УроКів Курсу «природознавство» в 1 Класі Кількість годин Тема уроку Сторінки зошита Дата проведення уроку 1 Природа навколо 1 2




Скачати 425.01 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/4
Дата конвертації08.11.2016
Розмір425.01 Kb.
ТипУрок
  1   2   3   4

2
Календарне планування уроКів Курсу
«природознавство» в 1 Класі
Кількість
годин
Тема уроку
Сторінки зошита
Дата
проведення
уроку
1
Природа навколо
1 2
Жива і нежива природа
2 1
Екскурсія 1. Ознайомлення з об’єктами живої та неживої природи
3 2
Як людина пізнає світ
4–5 1
Практична робота 1
*
. Дослідження дрібних дета- лей за допомогою лупи
6 1
Природні та рукотворні об’єкти
7 1
Живі організми
8 1
Значення природи для життя людини
9 1
Бережливе ставлення до природи
10 1
Екскурсія 2. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі
11 1
Сонце та його значення
12 2
Вода та її властивості
13–
14 1
Вода та її значення
15 1
Повітря та його властивості
16 1
Ґрунт і його значення
17 1
Гірські породи, їх значення для життя людини
18 1
Практична робота 2. Як виростити кристали солі
19 1
Рослини, їх будова
20 1
Практична робота 3. Вивчення будови рослин
21 1
Дерева, кущі, трав’янисті рослини
22 1
Листяні та хвойні рослини
23

3
Кількість
годин
Тема уроку
Сторінки зошита
Дата
проведення
уроку
1
Екскурсія 3. Правила поведінки в природі
(у саду, парку, сквері, лісі)
24 1
Дикорослі та культурні рослини
25 1
Кімнатні рослини
26 1
Практична робота 4. Догляд за кімнатними рослинами
27 1
Екскурсія 4. Спостереження за зимовими змінами в живій і неживій природі
28 2
Тварини, різноманітність тварин
29–
30 1
Дикі та свійські тварини
31 1
Комахи
32 1
Риби
33 1
Птахи
34 1
Практична робота 5. Підгодовування птахів узимку
35 1
Звірі
36 1
Тварини живого куточка
37 1
Домашні улюбленці
38 1
Природа рідного краю
39 1
Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини
40 1
Охорона рослин. Червона книга
41 1
Рослини твого краю, занесені до Червоної книги
42 1
Екскурсія 5. Водойма рідного краю
43 2
Культурні рослини рідного краю
44–
45 1
Тварини рідного краю
46–
47
Продовження таблиці

4
Кількість
годин
Тема уроку
Сторінки зошита
Дата
проведення
уроку
1
Свійські тварини рідного краю
48 1
Праця людей у місті і селі
49 1
Екскурсія 6. Спостереження за весняними зміна- ми в живій і неживій природі
50 1
Україна — моя Батьківщина
51 1
Умовні позначення на карті
51 1
Водойми України
52–
53 1
Гори України. Природа Карпат
54 1
Природа Кримських гір
55 2
Перевір себе
56–
57 1
Дослідницький практикум.
**
Із чого це виготовлено?
58 1
Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі
59 1
Дослідницький практикум. Піклуємося про птахів
60 1
Дослідницький практикум. Мій домашній улюб ленець
61 1
Дослідницький практикум. Як живуть мурахи?
62 1
Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село)
63 1
Дослідницький практикум. Україна моєї мрії
64
Закінчення таблиці
*
Практичні роботи виконуються не лише в класі, а й удома за допомогою батьків.
**
Дослідницький практикум винесений в кінець зошита, оскільки вчитель сам обирає, на якому уроці доречно його провести.

5
с. 1
Бесіда-міркування за малюнками
— Розгляньте малюнки. Що на них зображено?
— Чи все зображене на малюнках належить до природи?
— Що таке природа?
— На які дві частини можна поділити природу?
— Назвіть предмети, які належать до живої природи.
— Поясніть свій вибір.
— Що із зображеного належить до неживої природи?
— Наведіть приклади предметів неживої природи.
— Чим предмети неживої природи відрізняються від предметів живої природи?
— Чи є зв’язок між живою та неживою природою? Який?
— Які предмети ми ще не назвали?
— Чи належать ці предмети до природи?
— До чого належать ці предмети?
— Чим предмети природи відрізняються від предметів, створених ру- ками людини?
— Із чого людина виготовляє різні вироби?
— Зробіть висновок про те, яке значення для людини має природа.
— Позначте предмети, які належать до природи. Розфарбуйте їх.
с. 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на першому ма- люнку; на другому малюнку.
— Як це можна назвати одним словом? (Природа.)
— Згадайте, на які дві частини поділяють природу.
— Назвіть, що належить до живої природи, а що — до неживої. На- ведіть приклади.
— На першому малюнку потрібно розфарбувати предмети живої при- роди. Назвіть, що ви будете розфарбовувати.
— Поясніть, чому ви обрали саме ці предмети.
— Розгляньте уважно другий малюнок. На ньому потрібно розфарбу- вати предмети неживої природи. Знайдіть, що на цьому малюнку належить до неживої природи.
— Якби вам треба було домалювати на малюнках ще декілька пред- метів живої та неживої природи, що б ви додали?
Дидактична гра «Живе-неживе»
Мета гри. Встановлення відмінностей між предметами живої і не- живої природи.
Серед окремих предметів або карток із зображеннями предметів діти вибирають предмети живої та неживої природи, пояснюючи, чому даний предмет належить до тієї або іншої групи.

6
с. 3
Екскурсія 1
Мета екскурсії. Закріпити поняття про живу та неживу природу.
Підготовка до екскурсії. Екскурсія проводиться на території школи.
Для успішного її проведення необхідно заздалегідь вивчити, які саме пред- мети живої та неживої природи зможуть побачити учні, скласти план екскурсії, підготувати запитання для бесіди, екскурсійне спорядження
(блокноти для ескізів, олівці).
Проведення екскурсії. Перед екскурсією проводиться бесіда-інструктаж щодо правил поведінки на екскурсії. Учитель виводить учнів на зручне місце на території школи, де вони зможуть спостерігати різні предмети живої та неживої природи.
Бесіда — актуалізація опорних знань учнів
— Подивіться навколо себе. Які предмети природи вас оточують?
Учитель уточнює та доповнює відповіді учнів. Звертає їхню увагу на значення природи для людини й усього живого, акцентує на тому, що природа потребує бережливого й турботливого ставлення.
Далі учні згадують, що природа поділяється на живу та неживу. Учи- тель пропонує назвати окремі предмети, які належать до живої або не- живої природи.
Учитель ставить завдання поспостерігати за навколишньою природою, виділити предмети живої та неживої природи (можна зробити ескізи (або записи, якщо діти вже вміють писати чи «друкувати» букви) в блокнотах).
Дидактична гра «Природа навколо»
Для того щоб діти краще навчилися визначати живі та неживі об’єкти, можна організувати гру. Клас поділяється на дві команди, призначається ведучий, який має швидко називати різні об’єкти. Якщо називаються об’єкти живої природи, діти піднімають руки, а якщо неживої природи, — присідають. Той, хто помилиться, виходить із гри. Перемагає команда, у якій залишиться більше гравців.
Підсумки екскурсії. Повернувшись до школи, учитель проводить під- сумкову бесіду, після якої учні заповнюють відповідну сторінку зошита.
с. 4
Бесіда за малюнками
— Уважно розгляньте малюнок.
— Де перебувають діти?
— Що вони роблять?
— Ці діти спостерігають за навколишнім світом. У цьому їм допома- гають органи чуття. Назвіть їх.
— Розкажіть, яку роботу виконує кожний орган.
— Чим людина відчуває запах? Як називається цей орган чуття?
— Чим людина визначає смак? Як називається цей орган чуття?

7
— Якими органами ми бачимо? Що належить до органів зору?
— Яку роботу виконують органи дотику?
— Скільки органів чуття має людина?
с. 5
завдання 1
Відгадування загадки
— Відгадайте, про що йдеться в загадці.
Брат з братом
Через дорогу живуть,
А один одного не бачать.
(Очі.)
— Як ви здогадалися, що це очі?
— Намалюйте свої очі. Опишіть їх.
Бесіда-опитування
— Чому очі називають віконцями у світ?
— Для чого людині потрібні очі?
— Що таке вуха? Для чого вони потрібні?
— Що вміють робити ваші вушка?
— Для чого людині потрібен ніс?
— Що вміють робити ваші носики?
— Що вміють робити ваші язички? Що вони полюбляють робити найбільше?
— Які помічники людини виконують різну роботу, створюють краси- ві речі?
— Для чого людині потрібні руки?
— Яку роботу вміють робити ваші руки?
— Яку роботу ви хотіли б навчитися робити своїми руками?
— Чим покриті руки людини?
— Яку «роботу» виконує шкіра людини? Про що вона може «розпові- сти»?
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнок. Що із зображених предметів ми можемо ба- чити? чути?
— Що сприймаємо на смак, слух, дотик? Покажіть стрілочками.
с. 6
Практична робота 1
завдання 1
— Що таке лупа? (Лупа — прилад для розглядання дрібних деталей.
— Для чого людині цей предмет?

8
— Розгляньте малюнки. На якому з них намальована лупа? Обведіть.
— Що зображено на іншому малюнку? (Мікроскоп — прилад, що до-
зволяє отримувати значно збільшене зображення дрібних об’єктів
та їх деталей.)
завдання 2
Робота в парах
— Розгляньте малюнки. За їх допомогою розкажіть, як правильно працювати з лупою.
— Кому з вас доводилося працювати з лупою?
— Розкажіть, як ви це робили. Що помітили під час роботи?
— Що можна розглянути за допомогою лупи?
завдання 3
Виконання практичної роботи
с. 7
Бесіда-опитування
— Згадайте, що належить до природних об’єктів.
— Які предмети ми називаємо рукотворними?
— Для чого люди створюють різні вироби?
— Наведіть приклади предметів, створених людиною.
— Із яких матеріалів люди виготовляють різні вироби?
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Що цікавого ви помітили?
— Чи всі ці предмети належать до природи?
— Які предмети не належать до природи? Домалюйте їх.
— Які предмети ви домалювали?
с. 8
завдання 1
Бесіда-опитування
— Що належить до живих організмів?
— Які ознаки живих організмів ви знаєте?
— Розгляньте малюнки. На яких з них зображені живі організми?
Наведіть їх.
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Які ознаки живих організмів на них зобра- жені?
— З’єднайте малюнки з відповідними словами — назвами цих ознак.

9
завдання 3
Творче завдання
— Намалюйте те, що нам дає тепло і світло.
с. 9
завдання 1
Бесіда-міркування
— Згадайте, що таке природа.
— На які дві групи ми поділяємо природу?
— Що належить до живої природи? до неживої природи?
— Яке значення має природа в житті людини? Що дає природа лю- дям? Доведіть свої відповіді прикладами.
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Що дають людям зображені ліворуч природ- ні об’єкти?
— З’єднайте стрілочками об’єкти природи з тим, що з них виготов- ляють.
— Наведіть свої приклади того, що людині дає природа.
с. 10
Бесіда-міркування
— Як ви розумієте слова «Бережливе ставлення до природи»?
— Що може загрожувати природі?
— Як людина може шкодити природі? Наведіть приклади.
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Що зображено на кожному з них?
— Дайте оцінку діям дітей.
— Позначте «+» малюнки, на яких діти піклуються про природу.
— На яких малюнках діти завдають природі шкоди. Позначте їх «–».
До чого може призвести така поведінка дітей?
— Що ви можете порадити цим дітям?
с. 11
Екскурсія 2
Мета екскурсії. Учити спостерігати й аналізувати зміни в неживій природі та в житті рослин і тварин восени.
Підготовка до екскурсії. У лісі або парку вибрати місце, де ростуть хвойні та листяні дерева, кущі і трав’янисті рослини, продумати маршрут; визначити місце зупинок; підготувати запитання для бесіди, екскурсійне спорядження (блокноти, олівці).

10
Проведення екскурсії.
1. Бесіда-інструктаж про правила поведінки під час екскурсії.
2. Коротка бесіда про значення лісу та рослин, повторення правил по- ведінки в лісі.
3. Бесіда з метою ознайомлення учнів з характерними ознаками осені.
(Якщо екскурсія проводиться у пору листопаду, то слід спостерігати за тим, як падає листя, прислухатися до шарудіння листя під ногами.
Доцільно прочитати заздалегідь підготовлені уривки з віршів про осінь.)
4. Практичне завдання.
Колективна робота, робота в групах
Учні, поділившись на групи, розглядають дерева, кущі, порівнюють
їх, установлюють відмінні риси між ними; порівнюють насіння; збирають декілька насінин для колекції, листя — для гербарію. Порівнюють листяні та хвойні дерева, кущі, трав’янисті рослини.
5. Спостереження за впливом на природу погодних умов.
Естетична хвилинка
Дітям пропонується побродити лісом (або парком), помилуватися кра- сою осінніх дерев, послухати шарудіння листя, вдихнути пахощі осіннього листя.
Підсумки екскурсії. Повернувшись до школи, учитель проводить під- сумкову бесіду, після якої учні виконують завдання в зошиті.
с. 12
завдання 1
Відгадування загадки
— Відгадайте, про що йдеться в загадці.
Бродить одиноко вогнянеє око, на всіх поглядає, теплом зігріває.
(Сонце.)
— Розгляньте малюнки. Який із них є відгадкою до загадки?
— Чому не підходять відгадки «вогнище» та «настільна лампа»?
— Обведіть малюнок-відгадку.
Бесіда-обговорення
— Що таке Сонце?
— До якої природи — живої чи неживої — належить Сонце? Чому?
завдання 2
Робота в парах
— Уважно розгляньте малюнки. Порівняйте їх.
— Чим вони схожі? Чим відрізняються?

11
— Яке значення для всього живого має Сонце?
— Які дні ви більше полюбляєте — сонячні чи хмарні? Чому?
с. 13
завдання 1, 2
Бесіда-міркування за малюнками
— Що ви бачите на малюнку зліва?
— Кого ви бачите в акваріумі?
— Чому ви можете роздивитися в акваріумі водорості, камінці?
— То яка властивість води дозволяє нам побачити, що знаходиться в акваріумі?
— Підкресліть потрібний запис. (Прозорість.)
— Розгляньте малюнок справа. Яку ще властивість має вода? Під- кресліть потрібний запис. (Текучість.)
завдання 3
Проведення досліду
— Чи має вода форму?
— Яку форму приймає вода в першій посудині? (Форму колби.) у дру- гій? (Форму вази.) і т. ін.
— Який висновок можна зробити?
с. 14
завдання 1
Проведення досліду
— Згадайте досліди, які ви вже виконували в класі або вдома.
— Розгляньте малюнки. Які предмети чи речовини пропонується опустити в склянки?
— Для яких речовин вода буде розчинником? Обведіть відповідні ма- люнки.
завдання 2
Робота в парах
— Ви вже знаєте, що вода може бути в трьох станах: рідкому, твер- дому, газоподібному.
— Розгляньте малюнки. Що на них зображено?
— З’єднайте слово «рідина» з потрібними малюнками.
— Знайдіть малюнки, на яких вода зображена у твердому стані. З’єд- найте їх із потрібним словом.
— Знайдіть малюнки, на яких зображено воду в газоподібному стані.
З’єднайте їх з останнім словом у рамочці.

12
с. 15
завдання 1
Робота в парах
— Уважно розгляньте малюнки. Що переплутав художник?
— Яке значення має вода в житті людей? тварин? рослин?
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Чому людина повинна берегти воду?
— Розгляньте малюнки. На яких із них ви бачите недбайливе став- лення до води? Позначте їх хрестиком — знаком заборони.
— Як дбають про збереження води у вашій родині?
с. 16
Відгадування загадки
— Відгадайте загадку.
Де не ступиш, всюди маєш,
Не купуєш, а вживаєш.
(Повітря.)
— Що таке повітря?
— Чи бачимо ми повітря, яке нас оточує? Чому? (Прозорість — це
властивість повітря.)
завдання 1
Проведення дослідів
— Розгляньте малюнки.
— Розкажіть, за допомогою яких дослідів легко виявити повітря.
— Виконайте ще декілька дослідів.
1) Наповніть поліетиленовий пакет повітрям, зав’яжіть і спробуйте його обережно стиснути.
— Чи легко він стискається?
2) Наповніть рот повітрям і, зімкнувши губи, натисніть на щоки пальцями.
— Що помітили?
Бесіда-опитування
— Спробуйте самостійно придумати досліди, за допомогою яких мож- на довести, що нас оточує повітря.
— Для чого людині потрібне повітря?
— Кому ще потрібне повітря?
Гра «Дихаємо разом» (за К. Фопелем)
Діти стають у коло або в декілька кіл, тримаючись за руки.

13
— Спробуємо всі разом зробити вдих і видих. Вдихаючи, злегка стис- каємо кулаки; видихаючи, розслаблюємо руки і всі разом вимов- ляємо: «Ааааа», доки з легенів не вийде все повітря.
— Увага, вдих… видих…
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки.
— Розкажіть, як людина використовує повітря.
— Де ще можна використовувати повітря?
Відгадування загадки
— Відгадайте загадку.
Хоч і зна про нього всяк,
В руки не візьмеш ніяк,
В лісі — свіже і легке,
А у місті не таке.
І чому ж воно не чисте?
Хто з вас може розповісти?
(Повітря.)
— Чому в місті повітря не таке чисте, як у лісі, полі?
— Що таке вітер?
— Яким буває вітер?
Творче завдання
— Уявіть, що ви «добрий» чи «злий» вітер. Придумайте і розіграйте
історію про вчинки «доброго» чи «злого» вітру.
Обговорення приказок
— Народ придумав багато цікавих висловів про вітер. Подумайте, коли так говорять.

Вітер в голові.

Шукай вітру в полі.

Не кидай слів на вітер.
с. 17
Відгадування загадки
— Відгадайте загадку.
Люди мене б’ють, ріжуть і товчуть,
А хто добре дбає, ще й перевертає.
Я ж терплю, мовчу і добром плачу.
(Ґрунт.)
— Як ви здогадалися, що йдеться про ґрунт?

14
завдання 1
Бесіда-опитування
«Є на Землі чудова комора. Покладіть у неї мішок зерна, а восени ди- вишся: замість одного мішка у коморі — двадцять. Відро картоплі в чудо- вій коморі перетворюється на двадцять відер. Жменька насіння робиться великою купою огірків, редиски, помідорів, моркви».
(За М. Ільїним і Є. Сегалом)
— Казка це чи не казка? (Не казка.)
— Чудова комора є насправді. Як вона називається? (Ґрунт.)
— У слова «земля» декілька значень. Одне з них «ґрунт» — верхній шар землі. Для деяких тварин ґрунт є домівкою.
— Розгляньте малюнки. Обведіть зображення тварин, для яких саме
ґрунт є домівкою.
— Відгадайте загадки.
Я ходи в землі роблю,
Землю добривом живлю,
А мої нірки —
Для дощу дірки.
(Черв’як.)
Під землею ходить пан,
Оксамитовий жупан.
Нищить всіх жуків добродій,
Порядкує на городі.
(Кріт.)
Поперед комбайна
Господиня файна
Понаносила в комори
Золотих зерняток гори.
(Миша.)
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки.
— Усі зображені рослини не змогли б вирости без ґрунту. Але плоди деяких рослин знаходяться в ґрунті, а деяких — над ґрунтом.
— Малюнки плодів, які достигають у ґрунті, обведіть синім олівцем, а малюнки плодів, що дозрівають над ґрунтом, — зеленим.
с. 18
завдання 1
Бесіда-обговорення
— Що таке гірські породи?
— Гірські породи — це щільні або пухкі речовини, що залягають у землі суцільними шарами. Більшість гірських порід людина ви- користовує в господарській діяльності.
— Які гірські породи ви знаєте? (Глина, пісок, вугілля, сіль.)
— Пісок і глина утворюються при руйнуванні твердих гірських по- рід.
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Де використовується пісок? Обведіть потріб- ні малюнки.

15
— Який вигляд має пісок? Із чого він складається?
— Пісок складається із зернинок — піщинок. Зернинки бувають різного розміру. Піщинки нічим не скріплені між собою. Часті- ше зустрічається жовтий пісок. Його можна побачити на крутих берегах річки, в ярах. Ним засипають доріжки садів, парків. Бі- лий пісок використовують для виготовлення скла. Пісок додають у глину при виготовленні цегли й посуду.
завдання 2
Бесіда з проведенням дослідів
— Якою буває глина?
— Глина теж буває різного кольору: коричневого, бурого, червоного, сірого, чорного. Але найчастіше зустрічається світло-коричнева глина. Її можна побачити в канаві, ямі, на урвистому березі річ- ки, в ярах.
— Давайте проведемо досліди.
Дослід 1
— Зліпіть пиріжок із вологого піску.
— Що сталося, коли пісок висох?
Дослід 2
— Зліпіть пиріжок із глини.
— Що сталося, коли глина висохла?
— Цю властивість глини (тримати форму) люди використовували з давніх-давен: із глини ліпили горщики, глечики, інший посуд.
Тепер посуд роблять на гончарних заводах. Із звичайної глини ко- ричневого кольору виготовляють квіткові горщики, миски, куман- ці. З білої глини роблять порцелянові чашки, блюдця, тарілки, чайники. На цегляних заводах із глини роблять цеглу.
— Наведіть і розфарбуйте малюнки.
— Що здавна виготовляють із глини?
— Відгадайте загадку.
В землі родився,
На кружалі вертівся,
На вогні пікся,
На базарі бував,
Людей годував,
Як упав, що пропав.
(Горщик.)
с. 19
практична робота 2
— Відгадайте загадку.
Без страви дуже не смачна,
А стравам смак дає вона.
(Сіль.)

16
— Розгляньте малюнки.
— Що знадобиться для того, щоб у нас виросли кристали солі?
Проведення досліду
1. Беремо 2 склянки з гарячою водою, сіль дрібного помолу, бавовня- ну нитку, блюдце, ложку.
2. У гарячу воду (в обидві склянки) засипаємо сіль до тих пір, доки вона не перестане розчинятися. Ложечкою розмішуємо сіль у воді.
3. Товсту бавовняну нитку змочуємо у розчині солі й розміщуємо її так, як показано на малюнку.
4. Між склянками під ниткою ставимо блюдце. Залишаємо на декіль- ка днів.
Бесіда за результатами досліду
— Що ви помітили?
— Чи зменшилася кількість розчину у склянках?
— Що сталося з ниткою?
— Де виросли кристали? Намалюйте в зошиті.
с. 20
завдання 1
Робота в парах
— Згадайте будову рослин. Назвіть частини рослин.
— Розгляньте малюнки. З’єднайте лініями однакові частини рослин.
— Які частини рослин розташовані над землею?
Творча гра «Вершки та корінці»
— Згадайте казку «Мужик і ведмідь». Про які вершки та корінці у ній йшлося?
Варіант 1. У дітей — картки із зображеннями плодів; у вчителя — сте- бел та листочків. Учитель по черзі демонструє картки зі стеблами рослин і запитує: «Вершок, вершок, де твій корінець?» У відповідь діти показують картки з коренеплодами.
Варіант 2. Учитель називає городні рослини, а діти плескають у до- лоні, піднявши руки вгору, якщо в названої рослини в їжу вживають вершки, і присідають, якщо в їжу вживають корінці.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал