Удк [378. 126+373. 62]: 53 Генадій Шишкін




Скачати 96.79 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.02.2017
Розмір96.79 Kb.
ТипАнализ

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
411
УДК [378.126+373.62]:53
Генадій Шишкін,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Бердянський державний педагогічний
університет
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО
ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ

У статті йдеться про удосконалення системи підготовки
майбутнього вчителя технологій до організації технічної творчості учнів.
Аналізуються основні етапи формування у студентів навичок технічного
конструювання. Визначено комплексні критерії для визначення рівнів
сформованості готовності випускників до організації фізико-технічної
діяльності учнів.
Ключові слова: творчість, фізика, майбутній учитель, технологія,
критерій.

В статье рассматривается система подготовки будущих учителей
технологий
к
организации
технического
творчества
учащихся.
Анализируются основные этапы формирования у студентов навыков
технического конструирования в процессе изучения физики. Определены
комплексные критерии уровней готовности выпускников к организации
физико-технической деятельности учащихся.
Ключевые
слова:
творчество,
физика,
будущий
учитель,
технология, критерий.

A system of training of future teachers of technology to technical
creativity of students is revived in the article. The main stages of the students’
skills in technical design in the study of physics is also analyzed. Complex
criteria in the readiness of graduates to the organization of physical and
technical activities of the students are identified.
Key words: creativity, physics, future teacher, technology, criteria.
Сучасна багатопрофільна середня школа потребує фахівців не тільки з глибокими фундаментальними знаннями, широким світоглядом, високим рівнем інтелектуального й творчого хисту, але й спеціалістів, що володіють навичками організації науково-технічної творчості учнів.
Учитель повинен володіти, насамперед, системою знань, пов’язаних з проектуванням навчального процесу в профільних класах. Враховуючи
індивідуальні особливості своїх учнів, учитель повинен уміти спроектувати навчальний процес спрямований на максимально ефективний шлях розвитку творчих здібностей учнів.

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
412
З цієї причини підготовку студентів до організації науково-творчої роботи в школі ми розглядаємо як необхідну складову в системі фахової підготовки майбутніх учителів технологій. Діяльнісний підхід до системи підготовки майбутніх учителів дозволяє вирішити завдання, що ставить суспільство перед системою освіти.
Процес формування творчої особистості учнів у сучасній школі багатогранний і складний, він вимагає від учителя вміння правильно оцінити природні дані учнів, знайти найбільш раціональні шляхи максимальної реалізації творчого потенціалу кожного школяра.
Розв’язувати ці складні дидактичні завдання може тільки вчитель, який володіє достатніми навичками проведення дослідницької роботи з учнями, уміє аналізувати різні методичні ситуації, моделювати їх, визначати шляхи й засоби навчання і виховання. Завдання педагогічного університету полягає в підготовці фахівця з високим рівнем творчого потенціалу.
Проблема формування творчої активності була предметом дослідження зарубіжних та вітчизняних науковців (І. Бех, Л. Виготський,
Б. Ельконін, О. Леонтьєв, І. Лернер, А. Маслоу, Ж. Піаже, С. Рубінштейн та інші).
Науковцями доведено, що інтелектуальний розвиток особистості є безперервний процес, який здійснюється у навчально-пізнавальній діяльності.
Найбільш активно процес
інтелектуального розвитку проходить під час творчого використання теоретичних знань у практичній діяльності. Тому залучення студентів та учнів шкіл до технічного конструювання, під час навчання фізики, складають сприятливі умови не тільки для глибокого засвоєння теоретичних знань, а й для розвитку творчих здібностей тих, кого навчають.
Інтегративні знання природничо-наукових і технічних дисциплін є основою для найбільш ефективного розвитку інтелектуальних якостей людини.
Учені виокремлюють такі компоненти творчої активності особистості як: мотиваційний (інтерес, потреби, ціннісні орієнтації); операційний (репродуктивні, стандартизовані, творчі дії); інформаційні
(сприйняття матеріалу, актуалізація матеріалу, зв’язок відомого і невідомого) [1].
Активний творчий процес відбувається лише в умовах певної організації навчально-виховного процесу. Творча діяльність – це найвища форма людської діяльності.
Результатом творчого процесу
є цілеспрямована зміна людиною навколишнього світу, створення нового, яке до цього не існувало і яке має суспільне значення [3].
Творчий потенціал особистості – інтегрована властивість, яка поєднує в собі як уроджені, так і набуті якості. Таким чином, основою творчого потенціалу є не просто задатки, а й навички набуті, у процесі практичної діяльності студента.

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
413
Узагальнюючою думкою науковців є те, що в процесі організації певного виду освітньої діяльності у студентів формуються відповідні здібності та якості особистості [2; 4].
Система професійної підготовки в педагогічних університетах вимагає такого підходу, який дозволяє виявити і максимально розвинути
інтелектуально-творчі здібності студентів, сформувати навички виявлення творчого хисту учнів. Ця система повинна мати цілісний та безперервний характер.
Мета статті полягає в спробі представити фізико-технічну творчість студентів, як вагомий чинник розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх фахівців та необхідну умову підготовки випускників до організації технічної творчості учнів.
Починаючи з першого курсу й протягом усього періоду навчання, бажано, щоб кожний студент брав участь у науково-технічних дослідженнях викладачів і кафедр.
Залучення студентів до технічної творчості не повинно бути чиєюсь особистою ініціативою, результатом ентузіазму окремих викладачів. Треба намагатися, щоб воно перетворювалося в обов’язковий нормативний засіб підготовки майбутніх фахівців. Проблема залучення студентів до наукової та технічної діяльності полягає, передусім, у розвитку у студентів потягу до дослідницької роботи, до творчого рішення технічних проблем, до формування вмінь і навичок використання експериментальних засобів пізнання.
Наукова діяльність студентів планується поетапно з постійним підвищенням рівня складності завдань, з переходом до самостійного розв’язання пошуково-творчих задач. У Бердянському державному педагогічному університеті розвиток здібностей майбутніх фахівців до технічної творчості ми починаємо з першого курсу при вивченні загальної фізики. На першому етапі (І–ІІ курси) студенти виконують завдання навчального характеру. Завдання пов’язані, в основному, з технічним удосконаленням фізичного обладнання. Під керівництвом викладачів студенти оволодівають теоретичними знаннями та основами методів конструювання об’єктів техніки.
На другому етапі формування навичок фізико-технічної діяльності
(ІІІ–IV курси) студенти виконують завдання, що носять в основному
індивідуальний характер. Вони залучаються до дослідницької роботи у фізико-технічних гуртках, лабораторіях кафедр, за планами окремих викладачів. На даному етапі важливого значення набуває робота студентів з проектування та вдосконалення об’єктів техніки. Завершальним моментом формування дослідницької навичок є виконання курсових робіт, пов’язаних з проектуванням технічних пристроїв.
Заключним, третім, етапом творчої діяльності студентів є розробка технічного об’єкту з подальшим дослідженням його фізико-технічних

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
414 властивостей. Найбільш привабливим у цьому плані є виконання дипломного проекту, пов’язаного з проектуванням і виготовленням технічного об’єкту.
На цьому етапі майбутній фахівець одержує певні знання з психології та педагогіки, але він не вміє використовувати їх у сукупності вмінь, які адекватні завданням, з якими він зустрінеться у своїй професійній діяльності. Досвід багатьох університетів показує, що знання студентів з фізики фактично є формальними.
Практика роботи вчителів, які тільки починають педагогічну діяльність, показує, що успіх їх творчої діяльності в школі залежить не тільки від їх ерудиції, здібностей у галузі фізики, педагогіки, але й значною мірою від їхніх особистісних нахилів до пошуково-творчої діяльності, їх психологічних особливостей. Ці якості повинні бути закладені й розвинуті під час навчання в університеті. Первинні навички дослідницької роботи формуються при вивченні курсу загальної фізики, а після цього розвиваються системно при вивченні професійно спрямованих дисциплін.
Сьогодні процес підготовки майбутніх фахівців інженерно- педагогічних та технологічних спеціальностей педагогічних університетів до організації науково-технічної творчості учнів має не систематичний характер. Найбільш суттєвим недоліком у системі підготовки є те, що до технічної творчості залучається обмежена кількість студентів, у той час як навичками організації та проведення науково-технічної роботи з учнями повинен оволодіти кожний випускник університету.
Такий підхід дозволяє підвищити інтерес до цієї дисципліни, формувати в них навички застосування знань з фізики до розв’язання проблем техніки.
Узагальнюючи теоретичний матеріал з даної проблеми, та, спираючись на практичний досвід, можна зробити висновок, що становлення професійної готовності вчителя-предметника вимагає цілісного формування професійних якостей, знань і вмінь особистості.
Побудова моделі професійної готовності майбутнього вчителя технологій до організації технічної творчості учнів дає можливість виділити в її структурі наступні компоненти: мотиваційні, когнітивні й операційні.
Зміст мотиваційного компонента передбачає: а) наявність особистісних якостей вчителя-дослідника, впевненість у необхідності активної участі в прискоренні соціально-економічного розвитку суспільства; б) глибоку усвідомленість суспільної користі залучення учнів до фізико-технічної творчості.
Когнітивний компонент професійної готовності до організації творчої діяльності учнів містить у собі: а) систему суспільно-економічних, психолого-педагогічних і спеціальних знань; б) систему знань, мотивів і

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
415 прийомів творчої діяльності; в) систему загальнопедагогічних знань про виховну функцію творчої діяльності, зміст, форми та засоби науково- творчої роботи з учнями.
Операційний компонент професійної готовності вчителя технологій включає: а) систему дослідницьких умінь і навичок, необхідних для власної науково-технічної діяльності; б) систему дидактичних умінь, що забезпечують готовність вчителя до керівництва пошуково-творчою діяльністю учнів.
Виділені компоненти – це цілісна ієрархічна система, у якій системоутворюючу функцію виконує мотиваційний компонент, розвиток якого, у свою чергу, залежить від когнітивної й операційної складових.
Така структура готовності в певному відношенні адекватна структурі особистості фахівця в цілому.
З метою виявлення рівня готовності майбутніх учителів технологій до організації фізико-технічної творчої роботи з учнями в Бердянському державному педагогічному університеті був визначений комплексний критерій, який дає рівневу якісно-кількісну характеристику стану об’єкта вивчення.
Критерій перший – ступінь розвитку мотивації. Він характеризує спрямування особистості студента, ступінь його відповідності інтересам суспільства, колективу, розуміння необхідності науково-творчої роботи учнів. Показником розвитку мотивації слугують ціннісні орієнтації, творчо-пошукова позиція, розвинені пізнавальні інтереси та здібності, дослідницький стиль мислення, потреба в постійному відновленні й збагаченні знань, прагнення викликати в учнів інтересу до фізики, техніко- конструкторської діяльності.
Критерій другий – ступінь оволодіння знаннями з фізики та технічних дисциплін, уміннями та навичками, необхідними й достатніми для організації техніко-конструкторської діяльності з учнями. Цей критерій характеризує предметно-операційну сторону готовності, містить у собі систему інтегрованих наукових знань, рівень сформованості навчально-пізнавальних, аналітичних, конструктивних, та комунікативних умінь.
Критерій третій – ступінь розвитку самостійності, ініціативи, відповідальності, активності. Цей критерій розкривається в таких показниках як: а) прагнення до творчої самостійності; б) прояв
ініціативності та наполегливості в плануванні й виконанні наміченого; в) різноманітність сфер прояву самостійності та відповідальності; г) здатність до самооцінки та самоконтролю.
У процесі вивчення ступеня прояву ознак підготовки майбутніх фахівців до організації фізико-технічної творчості учнів, виявилося можливим визначити динаміку формування готовності та скласти характеристику трьох рівнів: високого, середнього й низького.

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
416
Високий рівень характеризується тим, що у студентів сформована потреба та впевненість у соціальній значущості науково-технічної діяльності. Студент вільно володіє комплексом інтегрованих знань, умінь і навичок, необхідних не тільки для власної пошукової-творчої діяльності, але й для залучення учнів до фізико-технічної творчості. Цю роботу він організує за власним бажанням, відповідально та ініціативно.
Середній рівень відрізняється тим, що у студента формується мотиваційно-ціннісне відношення до фізики та техніки й до організації техніко-конструкторської діяльності учнів. Він достатньо добре володіє та оперує знаннями, конструкторськими вміннями та навичками, але не може забезпечити перенос їх на нові об’єкти, частіше за все орієнтується на типові ситуації та готові зразки.
Низький рівень відноситься до вхідного стану готовності до організації техніко-конструкторської діяльності учнів, яка ще не усвідомлюється студентом як його професійна цінність. У нього ще не сформована суб’єктивна позиція як дослідника та організатора пошуково- творчої роботи в школі. Не володіючи методикою цієї роботи та не маючи відповідної мотивації, він не проявляє необхідної самостійності, відповідальності та заповзятливості.
Проведене нами дослідження показало, що досягнення кінцевої мети науково-технічної творчості може бути забезпечене, якщо в цілісній системі навчально-виховного процесу педагогічного університету буде закладена деяка підсистема. Вона спрямована на формування комплексу властивостей особистості, що складають готовність майбутнього вчителя технологій до проведення дослідницької роботи з учнями та організації техніко-конструкторської діяльності. Така система характеризується тим, що її розвиток і функціонування має ряд етапів.
Мета й завдання кожного з етапів висувалися з урахуванням їх спрямування на формування готовності до організації фізико-технічної творчості з учнями у поєднанні з розвитком особистості майбутнього вчителя. Щоб викликати прагнення до оволодіння операційними компонентами, необхідно розвинути мотиваційний компонент.
Підготовчий етап (І курс) безпосередньо пов’язаний з адаптацією студентів до навчання в педагогічному університеті, розвитком науково- пізнавальних інтересів та уявлень про систему науково-дослідницької роботи в єдності з формуванням початкових дослідницьких умінь.
На основному етапі (ІІ–III курси), в умовах взаємозв’язку з навчальною роботою, студенти практично оволодівають операційним складом готовності до організації технічної творчості учнів.
Завершальний етап (ІV курс) – це підсумки педагогічної практики та виконання курсових робіт, їх захист. На цьому етапі інтегруються в змістовно-інформаційному, операційно-діяльністному й особистісному плані результати навчальної й конструкторської діяльності, виконаної

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
417 студентом у попередній період. При цьому техніко-технологічні розробки, що принципово важливо, повинні носити реальний характер, представляти більш-менш самостійну наукову й технічну цінність. Процес формування особистості вчителя технологій, як організатора техніко-технологічної дослідницької діяльності учнів та провідника передової науково-технічної думки в школі, забезпечувався системою засобів, відповідних тому або
іншому його етапу.
На першому етапі в процесі загальнонаукової і загальноосвітньої підготовки актуалізується мотиваційний компонент готовності до організації техніко-технологічної діяльності учнів, у формуванні якого важливу роль зіграв експериментальний курс «Вступ до спеціальності».
Основна увага курсу приділялася стимулюванню розвитку інтересу до науково-технічної роботи студентів як необхідного елементу в підготовці вчителя технологій, знайомству зі специфікою діяльності вчителя як організатора техніко-конструкторської діяльності в школі.
Водночас створювалися ситуації, які спонукають до аналізу
інформації методологічного та світоглядного характеру, до оволодіння загальнонауковими знаннями в різноманітних видах навчальної діяльності.
Для активізації конструкторської діяльності майбутніх учителів вводилися евристики, «мозковий штурм», підказки, які не стримують ініціативи та самостійності студентів.
На другому етапі підготовки фахівців збільшувався обсяг інформації в соціальному та економічному аспектах науково-технічної творчості.
Створювалися навчальні ситуації, що спонукають студентів до прояву критичного мислення, особистого відношення до отриманої інформації, висловлення своєї думки з питань світоглядного характеру, поширювалася питома вага самостійних робіт, спрямованих на закріплення і розвиток механізму пошуково-творчої діяльності, індивідуума.
Наші дослідження показали, що для успішної організації та проведення дослідницької роботи з учнями, майбутні вчителі повинні освоїти певний додатковий теоретичний матеріал і оволодіти відповідними практичними видами діяльності. Така підготовка студентів була передбачена програмою розробленого й апробованого нами експериментально курсу «Методика організації фізико-технічної творчості учнів».
Даний курс дозволяє інтегрувати знання з педагогіки, фізики, дисциплін технічного циклу, озброює майбутніх учителів засобами та прийомами роботи з організації плідної фізико-технічної діяльності учнів, дає можливість оцінити рівень сформованості в учнів інтелектуальних здібностей і дослідницьких умінь.
На завершальному етапі відбувається процес інтеграції особистих якостей, знань і вмінь у цілісне утворення, яке визначає готовність майбутніх учителів до організації науково-творчої роботи школярів.

Збірник наукових праць. Частина 4, 2012
418
Найважливішим елементом цього етапу підготовки фахівців виступає комплексна навчально-виховна практика, під час якої студенти проводять різноманітну та змістовну роботу, пов’язану з безпосередньою організацією фізико-технічної діяльності учнів: проблемні уроки, конкурси та олімпіади, факультативні та гурткові заняття, які дозволяють вести регулярні спостереження за їхньою роботою, а також вносити відповідні корективи. Такий підхід до фахової підготовки майбутніх учителів технологій дозволяє визначити основні шляхи до оволодіння необхідними вміннями дослідницького характеру.
Перспективи подальших пошуків полягають у розробці методики формування інтегрованих знань з фізики та дисциплін техніко- технологічного циклу. За умов правильного добору змісту курсу загальної фізики та залучення студентів до фізико-технічної творчості під час вивчення фізики дозволить підвищити рівень інтелектуальних здібностей студентів та сформувати уміння і навички організації технічної творчості учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Кульчицька О. І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей /
О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2007. – № 1. – С. 42–44.
2.
Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. –
М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
3.
Психология одаренности детей и подростков
/ под ред.
Н. С. Лейтеса. – М. : Академия, 1996. – 416 с.
4.
Рубинштейн С. А. Основы общей психологи / С. А. Рубинштейн. –
СПб. : Питер, 2005. – 713 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал