У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай




Скачати 143.48 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір143.48 Kb.

1
"У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай"
Із часу виникнення людського суспільства прогрес цивілізації відбувався завдяки тому, що від покоління до покоління, від колективу до окремої людини систематично передавалися знання, трудові навики, норми поведінки, матеріальні та духовні цінності. Кожним новим поколінням все це засвоювалося, застосовувалося вжитті, вносилися у їх зміст свої корективи, розвивалося та передавалося наступному поколінню. Уході історії склалися й утвердилися форми, засоби та механізми збереження й передачі соціального досвіду, які в сукупності називаються традицією.

Традиція (від лат. tradicio - передача) - це досвід, звичай, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління.
У нерозривній єдності з традиціями перебувають народні звичаї.
Звичай - це загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті і побуті певного народу, суспільної групи, колективу .
Звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнається народне тільки в сучасному, алей в його історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадянського, родинного і суспільного життя. Звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова - це ті найменші елементи, що об'єднають людей в один народ, водну націю.
Однією з першооснов усної народної творчості є обряд. Адже саме усна народна творчость своїм походженням нерозривно пов'язана з обрядом і міфом. Певну частину її становить обрядовий фольклор, тобто примовляння, заклинання, які виконувались під час святково-обрядових дійстві органічно впліталися в структуру обряду.
Обрядами (або ритуалами) називають такі форми поведінки, що склалися історично і для яких характерні повторюваність без змін символічність (кожна обрядова пісня щось символізує, наприклад "Засівання" на Новий рік символізує майбутню сівбу і багатий врожай.
Звичаї невіддільні від обрядів. Наприклад, традиційні звичаї зустрічі Нового року включають в себе такі обряди, як колядування, щедрування, засівання, посипання та ін.
Сімейні обряди - відзначення народження, повноліття, весілля та похорону.
Весілля, наприклад, здійснювались у певні календарні періоди. Виняток становили лише обряди, якими супроводжувалось народження чи похорон. За давньою українською традицією весілля відбувались або взимку, або восени, тобто були приурочені до народного календаря .
Весільна обрядовість включала сватання, заручини, оглядини, дівич-вечір.
Деякі з весільних обрядів збереглися і використовуються і зараз, наприклад напередодні весілля влаштовується дівич-вечір; перед весіллям батьки благословляють молодих обряд вінчання молодих з церкви зустрічали хлібом-сіллю і за традицією, хто більше відкусить від караваю, той всім ї буде головою та ін.
До вище перелічених обрядів можна додати і ті, які почали використовувати під час весілля зовсім недавно кидання молодою весільного букета, викрадання молодої та її взуття, обряд викупу молодої дружками молодого та інші.
Народні свята - один зважливих елементів духовної культури народу. Вони беруть свій початок з дохристиянських часів, коли наші предки вірили в сили природи сонце, вітер, вогонь, дощ та інші природні явища. Прадавні народні обряди тісно пов'язувались з порами року та відповідно до них працею в полі і господарстві. Це були весняні, літні, осінні, зимові свята.

2
З часу прийняття християнства упродовж віків різні вірування, традиції і звичаї наших предків злилися з християнськими обрядами і надійно оберігають духовний зв’язок поколінь.
На жаль, протягом особливо останніх десятиліть нашу духовність намагалися знищити. Тому нині нам усім стає зрозумілим, що духовне відродження української нації, її культури вкрай необхідне і воно має базуватись передусім на рідній мові, народних традиціях, на безцінних зразках фольклору. Сприяти процесові відродження й покликані бібліотеки. Вони мають стати центрами народознавства, осередками відродження тих народних традицій і звичаїв, якими жили наші предки.
За допомогою різних форм індивідуальної і масової роботи бібліотеки можуть розкривати ті питання історії українського народу, які раніше замовчувались, більше приділяти уваги пропаганді та відродженню народних обрядів, традицій, звичаїв, свят.
Серед популярних заходів — етнографічні вечори, театралізовані свята, інформаційно- пізнавальні години, години народознавства, фольклорні свята, інтелектуальні ігри, вікторини, конкурси та інші заходи , які можна провести в бібліотеках під такими назвами
 Мандрівка в глибину народних звичаїв
 Оживають народні традиції
 Люблю я свій народ - ціную його звичаї
 Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю
 Шляхами відродження духовних вічних цінностей
 Цілющі джерела українських традицій і т.п.
В основі будь-якого заходу лежить сценарій. Дуже важливо, щоб запрошені на захід гості отримали нову, цікаву для них інформацію, невідомі їм факти на запропоновану тему. Коли використовуються широковідомі факти, це знижує інтерес читачів до заходу. Вході заходу не завадять музичні паузи для позитивного настрою учасників, гумор, поезія, елементи театралізації, вікторини, конкурси, як складові елементи масового заходу.
В сценарій можна включити, наприклад
- описання однієї з традицій, звичаю чи то обряду певного свята, завданням буде назвати під час якого свята вони використовуються
- зачитати уривок з певного твору ( де йдеться про традиції, свято, обряд, завданням буде впізнати твір та автора твору ( Наприклад уривки з творів Г. Х. Андерсена "Русалочка,
М.В.Гоголя Вечорина хуторі біля Диканьки», « Ніч перед Різдвом і т.п.) або - назвати твори художньої літератури персонажем яких є Русалка
(О. Пушкін "Русалка, Л. Українка "Лісова пісня, М. Коцюбинський "Тіні забутих предків, М. Гоголь "Майська ніч або Утоплениця" та ін.)
- описати певну прикмету, завдання : назвати що вона передбачає ;
- для наочності можна використати предмети побуту минулих років, реквізиту до свята
( можна й на малюнку, завданням буде назвати його та сказати під час якого свята, обряду використовується, наприклад вінок з польових квітів,
ритуальне деревце – марена, купайлиця, купайло, як його називають, прикрашене живими та штучними квітами, стрічками тощо – використовуються під час свята Івана Купала «дідух»
(уквітчаний сніп жита чи пшениці) - на Різдво Христове, ЗІРКА - традиційний атрибут різдвяного обряду колядування, КОЗА – персонаж театралізованого обряду-гри на Меланку і т.п.
Підбирати запитання слід із врахуванням вікових особливостей, рівня знань учасників заходу. Всі народні свята поділялися на календарні цикли зими, весни, літай осені. Тож, ми розглянемо деякі свята кожного із циклів.
Ви почуєте коротку інформацію протечи інше свято, про деякі традиції та обряди пов`язані з тим чи іншим святом, поради щодо формі методів проведення масових заходів, а також отримаєте списки орієнтовних назв та сценаріїв заходів, які допоможуть вам у вашій творчій роботі.

3

Свята зимового циклу
В народі говорять Зима прийшла і празничків привела. І дійсно. Взимку майже щодня – свято. Ми ж виділили серед них такі, як - Святого Миколая (19 грудня - Святвечір (6 січня - Різдво Христове (7 січня - Новий рік (застарим стилем) або свято Василя (14 січня) та Масляна (останній тиждень перед Великоднім постом.
Свято Миколая

- це православне свято, що випадає на 19 грудня, ( є ще й Микола весняний - 22 травня. Микола ж зимовий це свято найбільш улюблене дітьми, бо за легендою, у цей день святий Миколай спускається з небесна землю, щоб нагородити дітей подарунками за їхні добрі справи.
Історики стверджують, що Миколай є реальною історичною постаттю і живу І столітті нашої ери.
Після смерті батьків, він одержав велику спадщину, але продав маєток і роздав гроші бідним, асам став священиком. Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога - благодать творіння чудес, і люди нарекли його Чудотворцем. Кожного року 19 грудня удень ангела св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято Миколая.
Миколай вважався взірцем милосердя і любові до людей, покровителем усіх бідних і знедолених, покровитель мореплавства, торгівлі, землеробства. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу.
На Запорізькій Січі вшановували свято Миколая - захисника всіх тих, хто плаває, подорожує - козаки брали ікони Святого Миколая на свої "чайки" у якості талісмана, відправляючись у віроломне Чорне море.
До цього свята можна провести в бібліотеках такі заходи, як Дитячий ранок під назвою : В кожну хаточку-домівку, чемним дітям під голівку, ласку Божу залишає Миколай літературно - музичну композицію Святий Миколай, ти до нас завітай»,
на якій ознайомити учасників свята з легендами та переказами про Святого Миколая, розповісти історію його життя, включити в сценарій колядки, приурочені до цього дня, розповісти про народні прикмети, пов’язані зі святом Миколая, провести конкурс загадок, конкурсна краще читання віршів та виконання пісень для святого Миколая. Завчасно можна організувати до свята Конкурсу таких номінаціях:"Найкращий малюнок, Найкраща вишиванка, "Найкращий вірш, "Найкраща поробка з природного матеріалу, Найкращий лист Святому Миколаю.
У кожній номінації обрати призові місця, про які оголосити під час проведення заходу та нагородити переможців . Ще можна провести
пізнавально-розважальний захід - Святий Миколай, про нас пам’ятай!»
 годину народознавства -
« Із неба в український край іде зимовий Миколай та інші заходи.
У давніх релігіях існували свята на честь воскресаючих богів. Давні єгиптяни відзначали день народження бога Озіріса, греки- день народження бога Діоніса. Подібне запровадили й ранні християнина честь народження Ісуса Христа - Різдво Христове.
Різдво Христове
- одне з найбільших і найвеличніших християнських й народних свят в Україні, з яскравими обрядовими дійствами, із старослов’янськими колядками, ворожінням, ходінням від хати до хати з піснями і вітаннями, частуванням дітей.
З 1991 року день Різдва в Україні офіційно вважається святковим .
За традицією, напередодні Різдва цілий день господиня порядкувала біля печі, адже на святий вечір на столі повинно було стояти 12 страв. Усі страви - пісні. Найголовніша обрядова страва - кутя, варилася із товченої пшениці, заправлялася медом, інколи тертим маком, горіхами.

4 Існував обрядна святий вечір застеляти стіл білою скатертиною, під яку клали запашне зілля та часник - від злих духів. Урочисто, з молитвами ставили господарі на покуті кутю і узвар - жертву для духів. Запалювали свічку. Прикрашав стіл дідух (уквітчаний сніп жита чи пшениці. А ще цей вечір у народі носить назву – Багата Кутя.
Нарешті, коли засяє на небі перша зірка, вся сім'я сідала за вечерю. Спочатку їли кутю, а потім всі інші страви. Повечерявши, залишали на столі кутю та ще деякі страви і не прибирали ложок, щоб духи рідних людей могли вночі прийти на вечерю.
За традицією, після вечері господарі не виходили з дому, лише малі діти носили вечерю дідусеві, бабусі та хрещеним батькам. Звичайно, тих хто приносить "вечерю" частують, їм лагодять взамін такий же вузлик. Чудовий звичай обмінюватися "вечерею" символізує єднання родини, близьких людей.
 Годину народознавства під назвою
«Святвечір, багатий вечір, багата кутя або Приходьте до нас на Святу вечерю - можна провести в бібліотеці, вході якої розповісти про традиції нашого народу щодо цього свята , проте, що обрядовість українців сповнена магічною силою, в ній переплетені християнські та стародавні слов’янські традиції, обряди та вірування. Виступ ведучої після урочистої частини
( привітання, короткої інформаційно-пізнавальної частини) має перемежовуватися колядками та щедрівками у виконанні учасників свята, показу театралізованих сцен, конкурсними завданнями, проведенням міні вікторин. А наприкінці усім присутнім презентувати книжкову виставку Січень крокує, свято дарує бо вході любого бібліотечного заходу бібліотекар повинен робити рекламу книг, альбомів, тематичних добірок статей та інших матеріалів, що є в бібліотеці за обраною темою. Ну і на завершення свята поздоровити дітей солодкими подарунками.
Для відзначення цього свята можна в бібліотеці провести й такі заходи, як :
 Година духовності -
« Прославляємо в колядках Божеє дитятко
 Фольклорне свято- Щедрівка й Коляда в нашу хату загляда
» або
 Колядкою дзвенить українська хата
 Народознавча година- Від Різдва до Меланки звучать щедрівки та колядки
 Інформаційно - пізнавальна година- Від Різдва, свята гожого, до Водохреща Божого
 Театралізоване свято З Різдвом Христовим !» або
 Радість Різдва хай всю родину теплом і світлом окриля
»
 Літературний ранок- Колядують зорі на Різдво щороку
 Конкурс щедрівок та колядок
:«Колядка – колядка для мами і для татка і для всього роду на добро і згоду та інші
За тиждень після Різдва, 13 січня, напередодні Нового року (застарим стилем) день
преподобної Меланії.
14 січня - Новий рік
, застарим стилем, — одне з найдавніших, найпопулярніших народних свят. За церковним календарем у цей день припадає день святого Василія. Всіх
Василів вітають з іменинами.
Традиції свята Як на Свят-вечір, такі напередодні Нового року, тобто 13 січня, готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка.
У ввечері після молитви всі сідали до святкового столу. Тільки посідали за стіл, а під вікном уже щедрують. Це дівчата групками чи поодинці приходять до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням. До хати, зазвичай, не заходять ставши біля вікна і попросивши дозволу, співають пісень, якими вшановують господарів. Виглядало це так гурт дівчат стає у коло, а всередині "береза" з ліхтарем — найбільш голосиста дівчина, яка і заводить коляду або щедрівку, всі інші її підхоплюють. Ліхтар, який дівчина

5 носить в руках, прив'язують до високого шоста, щоб здалеку було видно, що йде дівоча коляда.
У перший день Нового року застарим стилем) хлопчики-підлітки удосвіта оббігають оселі рідних і сусідів, щоб посіяти в їхніх домівках зерно і привітати з Новим роком. Перше, зазвичай, посівають вдома. За це батьки обдаровують своїх посівальників грішми та ласощами. Хлопці насипають зерно в спеціально сплетені рукавички або просто в кишені. Заходять до хати і просять дозволу посівати. За народним повір’ям перший посівальник приносить щастя до хати. Краще, якщо це буде хлопець. Це традиційний Новорічний театралізований обряд.
Познайомити дітей з особливостями цього святкування пропонуємо на вечорі народних жартів

- Де коза ходить, там жито родить, або
 По всій Україні від хати до хати йде народ посипати "- театралізоване свято.
Тиждень перед Великоднім постом називається
Масляна
– давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила Масляну у свій календар, масляний тиждень напередодні Великого посту , проте вона такі не набула релігійного змісту.
Щодня цього тижня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками та млинцями з сиром. Набиралися сил перед довгим постом.
В останній день Масляної проводжали Зиму і зустрічали Весну.
На Україні Масляна немає такого широкого розмаху, як, приміром, у російських областях. Алей тут дорослі та молодь ходять в гості, влаштовують свято у складчину, проводяться ігри на свіжому повітрі.
У наші часи деякі елементи традиційної Масляної використовуються у святі "Проводи зими. В бібліотеках можна провести такі заходи як

"Зимонько, прощавай, весну-красну зустрічай - літературно-мистецька година
 І старий, і молодий Масляній радий " - інформаційно-розважальна година, під час яких згадати традиції святкування Масляної, вірші, приказки, прислів'я провесну та Масляну, рецепти приготування млинців, зустріч солом'яної ляльки, що символізувала свято та складання для неї привітання - всі ці елементи можна включати у подібні заходи.
Свята весняного циклу

Великодньому святу передує – одне з дванадцяти найбільших Православних свят. Свято Входу Господнього в Єрусалим.
За євангельською оповіддю коли Ісус в’їжджав до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям та котиками, тому в народі свято називають
Вербною неділею.
Крім того наші предки здавна вірили в цілющу силу квітучої верби, тому що вона першою прокидалась від зимової сплячки. Освячені вербові гілочки вважались лікувальними і мали захисну силу, наприклад Під час граду влітку гілки викидали на подвір'я, щоб зупинити його, використовували їх як засіб від дитячих хвороб, їх також садили нагороді, Якщо ж проросте, то, коли є неодружений хлопець чи дівчина, вони обов’язково одружаться. В Україні існує звичай ритуального биття свяченою вербою. При цьому бажали людині здоров’я й достатку. Гілки свяченої верби зберігали весь рік. Тож для Вербної неділі характерні і народний дух, і народна символіка.

6
До цього свята можна провести
 годину народознавства : «
Рослини в побуті та звичаях українців
»
 інформаційно-пізнавальну годину :
«А над самою водою верба похилилась
»,
«Верба-вербиченька»
та інші.
Серед свят весняного циклу
Великдень день Воскресіння Ісуса Христа) - одне з найсвятіших, найрадісніших і найбільших святу християн. Християнська Пасха походить від от грецького "пасхейн" - страдать.
К достойной встрече Пасхи люди готовятся шестью неделями Великого поста (во время поста из рациона исключаются в основном продукты животного происхождения – мясо, молоко, масло, сыр, яйца, иногда – рыба). Пост начинается в чистую среду и заканчивается в великую субботу, вдень, предшествующий светлому Христову воскресенью. От первого до последнего дня пост посвящается воспоминаниям о сорокадневном посте Иисуса Христа в пустыне. Пасха – самый продолжительный в году праздник. В празднике проходили 40 дней до Вознесения. Этим днём и заканчивались пасхальные торжества.
Існує безліч звичаїв, традицій та обрядів святкування Великодня. Десь вони збереглися, десь лише тліють, десь відроджуються.
Перед Великоднем тиждень мав назву Білий. Кожен день мав свої функції Понеділок - білили в хатах. Вівторок – прибирали. Середа - прали і прасували. Четвер (Чистий) - купались до схід сонця, вимітали подвір'я, вичищали курник.
П'ятниця (Страстна- В пятницу Христос был распят на кресте) - Народні вірування, пов'язані з п'ятницею, значною мірою формувалися під впливом православної церкви - до великої п'ятниці відносився спомин про страждання та смерть Ісуса Христа. Крім того були широковідомими й перекази про 12 п'ятниць, в які треба особливо суворо постувати.
В багатьох селах України існував звичай "тримати п'ятницю" або "зарікатися" тобто не виконувати домашньої роботи. Субота - готували великодні страви, пекли пасхи, фарбували і розписували яйця.
У суботу ввечері господиня ладнала кошик зі стравами, які несла святити до церкви.
Після утрені відбувалось освячення, і господарі з освяченим йшли додому. Перш ніж зайти в хату обходили із свяченим тричі все господарство, щоб усе сповнилося радістю Воскресіння. Зайшовши до хати, вітали всю родину, "христосувалися", а потім сідали "розговлятися".
Великодні обряди, крім релігійних ритуалів, увібрали в себе безліч давніх, дохристиянських звичаїв і вірувань, як прославлення у піснях і хороводах весняного пробудження природи веснянки, гаївки, хороводи, культ хліба /хліб-паска/, поклоніння предкам поминки померлих на цвинтарі та ін. Великдень за своєю християнською ідеєю свято загального всепрощення й любові, свято єднання усіх членів роду - живих і мертвих.
 Умить святого Воскресіння "- під такою назвою можна провести урок духовності До нього можна організувати - виставку пасок та писанок, конкурсна кращий малюнок до Великодня)
 "В Україні дзвони дзвонять – це ж у нас Великий день- Літ- музична композиція
 Магія Великодня "- година цікавих повідомлень, під час заходу можна розглянути такі питання, як :
-
Що обов`язково повинно бути у пасхальному кошику
( Крашанки як символ Пасхи, м`ясні та молочні продукти, і, звичайно ж, паски. Віно можна освятити, водку жне бажано. Останнім часом на освячення приходять з дітьми, тому в кошиках є цукерки та шоколадні яйця, але раніше солодощів кошики не клали, не прийнято було.
— Чиє продукти, які небажано освячувати


7
( Категорично таких продуктів немає. Але є думка, що не треба кропити святою водою продукти , у яких є кров, «кров`янку», наприклад, бо у крові знаходиться душа, хоч
«кров`янку» роблять з тварини, але все жне варто)
- Звідки звичай фарбувати яйца на Пасху І т.п.
(Зараз українці також не цураються старовинних традицій та обрядів, пов'язаних з виготовленням та розписуванням писанок, а навіть придумують нові, наприклад цокатися крашанками, в кого залишиться ціла - матиме в цьому році достаток в усьому.
- - Коли прийнято поминати померлих родичів
(В день Пасхи відвідувати померлих не варто. Бо це свято особливих радощів й перемоги над смертю. На кладовище йдуть у вівторок другої неділі по Пасхе, яка називаеться
Фоминою.)
Можна провести окремий захід про Писанковий всесвіт
 Чари великодньої писанки - свято писанки, який може включати
Вступ про історію писанки, за традицією вона є символом Великоднього свята, символом продовження життя на землі, розповісти що таке писанка, що таке крашанка, крапанка, дряпанка, мальованка – бо відповідно до техніки розфарбування такі яйця мають різну назву, про значення символів на писанках, традиції дарування писанок, вікторину або конкурс, вірші та пісні про Великдень, Книжково-ілюстративну виставку " Великодня писанка краса розмаїття " і т.п.

Літній цикл народних свят
Серед літнього циклу свят можна виділити найбільші Зелене свято (Трійця) - припадає на сьому неділю після Великодня Івана Купала - ніч з 6 на 7 липня Спасу серпні.
На перший літній місяць, припадає
Зелене свято (Трійця
), яким наші предки віншували буйне пробудження природи.

Ще у дохристиянські часи наші предки вшановували культ зеленої природи, зеленого дерева, яке з'єднувало три світи небо, землю і підземний світ трійця. На Зелене свято прикрашали хати, вікна, двері, подвір’я, домашні будівлі, ворота зеленими гілками липи, берези або клена. Долівку в хаті встеляли чебрецем, м’ятою, татарським зіллям, полином тощо. Вважалося, що дух зеленого лісу оберігає людину та її житло від недобрих сил. З запровадженням християнства на Русі, Зелене свято збагатилось новими традиціями. На честь Бога-Отця, Сина і Духа Святого трійця зеленим гіллям і квітами почали прикрашати церкви і храми, проводити богослужіння і освячення різного зілля і квітів, які вважаються цілющими. Трійцю відзначають на п’ятидесятий день після воскресіння Христового, тому це свято ще називають П'ятидесятниця.
 Богу цей день благословляє всі рослини- літературно-музична композиція
 Зелена неділя в православній та українській народній традиціях- година народознавства,
 Зелене свято — святкуймо з нами - фольклорне свято

« Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена та інші заходи також можна провести в бібліотеці.
Свято Івана Купала
Оскільки наші предки обожнювали природу, поклонялися її стихіям - воді та сонцю, то, очевидно, в давнину цей було свято поклоніння життєдайним силам природи, свято вшанування сонця - джерела світла, тепла і життя . Про це свідчать і залишки тих обрядів, які дійшли до нашого часу, це - очищення вогнем - обливання водою
- ігри на березі річок та озер - ворожіння - шукання цвіту папороті.
Свято припадає на час літнього сонцестояння - 7 липня, 0 цій порі трави, вода, вогонь, особливо цілющі, здатні очистити й лікувати. Звідси перестрибування через вогонь, купання, збирання різних трав. Зі святом пов'язані повір’я і процвіт папороті , людина що

8 знайде цю квітку, буде щаслива, квітка допоможе знайти скарби, але чомусь майже всі казки про людину, що шукає цю квітку , закінчуються тим, що нечиста сила відбирає її у нього.
Свято Купала починається звечора і продовжується всю ніч з 6 на 7 липня. Головний атрибут свята "купальне дерево" (Купальниця, Купайло), яке хлопці ставлять на березі річки чи ставку. Дівчата прикрашають деревце вінками, квітами, стрічками. В цей день дівчата з різних траві польових квітів плетуть вінки, кидають їх на воду - ворожать про коханих. Пускання на воду вінків – один з найпоетичніших звичаїв нашого народу.
З ним пов’язані ворожіння та різні повір’я, такі як - до якого берега припливе вінок, туди дівчина вийде заміж. А якщо вінок крутиться на місці, то цього року дівчина заміж не вийде. Найгірше, коли вінок потоне – це віщувало нещастя.
Звечора розпалювалося купальське вогнище. Колотого вогнища влаштовували різні розваги, до яких залучалася вся молодь. А коли вогнище трохи пригасало, через нього стрибали хто поодинці, хто парами. Колись вважалося, ніби вогонь очищає від усяких хворобі злих духів, а тепер це стало просто розвагою.
Матері на купальських кострах спалювали одежу хворих дітей, щоб разом з нею спалити й самі хвороби.
На світанку цього дня було прийнято купатися, такому купанню приписувалась цілюща сила. Цілющою вважалась й роса на Иванів день. Її збирали , волоча чисту скатерть потраві. Потім цю скатертину віджимали а росою вмивалися, щоб позбутися усіляких хвороб.
В цю ніч особливо небезпечні були русалки, щоб не піддатися їх чарам, носили полинь під одежою.
Назву Івана Купала свято дістало після введення християнства. 7 липня церква оголосила днем народження Іоанна Хрестителя Предтечі мотивуючи тим, що поняття "хрестити" і "купати" близькі зазначенням. Так язичницьке свято поєдналось з християнським, зберігши старі народні обряди.
Вірили в такі прикмети - Сильна роса на Івана – на врожай огірків.
- Якщо на Іванів день буде грім, то горіхів уродиться мало і вони будуть пусті. Про ці та інші традиції, обряди, звичаї Івано-Купальського свята можна розповісти під час проведення
 літературно-музичної години Чари купальської ночі , Очисна сила купальського вогню
 театралізованого свята- На калину роса впала – в нас на вулиці Купала інформаційно-пізнавальної години-
«Ти пливи, вінок, водою пливи…»
та інших заходів.
Заключним святом літнього циклу є
Спас
. У серпні Спас святкується го, гота- го серпня.
Слово "спас" - скорочена народна вимова від спаситель рятівник, яким церква іменує Ісуса Христа.
Свято прийшло до нас з Візантії. На Русі воно встановлено 14 серпня 1164 року на честь перемоги київського князя Андрія Боголюбського над іновірцями. Свята швидко входили в побут, тому що вони збігалися з народними традиціями, які пов’язувалися з завершенням жнив та сівбою озимини Перший Спас - перший засів, дозріванням яблук, груш та інших фруктів, дозріванням меду. /. У перший спас - медовий - несуть до церкви святити мед. У другий - Яблучний Спас - яблука, груші, мед , колосся жита, пшениці, головки маку, оскільки наці дні припадає свято "Маковія" - в честь сімох мучеників - братів Маккавеїв. Свято третього Спаса Спас на полотні, присвячене поверненню Ікони Христа Спасителя в Константинополь /944 р, яка до пограбування її мусульманами висіла над головними воротами міста.
 Прийшов Спасу гості до нас»,«Святий Спас приготував усього про запас - такі години народознавства можна провести в бібліотеці.
Свята осіннього циклу

Всякому літу приходить кінець, - говорить народна мудрість. Осінь завжди красива, барвиста. Всі люблять цю пору року. Зал під час заходів

9 можна прикрасити по-осінньому: гірлянди з листя, осінні квіти, кетяги калини. Бажано зробити виставку Дари Таврійської осені, де разом з книгами представити фрукти, овочі, баштанні культури.
Свято
Покрови Пресвятої
- одне з найбільших осінніх християнських свят, яке щорічно відзначається 14 жовтня. Воно пов'язане з появою водній із церков міста Константинополя ікони Богоматері, яка покрила людей своїм омофором покровою і захистила їх від ворожої облоги.
Згодом київські князі узаконили це свято на Русі, як небесну силу заступництва і захисту. З того часу у багатьох селах на її честь будували і освячували храми. Появилось багато сіл, які носять назви “Покровка”, Покровське, “Новопокровка”,…
Покрова була головним святом Запорізької Січі. Під покровом Богоматері запорожці не боялись ні ворожого вогню, ні грізної морської стихії. Тому на Запоріжжі була збудована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.
Свято Покрова збігається з завершенням польових робіт, осінніми весільними обрядами. Вона вважається покровителькою шлюбу, тому дівчата поспішали в цей день до церкви і ставили свічку Богородиці і молилися Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зісталася дівкою.
« Покрова – берегиня роду, Свята Покровонько, накрий мою головоньку
- години народознавства та інші заходи можна провести в бібліотеках восени.


Враховуючи необхідність відродження національних традицій необхідно збирати відповідні матеріали про народні свята та обряди, які вшановували наші предки. Щоб матеріал був доступний для всіх, його можна розмістити на стенді, під загальною назвою
« У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай.
Стенд скласти з окремих невеликих планшетів, на яких представити опис окремих святі обрядів.
Підтекстом наклеїти кольорові фотознімки, малюнки вирізки з журналів, підібрані за тематикою планшета. Стенд прикрасити українським орнаментом. На початку стенда, поряд з заголовком - вінок з пшеничного колосся і польових квітів як символ багатства і краси.
Весь матеріал експозиції можна розмістити і оформити й по-іншому, в залежності від ваших естетичних смаків. Планшети можуть бути різної форми і величини. Якщо в бібліотеці немає вільних стін, цей матеріал можна розмістити на тем. полиці, зробити перекидний календар, альбом. Приклад цитати на стенді У час нашого національного відродження повернімося до духовного надбання предків, їхніх добрих традицій, свят, народних пісень і танців, колядок, щедрівок, веснянок, в яких живе душа народу, його історія, національна гордість. З метою обізнаності ваших читачів зі звичаями українського народу, традиціями, народними святами тощо, потрібно провести невеличке дослідження, яке допоможе Вам у Вашій подальшій роботі :
- Що визнаєте проукраїнські звичаї та обряди
- Збереглися у вашій родині українські звичаї та обряди
- Які свята і традиції користуються популярністю у ваших сім'ях?
- Яких традицій будете дотримуватись у вашій майбутній сім'ї? чому І т.п.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал