Тростянецька районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет




Pdf просмотр
Сторінка1/8
Дата конвертації15.12.2016
Розмір1.16 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Тростянецька районна державна адміністрація
Відділ освіти
Районний методичний кабінет












Біб
ліо
тек
а
пе
да
го
га

ІНФОРМАЦІЙНО-
МЕТОДИЧНИЙ
БЮЛЕТЕНЬ

Випуск 7
м. Тростянець
2010


Шановні педагоги!

Інформаційно-методичний бюлетень «Природознавство – пропедевтичний курс у науковому пізнанні світу» призначений для вчителів, які викладають природознавство в
5-6 класах загальноосвітнього навчального закладу.
До збірника ввійшли статті, які знайомлять із інформаційними і методичними матеріалами, необхідними вчителю природознавства в організації навчально-виховного процесу, містять розробки уроків і виховного заходу.


Упорядники:













Упорядники:
Волочаєва Л.А., завідувачка районного методичного кабінету відділу освіти
Тростянецької райдержадміністрації;
Разбєйко Л.В., методист з бібліотечних фондів районного методичного кабінету відділу освіти Тростянецької райдержадміністрації;

Комп’ютерна верстка та дизайн
Дудка І.С., методист з інформаційно-видавничої діяльності інформаційно- видавничого центру районного методичного кабінету
Надруковано в інформаційно-видавничому центрі районного методичного кабінету відділу освіти Тростянецької райдержадміністрації.
Тираж: 23 примірників
Зробіть дитину уважною до
явищ природи і ви швидко
виховаєте любов до знань.

Ж.Ж.Руссо

Коли дитина на власному досвіді
переконується, що кожне явище має
свою причину, її мислення набуває
дуже цінної риси: вона намагається
знайти, пояснити природну частину
кожного явища.

В.О. Сухомлинський

ЗМІСТ

Завдання природознавства, методологічні основи природознавства та методики викладання природознавства, їх зв’язок з іншими предметами……………………………………………………………..
4

Нормативні документи, якими керується вчитель природознавства.. 5

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
Природознавство………………………………………………………
6

Методичні рекомендації МОН України щодо організації навчально- виховного процесу з природознавства ………………………………
15

Особливості вивчення предмету у 5 класі……………………… 16

Особливості вивчення предмету у 6 класі……………………..
17

Організація дослідницької роботи при вивченні природознавства ………………………………………………...
18

Умови якісного навчання природознавству ……………………. 19

Виконання практичної частини програми……………………..
21

Оцінювання навчальних досягнень учнів із природознавства... 22

Педагогічна адаптація учнів 5-го класу до навчання в основній школі…………………………………………………………………….
24

Рекомендації щодо вивчення природознавства в основній школі у
2010-2011 навчальному році…………………………………………..
26

Контурна карта у 5 класі……………………………………………….. 27

Розробки уроків з природознавства з теми «Небесні тіла». 5 клас .. 28

Розробки уроків з природознавства з теми: «Природні та штучні екосистеми». 6 клас…………………………………………………...
77

Вмійте природу любити. Урок виховання любові до природи……... ………………………………………………………...
91

ЗАВДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА,
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРИРОДОЗНАВСТВА
ТА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА,
ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ
Основними завданнями вивчення природознавства є розширення елементарних знань учнів про предмети і явища природи, розкриття у доступній формі зв'язків між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброєння дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи, виховування любові до рідної країни.
Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.
Специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.
Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.
Методика викладання природознавства як одна з галузей педагогічної науки є складовою частиною загальної методики викладання біології. Вона характеризується об'єктом, завданнями і методами дослідження. Відомо, що у процесі навчання нерозривно пов'язані між собою зміст навчання (навчальний предмет), діяльність учителя (викладання) і діяльність учнів (навчання). Отже, методика природознавства досліджує закономірність зв'язків між складовими навчального процесу і на цій основі розробляє шляхи його оптимізації.
Перед методикою викладання природознавства як галуззю педагогічної науки стоять такі завдання:
1)
визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань шкільного природознавства, його місця в системі освіти;
2)
розробка змісту природознавства як навчального предмета; наукове обґрунтування програм, підручників;
3)
вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту природознавства;
4)
розробка засобів навчання природознавству та матеріальної бази;
5)
визначення вимог щодо підготовки вчителя як викладача природознавства.
Методика викладання природознавства найтісніше пов'язана з педагогікою як по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика визначає загальні закони, принципи і правила навчання, що є обов'язковими і для методики природознавства.
Методика природознавства застосовує
і конкретизує загальнодидактичні положення відповідно до особливостей навчального матеріалу з природознавства.
Методологічною основою методики викладання природознавства є діалектичний матеріалізм. Методологія — філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності
, застосування принципів світогляду до процесу пізнання.
Діалектичний матеріалізм передбачає об'єктивний підхід до педагогічних явищ, їх оцінки, аналіз розвитку явищ з розкриттям їхніх внутрішніх суперечностей, взаємозв'язок і взаємозалежність явищ. Яке б педагогічне явище не вивчалося, його потрібно розглядати всебічно, розкривати внутрішні тенденції його розвитку. Щоб
правильно розкрити об'єктивні закономірності процесу навчання природознавству, треба навчитися бачити суперечності, властиві і процесу навчання, аналізувати їх і на цій основі виробляти шляхи усунення суперечностей.
Основною умовою нормального ходу процесу навчання є усунення суперечностей між теоретичним матеріалом і практичними завданнями, що ставляться перед учнями, досягнутим рівнем їх розумового розвитку, знань, умінь і навичок.
При вивченні явищ і предметів природи важливо не тільки з'ясовувати подібність і відмінність об'єктів, що вивчаються, але й, головне, встановлювати їх взаємозв'язки, взаємозалежності, що сприятиме виробленню у свідомості учнів матеріалістичного розуміння процесів життя.
Використана література
1.
Ільченко Віра Романівна, Гуз Костянтин Жоржевич, Булава Леонід
Миколайович. Природознавство.- К.: Генеза, 2000.- 176с.
2.
Шаламов Руслан Васильович, Бабченко Ганна Степанівна. Природознавство..-
Харків: Світ дитинства, 2000.- 176с.
3.
Природознавство в Україні до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контексті: Монографія/ Ю.В.Павленко, С.П.Руда, С.А.Хорошева,
Ю.О.Храмов.- К.: Академперіодика, 2001.- 420с.- (Бібліотека державного фонду фундаментальних досліджень).- 10.00

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ,
ЯКИМИ КЕРУЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЬ ПРИРОДОЗНАВСТВА

1.
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Наказ МОН України від
05.05.2008 №371.
2.
Концепція загальної середньої освіти / 12-річна школа. // Інф. збірникМОНУ. -2004.-№2.
3.
Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. - 2002- №33.(23.04.)
4.
Державний стандарт загальної середньої освіти в
Україні.
Освітня галузь"Природознавство". // Інф. збірник МОНУ. - 2004.
5.
Концепція екологічної освіти України. // Інф. збірник МОНУ. - 2002. - №7.
6.
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 05.05.2008 №371.
7.
Типові переліки навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. //
Біологія і хімія у шк. - 2003. - №4.
8.
Інструкція про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти // Наказ МОН України від14.04.2008 №319.
9.
Перелік програм, навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніхнавчальних закладах. //
Інф. збірник МОНУ, щороку- №14-19.
10.
Природознавство 5-6 класи. Навчальна програма для загальноосвітніхнавчальних закладів. К.: Ірпінь, 2005.

11.
Положення про куточок живої природи загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів. Наказ МОН України № 456 від09.08.2002.
12.
Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практикиучнів загальноосвітніх навчальних закладів. // Інф. збірник МОНУ. - 2001.-№6.
13.
Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН України від 03.06.2008 №496.
14.
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти. // Офіційний вісник України.-2001.-№47.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ПРИРОДОЗНАВСТВО

Пояснювальна записка

Шкільний курс «Природознавство» є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії.
Завдання курсу: розвиток у школярів пізнавального інтересу до вивчення предметів природничогоциклу; формування ключових компетенцій: соціальних, полікультурних,
інформаційних,комунікативних, саморозвитку та самоосвіти; розвиток загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності щодо ви- вчення природи (загальнопредметні компетенції); формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до навколишнього середовищана основі знань про природу.
У програмі реалізовано інтегрований підхід до формування змісту курсу, який роз- поділяється за роками навчання таким чином: 5-й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):
Розділ І. Людина та середовище її життя.
Розділ П. Всесвіт і середовище життя людини.
6-й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):
Розділ Ш. Природні та штучні системи в середовищі життя людини. Основу змісту шкільного курсу „Природознавство" становлять реальні об'єкти і процеси природи, теоретичні знання про них та методи дослідження природи, відбір яких здійснено за такими критеріями: сучасність знань про природу; відповідність відібраних знань Державному стандарту базової і повної загальноїсередньої; універсальність значення навчального матеріалу для подальшого вивчення такихнавчальних предметів, як астрономія, біологія, географія, фізика, хімія; посильність і доступність засвоєння відібраних знань віковим особливостям учнів
5-6 класів.

Враховуючи особистісну зорієнтованість навчання, інтеграція знань у змісті навча- льного курсу здійснюється навколо інтересів та потреб учнів, що стосуються дослідження
їхнього найближчого оточення - світу природи, серед якої вони живуть, з якою щодня контактують.
Наскрізними поняттями у змісті курсу є: людина як частина природи, житель планети Земля; середовище життя людини; явища природи; взаємозв'язок компонентів природи, її цілісність і системна організація; значення знань про природу для людини.
Постійна увага у змісті шкільного курсу до людини, жителя планети Земля, перед- бачає розвиток в учнів почуття причетності та відповідальності за збереження природи, розуміння її учнем як ідеалу гармонії і досконалості буття.
Використання системного підходу забезпечує пізнання природи як цілісного реа- льного оточення людини, середовища її життя, з яким вона пов'язана обміном речовин, енергією, інформацією.
Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.
У курсі дотримано наступність формування знань про природу учнів молодшої та основної школи.
Перелік обов'язкових для вивчення об'єктів і процесів природи, загальнонавчальних
і спеціальних умінь, способів діяльності, формування яких відбувається при вивченні природознавства, у програмі розподілено на 8 тем.
У 5 класі вивчення курсу розпочинається із вступу, в якому увага акцентується на взаємозв'язку людини і природи, значенні для неї знань про природу. У першому розділі
"Людина і середовище її життя" вивчаються тіла і речовини. П'ятикласники одержують початкові поняття про речовини та їх склад, чисті речовини та суміші. Після цього розкриваються явища природи, які людина спостерігає та широко використовує. Тобто, знайомство учнів з середовищем життя розпочинається з вивчення найближчого оточення людини: тіл та речовин. Навчальною програмою передбачено дослідження учнями маси і розмірів тіл, розчинів. Учні мають усвідомити, що за зовнішньою цілісністю предметів навколишнього світу криється складна будова речовини: тіла складаються з атомів, молекул, інших частинок, що перебувають у безперервному русі і взаємодіють між собою. З речовин побудовані клітини, тканини, організми. Учні вчаться спостерігати та пояснювати явища природи на емпіричному рівні та переконуються в "їх повторюваності.
У другому розділі "Всесвіт і середовище життя людини" дається уявлення про Все- світ, вивчаються небесні тіла, насамперед, Земля та Місяць, учні знайомляться з будовою
Сонячної системи.
Упродовж вивчення матеріалу двох навчальних тем знайомство учнів із середови- щем життя людини стосується (без розкриття глибинних питань розвитку Всесвіту) космічних об'єктів - зірок і сузір'їв, планет, Сонця як джерела світла і тепла, що впливають на життя.
Зміст програми передбачає засвоєння на репродуктивному рівні знань про форми земної поверхні, мінерали і гірські породи, корисні копалини, воду і повітря, їхні влас-
тивості та значення для живих організмів. людини",
У 6 класі, в третьому розділі "Природні та штучні системи в середовищі життя вивчення курсу продовжується. Учні мають ознайомитись з таким загальнонауковим поняттям, як система, ознайомитись із закономірностями існування природних систем.
Розглядаються природні і штучні системи (ліс, степ, водойма, машини та механізми), що мають першочергове значення для життя людини, дається уявлення про організм як живу систему.
На рівні уявлення вивчаються рукотворні системи, закладаються основи понять: енергія, сила, робота, енергозбереження. Учні мають засвоїти поняття про різноманітні машини, системи, з якими має справу людина у середовищі життя. Ознайомлення з поняттям системи неживої й живої природи у середовищі життя людини сприятиме формуванню в учнів основ природничо-наукової картини світу.
Вивчення живих систем розпочинається з організмів, їхніх взаємозв'язків з неживою природою. Дослідження взаємозв'язків у природі сприятиме формуванню поняття про екосистему. Учні знайомляться з природними і штучними екосистемами, вчаться спостерігати взаємозв'язки між природою і людиною, набувають умінь практичного застосування знань. Завершується вивчення середовища існування людини ознайомленням з найбільшою екосистемою - біосферою.
Складовими способів пізнавальної діяльності учнів є загальнонавчальні і спеціальні уміння, їх перелік наведено у правій колонці програми(учень називає, наводить приклади, розпізнає, визначає, пояснює, порівнює, спостерігає та описує).
Логічні зв'язки між її розділами та темами, що мають місце в структурі програми, спрямовані на формування у школярів поняття про цілісність природи.
Програмою передбачено оволодіння методами пізнання середовища життя людини і прогнозування його змін - спостереженням, описом, експериментом.
Засвоєнню змісту навчального курсу сприятиме застосування індивідуального під- ходу до учнів, навчання їх на різних рівнях складності. Учням з низькими навчальними можливостями учитель може пропонувати пізнавальні завдання, що передбачають здійснення таких способів пізнавальної діяльності: назвати, розрізнити, розпізнати, навести приклади. Учням із середніми навчальними можливостями доцільно працювати над виконанням завдань, що потребують опису об'єктів і процесів природи, фіксування результатів спостережень, порівняння. Учням з високими навчальними можливостями під силу будуть завдання, що передбачають пояснення, оцінювання, класифікацію, формулювання висновків, застосування знань у нетиповій ситуації.
Реалізації змісту навчального курсу сприяють різні форми навчальних занять: поряд з традиційними доцільно проводити уроки серед природи, екскурсії та практичні заняття, комплексно використовувати ігрові, позакласні і позаурочні форми навчання учнів.
У навчальному процесі доцільно: передбачати ситуації, що дають можливість шко- лярам самореалізуватися, сприяють розвитку впевненості у собі; створювати умови для виконання школярами різних ролей, самостійного прийняття рішень, здійснення свідомого вибору. Доцільно пропонувати учням виконання завдань як індивідуально, так і фронтально чи в складі малих груп.
Опанування способами діяльності сприятиме подальшому вивченню учнями реа- льних природних явищ і об'єктів. Знання про величини, сформовані у початковій школі, втілюються тепер у конкретну дію - вимірювання або спостереження, набуваючи операційного смислу.
Застосування практичних методів забезпечує наукову достовірність навчального
матеріалу, дає змогу розкрити сутність явищ і процесів у їхньому зв'язку і розвитку, ознайомлює із методами наукових досліджень, розвиває уяву, сприяє формуванню переконань у можливості пізнання світу.
До кожної теми програми пропонується тематика демонстраційних дослідів, прак- тичних робіт, домашні експериментальні завдання, що мають здійснюватись з урахуванням конкретних умов школи.
Практичні роботи мають на меті формування в учнів умінь і навичок виконання дослідів та спостережень, зацікавленості у вивченні природничих дисциплін, тому оформлення цих робіт у зошитах не є обов'язковим і їх оцінювання здійснюється на розсуд учителя.
Наприкінці програми наведено орієнтовний перелік навчальних екскурсій. Проводити
їх можна за рахунок навчальних годин, у позаурочний час, під час навчальної практики.
У процесі вивчення курсу вчитель має контролювати рівень засвоєння учнями знань, сформованість компетенцій та оцінювати їх навчальні досягнення.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства
Рівні навчальних досягнень
Бали
Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий
1
Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає
2
Учень з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим
зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять
3
Учень з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні
П.Середній
4
Учень з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу, не дотримується логіки його викладу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; робить спробу здійснювати фенологічні спостереження, виконувати прості досліди без опису їх результату
5
Учень з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні відтворення тексту підручника; самостійно дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих з них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається
їх пояснити.
6
Учень самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи результатів спостереження в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може
ІІІ. Достатній
7
Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості тіл природи, допускаючи у відповідях неточності; здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть


5 клас
(35 год., 1 год. на тиждень, з них 5 год. - резервні)

Зміст теми
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
Вступ (2 год). Поняття про природу. Місце людини в природі, довкіллі Вивчення природи люди- ною. Значення знань про природу в житті та діяльності людини

Учень:
називає: місце людини в природі; прилади, за допомогою яких вивчають природу; методи дослідження природи (спостереження, вимірювання, експеримент);
наводить приклади: використання приладів для вивчення природи;
пояснює: цінність знань з природознавства для людини;
дотримується правил: поведінки у природі
Спостереження. Організація спостережень за природою.
Демонстрування: приладів, що використовують у дослідженнях явищ та об'єктів природи
РОЗДІЛ І. ЛЮДИНА ТА СЕРЕДОВИЩЕ ЇЇ ЖИТТЯ
Тема 1. (8 год) Тіла і речовини,
що оточують людину Тіла
Характеристики тіла довжина, маса, об'єм, густина
їх вимірювання. Речовини. Атоми і хімічні елементи. Молекули. Рух молекул. Дифузія. Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин. Прості
і складні речовини. Чисті речовини
і суміші. Способи розділення
Учень:
називає: фізичні властивості речовин; агрегатні стани води; органічні і неорганічні речовини; прості і складні речовини, чисті речовини і суміші; прилади та інструменти для визначення характе- ристик тіла;
наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; практичного застосування розчинів; найпоширеніших хімічних елементів; пояснює: відмінність між твердим, рідким газоподібним станом речовин; відмінності прос тих речовин від складних, чистих речовин від су мішей;
8
Учень самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними; здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть
9
Учень демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання , встановлює причинне - наслідкові зв'язки; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі і вдома, пояснює їх результати
IV. Високий
10
Учень вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; вільно відповідає на ускладнені запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює к результати
1 11
Учень логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати
12
Учень виявляє міцні й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати
сумішей. Повітря - природна суміш.
Вода - найпоширеніша речовина на
Землі. Здатність води розчиняти
інші речовини. Розчини у природі та побуті, приготування розчинів.
Поняття про неорганічні та органічні речовини
спостерігає та описує: вимірювання маси та розмірів фізичних тіл; зміну агрегатного стану речовин (плавлення льоду, випаровування води тощо); способи розділення сумішей; явище дифузії;
дотримується правил: безпеки при виконали практичних робіт; користування приладами (терези, термометр, нагрівальні прилади, фільтри) хімічним посудом (хімічний стакан, мірний циліндр);
робить висновок: про цінність знань про речовини, які використовує людина

Спостереження. За плавленням льоду, випаровуванням води. Демонстрування: зразків речовин, сумішей, природних тіл; моделей молекул; способів розділення сумішей. Практичні роботи:
1.
Визначення маси та розмірів різних тіл.
2.
Вивчення розчинності речовин.
3. Розділення сумішей (відстоювання, випаровування, фільтрування). Очи щення забрудненої кухонної солі.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал