Уроки з журналістської практики Київ 2009 ббк ч 612. 1я 73-1 Рецензенти




Pdf просмотр
Сторінка3/11
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.84 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Енергія початку.
Кому незнайомі творчі муки над першим рядком свого матеріалу Від енергетики першої фрази залежить динаміка викладу млявий вислів на початку тексту програмує статичність, і навпаки яскраве речення задає відповідну тональність. У першому реченні неповинно відчуватися «розкачування», кружляння автора навколо ситуації. Як вважав класик американської літератури Ернест Хемінгуей, воно має бути простимі справжнім, тобто вихопленим з реального контексту. У своїх мемуарах про паризький період творчості всесвітньо відомий письменник цікаво описував муки пошуку початку твору Іноді беручись за нове оповідання і ніяк не знаходячи початку, я сідав перед каміном, витискував сік зі шкурок дрібних апельсинів безпосередньо в полум’я і дивився на голубі спалахи полум’я. Або стояв біля вікна, дивився на дахи Парижу і думав Не хвилюйся. Типи- сав досі, напишеш і нині. Тобі необхідно написати лише одну справжню фразу. Найсправжнісіньку, якути знаєш. І врешті- решт я писав справжню фразу, а за нею вже йшло все решта. Це було легко, бо завжди знаходилася одна справжня фраза, яку я

32
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
знав чи прочитав, чи почув від когось. Якщо ж я починав ретельно відділяти кожне слово, як деякі автори, роз’яснюючи і розтлумачуючи, то переконувався, що можу безболісно відірвати всі ці прикрашування, викинути їх і почати оповідь зі справжньої простої фрази, яку якраз і написав. Репортеру ж першу фразу краще знайти відразу, в запалі події. Тоді вона буде пронизана енергетикою цієї події. Пізніше, вже в кабінетній спокійнішій обстановці, важче знайти таку фразу. Ось тут лежав Васько!», — починається сюжет про захист бездомних котів умісті. І репортер вказує на місце, де мешканці сусіднього будинку знайшли неживу тварину. Далі добровільний волонтер, літня жінка, розповідає, що у їхньому дворі хтось почав знущатися над бездомними котами, яких підгодовували усі мешканці. Пенсіонерки постали на захист нещасних, ініціювали пошуки вбивць. І вся розповідь вийшла динамічною, бо перша фраза — Ось тут лежав Васько!» — дуже експресивна й емоційно насичена, вона ніби вривається у свідомість глядача, відразу концентрує його увагу наголо- вному, в ній вчуваються трагічні нотки і виразно передається ситуативна картинка.
«Нічого не було чути, — стверджує репортер на початку репортажу про змагання в рамках відомого телевізійного проекту Розваги богатирів, де силачі переносять надважкі предмети. Ця коротенька фраза напрочуд вдало відображує атмосферу ситуації змагання. Завдяки їй легко уявити, як експресивно реагують уболівальники на спортивні успіхи своїх кумирів, наскільки бурхливі їхні емоції, — аж нічого не було чути. Обравши собі таку активну тональність, автор ужене зіб’ється на нижчу тональність і самовиразиться в тексті на самому диханні.
У телевізійному сюжеті нерідко буває ефективним початок без закадрового тексту, лише з нарізки відеофрагментів, які супроводжуються відповідним інтершумом, тобто живим зву-

Уроки з журналістської практики
33
ком чи певною мелодією. Таке можна практикувати, коли висвітлюється якась сенсація, резонансна подія, стихійне лихо, масові дійства тощо. Знайшовши вдалий варіант першого речення, надалі маємо дбати і про загальний початок матеріалу. Перший абзац повинен бути сценічним. Тобто спочатку подається картинка, вихоплена з потоку життєвих реалій, де фігурує конкретна людина або група людей, а їхні дії чи історія є конкретним аспектом проблеми, що відображується в матеріалі. Початкова сценка будується таким чином, щоб аудиторія відчула ефект своєї присутності, впритул наблизилася до героїв матеріалу. Так, сюжет про чорних трансплантологів не слід починати із загальних міркувань про це злочинне явище. Поява на початку розповіді конкретної жертви, яка демонструє рубці на тілі, що залишилися після нелегального вилучення органу, напружує увагу аудиторії. Далі можна переходити до змалювання масштабу явища, вкраплювати розповіді про схеми діяльності злочинців, їх викриття зусиллями правоохоронців, коментарі експертів та медиків. А наприкінці сюжету, вже в іншому ракурсі, знову з’являється наш герой (або такі ж, як він, з його трагічною історією і наслідками для здоров’я. Причому його остання поява за хронометражем має бути коротшою, ніж перша.
Розробка сценічності початку потребує неабияких творчих зусиль, особливо винахідливості. Щоправда, у практиці вітчизняного ТБ подекуди можна побачити штамповані початки. Так, сюжети про нове подорожчання газу неодмінно починаються тим самим зі скромної кухні квартири-«хрущовки» пенсіонерів і чайника, якого господарі ставлять на газові плиту. Далі крупний план чайника на плиті супроводжується типовим закадровим текстом пенсіонери бідкаються на малу пенсію і високі ціни за комунальні послуги. Практика побудови журналістського матеріалу зі сценічного початку в західних ЗМІ стала вже стандартом і на її основі

34
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
для зручності засвоєння молодими журналістами сформовано так званий принцип алмазу. Цей принцип передбачає
- проблему чи предмет обговорення ввести в початок матеріалу через конкретний приклад- надати коментарі експертів, а також іншу інформацію, що роз’яснює проблему (ця частина є основною і найбільшою за хронометражем- завершити повідомлення поверненням до людини чи групи людей, приклад яких використовувався в сюжеті.
Принцип алмазу не відміняє відомого принципу оберненої піраміди (коли на передньому плані інформації зазначається найважливіший факт, а далі факти викладаються в порядку зменшення їх важливості. Перший принцип більш прийнятний для ефіру, другий — для повідомлень інформаційних агентств та коротких інформаційних жанрів.
Мовностилістичні рекомендації щодо написання початку матеріалу:
• не починати з підрядного речення (зокрема, зі звороту незважаючи на, бо тим самим програмується певна інтонаційна млявість;
• не починати з цифр, бона слух вони важко сприймаються глядачем;
• не починати з назви офіційних установ, бо початковий офіціоз відразу відштовхує увагу збоку аудиторії;
• не починати з безособових слів на кшталт стало відомо, було ухвалено, бо це знижує темпоритм звучання
інформації.
Загалом, початок повинен бути не патетичним і пишномовним, а наближеним до розмовної мови й адекватним реальній ситуації.

Уроки з журналістської практики
35
«Маленьке кіно».
Майстерність пошуку назви матеріалу, моделювання його початку, засвоєння принципів структури викладу інформації,
— усе це ще не означає стовідсоткового успіху журналіста. Щоб матеріал не здавався статичним, краще продумати цілий ряд зображальні рішення. За сучасними репортерськими стандартами, новинний сюжет схожий на міні-кінофільм. Отже, все в ньому має, так би мовити, рухатися, діяти, спонукати, хвилювати, завдяки чому новинні випуски сприймаються, немов щоденний інформаційний телесеріал.
Щоб досягти ефекту маленького кіно, репортерові треба розпочати творення свого сюжету не з його текстової частини, аз перегляду знятого відео. Добираючи найяскравіші відеофраг- менти, автор продумує водночас логіку текстових рішень, а далі припасовує текст до скомпонованого з обраних кадрів відеоряду. Отже, текст є другорядним стосовно відеокартинки. Відео на ТБ є головним, бо аудиторія сприймає телевізійний продукт насамперед візуально, несамохіть ігноруючи левову частку змісту закадрового тексту. Все, про що йдеться в сюжеті, має бут візуалізованим, інакше не варто й планувати підготовку матеріалу. Тому порівняно з газетно-журнальною публікацією текстова частина телевізійного сюжету зовні виглядає кострубатою. Ось ілюстрація з практики новин одного з провідних загальнонаціональних телеканалів. Тема — реалії боротьби з торгівлею наркотиками.
Студійна підводка.
Знов про опіум для народу. На Миколаївщині затримали 400 кг макової соломки (кому б продати її — шукав помічник місцевого фермера. Тепер — під прицілом Управління боротьби з наркотиками — тамтешні правоохоронці (адже такі партії — без

36
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
прикриття згори — не продають. Офіційно — в Україні вирощують тільки олійний мак. Він для наркоманів не годиться, — зауважують фахівці Мінагропрому. Насправді ж маємо інше. Наш кореспондент шукав опійний слід в українських. паляничках.
Сюжет.
Синхрон (титр — Валерій Кравченко, генерал СБУ Слухаю вас!»
Закадровий текст. Йому зливають інформацію колишні колеги. Генерал СБУ Валерій Кравченко оприлюднює статистику для так званого внутрішнього користування. Нині 85% сировини для опійних наркотиків виробляють на теренах України. Апетити вітчизняних наркоманів втамовує зілля, вирощене на колгоспних полях»
Синхрон (титр — Ігор Стасюк, заступник голови Комітету з питань контролю за наркотиками В Україні немає опійних полів...»
Синхрон (без титрів Ось наш конференц-зал».
Закадровий текст. Тут засідає кабмінівський комітет з питань контролю за наркотиками. Заступник голови — Ігор Стасюк — не пригадує, щоб комусь у цих стінах видавали дозвіл на вирощування опійного маку.
Заяву генерала не підтверджує, алей не спростовує.»
Синхрон (титр — Ігор Стасюк, заступник голови Комітету з питань контролю за наркотиками Наданий момент — це не наша юрисдикція. Все, що стосується рослин — важко дати оцінку...»
Стоп-кадр (інтершум — клац. Загальний план макового поля.
Закадровий текст Кількість таких плантацій фіксують у Мінагрополітики. Сплачуєш державі 340 грн. — отримуєш на 5 років ліцензію на вирощування маку. Посадовці переконують — усе для того, щоб нація не залишалася без улюблених паляничок.»
Синхрон (представник Мінагрополітики): Нині засіяно маком 15 тисяч гектарів.»
Закадровий текст За законом, можна сіяти тільки олійний мак, з мінімальним умістом морфінів. Посадовці-аграрії свято вірять, що «ширки» з нього не зва-

Уроки з журналістської практики
37
рити. Ось тільки за крадіжку такого промислового маку судять за наркотичною статею.»
СТЕНДАП: Іще тиждень тому на цьому полі достигав мак. Його вже скосили й охорону зняли.
(Стоп-кадр. Інтершум — клац. Фото сторожової вишки.)
Час перевірити, чи залишилося там смертельне зілля?
...Картуз, шорти і прихована камера. Здалеку такий собі наркоман блукає полем. Перші десять метрів — і ось вони — маківки.»
Закадровий текст Залишки врожаю береться захищати сторож».
Закадровий текст (титр — прихована камера. Репортер Ну, а домовитися з ким-небудь, щоб купити, — щоб самому не лазити Сторож Ну, він через 30 хвилин приїде...»
Закадровий текст Домовлятися з потенційними покупцями поспішає людина в цивільному. Насправді — капітан міліції. Камеру вжене ховаємо — оперативник трохи приголомшений.»
Синхрон (без титру Охоронець сказав, що у мене можна купити Да — ось повна машина. Та ні...
Я приїхав, бо він сказав, ніби тут наркомани...»
Закадровий текст Капітан радить шукати торговців в іншому місці. На цьому полі тільки за останній місяць сам упіймав дванадцятеро наркоманів. Слова аграріїв, що олійний мак не чіпляє спростовує тут таки.»
Відеокадр: Під’їхав «Крайслер», з нього виходить чоловік бізнесового вигляду.
Закадровий текст Модне авто і високоприбуткова робота — йому мак дає все. Юрій — президент напівдержавного підприємства з мільйонними прибутками. Це він з дозволу Мінагрополітики продає фермерам олійне насіння. Отже, чи не всіх їх знає в обличчя.»
Синхрон (Юрій, підприємець Крадуть жене мішок, крадуть цілу машину...»
Закадровий текст Юрій підтверджує — українська наркомафія навчилась вичавлювати максимум з мінімальної кількості морфінів у соломці. Опійна ріка тече закордон

М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
Синхрон (титр — Юрій, підприємець Реально Україна може зайняти ринок Європи. Ми знаємо, кому поставляють чехи і хто цікавиться маком у Росії»
Закадровий текст Чехія — єдина країна Євросоюзу, що культивує мак. Поля там навіть не охороняють — місцеві наркомани сидять на синтетичних наркотиках.
В Україні контроль за переробкою соломки дещо суперечливий — держава довіряє знищувати наркотичні відходи на мільйони доларів фермерові під наглядом місцевого міліціянта і представника СБУ. А головне — штраф за порушення ліцензійних умов — менший, ніж триста гривень»
Відеокадр: спалюють маковиння. Як бачимо, тему висвітлено в жанрі журналістського розслідування. Хронометраж сюжету — дві з половиною хвилини. Автор прагнув дослідити явище наркоманії нарізних рівнях загальнодержавному, місцевому, кримінальному. Вмістити всі ці аспекти, гідні цілого документального серіалу, в новинний формат нелегко. Стислість досягається, зокрема, завдяки секундним синхронам, які вимагається за сучасними стандартами. Робота з синхронами — дуже важлива частина підготовки сюжету. Занадто довгі фрагменти інтерв’ю з героями свідчать про небажання автора підвестися у закадровому тексті до свого героя таким чином, щоб його фраза була змістовною і влучно спрацювала на розкриття теми. Досвід провідних репортерів свідчить знайти таку фразу завжди можна, головне — вміло її презентувати чи ввести у загальну канву сюжету. Стислі синхро- ни надають сюжетові активного темпу. Зауважимо й таке крім титрів, автор обов’язково знайомить аудиторію зі своїм героєм ще й у закадровому тексті. Бо покладатися лишена титрування не варто, глядач може і не звернути на нього уваги. Осердям виділеного вище сюжету є рольова дія самого репортера під виглядом наркомана він начебто збирає в полі мако- виння, а під прицілом прихованої камери, по суті, робить спробу викриття злочинців. Завдяки такому методу глядач легко пе-

Уроки з журналістської практики
39
реконується, що прибулий у цивільному міліціонер явно причетний до наркоторгівлі, — це підтверджують його поведінка та емоції. Серед поля перед очима аудиторії постає епізод, який яскраво викриває злочинний бік легального вирощування маку. Тобто маємо по-справжньому кіношний епізод.
Сценічним вийшов і початок сюжету — фраза генерала СБУ Слухаю вас ніби передає активний темп роботи борців з вітчизняною наркомафією. А далі автор стисло і динамічно переповідає статистку від генерала. Якби її виклав сам генерал, епізод був би млявий, статичний.
Динамічності сюжету надає часта присутність у кадрі самого автора то він заходить до службового кабінету одного героя, зустрічається на вулиці з другим. Входження репортера усе- редовище героя (помешкання, робоче місце тощо) є важливим, бо глядачеві це допомагає легше вникнути в загальний плин сюжету, пройнятися атмосферою епізоду. Це також варто віднести до сучасних стандартів підготовки сюжету. В аналізованому сюжеті є ще один цікавий фрагмент — стоп- кадр макового поля і сторожової вежі. Фрагмент є елементом режисури. Він виконує роль, по-перше, графічної «відбивки» між частинами журналістського розслідування по-друге, активізує увагу глядача до сюжету шляхом контрастної зміни відеоряду. Перевтілення журналіста (автор діє як наркоман) виправдане втому випадку, коли це допомагає кинути світло на проблему, виявити її тіньові нюанси, недоступні традиційним методам розслідування. Рольова дія репортера поглиблює виразність матеріалу і переконливіше змальовує ситуацію. Технічно цю дію краще виконувати з радіопетличкою, бо репортажний мікрофонна репортерському жаргоні — «калатачка») сковує рухи самого журналіста і поведінку його героїв. Щоправда, без «калатачки» неможливо працювати під час негоди (пориви вітру, дощ) та в екстремальних умовах (гуркіт, галас.

40
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
Завдяки радіопетличці герой сюжету теж може почуватися в кадрі вільніше не тільки розповідати, ай показувати певні фрагменти ситуації. Наприклад, у сюжеті про проблеми початку опалювального сезону няня дитячого садка, стоячи в кадрі біля репортера, розповідає йому, як під час тихої години підходить до дитячих ліжечок і, кому холодно, вкриває малюків ще однією ковдрою. Радіопетличка дозволяє няні пройтися перед камерою між ліжечками, спитати дитину, чиїй холодно, і вкрити ковдрою. В такому випадку фрагмент сюжету буде жвавіший поширшає відеоплан, з’являться несподівані емоційні нюанси (приміром безпосередня реакція дитини, інтонація в голосі няні, очевидно, набуде інших відтінків, ніж коли б вона розповідала в репортажний мікрофон. Отже, фрагмент матиме форму рольової дії. Сюжет, де люди рухаються, щось роблять, завжди цікавіший, ніж коли вони просто стоять непорушно, за чимось спостерігають поглядом, просто лише розмовляють. Тому варто уникати кадрів, що фіксують бездіяльних персонажів. Репортер має заохочувати оператора час від часу знімати камеру з плеча, — це дозволить створити нестандартні ракурси, знайти несподівані візуальні рішення. Так, зображення героя знизу вгору створює відчуття монументальності, це відповідно можна обіграти в закадровому тексті. Відеоряд рухомих ніг асоціюється з хаосом, відчуттям тривоги тощо. Входження репортера у середовище існування героя розширює просторову уяву глядача про подію та її учасників. А міміка та жести героїв (під час виходу назустріч репортеру, рукостискання) пожвавлюють виклад теми. Ефект кіно у сюжеті підсилюється інтершумом. Німі кадри дратують глядача. Так, фрагменти вулиці видаватимуться неприродними, якщо не чути самого голосу вулиці перехожих й авто. Але доцільно, щоб це були природні звуки шум автошини, звук гальма, пташиний спів тощо. В деяких редакціях існують

Уроки з журналістської практики
41
фонотеки природних звуків. Якщо журналістові не вдалося записати інтершум, який вдало вплітається в сюжет, то він може скористатися таким архівом. Вкраплення ж фрагментів відомих мелодій задля музичного супроводу певних ситуацій чи дій, як правило, страждає на штучність. А популярна мелодія здатна ще й перейняти на себе всю увагу аудиторії захопившись нею, глядач залишить поза увагою зміст сюжету. Іноді використання музики в інформаційному сюжеті має маніпулятивну мету. Музичний супровід може радикально змінити інтерпретацію події (мітинг опозиції під якісь комічні звуки сприйматиметься карикатурно).
Репортерам дедалі частіше стає в нагоді графіка. Її можливості особливо цінні, коли йдеться про складні політичні (рейтинги політичних партій, підсумки соціологічних опитувань) чи економічні (бюджетні витрати, цінові коливання) речі, бо цифри важко сприймаються на слух. Коли немає змоги візуально підтвердити свідчення, тезу, припущення. Так, щоб доступно розповісти про новітній науковий метод лікування, названий нанатехнологією, треба графічно показати принцип його дії. Частинки, що їх медики вживлюють у людський організм, невидимі для людського ока, невидима їхня дія, тому тут доречним буде мультиплікаційний фрагмент зображення людського тіла, в якому циркулюють вживлені частинки, знищуючи хворі клітини. У розповіді про ДТП за допомогою графіки можна відобрази- ти момент зіткнення авто, причому різні версії цього зіткнення. Привабливо виглядають міні-комікси за участю відомих політичних персон. Загалом, сучасна телевізійна практика вимагає від журналіста розвивати кінематографічні здібності, відчуття картинки, вміння трансформувати тексту зображення, причому ще на етапі натурних зйомок. Уже на самому початку збору інформації журналіст має націлювати себе на підбір відеокар- тинок з метою створення сюжету як фільму.

42
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
Відповідальним у процесі творення сюжету як маленького кіно є етап монтажу. Перед його початком репортер складає опис синхронів, важливих епізодів, «перебивок», зазначаючи навпроти кожного з них тайм код, щоб потім швидко знаходити потрібні відеокадри. Наприклад — депутати блокують парламентську трибуну — заява спікера — перебивка — загальний план зали засідань — парламентські кулуари
09.01 — синхрон лідера опозиції (кінцівка — за вікном — мітинг протесту — крупний план чоловіка з транспарантом.
Необхідно ознайомити з цими начерками та своїм задумом режисера з монтажу іще раз спільно переглянути відеоряд. Режисер може підказати кращі варіанти візуальної форми подачі матеріалу, оцінюючи його ніби збоку і зіставляючи зі своїм режисерським баченням. Наприклад, у певному місці варто зробити паузу, в іншому пришвидшити інтонаційний темп. Особливо ретельно обоє мають стежити, чи збігається текст з відео. Шведський журналісті дослідник мас-медіа Ерік Фіхтеліус розробив ряд рекомендацій щодо режисури монтажу зокрема новинного сюжету як краще застосовувати часто вживані символи і фрагменти.
Руки. Крупний план руки співбесідника в русі — він бере олівець, окуляри тощо.
Деталі. Після того, як глядач здобув загальне уявлення про приміщення, де відбувається інтерв’ю, об’єктами зйомки для монтажних «перебивок» можуть стати окремі деталі інтер’єру або одежі співрозмовника — це все фрагменти оточуючого середовища. Водночас татуювання, яскраві прикраси відволікають увагу глядача від змісту розмови. Кадри стосу книг, папок,

Уроки з журналістської практики
43
фото, паперів на столі повинні мати безпосередній стосунок до змісту розмови. Слухач. Репортер слухає співрозмовника. Кадри публіки, яка слухає оратора.
Двоє в кадрі. Журналісті співрозмовнику кадрі, зйомка ведеться на такій відстані, щоб не було видно рухів губ того, хто розмовляє. Ілюстрації. Прийнятним є показна екрані того, про що йде мова. Отже, з кабінету, де відбувається інтерв’ю, можна перенестися в майстерню, на ферму чи лікарню, залежно від змісту розмови а потім повернутися до кадрів зі співбесідником. Таке вирішення набагато вдаліше, ніж використання кількох неприродних кадрів з інтер’єру приміщення, де відбувається бесіда.
Оточуючі люди. Під час прес-конференції або коли навколо цікавої персони чи героя дня збирається група людей, можна зняти інших журналістів, фотографів і операторів. Це хороша перебивка, яка передає настрій й атмосферу події.
Перші 2-3 секунди відеоряду повинні бути чистими, тобто без тексту репортера за кадром. Починати краще з короткого вступного відеоряду, ніж з синхрону, якщо мова не йде про чисте інтерв’ю. Застосовувати прийоми драматургії звук дзвону може стати передвісником кадрів, що зображують церкву. Кадри з міліцейським авто з мигалками сповіщають глядача ось-ось з’явиться Президент. Ми розглянули лише структурний бік так званого жанру міні кіно. Тобто, як викласти інформацію динамічно і за- хоплююче, навіть якщо вона стосується винятково офіціозу чиє серйозним аналітичним розслідуванням. Маленьке кіно — не означає лише таблоїдність. Етика цього жанру відкидає демонстрацію відвертих сцен насильства, свідчень фізичного страждання, крупних планів серйозних травм людей, відвертої порнографії, брутальної лайки тощо. У разі

44
М. Недопитанський, М. Карась, В. Ільченко
оприлюднення матеріалів надзвичайного суспільного резонансу, необхідно повідомити глядачів, що наступні кадри можуть завдати їм моральної шкоди. Слід делікатно ставитися до оприлюднення інтерв’ю з людьми, що перебувають у шоковому стані тощо.
Сила дієслова.
Як правило, в рекомендаціях щодо написання журналістського тексту насамперед робиться акцентна його стислості. Особливо це стосується ефірного виступу, бо його текстовий зміст сприймається на слух довгій ускладнені речення тут будуть малозрозумілі. Німецький журналіст Зіфрід Вайшенберг вважає, що речення новинного сюжету має складатися не більше, як із 15 слів, на радіо — з 13. Краще не вдаватися до складнопідрядних та складносурядних речень, дієприкметникових зворотів, зайвих метафор тощо. Від багатослів’я в інформації радить відмовлятися і досвідчений редактор агентства Ассо- шіейтед Пресс — Рене Дж. Каппон. Визнаючи рекомендації цих та інших авторів щодо стислості журналістського виступу, автор вважає за потрібне особливу увагу наголосити на ролі дієслова в журналістському матеріалі. Чим більше у тексті дієслів, тим вищий його темпо- ритм. Найяскравіше дієслово пульсує на самому початку тексту, ніби посилаючи імпульсна весь його відтинок.
Студійна підводка.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал