Уроки 1-50 №1 мова безсмертний скарб народу



Скачати 295.26 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.09.2019
Розмір295.26 Kb.
ТипУрок
  1   2
УКР. МОВА

УРОКИ 1-50

1 МОВА — БЕЗСМЕРТНИЙ СКАРБ НАРОДУ

Мета: поглибити знання учнів про мову як засіб людського спілкування; актуалізувати знання дітей про державні символи України; розвивати індивідуальне мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати повагу до символів нашої держави, шанобливе і бережливе ставлення до мови. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Учитель посміхається — 

Урок наш починається! 

Будемо мову ми рідну вивчати 

Залюбки і повсякчас. 

Тож рівненько всі сідаймо, 

Працювати починаймо! 

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДРУЧНИКОМ «УКРАЇНСЬКА МОВА» ДЛЯ 4-го КЛАСУ 

1. Бесіда 

— Розгляньте обкладинку. 

— Як називається підручник? («Українська мова») 

— Хто є його авторами? (М. С. Вашуленко, С. Г. Дубовик, О. І. Мельничайко) 

— Розгорніть підручник. 

— Які умовні позначення ви побачили? 

— Прочитайте, що вони означають. 

2. Заучування вірша М. Хоросницької «Матусин заповіт» 

Раз казала мені мати: 

«Можеш мов багато знати, 

Кожну мову шанувати, 

Та одну із мов усіх 

Щоб у серці ти зберіг». 

В серці ніжну і погідну 

Збережу я мову рідну! 

— Як називається наша рідна мова? (Українська) 

— Звідки виникла ця назва? (Від назви держави Україна) 

— Назвіть символи нашої держави. 

— Що ви можете про них розповісти? 

— Зверніть увагу, що надруковано на с. 3. 

— А що таке гімн? (Урочиста патріотична пісня, яка уславлює державу) 

— Хто є авторами Державного Гімну України? 

3. Робота над текстом Гімну України 

1) Читання тексту Гімну України вчителем. 

— Значення яких слів було для вас незрозумілим? 

2) Повторення правил поведінки під час слухання Гімну України. 

3) Слухання Гімну України (аудіозапис). 

— Які почуття охопили вас?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати нашу рідну мову. Перший розділ, над яким ми будемо працювати, називається «Мова і мовлення».

— Прочитайте (с. 4), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Фронтальна робота. Вправа 1 (с. 5)

Учні розповідають, що вони знають про українську мову; про види мовлення.

На дошці — таблиця.

Мова


(засіб людського спілкування) Мовлення

                (застосування мови для передачі думок за допомогою звуків чи графічних знаків)

Усне Писемне

активне пасивне активне пасивне

говоримо слухаємо пишемо читаємо

(діалог, монолог)

— Чим мова відрізняється від мовлення?

Висновок. Мова — це широке поняття, а мовлення — вужче. Адже мовлення — це запас слів, якими володіє конкретна людина. Вона може розвивати своє мовлення, і це є показником культури особистості.

2. Усне виконання вправи 2 (с. 5)

Учні виразно читають текст.

— Поясніть значення слова скарб.

— Про які скарби йдеться у тексті С. Носаня?

— Спробуйте стисло переказати прочитаний текст.

(Учитель заслуховує відповіді учнів.)

3. Розвиток мовлення. Вправа 3 (с. 5–6)

Читання тексту вправи «ланцюжком»

— Яке місце займає мова у вашому житті?

— Чи можна вважати освіченими й культурними людей, запас слів яких є обмеженим?

— Спробуйте вдосконалити власне мовлення. Для цього виконайте друге завдання вправи 3. (Заслухати відповіді учнів.)

— Які слова ви змінили?

— Запишіть абзац, який ви переробили, в зошити.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над текстом. Вправа 4 (с. 6)

Самостійне читання тексту

— Спробуйте дати відповідь на питальні речення з тексту.

— Назвіть книжку та її автора, яку ви прочитали не так давно.

— Що цікавого ви дізналися з книги?

Учні зачитують назви книжок і діляться враженнями від прочитаного, за-охочуючи однокласників до читання.

2. Словникова скарбничка

— Прочитайте слова, подані в рамочках праворуч на с. 6.

— Спробуйте пояснити, як вони утворилися. (За допомогою злиття слів «що» та «година»; «що» та «день», «що» та «місяць», «що» та «тиждень».)

Такий спосіб творення слів називається словотворенням.

3. Проблемна ситуація

— Прочитайте запитання на с. 6 підручника, виділене чорним жирним шрифтом.

— Дати правильну відповідь на це запитання нам допоможе вправа 5 на с. 6 підручника.

Учні ознайомлюються з текстом і дають відповідь на запитання вчителя.

— Що цікавого ви дізналися з тексту?

— Запишіть перше речення тексту.

— Підкресліть у ньому слова, з правописом яких ви ознайомилися сьогодні на уроці.

4. Слухання поезій Т. Шевченка

— Який з віршів Т. Г. Шевченка ви пам’ятаєте? (Учні зачитують рядки з творів Т. Шевченка. Якщо дітям важко пригадати, тоді вчитель починає цитувати рядки з творів поета, а учні їх продовжують.)

— Чи зрозумілою є поезія, створена понад 100 років тому?

— Які слова в сучасній мові не вживаються?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чому кажуть, що мова — безсмертний скарб народу?

— Яке поняття ширше: «мова» чи «мовлення»?

— Як ви збагачуєте своє мовлення?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 5 (4), с. 6–7. 


2 ЗБАГАЧЕННЯ МОВИ НОВИМИ СЛОВАМИ

Мета: продемонструвати учням, що мова — суспільне явище, яке може змінюватися, поповнюватися новими словами; розвивати мовлення школярів, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідного слова. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Ось дзвінок сигнал подав — 

До роботи час настав. 

Ось і ми часу не гаймо 

І урок свій починаймо. 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 5 (4), с. 6–7) 

— Прочитайте записані слова. 

— Чи однаково вимовляються і пишуться ці слова? 

— Правопис і вимову цих слів треба запам’ятати. 

Взаємоперевірка робіт 

Учні перевіряють з дошки правильність письмового поділу на склади слів правого стовпчика. 

2. Гра «Мікрофон» 

— Для чого людям потрібна мова? 

— Яка мова є державною в Україні? 

— Як потрібно ставитись до своєї мови? 

3. Каліграфічна хвилинка 

Щщ Щщ Щщ що 

— Напишіть каліграфічно синоніми до поданих словосполучень. 

Кожного дня — ... (щодня) 

Кожної години — ... (щогодини) 

— Впишіть пропущені слова, користуючись словами, поданими у довідці. 

Мова ... ... новими словами, які ... в нашому житті, ... . 

Слова для довідки: збагачується, щоденно, з’являється, поповнюється. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як і чому відбувається розвиток і збагачення мови. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Робота в групах 

1-ша група досліджує походження слова комп’ютер. 

2-га група досліджує походження слова супутник. 

3-тя група досліджує походження слова майбутній (має бути). 

Висновок. Наша мова збагачується новими словами за допомогою запозичення слів з інших мов, розширення відомих слів, за допомогою словотворення. 

2. Списування з граматичним завданням. Вправа 6 (с. 7) 

1) Підготовча робота. 

— З яких частин може складатися слово? (Корінь, закінчення, основа слова, префікс, суфікс) 

— Назвіть слово, яке складається тільки з кореня. (Ліс) 

— Змініть слово так, щоб воно мало закінчення. (Ліс — ліси) 

— Назвіть основу в слові ліси. 

— Додайте до слова ліс суфікс. Яке слово утворилося? (Лісок) 

2) Ознайомлення з текстом вправи 6. 

— Прочитайте виділені у тексті слова. Від яких слів вони утворилися? 

— За допомогою чого утворилися нові слова? (За допомогою суфікса) 

— Яка ще частина основи служить для творення нових слів? (Префікс) 

3) Письмове виконання завдання 3. 

— Запишіть поданий текст у зошити, позначте частини основи у виділених словах. 

Киян ами, львів’ян и, рівненц і, полтавц і 

3. Гра «Хто швидше?» 

— Утворіть нові слова. 

Трактор — ... 

вода — ... 

працювати — ... 

білий — ... 

— Позначте в цих словах корінь. 

4. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над текстом. Вправа 7 (с. 7) 

Самостійне читання тексту учнями 

— Про що запитує вас автор? 

— Чи можете ви дати відповідь на це питання? Чому? 

Робота в парах 

— Випишіть зі словника кілька споріднених слів до виділених у тексті. 

Перевірка виконаного завдання 

— Учні виконують звуко-буквений аналіз слова учень. 

Взаємоперевірка виконаної роботи. 

2. Розвиток зв’язного мовлення. Вправа 9 (с. 8) 

— Прочитайте запитання на с. 8 підручника, виділене чорним жирним шрифтом. 

— Дати правильну відповідь на це питання нам допоможе вправа 9 на с. 8 підручника. 

Учні ознайомлюються з текстом і дають відповіді на запитання вчителя. 

— Які вимоги ми ставимо до усного мовлення? А до писемного мовлення? 

— Чи достатньо для опанування усним мовленням знати лише слова? 

— Що стає у пригоді під час спілкування між людьми? (Інтонація, сила голосу, міміка, жести) 

Висновок. Чим більше ти знаєш, тим багатше твоє мовлення, бо тобі є про що розповісти. Ти маєш у запасі багато слів, за допомогою яких можеш легко висловити свою думку. 

3. Завдання підвищеної складності «Я міркую». Вправа 8 (с. 7) 

Учні ознайомлюються з текстами висловлювань. 

— Доведіть, що мова — найдорожчий скарб; мова — душа народу. (Заслухати міркування дітей.) 

4. Хвилинка-цікавинка 

За даними японських учених, люди, які з дитинства не розмовляли рідною мовою, частіше хворіють, піддаються різним стресам, у них менше розвинені природні здібності. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що цікавого дізналися на уроці? 

— Доберіть якомога більше спільнокореневих слів до слова хліб. 

(Хлібина, хлібець, хлібороб). 

— Який спосіб збагачення мови ви використали? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 10, с. 8. 

— Доберіть й випишіть з книжок одне висловлювання про мову. 


3 КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ

Мета: формувати в учнів уявлення про культуру мовлення і спілкування; ознайомити з основними характеристиками культурного мовлення; вчити дотримувати правил спілкування в усному мовленні; розвивати вміння правильно висловлювати свою думку у зв’язному мовленні; виховувати культуру спілкування. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 10, с. 8) 

Конкурс на кращого читця висловлювань про мову 

— Поясніть, як ви їх розумієте. 

— Назвіть слова, у яких одна буква позначає два звуки. (Як, читає, знає, дають) 

— Назвіть слова, у яких дві букви позначають один звук. (Життя, знання) 

2. Каліграфічна хвилинка 

Дд Дд до по бачення 

— Допишіть речення. 

Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу я щиро всім ... ... 

— Прочитайте прислів’я і запишіть. 

             дь ка кла ється 

Бу лас не ня а 

не спи си 

гне ни бі спа 

3. Гра «Шукачі» 

— Відшукайте серед поданих слів слова ввічливості, які вимовляють у певній ситуації. 

Коли я щиро дякую, кажу... 

Коли я вибачаюся, кажу... 

Коли я прошу допомоги, кажу... 

(До побачення; дозвольте зайти; спасибі; перепрошую; вибачте, будь ласка; добродію; допоможи мені, будь ласка) 

— Як називаються такі слова? (Увічливі) 

— Як називають людину, яка користується такими словами? (Увічливою, культурною)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми поміркуємо разом, що ми розуміємо під культурою мовлення, як досягти високої культури мовлення. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Ознайомлення з порадами. Вправа 11 (с. 8) 

— Учні ознайомлюються зі змістом порад. 

— Поясніть, як ви їх розумієте. 

— Прочитайте виділені слова. Назвіть звуки і букви у виділених словах. 

— Поділіть виділені слова на склади для переносу. 

2. Розвиток мовлення. Вправа 12 (с. 9) 

Учні роздивляються фотоілюстрації на с. 9 підручника і спираючись на власний досвід розповідають, як слід поводитись у громадських місцях під час спілкування з іншими людьми: 

1-ша група — у транспорті; 

2-га група — у кінотеатрі; 

3-тя група — у музеї; 

4-та група — у крамниці. 

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 9) 

— Що називають культурою мовлення? 

— Як досягти високої культури мовлення? 

Пам’ятайте: слова — це ніби одяг твоїх думок. Щоб гарно говорити, необхідно знати мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати. 

4. Вибіркове списування. Вправа 14 (с. 9) 

Учні виразно читають висловлювання. 

— Спишіть одне висловлювання за вибором. Поясніть його зміст. 

— Виконайте звуко-буквений аналіз виділених слів: рідної, правильність. 

5. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над текстом. Вправа 15 (с. 9–10) 

Ознайомлення з текстом вправи 

— Яка тема цього тексту? Яка головна думка? 

— Як ви розумієте зміст останнього речення? Яка його головна думка? 

— Які синоніми можна дібрати до слів гарно; збагачувати? 

Гарно, красиво, чарівно, правильно, казково. 

Збагачувати, поповнювати, поновлювати, поширювати. 

2. «Поговоримо відверто!». Вправа 16 (с. 10) 

Учні працюють у парах. Один учень ставить запитання, інший намагається відповісти. 

3. Гра «Розсипанка» 

— Об’єднайтесь у групи за назвами кольорів веселки. 

— Складіть основні правила культури спілкування. 

- Під час не розмови їж і під їжі час не розмовляй. 

- ввічливості слова Вживай. 

- не жестикулюй розмови Під час і руки тримай не кишенях в. 

- до вимоги Пам’ятай про мовлення. 

- дивлячись в співрозмовнику очі, відповідай Запитуй і. 

- за тебе людей звертайся на «Ви», незнайомих і старших До всіх. 

- помилку Помітивши мовленні у товариша, виправити її не соромся. 

4. Складання сенкана 

1. Іменник 

2. Прикметники 

3. Дієслова 

4. Влучні вирази 

5. Речення 

6. Текст 

1. Мова. 

2. Українська, співуча, барвиста, рідна, милозвучна, калинова, солов’їна, колискова, багата, барвінкова, чиста. 

3. Ллється, мовиться, розвивається, поповнюється, збагачується. 

4. Дзеркало душі, багата скарбниця, схованка людського духу, чарівна пісня, диво калинове, рідна і тепла, як батьківська хата. 

5. Мова потрібна людині для спілкування. 

6. Мова — найважливіший засіб обміну думками між людьми, пізнання світу і передачі досвіду між поколіннями. Без мови людина не може існувати. Щоб гарно говорити, необхідно знати мову, якою спілкуєшся. Краще говорить і пише той, хто багато читає, вміє уважно слухати. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чому мову називають безсмертним скарбом народу? 

— Що таке культура мовлення і культура спілкування? 

— Як берегти і примножувати багатства рідної мови? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 17, с. 10. 

4 ЗАКРІПЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРО БУДОВУ ТЕКСТУ.  ТЕМА, МЕТА ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ЗАГОЛОВОК

Мета: поглибити і поширити знання учнів про текст; розвивати вміння самостійно визначати тему, мету тексту, добирати заголовок; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати уважність, спостережливість. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 17, с. 10) 

— Прочитайте поради, які, на вашу думку, найбільш актуальні для вашого класу. Як ви їх розумієте? 

— Які пропущені літери вставили в словах? З якою орфограмою працювали? 

2. Каліграфічна хвилинка 

Рр Рр Ра ир бр рш 

Рана від слова заживає, проте слід глибокий залишається. 

— Підкресліть іменники. 

— Поділіть для переносу слова заживає, залишається. 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Спробуйте пояснити вислів каліграфічної хвилинки. 

— Слова ми добираємо залежно від того, як ми ставимося до предмета чи події. Дуже часто ми не звертаємо увагу на ті слова, вислови, які ми використовуємо в мовленні. Ви із захватом читаєте казки, вірші, оповідання письменників і поетів, тому що вони вдало володіють словом, правильно і послідовно висловлюють свої думки. Ви теж можете цього навчитися. А допоможе вам оволодіти цими уміннями і навичками тема «Текст». 

— Прочитайте (с. 11), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Підготовча робота 

— Прочитайте запитання, виділені чорним жирним шрифтом на с. 12. Щоб дати відповіді на ці запитання, попрацюємо над вправою 18 (с. 12). 

2. Колективне виконання вправи 18 (с. 12) 

-       Самостійне читання тексту учнями. 

- Переказ прочитаного тексту. 

- Визначення теми, мети, головної думки тексту з опорою на зразок міркування у підручнику. 

— Який заголовок можна дібрати до тексту? («Книги — джерело мудрості») 

— Запишіть заголовок каліграфічно у своїх зошитах. 

— Проаналізуйте та оцініть свою роботу, порівнявши її зі зразком на с. 12. 

3. «Пригадай!» (с. 12) 

— Що називають текстом? 

— Що є темою, метою тексту? 

— Що можна визначити у тексті? 

— Що можна дібрати до тексту? 

4. Коментоване письмо. Вправа 19 (с. 12–13) 

Учні виразно читають текст та розповідають, що цікавого дізналися з нього. 

— Визначте тему, мету тексту. 

— Доберіть до нього заголовок. 

— Спишіть останній абзац тексту, коментуючи всі орфограми. 

— Підкресліть вираз, ужитий у переносному значенні. («Зійшов вічний спокій») 

— Як ви розумієте цей вираз? 

— Складіть звукову модель слова любов’ю. 

— Назвіть у слові тверді і м’які приголосні звуки. 

— Усно визначте частини мови у другому реченні. 

— Якої частини мови немає в цьому реченні? (Числівник, сполучник) 

5. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Самостійна робота 

— Прочитайте текст. 

— Замініть виділені слова антонімами. 

— Запишіть свій текст. 

Настала весна. Зазеленіли дерева. Дні стали довшими, а ночі — коротшими. Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора. 

2. Перевірка виконаної роботи 

Конкурс на добирання кращого заголовка до тексту. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Прочитайте речення лівого і правого стовпчиків. 

Що стрункіше від тополі?  Посередині галявини росте кремезний дуб. 

Це могутнє дерево широко розкинуло своє гілля. 

Золота берізка опустила свої віти. 

Як гарно клени підросли!  Шумить сердитий вітер, але дуб не гнеться. Дуб — найміцніше дерево наших лісів. 

— Які з цих речень становлять текст? 

— Доведіть свою думку. 

— Чому речення лівого стовпчика не утворюють текст? 

— Які характерні ознаки тексту ви запам’ятали? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 20, с. 13. 

Мовчазне читання рядків з віршів Т. Шевченка 

— Які почуття виникли у вас? Чому? 

— Якими кольорами ви намалюєте картинки до цих віршів? 

— Прочитайте 3 і 4 завдання цієї вправи. Це буде вашим домашнім завданням. 

5 СЛОВА, НАЙВАЖЛИВІШІ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ДУМКИ В РЕЧЕННІ, ТЕКСТІ

Мета: вчити учнів виявляти в тексті слова, які містять важливі відомості тексту, виділяти їх у тексті за допомогою інтонації; розвивати вміння оформлювати діалог на письмі; виховувати любов до природи. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 20, с. 13) 

— Прочитайте списану строфу. 

— Прочитайте слова, у яких букви позначають два звуки

— Назвіть ці букви. 

— До якого слова склали звукову модель? Прокоментуйте її. 

2. Каліграфічна хвилинка 

Загадка 

    Голі поля, мокне земля. 

Дощ поливає. 

Коли це буває? (Восени) 

— Запишіть каліграфічно. 

Вв Вв Вв во ен се восени 

— Складіть прикмети. Підкресліть антоніми. 

Восени багач,  то взимку морозно 

Як восени погідно,  то восени хліб у коморі. 

Як у травні дощ надворі,  а навесні прохач. 

3. Фронтальне опитування 

— Що таке текст? 

— Як визначити тему тексту? 

— Як дібрати заголовок? 

4. Самостійна робота 

— Прочитайте текст. 

— Чи всі речення в цьому тексті потрібні? Обґрунтуйте свою думку. 

— Придумайте заголовок до тексту. 

— Запишіть текст і заголовок. 

День був сонячний, теплий. В Оксанки було довге волосся. На небі жодної хмаринки. Сонце пестило землю лагідним теплом. Лагідний вітерець ледь-ледь колихав верхівки дерев. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми з’ясуємо, що деякі слова відіграють важливу роль для висловлення думки в реченні, тексті; будемо вчитися виділяти їх інтонаційно та повчимося оформлювати діалог на письмі. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Спостереження за роллю слів, які допомагають передати послідовність подій. Вправа 21 (с. 13–14) 

Читання тексту вправи учнями, добирання заголовка 

— Що цікавого дізналися з тексту? 

— Прочитайте виділені слова. 

— Яка їх роль у тексті? (Вони допомагають передати послідовність подій.) 

— Спробуйте переказати текст з опорою на виділені слова. 

Висновок. Слова в тексті можуть указувати на послідовність подій, пов’язуючи між собою речення. 

— Запишіть ці слова у зошити і позначте у них префікси. 

2. Колективне виконання вправи 22 (с. 14) 

— Прочитайте виразно вірш Д. Павличка. 

— Як ви вважаєте, які слова передають головну думку вірша? 

— Ці слова слід вимовляти з більшою силою голосу. 

Конкурс на кращого читця 

— Прочитайте питальні речення. 

— Визначте, яким за метою висловлювання буде останнє речення. Чому ви так уважаєте? 

— З якою метою ми виділяємо голосом деякі слова в усному мовленні? 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота в парах. Вправа 23 (с. 14–15) 

— Прочитайте вірш А. Костецького. 

— Які речення за метою висловлювання вживає автор у своєму вірші? 

— Скільки осіб беруть участь у розмові? 

— Як називають таку розмову? (Діалог) 

— Повправляйтесь у виразному читанні діалогу. 

— Зверніть увагу на оформлення діалогу на письмі. 

— Запишіть діалог, дотримуючи розділових знаків. 

2. Гра «Кращий знавець мови» 

— Прочитайте і відгадайте загадку. 

ХТО ДІД? 

З’їжджалися дочки у гості до діда: 

ось там Завірюха санчатами їде, 

за нею Метелиця слідом мете, 

Хурделиця хугу з собою веде. 

А тільки-но вітер у полі завіє, 

як стануть на межі Хуртеча й Завія. 

Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала 

найменша — улюблена донечка Віхола. 

— Знайдіть слова-синоніми. 

— Поясніть заголовок. 

— Що може означати слово дід? 

— Розкажіть про свого дідуся. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що нового дізналися на уроці? 

— У чому зазнали труднощів? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 24, с. 15. 
6 ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ

Мета: вчити використовувати лексичні засоби для зв’язку речень у тексті; розвивати вміння зв’язувати речення в тексті за допомогою особових займенників (він, такий, цей), слів (тоді, спочатку, потім); розвивати мовленнєві вміння учнів; виховувати любов до рідної землі. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Всі сідайте тихо, діти, 

Домовляймось не шуміти, 

На уроці не дрімати, 

А старанно працювати. 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 24, с. 15) 

Виразне читання діалогів учнями. 

2. Каліграфічна хвилинка 

— Запишіть каліграфічно речення. 

Ми любимо свою Україну. 

— Яке це речення за метою висловлювання? 

— Перебудуйте розповідне речення на спонукальне та запишіть каліграфічно. 

— Назвіть слова, у яких звуків більше, ніж букв. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми розглянемо засоби зв’язку речень у тексті. 

Щоб наші тексти були правильними і цікавими, ми будемо вчитися вдосконалювати їх, уникаючи повторення одних і тих самих слів, а допоможуть нам у цьому синоніми та слова, вжиті в переносному значенні. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Колективне виконання вправи 25 (с. 15) 

Виразне читання учнями вірша Д. Чередниченка та визначення його головної думки 

— Як ви розумієте виділені слова? 

— Які синоніми можна дібрати до слів половинить, розтинає? (Роз’єдну- вати, мучити, терзати) 

— Прочитайте, які поради дає вам підручник, щоб уникнути повторення в тексті. 

2. Робота над текстом. Вправа 26 (с. 15–16) 

Самостійне читання тексту учнями 

— Які слова вжиті в переносному значенні? 

— Як ви їх розумієте? 

— Назвіть виділені в тексті слова. 

— Яку роль вони відіграють? 

3. Словникова скарбничка 

— Яке слово в цьому тексті привернуло вашу увагу? (Ослін) 

— Поясніть його значення, скориставшись підказкою у підручнику. 

4. Самостійна робота 

— Прочитайте слова, записані на дошці. 

Рано, спочатку, потім, удень, після уроків, пізніше, надвечір, увечері. 

— На що вказують ці слова? (На послідовність подій) 

— Використовуючи ці слова, складіть розповідь про свій день. (Учитель заслуховує кілька розповідей.) 

5. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Виконання тренувальної вправи 27 (с. 16) 

Читання тексту «ланцюжком» 

— Яке слово повторюється в реченнях цього тексту

— Як уникнути повторів? 

— Яку роль відіграють виділені слова у поданому тексті? 

— Прочитайте текст з виправленими недоліками. 

2. Розвиток мовлення 

— Як ви допомагаєте патріотам України в цей нелегкий для країни час? 

3. Творча робота 

— Прочитайте текст. 

— Що цікавого дізналися з тексту? 

— Які у ньому недоліки? 

— Запишіть виправлений текст. 

Колись польові волошки в наших краях не росли. Волошки попали до нас разом із житом. Почали сіяти на полях жито — виросли поруч із ним і волошки. Насіння волошок ховалося серед житніх зерен і так мандрувало разом із ними. 

Підказочка. Під час удосконалення тексту використовуйте синоніми. Вони допоможуть вам уникнути повторення тих самих слів. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Яку тему розглянули на уроці? 

— Як уникнути повторів під час побудови тексту? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 28, с. 16–17. 


7 ПОДІЛ ТЕКСТУ НА ЧАСТИНИ. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ АБЗАЦІВ У ТЕКСТІ

Мета: вчити учнів ділити текст на логічно завершені частини та складати план тексту; розвивати вміння переказувати за планом; виховувати бережливе ставлення до збереження традицій українського народу. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 28, с. 16–17) 

— Про яку талановиту співачку сучасності ви приготували розповідь? (Учитель заслуховує кілька робіт учнів.) 

— Хто підготував пісню, яку виконує Ніна Матвієнко? 

— Про що співає відома співачка у своїх піснях? 

2. Каліграфічна хвилинка 

— Відгадайте загадку. 

- Видно край, а дійти до нього не можна. (Горизонт) 

— Розшифруйте слова і запишіть синоніми до слова горизонт. 

схилбоне, орбій, відоникл, крайеноб, видкругно. 

(Небосхил, обрій, виднокіл, небокрай, виднокруг) 

Словник 


Небокрай, небосхил — частина неба над лінією горизонту; 

обрій — лінія, де уявно стикаються небо із землею. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Попереду вас очікують цікаві види робіт. Сьогодні на уроці ви будете ділити текст на абзаци і складати план тексту; розвивати свої вміння переказувати текст за планом. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Усне виконання вправи 29 (с. 17) 

— Прочитайте виразно вірш Дмитра Павличка «Наш прапор». 

— Яка тема цього вірша? Яка мета? 

Учні роздивляються фотографію, подану на с. 17 підручника. 

— На які частини лінія горизонту поділяє фотографію? (Небо і земля) 

— Зверніть увагу на кольори. Що вони вам нагадують? (Колір українського прапору) 

— Як про це сказано у вірші? 

2. Складання плану тексту. Вправа 30 (с. 18) 

Учні читають текст та визначають його тему і мету. 

1) Словникова робота. 

— Поясніть значення слова увінчувати. 

— До якої частини мови воно належить? 

2) Добирання заголовка. 

— Який інший заголовок можна дібрати до тексту? («Обжинки — народне свято») 

— Запишіть його каліграфічно у зошити. 

— Яка орфограма у слові свято? (Це слово пишуть без апострофа.) 

3) Робота в парах. 

— Прочитайте завдання 2 до вправи. Чи зрозуміле воно вам? 

— Опрацюйте його у парах. 

Перевірка виконаної роботи. 

— Для чого нам потрібно вміти складати план? 

— Звірте свої припущення з поясненням у підручнику на с. 17. 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над текстом. Вправа 31 (с. 18–19) 

— Самостійно прочитайте поданий у вправі текст. 

— Визначте стиль мовлення. (Це науковий текст.) 

Учитель пропонує учням поділити текст на абзаци. 

Складання і запис плану тексту 

План 

1. Державна мова українського народу. 



2. Сім’я мов. 

3. Українська мова утворює східнослов’янську групу мов. 

— Перекажіть текст за складеним планом. 

2. Самостійна робота 

— Прочитайте текст. 

— Складіть та запишіть план оповідання. 

— Доберіть заголовок. («Ластівки в капелюсі») 

У нас під стріхою жили ластівки. Аж ось трапилася велика біда. Під час вітру гніздо впало і розбилося. 

На землі лежало четверо жовторотих пташенят. Батьки їхні кружляли над своїми дітками і кликали на допомогу. 

Василько прибив старий капелюх під стріхою і поклав туди ластів’яток. Ластівки дуже зраділи і почали годувати пташенят. 

3. Перевірка виконаної роботи 

— Яка тема цього тексту? Яка мета? 

— Чи вдалося вам особисто врятувати життя пташці? 

— Розкажіть про це. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чого ви навчилися на цьому уроці? 

— Що означає скласти план тексту? 

— Яке значення має план? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 32, с. 19. 

— Підготуйте розповідь про власне захоплення. Якщо у вас є результати, розкажіть про них своїм однокласникам. Принесіть і покажіть свої дипломи, медалі, кубки. 
8 ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ТА ПОБУДОВИ ТЕКСТУ-МІРКУВАННЯ

Мета: формувати в учнів уявлення про текст-міркування, його характерні ознаки: твердження, доказ, висновок; вчити складати тексти-міркування; виховувати інтерес до навчання. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 32, с. 19) 

Індивідуальне опитування 

Учні розповідають про захоплення дітей, спираючись на фотоілюстрації, подані в підручнику на с. 19. 

— Хто бажає розповісти про власне захоплення? 

2. Каліграфічна хвилинка 

— Запишіть каліграфічно. 

Пп По пе пл па попереду 

— За малюнком складіть і запишіть розповідне речення зі словом попереду. 

3. Гра «Редактор» 

— Прочитайте поданий текст. 

— Знайдіть у ньому недоліки, виправте їх. 

— Запишіть удосконалений текст. 

От лісок. Росте в лісі ялинка. Біжить через лісок зайчик. Дмухнув вітерець. Ялинка зашелестіла. Зайчик злякався. Зайчик підвівся на лапки і слухає. У лісі знову тихо. 

Зрадів зайчик і почав гризти травичку. Ой! Знову щось шелестить. Зайчик перелякався. Боїться зайчик всякого шелесту. 

— Яка тема цього тексту? 

— Який заголовок можна запропонувати до тексту? 

— Назвіть префікси у виділених словах. 

4. Робота за таблицею «Типи текстів» 

Розповідь  Опис  ? 

Розповідаємо про  Описуємо предмет  Хочемо довести або 

якусь подію  або подію  спростувати певну подію 

— Яку назву можна дати третьому виду текстів? 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми попрацюємо над текстами-міркуваннями; дізнаємося про особливості змісту та побудови тексту-міркування. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Ознайомлення з текстом-міркуванням та його характерними ознаками. Вправа 33 (с. 20) 

— Прочитайте текст вправи. 

— Яка мета цього тексту? 

— Який це тип тексту? (Це текст-міркування.) 

— У чому полягає особливість змісту та побудови тексту-міркування? Щоб відповісти на це запитання, скористайтеся поясненням у підручнику на с. 20. 

— Відшукайте характерні ознаки тексту-міркування у матеріаліх вправи. 

2. Вибіркове списування. Вправа 34 (с. 20) 

— Прочитайте поданий текст. 

— Визначте у тексті твердження, доказ, міркування. 

— Випишіть речення, у якому висловлюється твердження. 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Розвиток зв’язного мовлення. Вправа 35 (с. 20–21) 

Учитель пропонує скласти текст-міркування за поданими твердженням і висновком. 

— Прочитайте подане у вправі твердження, висновок. 

— Поміркуйте, про що можна написати у доказі? 

— Запишіть свої міркування у зошити. 

Перевірка виконаної роботи. (Заслухати декілька учнів.) 

2. Гра «Будівельники» 

— Перебудуйте текст-розповідь у текст-міркування. 

Птахи — наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони радують нас своїм співом. Бережіть птахів! 

3. Складання речень-міркувань 

- Лось і косуля — травоїдні тварини, бо... (вони живляться виключно рослинною їжею). 

- Ліс — наше багатство, оскільки дає нам... (чисте повітря, смачні та корисні плоди, затишний відпочинок). 

- Цю красиву пташку прозвали сорока-білобока, через те, що має вона... (хвіст і голівку чорну, як у ворони, тільки збоку на крилах та черевце має біленьке). 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Пригадайте, що таке текст? 

— Які бувають типи текстів? 

— Як скласти текст-міркування? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 36, с. 21. 
9 ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ-ОПИСІВ. МЕТА ЦИХ ТЕКСТІВ

Мета: продовжити ознайомлення учнів із типами текстів за їх метою; звернути увагу на характерні ознаки текстів-описів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 36, с. 21). 

— З яким текстом ознайомилися вдома? 

— Чи можна його назвати текстом-міркуванням? Доведіть. 

— Зачитайте виписані речення. 

— На які слова ви звернули увагу? (Говорить, твердить, каже) 

— Що це за слова? (Синоніми) 

— Яка їх роль у реченні? (Допомагають уникнути повторів.) 

2. Словниковий диктант 

— Запишіть під диктування. 

Восени, щоденно, щогодини, портрет, попереду, до побачення, щодня. 

Взаємоперевірка робіт. 

— Правопис якого слова ми ще не розглядали? (Портрет) 

3. Каліграфічна хвилинка 

Пп Пп Пп пп ор портрет 

— Утворіть словосполучення. 

Портрет  велинекий 

                кийчіт 

                 догийро 

                   недовімий 

                 рокольовий 

Гра «Сито» 

— Доберіть з довідки слова та запишіть речення. 

Портрет пише... 

Море малює... 

Пейзажист передає красу природи у... 

(Шофер, портретист, моряк, пекар, мореніст, піаніст, пейзаж) 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Малювати можна не лише фарбами. Сьогодні ми спробуємо малювати за допомогою слів. 

А допоможе нам у цьому новий тип тексту. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Ознайомлення з текстом-описом. Вправа 39 (с. 21) 

— Прочитайте текст вправи. 

— Який заголовок ви можете запропонувати до цього тексту? 

— Чи можна назвати цей текст міркуванням? 

— Чому? Доведіть свою думку. 

— Яка мета цього тексту? 

— Які слова автор уживає в тексті, щоб описати зовнішність дідуся? 

— Такий текст називають текстом-описом. 

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 21) 

3. Колективне виконання вправи 38 (с. 22) 

— Прочитайте текст вправи. 

— Чому дідусь називає онуку «Моя черешенька»? 

— Доведіть, що це текст-опис. 

4. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Гра «Портрет на замовлення». Вправа 39 (с. 22) 

Завдання можна виконати диференційовано: одні учні виконують завдання, подане у вправі, інші описують свого однокласника, не називаючи його імені. 

Перевірка виконаних робіт 

— Які слова допомогли вам упізнати ваших однокласників? 

2. Робота в групах. Вправа 40 (с. 22) 

Учні читають діалог та добирають до нього заголовок. 

— Про що мріяла перша дитина? А друга? 

— Обміркуйте в групах, як можна продовжити діалог другої дитини. 

Учитель заслуховує відповіді кожної групи. 

— А як ви допомагаєте птахам? 

3. Самостійна робота 

1 варіант 

— Прочитайте текст. 

— Визначте тип тексту та доберіть питання, на яке він відповідає. 

— Придумайте заголовок до тексту. 

Кроків за кілька від сухої коси визирає з води вербовий кущик. Невеличкий такий, а на ньому — котики. Пухнасті, жовтаво-зелені. Ніби табунець гусенят примостився спочити на галузках. І такі вони лагідні та безпомічні. 

2 варіант 

— Прочитайте текст. 

— Визначте тип тексту та доберіть питання, на яке він відповідає. 

— Придумайте заголовок до тексту. 

Усю зиму спав їжачок у лісі під купою хмизу. Настала весна. Весняне сонечко пригріло землю. 

Виліз їжачок зі свого зимового лігва і почав чиститися. Він потерся об кущі та гілочки. Потім облизав себе язичком. Подивився їжачок навкруги, струснувся і побіг на полювання. 

— Над якими типами текстів ви працювали? 

— Чим текст-опис відрізняється від тексту-розповіді? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З якими текстами ми сьогодні ознайомилися? 

— Чому вони мають таку назву? 

— Як ви розумієте вислів «живий портрет»? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 41, с. 22–23. 


10 ПОРІВНЯННЯ ХУДОЖНЬОГО І НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ОПИСІВ

Мета: продовжити закріплювати знання учнів про текст; формувати вміння порівнювати однотемні тексти-описи художнього і науково-популярного стилів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати вміння бачити прекрасне у повсякденному житті. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Лунає дзвіночок, до праці мерщій. 

Ти всі перешкоди здолати зумій! 

Працюй наполегливо, швидко, старанно, 

Щоб кожна хвилина не втратилась марно! 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 41, с. 22–23) 

— Прочитайте вдосконалений текст. 

— Які слова замінили синонімами? 

— Який це тип тексту? 

2. Фронтальне опитування 

— Що таке текст? 

— Які типи текстів вам відомі? 

— Яку роль у тексті відіграють абзаци? 

3. Каліграфічна хвилинка 

Кк ко ос ул ар 

Козуля, косуля, сарна 

— Як називаються такі слова? До якої частини мови вони належать? 

— Складіть з одним зі слів речення та запишіть у зошити. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Усне виконання вправи 42 (с. 23) 

Читання тексту «ланцюжком» 

— Чому текст має таку назву? 

— Скільки у тексті абзаців? 

— Спробуйте поміняти їх місцями. Що з цього вийшло? 

— Поясніть, за яким правилом пишуть слова у завданні 3. 

— Наведіть приклади інших слів, що пишуть за цим правилом. 

2. Колективне виконання вправи 43 (с. 23–24) 

Самостійне читання тексту учнями 

— Що цікавого дізналися з тексту? 

— Яка його головна думка, мета? 

3. Розвиток мовлення 

Складання тексту-міркування на тему «Чи можуть тварини спілкуватися?» 

— Пригадайте ознаки тексту-міркування. 

— Кожну частину тексту пишіть з абзацу. 

4. Перевірка виконаної роботи 

5. Фізкультхвилинка 

Раз — піднялись, два — присіли, 

Хай мужніє наше тіло. 

Хто втомився присідати, 

Може, час відпочивати? 

Руки в боки, руки так, 

Руки вгору, як вітряк. 

Раз — піднявся увесь клас — 

Фізкультпауза у нас. 

6. Порівняння однотемних текстів-описів. Вправа 44 (с. 24) 

— Прочитайте тексти. 

— Визначте, де художній, а де науково-популярний текст? 

— Чому ви так уважаєте? 

— Що спільного в обох текстах? 

— У якому тексті автор називає тільки ознаки квітки, а в якому ділиться враженнями про цю рослину? 

— Які порівняння використовує автор у художньому тексті? 

— Де найчастіше ви можете зустріти науково-популярний текст? 

Для допитливих учнів учитель може запропонувати виконати вдома завдання 3 вправи. 

7. Самостійна робота 

1 варіант 

— Складіть і запишіть художній опис верби, використовуючи подані вирази. 

Зелені кіски; гілки, наче руки; задивляється у воду на свою вроду; тихесенько розмовляють; низенько схилилися; то плаче, то сміється; шепочуть, зажурилась. 

2 варіант 

— Складіть і запишіть науковий опис дуба, використовуючи подані вирази. 

Розлогий, могутній, дужий, цар дерев, плоди їстівні для тварин, останній скидає листя. 

8. Заслуховування робіт учнів. Виправлення мовних помилок 

V. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що повторили на уроці? 

— Чого навчилися? 

— Що здалося складним? 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 45, с. 25. 

11 ЗАМІТКА ДО ГАЗЕТИ.

Мета: ознайомити учнів з формою написання замітки та її характерними особливо- стями; узагальнити знання учнів за темою «Текст»; розвивати зв’язне мовлення; виховувати самостійність, уважність.

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 45, с. 25) 

Учитель заслуховує кілька творів. Учні висловлюють свої враження щодо дотримання структури текстів. 

— Що об’єднує ваші твори? (У них — спільна тема.) 

— Яким є тип тексту, що ви його складали вдома? 

2. Робота з дидактичним матеріалом 

— Прочитайте текст. 

— Який тип цього тексту? 

БЕРЕГТИ МИР 

Для багатьох народів світу найдорожчим є слово мир. 

Нам потрібний мир, щоб будувати нові міста, щоб вирощувати золоту пшеницю, щоб працювали шахти і заводи. Щоб діти ходили до школи, щоб звучали веселі пісні, щоб люди жили довгі-довгі роки. 

Усі чесні люди на землі бажають миру. 

— Яка мета зачину, основної частини, кінцівки? 

— Спишіть кінцівку. 

— Підкресліть головні і другорядні члени речення. 

3. Каліграфічна хвилинка 

Вв Вв вч ор вчора учора 

Учитель пояснює, що якщо попереднє слово в реченні закінчується на голосний, то слід писати слово вчора. 

Яка чудова погода була вчора. 

— На початку речення доречно писати слово учора. 

Учора я подивився цікавий фільм. 

— Написання якого подібного слова ви вже знаєте? (Вдень (удень)) 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Щотижня в нашій країні видається велика кількість газет і журналів. У них уміщена інформація про якісь конкретні події. Сьогодні ви ознайомитеся з формою написання замітки до шкільної газети, з її характерними особливостями. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Ознайомлення із заміткою до газети. Вправа 46 (с. 25) 

— Прочитайте текст вправи. 

— Порівняйте його з текстом, який ви складали вдома. 

— Які відмінності ви помітили? 

2. Розвиток мовлення 

— Яку цікаву справу виконував ваш клас? 

— Як би ви про це розповіли учням з іншої школи? 

3. Робота за тлумачним словником 

Газета — періодичне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про події суспільно-політичного, культурного життя. 

— Діти, а хто готує матеріали для газет і журналів? (Кореспонденти, журналісти) 

— Хто такий кореспондент? 

Кореспондент — співробітник газети, журналу, радіо, або приватна особа, яка надсилає свої інформації з місць. 

— А хто такий журналіст? 

Журналіст — професійний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших органів інформації та пропаганди. 

4. Робота з примірником газети 

— Розгляньте номер газети (дитяча газета). 

— Які рубрики є в цьому примірнику газети? (Передова стаття, повідомлення про факти і події з життя країни, новини із життя країни, новини із життя зарубіжних країн, статті про події в галузі науки і культури, художні твори, оголошення, інформація...) 

5. Спостереження за мовним матеріалом 

ПОВЕРНУТИСЯ Б ЗНОВ У ГІМАЛАЇ 

Погодні аномалії дошкуляють не лише людям, а й тваринам. Так, у Харківському зоопарку спеціалісти розповіли нам, що гімалайські ведмеді довго не могли залягти в зимову сплячку, бо термометр узимку показував плюсову 

температуру. Тільки після того, як до України прийшли морози, ведмеді нарешті заснули і на якийсь час полишили мрії повернутися в Гімалаї. 

А. Хвильовий 

— Прочитайте статтю (замітку). 

— Який вона має заголовок? 

— Про яку проблему розповів автор? 

— Хто автор цієї замітки? 

— Як по-іншому можна назвати замітку до газети? 

6. Обговорення плану роботи над заміткою (статтею). Вправа 47 (с. 26) 

— Хто може писати статті у шкільну газету? 

— Про що можна написати у шкільну газету? 

— Сьогодні ви будете дописувачами в шкільну газету. А щоб правильно написати замітку, ми скористаємося пам’яткою, поданою у вправі 47. 

7. Робота в групах 

— Напишіть замітку за темою: «Спостереження під час екскурсії до осіннього парку». 

8. Звітування груп. Виправлення мовних помилок 

9. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Ознайомлення з написанням листа. Вправа 48 (с. 26–27) 

Виразне читання листа, поданого у вправі 

— До кого звертається автор? 

— Про що він повідомляє? 

— Які відмінності в оформленні листа і замітки ви помітили? 

2. Хвилинка спілкування 

— Про яку цікаву послугу розповідають автори підручника? 

— З якою метою люди вигадали електронну пошту? 

— Яких правил слід дотримувати школярам під час користування комп’ютером? 

3. Узагальнювальна бесіда 

— Що таке текст? 

— Що можна скласти до тексту? З якою метою його складають? 

— Які типи текстів вам відомі? 

— Як уникнути повторення в тексті? 

— Чим художній текст відрізняється від науково-популярного? 

— Чим особливий текст-міркування? 

— Що робить наше мовлення образним? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чи сподобався вам урок? 

— Що цікавого ви навчилися робити на уроці? 

— З якими новими словами ознайомилися? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 49 (3), с. 27. 


12 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТВІР-РОЗПОВІДЬ ЗА ТЕМОЮ «ЯСКРАВІ ВРАЖЕННЯ ВІД ЛІТНІХ КАНІКУЛ»

Мета: вчити учнів складати твори-розповіді про побачене під час канікул; збагачувати лексичний словник; викликати бажання передавати свої враження влучними образними виразами; розвивати зв’язне мовлення, творче мислення, уяву, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до природи, любов до родини, Вітчизни, інтерес до вивчення української мови. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Уроки творчості, натхнення уроки, 

Добра і радості, і мудрості глибокої, 

Усі шляхи тернисті перейти 

Уроки творчості поможуть вам завжди. 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми розпочнемо роботу словами великого Кобзаря. 

Ну що б, здавалося, слова? 

Слова та голос... більш нічого. 

А серце б’ється, ожива, 

Як їх почує... 

— Замисліться над цими рядочками. Давайте сьогодні на уроці ми оживимо свої серця і душі красою рідного українського слова. Нехай наші серця затріпочуть від того, що ми самостійно можемо словом створити красу. 

— Уважно подивіться на дошку і спробуйте розкодувати тему твору, який ми напишемо згодом. 

ЯСКРАВІВРАЖЕННЯВІДЛІТНІХКАНІКУЛ 

(Яскраві враження від літніх канікул) 

— Як ви вважаєте, про які саме «яскраві враження» йдеться у нашій темі? 

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. «Ґронування» 

— Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте словосполучення літні канікули? 

море  пляж  дощ  спека  ліс 

    грім  літні канікули  село 

табір  бабуся  Дніпро  ігри  фрукти 

2. Складання діалогів про літні канікули. Робота в парах 

— Розкажіть, будь ласка, своєму сусідові по парті, де і як ви провели літні канікули. Пам’ятайте про правила ведення діалогу. 

— Що цікавого ви дізналися від свого сусіда по парті? 

3. Гра «Розумова розминка» 

1-ша група із розрізаних стрічок складає і розтлумачує прислів’я. 

- Влітку з потом, а взимку з повним ротом.

- Липень — вершина літа.

- У серпні хліборобові три роботи — косити, орати й сіяти.

2-га група в певній послідовності розміщує назви літніх свят.

... День незалежності України.

... Івана Купала.

... Спаса.

... Петра і Павла.

... День Конституції України.

... Маковія.

... День захисту дітей.

... Зелені свята (Трійця).

— Назвіть серед них державні свята.

3-тя група — доримовує вірш, добираючи із довідки потрібні слова.

Канікули, канікули — чудова це... (пора).

«Канікули, канікули» — гукала... (дітвора).

Та сплило тепле... (літечко),

Настав осінній... (час),

Ми радо поспішаємо

У наш веселий... (клас).

Довідничок: урок, школа, клас, літо, парта, дітвора, дзвінок, пора, річка, літечко, ставок, час.

IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ

1. Слово вчителя

— Завдяки спілкуванню ви пригадали тепле літечко, веселі канікули і, мабуть, в кожного із вас на згадку в пам’яті залишаться якісь найкращі враження від цієї чудової пори.

2. Мовна розминка «Доберіть влучне слово»

— Щоб написати гарний твір, потрібно навчитися влучно добирати слова. Складімо словничок.

Мальовниче село — садок, роса, город, господарство, ліс, гриби, фрукти, овочі, річка, ставок, сіно, рибалка, соловейко, художні твори...

Морський прибій — шум моря, хвилі, чайки, пісок, мушлі, сонечко, морозиво, аквапарк, екскурсія.

Табір відпочинку — веселі ігри, змагання, перемога, нагороди, екскурсії, парк, каруселі, вожаті, друзі.

— Ці та інші слова допоможуть вам написати твір.

3. Фізкультхвилинка

Осінній дощик крапотить,

Листок від холоду тремтить.

Краплина вдарила важка

І відірвала геть листка.

І закружлявся він в падінні.

Оглянув барви всі осінні,

Над ставом трішки покружляв —

Де впасти, місце вибирав.

Та часу мало мав листок,

То й ліг в травичку під дубок.

Лежать там буде до весни

І бачити солодкі сни. 

4. Робота над пам’яткою

— У кожного з вас на парті є пам’ятка. Прочитайте її мовчки та пригадайте умови написання твору.

ПАМ’ЯТКА


1. Кожну частину тексту писати з абзацу.

2. Речення будувати невеликі.

3. Давати повні відповіді на запитання.

4. Послідовно викладати свої думки.

5. Стежити за мовленням.

6. Уникати повторів слів.

7. Під час написання складних слів користуватися орфографічним словником.

5. Структурний аналіз тексту. Складання плану

План

1. Початок канікул.



2. Від’їзд на відпочинок.

3. Найяскравіші краплини канікул.

4. Мої сподівання.

6. Усне складання твору

7. Орфографічна підготовка

Слова з орфограмами: влітку, велосипед, увечері, криниця, додому, аквапарк, змагання.

8. «Спроба власного пера». Самостійна робота учнів

— Отже, беріться до найвідповідальнішої і найцікавішої роботи — написання творів-розповідей на тему «Яскраві враження від літніх канікул».

9. Самоперевірка виконаної роботи

10. Зачитування 2–3 робіт

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Діти, які ваші враження від уроку?

— Скажіть, чи справдилися ваші сподівання?

— Дякую вам за чудову роботу, підтримку, взаєморозуміння.

— Любіть нашу Вітчизну, родину, рідну мову! 
13 УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ

Мета: продовжити формувати поняття про речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні, окличні); виробляти вміння знаходити їх у тексті і складати самостійно; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Аналіз помилок, допущених у контрольному диктанті 

2. Каліграфічна хвилинка 

Вл іт ку тк лі влітку 

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова. Поділіть його для переносу. 

— Відтворіть прислів’я, вставивши подане слово. 

Тиждень, рік, один, годує, ... 

3. Бесіда 

— З чого складається наше мовлення? 

— Що таке речення? (Група слів, що виражають закінчену думку.) 


— Чим відрізняється речення від слова? 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви будете вчитися визначати види речень за метою висловлювання та інтонацією, правильно їх записувати і читати, а також складати самостійно. А допоможе вам оволодіти цими вміннями і навичками тема «Речення». 

— Прочитайте (с. 28), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Колективне виконання вправи 50 (с. 29) 

— Прочитайте текст вправи з урахуванням розділових знаків. 

- Упізнавання речень за метою висловлювання. 

- Виписування учнями речення зі звертанням. 

— Поясніть правопис розділових знаків в останньому реченні. 

2. Робота за таблицею. Вправа 51 (с. 29) 

— Які бувають речення за метою висловлювання? 

— Наведіть приклади. 

— Який розділовий знак ставимо в кінці розповідного речення? 

— Що таке розповідне речення? 

— У кінці якого речення ставимо знак питання? 

— Яке речення називають питальним? 

— Наведіть приклади. 

— Які речення називають спонукальними? Що вони виражають? 

— Який розділовий знак ставимо в кінці спонукального речення? 

— Що вам відомо про окличні речення? 

3. Спостереження за інтонацією речень, різних за метою висловлювання 

1) Настала журлива пора прощання з красним літечком. 

— Зробіть висновок про інтонацію розповідного речення. 

2) Сьогодні ми вирушаємо до лісу? 

Сьогодні ми вирушаємо до лісу? 

Сьогодні ми вирушаємо до лісу? 

— Які особливості має інтонація питального речення? 

— Як ми виділяємо в питальному реченні те слово, яке показує, про кого або про що запитується в реченні? 

3) Будьте уважними до своїх друзів. 

Терпляче вислуховуйте того, хто говорить. 

Перестаньте порушувати дисципліну! 

— Які це речення за метою висловлювання? 

— Порівняйте інтонацію 1-го, 2-го речень і 3-го речення. 

— Який висновок можна зробити? 

4) Любіть Україну, як сонце, любіть! (В. Сосюра) 

— Зробіть висновок про речення з окличною інтонацією. 

4. Вибіркове списування. Вправа 52 (с. 29–30) 

Мовчазне читання тексту учнями 

— Що цікавого дізналися з тексту? 

— Який заголовок можна дібрати до тексту? 

— Прокоментуйте, які розділові знаки стоять у кінці кожного речення. 

— Чому деякі слова в тексті написані з великої букви? 

— Запишіть у зошити третій абзац тексту. 

— Назвіть виділені слова. 

— Випишіть їх з тексту та виконайте звуко-буквений аналіз цих слів. 

5. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Вправа «Будівельники» 

— Перебудуйте розповідні речення на спонукальні. 

Ми любимо свою землю. 

Перед уживанням їжі треба мити руки. 

За партою слід сидіти рівно. 

Кожна людина повинна берегти рідну природу. 

2. Письмо з пам’яті 

— Запишіть вірш з пам’яті. Визначте тип речень. 

Рідна мова в рідній школі! 

Що бринить нам чарівніш? 

Що нам ближче, і миліш, 

і дорожче в час недолі?! 

Олександр Олесь 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

Вправа «Незакінчене речення» 

- На сьогоднішньому уроці я вдосконалив (ла) свої знання про... 

- На сьогоднішньому уроці я навчився (лася)... 

- Мені було цікаво, коли... 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 53, с. 30. 

14 ОСНОВА РЕЧЕННЯ. Зв’язок слів у реченні. ДІАЛОГ

Мета: закріплювати знання учнів про підмет, присудок як граматичну основу речення; розвивати вміння визначати в реченні його основу й установлювати зв’язок слів між словами в реченні; здійснити перевірку діалогічного мовлення; виховувати шанобливе ставлення до співрозмовника. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 53, с. 30) 

— Зачитайте, які спонукальні речення ви виписали з тексту вправи. 

— Які вони за інтонацією? 

Один учень записує звукову модель виділеного слова на дошці. 

Решта обмінюються зошитами та виконують взаємоперевірку виконаного завдання. 

2. Вправа «Знаки загубилися» 

— Прочитайте текст, розставляючи потрібні розділові знаки в кінці речень. 

— Поясніть свій вибір. 

Молода берізка вибігла на узлісся і зупинилася чого це вона так відірвалася від своїх подруг мабуть, зрозуміла, що тут більше простору і сонячного проміння ось чому вона і вища і кучерявіша від інших беріз рости, берізко, зве-селяй землю своєю красою. 

— Випишіть спонукальне речення. 

— Підкресліть у ньому звертання. Поясніть розділові знаки. 

— Які види речень за метою висловлювання ви ще знаєте? 

— Наведіть власні приклади. 

3. Каліграфічна хвилинка 

по осе ред посередині 

— Запишіть каліграфічно. 

У місті побудували парк, посередині якого бив фонтан. 

4. Загадки-жарти 

-       Що стоїть посеред землі? (Літера М) 

- Що стоїть посередині Харкова? (Літера К) 

- Що стоїть посередині Дністра? (Літера С) 

- Що стоїть між буквами А і Б? (Літера І) 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над темою «Речення»; пригадаємо, як називаються головні слова в реченні; будемо встановлювати зв’язок слів у реченні за допомогою питань, а також перевіримо ваші вміння складати діалоги. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Списування з граматичним завданням. Вправа 54 (с. 30–31) 

Учні читають текст вправи та добирають до нього заголовок. 

— Спишіть виділені речення. 

— Підкресліть у них головні члени речення. 

2. Бесіда за таблицею «Члени речення»

Члени речення

слова у реченнях, що відповідають на певне питання

головні другорядні

основа речення означення

який? яка? яке? обставина

де? коли? звідки? додаток

кого? чого?

підмет 

хто? що? присудок



що робить?

що зробить?

— Що таке граматична основа речення?

— На що вказує підмет? На які питання він відповідає?

— Що виражає присудок? На які питання відповідає присудок?

3. Вибіркове списування. Вправа 55 (с. 31)

Самостійне читання тексту учнями

— Який заголовок можна дібрати до цього тексту?

— Випишіть з кожного речення головні члени.

— Прокоментуйте свій вибір.

Виписування іменників із залежними від них прикметниками

Гайок (який?) невеличкий; руку (яку?) важку; листя (яке?) жовте; накриттям (яким?) пишним, золотим; шар (який?) товстий, м’який; листя (яке?) нове.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Усне виконання вправи 56 (с. 31)

Учні читають речення та називають його граматичну основу.

— Які слова автор уживає у переносному значенні? (Збіжить вода; вербичка схилилась; день милується і тішиться; дзвеніли роси; купаються зірки)

— Спробуйте дібрати до них синоніми.

2. Робота з пам’яткою «Як вести діалог»

ПАМ’ЯТКА


1. Дотримуйте теми й мети спілкування.

2. Під час спілкування не перебивайте співрозмовника.

3. Будуйте репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.

4. Слухайте зацікавлено й доброзичливо.

5. Дбайте про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.

6. Дотримуйте етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.

3. Робота в групах

1-ша група

Складіть діалог за початком, використовуючи додаткову інформацію. 

— Мар’янко, подивись на оце диво!

— Яке диво?

— Дивись, які маленькі вогники виблискують на небі!

— Ні, Михайлику, це не вогники, а зорі. А зорі — це космічні тіла. А якщо ти уважно подивишся на небо, то побачиш скупчення зірок. Це...

Цікаві факти

Існують місця скупчення зірок. Люди «розділили» небо на 88 ділянок, назвали їх сузір’ями і дали їм імена героїв давніх міфів, легенд, казкових істот, наприклад, Козерог, Стрілець, Риби, Волопас, Телець, Мала Ведмедиця, Велика Ведмедиця. Два останніх сузір’я мають форму ківшика з ручкою.

2-га група

Складіть діалог за описаною ситуацією.

Ситуація: новенька учениця (учень) у класі, розмова на перерві.

Мета спілкування: познайомитися з однокласницею (однокласником).

Уживайте слова: з якої школи, міста, що сподобалось, найцікавіші предмети, захоплення.

3-тя група

— Розіграйте діалог за змістом прочитаного тексту.

КОШЕНЯ І МИШКА

Пoдружилися кошеня і мишенятко. Повернулося кошеня додому, а мама питає: «Що за гарний запах ти із собою принесло?». Котик відповiдає: «Так пахне мій друг мишеня!». «Дуже добре,— відказує кішка.— Коли ітимеш до власного смачного приятеля, поклич мене!».

Цієї миті миша питає у своєї дитини: «Що за гидкий запах ти принесло?». Мишенятко пояснило: «Я гралося із кошеням!». «Та це ж загибель наша!» — злякалася й розгнівалася миша.

4. Презентація складених діалогів

5. Аналіз допущених помилок

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Метод «Мікрофон»

- Сьогодні на уроці я навчився (навчилася)...

- Найбільше мені запам’яталося...

- Я зробив (зробила) для себе такі висновки...

- Найбільше мені сподобався діалог..., тому що...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 57, с. 31. 
15 Установлення зв’язків між словами в реченні. Складання речень за схемами.

Мета: закріпити вміння учнів визначати основу речення та встановлювати зв’язки між словами в реченні; розвивати вміння поширювати речення словами і словосполученнями, складати речення за поданими схемами; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру писемного мовлення. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 57, с. 31) 

— Зачитайте списані речення. 

— Які головні члени ви підкреслили в кожному реченні. 

Фронтальна перевірка звукових моделей, які склали учні до виділених слів 

— Чому в слові зів’ялі різна кількість звуків і букв, а у слові кучеряві — однакова? 

2. Каліграфічна хвилинка 

Дд дд до по об ба ач че ен ння 

— Прочитайте і запишіть каліграфічно. 

Д О П О Б А Ч Е Н Н Я 

— Доберіть до поданого слова: 

синоніми (до зустрічі, бувай); 

антоніми (привіт). 

— Складіть з поданим словом речення, різні за метою висловлювання та інтонацією. 

3. Фронтальне опитування 

— З чого складається наше мовлення? (З речень) 

— З чого складаються речення? (Зі слів) 

— Що є граматичною основою речення? 

— Які члени речення, крім головних, ви знаєте? (Другорядні члени речення) 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ми будемо поширювати речення за допомогою другорядних членів речення; складати речення за поданими схемами; встановлювати зв’язки між словами в реченні. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Колективна робота. Вправа 58 (с. 32) 

Учні читають текст та розмірковують над першим завданням до вправи. (Слід змінити форму слова, поданого у дужках.) 

Коментоване списування третього абзацу 

— За допомогою чого можуть зв’язуватися слова? (За допомогою за- кінчення) 

— Які слова автор уживає у переносному значенні? 

— Підкресліть їх. 

2. Коментоване виконання вправи 59 (с. 32) 

— Прочитайте виразно текст. 

— Про що йдеться у другому завданні вправи? 

— Учні на дошці записують словосполучення та за допомогою питань установлюють зв’язок між словами. 

Підказочка. Дивись на зразок, поданий у підручнику. 

— Назвіть словосполучення, у яких слова зв’язані між собою тільки за допомогою закінчень. 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Самостійна робота. Вправа 60 (с. 32–33) 

Перевірка виконаної роботи 

— Які букви ви вставили у пропущених словах? 

— Правопис яких слів ви змогли перевірити за допомогою правила? 

— Правопис яких слів можна перевірити тільки за словником? 

2. Установлення зв’язку між словами у реченні 

— Прочитайте останнє речення вправи 60. 

— Визначте тип речення за метою висловлювання та інтонацією. 

— Установіть зв’язок між членами цього речення. 

Висновок. Слова в реченні зв’язують між собою за допомогою питань. 

3. Складання речень за поданими схемами. Вправа 61 (с. 33) 

— Які члени речення залежать від підмета? На які питання вони відповідають? 

— Які члени речення залежать від присудка? На які питання вони відповідають? 

— Запишіть складені речення. 

4. Гра «Розсипанка» 

— З поданих слів складіть речення. 

Земля, випливати, з-за, край, сонце. 

Хмари, від, проміння, сонячний, спалахнути. 

Мороз, ранок, дихає. 

— Підкресліть словосполучення, в яких слова зв’язані між собою за допомогою закінчень. 

Міркуйте так. У словосполученні сонячного проміння слова зв’язані за допомогою закінчення -ого. 

— Яке зі складених речень відповідає схемі? 

5. Робота в парах. Вправа 62 (с. 33) 

Самостійне читання тексту учнями 

— А що ви знаєте про бабине літо? Розкажіть про це своєму однокласнику. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що нового дізналися на уроці? 

— Під час виконання яких завдань зазнали труднощів? 

— З якою метою ми поширюємо речення словами і словосполученнями? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 62 (2), с. 33. 
16 Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. Кома при однорідних членах речення.

Мета: розширити знання учнів про члени речення; формувати поняття про однорідні члени речення; розвивати вміння визначати однорідні члени речення та складати речення з ними; розвивати увагу, мовлення учнів; виховувати охайність та культуру оформлення письмових робіт. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 62 (2), с. 33) 

Індивідуальне опитування 

2. Каліграфічна хвилинка 

Щщ Щщ Щщ що тиж ня щотижня 

— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова. 

— Розставте слова, які починаються складом що-, у певному порядку. 

— Запишіть їх у зошити. 

Щодня, щогодини, щотижня, щохвилини, щосекунди, щомісяця. 

3. Робота з деформованим текстом 

— Прочитайте. 

— Запишіть речення в такому порядку, щоб утворився текст. 

ХЛІБ 

Потім зерно зібрали, змололи, тісто замісили — хліб спекли. (4) 



І лежить хліб — золотий, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. (5) 

Принесли хліб і на стіл поклали. (1) 

Робочі руки зерно в ріллю посіяли. (3) 

Лежить хлібина золота і ніби до сонця промовляє: любіть мене, шануйте мене, їжте та здоровими будьте. (2) 

— Установіть зв’язок слів у реченні, що відповідає схемі. 

... ... ... . 

4. Постановка проблеми 

— Ви вже знаєте, що в реченні є головні і другорядні члени речення. Всі вони важливі, бо кожен із них виконує свою роботу. Всі члени речення пов’язані між собою. 

— Виявляється, у реченнях можуть бути однорідні члени. 

— Замисліться над змістом слова «однорідні». 

— Як ви уявляєте однорідні члени речення? Вони близькі чи далекі за своєю роботою в реченні? 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які члени речення називаються однорідними; будемо вчитися визначати їх на письмі та вимовляти з правильною інтонацією. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Робота за таблицею 

Однорідні члени речення 

Відповідають на одне і те саме питання 

Є одним і тим самим членом речення 

в усному мовленні 

перелічувальною інтонацією  Належать до одного і того самого слова  на письмі 

між ними ставиться кома 

Не залежать один від одного 

Характеризуються 

2. Первинне закріплення. Вправа 63 (с. 33–34) 

— Прочитайте речення. 

— Визначте головні члени речення. 

— Назвіть ті члени, що повторюються. 

— На яке питання вони відповідають? 

— З яким словом у реченні зв’язані? 

— Яким членом речення вони є? 

— З якою інтонацією читаються? 

— Зверніть увагу на те, як позначається перелічування на письмі. 

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 34) 

4. Списування речень за зразком. Вправа 63 (3) 

Перевірка виконаної роботи. 

5. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Вибіркове списування. Вправа 64 (с. 34) 

Читання тексту учнями 

— Про кого ви дізналися з тексту? 

— Що використовувала художниця у своєму малярстві? 

— Як ви розумієте значення цих слів? 

Підказочка. Зверніться за допомогою до словничка на с. 35 підручника. 

— З якою метою вона це робила? 

— Якою нагородою була відзначена творчість майстрині? 

— Про що йдеться у другому завданні вправи? 

Виконання учнями завдання за зразком, уміщеним на с. 35 підручника 

2. Гра «Хто швидше?» 

— Складіть і запишіть речення за моделлю. 

1 варіант. Хто?, хто?, хто?, хто? що роблять? де? 

2 варіант. Хто? що роблять?, що роблять?, що роблять? де? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що називають однорідними членами речення? 

— Які члени речення можуть бути однорідними? 

— Як вимовляють однорідні члени речення? 

— Як на письмі передається перелічувальна інтонація? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 65, с. 35.


17 Поєднання однорідних членів речення за допомогою інтонації, сполучників. Інтонація перелічування і протиставлення

Мета: вдосконалювати знання учнів про структуру речення; формувати поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 


Чути дзвоник голосистий, 

Ллється голос його чистий. 

Всіх скликає на урок 

Цей чудовий наш дзвінок. 

Ви спокійно всі сідайте, 

Працювати починайте. 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 65, с. 35) 

— Прочитайте речення. 

— Назвіть однорідні члени речення. 

— Якими членами речення є однорідні члени речення? 

2. Гра «Слово заміни — нове речення склади!» 

— Прочитайте. Виділені слова замініть однорідними членами речення. 

Двоє дітей допомагають мамі у саду. 

До вирію відлітають пташки. 

Учні біля школи садили квіти. 

— Запишіть і підкресліть однорідні члени речення. 

— Які розділові знаки ви використали на письмі? 

3. Каліграфічна хвилинка 

в у на а за під але і й та 

— Запишіть каліграфічно. 

Вовк старіє, але не мудріє. 

— Назвіть однорідні члени речення. 

— До якого слова вони належать? 

— За допомогою чого поєдналися однорідні члени речення? 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати свої знання про однорідні члени речення, а також дізнаємося, за допомогою якої частини мови вони можуть з’єднуватися між собою. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Гра «Я — дослідник» 

Виразне читання вірша і прислів’їв вправи 66 (с. 35) 

— Поясніть значення слова жемчужились. 

— Поспостерігайте, як поєднані однорідні члени в реченні. 

— Чи завжди коми стоять між однорідними членами речення? 

— Коли кома між однорідними членами речення не ставиться? 

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 36) 

— З якою новою частиною мови ви ознайомилися? (Сполучник) 

— Яку роботу вони виконують? 

— Перед яким сполучниками кому не ставлять? 

— А перед якими сполучниками кома ставиться завжди? 

3. Списування із завданням. Вправа 67 (с. 36) 

4. Фізкультхвилинка 

Зупиніть навчання час. 

Фізкультпауза у нас. 

Руки, наче крила в птаха, 

Що летить, не знає страху. 

Вгору-вниз їх підіймаю 

І до неба підлітаю. 

А тепер — метелик я, 

Рух дає мені життя. 

До плечей згорну я руки, 

Колові зроблю я рухи. 

А голівкою покрутим — 

Небезпек не має бути. 

Якщо поруч небезпека,— 

Геть втікаємо далеко. 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Інтонування речень з однорідними членами. Вправа 68 (с. 36) 

- Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 36, унизу). 

- Усне виконання першого завдання вправи 68. 

- Письмове виконання другого завдання вправи 68. 

2. Робота в парах 

— Поєднайте словосполучення за допомогою сполучників а, але. 

— Прочитайте складені прислів’я з правильною інтонацією. Поясніть їх зміст. 

— Назвіть однорідні члени речення. 

Щебече, як соловейко,  курей не бачить. 

Лисиця спить,  нічого не бачить. 

В душу в’ється,  кусає, як гадюка. 

Дивиться звисока,  в кишеню лізе. 

3. Вправа на увагу 

— Прочитайте речення. 

Птахи мешкають у лісах, мешкають на болотах, мешкають в озерах. У південних країнах водяться гадюки, водяться кобри, водяться удави. Удави водяться в Середній Азії, водяться в Індії, водяться в Південній Америці. Мавпи дуже бояться удавів, дуже бояться кобр, дуже бояться гадюк. 

— Поміркуйте, які слова в реченні є «зайвими». Поясніть чому. 

— Вилучте «зайві» слова і запишіть речення. 

1 варіант — 1, 2 речення; 

2 варіант — 3, 4 речення. 

— Підкресліть однорідні члени речення. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Якими сполучниками з’єднуються однорідні члени речення? 

— Перед якими сполучниками завжди ставиться кома? 

— Чи ставиться кома перед сполучником і, якщо він з’єднує два і більше однорідних членів речення? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 69, с. 37. 


18 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка