УроКів Курсу «природознавство» в 1 Класі Кількість годин Тема уроку Сторінки зошита Дата проведення уроку 1 Природа навколо 1 2




Скачати 425.01 Kb.

Сторінка3/4
Дата конвертації08.11.2016
Розмір425.01 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки.
— Які відгадки зображені на малюнках?
— До якого малюнку не було загадки?
— Ковила — це дерево, кущ чи трав’яниста рослина?
— Наведіть малюнки рослин свого краю.
завдання 2
Творче завдання
— Намалюйте дикорослі рослини свого краю.
— Назвіть їх. Що ви можете розказати про них?
— Де ростуть ці рослини? Які плоди мають?
завдання 3, 4
Робота в парах
— Чому деякі рослини називають лікарськими?
— Чи можна лікарські рослини назвати дикорослими? Чому?
— Де ростуть лікарські рослини?
— Розгляньте малюнки. Які з них є відгадками до загадок?
Виростали в лузі
Сестрички маленькі,
Очі в них жовті,
Вії — біленькі.
(Ромашка.)

31
Як забився випадково —
Пригадай мерщій про нього.
Він лікує ранку кожну,
Має назву … (подорожник).
Навесні — рожевий цвіт,
Восени — червоний плід.
В неї повно колючок,
Колеться, мов їжачок.
(Шипшина.)
— Які з названих лікарських рослин є кущем, а які — трав’я нистими рослинами?
— Яку користь дає ромашка?
— Як людина використовує плоди шипшини?
— Як і коли треба користуватися подорожником?
— Розфарбуйте лікарські рослини, використовуючи кольорову встав- ку.
— Позначте лікарські рослини, що ростуть у вашому краї.
с. 41
завдання 1
Бесіда-міркування за малюнками
— Що таке природа?
— Чи потребує вона охорони? Чому?
— Що означає оберігати природу?
— Яким чином ви сприяєте збереженню природи?
— Розгляньте малюнки. Позначте ті з них, на яких діти оберігають природу?
— Чому не можна виносити з лісу оберемки лісових квітів?
— Щоб ви порадили хлопчику, який пошкодив молоде деревце?
— Які поради дали б дівчинці, яка несе з лісу величезний оберемок квітів?
завдання 2
Творче завдання
— Чому виникла потреба створити Червону книгу?
— Чи знаєте ви назви рослин чи тварин, які занесені до Червоної книги?
— Придумайте і намалюйте обкладинку Червоної книги України.
— Що обов’язково повинно бути на обкладинці?
с. 42
Робота в парах
— Чому Червона книга отримала таку назву?
— Чи всі назви рослин і тварин можна до неї занести?
— Чи знаєте ви, які рослини вашого краю занесені до Червоної книги?
— Розгляньте малюнки. Назвіть зображені рослини.

32
— Щоб дізнатися, які з них занесені до Червоної книги, потрібно розплутати лабіринт.
— Які рослини занесені до Червоної книги? Розфарбуйте їх, скорис- тавшись кольоровим постером.
— Які ще рослини в достатній кількості ростуть на нашій землі?
— Які рослини, що занесені до Червоної книги, ростуть у вашому рідному краї?
— Де ви їх бачили? Як потрібно до них ставитися?
с. 43
Екскурсія 5
Мета екскурсії. Ознайомити учнів із рослинами й тваринами прісних водойм та їхнім пристосуванням до життя.
Підготовка до екскурсії. Екскурсію доцільно провести в першій по- ловині вересня або в травні, коли є можливість поспостерігати за життям у місцевих водоймах. Перед екскурсією вчитель оглядає місце з достат- ньою кількістю рослин і тварин, визначає об’єкти для вивчення та спо- стереження.
Проведення екскурсії. Учитель починає екскурсію з бесіди про правила поведінки біля водойми. Потім пропонує оглянути водойму, поспостерігати деякий час за життям біля неї. Учитель зауважує, що в теплу пору року на водоймі можна побачити деяких її мешканців. Усіх побачити немож- ливо, хоча їх дуже багато. Водойма — це місце, де живуть найрізнома- нітніші живі істоти. Спочатку учням пропонується роздивитися рослини
(їх зразки можна підготувати заздалегідь): хвощ болотяний, осока, рогіз широколистий та інші рослини, що ростуть у прибережній зоні. Учитель звертає увагу учнів на те, що ці рослини здебільшого великі й дуже соко- виті. Пропонує роздивитися й доторкнутися до їх листя. Учитель розламує стебла деяких рослин, демонструючи, що в них є повітряні порожнини.
Із них рослини отримують повітря для дихання. Повітряні порожнини — це пристосування рослин до життя поблизу води. Але є й такі рослини, що ростуть безпосередньо у водоймі, — рогіз, комиш, очерет стрілолистий.
Своїм корінням вони прикріплюються до дна, а стебла й листя цих рослин височіють над водою. Така рослина, як ряска, плаває на поверхні води.
У товщі води плавають найдрібніші зелені водорості. Розгледіти їх можна лише під мікроскопом. Іноді їх буває так багато, що вода здається зеленою.
Рослини водойм служать харчами й притулком для багатьох тварин, вони виділяють у воду кисень, необхідний для дихання організмів.
Спостерігаючи за тваринним світом водойми, учні розглядають комах, що живуть на поверхні й поблизу води. Це можуть бути водомірка, жук- плавунець, пуголовки жаб і самі жаби, різні види риб. На водяних рос- линах можна зустріти молюсків — рослиноїдних равликів: прудовиків
і котушок. Молюсків можна побачити і на дні водойми.

33
Учитель розповідає про тварин, чиє життя тісно пов’язане з водойма- ми: ондатру, бобра, видру; про птахів: качку, чаплю, лелеку. (Розповідь можна супроводжувати показом ілюстрацій.)
Далі вчитель проводить бесіду про охорону водойм, бережливе став- лення до рослинного й тваринного світу водойм. Можна запропонувати дітям скласти пам’ятку «Як поводитися біля водойми».
Підсумки екскурсії. Повернувшись до школи, учитель проводить під- сумкову бесіду. Учні заповнюють відповідну сторінку зошита.
с. 44
Бесіда з відгадуванням загадок
— Які рослини ми називаємо культурними?
— Де ростуть культурні рослини?
— Послухайте загадки. Відгадавши загадку, знайдіть малюнок-від- гадку і з’єднайте його з малюнком того місця, де росте ця рослина
(у полі чи в садку).
Сидить баба серед літа,
В сто сорочок одіта.
(Капуста.)
Він червоний, сік різкий,
Борщ без нього несмачний.
(Буряк.)
Чорненькі намистинки
На кущах висять.
Дівчатка і хлоп’ятка
Зривають їх підряд.
(Смородина.)
Вус зелений я зав’ю,
В ґроно сонечко наллю
І слухняним дітлахам
Все до крапельки віддам.
(Виноград.)
Росте високо,
Кругле, червонобоке,
Налилося соком.
(Яблуко.)
Ноги на полі,
Тіло в стодолі,
А голова на столі.
(Пшениця.)
Голуба накидка,
Хвостик — мов нитка.
Є в ній щось смачнюще,
Є в ній щось твердюще,
В жовту тінь зваблива
Заховалась … (слива).
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник.)
Бесіда-опитування
— Назвіть рослини, що ростуть у полі.
— Які ще культурні рослини нашого краю ростуть у полі?
— Назвіть рослини, що ростуть у садку.
— Які ще культурні рослини ростуть у ваших садах?
— Назвіть рослини, що ростуть на городі.
— Які рослини можуть рости і в полі, і на наших городах?
— Які з цих рослин ви любите споживати в їжу?
— Чим вони корисні?

34
с. 45
Робота в парах
— Яку користь дають людині культурні рослини?
— Що людина навчилася робити із соняшника?
У яких стравах ми використовуємо соняшникову олію?
— Які види буряків ви знаєте?
— Що готують із червоного буряка? Його ще називають столовим.
— Яку користь дає червоний буряк?
— Що виробляють із цукрового буряка?
— У які страви додають цукор?
— Із картоплі можна приготувати багато смачних страв. Які страви з картоплі ви полюбляєте найбільше?
— Що отримують із картоплі при її переробці?
— У народі кажуть: «Пшениця — друга мати». Чому так говорять?
— Що виробляють із пшениці?
— А з пшеничного борошна?
— Які страви можна приготувати з ягід і фруктів?
Конкурс «Улюблений рецепт»
— За допомогою батьків складіть рецепт незвичайної страви з рос- лин.
Творче завдання
— Доберіть прислів’я про хліб.
Хліб — усьому голова.
Хліб — наше багатство.
Без хліба нема життя.
Яка пшениця, така й паляниця.
Гра «Зваримо борщ»
Ведучий називає рослини. Якщо зустрічається рослина, що має бути у борщі, діти плескають у долоні, якщо ні — розводять руки в сторони.
с. 46
Бесіда з відгадуванням загадок
— До якої природи — живої чи неживої — належать тварини?
— На які групи поділяють тварин за їхніми ознаками?
Відгадайте загадки.
Малюки були смугасті,
Виросли — тепер ікласті.
(Кабани.)
Хто таку тварину знає:
Губить хвіст, коли тікає?
(Ящірка.)
Любить причаїтись
Й на сонечку погрітись,
Бо велика злюка
І звуть її … (гадюка).
Що за дивна непосида
На стежинку шишки кида,
З гілочки стриба на гілку?
Рудохвоста жвава … (білка).

35
Ці розумні свистуни
Всім відомі з давнини.
Здогадатись ви повинні:
В хвилях граються … (дельфіни).
Не стулить і на мить очей,
Вночі полює на мишей,
Зате удень відпочива.
Ні, це не кішка, а … (сова).
В теплім лісі проживає,
Хвіст рудий пухнастий має,
Їй на місці не сидиться,
Називається … (лисиця).
Кішці цій не скажеш: «Брись!»
Все тому, що вона … (рись).
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Про яку із зображених тварин не було загад- ки? (Про бабака.)
— Які з цих тварин мешкають у нашому рідному краї? Наведіть від- повідні малюнки.
— Яка з цих тварин подобається вам найбільше? Чому?
с. 47
Бесіда-міркування за малюнками
— Згадайте, що таке Червона книга України.
— Для чого вона створена?
— Чому вона має таку назву?
— Розгляньте малюнки.
— Назвіть групи зображених тварин. (Птахи, звірі, комахи, риби.)
— Назвіть риб, які занесені до Червоної книги. З’єднайте їх зобра- ження з відповідною назвою групи тварин.
— Назвіть птахів, які занесені до Червоної книги. З’єднайте малюн- ки птахів з назвою цієї групи тварин.
— Яких комах занесено до Червоної книги? З’єднайте стрілочками зображення комах з назвою групи.
— Назвіть тварин, які залишилися. До якої групи вони належать?
— Дізнайтеся у дорослих, які з цих тварин живуть у нашому рідно- му краї.
— Чи знаєте ви ще тварин, що занесені до Червоної книги? Яких?
— Як людина повинна дбати про цих тварин?
— Чого не повинна робити?
с. 48
Бесіда за малюнками
— Відгадайте загадку.
Хто в спекотний день на лузі
Випасається в кожусі?
(Вівця.)

36
— Яку користь людина отримує від вівці?
Огрядна, рогата,
На молоко багата.
(Корова.)
— Які продукти можна виготовити з молока?
— Чим вони корисні?
— Які молочні продукти ви полюбляєте?
Їсть за п’ятьох,
Росте за десятьох,
В калюжі купається.
Як називається?
(Свиня.)
— Що виробляють із м’яса?
В неї є велика хата,
На духмяний мед багата.
(Бджола.)
— Який цінний продукт дає людині бджола?
— Чому він цінний?
— Хто з вас полюбляє мед?
Дивиться на землю,
Як зерно клює.
Дивиться у небо,
Як водичку п’є.
(Курка.)
— Чим курка корисна для людини?
— Як людина повинна дбати про тварин, щоб вони давали їй якісні продукти?
— Розгляньте малюнки. Виконайте завдання.
— Які з цих тварин живуть у нашому рідному краї?
с. 49
Бесіда-обговорення
— Де мешкають люди?
— Чим займаються люди в селі?
— Які професії мають жителі міста?
— Які професії потрібні і в селі, і в місті?
— Ким працюють ваші батьки?
— Що ви можете розказати про їхні професії?
— Які професії вам подобаються?
— Яку професію ви мрієте здобути? Чому саме її?

37
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, які професії мають люди вашого краю.
— Які професії вважаються найпочеснішими?
— Без яких професій не можна обійтися?
Творча гра
Варіант 1. Гравець обирає назву якоїсь професії. Не вимовляючи ні слова, він імітує дії людини обраної професії, усі інші мають відгадати назву професії.
Варіант 2. Гравець говорить, які предмети йому необхідні для ви- конання «професійних обов’язків». Інші гравці за цими ознаками мають відгадати, яку професію обрав гравець.
Наприклад: гребінець, ножиці
→ перукар; указка, книжка → учитель; каструля, половник
→ кухар.
с. 50
Екскурсія 6
Мета екскурсії. Простежити, як пробуджується природа ранньою вес- ною.
Підготовка до екскурсії. На уроках читання, малювання, музики, у по- заурочний час доцільно прослухати з учнями твори, у яких описується природа навесні; записи музичних творів П. І. Чайковського «Березень»,
«Квітень» з альбому «Пори року»; аудіозаписи голосів птахів; прогляну- ти репродукції картин видатних художників, наприклад О. К. Саврасова
«Граки прилетіли», І. І. Левітана «Велика вода», В. М. Башеєва «Блакитна весна», М. М. Ромадіна «Весняний день» та «Перше цвітіння» та ін.
Перед екскурсією слід провести бесіду:
— Який вигляд мала природа під час попередніх екскурсій восени й узимку?
— Яка зараз пора року?
— Як називаються весняні місяці?
— Коли ви помітили перші ознаки весни?
Проведення екскурсії. Екскурсію слід проводити ясного погожого дня у тому ж місці, де і восени та взимку. Під час бесіди про погоду діти за- уважують, які зміни відбулися в неживій природі (сильніше гріє сонце, небо ясне, блакитне, по ньому пливуть легкі хмаринки). Спостерігають за сріблястими струмочками, першою зеленою травкою, набубнявілими бруньками. У ході спостережень слід пояснити учням, що пригріло соне- чко і рослини почали пробуджуватися від зимового сну.
Учитель звертає увагу дітей на проталини біля дерев, уточнює, з яко- го боку сніг тане швидше — із сонячного чи затіненого. Пояснює, що на сонячному боці більше тепла, ніж на затіненому, тому сніг там тане швидше.
Після цього дітям пропонується роздивитися дерева та кущі, порівняти з тим, які вони були восени та взимку, відмітити зміни.

38
Можна зрізати з дерев і кущів по 1—2 гілочки для спостережень у кла- сі. У школі гілки з похило зрізаними нижніми кінцями ставлять у воду, наклеюють етикетки з назвами рослин для подальшого спостереження за розпусканням бруньок та появою листя. Учитель зауважує, що надрізи шкодять деревам, тому пошкоджене місце необхідно акуратно змазати глиною.
Під час екскурсії учні спостерігають за комахами, відмічають, де їх особливо багато.
У весняні дні значно помітне пожвавлення серед птахів. Учитель про- понує послухати пташині голоси. Якщо на місці екскурсії є мурашник, учні можуть поспостерігати за його життям.
На завершення екскурсії учні мають зробити висновок про те, що при- рода пробудилася від зимового сну, що з настанням тепла розвиваються рослини, тварини ведуть більш активний спосіб життя, тобто в природі відбуваються послідовні зміни.
Підсумки екскурсії. Повернувшись до школи, учитель проводить під- сумкову бесіду, учні заповнюють відповідну сторінку зошита.
с. 51
завдання 1
Бесіда-обговорення
— Поясніть значення слова «батьківщина».
— Яку країну ми називаємо своєю Батьківщиною?
— Послухайте уривок із вірша Н. Забіли.
Мій рідний край,
Моя земля велика-превелика.
Є в ній степи, ліси, поля,
Моря, і гори, й ріки.
— Про що цей вірш?
— Що ви знаєте про нашу країну?
— Яке місто є столицею України?
— Чому Київ називають головним містом нашої країни?
— Яку річку називають гордістю і славою України? Чому?
— Що ви знаєте про Дніпро?
— Чим іще славиться наша країна?
— Доповніть речення в зошиті потрібними словами.
завдання 2, 3
Бесіда-опитування
— Що таке карта?
— Які карти ви знаєте?

39
— Що таке умовні позначки карти?
— Про що вони можуть розповісти?
— Згадайте, як на фізичній карті України позначаються рівнини? гори? моря? річки?
— Наведіть річки на карті потрібним кольором.
с. 52
завдання 1
Бесіда-міркування
— Що таке водойми?
— Які водойми ви знаєте?
— Чи є водойми у вашій місцевості? Які?
— Які назви вони мають?
— Прочитайте слова в зошиті.
— Чому важко прочитати ці слова? Які букви треба вставити?
— Вставте олівцем пропущені букви.
— Які слова отримали? (Дунай, Дністер, Дніпро.) Це назви великих рік України.
— Кому доводилося чути про ці річки? А хто їх бачив?
— Яке значення для людини мають водойми?
завдання 2
Робота в парах
— Розгляньте малюнки. Що на них зображено?
— Чи можна за малюнками скласти оповідання?
— Що треба зробити, щоб відновити порядок малюнків і скласти за ними оповідання про те, як рибка з річки потрапляє на наші столи?
— Покажіть цифрами порядок малюнків.
— Складіть за малюнками невеличку розповідь.
завдання 3
Бесіда-опитування
— Які ще водойми крім річок ви знаєте?
— Чим річки відрізняються від озер?
— Чи є у вашій місцевості озера? Великі чи маленькі?
— Чи подобаються вони вам? Чим?
— Розкажіть про озера свого краю.
— Які ще назви озер вам відомі? Запишіть їх у зошиті.
— Згадайте свої спостереження біля місцевої водойми. Які рослини
і тварини там мешкають?

40
с. 53
завдання 1
Бесіда-опитування
— Що таке море?
— Хто з вас бував на морі? Що ви там робили?
— Чи сподобалося вам на морі?
— Прочитайте назви морів. Які моря омивають береги нашої країни?
Підкресліть їх.
— У якій частині нашої країни вони розташовані?
завдання 2
Бесіда-обговорення
— Море — це дивовижний дім, заселений численними мешканцями.
Розгляньте уважно малюнки і знайдіть серед тварин тих, які меш- кають у морі. (Телефон, морський коник, камбала, краб.)
— Чи доводилося вам бачити цих тварин? Де ви їх бачили?
— Чому ви не обрали жабку, хом’яка? Де мешкають ці тварини?
Примітка. Якщо у класі є акваріум, то треба пояснити дітям, що це маленька модель водойми; попросити розповісти про мешканців ак- варіума; що цікавого спостерігали; як треба піклуватися про домашню водойму.
завдання 3
Творче завдання
Перед виконанням цього завдання доцільно продемонструвати ілю- страції та репродукції картин із зображеннями моря, морських пейзажів.
Після цього запропонувати дітям намалювати морський пейзаж і дати відповідь на запитання: «Яке значення має море для людей?».
с. 54
завдання 1, 2
Бесіда-опитування
— Що таке гори?
— Кому з вас доводилося бачити гори? Хто бував у горах?
— Які гори ви знаєте? Де про них чули або читали?
— Прочитайте назви гір у зошиті. Знайдіть серед них назви гір Укра-
їни. Підкресліть їх.
— Де розташовані ці гори? Що ви про них знаєте? Опишіть, якими ви їх уявляєте.
Примітка. Говерла — найвища вершина Карпат. Її висота — 2061 м.
Льодовиків у Карпатах немає, але сніг у горах лежить дуже довго. Часто він сходить лавинами, які переповнюють ріки водою, ламають дерева. До

41
суворих погодних умов Говерли пристосувалися такі рослини, як чорниця, брусника, ситник, осока, білоус. Каміння вкрите мохом та лишайниками.
завдання 3
Бесіда-опитування
— Розгляньте малюнки. На них зображені рослини і тварини, яких можна побачити в Карпатах.
— Користуючись кольоровим постером до зошита, розфарбуйте їх
і запам’ятайте, як вони виглядають.
— Які з цих тварин і рослин вам відомі?
— Де ви їх бачили?
с. 55
завдання 1, 2
Бесіда-опитування
— Які гори розташовані на Кримському півострові?
— Кому з вас доводилося бувати на Кримському півострові?
— Хто підіймався в гори? Опишіть їх.
— Які рослини ви там бачили? Чи зустрічалися з тваринами? Якими?
— Що цікавого спостерігали в горах?
— Розгляньте уважно кольоровий постер зошита і знайдіть на ньому зображення рослин і тварин Кримських гір. Розфарбуйте відповід- но малюнки в завданні.
Додаткова інформація
На межі з поясом букового лісу (північний схил Ай-Петрінської яйли — безлісої вершини) розташований Великий каньйон Криму. Це глибока ущелина з високими скелястими стінами. По її дну тече шумна ріка. Тут збереглися рослини дольодовикового періоду — тис, іглиця під’язикова, а також найрідкісніша — орхідея «Венерин черевичок».
На Кримському півострові створено три заповідники: Ялтинський, Мис
Мартьян, Карадазький, у яких охороняються рослини.
с. 56
завдання 1
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Що на них зображено?
— Які з цих предметів належать до живої природи? Які — до нежи- вої?
— Закресліть «зайве» в кожному рядку.
— Як можна назвати малюнки, що залишилися? Підкресліть відпо- відні слова.

42
завдання 2–4
Бесіда-опитування
— Що ми називаємо об’єктами неживої природи? Підкресліть відпо- відні слова.
— Які гірські породи є в нашому краї? Напишіть їхні назви.
— Які річки України ви знаєте?
— Яка серед них є найбільшою? Назвіть її.
с. 57
завдання 1
Бесіда-опитування
— На які групи поділяють рослини?
— Назвіть представників кожної групи.
— З’єднайте малюнки з відповідними словами.
завдання 2
Бесіда за малюнками
— Які групи тварин ви знаєте?
— Назвіть їхні характерні ознаки.
— З’єднайте стрілочками малюнки тварин, яких можна об’єднати в групи за їхніми ознаками.
с. 58
Бесіда-обговорення
— Прочитайте загадку. Про що вона?
— Що в загадці вам підказало, що це олівці.
— Для чого потрібні олівці?
— Чи любите ви малювати?
— Хто з вас знає, звідки до нас прийшов олівець?
— Давайте спробуємо за допомогою малюнків кольорової вставки роз- гадати історію олівця.
(Діти за допомогою вчителя складають за малюнками розповідь. Ви- різають їх із кольорової вставки і наклеюють у правильному порядку.
Учитель доповнює відповіді дітей.)
Додаткова інформація
Перш ніж народився олівець, треба, щоб спочатку народилися і ви- росли дерева: сибірський кедр, липа, ялівець. У цих дерев легка й міцна деревина. Її легко стругати і різати. Палички із цих дерев не лохматяться під ножем, а ріжуться рівно і гладко.
Для того щоб одержати олівець, у паличку вкладають графіт. Він чор- ний, як вугілля. Недаремно графіт і вугілля — родичі. А ще для олівця потрібна глина, і не проста, а найкраща. Глина робить графітний стри-

43
жень міцнішим і твердішим. Чим більше домішок глини, тим олівець твердіший. Для виробництва олівців ще потрібні клей і жир. Клей дода- ють, щоб він зв’язував частинки графіту і не давав їм розсипатися. А жир, щоб частинки графіту легше сходили із краєчка олівця на папір. Якщо не просочити графітну паличку жиром, вона буде писати блідо, нечітко.
Але й це не все. Потрібні ще кольоровий лак і фольга — тонкі блиску- чі листи металу. Лаком олівці фарбують, а фольгою друкують на олівці блискучі букви.
(За М. Ільїним, Є. Сегалом)
с. 59
Бесіда-опитування
— Відгадайте загадку. Про що вона?
Хоч водичка,
Та не річка,
На сонечку сяє,
Швидко висихає.
(Калюжа.)
— Що в загадці вам підказало, що це калюжа?
— Що ж таке калюжа?
— Коли з’являються калюжі? А чому і куди вони зникають?
— Давайте спробуємо за допомогою малюнків кольорової вставки до- відатися, куди зникає вода з калюжі.
(Учні вирізують малюнки із кольорової вставки, розташовують їх у пра- вильному порядку і за допомогою вчителя складають за малюнками роз- повідь про зникнення калюжі.)
Підсумок. За допомогою цього цікавого завдання ми з вами простежили перехід води з одного стану в інший. Цей перехід здійснюється у природі постійно і називається кругообігом води в природі. Мабуть, через це воду називають мандрівницею. Безперервно мандрує краплинка води: з-під землі — на землю, із землі — у небо. Пізніше ви детальніше дізнаєтеся про дивовижне перетворення води в природі, зрозумієте, як утворюються хмари і чому восени йде дощ, а взимку — сніг, і як вода може жити і на землі у водоймах, і в небі у хмарках.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал