Урок природознавства у 5 класі




Скачати 103.74 Kb.

Дата конвертації03.12.2016
Розмір103.74 Kb.
ТипУрок

Волошина Надія Володимирівна, учитель природознавства Тростянецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1
Урок природознавства у 5 класі.

Тема. Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття. Міні – проект «Опале
листя: користь чи шкода?»
Мета:

сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, їх відмінності; продовжити формування в учнів уявлення про різноманітні явища природи, сформувати в учнів знання про ознаки хімічних явищ, явище «горіння» та «гниття» їх значення для людини і довкілля, ознайомити учнів із проблемою опалого листя

розвивати навички спостерігати, робити логічні висновки, сприяти розумовому розвитку учнів, розвивати інтерес до вивчення предмета, розвивати асоціативне, образне, творче мислення.

виховувати в учнів самостійність, вміння виконувати поставлені перед ними завдання, формувати інформаційну і комунікативну компетентності. Продовжити виховувати розуміння взаємозв’язку різних природніх явищ.
Обладнання і матеріали: слайд презентація, дослід 1(оцет, питна сода, хімічний стакан, сірники, змішувальна паличка), дослід 2 (мідний дротик, спиртівка, сірники); дослід 3 (хімічний стакан, оцет, канцелярський клей), 4 дослід (2 вогнетривких стакани, 1 вогнетривкий стакан більшого розміру, дві свічки), слайд-презентація, аплікації з сухого листя, малюнки, комп'ютерна техніка.

Методи роботи: пояснювально-ілюстративні: розповідь і демонстрації; наочні: лабораторні досліди; частково-пошукові; інтерактивні.


Базові поняття і терміни: явища природи, хімічні явища, хімічні реакції,реакція горіння, гниття, листопад, гумус.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЕТАПИ УРОКУ

етапу
уроку
Назва етапу уроку
Час
1.
Організаційний момент. Психологічне налаштування.
1хв.
2.
Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
4хв.
3.
Оголошення теми, мети, завдань уроку
2хв.
4.
Вивчення нового матеріалу.
Презентація міні - проекту
20хв.
5.
Закріплення знань
10 хв.
6.
Підсумок уроку
3хв.
7.
Домашнє завдання
2хв.

Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання.Дзвоник всім нам дав наказ:
До роботи швидше в клас!
Біля парти станем чемно –
Плине час хай недаремно.
Будемо уважні і старанні всі.
Сядемо рівненько на місця свої.
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
Дорогі діти, сьогодні ми продовжуємо вивчати великий розділ який називається «Тіла. Речовини та явища навколо нас.»
-
Давайте згадаємо основні поняття, які вивчили на попередніх уроках.
-
Що називають тілом?
-
Що називають явищем природи?
-
Які основні явища вам відомі?
-
Які явище описані у тексті?
(діти слухають та аналізують тексти)
Легкий подих вітру розносив над лісовою галявиною парашутики кульбаби.
Над головною площею Києва тисячі людей спостерігали за дивовижним феєрверком.

Вдома ви повинні були виконати завдання зі сторінки
природодослідника. Дослідити роль повітря в поширенні звуку.
-
Коротко розказати про даний дослід та зробити висновок про
зміну звуку.
Аналіз виконаного вдома завдання. Обговорення ролі повітря у поширенні
звуку. Зіставлення висновків і формулювання спільної точки зору на
результати експерименту.
Учитель. Діти, давайте разом з вами пригадаємо, які досліди ми проводили вивчаючи фізичні явища.
Діти згадують:
-
Дослід з розірваним папером;
-
Дослід з парафіном;
-
Дослід з яблуком.
Учитель. Діти, ви мабуть всі пам’ятаєте, що невеличку часточку яблука ми залишили до сьогоднішнього уроку. Давайте поглянемо, що сталося з яблуком за 5 днів між нашими уроками природознавства. (демонструю
яблуко)
-
Як ви гадаєте, чи воно таке ж смачне як щойно розрізане?
-
Чому?
-
Дійсно, з яблуком відбулися зміни?
-
Чи пов’язані ці зміни лише із зовнішнім виглядом яблука?
-
Звісно ні, відбулися зміни з речовинами, одні речовини перетворилися на інші. Відбулися хімічні явища.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Отже, тема сьогоднішнього уроку:«Хімічні явища, їх ознаки. Горіння.
Гниття.»
Завдання уроку:
- ознайомитися з поняттям хімічних явищ і називати їх ознаки;

- характеризувати горіння та гниття як хімічне явище та пояснювати його значення;
- дати відповідь на запитання «Опале листя: користь чи шкода?».

ІУ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя з елементами бесіди та демонстрація дослідів,
малюнків.
Вивчаючи цю тему ми переконалися, що в природі постійно відбуваються різноманітні фізичні явища. Але всі фізичні явища пов’язані спільною ознакою: вони не супроводжуються руйнуванням одних й утворенням інших речовин.
Хімічні явища докорінно відрізняються від фізичних.
До початку хімічного явища існують одні речовини, після нього вони перетворюються на інші.
Знайдіть у тексті підручника с. 61 Визначення хімічних явищ.
Хімічні явища — це зміни, внаслідок яких одні речовини перетворюються на інші. Їх ще називають хімічними реакціями. (записуємо до зошита).
Виконаємо дослід 1. У скляний стакан вмістимо трохи питної соди і доллємо до неї оцту. Одразу ж спостерігаємо своєрідне «закипання» суміші цих речовин. Таке враження створюється завдяки бурхливому виділенню бульбашок вуглекислого газу. Запалений сірник, внесений у стакан під час виділення газу, гасне, не догорівши. Під час досліду питна сода та оцет зруйнувалися, а утворилися нові речовини, у тому числі й вуглекислий газ.
Тобто відбулася хімічна реакція.
Про здатність вуглекислого газу припиняти горіння давно відомо, тому його використовують у вогнегасниках.


Виконаємо дослід 2. Внесемо виготовлену мідну дротинку у полум’я свічки й прожаримо її. Що спостерігаєте? Яке це явище?
Учні відмічають, що дротинка вже немає блиску, покрилась нальотом
чорного кольору. Це вже нова речовина з новими властивостями.
Діти, щоб пересвідчитися, чи відбулося хімічне явище, треба виявити утворення нових речовин.
Найпростіше це зробити, виявивши зовнішні зміни, які відбуваються з цими речовинами.
Ці видимі зміни, які можна спостерігати, називаються ознаками
хімічних реакцій.

-
Які зовнішні зміни, ми спостерігали проводячи 1 та 2 досліди?
-
Так, наш зір фіксує ознаки хімічного явища: виділення газу, утворення осаду, зміну кольору, появу світла і тепла, поява запаху. влітку потримати м’ясні продукти кілька днів і навіть годин не в холодильнику, як вони зіпсуються і стануть неїстівними. Про те, що відбулося хімічне явище,свідчитиме поява неприємного запаху.

Вигляд запису учнів до зошита
До ознак хімічних реакцій відносять:
1) зміна кольору;
2) утворення або зникнення осаду;
3) виділення газу;
4) поява або зникнення запаху;
5) виділення або поглинання теплоти (іноді світіння).
На окремих аркушах написані ознаки реакцій, і в процесі бесіди вивішуються
на дошці.

Першою хімічною реакцією, яку люди почали свідомо здійснювати, була
реакція горіння.
Горіння завжди супроводжується виділення світла і тепла Реакції з такими ознаками називаються горінням. Горіння є поширеним хімічним явищем» яке людина здавна використовує з користю для себе.
Горіння — це хімічне явище, ознакою якого є виділення світла і тепла.
Познайомимося з умовами горіння.
Найпоширенішим є горіння речовин у кисні, що входить до складу повітря. Кожна речовина характеризується певною температурою займання.
Так називають температуру, за якої починається горіння. Щоб загорівся метан у газовій плиті, достатньо навіть іскри або запаленого сірника. А щоб досягти температури займання кам'яного вугілля, його потрібно нагрівати значно довше.
Для того щоб відбулося горіння, необхідні три умови:
По – перше - це створення температури , що вища від температури займання речовини.
По- друге – наявність джерела запалювання.
Щоб визначити третю умову проведемо дослід.
Виконаємо дослід4. Запалимо дві приблизно однакові парафінові свічки. Одну накриємо скляним ковпаком чи великим хімічним стаканом.
Другу залишимо без змін. Свічка під ковпаком погоріла деякий час і потухла, тоді як друга продовжує горіти.
-
Чому?

Отже, третьою умовою горіння є вільний доступ кисню, що міститься в атмосферному повітрі. Другій свічці не обмежували доступ кисню, тоді як для першої ковпак припинив надходження повітря, а разом із ним і кисню.
Доки свічка горіла під ковпаком, від неї в усі боки поширювалося світло. Доторкнувшись до ковпака рукою, відчуємо тепло.
Тепер,коли ми з'ясували умови горіння, легко визначитися з іншим питанням — як припинити горіння.
Діти міркують
Безумовно,слід діяти навпаки. Треба припинити доступ повітря і створити температуру, нижчу за температуру займання.
Горіння на службі людини. Людина ознайомилася з горінням уперше в природних умовах. У ті далекі часи вона його і боялася вогню, але водночас прагла здобути. Боялася, бо від блискавок виникали пожежі, а чекала, тому що багаття дарувало тепло і світло, дозволяло приготувати їжу, відлякувало хижаків.Минуло багато часу перш ніж людина навчилася не лише підгримувати вогонь, а й освоїла його штучне його добування. Тобто навчилася не залежати від природи, а самостійно здійснювати хімічне явище горіння.
Нині цеявище приносить людині велику користь. Завдяки горінню виробляють електроенергію, готують страви, освітлюють приміщення, обігрівають оселі, приводять у рух автомобілі, видобувають метали, виготовляють скло.




Фізкультхвилинка

Ви втомились?
Саме час — дружно відпочить
І знайому фізхвилинку
В гості запросити.
Ми писали, ми трудились
Наші пальчики втомились
А щоб далі нам писати,
Треба пальці розім'яти.
Руки вгору потягніть
І до сонця підстрибніть!
Всі присядем, встанем враз,
Знов чекає праця нас.
Чи замислювали ся ви над тим, чому в густому лісі ми не тонемо в опалому листі і куди у природі зникають опалі гілки дерев, плоди, засохла трава?
Виявляється, що за сприятливих умов відмерлі рештки рослин і тварин перегнивають.
Гниттям називають природне хімічне явище, під час якого органічні речовини, переважно білки, перетворюються на інші органічні, а також неорганічні речовини. Внаслідок цього ґрунт збагачується поживними речовинами (перегноєм» або гумусом). Гниттю сприяють вологість, бактерії, обмежений доступ повітря. Ознакою цього природного хімічного явища є виділення тепла.
Внаслідок гниття утворюються простіші речовини, вони потрапляють у ґрунт, воду, повітря і знову поглинаються рослинами та беруть участь в утворенні нових органічних речовин.
Завдяки гниттю не накопичуються відмерлі рештки організмів, а ґрунт збагачується перегноєм.
Чим відрізняється хімічне явище горіння від гниття? Відповідь на це
запитання знайдіть у тексті підручника с. 63.
Робимо висновок. Це важливе у природі хімічне явище в побуті людини не завжди є бажаним, бо через нього продукти харчування стають
непридатними до вживання. Способами, що перешкоджають гниттю органічних речовин їжі, е консервування, варіння, соління, заморожування.
Діти, осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків, а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми, тривожить сумними звуками і подіями, бо кожного дня відбуваються зміни.
Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли.
Далеко за моря їх шлях проліг
Сади й ліси без них осиротіли.
Опале листя стиха шурхотить,
В верхів’ї сосен вітерець співає.
На самоті осінній сум звучить,
Земля стомилась і відпочиває.
-
Що таке «листопад»?
- Коли на деревах опадає листя?
- Чи всі дерева нашої місцевості листопадні рослини?
- А вічнозелені рослини скидають листя?
Природою все влаштовано мудро і у неї на все всій час. Після весняного пробудження і літнього розквіту природі потрібен відпочинок.
Ому восени дерева готуються до зимового сну. Зі зменшенням світового дня поступово припиняється процес фотосинтезу. Іншими словами, рослина отримує все менше поживних речовин, і його життєдіяльність поступово завмирає.Ще одна причина, по якій дерево скидає листя, полягає в тому, що через поверхню листа випаровується багато вологи, необхідної для дерева.
Напередодні осінніх канікул, ви отримали завдання дати відповідь на запитання «Опале листя: корисне чи шкідливе?» Сьогодні прийшов час поділитися зі своїми однокласниками і гостями висновками.

Отже, з приходом осені листя на деревах змінюють свій колір. а потім й опадають. І виникає запитання - корисне чи шкідливе таке опале листя?
Отже, слухаємо ваші висновки.

Група 1. o
Відпочиваючи на осінніх канікулах, буваючи у міському парку ми прийшли до висновку:Опале листя – користь для творчих людей, бо це дає натхнення, нові ідеї, враження. o
Явище листопаду викликає естетичне задоволення. Мабуть всі мої однокласники і я гадаю багато дорослих полюбляє бігати по килиму з листя і слухати його таємничий шурхіт. o
Практично всі мої знайомі щороку влаштовують фотосесії на фоні жовтого листя; художники люблять малювати осінню землю, вкриту різнобарвними шатами.Ми зібрали лише частиночку робіт світових художників про осінь. Увага на екран. o
А поети оспівують осінь в своїх віршах…
Осінь-чарівниця
Золота красуня — осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує
І картини дивні, чарівні малює!
Небо синє-синє, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини, наче сонце, квіти!
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!
Світ наш незбагненний, дивний, загадковий
І такий прекрасний, і такий чудовий!
Надія Красоткіна

Осінь – це пора творчості і наша група долучилася до творчості і приготувала виставку аплікацій з осіннього листя.
Разом. Тому опале листя це корисне явище.

Вчитель. А яке значення опале листя має для довкілля?
Група 2.

І для довкілля опале листя корисне явище.

Опале листя, перегниваючи, представляє собою цінне добриво для рослин. Адже містить у собі велику кількість мікроелементів і мінералів, що так потрібні рослинам. А ще воно захищає грунт від промерзання, даючи можливість весняним травам почати свій розвиток ще під снігом.

Листяний перегній, внесений у ґрунт, допомагає довше затримувати вологу біля коріння рослин, допомагаючи їм пережити літню посуху, заощаджуючи час, працю та фінанси садівника.

У листяному перегної живуть і добре розмножуються дощові черв’яки, які чудово розпушують ґрунт та ефективно перетворюють органічні рештки на якісний гумус.

Листяний перегній (навіть напівготовий) є прекрасним компонентом садового компосту.

Практична порада від моєї бабусі. З зібраного опалого листя можна зробити компост. Для цього, у якійсь ямі чи ящику, складаємо листя своєрідним «пирогом»: спочатку йде шар листя, потім усе це засипається землею. Зрештою виходить до п’яти шарів. Для прискорення перегнивання туди додають органічні сполуки та заливають водою.
Разом: Тому опале листя – це корисне явище.

Група 3.

Ми згодні з висновками 2 групи, але лише тоді, коли йдеться не про великі міста, бо у великих містах опале листя це шкода.

В великих індустріальних центрах повітря забруднене викидами заводів, фабрик, величезної кількості машин. А листя, як гумка, вбирає в себе всі шкідливі викиди, що є у повітрі. І, перегниваючи, всі ці шкідливі речовини потрапляють прямісінько до рослин, отруюючи їх.

Тому в містах опале листя збирають. Але інколи його просто спалюють, тим самим приносячи ще більшу шкоду не лише рослинам, але й людям.Адже дим від такого листя містить в собі величезну кількість канцерогенних речовин, які можуть призвести навіть до онкологічних захворювань. А ми це вдихаємо, поволі отруюючи свій організм.

Особливо небезпечним є спалювання на присадибних ділянках рослин, які були оброблені хімічними речовинами. Найбільшу кількість хімікатів вбирає бадилля картоплі, адже для знищення колорадського жука картоплю щиро скроплюють різними хімікатами, часто навіть не задумуючись про їх склад. А вдихання продуктів згорання цих сполук ще шкідливіше, ніж самих сполук, і може бути надзвичайно небезпечним для здоров’я.

Група 4. o
Спостерігаючи за тим, що населення робить з опалим листям, я дійшла висновку, що найчастіше палить. Побачити вечірні вулиці в селах, затягнуті димом, – типове явище восени. І палять листя найчастіше на городах. o
Звичайно, після спалювання залишиться попіл, який є цінним добривом, але шкоди від цього процесу буде, мабуть , більше. Адже під час спалювання у ґрунті згорить гумус, який надає йому родючості. На місці, де була палаюча купа листя, декілька років не буде урожаю у рослин, які там висаджуватимуть. Адже всім відомо, що ґрунт утворюється дуже повільно. У підручниках написано, що для утворення ґрунту потужністю два сантиметри необхідно близько ста років. o
До того ж дим від спалювання небезпечний для здоров’я, бо листя містить багато шкідливих речовин, яке воно «відфільтрувало» з повітря. Якщо людина надихається таким димом, то може захворіти на хвороби повітряних шляхів: астму, бронхіт. А якщо у вогонь кидають побутові відходи – пластикові пляшки, поліетиленові пакети, капрон, то під час згорання виділяється діоксин – дуже небезпечна для здоров’я речовина. o
Опале листя ніколи не можна палити. Найефективніше буде, якщо з нього утвориться перегній. o
Ми вважаємо, що слід проводити роз’яснювальну роботу серед населення, розповідати йому про правильне використання опалого листя. А якщо вже виникла така ситуація, що його треба спалити, то робити це можна лише далеко від населеного пункту, враховуючи напрям вітру.

Прийом «Роблю висновок»
Яку ж відповідь ми дамо на головне запитання уроку?

УІ. Закріплення знань
Природничий диктант
Завдання
Із запропонованого переліку явищ вибрати:
І варіант



ІІ варіант
Фізичні явища




хімічні явища
1.
Іде тепло від батареї опалення.
2.
Горять іменинні свічки.
3.
Мама "гасить" соду оцтом, готуючи тісто.
4.
Після зливи над річкою з’явилася веселка.
5.
Після додавання цукру чай стає солодким.
6.
З відкритої пляшки "Фанти" виділяються бульбашки газу.
7.
На цвяхах у гаражі з'являється іржа.
8.
Узимку гілля дерев вкривається памороззю.
9.
За зиму опале листя згниває.
10.
Запах розлитих парфумів швидко поширюється по всій кімнаті.
VІ. Підсумок уроку.
VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 14,

Дати відповіді на запитання с. 65.

Підготувати малюнки, ребуси, кросворди до узагальнюючого уроку з теми «Тіла, речовини та явища навколо нас»




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал