Учнівський проект



Скачати 239.16 Kb.
Дата конвертації25.12.2019
Розмір239.16 Kb.
ТипРеферат


Міністерство освіти та науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра історії України

Факультет історії, політології та міжнародних відносин



Реферат

на тему:

«УЧНІВСЬКИЙ ПРОЕКТ»

Виконала:

студентка факультету історії, політології

та міжнародних відносин

групи ІЮ-41

Китун Т. С.

Перевірила:

Ст.в. Бондар І. В.

Рівне 2019

ПЛАН

Вступ ……………………………………………………………………….3

1. І етап. Організація проекту………….…………………………………..5

2. II етап. Планування проекту………………….………………………..11

3.III етап. Реалізація проекту………………………….………………….16

4.IV етап. Підсумок проекту…………………………….……………….18

Висновки …………………………………………………………………20

Список використаної літератури………..…………………………….22

Вступ

Хто сьогодні працює в освіті цілком погоджується зі словами відомого громадського діяча та депутата Верховної Ради України Ірини Гриневич: «Зараз в Україні учителі 20 століття вчать дітей 21 століття за методиками 19 століття». Сучасна школа в Україні дуже потребує змін, оскільки вона перетворилася на територію рутинного навчання великої кількості предметів, відбування уроків, з великим обсягом домашніх завдань, і, відповідно, повним знеохоченням до навчання у більшості учнів.

Що в нашій уяві виникає, коли ми думаємо про успішну школу? Очевидно, найсучасніші методики викладання навчальних предметів для кращого засвоєння якомога більшої кількості знань учнями. Та виявляється в успішних країнах Європи найважливішим у навчально-виховному процесі є не знання, а виховання, і, зокрема, виховання духовних та громадянських цінностей у дітей. А що ж зі знаннями? В наш інформаційний вік, вік комп’ютерів, інтернету та інших засобів комунікації, не обов’язково бути «ходячою енциклопедією», а важливо набуті знання використовувати на практиці. Це ще один важливий аспект сучасної освіти. І, зрештою, найважливіше - необхідно створювати всі умови для цікавого, не переобтяженого, корисного навчання учнів.

Тому в сучасній освітній практиці дуже важливо використовувати проектну діяльність, яка може охопити всі вищезгадані аспекти.



Актуальність досвіду полягає в реалізації основних завдань сучасної освіти – виховання покоління, яке готове теорію застосувати на практиці, яке розуміє, «що все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно і де я можу ці знання застосувати». А тому й необхідно розвивати і впроваджувати метод проекту, основними ознаками якого можна вважати формування важливих для життя в суспільстві компетентностей, у першу чергу соціальної, яка включає:

 мовну, комунікативну компетентності;

 інформаційну компетентність (учні вчаться шукати, аналізувати, структурувати інформацію, формувати власну точку зору);

 критичне мислення, здатність розв’язувати проблеми, працювати індивідуально, у групах, у колективі, бажати та вміти навчатися протягом життя;

 формування громадянської активності, усвідомлення національних та загальнолюдських цінностей, уміння визначати своє місце в суспільстві;

 формування соціально-побутових навичок (вони формуються під час створення плакатів, буклетів, публікацій тощо);

 формування ціннісних орієнтацій: вчаться керувати емоціями, свідомо приймати рішення, формують світогляд, усвідомлюють особисту роль.

Перспективність досвіду полягає у створенні умов, за яких учні адаптуються до нових способів навчання, вчаться самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити, розв’язувати будь-які проблеми, пов’язані з використанням різноманітних форм роботи (індивідуальної, парної, групової тощо) і засобів навчання, а також інтегрувати знання та вміння з різних галузей знань.

Метод проекту – це метод пошуку, тобто така організація навчання, при якій учні набувають знань в процесі планування та використання практичних завдань-проектів. Проект дає можливість тісно пов’язувати теорію з практикою. Він викликає інтереси та захоплення учнів комп’ютером, літературою, музикою, образотворчим мистецтвом та ін. Робота над проектами допомагає вчителю пізнавати дітей, а в дітей з’являється можливість більше пізнавати вчителя.


  1. І етап. Організація проекту

Етап визначення вчителем стратегії діяльності, яка полягає у виборі виду й теми проекту, формулюванні провідної проблеми та дидактичної мети. До роботи на цьому етапі молодші школярі не долучаються.

Видова характеристика навчальних проектів

При визначенні виду навчального проекту рекомендуємо користуватися класифікацією, пропонованою Є. Лолат.



За домінуючою діяльністю розрізняють такі проекти:

• прикладні. Проекти мають визначену структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Результат проекту обов'язково втілюється в матеріальну форму та зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників, спрямований на впровадження в практику.

• рольові (ігрові). Учасники виконують певні ролі, які обумовлені характером та змістом проектів. У проектах засобами гри імітуються соціальні або ділові відносини. Результати роботи намічаються на початку, проте повністю виявляються лише в самому кінці проекту. Структура проекту залишається несталою до завершення роботи.

• ознайомлювально-інформаційні. Проекти спрямовані на збір інформації про певний об'єкт чи явище. Передбачається ознайомлення широкого загалу (учнів іншого класу, школи, батьків) з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проекти виконуються за таким планом: формулювання мети, робота з різноманітними джерелами інформації, обробка матеріалів, оформлення результату, його презентація. Проте, у ході роботи допускається корекція структури проекту.

• мистецькі (творчі). Домінуючим аспектом проектів є відповідне оформлення та презентація результату. Такі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вони плануються залежно від жанру кінцевого результату та його представлення. Однак оформлення результату проекту потребує чіткої структури обраної форми у вигляді сценарію, статті, репортажу, газети, виставки та ін.

• дослідницько-пошукові. Діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень. Складаються з таких етапів: постановка проблеми; формулювання гіпотези; планування та розробка дослідницьких дій; збір інформації, її аналіз та узагальнення; підготовка та оформлення результату проекту; публічна презентація результату; рефлексія, висновки.

За предметно-змістовою галуззю виділяють такі проекти:

• монопредметні. Провідна проблема таких проектів вирішується вмежах одного навчального предмета, хоча для її вирішення залучаються знання з інших галузей. Проекти вимагають чіткого формулювання цілей, методичних завдань, а також визначення компетентностей, яких у результаті мають набути учні.

• міжпредметні. Зміст проектів охоплює кілька навчальних предметів. Такі проекти вимагають злагодженої роботи творчих груп, чіткого визначення дослідницьких завдань, проведення проміжних звітів.

• надпредметні (позапредметні). Проекти інтегрують знання з різних галузей, у тому числі з тих, які не входять до курсу початкової школи. До їх організації долучаються спеціалісти різного фаху.



Проекти за характером координації поділяються на такі види:

• з безпосередньою координацією. Такі проекти впроваджуються на початковій стадії ознайомлення учнів з проектною діяльністю. У ході всього проекту вчитель планує діяльність учнів; організовує виконання дослідження; допомагає знаходити необхідну інформацію, учить опрацьовувати її; слідкує за дотриманням обумовлених термінів виконання проекту; спільно з учнями організовує презентацію результатів; бере безпосередню участь в оцінюванні проектної діяльності;

• з прихованою координацією. Такі проекти застосовуються за умови наявності в учнів певного досвіду проектної діяльності. Учитель виконує роль рівноправного учасника. Більшу активність він виявляє на початковому етапі проектування, а далі — виконує роль консультанта.

Проекти за характером контактів поділяються на такі види:

• серед дітей однієї вікової групи. Найчастіше до складу учасників таких проектів входять учні одного класу;

• серед дітей різновікової групи. Такі проекти мають статус загально - шкільних, районних, міських, регіональних або міжнародних.

За кількістю учасників виділяють такі проекти:

• індивідуальні. Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації. Тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей.

• парні. Проект виконує двоє учнів. Вони складають спільний план дій; визначають форму представлення результату; добирають творчуназву свого проекту; беруть активну участь в організації публічного захисту проекту.

• групові. Кількість учасників визначається на етапі планування; вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об'єднуватись за інтересами (чи особистими симпатіями). Робота в групі полягає в тому, щоб у процесі розробки навчального проекту учасники обмінювались власним досвідом, радились один з одним, училися знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп учасників; гнучко підпорядковує її спільній темі та меті; проводить індивідуальні консультації, а за потреби — надає допомогу.



За тривалістю проекти бувають:

• короткострокові. Проекти тривають від двох до шести годин (або уроків);

• середньої тривалості. Тривають від тижня до місяця;

• довгострокові. Тривають від одного до кількох місяців.



Вибір теми навчального проекту

Вибір учителем теми навчального проекту залежить від навчальної ситуації з певних предметів, власних професійних інтересів, можливостей та здібностей учнів. Формулювання назви проекту відрізняється від навчальної теми. Воно має бути висловлене «живою», природною для дітей мовою, викликати безпосередній інтерес до предмету майбутньої діяльності.

Повідомлення теми проекту — це своєрідна рекламна кампанія. Форма її подачі має вплив на створення відповідного мотиваційного середовища, на активність учасників проекту. Це може бути емоційна розповідь, імітація життєвої проблеми, бесіда на основі конкретної ситуації в класі тощо. У будь-якому випадку в учнів має виникнути інтерес, відчуття деякої причетності до вибору теми чи обізнаності в ній. .

Якщо проектна діяльність уже стала зрозумілою та прийнятною для учнів, вони можуть запропонувати свої теми, керуючись при цьому не лише пізнавальними, а й творчими або прикладними потребами.



При виборі теми проекту вчителю варто орієнтуватись на такі критерії:

• чи дійсно серйозно захопить учнів пропонований проект;

• чи піддаватиметься він успішній реалізації з їхнього боку;

• чи буде мати практичний, особистісно чи соціально значущий результат; чи зумовить виконаний проект у процесі його реалізації подальшу серію проектів.



Формулювання провідної проблеми та дидактичної мети

Як уже зазначалося, в основу кожного навчального проекту покладене вирішення певної проблеми. З її формулювання, у свою чергу, випливають мета й завдання проектної діяльності учасників,

Визначаючи проблему проекту, вчитель має усвідомлювати, чи вона буде актуальною для учнів, стане стимулом їхньої активної пізнавальної діяльності, а її вирішення зумовить утворення нових знань і засвоєння нового соціального досвіду.

Постановка проблеми передбачає створення проблемної ситуації— психічного стану учня, пов'язаного з відчуттям інтелектуального утруднення, яке скеровує розумову діяльність на подолання проблеми.



Ознаки проблемної ситуації:

• необхідність виконання дій, які породжують пошукову пізнавальну потребу в новому способі діяльності;

• невідоме, яке потрібно розкрити й пояснити;

• можливості учнів щодо виконання поставленого завдання.

Зауважимо, що постановка проблеми не завжди призводить до проблемної ситуації. Проблема не цікава учням, якщо вона не пов'язана з їхнім життям, має загальний характер або не адекватна рівню знань і вмінь (є занадто простою чи складною).

Педагогічним орієнтиром і, водночас, важливою складовою організації навчального проекту є визначення вчителем дидактичної мети в освітньому, розвивальному, виховному аспектах з акцентом на соціалізуючому. Наведемо приклади таких формулювань.



Освітній аспект:

• створити в учнів образ цілісного знання;

• підвищити мотивацію учнів для отримання нових знань;

• виробити вміння конструювати свої знання;

• дати уявлення про найважливіші методи наукового пізнання (формувати вміння висувати й обґрунтовувати задум, самостійно поставити і сформулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації);

• формувати вміння висловлювати, аргументувати та захищати свої ідеї;

• ознайомити зі способами роботи з інформацією;

• формувати навички самоорганізації (планування діяльності, програмування дій, корекція етапів і способів діяльності, гнучкість і варіативність дій).



Розвивальний аспект:

• розвиток творчих здібностей особистості;

• розвиток критичного мислення (здатність до планування, гнучкість мислення, готовність виправляти власні помилки, пошук компромісних рішень);

• розвиток навичок аналізу та рефлексії (встановлення причиново-наслідкових зв'язків, виділення суттєвих ознак з орієнтацією на поставлену мету, моделювання конкретного чи абстрактного продукту);

• уміння визначити власну позицію, планувати свою роботу й час;

• розвиток комунікативних умінь і навичок;

• уміння презентувати результати своєї роботи.

Виховний аспект:

• виховання значущих загальнолюдських цінностей (соціальне партнерство, толерантність, діалог);

• виховання почуття відповідальності, самодисципліни і самоорганізації; бажання виконати роботу якісно.



Соціалізуючий аспект:

• вироблення власного погляду на події;

• усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді;

• застосування особистого досвіду учнів та узгодження його з науковим змістом проекту;

• стимулювання учнів до самооцінної освітньої діяльності;

• формування та розвиток здібностей учнів організовувати інших.




  1. II етап. Планування проекту

Етап організації проектної діяльності учнів. Учитель ознайомлює дітей із загальною темою навчального проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку підпроблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи вирішення проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає в її плануванні.

Після такого «занурення» в проект організовується активна спільна (чи індивідуальна) проектна діяльність учнів. Для цього, за бажанням учасників, утворюються робочі групи й обирається напрям діяльності, який узгоджується із загальною темою та ідеєю проекту. Учасники визначаються із формою представлення результатів.

На цьому етапі ініціатива переходить до учнів. Варто взяти до уваги, що виконання певних завдань за прямою вказівкою вчителя може не співпадати з нахилами та бажаннями дітей. Коли ж мету ставлять учні, то найчастіше вони творчо підходять до її реалізації. Таким чином, школярі отримують можливість усвідомлено організовувати власну діяльність, виявляти свою індивідуальність, втілювати творчі задуми.

Вибір учнями напряму діяльності та шляхів вирішення проблеми

Ставлячи перед учнями проблему, учитель передусім має заінтригувати їх, по-перше, важливістю її подолання в конкретній ситуації; по-друге, показати власну зацікавленість у цій проблемі та виявити готовність брати участь у її вирішенні. Така емоційно забарвлена атмосфера стимулює учнів до активної взаємодії в процесі розробки проекту. Водночас учитель дає зрозуміти, що відповідний результат можна отримати за умов оперативності, узгодженості дій, цілеспрямованості, активності, дослідницького характеру діяльності тощо.

Під час формулювання проблеми індивідуальних проектів учні мають насамперед з'ясувати, що їх цікавить у певному об'єкті або що вони хочуть про нього дізнатися. Допоміжними можуть бути такі питання:

— Як використовується певний об'єкт? Як він виконує свої функції?

Які незвичні функції міг би виконувати?

— Що можна змінити, щоб покращити об'єкт?

— Що на цей об'єкт впливає добре, а що — погано? На що він

впливає? Як змінити цей вплив?

— Яке минуле в об'єкта? Звідки він походить?

— Як цей об'єкт змінювався з часом? Як би міг змінитися в майбутньому?

— Чим наш об'єкт схожий чи відрізняється від інших?

— Де може знаходитись об'єкт?

Після визначення провідної проблеми колективно обговорюються можливі шляхи її вирішення. У цьому випадку характер діяльності учасників залежить від виду проекту за предметно-змістовою галуззю.

Формування робочих груп

Кількість учасників проекту визначається залежно від складності та масштабу передбачуваної діяльності, а також від бажання учнів. Якщо проект груповий, потрібно об'єднати учасників у групи, визначити функції кожного учня, чітко окреслити проблемне поле діяльності, цілі та задачі. Важливим моментом організації груп є формування учасниками правил спільної роботи, наприклад:

• придумати (підібрати) девіз команди;

• працювати дружно, злагоджено, разом;

• усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно;

• викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця,

не перебивати;

• радитись із товаришами, приймати рішення спільно;

• висловлюватися по суті справи, не відволікатися на стороннє;

• «запозичати» ідеї в інших груп з їхнього дозволу;

• бути доброзичливими, старанними, відповідальними;

• доводити свою справу до кінця та ін.

Якщо хтось із учнів виявив бажання працювати окремо, учителю варто зайняти позицію консультанта й коректно скеровувати діяльність школяра.

Визначення виду майбутнього результату та форми представлення

Вид продукту, який буде отримано в результаті розробки навчального проекту, залежить від теми та характеру провідної діяльності. Це може бути малюнок, плакат, газета, сценарій, літературний твір, макет, модель, ескіз, побутовий виріб, костюм, web-сайт, відеосюжет тощо. Продукт проектної діяльності засвідчує підсумок вирішення поставленої проблеми.

Отриманий результат презентується у відповідній формі: урок-проект, класне свято, вистава, екскурсія, конкурс, виставка творчих робіт, фотогалерея, веб-сторінка тощо.

Складання учнями плану роботи над проектом

Учні за допомогою вчителя визначають послідовність питань, на які потрібно буде відповісти в ході самостійного дослідження, тобто складають індивідуальний план; між учасниками проекту розподіляються обов'язки щодо пошуку та обробки інформації.

Планування пошукової діяльності учасників проекту залежить від об'єкту дослідження. Якщо таким об'єктом є певний предмет (орієнтовні теми проектів: «Вирощування квітів до Дня матері», «Чому висихає річка Либідь?»), учасники проекту обмірковують:

• що з цим предметом можна робити, як використовувати;

• як його пізнавати;

• яку інформацію про нього потрібно зібрати, як її обробити й

узагальнити;

• як цей предмет можна змінити, покращити;

• в який спосіб презентувати результат проекту.

Якщо об'єктом дослідження є інформація, учасники знаходять відповідь на головне питання: що ми хочемо дізнатися про певний об'єкт? Така діяльність має переважно пізнавальний характер.

Якщо об'єктом дослідження є проблема , обирається ситуація або об'єкт, з якими вона пов'язана. Під час дослідження спочатку з'ясовується сутність проблеми, а потім розробляються варіанти її вирішення. Учасники проекту знаходять відповіді на такі питання:

• що нас не задовольняє?

• що нам заважає?

• що хотіли б покращити?

• якою є позиція інших людей щодо цієї проблеми?

Якщо предметом дослідження є конкретна справа, з'ясовується насамперед її корисність. Не занурюючись у дослідження проблеми, плануються дії щодо виконання цієї справи. Така діяльність має переважно організаційний характер.



Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників

На другому етапі також визначаються критерії оцінювання проектної діяльності учасників. Враховуючи, що провідною метою проектної діяльності є самоствердження учня, зміцнення або підвищення його суспільного статусу, сприймання та визнання його суб'єктного досвіду, оцінка навчального проекту повинна мати вербальний стимулюючий характер. Для цього необхідно пояснити учням особливості оцінювання їхньої діяльності (оцінюється сам процес, а не результат; не застосовується оцінювання в балах); які критерії оцінки будуть використовуватись; в який спосіб буде відбуватися цей процес (оцінювання експертною групою, самооцінювання, взаємооцінювання).



Орієнтовні критерії оцінювання проектної діяльності можуть бути такими:

• активність кожного учасника проекту відповідно до його можливостей;

• характер спілкування та взаємодопомоги;

• глибина розкриття проблеми;

• використання інформації з різних галузей знань;

• естетика оформлення результату;

• соціальна (практична) значущість результату;

• вміння презентувати проект тощо.



3.III етап. Реалізація проекту

Етап відрізняється інформаційно-операційним характером діяльності учасників. Учні за допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідні матеріали, безпосередньо виконують поставлені завдання проекту. Педагог займає позицію консультанта, а за потреби—координатора; він спрямовує пошукову діяльність школярів в оптимальному напрямі. Етап завершується виготовленням освітнього продукту, визначеного на попередньому етапі діяльності.



Визначення джерел потрібної інформації

Значні труднощі в учнів у процесі проектної діяльності викликає робота з інформацією, адже розробка проекту потребує вмінь, що виходять за межі шкільної програми. Оскільки в молодших школярів недостатньо досвіду роботи з інформаційними джерелами, учитель має координувати означений процес.

Спочатку діти з'ясовують, до яких джерел вони мають доступ, після цього між учасниками розподіляються обов'язки щодо збору інформації за визначений проміжок часу. Отримані матеріали аналізуються; відбираються ті, які безпосередньо стосуються сформульованої проблеми проекту; з ними ознайомлюються всі учасники.

Самостійна пошукова робота учнів

Однією з визначальних складових проектної діяльності є самостійна робота дітей. Вона дає змогу на основі наявних знань, умінь та здібностей учнів ставити перед ними творчу пошукову задачу. Педагогічна функція такого виду діяльності полягає в індивідуалізації навчання, розширення обсягу знань в умовах диференціації навчання.

У процесі самостійної пошукової роботи для розв'язання поставленої проблеми учень застосовує елементи свого формалізованого досвіду. Проте відповідні знання переважно використовуються із суттєво новою функцією, завдяки чому виникає продуктивний процес отримання нової інформації, засвоєння раціональних способів діяльності. Отже, під час виконання такої роботи в учня накопичується новий досвід діяльності на рівні засвоєння творчих дослідницьких методів пізнання. Цей досвід може бути перенесений не лише на розробку проектів іншого виду, а й на навчальний процес у цілому.

Самостійна пошукова робота підпорядкована певній логіці та здійснюється за таким алгоритмом:

• усвідомлення проблеми власного пошуку;

• з'ясування незрозумілих питань;

• спостереження, збір фактів, доказів;

• аналіз та узагальнення зібраних даних;

• узгодження виконаної роботи із запланованою;

• висновки.

Виготовлення освітнього продукту

Проведене учнями дослідження завершується застосуванням здобутих знань у практичній роботі. її результатом має бути реальний освітній продукт, наділений суб'єктивною або об'єктивною цінністю. Отримавши його, учні мають дати відповідь на такі питання:

— Які знання знадобилися в практичній роботі?

—Який особистий досвід змогли використати? Який новий досвід отримали?

— Що змінилося в результаті виконання проекту?

— Що покращили для себе чи для інших людей?



4.IV етап. Підсумок проекту

На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення та презентація його результату, аналіз й оцінка проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактом, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

Педагогічна цінність проектної діяльності полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності. На підсумковому етапі учителя передусім цікавить, як працювали діти, як змогли реалізувати свої можливості, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і вмінь набули. Для учнів цей етап пов'язаний із демонстрацією зростання своєї компетентності.

Презентація результатів навчального проекту

Під час публічного представлення проекту його учасники ознайомлюють присутніх із поставленими завданнями; розповідають, що нового дізналися та навчилися; демонструють результат своєї діяльності; доводять його цінність; діляться власними враженнями; будують плани на майбутнє. У цьому випадку доцільними будуть запитання, які дозволять присутнім уявити, як здійснювалася розробка проекту. Наприклад:

— Чому ви вирішили працювати над цим проектом?

— У чому полягав задум проекту?

— Якими були пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми? Чому вони не всі були використані?

— Чи достатньо було у вас знань для розробки проекту? Якими джерелами користувались, щоб отримати нові знання?

— Чого навчились під час роботи над проектом?

— Що в роботі було найскладнішим? А що найцікавішим?

— Чи виникали нові ідеї під час самостійної пошукової роботи?

— Чи задоволені ви отриманим результатом? Як він буде використовуватись?

— Як можна покращити проект? Яку ще проблему вам хочеться вирішити?

На цьому етапі проходить оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями: учні дають оцінку внеску кожного учасника творчої групи, а вчитель оцінює діяльність групи в цілому. Важливо, щоб підсумок роботи над навчальним проектом відбувався в урочистій атмосфері, адже це посилить радість пошуку та активізує набуття нових, незвичних для повсякденного навчального процесу знань та умінь, дозволить учням відчути їх соціальну значущість.



При підготовці до презентації проектів слід врахувати такі моменти:

• визначення дати й місця презентації;

• складання сценарію захисту;

• визначення переліку гостей (за бажанням учнів);

• оформлення запрошень;

• підготовка приміщення;

• запрошення гостей;

• стендова інформація про захід.

Велике значення для школяра має стимулювання його роботи. Для цього можна використати грамоти чи пам'ятні подарунки, але обов'язково для кожного учасника. Якщо одночасно відбувається презентація кількох проектів, не варто влаштовувати змагання і присуджувати місця.

Висновки

Формування основ проектної діяльності як способу активного здобування знань та їх практичного застосування є одним із засобів навчання, розвитку та виховання школярів. Організовуючи таку діяльність, учитель знайомить учнів з її особливостями, учить свідомо будувати власну повноцінну діяльність, яка включає три стадії: мотиваційну, операційно-виконавчу, рефлексивно-оцінювальну.

Долучаючись до проектної діяльності, її учасники працюють над навчальним проектом, пов'язаним із вирішенням певних проблем. При цьому вони набувають знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмету, а за своїм особистісним сенсом — за межі звичного шкільного середовища, пов'язуючи учнів з реальними соціальними проблемами.

Цей метод спонукає учнів самостійно пройти всі етапи дослідження обраної теми, формує навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності. І це дуже важливо, адже, як показала практика, старшокласники і студенти рано перестають думати, самостійно розмірковувати в основному через те, що їм простіше запитати когось, хто знає, ніж шукати відповідь самим і думати над нею.

Завдяки такому способу навчання забезпечується комфортне психологічне самопочуття тих, хто навчає, й тих, хто навчається, а також зниження конфліктних ситуацій на уроках. Створюються сприятливі передумови для підвищення рівня загальнокультурної підготовки школярів, розвитку їхнього творчого потенціалу. Психологічно грамотно організований процес навчання забезпечує можливість формування іншого типу особистості: людини обізнаної, комунікабельної, здатної до саморозвитку та самоорганізації.

При використанні методу проекту виникає ситуація, коли для вчителя велику цінність становить не лише сам результат, а й ставлення учня до матеріалу, бажання не тільки вивчити його, довідатись щось нове, але й здатність реалізувати себе в пізнавальній діяльності, досягти бажаного.



Використання методу проекту має забезпечити необхідний рівень компетентності особистості для життєвого самовизначення. Завдання перед учителем полягає в необхідності змінити умови навчання так, щоб більшість учнів училися на рівні пізнавальних інтересів, що зростають.

Список використаної літератури:

1.Баханов К. О., Нищета В. А. Життєтворчі проекти в навчанні історії України : Посібник для вчителя. – Х. : Основа, 2008.– С. 10–11.

2. Клименко А. В., Подколзина О. А. Проектная деятельность учащихся // Преподавание истории и обществознания в школе. – 2002. – №9. – С. 69–75. 3. Комар О. В. Викладання за інтерактивними технологіями / О. В. Комар // Рідна школа. – № 5. – С. 23–25.

4. Полат Е.С. Как рождается проект. – М.,1995 – С. 10–11.

5. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии : учебное пособие / Герман Константинович Селевко. – М. : Народное образование, 1998. – С. 152–154.

6. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. – К. : Радянська школа,1985. – С. 207.

7. Чорна М. І. Метод проектів на уроках історії. – Тернопіль–Харків : Видавництво «Ранок», 2011. – 160 с. – (Серія «Нові педагогічні технології»).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка