Уроки з журналістської практики Київ 2009 ббк ч 612. 1я 73-1 Рецензенти




Pdf просмотр
Сторінка11/11
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.84 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Харків. 19 квітня. УНІАН. Заява російських фахівці з озброєнь РФ проте, що українці встановили на своєму танку Т удосконалення російського походження, є абсолютно безпідставною, сказав у інтерв’ю кореспонденту УНІАН головний конструктор КБ ім.Морозова Юрій БУСЯК. За повідомленням агентства АП, надрукованим у газеті День (від 15 квітня, представник РФ на міжнародній виставці озброєнь у Малайзії Сергій МАЄВ заявив на прес-конференції в Куала-Лумпур, що протитанкова система Штора, яка захищає танк від снарядів і ракет, є інтелектуальною власністю Росії і може виготовлятися лише за російською ліцензією.
Ю.БУСЯК сказав, що між Росією та Україною укладено угоду про військово- технічне співробітництво, згідно з якою всі спільні розробки, виконані в рамках колишнього СРСР, є власністю сторін, які їх здійснили, і можуть використовуватися ними у своїх цілях. За словами Ю.БУСЯКА, український танк Т обладнаний сучасним комплексом оптико-електронної протидії Варта. Він сказав, що претензії російської сторони безпідставній необгрунтовані.
Довідка УНІАН. Харківське конструкторське бюро з машинобудування
ім.Морозова (утворене 1927 р) було одним з основних розробників бронетехніки в СРСР. Колективом його конструкторів створено кілька поколінь відомих у світі танків, зокрема Ті Т. Після розпаду СРСР ХКБМ стало провідною і координу- ючою організацією з розробки всієї номенклатури бойових бронемашин в Україні.
У КВІТНІ ЛІТАК АН ОТРИМАЄ СЕРТИФІКАТ ТИПУ — НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ АВІАПРОМИСЛОВОСТІ
Київ. 29 березня, УНІАН. Очікується, що у квітні літак Ан-140 отримає сертифікат типу, повідомив у інтерв’ю агентству УНІАН начальник управління авіаційної промисловості Державного комітету промислової політики України Володимир

Уроки з журналістської практики
147
КОВТУН. За його словами, нині завершено всі випробування та підготовлено відповідні документи.
В.КОВТУН сказав, що після отримання сертифікату типу Україна отримає можливість реалізовувати літаки Ан-140.
За його словами, тендерна забезпечення країн — членів НАТО літаками військово-транспортної авіації, в якому бере участь і українсько-російський літак Ан-70, проходить за планом, а його результати мають бути оголошені влітку. Начальник управління не підтвердив прогнози в деяких українських ЗМІ щодо відмови західних країн від Ан-70.
Українські й російські розробники та виробники літака планують створити єдину збутову компанію Ан-140. Уже підписано відповідний протокол про наміри між АНТК ім.Антонова, запорізьким конструкторським бюро «Мотор-Січ» та двома серійними заводами — Харківським авіазаводом і російською компанією «Авіакор». На думку фахівців, це дасть можливість проводити єдину цінову політику та збільшити експортні можливості літака.
Довідка УНІАН. Ан-140 — середньомагістральний 52-місний літак, призначений для пасажирських та пасажирсько-вантажних перевезень. Передбачається, що літак замінить парк застарілих Ан-24. Вартість літака — близько 7 млн. дол.
Наведемо декілька зауважень щодо стилістики. По-перше, потрібно уникати складних конструкцій (пояснень у дужках, нагромадження складнопідрядних речень, збігу кількох іменників у одному відмінку тощо. Неправильно Комітет ВР України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації Чорнобильської катастрофи наполягає на вирішенні питання фінансування чорнобильської проблематики не шляхом скорочення програма шляхом пошуку додаткових джерел фінансування, вдосконалення, а не скорочення чорнобильського законодавства. На міжнародній виставці озброєнь «SOFEX-2008», що проходитиме з 17 по
20 квітня у столиці Йорданії Аммані, Україна продемонструє продукцію близько півтора десятка провідних підприємств військово-промислового комплексу держави, серед яких АНТК ім. Антонова, ВО «Південмаш», ДКБ Південне, ДП «За-

148
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
вод ім. Малишева», ВАТ Топаз, Запорізький завод Іскра, ВО Море тощо, та широкі можливості Міноборони.
По-друге, не слід зловживати довгими назвами організацій і посад та абревіатурами. Коли організація чи посада згадується вперше, потрібно дати її повну назву. Далі можна вдаватися до скорочених назв (неофіційних) та абревіатур. Можна скорочувати, називаючи організацію вперше, загальновідомі родові поняття (ВАТ, ЗАТ іноді випускати їх взагалі.
Наприклад, Миколаївський глиноземний завод або ВАТ Миколаївський глиноземний завод, а не Відкрите акціонерне товариство Миколаївський глиноземний завод. У назвах не слід зловживати словом Україна (Голова Верховної Ради В.ЛИТВИН, секретаріат Президента, Міністерство фінансів тощо. Коли особа згадується вперше, потрібно вказувати її повне
ім’я, далі — прізвище з ініціалом. Прізвище без ініціала використовується в заголовку. Потрібно уникати (особливо в ліді) пасивних конструкцій. Неправильно:
Верховною Радою ухвалено Міністерством фінансів проведено перевірку Віктором ЮЩЕНКОМ підписано указ… Потрібно: Верховна Рада ухвалила Міністерство фінансів провело перевірку (перевірило Віктор ЮЩЕНКО підписав указ…
Іноземні назви та прізвища потрібно подавати в українській транслітерації, однак коли власна назва вживається вперше за день, її можна продублювати в дужках латинськими літерами за винятком загальновідомих * *
Агенційна інформація — ніби судинна система мас-медіа. Інформаційні агентства надають інформацію оперативно і стисло. Працювати в агентстві — означає постійно перебувати в інформаційному вирі. Він захоплює. Водночас потребує відповідальності за кожне слово. Навіть незначне вимушене спростування — це вже пляма на іміджі редакції. В агентстві УНІАН працюють досвідчені фахівці, і їхні ряди поповнюють найкращі студенти-журналісти.

Уроки з журналістської практики
149

150
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
Список літератури:
Андрющенко М.Ю. Іміджеві імперативи українського телебачення Монографія. К Щек, 2008.
Бойд Ендрю. Телерадіожурналістика: техніка новин. Фрагмент посібника. — Лондон, 2000. — Телекритика. 30.01.2002
Вайшенберг З. Новинна журналістика за заг. ред.
В.Ф.Іванова. — К Академія української преси, 2004.
Гаймакова БД, Макарова С.К., Новикова ВИ, Оссовская
М.П. Мастерство эфирного выступления: Учеб. пособие. — М Аспект Пресс, 2004.
Горин С. НЛП: техники россыпью. — М НЛП, 2000.
Гуревич СМ. Номер газеты. — М, 2002.
Гутиря І. І. Економіка засобів масової комунікації. — К, Засоби масової інформації професійні стандарти, етика і законодавчі норми. — К, 2006.
Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості.
— Л, 2008.
Ільченко В. І. Експресія імені в засобах масової інформації.
— К, 2003.
Ивин А.А. Логика для журналистов: учеб. пособ. — М Аспект Пресс. 2002.
Каппон Рене Дж. Настанови журналістам Ассошіейтед
Пресс: професійний порадник пер. з англ. — К Вид. дім
«Києво-Могилянська академія, 2005. Карась М. А. Журналістський фах. — К, Квіт СМ. Масові комунікації. — К, 2008.
Кинг Л. Как разговаривать с кем угодно, когда угодно и где угодно / Ларри Кинг; перс англ. — е изд. — М Альпина
Бизнес Букс, 2008.
Кови Стивен. Восьмой навык: От эффективности к величию.
— М Альпина Бизнес, 2006.

Уроки з журналістської практики
151
Коцюбинська М. Мої обріїв т, т.1/М.Коцюбинська. — К Дух і літера, 2004.
Лукина М. Технология интервью: учеб. пособ. для вузов.
— М Аспект Пресс, 2005.
Макаров Ю.В., Герасим’юк О.В., Чернилевський С.В. Ти не один З новітньої історії українського телебачення. — Харків
Фоліо, 2004. Мельник Г.С., Тепляшина АН. Основы творческой деятель- ности журналиста. — СПб.: Питер, 2008.
Недопитанський МІ. Випробовування інформацією. — К,
2002
Недопитанський МІ. Тележурналістика: досвід, проблеми, стратегії. — К, 2009.
Рендол Девід. Універсальний журналіст. — К КІС,
2007.
Приступенко ТО. Теорія журналістики етичні і правові засади діяльності ЗМІ. — К, Путівник ретельного журналіста. /упоряд. Андрій Кули- ков./ Інститут журналістики. — К, 2007.
Снегирёв Гелий. Роман-донос. — К Дух і літера, 2000.
Таггл К, Карр Ф, Хаффман С. Новости в телерадиоэфире.
Подготовка, продюсирование и презентация новостей в СМИ: перс англ. — М ГИТР, 2006.
Фихтелиус Э. Десять заповедей журналистики. — Центр экстремальной журналистики (www.cjes.ru)
Халер М. Пошук і збір інформації навч. посіб. за ред.:
В.Іванова, А.Коль. — К Академія Української Преси, Центр Вільної Преси. 2006.
Хемингуэй Э. Праздник, который всегда с тобой: Перс англ. — М Политиздат, 1990.
Шкляр В. І. Мас-медіа і виклики нового століття. — КМ. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко

Навчальне видання
В авторській редакції
Верстка, обкладинка Андрія Галочкіна
Недопитанський МІ, Карась М. А, Ільченко В. І. Уроки з
журналістської практики. Практичний посібник. — К Украї-
на молода, 2010. — 120 с.
Підписано до друку 03.01.2010. Формат Х 1/16 Гарнітура Times
Обл. вид. арк. 6,3 Тираж 100
Віддруковано у ВПЦ Київський університет»
Київ, бульв. Шевченка 14


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал