Тлумачний словник



Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації22.11.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
екологічних термінів
для студентів спеціальності 7.070801
“Екологія та охорона навколишнього середовища”
СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри біохімії та екології харчових виробництв
Протокол № 5
від 15.11.04 р.
Київ НУХТ 2006

Тлумачний словник екологічних термінів та понять, пов’язаних з охороною навколишнього середовища для студ. спец. 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” /Уклад.: Л.В.Левандовський, Л.І.
Танащук, Л.Ф. Степанець, В.Х. Суходол.

К.: НУХТ, 2006.

с.
Рецензент О.І. Семенова, канд. техн. наук.
Укладачі: Л.В. Левандовський, доктор техн. наук
Л.І. Танащук,
Л.Ф. Степанець, В.Х. Суходол кандидати техн. наук
Відповідальний за випуск Л.В. Левандовський, доктор техн. наук
2

Абіосестон

завислі в воді абіотичні частинки.
Абіосфера

шар літосфери, що не зазнає впливу і раніше ніколи не піддавався впливу живих організмів або біогенних речовин.
Абориген

корінний мешканець місцевості, який на ній проживає, не обов’язково тут первинно еволюціонований.
Авторегуляція в природі

взаємозв’язок в природній системі, заснований на прямих та зворотних функціональних зв’язках, які ведуть до динамічної рівноваги чи саморозвитку всієї системи. Здійснюється на принципах системного управління.
Автотроф

організм, який синтезує з неорганічних сполук органічні сполуки з використанням енергії Сонця чи енергії, яка звільнюється при хімічних реакціях (хемотрофи).
Агломерація (міська)

простір та функціонально єдине угрупування поселення міського типу, яке складає загальну соціо-економічну та загальну соціально-економічну та екологічну систему.
Агробіогеоценоз

нестійка екосистема з штучно створеними та з’єднаними видами природним біотичним угрупуванням, яке дає сільськогосподарську продукцію. Агробіогеоценоз не здібний довго
існувати без постійної підтримки людини.
Агробіологія

комплексна наукова дисципліна, яка досліджує біологічні закономірності, характерні для культурних рослин та домашніх тварин.
Агроландшафт

антропогенний ландшафт, природна рослинність якого на більшій частині території замінена агроценозами.
Агрономія

наукова дисципліна, яка досліджує закони та способи раціонального землеробства.
Агрохімія

наукова дисципліна, яка досліджує взаємовідносини між хімічним складом ґрунтів з одного боку та сільськогосподарських рослин з другого, з метою підвищення урожайності сільськогосподарських культур та покращення якості отримуваної продукції.
3

Агроценоз

створене з метою отримання сільськогосподарської продукції та регулярно підтримуване людиною біотичне товариство, яке володіє малою екологічною надійністю, але високою продуктивністю одного або декількох вибраних видів рослин чи тварин.
Агроценологія

1) пристосування організмів до умов середовища, що виражається в змінах їх зовнішніх та внутрішніх особливостей, що виникло в процесі еволюції; 2) будь-яке пристосування органу, функції чи організму до змін умов середовища (природне чи штучне надходження повітря в будь-яке середовище (воду, ґрунті, інше).
Аероби

організми, здатні жити в середовищі, яке містить кисень.
Аеробіосфера

приземний шар атмосфери (6-7 км над землею), в якому постійно присутні живі організми і де вони здатні нормально жити та розмножуватися.
Аерозоль

завислі в газоподібному середовищі частинки твердих чи рідких речовин. Аерозоль з рідкими частинками

туман, з твердими
− дим.
Аеропланктон

організми, що зависли в повітрі.
Аеросфера

земна оболонка, створена атмосферою та ґрунтовим повітрям.
Аеротаксація

якісна та кількісна оцінка рослинних ресурсів шляхом опомірного їх визначення чи аналізу аерофотознімків.
Аерофотознімок

фотографування земної поверхні з літака, дирижабля, аеростата та з іншою метою виявлення особливостей рельєфу, характеру хвилювання вод, густини та розпреділення рослинності, дислокації та чисельності стад тварин, ступеню забруднення земної та водної поверхонь, зйомка з великих висот за допомогою космічних апаратів носить назву супутникової або космічної.
Акваторія

водне середовище, обмежене природними, штучними чи умовними межами.
4

Акліматизація

1) комплекс заходів по уселенню виду в нові місця мешкання; 2) пристосування виду (чи організму) в розумінні його адаптації до нових умов існування, в які він потрапив з штучним його переселенням.
Акселерація (акцелерація)

різке збільшення швидкості росту та досягнення зрілості особин, а також збільшення їх розмірів.
Акумуляція забруднювачів організмами

накопичення в живих організмах хімічних речовин, які забруднюють середовище мешкання.
Акциз (один з видів податку)

це непрямий податок на продаж певного виду товарів. На відміну від податку з обороту, цей податок вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою від реалізації та послуг і витратами на закупку сировини та оплату послуг.
Алергія

стан підвищеної чи спотвореної реактивності тваринного організму по відношенню до певних речовин.
Аллелогонія

безпосередні взаємовідносини організмів в угрупуваннях з переносом енергії та речовини від однієї особини до іншої.
Аллелонатія

вплив сумісно проживаючих організмів різних видів одного на інший за допомогою виділення продуктів життєдіяльності.
Аллобіотопія

мешкання організмів близьких груп в межах співпадаючих ареалів, але в різних біотопах.
Аллохтон (и)

вид, чи інша категорія, яка зустрічається в даній місцевості чи угрупуванні, але еволюційно виникла за її межами.
Альбедо

величина, яка відображає здатність тіла чи системи тіл і визначається як частина (в %) енергії падаючого світла, яке відбивається даною поверхнею чи тілом.
Аменсалізм

подавлення одного організму іншим без зворотної від’ємної дії з боку того, що подавлюється.
5

Амплітуда екологічна

межі пристосування виду чи угрупування до умов середовища, що змінюються.
Ампліфікація

здатність організму зрівноважувати
(нейтралізувати) дію, яка чиниться на нього зовні.
Анабіотик (и)

речовини, які виділяються деякими організмами, здатні чинити згубну дію на інші організми.
Анаероби

організми, що здатні жити в безкисневому середовищі.
Антропоген

останній з геологічних періодів від виникнення роду
Людина до сучасності, тривалість від 1,0 до 5 млн років.
Антропогенна дія

вплив технічної і господарської діяльності людини на навколишнє середовище і природні ресурси шляхом неконтрольованих змін складу і режиму атмосфери, гідросфери і ноосфери, що зазвичай призводить до незворотних порушень складу і структури екосистеми.
Антропогенна речовина

сукупність хімічних сполук, що потрапляють у біосферу внаслідок діяльності людини.
Антропогенний вплив на природу

від грец. “антропос” (люди- на)

це процеси зміни природи, які обумовлені діяльністю людини.
Антропогенні екологічні кризи

неврівноважені стани екосистеми, які спричинені діяльністю людини. Відповідно до здійснюваного ефекту можуть загрожувати існуванню людини і суспільства (планетні екологічні кризи).
Антропосистема

людство як система, що розвивається, в цілому, яка включає людей як біологічний вид, продуктивні сили та виробничі суспільства.
Антропосфера

1) земна сфера, де проживає та куди проникає людство; 2) сфера Землі та ближнього Космосу в найбільшому ступені прямо чи опосередковано видозмінена людиною чи яка буде змінена в майбутньому; 3) частина біосфери, яка використовується людьми.
6

Апобіосфера

високі шари атмосфери (вище 60-80 км), в які ніколи не піднімаються живі організми і куди біогенні речовини заносяться лише в дуже незначних кількостях.
Ареал

зона поширення 1) систематичної групи живих організмів;
2) певного виду угрупування; 3) схожих умов; 4) схожих об’єктів.
Асиміляція

перетворення речовин, що надходять у власне тіло організму.
Атмосфера

1) газоподібна оболонка планети, на Землі включає суміш різних газів, водяної пари та частинок пилу. Поділяється на тропосферу, стратосферу, мезосферу та термосферу; 2) як компонент біогеоценозу (шар повітря в підґрунті, ґрунті та над його поверхнею, в межах якого спостерігається взаємний вплив компонентів біогеоценозу; 3) одиниця тиску, тиск ртутного стовпа висотою 760 мм на широті 45
о на рівні моря при температурі 0
о
, що вимірюється в паскалях.
Атол

кораловий острів в тропічних морях у вигляді вузького кільця рифів.
Аутоекологія

екологічна дисципліна, яка вивчає взаємовідносини організму (виду, особини) з навколишнім середовищем.
Афотобіосфера

частина біосфери, куди не приникають сонячні промені.
Базар пташиний

колоніальні поселення птахів, зв’язаних одним середовищем.
Базові показники оцінки природних факторів

у ролі базових показників можуть бути застосовані: 1) витрати на відтворення природних ресурсів; 2) витрати на підтримку стану відтворення природних ресурсів
(екосистем); 3) витрати на запобігання екологічного порушення
(забруднення) природних ресурсів; 4) витрати на заміщення упущеної вигоди, що виникла через екологічне порушення; 5) витрати на ліквідацію наслідків екодеструктивної діяльності; 6) рента (дохід, прибуток) від використання природних факторів; 7) непрямі вигоди від використання
7
природних благ; 8) економічний збиток від порушення (забруднення) природних факторів; 9) упущена вигода від втрати якості факторів природного середовища; 10) упущена вигода, пов’язана з необхідністю консервації природних об’єктів; 11) витрати, що готові нести суспільство за збереження недоторканої природи; 12) ціна, що здатне прийняти суспільство (або окремі люди) за згоду жити в екологічно несприятливому середовищі.
Бактерицидна речовина

природні або синтетичні речовини, які діють проти забрудників бактеріальних хвороб рослин і тварин.
Бактеріологія

галузь мікробіології, що досліджує бактерії.
Бактеріостаз

повне припинення росту і розмноження бактерій, що викликано дією несприятливих фізичних, хімічних і інших факторів.
Бактеріофаг

вірус, породжений мікроорганізмами.
Баланс водний

співвідношення води, що надходить до витратної частини кругообігу води на якійсь частині простору навіть до планети в цілому.
Баланс газовий

співвідношення газів, що надходять у середовище, та відхідних.
Баланс екологічних компонентів

кількісне сполучення екологічних компонентів, які забезпечують екологічну рівновагу.
Баланс тепловий

сукупність приходу і відтоку тепла. Розрізняють баланс тепловий атмосфери, ґрунту, Землі. В балансі тепловому Землі відбуваються його порушення в результаті світового промислового виробництва.
Балансові запаси підземних вод

запаси води, використання яких економічно ефективно (вигідно) тільки з урахуванням екологічних вимог.
Батіаль

екологічна зона океану (моря) від поверхні води.
Безвідходне виробництво

процес створення кінцевої продукції, що передбачає повну комплексну переробку і відсутність шкідливих для
8
природи відходів в замкненому технологічному ланцюгу. Безвідходне виробництво базується на безвідходній технології, направленій на повторне використання відходів в будь-якому технологічному процесі або повернення їх у навколишнє середовище без шкоди для неї.
Впровадження безвідходного виробництва радикально вирішить проблему захисту біосфери. Оскільки абсолютне безвідходне виробництво поки-що не існує, більш правомірним є поняття
“маловідходне виробництво”.
Безстічне виробництво

виробництво з замкнутою системою водокористування, в процесі якого всі рідкі відходи після відповідного оброблення повертаються для повторного використання або переробляються у вторинну сировину. Переваги безстічного виробництва полягають в повному попередженні забруднення водойм стічними водами, значним скороченням використання природної води і створенню сприятливих умов для утилізації відходів виробництва, що скидаються стічними водами.
Бентос

сукупність організмів, які мешкають на дні водойми.
Бета-випромінювання

потік електронів або позитронів, що утворюються при бета-розкладі нестабільних атомних ядер деяких природних атомів і великої кількості їх ізотопів, що утворюються при ядерних вибухах, в ядерних реакторах, тощо.
Бета-розклад

спонтанний радіоактивний розклад атомних ядер, що супроводжується бета-випромінюванням.
Біогаз

газ, що утворюється в результаті анаеробного розкладу органічних залишків на дні водойми, в травному тракті жуйних тварин, перегної, метантенках за участю специфічних мікроорганізмів, переважно бактерій метанового бродіння. Біогаз складається із метану (60 %), пропану (5

10 %), вуглекислого газу (до 30 %), аміаку та інших газів, тому без очищення може бути використаний як паливо. Існують установки
9
безперервного одержання біогазу із відходів рослинництва і тваринництва.
Біогеносфера

один з синонімів географічної оболонки.
Біогеофізика

наукова дисципліна, яка досліджує фізичні процеси, викликані чи пов’язані з життям.
Біогеохімічний цикл, біогеохімічний кругообіг

обмін речовиною
і енергією між різними компонентами біосфери обумовлений життєдіяльністю організмів і мають циклічний характер. Термін
“Біогеохімічний цикл” запроваджений В.І. Вернадським. Всі біогеохімічні цикли в природі взаємопов’язані, складають динамічну основу існування життя, а деякі із них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію та ін.) являються ключовими для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. Рушійними силами біогеохімічного циклу потоки енергії Сонця (більш широко космосу) і діяльності живої речовини
(сукупності всіх живих організмів), що призводять до переміщення великих мас хімічних елементів, концентрації і перерозподілу акумульованої в процесі фотосинтезу енергії. Завдяки фотосинтезу і безперервно діючим кругообігом біогенних елементів, створюється стійка організованість біосфери Землі, здійснюється її природне функціонування, практично без залучення додаткової кількості, що раніше не брали участі у кругообігу елементів. Заходи боротьби з порушенням біогеохімічного циклу (БЦ) включають природоохоронну діяльність, створення маловідходних технологій, широку реутилізацію продуктів, сільського господарства, виробництва, розумного управління, пошуки шляхів оптимізації їх основних характеристик.
Біогеохімія

наука що вивчає кругообіг хімічних елементів в біосфері Землі при участі живих організмів. Біогеохімія зародилася і розвивалася під впливом праць В.І. Вернадського, який увів в науку уяву про живу речовину і показав її роль в планетарних геохімічних процесах.
Головні проблеми сучасної біогеохімії (побудова кількісних моделей геохімічних циклів біогенних елементів; значення ролі живих організмів в
10
утворенні, еволюції і руйнуванні місцезнаходження корисних копалин, їх біоіндикація. Важливий аспект біогеохімії (вивчення впливу діяльності людини на біогеохімічні цикли, прогноз розвитку біосфери.
Біогеоценоз

відносно простого обмеження, внутрішнє однорідна природна система функціонально зв’язаних живих організмів в оточенні їх абіотичного середовища, що характеризується певним енергетичним станом, типом та швидкістю обміну речовин та інформації.
Біогеоценологія

наукова дисципліна, яка досліджує закономірності формування, функціонування та розвитку біогеоценозів.
Біоенергетика

(наукова дисципліна, яка досліджує енергетичні процеси в клітинах, особинах, екосистемах.
Біоіндикатор

1) група особин одного виду чи спільноти, за наявністю чи стану яких, а також поведінці, судять про зміни в середовищі, в тому числі про присутність забрудників; 2) вид чи спільнота, наявність яких вказує на особливості середовища, зумовлені наявності корисних копалин.
Біоіндикація

властивість багатьох організмів реагувати на зміни фізичних, хімічних, екологічних характеристик середовища проживання, що виражається в особливостях їх розвитку, росту і чисельності.
Біокосна речовина – продукт розкладу, перероблення гірських і осадових порід при участі живих організмів. Біокосна речовина створюється одночасно живими організмами і процесами неорганічної природи. Наприклад, біокосна речовина є ґрунт – “біокосне тіло” (за В.І.
Вернадським), складається одночасно із живих і косних (неорганічних) тіл
– мінералів, води, повітря.
Біоліни

газоподібні, рідкі та тверді продукти життєдіяльності організмів, які змінюють середовище. Класифікують на ряд груп, в тому числі антибіотики, фітонциди тощо.
Біологія

1) комплекс знань про життя; 2) сукупність наукових дисциплін, пов’язаних з вивченням живого.
11

Біомаса

виражена в одиницях маси (ваги) чи енергії, кількість живої речовини тих чи інших організмів (популяції, видів, групи видів, окремих живих екологічних компонентів, угрупування в цілому), яке приходиться на одиницю площі або об’єму.
Біоочистка (біологічна очистка)

видалення сторонніх чи шкідливих агентів з вод та ґрунтів за допомогою живих організмів, які сприяють фільтрації та (чи) розкладу цих домішок та відновленню первинних якостей середовища.
Біосередовище

середовище, створене чи видозмінене угрупування організмів.
Біострома

шар живої речовини, по В.І. Вернадському “пелена життя” найбільш діяльний горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів та проходить найбільш активна взаємодія між усіма екологічними компонентами.
Біосфера

нижня частина атмосфери, вся гідросфера та верхня частина літосфери Землі, населена живими організмами, “сфера
існування живої речовини” (В.І. Вернадський), активна оболонка Землі, в якій сукупна діяльність живих організмів проявляється як геохімічний фактор планетарного масштабу.
Біота

1) історично складений комплекс живих організмів, які мешкають на якійсь великій території, ізольованій любими бар’єрами;
2) сукупність організмів, які заселяють який-небудь довільно вибраний регіон незалежно від функціонального та історичного зв’язку між собою.
Біотип

сукупність особин з подібним генотипом.
Біотоп

відносно однорідний по абіотичних факторах середовища простір, зайнятий біоценозу.
Біофільтр

споруда для прискорення біологічного очищення стічних вод. Біофільтр являє собою круглий або прямокутний резервуар з подвійним днищем, заповнений фільтруючим пористим матеріалом
(котельний шлак, гранітний щебінь, гравій, керамзит). Висота
12
фільтруючого шару становить 1,5-2,0 м, діаметр зерен верхнього шару
(30-50 мм, нижнього 60-100 мм. Під час проходження стічних вод через фільтр на поверхні зерен утворюється біологічна плівка (активний мул) із бактерій і грибів (нижчих), які окислюють і мінералізують органічні речовини. Біофільтри широко використовуються для очищення побутових
і промислових стічних вод. Потужність біофільтру становить 20000-30000 м
3
/добу.
Біофільтр (біологічний фільтр)

споруда для біологічної очистки стічних вод, побудована на принципі поступового проходження мас, що очищаються через товщу фільтруючого матеріалу, покритого активною мікробіологічною плівкою.
Біохалима

один із термінів, яким позначають “плівку життя”
(також біострома, біофільм, пікнобіосфера, плетобіосфера).
Біохімія

наукова дисципліна, яка досліджує хімічний склад живих організмів, хімічні реакції в них та закономірний порядок цих реакцій, який забезпечує обмін речовин.
Біоценоз

угрупування з продуцентів, консументів та редуцентів, які входять в склад одного біоценозу та заселяють один біотоп.
Біоцид

1) речовина, здатна знищувати все живе; 2) винищення живого на великих територіях.
Болото

надмірно зволожена ділянка поверхні землі, яка характеризується накопиченням в верхніх горизонтах мертвих, нерозкладених рослинних залишків.
Ботаніка

комплекс наукових дисциплін, які досліджують рослини та гриби.
БПК (біологічна потреба кисню)

показник забруднення води, який характеризується кількістю кисню, який за встановлений час (діб) витрачено на процеси окислення хімічних забруднювачів.
БСК (біологічне споживання кисню)

один із показників забруднення вод промисловими і господарськими стоками. БСК
13
характеризується кількістю кисню, необхідного для біохімічного окислення органічних речовин, що знаходять у воді. Повне БСК (БСК
20
(за 20 діб) визначається кількістю кисню, необхідного для повного окислення органічних речовин до вуглекислого газу і води.
Валентність екологічна – характеристика здібності виду живого
існувати в різноманітних умовах середовища.
Взаємовідносини організму та середовища – вплив на організм навколишнього абіотичного та біотичного середовища, в тому числі особин того ж виду та зворотна дія організму на середовище його мешкання.
Вибух демографічний – різке збільшення народонаселення, пов’язане з покращенням соціально-економічних умов життя.
Вибух популяційний – різке, багаторазове, як правило, відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, пов’язане з виключенням звичайних механізмів її регулювання.
Вивітрювання

руйнування мінералів та гірських порід під дією фізичних та хімічних атмосферних факторів (в тому числі води), різних видів радіації (сонячної, космічної), безпосередньої механічної дії повітря, дії організмів. Розрізняють фізичне, хімічне та органічне вивітрювання.
Вид (біологічний)

сукупність особин, які утворюють популяції, які мають спільні морфофізіологічні ознаки. Від інших видів кожен вид в природі відділений повною біологічною ізоляцією (несхрещуваністю).
Видоутворення – процес виникнення нових видів в процесі еволюції.
Виживання індивідуума – здібність особини зберігати своє життя при зміні оточуючого його середовища.
Викид гранично допустимий (ГДВ)

об’єм (кількість) забруднюючою речовини за одиницю часу, перевищення якого призводить до несприятливих наслідків в навколишньому середовищі чи небезпечний для здоров’я людини.
14




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка