професійне становлення вчителя правознавства;
• курс є складовим компонентом фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін за спе- ціальністю «учитель історії та правознавства»;
• реалізує світоглядну функцію правознавства, його вплив на формування правової свідомості особистості та її ментальності;
• специфіка курсу полягає в то- му, що він сприяє психолого- педагогічній підготовці вчителя до викладання правознавства в школі
Методика викладання правознавства складається із двох частин:
теоретична
практична
встановлює місце і завдання викладання правознавства в школі
формулює наукові засади методики
розглядає процес виникнення й розвитку правових методів навчання
визначає структуру і форми організації навчального процесу з правознавства
визначає наукові вимоги до підручників і по- сібників зі шкільного курсу правознавства
пропонує конкретні методи, прийоми та засо- би навчання правознавства
розкриває педагогічні технології та механізм
їх впровадження у життя школи
Складові методики
Історія
методики
Теорія методики
Методичні розробки уроків і позакласних заходів як практична реалізація певних теоретичних положень
Ці три частини взаємопов’язані між собою.
Без історії предмета нема теорії предмета; але й без теорії предмета нема навіть думки про його історію, бо нема поняття про предмет, його значення і межі. (М. Чернишевський)
Правове
виховання
діяльність, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок право- мірної поведінки школярів

4
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Зміст шкільної правової освіти є сукупність змісту всіх курсів правознавчих дисциплін, що вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах
Для успішного навчання учнів правознавства
вчителю треба вміти:
1) визначати конкретний зміст навчання
2) обирати певні матеріали для роботи з учнями
3) розробляти методи та прийоми ви- кладання тем уроків програми з правознав- чих курсів
• підручники з правознав- ства;
• посібники;
• правові джерела;
• хрестоматії
• кодекси;
• як навчати і працювати на уроках;
• які методи і педагогічні прийоми раціонально використовувати
1.2. основні категорії методики викладання правознавства
1. Навчання — як специфічний процес людської діяльності
Навчання
керування вчителем пізнавальною активністю учнів, в результаті якої вони засвоюють знання набувають уміння навички розвивають здібності
Таке одне із визначень навчання. Можливі і такі визначення:
Навчання
цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів, у ході якої розв’язують
(за Ю. Бабанським)
завдання освіти виховання загального розвитку
Навчання
спеціально організований цілеспрямований
процес
1) стимулює активність учня учнів
2) керує
діями учня діяльністю учнів
3) контролює
дії
учня діяльність учнів
4) надає
учням необхідну інформацію необхідні засоби виконання навчальних завдань (задач)

Тема 1. методика викладання правознавства як навчальна дисципліна
5 2. Знання — результат процесу засвоєння навчальної інформації
3. Викладання — цей термін вживають у двох значеннях:
а) буквально розповідаю викладаю знання б) як організація й керування з боку вчителя пізнавальною діяльністю учнів
Викладання
організація та управління вчителем пізнавальною діяльністю учні, у результаті чого відбувається розвиток і виховання школярів
4. Навчання — як навчальна діяльність учня
5. Мотивація учня діяльності вчителя
6. Учень як об’єкт пізнання суб’єкт
7. Пізнавальна самостійність
8. Єдність навчання й розвитку виховання
1.3. система, мета, завдання та принципи правової освіти
Система правової освіти
Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та
інших якостей особистості, розвиток їхніх творчих сил і здібностей
Освіта має випереджати розвиток суспільства, з одного боку, а з іншого — саме розвиток суспільства вимагає розвитку системи освіти
Сторони зворотного зв’язку
Випереджальний характер освіти порівняно з розвитком суспільства
Зворотний зв’язок між станом освіти і вихован- ням та розвитком суспільства
Правова освіта
Мета і завдання правової освіти
Формувати
в учнів
особистісні риси громадянина України, систему знань про сучасну державу і право, осо- бистості їх виникнення, функціонування і розвитку, їх роль та функції в організації сус- пільного життя; особистий погляд на державно-правові явища та особливості їх функціо- нування, усвідомлювати роль людини в системі суспільних відносин; навички правомірної поведінки, позитивні мотиви активної участі в суспільному житті, соціальний оптимізм, здатність здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення, уміння юри- дично грамотно орієнтуватися у конкретних життєвих ситуаціях та діяти згідно з право- вими нормами
Навчити
учнів
аналізувати і з правової точки зору оцінювати суспільно-політичні події; користуватися правовими актами та юридичною літературою і діяти згідно з нормами права у конкрет- них життєвих ситуаціях
Ознайом-
лювати
учнів
з історією розвитку правової думки та правовідносин, основами конституційного ладу
України, її правової системи, галузями права та правовими інститутами
Виховувати
в учнів
повагу до державної символіки, традиції та звичаї українського народу, переконання в не- обхідності суворого дотримання закону, негативне ставлення до протиправних вчинків

6
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Принципи правової освіти
науковість
ознайомлення учнів із сучасними державо-правовими процесами та їх відображенням у правових актах та науковій літературі
цілісність і системність
відтворення державно-правових явищ у їх багатогранності та взаємо- зумовленості
конкретно-історичний
підхід
необхідність розуміння учнями причин, що зумовили конкретне яви- ще, тенденцій та етапів його розвитку
гуманізація
органічне поєднання національних і загальнолюдських елементів
культуровідповідність
органічна єдність правової освіти, культури, мови, традицій і звичаїв народу, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь
підбір матеріалу
добір матеріалу, що має вирішальне значення для освіти, виховання
і розвитку учнів
демократизація
відмова від авторитарної педагогіки, запровадження особистісно орієн- тованих педагогічних технологій
1.4. структура та рівні правової освіти
У загальноосвітніх навчальних закладах вивчають систему правознавчих дисциплін, яка включає до- профільну підготовку учнів основної школи (5–9 класи) та профільну підготовку учнів старшої школи (10–
11 класи). Профільне навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні предмети та курси за вибором і факультативи. При цьому береться до уваги, що учні мають базові знання з історії держави
і права, отримані під час вивчення історії України і всесвітньої історії, знайомі з правами дитини тощо.
Зміст правової освіти формується на трьох рівнях:
Рівень
стандарту
(базовий)
визначає обов’язковий мінімум змісту правових знань, необхідних у подальшому повсяк- денному житті кожної людини. Забезпечує вивчення правових знань як базових неза- лежно від профілю навчання та не передбачає їх вивчення у вищий школі
Академічний
рівень
передбачає формування в учнів уміння орієнтуватися у суспільних процесах, усвідомлен- ня цінностей і принципів, на яких формується правова система, вміння користуватися вітчизняними нормативними та міжнародно-правовими актами, юридичною літерату- рою, працювати із сучасними носіями інформації (банками правових даних, електронни- ми підручниками, інформаційно-бібліографічними центрами). Обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах та забезпечує вивчен- ня не профільних, але близьких до них предметів
Профільна
підготовка
передбачає вивчення поглибленого змісту навчальних предметів з орієнтацією на набут- тя майбутньої професії. Учні соціально-гуманітарного профілю вивчають правознавство у 10 та 11 класах. Тут основними завданнями є формування у школярів навичок само- освіти, володіння основами методології та методики правових досліджень. У цих класах у більшому обсязі подають юридичні знання, поглиблено вивчають правознавчі курси за рахунок варіативної частини
1.5. Зв’язок методики викладання правознавства з іншими науками
Педагогічна майстерність
Умовні по знач ки: використан- ня ідей, теоре- тичних поло- жень і висновків
інших наук; використан- ня методів до- слідження, які застосовуються в інших науках.
Філософія
Методика викладання
правознавства
Правознавство
Етика
Соціологія
Естетика
Математика
Педагогіка
Освітній менеджмент
Психологія
Шкільна гігієна
Анатомія і фізіологія

Тема 1. методика викладання правознавства як навчальна дисципліна
7
1.6. методи та етапи проведення вчителем правознавства науково-педагогічного дослідження
Педагогічне
дослідження
цілеспрямований пошук шляхів удосконалення педагогічного процесу з вико- ристанням певного наукового апарату, наукових методів
методи
способи, за допомогою яких вивчають різні аспекти виховання, освіти й навчання
об’єкти
діяльність учителя (вихователя):
умови, що визначають цю діяльність
якість знань, умінь і навичок моральне обличчя учнів
Методика
дослідження
процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворювальних дій, операцій та впливів, спрямованих на вирішення дослідницьких завдань
Методи науково-педагогічних досліджень
Наукове спостереження
• пряме;
• опосередковане;
• відкрите;
• закрите
Вивчення документації
• особові справи;
• характеристики;
• плани;
• звітність
Рейтинг
Метод незалежних суддів
Методи оцінювання
Теоретичне дослідження
• аналіз;
• синтез;
• контент-аналіз;
• дедукція;
• індукція;
• моделювання;
• абстрагування
Бесіди
• індивідуальні;
• групові
Опитування
інтерв’ю анкетування
• відкрите;
• закрите;
• напіввідкрите
Педагогічний експеримент
• природний;
• лабораторний;
• констатуючий;
• формуючий
Вивчення учнівських робіт
• щоденники;
• зошити;
• творчі роботи;
• малюнки;
• саморобки
Методи аналізу та узагаль-
нення педагогічного досвіду
Статистичні
та математичні методи
Етапи проведення психолого-
педагогічних досліджень
залежать від конкретних завдань досліджень
1. Обґрунтування актуальності проблеми дослідження.
2. Вибір об’єкта дослідження.
предмета
3. Постановка мети дослідження.
4. Аналіз літературних джерел, що мають безпосереднє відношен- ня до даного дослідження.
5. Визначення питань, які підлягають дослідженню.
6. Формування гіпотези дослідження й теоретичних основ.
7. Визначення конкретних методів дослідження.
8. Проведення дослідження.
9. Обробка експериментальних даних.
10. Визначення
валідності дослідження.
надійності
11. Аналіз результатів дослідження.
12. Апробація дослідження на практиці.
13. Визначення ефективності дослідження.
14. Узагальнення результатів дослідження.
15. Висновки та рекомендації.
16. Літературне оформлення роботи.
Як правило, включають:

8
тема 2. структура та органіЗація процесу навчання правоЗнавства
Мистецтво навчання є мистецтвом пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її. (А. Франс)
2.1. сутність процесу навчання правознавства
Діяльність
• організована
• цілеспрямована
• двобічна
Функції
• освітня
• розвивальна
• виховна
Гносеологія
• теорія пізнання, єдність чуттєвого і раціонального, емпіричного
і теоретичного у навчанні
Рушійні сили
• суперечності
• боротьба протилежностей
Мотиви навчання
• соціальні
• безпосереднього спонукання
• перспективного спонукання
• інтелектуальні
Види навчання
• пояснювально-ілюстративне
• догматичне
• проблемне
• програмоване
Етапи засвоєння знань
• висування навчальних завдань
• сприйняття
• усвідомлення
• розуміння
• закріплення
• формування умінь і навичок
• перевірка і аналіз
Засоби оптимізації навчання
• формування завдань навчання
• вибір і конкретизація змісту навчання
• вибір оптимальних форм на- вчання
• вибір найраціональніших мето- дів навчання
• складання оптимального плану навчання
• максимальне покращення умов навчання
• реалізація обраного плану на- вчання
• аналіз результатів і оцінка оптимальності
Складові процесу навчання
Діяльність учителя (навчання)
Діяльність учнів (навчання)
Структура діяльності:
Структура діяльності:
1) планування;
2) організація;
3) стимулювання;
4) контроль;
5) аналіз результатів
1) під керівництвом учителя;
2) під час самостійної роботи
виклад змісту навчального матеріалу;
керівництво діяльністю учнів;
розвиток пізнавальних здібностей та інтересів;
формування правосвідомості учнів;
формування навичок і культури праці учнів;
оцінка навчальних досягнень учнів
споглядальна (сприйняття, обдумування, розуміння);
відтворювальна (повторення, за- кріп лення навчального матеріа- лу);
творча (застосування знань на практиці)
Знання, вміння, навички, світогляд, свідомість, поведінка, почуття,
прийоми інтелектуальної праці
Зміст навчального матеріалу
Засоби навчання
• факти;
• поняття;
• теорії;
• правила;
• закони;
• закономірності;
• принципи
• наочні посібники;
• підручники, посібники;
• книги;
• словники;
• довідники;
• технічні засоби навчання;
• комп’ютери;
• навчальне обладнання

Тема 2. структура та організація процесу навчання правознавства
9
Навчання правознавства як процес
Тип мислення учня
Репродуктивний
Продуктивний
Тип навчання
Інформаційний
Проблемний
Пояснювально-
ілюстративний
Репродуктивний
Проблемне викладання
Дослід- ницький
Частково- пошуковий лекція підготовка рефератів семінар практичне заняття підготовка проектів, дипломних робіт науково- дослід- ницька робота практика
Конспект- схеми викладача виробничі ситуації
навчальні
ігри групи комплексних досліджень
ЕОМ
учня
Сучасні підходи до процесу навчання
Пояснювально-
ілюстративний підхід
озброює учнів системою наукових знань, уміннями та навичками, за допомогою яких вони зуміють не тільки отримати нові знання, а й активно користуватимуться ними у житті
Програмоване навчання
важливий шлях надійного, ефективного керування процесом навчан- ня за допомогою упорядкованого вибору навчальної інформації, удо- сконалення процесу діяльності і дій самих учнів
Проблемне навчання
націлює на розвиток пізнавальних можливостей учнів, на розвиток їх дослідницького і творчого підходу до опанування знань
Структура процесу навчання правознавству
Закономірності навчання
Принципи навчання
Зміст правової освіти
Компоненти процесу навчання
Функції навчання
Типова структура навчання
Безпосередній процес навчальної діяльності
Форми організації
Методи навчання
Засоби навчання

10
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
2.2. Функції, цілі та завдання навчання правознавства
Функції процесу навчання правознавству
Освітня
Виховна
Розвивальна
Учні оволодівають:
Виховання учнів
Розвиток в учнів
• знаннями, вміннями, навичками;
• способами діяльності;
• досвідом творчої діяль- ності;
• досвідом емоційного ставлення
• національне;
• моральне;
• трудове;
• фізичне;
• естетичне;
• правове;
• світоглядне;
• статеве
• абстрактного та логічного мислення;
• пам’яті;
• уяви;
• уваги;
• волі, характеру
• сенсорної сфери (почуттів, емоцій);
• культури і моральності;
• фізичної досконалості
Їх успішної реалізації досягають через:
1) зміст навчального матеріалу з правознавства;
2) форми організації навчальної праці;
3) методи і прийоми навчання;
4) діяльність й особисті якості вчителя правознавства
Цілі навчання правознавства
Учні мають:
оволодіти
визначеною навчальною програмою з правознавства:
системою
• знань;
• умінь;
• навичок
способами діяльності
• пізнавальної ;
• практичної
досвідом стосунків
• в групах;
• в сім’ї;
• між оточуючими людьми
досягти
високого рівня вихованості
навчитися
застосовувати здобуті
знання
у стандартних і нестандарт- них ситуаціях
уміння
навички
розвинути
• здібності
• творчі можливості
Вчитель (викладач)
повинен:
визначити в умовах збільшення обсягу інформації таку, яка була б:
1) оптимальною;
2) найкраще розвивала учнів;
3) не сприяла перевтомі;
4) враховувала б вікові та індивідуаль- ні можливості учнів

Тема 2. структура та організація процесу навчання правознавства
11
Завдання навчання правознавства
Закласти основи системи правових знань, поглядів і переконань; дати початкові знання з різних галу- зей права; навчити учнів відповідно до норм права діяти в типових життєвих ситуаціях в процесі вивчення правознавства сформувати в учнів
позитивне ставлення
до
• навчання;
• засвоєння знань з основ теорії держави та права;
• формування умінь, навичок правомірної поведінки
потреби
мотиви
інтерес
до
• знань;
• умінь;
• навичок правомірної поведінки
світогляд, що ґрунтується на загальноосвітніх та моральних принципах наукових даних
способи та прийоми
виконання завдань; розв’язування навчальних задач (тобто форму- вання умінь та навичок)
потреби та уміння
самостійно поповнювати та вдосконалювати знання активно самостійно творчо спостерігати мислити створювати нові образи
моральні якості, наприклад позитивні мотиви поведінки
2.3. складники компонентів навчання
Складники компонентів навчання
Учитель:
• суб’єкт взаємодії
• джерело інформації
• контролер
Учень:
• об’єкт взаємодії
• діяльність ґрунтується на мотивації
Мета:
формування гармонійно розвинутої соціально активної особистості
завдання
• надання цілісної системи глибоких та міцних знань;
• формування правосвідомості;
• розвиток мислення;
• виховання правослухняного громадянина
принципи
• науковість;
• доступність;
• міцність;
• систематичність;
• послідовність;
• наочність;
• свідомість;
• активний зв’язок з життям
зміст
система правових фактів, теоретичних положень, висновків, уза- гальнень та прийомів роботи
форми органі-
зації навчання
Фронтальна (колективна)
УРОК
факультатив, індивідуальні заняття
методи:
повторювально- узагальнювальний комбінований вивчення ново- го матеріалу перевірки і обліку знань оглядовий виклад, бесіда фронтальна бесіда, розповідь, індивіду- альне опитування розповідь, лекція фронтальна бесіда,
індивідуальне опиту- вання, письмова робота
контроль
усний письмовий

12
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
2.4. структура процесу засвоєння учнем знань
Структура процесу засвоєння учнем знань
Сприймання
відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, діючих у цей момент на органи відчуття
Розуміння
(осмислення)
встановлення зв’язків між явищами та процесами, з’ясування складу, при- значення, розкриття причин явищ або розкриття різноманітних залежностей
Узагальнення
передбачає виділення та об’єднання загальних значних рис предметів і явищ
Застосування
забезпечує міцне запам’ятовування, поглиблює знання, здійснює їх перене- сення на нові ситуації, розвиває навчально-пізнавальні вміння та навички
Закріплення
вміння застосовувати знання на практиці у навчальному процесі та в житті
Ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу безпосередньо залежить від:
• мотивації навчання
• рівня розвитку емоційної сфери
• рівня самостійності
• творчої активності
учнів
1 2
3 4
5
2.5. мотиваційний компонент навчальної та іншої діяльності
Мотиви
спонукають діяльність людини
те, заради чого діяльність здійснюється те, що викликає активність людини заради них особистість намагається досягти мети визначають різні явища і стани, які ви- кликають активність людини
• потреби;
• емоції;
• інтереси;
• потяги;
• установки;
• ідеали це суб’єктивне явище
об’єктивне явище, яке діє на людину і викликає відпо- відну реакцію
пов’язані із стимулами
СТИМУЛ
трансформується свідомістю і стає мотивом
У різних людей одні й ті самі стимули можуть відбиватись як різ- ні мотиви
конкретизуються
потребами
«опредмечуються»
мають різні форми
первинна (пов’язана з речовими предметами та найпростішими матері- альними потребами)
мотиви, пов’язані із предметами ідеальними
можуть перебувати
в різних відношеннях
• провідні
• непровідні
мотиви діяльності
• одні мотиви можуть підсилювати
• інші можуть послаблювати
інші мотиви

Тема 2. структура та організація процесу навчання правознавства
13
Дослідження мотивів є складною справою, оскільки людина не завжди правильно усвідомлює реальні мотиви. Часто людина усвідомлює свої мотиви вже після одержання результату діяльності.
Мотиви можуть бути пов’язані з:
елементарними соціальними духовними потребами
Людина здатна жертвувати
матеріальними потребами (інтересами)
навіть життям задля ідеальних потреб
Мотиви слід відрізняти від мотивації.
Мотивація
є висловленням та вказівкою людини на те, що, на її думку, спонукає до діяльності
може не збігатися з реальним мотивом з двох причин:
1) людині, особливо підростаючій особистості, важко усвідомити реальний мотив;
2) деякі люди свідомо маскують реальний мотив, говорять про нереальний мотив, аби здаватися кращими перед оточуючими
Під час вивчення мотивів діяльності
вчителя учнів
важливо одержати відповіді на такі запитання:
1. Що спонукає особу
2. Як особа ставиться
до даної діяльності
до виконання конкретного завдання
Мотиви діяльності
вчителя
на жаль, мало вивчені
учнів широко вивчались педагогами, психологами
2.6. рушійні сили процесу навчання правознавства
Рушійні сили процесу навчання правознавства
Розв’язання
суперечностей
Зовнішні
• пізнавальні і практичні знання, що постійно ускладнюються;
• теоретичні знання;
• фронтальний спосіб викладу матеріалу;
• побутова уява учнів;
• прагнення стабільності знань
• рівень знань, розвитку і можливості учнів;
• уміння застосовувати їх на практиці;
• індивідуальна форма його засвоєння;
• наукові знання;
• постійне оновлення знань
Внутрішні
• домагання особистості;
• бажання бути на виду
• можливість задоволення домагань;
• небажання вчитися тощо
Мотиви навчальної діяльності
Перспективного спонукання
інтерес до певного виду діяльності;
корисність для оволодіння майбутньою про- фесією;
бажання схвалення від товаришів, колекти- ву, батьків;
прагнення бути лідером
Інтелектуальні
• пізнавальні інтереси;
розуміння важливості знань;
потреба в самоосвіті, невдоволеність рівнем своїх знань;
бажання і прагнення самостійно розв’язати проблему;
• почуття радості і задоволення від розумової праці
Соціальні
бажання бути корисним народу, державі;
прагнення бути освіченим членом суспіль- ства;
відповідальність (обов’язок) перед колекти- вом, суспільством, батьками
Негативного спонукання
страх перед учителем (батьками) за можливу незадовільну оцінку;
• вияви самолюбства і честолюбства

14
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Джерелом активності людини є її
потреби стан живої істоти, який виражає її залежність від конкретних умов її існу- вання, що породжує, у свою чергу, активність по відношенню до цих умов спонукають її діяти певним чином і у відповідному напрямку самореалізація самооцінка соціальні потреби
Ієрархія потреб
безпека та впевненість у майбутньому виживання або біологічні
фізіологічні
Діяльність
зовнішня (фізична)
внутрішня (психологічна)
активність людини
виражається в сукупності дій
Дія — відносно завершений елемент діяльності
виконує одну просту поточну задачу
спрямована на досягнення свідомо поставле- ної мети, пов’язаної із задоволенням потреб та інтересів людини
Мотив — те, чому діє людина:
як правило, підпорядкована загальному мотиву діяльності
потреби, почуття, інтереси, переконання,
інші спонукання людини до діяльності
Мета — те, заради чого діє людина:
спрямована на досягнення відповідної проміж- ної мети
• залежить від мотиву;
• реалізує потребу;
• є образом результату діяльності
ДІЇ
рухи, спрямовані на
• предмет
• оточуючих людей
Операція
спосіб діяння, який відповідає умові зав дання контролюється метою дії
Мета дії виражається в образі (моделі) результату, який очікує особистість
складаються з окремих операцій
є окремими елементами, що входять до складу окремих компонентів діяльності
не є однорідними
поділяються на кілька видів (цей поділ здійснюється за різними ознаками)
виступають
у вигляді
навичок умінь
компоненти дій
основні функції компонентів дій
моторні (рухові)
виховання центральні (розумові)
регулювання сенсорні (чуттєві)
контроль

Тема 2. структура та організація процесу навчання правознавства
15
2.7. урахування вчителем вікових особливостей пізнавальної діяльності школярів
Особливості пізнавальної діяльності учнів
Молодший шкільний вік
• покращується робота органів чуття;
• нечітке сприйняття поступово стає більш точним, керованим;
• увага з мимовільної стає довільною;
• наочно-образна пам’ять;
• наочно-образне мислення
Середній шкільний вік
• сприйняття цілеспрямоване, планомірне;
• увага довільна;
• запам’ятовування — через усвідомлене заучування;
• розвивається абстрактне мислення, розумова самостійність, розши- рюється словниковий запас;
• підліток дуже емоційний, із суперечливою поведінкою
Старший шкільний вік
• увага довільна, стійка, об’ємна;
• пам’ять логічна, здатна до великих навантажень;
• розвиток, насамперед, логічного мислення, перехід від формаль- ної до діалектичної логіки; важлива риса мислення — критичний підхід;
• розвиток творчої уваги
2.8. роль інтересу в навчанні та способи його формування
ІНТЕРЕС
є рушійним мотивом навчання мобілізує увагу учня підвищує інтенсивність сприйняття знань активізує сприймання дає учневі радість, задоволення від процесу навчання активізації мислення сприяє
розвитку
• здібностей;
• волі;
• емоцій
Способи формування
актуальність і новизна змісту розкриття важливості знань навчальні дискусії
пізнавальні ігри порівняння і аналогії
застосування комп’ютерів зацікавленість емоційність проблемність ефект парадоксальності і здивування використання творів мистецтва і літератури

16
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Врахування вчителем рівнів пізнавальної активності старшокласників
Характеристика рівнів
Низький рівень
Середній рівень
Високий рівень
Згідно з критері-
ями соціальної
відповідальності
Відсутність усвідомле- ної необхідності зв’язку мотивів пізнавальної ді- яльності із суспільним обов’язком; егоїстична спрямованість цілей на- буття та реалізації знань
Усвідомлення необхідності зв’язку мотивів пізнаваль- ної діяльності із суспільним обов’язком, але слабка реа- лізація цього зв’язку. Поя- ва суспільноцінної спрямо- ваності з метою оволодіння
і реалізації знань
Бажання пізнати минуле і сучасне сус- пільства у зв’язку зі свідомою спрямованіс- тю в майбутнє; інтерес до проблем НТР і ро- зуміння необхідності всебічної підготовки до участі в їх розв’язанні; прагнення застосувати свої знання і навички в роботі
Згідно з критеріями
витрат часу
Мінімальні витрати із загального бюджету часу на пізнавальну діяль- ність. Вибір пасивних видів пізнавальної ді- яльності
Значні витрати із загально- го бюджету часу на пізна- вальну діяльність, обрання для занять у вільний час тих її видів, які передбача- ють деяку активізацію зу- силь у процесі пізнання
Розумне поєднання на- бутих знань у загаль- ноосвітній школі та по- за нею, систематичне використання певної розумно обґрунтованої частини вільного часу для розв’язнання все- більш ускладнених пізнавальних проблем
Згідно з критеріями
якості діяльності
Небажання система- тично поєднувати по- зашкільну пізнавальну діяльність з навчанням у школі та загально- корисною працею.
Відсутність зв’язку між пізнавальною діяльніс- тю і визначенням життє- вих планів
Бажання краще поєднува- ти навчання в школі з по- заурочною пізнавальною діяльністю. Сумлінність в застосуванні набутих знань і навичок на практи- ці. Наявність зв’язку між пізнавальною діяльністю в школі з визначенням жит- тєвих планів
Розумне застосування понять; самостійний вибір інформації, най- більш важливої для сприйняття; вміння творчо підходити до вивчення предметів та явищ; систематична апробація знань на практиці, особливо в загальнокорисній праці
Згідно з інтегрованим
проявом інтелекту-
ального діапазону,
емоційного настрою
розвитку волі
Відсутність або слабкий зв’язок між пізнаваль- ними потребами та ін- тересами в опануванні правових знань.
Незадовільне викорис- тання набутих знань під час розв’язання пізна- вальних проблем. Слаб- ка цілеспрямованість у набуті нових знань.
Готовність займатися пізнавальною діяльніс- тю лише в тому випадку, якщо буде гарантований успіх кожної з дій і ніщо не ускладнить процес пізнання. Слабкорозви- нена воля, несталий про- яв дисциплінованості
Наявність елементів взаємозв’язку між різно- сторонньою спрямованістю пізнавальних потреб та
інтересів і опануванням правових знань. Періодич- не використання набутих знань та інструментарію, оволодіння ними під час розв’язання пізнавальних проблем. Поява цілепря- мованості у набутті нових знань, яка може знижу- ватися у разі зіткнення з труднощами або в ре- зультаті самозаспокоєння.
Дисциплінованість, прояви наполегливості та витрим- ки, окремі випадки ініціа- тивності
Глибокий взаємо- зв’язок між різно- сторонньою спрямо- ваністю пізнавальних
інтересів і потреб та опануванням правових знань. Поєднання сві- домого застосування понятійного апарату з творчим підходом до вивчення дійсності.
Захопленість пізна- вальною діяльністю, незважаючи на трудно- щі. Сміливість, напо- легливість, витримка, принциповість, дисци- плінованість у пізна- вальній діяльності

Тема 2. структура та організація процесу навчання правознавства
17
2.9. Зміст навчання правознавства
Зміст правової
освіти в школі
визначається метою навчання та виховання підростаючого покоління:
формування особистості
всебічно і гармонійно розвиненої
виховання особистості
ідеально загартованої на основі загальнолюдських моральних принципів, духовності народу України готової брати участь у творчій праці народу
має
відповідати
• рівневі науково-технічного і соціального прогресу;
• вимогам зв’язку навчання з життям;
• підготовці молоді до трудового життя та успішної праці
включає
правову освіту
правове навчання
правове виховання
учнів
Зміст
навчання
система
конкретних
• уявлень
• понять
• суджень які мають одержати учні на певному етапі навчання абстрактних
• уявлень
• понять
• суджень
• умовиводів
• правил
Зміст навчання правознавства
включає
впорядкований потік правової інформації
систему знань про навколишній світ сучасне суспільство право культуру
є системою
умінь
навичок
необхідних для розв’язування проблем теоретичних практичних
норм
моральних правових
є компонентом
(складовою)
діяльності вчителя діяльності учня має виконувати
функції
Ці функції не є етапами навчально-виховного процесу
Тобто не можна думати, що спершу слід зай нятися освітою, потім — розвитком, а далі — вихованням
освітню
розвивальну
виховну
є циклічними не є лінійними
є взаємопов’язаними
визначається для кожного класу
• навчальною програмою з правознавства;
підручниками, посібниками;
інформацією вчителя (викладача)

18
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Вимоги до змісту навчання правознавства
має відповідати
цілям, які ставить суспільство перед школою рівню підготовки віковим особливостям учнів
Зміст навчання не повинен бути занадто переобтяженим, оскільки значні за обсягом знання не є гарантією, що людина зможе:
має бути оптимальним за обсягом
вільно, творчо використовувати ці знання у пізнавальній та практичній діяльності
з успіхом використовувати набуті знання для свого розумового розвитку
Чим менший вік, чим менша підготовка учнів, тим більші переваги мають образні та конкретні компоненти змісту навчання перед поняттєвими та абстрактними має бути збалансованим за компонентами
Співвідношення конкретного абстрактного образного поняттєвого має відповідати віковим особливостям учнів попередній підготовці учнів
Завдання вчителя щодо добору змісту навчання:
1) знайти оптимальне співвідношення конкретних та абстрактних компонентів змісту навчання відпо- відно до віку та досвіду учнів;
2) забезпечити оптимально швидкий перехід від контрольних до абстрактних компонентів змісту на- вчання;
3) забезпечити якомога більшу системність у побудові змісту правового навчання;
4) забезпечити підвищення рівня змісту правового навчання
Джерела змісту правової освіти
Навчальна
програма
зміст та обсяг
знань з правознавства
умінь та навичок
які необхідно засвоїти учням
документ, що визначає
Має від- повідати таким
крите-
ріям:
• мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу;
• втілювати виховний потенціал;
генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей з наукових теорій, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу;
• реалізувати міжпредметні зв’язки та ідею взаємозв’язку науки, практики і виробництва;
формувати вміння і навички учнів з правознавства
Основні розділи навчальної програми:
1. Пояснювальна записка, яка містить виклад мети навчання з правознавства, ознаки процесу
(організація навчання).
2. Зміст навчального матеріалу з розподілом його на розділи і теми із зазначенням кількості годин на кожну з них.
4. Обсяг знань, умінь і навичок (у їх різновидах).
5. Перелік обов’язкової літератури для учнів та методичної літератури для вчителів.
6. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з правознавства

Тема 2. структура та організація процесу навчання правознавства
19
Інваріативна складова змісту освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів осві- ти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану.
Варіативна складова змісту освіти формується навчальним закладом з урахуванням особливостей ре- гіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.
У своїй роботі вчитель має вміти:
дати розгорнуту перспективу вивчення курсу загалом (а також кожної теми) і пов’язаних із ним питань із суміжних дисциплін
визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому
дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов’язаних із нею питань
вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів щодо для його засвоєння
Раціональна організація навчального процесу потребує керування міжпредметними зв’язками через розробку планів-конспектів уроків
Специфіка предмета
Навчальний предмет
(його зміст)
Логіка викладання
Міжпредметні зв’язки
Методи навчання
Навчальна програма курсу
Недоліки змісту навчання на сучасному етапі
значний обсяг;
загальність;
недиференційованість;
недостатня системність вони негативно позначаються на:
здоров’я учнів великий обсяг матеріалу призводить до швидшої втомленості учнів результативність навчання знижується інтерес до навчання зміст навчання учні засвоюють формально поверхово загальний розвиток учнів у випадку, коли навчання активізує переважно пам’ять, гальмується розвиток мислення фантазії мовлення творчих здібностей учнів виховання учнів у менш встигаючих учнів взагалі зникає бажання вчитися
На практиці ці помилки подолати дуже важко через значну кількість причин
Кожний учитель-предметник
Керівні органи доводить важливість свого навчального предмета
і вимагає збільшення його обсягу намагаються «втиснути» в шкільний план якомо- га більшу кількість навчальних предметів

20
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
2.10. цілісний діяльнісно-виховний процес
вчитель
учень
колектив
здійснення виховної діяльності вчителя
• управління виховним про- цесом;
• участь у виховній роботі;
• активне самовиховання
Технологія діяльності вчителя
Стратегія виховання перспективи на загальний план дій
Тактика виховання система виховання, що включає цільові виховні дії, виховний супровід на- вчальної діяльності
Техніка виховання сукупність способів і форм використання виховного
інструментарію
Алгоритм виховної діяльності
• визначення цілей вихован- ня, аналіз його стану, роз- роблення напрямків вихов- ної діяльності;
• прийняття рішень стосовно здійснення виховної роботи та її планування;
• створення умов для ефек- тивного виховання;
• організація виховної роботи;
• оцінка результатів діяль- ності
Цілісний діяльно-виховний процес
цілі
принципи завдання основи напрями
Результати виховної діяльності, які оцінюють за критеріями:
• досягнення виховних цілей для формування бажаних якостей людини, згуртованість колективу, що виявляється в результатах праці, морально-психологічному стані персоналу;
• відповідність виховання в установі об’єктивним законам, правовим нормам, завданням вироб- ництва, потребам людей;
• оптимальність системи виховної роботи і дієвість виховних засобів;
• рівень майстерності і мистецтва керівника виховною роботою; особистого рівня в цілісно- виховному союзі

21


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал