Уроки художньої культури україни 10 клас Ч.І. Навчально-методичний посібник для вчителів Черкаси




Pdf просмотр
Сторінка1/11
Дата конвертації28.11.2016
Розмір1.44 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
УРОКИ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
10 клас
Ч.І.
Навчально-методичний посібник для вчителів
Черкаси
2013

2
Автори: Творча група вчителів художньої культури у складі Шендрик Алли Василівни,
учителя образотворчого мистецтва та художньої культури Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Городищенської райради Большакової Ольги Вікторівни,
учителя музичного мистецтва та художньої культури Ватутінської спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів № 1 Ватутінської міськради;
Кріт Людмили Анатоліївни, учителя образотворчого мистецтва та художньої культури Городищенської ЗОШ І-ІІІст. № 1 Городищенської райради Петлюшенко Любові Олександрівни, учителя Білоусівського
НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей Драбівської райради Сейкел Оксани Федорівни, учителя Чигиринської ЗОШ №1 ім. Б. Хмельницького Чигиринської райради Дриги Майї
Володимирівни, учителя художньої культури Медведівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Максима Залізняка Чигиринської райради Біняш Тетяни Василівни, учителя образотворчого мистецтва Канівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Канівської міської ради Рак Сергія
Олександровича, учителя історії Топильнянського навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Шполянської районної ради Прісич Наталії Михайлівни, учителя художньої культури Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно- естетичного профілю Черкаської облради Удовенко Наталії Григорівни, учителя художньої
культури Чорнобаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 Чорнобаївської райради;
Атаманюк Тамари Вікторівни,
учителя
Ватутінської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Ватутінської міської ради Голубки Тетяни
Олексіївни, учителя Шебельниківського НВК Золотоніської райради Кріт Людмили
Анатоліївни, учителя Городищенської ЗОШ І-ІІІст. № 1 Городищенської райради
Курової Марії Миколаївни, учителя художньої культури Цибулівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Монастирищенської районної ради Волошиної Ніни Петрівни, учителя художньої культури Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради Єлсукової Ольги
Валентинівни, учителя художньої культури Черкаського гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради Теслюк Ольги Василівни, учителя художньої культури
Кочубіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Уманської районної ради Кускової Лариси Павлівни,
учителя художньої культури Черкаської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 32 Черкаської міської ради
Дідук Людмили Тимифіївни, учителя художньої культури Мокрокалигірської ЗОШ І-ІІІ ступенів Катеринопільської райради Терещенко Тетяни Вікторівни, учителя художньої культури Золотоніської спеціалізованої школи №2 іформаційних технологій Золотоніської міської ради Кондратюк Наталії Вікторівни, учителя образотворчого мистецтва та художньої культури Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №1 ім. О. Є. Корнійчука,
Христинівської райради під керівництвом Гловацького С.В., методиста Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради.
Рецензенти:
Назаренко ГА, кандидат педагогічних наук, проректор з наукової роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;
Колесник А.Ю., заступник директора з навчально-виховної роботи Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 Черкаської міської ради.
Рекомендовано до друку вченою радою ЧОІПОПП
Протокол №1 від 05.03.2013 року

3
ЗМІСТ
Зміст
3
Гловацький С.В. Передмова.
5
Гловацький С.В. Методичні рекомендації шодо викладання художньої культури
України, 10 клас.
7
Оновлена програма з художньої культури світу, 10 клас (17 годин (0,5 годинна тиждень, 1 година-резервний час)
10
Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків з художньої культури світу в
10 класі з навчальним навантаженням (35 год., 1 год. на тиждень, із них 1 год. резервний час. Рівень стандарту.
13
Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків з художньої культури світу в класі з навчальним навантаженням 17 годин (0,5 годинна тиждень, вичитка годин за І семестр година-резервний час).
22
Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків з художньої культури світу в класі з навчальним навантаженням 17 годин (0,5 годинна тиждень, вичитка годинна навчальний рік ( уроки через тиждень година-резервний час)
30
РОЗДІЛІ. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ
ДО КІНЦЯ ХVІ СТОЛІТТЯ.
Шендрик Алла Василівна. Урок -1. Зразки образотворчого мистецтва трипільської та скіфської культур, мистецтво грецьких міст Пн. Причорномор’я. Художня культура Київської Русі. Мистецтво книжкової мініатюри. Художня культура польсько – литовської доби.
40
Большакова Ольга Вікторівна. Урок-2. Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного
Причорномор’я
47
Кріт Людмила Анатоліївна.Урок -3. Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Причорномор’я.
57
Петлюшенко Любов Олександрівна. Урок -4. Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного
Причорномор’я.
67
Курова Марія Миколаївна. Урок -5. Художня культура Київської Русі архітектурні споруди, монументальний живопис (фрески, мозаїка, іконопис, книжкова мініатюра. Художня культура польсько – литовської доби.
72
Біняш Тетяна Василівна. Урок -6. Художня культура Київської Русі архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїка. Фреск). Ікони Київсько Русі за межами України. Мистецтво книжкової мініатюри.
87
Сейкель Оксана Федорівна. Урок -7. Музична культура:(Первісні музичні інструменти. Музична культура східних слов'ян, античних міст Північного
Причорномор'я. Музична культура Київської держави народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні.Обрядовий пратеатр. Мистецтво скоморохів)
104
Дрига Майя Володимирівна. Урок -8. Первісні музичні інструменти. Музична культура античних міст та Північного Причорномор’я. Музична культура Київської держави.
116
РОЗДІЛ ІІ. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ХVІІІ СТОЛІТТЯ.
Кондратюк Н.В. Урок -9. Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві.
127

4
Терещенко Тетяна Вікторівн. Урок -10. Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві. Будівництво в Києві (Андріївська церква, Маріїнський палац, Львові (собор св. Юра, на Тернопільщині (Почаївська лавра, Чернігівщині, Полтавщині. Іконопис (козацькі Покрови та ін.). Портретний живопис. Народна картина Козак Мамай. Мистецтво гравюри.
135
Рак Сергій Олександрович. Урок -11. Народна картина Козак Мамай».
153
РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ХІХ СТОЛІТТЯ.
Тесля Світлана Василівна. Урок -12. Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів та лірників. Творчість Г.С.Сковороди.
160
Прісич Наталія Михайлівна. Урок -13. Архітектура та скульптура (І.Мартос,
Л.Позен, Г.Вітвер, В.Городецький). та ін.). Палацово-паркові комплекси.
166
Удовенко Наталія Григорівн. Урок -14. Архітектура та скульптура ( І. Мартос, Л.
Позен, В. Городецький та ін.). Палацово – паркові комплекси.
173
Кондратюк Н.В. Урок -15. Значення творчості С. Гулака-Артемовського, М.
Калачевського, М. Вербицького в розвитку національної музики. Історія створення твору Ще не вмерла Україна.
187
Теслюк Ольга Василівна. Урок -16. Микола Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні. Музична творчість, виконавство та освіта.
191
ЧудіновичЛілія Михайлівна. Урок -17.
М
М
В
В
Л
Л
и и
с с
е е
н н
к к
о о


о ос с
н н
о о
в в
о о
п по о
л л
о о
ж ж
н н
и и
к к
н на а
ц ц
і
і
о о
н на а
л л
ь ь
н н
о о
ї
ї
к к
о ом м
п по о
з з
и ит то о
р р
с с
ь ь
к к
о о
ї
ї
ш ш
к к
о о
л л
и и
в в
У
У
к к
р р
а а
ї
ї
н н
і
і
202
РОЗДІЛІ. УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ХХ СТОЛІТТЯ.
Кондратюк Н.В. Урок -18. Розвиток драматургії і театру 70-90 р.р. 19ст. Створення професійного театру. Трупа корифеїв та їх діяльність театру. Трупа корифеїв та їх діяльність.
217
Єлсукова Ольга Валентинівна. Урок -19. Образотворче мистецтво. Український авангард. Архітектура і скульптура.
222
Атаманюк Тамара Вікторівна. Урок -20. Образотворче мистецтво та графіка ХХ століття.
231
Атаманюк Тамара Вікторівна. Урок -21. Декоративно-прикладне мистецтво. Регіональні центри народних промислів України.
238
Дідук Людмила Тимофіївна. Урок -22. Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли.
246
Дідук Людмила Тимофіївна. Урок -23. Хорова музика, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л.Ревуцький, Б.Лятошинський. С.Людкевич, М.Скорик,
Є.Станкович та ін.). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики. Напрями популярної музики. Музичне виконавство.
264
Голубка Тетяна Олексіївна. І Урок -24. Ігровий кінематограф України. Світове значення творчості О. Довженка. Поетичне кіно
273
Кріт Людмила Анатоліївна. Урок -25. Фольклор основне джерело розвитку української анімації. Комедійний козацький серіал В. Дахна. Документальний та науково-популярний кінематограф.
281
Волошина Ніна Петрівна. Мистецькі кросворди.
290

5
С.В.Гловацький,
методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаської обласної ради
ПЕРЕДМОВА
Великою силою впливу на виховання підростаючого покоління володіє мистецтво. Мистецтво у системі освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов’язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу. Сучасне мистецьке навчання ґрунтується на засадах особистісно- зорієнтованого і компетентісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти - державних стандартах, програмах, підручниках. Сьогодення вимагає змін щодо методологічних засад вивчення предмета, нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання інших форм та видів контролю Динаміка розвитку сучасного суспільства, зростання наукової інформації, піднесення соціальної ролі особистості та інтелектуалізація її праці, швидка зміна техніки та технології на початку нового тисячоліття дає підстави про період нововведень та значних зміну галузі загальноЇ середньої освіти, органічною складовою якою є освітня галузь Мистецтво. Сьогодні перед педагогічною громадськістю постає важлива проблема - забезпечувати якісний супровід навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, вносити в начальну діяльність закладів цікаві нові ідеї, педагогічні інновації, які сприяли б підвищенню загального рівня навчання, і підготувати до цієї діяльності сучасного вчителя, створити належний науково-методичний супровід педагогічного навчання.
Нове тисячоліття потребує не тільки забезпечення якісно нового рівня навчально- виховного процесу, алей появу нового компетентісного учня, який відрізнявся такими якостями, як активність, самостійність, творчість, адаптованість до життєвих змін, здатного до самостійного повноцінного життя у новому тисячолітті. Ідея інтеграції навчально- виховного процесу та провадження безперервної художньо-естетичної освітив Україні, запровадження нових предметів освітньої галузі відкрили невичерпні можливості для підвищення статусу сучасного вчителя художньо-естетичного циклу. Вчитель нового тисячоліття долаючи педагогічні стереотипи, які склалися в педагогічній думці минулого століття, повинен бути компетентним, спроможним стрімко адаптуватися до нововведень в
інформаційних комп’ютерних технологіях, спроможним впроваджувати і застосовувати в практичній діяльності нові педагогічні технології, досягати нових якісних зміну педагогічній майстерності.
Основна мета освітньої галузі Мистецтво полягає втому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва, а також практичної діяльності сформувати в учнів систему ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду.
Вчителю, що викладає предмети художньо-естетичного циклу, слід звернути особливу увагу на розвиток таких компетенцій учнів загальноосвітньої школи:
Ключовою і водночас пріоритетною для освітньої галузі є загальнокультурна
компетентність
здатність застосовувати знання культурного простору, досвіді способи художньо-творчої діяльності, рівень навченості, вихованості та розвитку в будь-якій діяльності людини.
Міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення досвіту в різних сферах діяльності людини, естетично оцінювати предмети і явища, що формується під час опанування різних видів мистецтва та їх взаємодії.

6
Предметні мистецькі компетентності
— здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час їх сприймання і практичного опанування.
Концептуальною ідеєю змісту освітньої галузі Мистецтво є цілісний художньо- естетичний розвиток особистості на основі опанування різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів полікультурного й поліхудожнього образу світу та відповідного комплексу компетентностей.
С.В.Гловацький,
методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаської обласної ради.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ
«ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ», 10 КЛАС
Викладання інтегрованого курсу Художня культура здійснюється за програмою Художня культура 9-11 клас (авторів Масол Л, Миропольська Н, 2005 року).
У програмі не тільки реалізуються концептуальні ідеї цілісного художньо- естетичного розвитку особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва, алей надається можливість проектувати нові можливості для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу та надаються умови сучасному вчителю реалізувати потреби і запити учнів старшої школи.
Сучасний урок художньої культури
становить основу педагогічної системи формування у старшокласників свідомого художньо-естетичного ставлення до мистецтва. Він, на думку авторів програми, має розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно розв’язувати художні завдання.
Загальні вимоги до організації уроку:
проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду та закономірностей навчального процесу проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій особистісна спрямованість на уроці, яка дозволяє забезпечити умови для самореалізації кожного учня та розвитку ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням інтересів, потреб, нахилів, здібностей, життєвих цінностей учнів оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів встановлення на уроці інтеграційних, міжпредметних зв'язків;
• зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, педагогічних інноваційних технологій, комп'ютерних технологій, мас-медіа; тісний зв'язок навчання із життям, у першу чергу — з особистісним досвідом учня формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти
діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
Класифікація традиційних типів уроків за В. О. Онищук, М. А. Сорокіним,
М. І. Махмутовим:
Традиційні уроки художньої культури. Кожен такий тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, атому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

Комбінований урок (на уроках художньої культури цей тип уроку можна використовуватися на кожному уроці, окрім уроків узагальнення знань і контрольного підсумкового уроку. Цей тип має наступну структуру перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь відтворення і корекція опорних знань учнів повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу осмислення, узагальнення і систематизація нових знань виконання практичного завдання підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75—80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Саме цей тип уроку спряє більш грунтоному засвоєнню знань учнів та формуванню практичних вмінь школярів. На такому уроці вчитель може застосовувати різноманітні форми і методи організації навчального процесу, використовувати інтеграційні зв’язки між видами мистецтв, впроваджувати інноваційні педагогічні технології тощо.
Проектна діяльність надає нові можливості для використання інноваційних форм роботи вивчення художньої культури в старшій школі. В практичній роботі вчитель може застосовувати проектну технологію, яка становить основу дитячої творчості та шляхом до самовдосконалення, розвитку самостійної творчої діяльності. Прикладами художньо- мистецьких проектів можуть бути ґрунтовні інформаційні проекти (довідники, презентації, малі енциклопедії, буклети, тематичні газети тощо, практико-орієнтовані мистецькі проекти у вигляді творчих тематичний виставок, відеофільмів, авторських мистецьких виставок, спектаклів, вистав, аматорських фільмів тощо, творчі мистецькі та рольові-ігрові проекти (у вигляді віртуальних екскурсій, творчих майстерень, міні-театрів, музеїв, мультимедійних проектів. Найскладнішою формою учнівського проекту залишається індивідуальний або колективний дослідницький проект – це проекти МАН, наукові статті, власні мистецькі дослідження учнів в сфері мистецтва Звертаємо увагу, що у 10-11 класах пропонується 17 годинна вивчення предмета. (0,5 години на тиждень за державною програмою, або 1 година на тиждень за умови додавання адміністрацією школи 0,5 годин із варіативної частини базового компоненту).
ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА
УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА
10 клас
(17 год. (0,5 год. на тиждень, 1 год. - резервний час)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки
учнів

8
РОЗДІЛ І. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД
НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІ СТ. (3 год.)
Тема І. Образотворче мистецтво (2 год.)
Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного
Причорномор’я. Художня культура Київської Русі архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Художня культура польсько-литовської доби.
Орієнтовні практичні завдання:
Виготовлення фрагментів діорами Київ - духовний центр України-Русі” (робота в групах).
Тема 2. Музична і театральна культура
(1 год.)
Первісні музичні інструменти. Музична культура античних міст Північного Причорномор’я. Музична культура Київської держави. Стародавня народна творчість епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні. Обрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята. Мистецтво скоморохів.
Орієнтовні практичні завдання:
Виконання українських народних пісень, народних ігор та обрядів (за вибором).
РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ХVІІ –
ХVІІІ ст. (3 год.)
Тема 1. Образотворче мистецтво (2 год. )
Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві архітектура, іконопис, портретний живопис, гравюра. Народна картина Козак Мамай.
Орієнтовні практичні завдання:
Замальовки архітектурних споруд - зразків українського бароко.
Порівняння різних репродукцій народної картини Козак Мамай.
Тема 2. Музична і театральна культура
(1 год.)
Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Хоровий концерт та його творці (М.Березовський,
А.Ведель, Д.Бортнянський). Збірка Сад божественних пісень Г.Сковороди. Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики. Вертеп.
Орієнтовні практичні завдання:
Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих дум або кантів Г.Сковороди.
Створення комічної або сатиричної інтермедії у стилі шкільного театру”.
Учень (учениця)
називає основні періоди розвитку, художньої культури України, її найхарактерніші явища
характеризує національну специфіку українського мистецтва
порівнює українську художню культуру минулого і сучасності;
класифікує складові української художньої культури;
аналізує та інтерпретує
художній зміст творів українського мистецтва;
оцінює значущість українського мистецтва в розвитку національної культури, у власному житті
аргументує судження щодо значущості стародавнього мистецтва у розвитку української культури;
використовує спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації
показує на карті
місцезнаходження культурно-
історичних пам’яток України
уміє вести дискусію з питань розвитку української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань у цій царині.

9
РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА
ХІХ СТ. (4 год. )


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал