Тема меТодика викладання правознавсТва як навчальна дисципліна





Сторінка5/5
Дата конвертації09.01.2017
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4   5
Як проводити
Етапи уроку-диспуту
Підготовча частина
• уточнити і записати на дошці тези уроку-диспуту;
• визначити групи, які братимуть участь у диспуті, та розподілити на сторони: «ствердну» і «за- перечну», може бути й «нейтральна» сторона;
• визначити групу інформаційної підтримки «ствердної» та «заперечної» сторін і розподілити її учасників за секторами;
• визначити серед решти учнів групи, що будуть записувати аргументи і контраргументи перших двох груп, тобто виконуватимуть завдання

Тема 5. методика використання різних форм навчання правознавства
59
Етапи уроку-диспуту
Основна частина
• надати слово «захисникові» «ствердної» сторони;
• надавати слово всім учасникам групи підтримки «ствердної» сторони;
• надати слово «захисникові» «заперечної» сторони;
• надати слово всім учасникам інформаційної підтримки «заперечної» сторони;
• завершальний (підсумковий) диспут «захисників» з метою з’ясування фактів, аргументів, до- ведень, позицій
Заключна частина
• надати слово учням, що записували стверджувальні аргументи;
• надати слово учням, що записували заперечувальні аргументи;
• надати слово учням, що бажають висловитись з приводу диспуту;
• виробити аргументи і контраргументи шляхом спільного обговорення (метод «Мозковий штурм»);
• підбити підсумок уроку;
• виставити оцінки;
• дати домашнє завдання
5.8. урок — навчальна (ділова) гра
Навчальна
гра
активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів,
майбутньої професійної діяльності, що дозволяє вирішувати комплексні завдання на-
вчання і виховання
функції:
розважальна — розважити, дати задоволення, пробудити інтерес, надихнути;
комунікативна — засвоєння учнями норм поведінки;
самореалізації — можливість самовизначення;
терапевтична — подання труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;
діагностична — визначення відхилень від норм поведінки;
корекційна — внесення позитивних змін у структуру особистості;
соціалізації — включення в систему суспільних відносин
В основі гри лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) й творчого рівнів навчання.
Репродуктивний рівень — учень не виходить за межі раніше знайденого способу дії.
Евристичний рівень — учень не задовольняється відомими методами розв’язання задач, а шукає ори- гінального розв’язання.
Творчий рівень — учень, знайшовши розв’язання евристично, не спиняється на цьому, а намагається зрозуміти і використати всі його наслідки і можливості
Учні не лише отримують більш конкретні уявлення про діяльність, а й розви-
вають аналітичні здібності, синтезують культуру правової діяльності, у них
формується цілісна понятійна система
Мета навчальної гри
освітня: розширення кругозору, застосування знань, умінь і навичок, формування певних умінь
і навичок
виховна: виховання самостійності, волі, моральних та світоглядних установок, співробітництва, товариськості
розвивальна: розвиток уваги, пам’яті, мовлення, мислення, уяви, фантазії, творчих здібностей, емпатії
Навчальні (ділові) ігри, забезпечуючи максимальне емоційне і практичне залучення учнів до конкрет- ної ігрової ситуації, створюють принципово нові можливості у навчанні: дозволяють радикально ско- ротити час накопичення власного соціального досвіду, перетворюють загальні знання на особистісно значущі, сприяють розвитку організаторських навичок у спеціалістів. Недарма широке використання
ділових ігор дозволяє зменшити час, виділений для вивчення деяких дисциплін, на 30–50 %

60
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Виділяють такі групи та модифікації навчальних ігор:
• навчальні;
• тренувальні;
• контролюючі;
• узагальнювальні;
• пізнавальні;
• виховні;
• розвивальні;
• репродуктивні;
• продуктивні;
• творчі;
• комунікативні;
• діагностичні;
• профорієнтаційні
Імітаційні ігри: на занятті імітують діяльність будь-якого об’єкта (події), описують його структуру та призначення
Операційні ігри: спрямовані на виконання конкретних специфічних операцій
Рольові ігри: відпрацьовується тактика поведінки (дій), виконання функцій конкретної особи
Діловий театр: розігрування будь-якої ситуації та поведінки людини за цих обставин
Психодрама і соціограма: аналог ділового театру, але соціально-психологічного нахилу. Така гра спрямована на відпрацювання уміння відчувати ситуацію в колективі, оцінювати й змінювати стан
іншої людини
Етапи розвитку навчальної гри (НГ)
обґрунтований вибір НГ
І. Вступна частина
(мета ігрового заняття)
визначення цілей НГ
розроблення методів прийняття рішень добір методів добір системи проблемних ситуацій
вибір сюжету НГ
ІІ. Підготовча частина
(правила гри)
визначення складу гравців
визначення завдань гравцям визначення послідовності подій визначення можливостей учасників визначення критеріїв успішних дій написання настанов для учасників НГ
встановлення правил НГ
написання настанов для ведучого НГ
ІІІ. Гра
(постановка ігрових завдань)
стадія гри
стадія оцінювання
IV. Аналіз результатів, підбиття підсумків
стадія модифікації

Тема 5. методика використання різних форм навчання правознавства
61
Урок-суд
• вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.
Завдання уроку-суду:
активізація, включення в обговорення всіх учнів класу;
розвиток вмінь учнів: аналізувати й узагальнювати правові явища та події, вести пошукову роботу, приймати вмотивовані неупереджені рішення;
вироблення в учнів вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опонента
Для чого проводити
Підготовка до проведення
1. Учитель обирає ситуацію (судову справу, випадок, дилему) залежно від теми та мети уроку та готує необхідну додаткову інформацію для учнів.
2. «Переобладнання» класу на судову залу.
3. Забезпечення учнів костюмам згідно з їх ролями.
Орієнтовний регламент уроку-суду
1. Вступне слово вчителя.
2. Ознайомлення учнів з процедурою судового слухання, поділ учнів на ролі, визначення регламенту
«суду».
3. Засвоєння нових знань (рольова гра-суд).
4. Закріплення вивченого (виконання завдань, поставлених учителем).
5. Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Вимоги до проведення уроку
• Поділ учнів на ролі за бажанням: «суддя», «секретар суду», «обвинувачений», «обвинувач» (або «ад- вокат», «прокурор»).
• Наявність обох сторін: обвинувачення та захист.
• Дотримання регламенту «суду».
• Включення в роботу всього класу через поставлені завдання. Це дозволить уникнути перетворення уроку на банальну виставу
Як проводити
Урок — брейн-ринг
дати учням відчути себе ерудитами;
дати учням відчути себе частиною команди і, таким чином, згуртувати класний колектив.
«Брейн-ринг» — відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем — відповідь. Необхід- но швидко зреагувати, адже час для прийняття рішення обмежений
Для чого проводити
Підготовка до проведення уроку — брейн-рингу
• Обладнання спеціальних ігрових столів.
• Поділ класу на команди (наприклад, по шість осіб).
• Повідомлення теми чи розділу, за якими будуть готувати запитання.
• Підбір додаткових джерел та літератури (для капітанів).
Орієнтовний регламент уроку
1. Вступне слово вчителя: оголошення теми, мети уроку.
2. Повторення вивченого матеріалу (власне брейн-ринг) — команди змагаються по черзі, поки не зігра- ють тричі; гра триває до 5 балів.
3. Конкурс капітанів — питання підвищеної складності (ІV рівень оцінювання знань).
4. Підсумок уроку у вигляді проблемного запитання до теми
Як проводити

62
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Правила гри «Брейн-ринг»
• Ведучий ставить запитання і виголошує «час», після чого команди мають право натискати кнопки на столах і відповідати.
• На обговорення одного питання надають одну хвилину.
• Відповідь повинна бути повною, точною, впевненою.
• Якщо одна з команд дала неправильну відповідь, інша (інші) отримує право на відповідь та 20 секунд на обговорення.
• У рамках гри відбувається конкурс капітанів, де пропонують запитання підвищеної складності.
• Якщо одна з команд натисне на кнопку раніше, ніж ведучий скаже слово «час», вона позбавляється права відповіді на це запитання
Урок — прес-конференція
розвиток активності та пошукових здібностей учнів;
формування в учнів умінь:
розкривати суть певної проблеми, стисло й коротко висвітлювати її;
конкретно відповідати на поставлені запитання;
самостійно здобувати знання
Для чого проводити
Підготовка до уроку — прес-конференції
1. Учитель заздалегідь оголошує тему, день і час проведення конференції. (Тему уроку визначають згідно зі шкільною програмою, але перевага надається великим за обсягом темам.)
2. Ролі учасників прес-конференції розподіляються за бажанням учнів (журналісти, фахівці з конкрет- них питань — політологи-історики, експерти тощо).
3. Клас має бути відповідно оформленим.
4. Учитель дає випереджальні завдання, обов’язкові для всіх учнів класу.
Орієнтовний регламент уроку
1. Вступне слово вчителя (актуалізація процесу навчання). Вчитель оголошує тему уроку, проблему, над якою працюватимуть школярі, обстановку, що склалася довкола неї, а також епіграф уроку.
2. Оголошення учасників прес-конференції.
3. Прес-конференція (засвоєння нових знань).
4. Для кращого засвоєння теми (закріплення вивченого) може бути організована ще одна рольова гра —
«Діяльність інформаційного агентства». Це сприятиме активізації діяльності всіх учнів класу, ство- ренню атмосфери розкутості.
5. Підсумок уроку.
6. Домашнє завдання
Як проводити
Урок — теле-, радіопередача
відтворення популярних телевізійних програм («Як це було…», «Подвійний доказ» тощо);
формування в учнів уміння аналізувати й узагальнювати правознавчий матеріал за нестандартних умов, публічно висловлювати свою громадянську позицію;
розвиток уяви учнів (дозволяють їм уявити себе «відомими людьми», журналістами, телеведучими тощо)
Для чого проводити
Підготовка до уроку — теле-, радіопередачі
1. Учитель оголошує тему та мету уроку за два тижні до його проведення.
2. Ролі розподіляються за бажанням учнів (ведучі програми, юристи, політологи, хроністи тощо).
3. Клас має бути відповідно оформленим: емблема, мікрофони, розташування парт та стільців, як у справжній програмі. Добір костюмів учнів згідно з ролями.
4. Учитель дає випереджальні завдання, обов’язкові для всіх учнів класу, а також перелік літератури
і додаткових джерел інформації
Як проводити

Тема 5. методика використання різних форм навчання правознавства
63
Основні правила проведення уроку — теле-, радіопередачі
• Урок відбувається за сценарієм (без змін) відомих теле- і радіопередач.
• Під час розповідей «гостей студії» учні класу не просто їх слухають, а виконують завдання, поставле- ні вчителем, що дозволяє активізувати клас та уникнути їхньої пасивності.
Орієнтовний регламент уроку
1. Вступне слово ведучого (вчителя).
2. Основна частина уроку — надання слова по черзі всім «гостям студії», їх відповіді на запитання.
3. Виконання завдань до кожного з виступів.
4. Підсумок уроку.
5. Домашнє завдання
Урок-розслідування
формування в учнів навичок самостійної роботи з літературою;
• розвиток мовленнєвих здібностей, вміння чітко викладати свої думки.
Розслідування передбачає збирання конкретних фактів, що характеризують стан певної правової проблеми
Для чого проводити
Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно «вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал
Як проводити
Урок-екскурсія
• формування в учнів навичок самостійної роботи з літературою;
• розвиток мовленнєвих здібностей учнів;
• розвиток уяви учнів
Для чого проводити
Підготовка до уроку-екскурсії
1. Учитель заздалегідь оголошує тему та мету уроку.
2. Ролі розподіляються за бажанням учнів (екскурсоводи, репортери, дослідники, енциклопедисти тощо).
3. Клас має бути оформлений відповідно до змісту гри та теми уроку: ілюстрації, фотографії, стенди тощо.
4. Учитель дає випереджальні завдання, обов’язкові для всіх учнів класу, а також перелік літератури
і додаткових джерел інформації
Як проводити
Урок — громадські слухання
• моделювання громадських слухань дозволяє учням зрозуміти порядок проведення слухань, дізнати-
ся про роботу державних органів, органів місцевого самоврядування тощо;
учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.
Громадські слухання проводять органи державної влади, місцевого самоврядування чи громадські ор- ганізації з метою з’ясування громадської думки
Для чого проводити

64
методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях
Підготовка до проведення
1. Учитель зв’язується з органами державної влади, місцевого самоврядування чи громадськими орга- нізаціями, щоб одержати інформацію за темою уроку, і запрошує компетентного співробітника взяти в ньому участь.
2. Можливо, вчитель домовиться про проведення такого уроку у приміщенні органу державної влади чи місцевого самоврядування. Як варіант «переобладнують» класну кімнату: в її попередній частині ставлять стіл для учнів-«законодавців», стіл для «секретаря» і «кафедру» для «доповідачів».
3. Розподіл учнів за ролями (має бути завчасним, щоб учні мали достатньо часу на підготовку до уроку).
4. Учитель пояснює правила та процедуру проведення слухань, розподіляє обов’язки за ролями, готує таблички з іменами учнів і назвами їхніх посад за ролями, щоб розставити їх на столах.
Орієнтовний регламент уроку
1. Вступне слово «голови».
2. Громадські слухання (основна частина уроку)
3. Аналіз інтерактивної вправи: а) обговорення фактів й аргументів стосовно теми;
б) розгляд думок учнів щодо даного виду діяльності як способу розв’язання суспільно важливих проблем;
в) аналіз зауважень, зроблених запрошеним фахівцем
Як проводити
Ролі, які можуть виконувати учні під час «громадських слухань»
«Законодавці»
(непарна кількість учнів)
• ставлять «доповідачам» запитання;
• аналізують аргументи «доповідачів», обговорюють проблему;
• приймають рішення
«Голова»
(обирають з числа «законодавців»)
• відкриває слухання, повідомляє мету слухань, пояснює порядок та регла- мент доповідей;
• оголошує виступи «доповідачів»;
• першим ставить питання «доповідачам»
«Секретар»
• веде стенограму засідання і записує пропозиції, що надходять
Відповідальний
за регламент
• стежить за часом виступів, щоб дати можливість виступити кожній групі
(наприклад, по 2 хвилини на виступ «доповідача», по 3 — на відповіді на запитання)
Групи за інтересами
(непарна кількість груп по 5 чи більше осіб в кожній)
• через свого представника («доповідача») висловлюють свою точку зору щого обговорюваного питання (точки зору повинні бути різними та відповідати реальним думкам, що панують у суспільстві);
• відповідають на запитання «голови» та «законодавців» («доповідач» само- стійно чи за допомогою інших членів групи)
Різні форми навчання завжди передбачають:
необхідність і неминучість прямого або опосередкованого спілкування, в якому втілено сутність проце- су навчання — взаємодія вчителя і учнів;
спілкування між учителем і учнями та між власне учнями може відбуватися зі зміною їх функцій, тобто в різних організаційних формах по-різному розподіляються ролі учасників навчально-виховного процесу;
• будь-яке навчання передбачає часову і просторову характеристику.
обл.
© Кашкарьов Г. В., 2011
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2011
ISBN 978-617-00-1143-5
Кашкарьов Г. В.
К31
Методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях. Частина І. — Х. : Вид. гру па «Ос нова»,
2011. — 64 c. — (Б-ка журн. «Історія та право знавство».
Вип. 10 (94)).
ISBN 978-617-00-1143-5.
Як правильно організувати уроки правознавства, як визначити рівень розвитку учня — на ці та багато інших питань практичної роботи вчителя ви знайдете відповіді у цьому посібнику. У ньому надано схематизовані матеріали з викладання правознавства, в основу яких покладено виділення головного, суттєвого в навчальному матеріалі.
Видання адресоване вчителям правознавства, методистам і студентам педагогічних навчальних закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.3
УДК 37.016
ББК 74.266.3
К31
Р е ц е н з е н т и:
Баханов К. О., доктор педагогічних наук, професор;
Сосницька Н. Л., доктор педагогічних наук, професор
Навчальне видання
Бібліотека журналу «Історія та правознавство»
Випуск 10 (94)
КАШКАРЬОВ Георгій Вікторович
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРАВОЗНАВСТВА В ШКОЛІ
В ОПОРНИХ СХЕМАХ й ТАБЛИЦЯХ.
Частина І
Головний редактор
Н. І. Харківська
Редактор
О. О. Івакін
Відповідальний за видання
Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор
О. М. Журенко
Підписано до друку 13.10.2011. Формат 60×90/8.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 8,0. Замовлення № 11-10/17-04.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66, тел. (057) 731-96-33 е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи КВ № 11396-269P від 26.06.2006.
Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+» м. Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007 р.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал