Тетяна Вацлав, аспірант, двнз «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (м.Івано-Франківськ) Tetyana Vatslav




Скачати 54.71 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації09.01.2017
Розмір54.71 Kb.

69
ГІРСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
№ 11 (2014)
Тетяна Вацлав,
аспірант,
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
(м.Івано-Франківськ)
Tetyana Vatslav,
Graduate student,
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
(Ivano-Frankivsk)
УДК 378
ПІДГОТОВКА ВИПУСКНИКІВ ГІРСЬКИХ ШКІЛ ДО УЧАСТІ В ОРГАНАХ
СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
PREPARATION OF GRADUATING STUDENTS OF MOUNTAIN SCHOOLS FOR
PARTICIPATION IN THE ORGANS OF STUDENT SELF-GOVERNMENT OF
HIGHER EDUCATION ESTABLISHMENTS
У статті проаналізовано підготовленність випускників гірських шкіл до участі в органах студентського
самоврядування. Охарактеризовано особливості позакласної та позашкільної роботи учнів.
Ключові слова: студентське самоврядування, гірська школа, позакласна робота.
Tthe article analysed the readiness of graduating students of mountain schools for participation in the organs of student
self-government. The features of extracurricular and out-of-school work of students are described.
Key words: student self-government, mountain school, extracurricular work.
В статье проанализирована готовность выпускников горных школ к участию в органах студенческого
самоуправления. Охарактеризованы особенности внеклассной и внешкольной работы учеников.
Ключевые слова: студенческое самоуправление, горная школа, внеклассная работа.
Постановка проблеми. Процес демократизації вимагає забезпечення прав та свобод всіх громадян.
Демократизація торкнулася всіх верств населення та всіх сфер діяльності громадян України, а тому не обійшла стороною і освіту.
Інтеграція України у Європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки безумовно глибоко зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її ще більшої демократизації. Згідно з Болонським процесом студентство, що завжди було передовою когортою населення і мало свої погляди на життя, проблеми держави, розглядається, як партнер, і тим самим воно не лише має свої погляди, а і має право їх проголошувати, обговорювати та приймати досить серйозні дорослі і дуже важливі рішення. Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування зони європейської вищої освіти.
Враховуючи важливість цього аспекту проблеми, а саме демократизацію системи вищої освіти, Міністерство освіти і науки України видало наказ №166 від 03.04.01, яким затвердило «Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах».У цьому положенні визначається сутність студентського самоврядування, права та обов’язки студентів.
Мета статті: проаналізувати готовність випускників гірських шкіл до участі в органах студентського самоврядування.
Актуальність: зумовлена передовсім тим, що не існує стандартної моделі самоврядування в закладах освіти, звідси, на мою думку, самоврядування, як соціальна модель, потребує детального вивчення, а саме як форма соціального виховання студентів.
Виклад основного матеріалу. Першим нормативним актом, що передбачав право створювати органи студентського самоврядування у вищих навчальних закладах був Закон України «Про освіту» від 23 березня
1991 року, який визнавав громадське самоврядування, у тому числі і студентське. У 1996 році було прийнято
Положення про державний вищий заклад освіти (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року), яким визначено мету, завдання, структуру органів студентського самоврядування.
Незважаючи на те, що згодом з’явилось досить прогресивне Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах, затверджене Міністерством освіти і науки України від 3 квітня 2001 року, Закон
України «Про вищу освіту», від 17 січня 2001 року, відображає ті норми, які у 1996 році були передбачені у
Положенні про державний вищий навчальний заклад. Якщо говорити про законодавче регулювання, то сьогодні це лише стаття 38 Закону України «Про вищу освіту» та стаття 37, що визначає необхідність затвердження

70
ГІРСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
№ 11 (2014)
положення про студентське самоврядування вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.
Регулювання студентського самоврядування вищого навчального закладу може визначатись його Статутом.
Однак відсутність такого регулювання не є аргументом відносно того, що у цьому закладі не може бути створене студентське самоврядування, оскільки Закон України має вищу юридичну силу і він передбачає право на студентське самоврядування [2, с. 1-4].
Самоврядування у вищому навчальному закладі - це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами
(відділеннями), здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами. Студентське самоврядування здійснюється на рівні групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.
Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція).
Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.
Незалежно від форм студентських об’єднань завдання їх однакові.
Згідно із ст. 38 Закону України «Про вищу освіту», основними завданнями органів студентського самоврядування є:
- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;
- забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;
- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;
- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;
- організація співробітництва зі студентами інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;
- сприяння працевлаштуванню випускників;
- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами [7, с. 20-24].
Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Як психологічний аспект самоврядування пов’язане з саморегуляцією самої людини, тобто внутрішніх процесів.
Розглядаючи студентське самоврядування з точки зору педагогіки, а саме вплив на свідомість студентів як незалежного фактору, то слід наголосити, що цей вид діяльності передбачає не тільки активну участь студентів у громадському житті, а й певні принципи в роботі студентського самоврядування. А саме такі: планування, виконання та оцінку діяльності. На мою думку саме ці принципи, що покладені в основу самостійної діяльності,
є основними критеріями оцінки ефективності роботи студентського самоврядування за якими буде доцільно проводити оцінювання. Тобто студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.
Шкільне учнівське самоврядування в гірській школі працює упродовж багатьох років. Структура учнівського самоврядування, що склалася в освітній установі, працює вже багато років і повністю себе виправдала. Рада старшокласників завжди не лише є активним учасником усіх шкільних заходів, але і багато уваги приділяє питанням організації дисципини| та порядку в школі. Ще в 2005 році Радою старшокласників був розроблений
і затверджений Кодекс законів школи.
У 2011-2012 навчальному році сталися великі зміни в організації його діяльності. Передусім це торкнулося виборів в органи шкільного (учнівського) самоврядування. Якщо раніше ці вибори проводилися в класах (кожен старший клас обирав представників в шкільний орган учнівського самоврядування - Раду старшокласників), а потім з їх числа обирався лідер шкільного самоврядування - голова Ради старшокласників. Тепер ось вже три роки вибори в Раду старшокласників проводяться у формі загальношкільного таємного. У них беруть участь усі учні з п’ятого по одинадцятий клас. Обраними в Раду старшокласників могли бути тільки учні 9-11 класів. Останніми роками таке право отримали учні 8 класів. Приходячи в Раду раніше на рік, чим раніше, вони встигають пройти певну практику роботи в Раді, перш, ніж отримають право обиратися лідером. Тобто до
9 класу восьмикласники отримують чітке уявлення про роботу шкільного учнівського самоврядування. Лідера шкільного учнівського самоврядування загальношкільним таємниці голосуванням ми обираємо другий рік.
Старшокласників дуже захоплює процес передвиборної кампанії. Вони активно беруть участь в проведенні зборів, висуненні кандидатів від класу і в Раду шкільного самоврядування і на вибори лідера школи. З кожним роком росте число учнів, які висувають свою кандидатуру самостійно. Дуже часто це цілком виправдано.
Деякі стереотипи взаємин в класі або кількість лідерів в класі іноді не дозволяють висунути усіх гідних учнів.
Тим більше радує активна позиція учнів, які прагнуть бути не сторонніми спостерігачами шкільного життя, а активними його учасниками.
На засіданнях Ради шкільного (учнівського) самоврядування обговорюються усі питання шкільного життя, підготовка до заходів, підсумки їх проведення, заслуховують звіти рад Ради старшокласників, звіти органів

71
ГІРСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
№ 11 (2014)
самоврядування класів. Силами активу шкільного учнівського самоврядування повністю забезпечуються такі напрями роботи школи, як організація і проведення шкільних тематичних дискотек, організація роботи клубів по інтересах в період літніх канікул, робота вожатих в шкільному оздоровчому таборі денного перебування у всі пори року.
Роботу проводять усі ради, але є в школі такі заходи, в яких беруть участь одночасно усі ради. Це передусім тематичні місячники. Особливо активно беруть участь учні в проведенні місячника профілактики вживання психоактивних речовин і пропаганди здорового спосіб життя. Тут знаходять собі роботу усі ради: «Еврика» підбирає інформаційний матеріал для виступу лекційних груп, для вікторин і інтелектуальних конкурсів;
«Осяяння» створює сценарії проведення заходів у своїх класах і заходів, які вони потім проводять в молодших
і середніх класах (у цьому активно бере участь рада «Турбота»), готують тематичні виступи агітбригади; класні редколегії і прес-центр «Сорока» випускають стінгазети, малюють плакати і освітлюють хід місячника в шкільній газеті «За відмінні знання» (колишній «Спалах»); «Здоров’я» проводить спортивні змагання, що проходять під гаслом «Ми вибираємо здоровий спосіб життя»; «Справедливість» проводить круглі столи, конкурси знавців правового аспекту цієї проблеми; «Корисна справа» займається підготовкою шкільного залу до проведення заходів (оформлення тематичних виставок плакатів, створення тематичних мультимедійних презентацій).
Не менш цікаво проходить місячник військово-патріотичного виховання, де також знаходиться справа усім:
«Корисна справа» і «Турбота» займаються наданням шефської допомоги ветеранам; «Осяяння» готує усіх учнів до традиційного шкільного фестивалю «Пісня в солдаткою шинелі», готують поздоровлення міні концерти для ветеранів по місцю їх проживання, часто виступають на урочистих пам’ятних мітингах; «Еврика» проводить
інформаційні заходи про події Великої Вітчизняної війни; прес-центр «Сорока» організовує випуск стінгазет і освітлення усіх подій в шкільній газеті.
Багато заходів, в організації і проведенні яких активно бере участь Рада старшокласників, менш масштабні, ніж місячники, але все таки вимагає взаємодії усіх структурних підрозділів шкільного учнівського самоврядування
До таких заходів цілком можна віднести традиційний вересневий День здоров’я. Роль ради «Здоров’я» в його проведенні цілком зрозуміла, але і інші ради не залишаються збоку. Рада «Еврика» організовує участь в конкурсі творчих робіт (конкурс рефератів, творів про фізичну культуру, спорт, здоровий спосіб життя). Рада «Осяяння» займається підготовкою до конкурсу девізів і кричалок. Прес-центр випускає дуже цікаві стінгазети, малює емблеми класів. Рада «Корисна справа» організовує суддівство, підготовку траси для забігів класів.
Одним з найважливіших заходів, який проводить раду шкільного учнівського самоврядування, є традиційний
День самоврядування. Щорічно він проводився напередодні Дня учителя. Не завжди він проходив організовано, часто виходив не зовсім серйозним.
Окрім заходів, де кожна радазнаходить собі справу, є своя конкретна робота у кожної ради [1, с. 5-7].
Рада «Еврика» багато часу приділяє роботі двох шкільних музейний експозицій. Цю роботу вони ведуть в тісній співпраці з дитячою громадською організацією «Пошук». Це і робота пошукових груп, це і робота по оформленню і оновленню музейних експозицій. У роботі пошукових груп з’явилися нові напрями. Одне з них - це збір матеріалів про почесних громадян селища. Триває збір матеріалів про наших педагогів-ветеранів. Нині школа готується відмітити своє шістдесятиліття. Це теж жаркий час для пошукових систем і ради «Еврика».
Раду «Справедливість» систематично проводить рейди: по перевірці зовнішнього вигляду, по перевірці своєчасності приходу учнів в школу, по перевірці порядку на території школи. Підсумки рейдів оформляються у вигляді інформаційних бюлетенів, які вивішуються на загальний огляд.
Рада «Осяяння» проводить не лише ті заходи, які плануються заздалегідь, але і ті, ініціатива проведення яких виникає у самих учнів поза планом.
Ще до заходів, підготовкою і проведенням яких, практично, повністю самостійно займається актив шкільного учнівського самоврядування - це святкові концерти-подарунки для учителів. Вони проходять напередодні Дня учителя і Міжнародного жіночого дня.
«Вечір зустрічі випускників« - це також завжди традиційний захід, за організацію і проведення якого відповідають наші старшокласники. Підготовка до його проведення завжди починається із збору інформації про випускників ювілейних випусків і учителів, що працювали з цими учнями. Усе це лягає в основу сценарію проведення свята, мультимедійній презентації, супроводжуючій проведення вечора. Підготовка приміщень, апаратури, музичних номерів, реєстрація гостей, чергування під час вечора - це далеко неповний перелік усього того, що треба зробити учням.
Шкільні дискотеки - ще одна сфера діяльності шкільного (учнівського) самоврядування Тут також усі учні роблять самі: визначають тему дискотеки (усі дискотеки тематичні), підбирають і записують музику, готують апаратуру, організовують чергування на дискотеці. Дискотека, які проводяться в нашій школі, дуже подобаються нашим учням, тому вони часто приводят із собою своїх друзів і з інших шкіл.
Дуже часто учні школи беруть участь в заходах, що проводяться, районним центром дитячої і юнацької творчості. Це і конкурси, і командні змагання, і брейн-ринги. І тут заводіями є активісти Ради старшокласників.
Шкільне учнівське самоврядування працює в тісній співпраці з районним центром дитячої і юнацької творчості і районною радою школярів.

72
ГІРСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
№ 11 (2014)
Шкільне учнівське самоврядування як і раніше активне, але у нього є ще дуже багато резервів. Нинішня
Рада шкільного (учнівського) самоврядування своє головне завдання бачить у виявленні і ефективному використанні цих резервів [8, с. 19].
Висновки. В Україні, як і в багатьох країнах, що переживають перехідний період, йдуть широкомасштабні соціально-економічні реформи. Важливою що становлять цих реформ являються реформи в системі освіти.
Що склалася в цьому тисячоліття система шкільної освіти переживає непростий період оновлення.
Основним завданням на цьому етапі є пошук правильної відповіді на питання, якій має бути система шкільної освіти сьогодні, щоб якнайкраще сприяти демократії, громадянському суспільству, що формується, новій якості національної культури і новому розумінню явища глобалізації освіти.
Зроблений аналіз дозволяє зробити висновок, що політика освітніх реформ досить зважена. Вона спрямована на демократизацію шкільної освіти, створення умов для вільного вибору і вільного розвитку особистості, забезпечення різноманітності видів шкільної освіти, на руйнування надмірного централізму і державних монополій відносно педагогічних процесів, учбових програм, підручників, підбору і розставляння педагогічних і керівних кадрів та ін.
Процес впровадження цієї освітньої політики реалізується досить успішно. За дуже короткий час національній системі шкільної освіти вдалося: створити нову законодавчу базу; визначити основні підходи і принципи до сучасних цілей освіти і їх реалізації через: державні освітні стандарти; встановити різноманіття освітніх програм на усіх рівнях освіти запропонувати альтернативні форми і нові технології навчання; добитися багато канальності фінансування; забезпечити рівний доступ до утворення усіх верств населення; почати процес децентралізації управління шкільною освітою; зберегти стабільність функціонування системи.
Найближчим часом системі шкільного утворення України доведеться істотним чином попрацювати над дозволом цих проблем.
1. Белікова Р. Учнівські самоконтроль і самооцінка знань [Текст] / Р. Белікова // Завуч. – 2009. - № 5. – С. 5-7.
2. Висоцький В. Проблеми учнівського самоврядування в школі [Текст] / В. Висоцький // Шкільний світ. – 2008. - № 12.
– С.1-4.
3. Ділові папери в роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді [Текст] : методичний посібник / Автор-упоряд.
Т.М. Доценко. – Біла Церква, 2009. – 240 с.
4. Дорофеєв О.С. Технологія ранньої соціалізації особистості [Текст] : учнівське самоврядування // Позакласний час. –
2008.- № 1. – С.95-99.
5. Зламанюк Л. Особливості формування особистості учня в процесі входження освіти в Болонський процес [Текст] / Л.
Зламанюк // Шлях освіти. – 2010. - № 1. – С.25.
6. Назаренко Л.М. Система формування громадянських цінностей учнівської молоді [Текст] / Л.М. Назаренко // Виховна робота вшколі. – 2010. - № 4. – С.16-33.
7. Черпак Л. Президентська Країна Майбутнього [Текст] / Л.Черпак // Шкільний світ. – 2009. - № 12. – С.20-24.
8. Шерокородюк, О.В. Учнівське самоврядування [Текст] / О.В. Шерокородюк // Виховна робота в школі. – 2010. - № 8.
– С.19.
9. Шимановский М. Реформувати світ – означає реформувати виховання. Самоврядування у педагогічній спадщині Я. Кор- чака [Текст] / М. Шимановский // Шкільний світ. – 2008. - № 36. – С.12-14.
10. Шимановский М. Самоврядування в школі [Текст] / М. Шимановский // Шкільний світ. – 2008. - № 48. – С. 19-20.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал