Уроків курсу «природознавство»




Скачати 290.6 Kb.

Дата конвертації08.11.2016
Розмір290.6 Kb.
ТипУрок

ДОДАЄТЬСЯ
БЕЗКОШТОВНО
ДО КОМПЛЕКТУ
РОБОЧИХ ЗОШИТІВ
НА КЛАС
В. А. Тетьоркіна, С. М. Погорелова
до робочого зошита
В. А. Тетьоркіної, С. М. Погорелової
«Природознавство» для 2 класу

2
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ КУРСУ
«ПРИРОДОЗНАВСТВО» В 2 КЛАСІ

з/п
Назви теми за підручником «Природознавство»
для 2 класу (автор І. В. Грущинська)
Сторінка
підручника
Сторінка
зошита
1
Що таке явища природи?
5 1-2 2
Яку форму має Земля?
8-9 3-4 3
Яку форму має горизонт?
10-11 5-6 4
Чому буває день і ніч?
12-13 7
5
Чому відбувається зміна пір року?
14-15 8-9 6
Як спостерігати за полуденним розташуванням
Сонця?
16-17 10 7
Як вимірювати температуру повітря?
18-19 11 8
Де в природі міститься вода?
20-21 12 9
Як змінюється стан води при нагріванні й охоло- дженні?
22-23 10
Що таке колообіг води в природі?
24-25 14 11
Якими бувають погода і хмарність?
26-27 13 12
Як виникає вітер?
28-29 15 13
Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?
30-31 14
Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду?
32-33
Мандрівка перша. Природа восени. Як спостері- гати за погодою восени. Осінній календар при- роди
34-37 16,
18-19 15
Які в осені прикмети?
38-41 17 16
Які зміни відбуваються в природі восени?
42-43 20 17
Як змінюється нежива природа восени?
44-45 18
Які осінні явища відбуваються у житті рослин?
46-47 21 19
Як різняться рослини за тривалістю життя?
48-49 22 20
Як розмножуються рослини?
50-51 23 21
Як розселяються рослини?
52-53 23 22
Чому восени добре ростуть гриби?
54-55 24 23
Як змінюється життя комах і риб восени?
56-57 25-26

3

з/п
Назви теми за підручником «Природознавство»
для 2 класу (автор І. В. Грущинська)
Сторінка
підручника
Сторінка
зошита
24
Як змінюється восени життя птахів?
58-59 27 25
Як змінюється життя звірів восени?
60-61 28 26
Які зв’язки існують між неживою і живою при- родою?
62-63 27
Які осінні турботи у людей в містах і селах?
64-65 29 28
Перевір себе: що я знаю про природу восени?
66-67
Мандрівка друга. Природа взимку. Як спосте- рігати за погодою взимку. Зимовий календар природи
68-71 35-36 29
Які прикмети у зими?
72-75 30 30
Які зміни відбуваються в природі взимку?
76-77 31-32 31
Як змінюється взимку нежива природа?
78-79 33-34 32
Як рослини пристосувалися до зими?
80-81 37-38 33
Як змінюється взимку життя комах і птахів?
82-83 39 34
Як звірі пристосувалися до життя взимку?
84-85 40 35
Як люди піклуються про тварин взимку?
86-87 41 36
Які турботи приносить зима людям?
88-89 42 37
Перевір себе: що я знаю про природу взимку?
90-91
Мандрівка третя. Природа навесні. Як спосте- рігати за погодою навесні. Весняний календар природи
92-95 44-45 38
Які прикмети у весни?
96-99 43 39
Які ознаки весни помітні в неживій природі?
100-101 40
Як дерева зустрічають весну?
102-103 46 41
Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесні?
104-105 47 42
Чому кажуть, що весняний день рік годує?
106-107 48 43
Коли з’являються навесні комахи?
108-109 49 44
Як змінюється життя риб навесні?
110-111 49 45
Коли повертаються із вирію перелітні птахи?
112-113 50 46
Як змінюється навесні життя звірів?
114-115 51
Продовження таблиці

4

з/п
Назви теми за підручником «Природознавство»
для 2 класу (автор І. В. Грущинська)
Сторінка
підручника
Сторінка
зошита
47
Як треба поводитися серед природи навесні?
116-117 48
Які весняні турботи у людей в містах і селах?
118-119 49
Які зміни відбуваються в природі навесні?
120-121 52 50
Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?
122-123
Мандрівка четверта. Природа влітку. Як спо- стерігати за погодою влітку. Літній календар природи
124-127 54-55 51
Які прикмети у літа?
128-131 53 52
Як змінюється влітку нежива природа?
132-133 53
Як змінюється життя рослин влітку?
134-135 56-57 54
Які рослини зростають на луках та поблизу во- дойм?
136-137 58 55
Чи всі лісові ягоди можна куштувати?
138-139 59 56
Як живеться тваринам у лісі влітку?
140-141 59-61 57
Як живеться тваринам улітку на луках та водой мах?
142-143 58
Які рослини занесені до Червоної книги Украї- ни?
144-145 62 59
Які тварини занесені до Червоної книги Украї- ни?
146-147 62 60
Що ти знаєш про рослини — символи України?
148-149 61
Які зміни відбуваються в природі влітку?
150-151 63 62
Як змінюється впродовж року розташування
Сонця?
152-153 63
Як досліджувати природу влітку?
154-155 64 64
Перевір себе: що я знаю про природу та погоду влітку?
156-157
Закінчення таблиці

5
c. 1
Завдання 2
Бесіда-міркування.
— Назвіть предмети природи. На які дві групи можна поділити предмети природи?
— Назвіть предмети неживої (живої) природи.
— Чим предмети живої природи відрізняються від предметів неживої природи?
— Заповніть схему цифрами, що відповідають назвам предметів живої
і неживої природи. Поясніть свій вибір.
Завдання 3
Бесіда-міркування за малюнком.
— Поясніть вираз: «У природі все взаємопов’язане».
— Розгляньте малюнок. Складіть оповідання про те, який зв’язок існує між об’єктами неживої і живої природи.
— Поясніть, як нежива природа впливає на живу.
— Подумайте, що станеться, якщо на Землі зникнуть зелені рослини, або припиняться дощі і Cонце не буде освітлювати та зігрівати Землю.
с. 2
Завдання 1
— Дайте визначення природних явищ. Назвіть їх і запишіть у зошиті.
Завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на кожному з них.
— Як можна назвати зміни, що відбуваються в природі?
— Які явища природи, зображені на малюнках, можна спостерігати восе- ни?
— Зафарбуйте жовтим кружечки на малюнках з осінніми явищами при- роди.
— Які явища природи, зображені художником, зазвичай спостерігають узимку?
— Позначте блакитним кольором малюнки із зимовими явищами приро- ди.
— Які явища природи із зображених на малюнках ми спостерігаємо на- весні?
— Зафарбуйте кружечки зеленим на малюнках із весняними явищами в природі.
— Які явища природи, зображені на малюнках, ви звикли спостерігати влітку?
— Позначте червоним кольором малюнки з літніми явищами природи.
— Які ще явища природи можна спостерігати в різні пори року? Пояс- ніть свої спостереження.
— Якби вам запропонували намалювати явища природи, що б ще ви на- малювали?

6
Завдання 3
— До чого закликає нас народна мудрість?
— Як ви розумієте це прислів’я?
— Чому треба берегти природу?
с. 3
Завдання 1
Відгадування загадки.
— Відгадайте, про що йдеться у загадці.
Бесіда-міркування
— Як ви здогадалися, що це Земля?
— Що зображено на малюнку поряд із загадкою?
— Що таке глобус?
— Як перекладається слово «глобус»?
— Як перекладається слово «модель»?
— Яку форму має Земля?
— Які є докази того, що Земля має кулясту форму?
Завдання 3
Бесіда-міркування за малюнками.
— Яка зірка є джерелом тепла і світла для Землі?
— Поясніть, що таке тінь.
— Поєднайте загадки з малюнками-відгадками.
с. 4
Завдання 1
Дослідницький практикум
— Проведіть досліди. Які висновки можна зробити з цих дослідів? Запи- шіть їх.
Завдання 2
Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
— Від чого залежить довжина тіні?
— Поясніть залежність між висотою Сонця на небосхилі та довжиною тіні.
— Поєднайте лініями опис положення Сонця з відповідною довжиною тіні.
Завдання 3
Робота з деформованим текстом.
— Що утворюють непрозорі предмети на шляху світла?
— Що називають тінню?
— Від чого залежить довжина тіні?
Доповніть речення своїми відповідями.
с. 5
Завдання 1
Відгадування загадки.
— Відгадайте, про що йдеться у загадці.

7
— Як ви здогадалися, що це горизонт?
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Розгляньте малюнок. Поясніть, чому якщо підніматися на гору, гори- зонт розширюється?
— Як називається межа, де небо ніби з’єднується із землею?
— Чому горизонт здається нам круглим?
Завдання 3
Творче практичне завдання.
— Намалюйте горизонт і лінію горизонту.
Словникова робота.
— Поясніть слова «горизонт», «лінія горизонту». Доберіть до них і запи- шіть близькі за змістом слова.
с. 6
Завдання 1
Заповнення опорних схем.
— Які основні сторони горизонту ти знаєш?
— Яку сторону горизонту опівдні підкаже сонце?
— Які сторони горизонту можна визначити зранку і на заході сонця?
— Як можна визначити північ?
— Підпишіть на схемі назви відсутніх основних сторін горизонту.
— Згадайте правила скорочень назв сторін горизонту і допишіть їх по- ряд.
Завдання 2
Моделювання розташування об’єктів.
— Якщо покласти перед собою аркуш паперу, як розподіляться основні сторони горизонту?
— Визначте розташування об’єктів відносно сторін горизонту.
Завдання 3
Розв’язування завдань щодо орієнтування на місцевості.
— Як потрібно стати до Сонця опівдні відповідно до тіні?
— Яка сторона горизонту буде перед твоїм обличчям, а яка — за спиною?
— Яку сторону горизонту буде визначати права рука, а яку — ліва?
— Запам’ятайте розташування сторін горизонту.
— Зорієнтуйтеся з напрямком розташування школи стосовно вашої до- мівки.
Свої дослідження запишіть.
с. 7
Завдання 1
Бесіда-опитування.
— Навколо якої осі обертається Земля — справжньої чи уявної?
— За який час Земля робить один повний оберт навколо своєї осі?

8
— Як називається цей час?
— Що спричиняє зміну дня і ночі?
— Скільки разів Земля має обернутися навколо своєї осі, щоб відбулася зміна дня і ночі?
— Скільки обертів навколо своєї осі зробить наша планета до наступного понеділка?
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Які пори доби зображені на малюнку?
— Яка пора доби спостерігається на неосвітленій частині Землі?
У якому напрямку Земля обертається навколо своєї осі?
— Поміркуйте, чому Сонце піднімається на сході, а Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід?
Завдання 3
Бесіда з логічним навантаженням.
— Як ви розумієте прислів’я: «Сюди ник, туди ник, та й день зник»?
— Поясніть, як живі істоти поводяться вдень і вночі.
— Розподіліть явища в природі: які відбуваються вдень, а які — вночі?
— Знайдіть помилки художника.
с. 8
Завдання 2
Бесіда з логічним навантаженням.
— Чому Земля в різні пори року займає різне положення відносно Сон- ця?
— Що відбувається на поверхні Землі, коли вона нерівномірно освітлю-
ється Сонцем, а отже нагрівається?
— Що б трапилося на Землі, якби її вісь не була нахиленою?
с. 9
Узагальнююча бесіда.
— Скільки місяців складає один рік?
— Який місяць розпочинає календарний рік?
— Який місяць року покликав вас за парти?
— Як можна назвати проміжок року, коли ви навчаєтесь у школі?
— Яким місяцем закінчується навчальний рік?
— Що є причиною зміни пір року?
— Згадайте місяці, які відповідають кожній порі року.
— Виконайте завдання.
с. 10
Екскурсія 1
1. Що падає від предметів, освітлених Сонцем?
2. У який час доби ви спостерігали найдовшу і найкоротшу власні тіні або тіні від інших предметів?
3. Чому вранці холодніше, ніж опівдні?

9 4. Як можна, не дивлячись на Сонце, визначити, високо чи низько воно перебуває над поверхнею Землі?
Практична робота.
Спостерігати за видимим рухом Сонця протягом року можна за допомогою гномона. У сонячний день опівдні виберіть відкрите місце і встановіть пер- пендикулярно до поверхні землі гномон. У тому місці, де закінчується тінь, проведіть риску і виміряйте відстань від гномона до риски. Це і буде довжина тіні від гномона. Опівдні Сонце стоїть найвище над горизонтом. Чим вище під- німається Сонце, тим більше тепла отримує поверхня Землі, і навпаки: чим нижче Сонце піднімається над поверхнею нашої планети, тим менше тепла отримує Земля.
Зробіть висновок. (За тінню від гномона можна визначити висоту Сонця
над горизонтом.)
— Що ще можна визначити за тінню від гномона? (Сторони горизонту.)
Підказка до творчого завдання. Зверніть увагу на тінь на малюнку.
с. 11
Завдання 1
Бесіда за малюнком.
— Що означає слово «термометр»? Для чого потрібні термометри?
— Розгляньте малюнок. Які види термометрів на ньому зображені?
— Що можна визначити за цими термометрами?
— Підпишіть назви термометрів. (1 — надвірний, 2 — кімнатний, 3 —
медичний, 4 — для вимірювання температури води.)
Завдання 2
Практична робота.
— Запишіть показники температури повітря, використовуючи зна- ки «+» та «–». Знаком «+» позначають тепло, знаком «–» — холод.
Завдання 3
Практичне завдання.
— Виміряйте та запишіть температуру тіла, повітря в класі, на вулиці, води з водопроводу.
с. 12
Завдання 1
Бесіда-обговорення.
— Які водоймища називають штучними?
— Які водоймища називають природними?
Природні водоймища: моря, океани, озера, болота, джерела, річки, струмки.
Штучні: ставки, водосховища.
Завдання 2
Дослідницький практикум.
— У яких станах буває вода у природі?

10
Проведення досліду.
Для досліду потрібні: штатив, сухе пальне; хімічний стакан або колба, на дні якої мокрий пісок або вода. Зверху колби тарілка зі снігом або льодом.
— Коли вода в колбі нагрівається, утворюється пара, яка піднімається вгору. Яке явище в природі вам це нагадує? (Туман.)
— Коли пара торкається холодної тарілки, на її дні утворюються краплі води. Поясніть чому. (Теплий пар охолоджується.)
— Що відбувається з краплинами, коли вони збільшуються? (Падають
униз.) Яке явище в природі вам це нагадує? (Дощ.)
— Від чого нагрівається вода у природі?
Завдання 3
— Роздивіться малюнки і поясніть властивості води.
1. Покласти цукор у воду, і він розчиниться. (Вода — розчинник.)
2. Прогріти ґрунт, після чого на поверхні скла з’являться краплинки води. У ґрунті є вода.
(При нагріванні вода в ґрунті перетворилася на пару й осіла на хо-
лодному склі.)
3. Покласти лід у воду, лід плаває на поверхні води. (Лід легший за
воду.)
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Як утворюються хмари?
— Чому хмари безперервно рухаються по небу?
— Які хмари приносять опади?
— Роздивіться малюнки із зображенням хмар різних видів і впишіть від- повідні номери. (1 — перисті, 2 — купчасті, 3 — шаруваті. Порядок
цифр: 2, 3, 1.)
— Поясніть, чому вони так називаються. (Перисті хмари — найвищі, ма-
ють вигляд яскраво-білих шовковистих волокон, розкиданих по небу.
Купчасті нагадують кучугури пуху, з рівною нижньою кромкою і ку-
полами. Шаруваті хмари — найнижчі, сірого кольору, переміщаються
над землею, суцільно закриваючи все небо.)
Завдання 2
— Що таке хмарність? Якою вона буває?
— Роздивіться малюнки, що зображують хмарність, позначте їх. (1 —
ясно, 2 — похмуро, 3 — хмарно.)
Завдання 3
— Навчайтеся визначати ознаки покращення та погіршення погоди. По-
єднайте ознаки погоди з відповідним станом природи.
с. 14
Завдання 1
Бесіда за малюнком.
— Що називають колообігом води в природі?
— Роздивіться схему і домалюйте її за допомогою умовних позначень.

11
Завдання 2
Робота з батьками.
— Зробіть модель колообігу води в природі та спостерігайте за змінами, які відбуваються з водою. (Сонце нагріває воду, вона почне випарову-
ватися, підніматися вгору і конденсуватися на холодній плівці. Кра-
плі падатимуть у меншу банку.)
— Зробіть висновок про те, як відбувається колообіг води в природі.
(Вода випаровується з поверхні землі, морів і океанів, піднімається
вгору і перетворюється на хмари. Хмари розносяться вітром, і з них
випадає дощ або сніг.)
с. 15
Завдання 1
Робота з деформованим текстом.
Вітер — це рух повітря. Властивості вітру залежать від його сили і на- прямку. Напрямок вітру визначають за сторонами горизонту, звідкіля він дме.
Завдання 2
Заповнення схеми «Властивості повітря».
Повітря
Прозоре
Займає простір
Стискається при охолодженні
Не має запаху
і смаку
Розширюється при нагріванні
Безбарвне
Завдання 3
Визначення сили вітру.
1 — тихо, 2 — легенький, 3 — сильний, 4 — буревій.
с. 16
Відгадування загадок.
— Відгадки позначте умовними позначками, якими ви будете користува- тися під час спостережень за погодою.
Не дід, а сивий,
Не спить, а стелиться,
Вкриває землю й океан,
Ну а звуть його (туман).
Без рук, без ніг, а вікна відчиняє. (Вітер.)
Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають. (Дощ.)

12
У нас зимою білим цвітом
Садок зацвів, неначе літом. (Іній.)
— Що це? Що це? —
Всі кричать.
— Білі мухи он летять. (Сніг.)
Летіла орлиця по синьому небі,
Крила розпустила — сонце закрила.
Сонця немає. Коли це буває? (Коли похмуро.)
Із-за гаю, з-за діброви
Вийшли дівки чорноброві.
Шати в небі розкидають,
Трошки сонце закривають.
(Хмари по всьому небу, хмарно.)
с. 17
Учіться спостерігати за природою. Уважно прочитайте, за якими явищами треба спостерігати, якими умовними позначеннями користуватися. Свої спо- стереження записуйте у календарик.
с. 18–19
Розпочинати ведення календарика спостережень за погодою треба відразу після вивчення теми «Термометр». Щодня спостерігайте за хмарністю, опадами та іншими явищами природи, записуйте температуру повітря, визначайте силу вітру (напрямок вітру у 2 класі не визначається). Результати спостережень записуйте щодня в календарик за допомогою умовних позначень.
с. 20
Екскурсія 2 «Які зміни відбуваються в природі восени?»
Бесіда про характерні ознаки осені в неживій природі.
— Які зміни відбулися в неживій природі восени?
— Як змінилася висота Сонця над горизонтом?
— Визначте довжину тіні від гномона. Про що вона свідчить?
— Як висота Сонця над горизонтом впливає на температуру повітря?
— Які опади ви спостерігали протягом місяця?
— Як змінилася тривалість дня і ночі?
Бесіда про зміни в житті рослин і тварин восени.
— Які зміни відбулися в зовнішньому вигляді дерев, кущів, тра в’я нистих рослин?
— На яких деревах і кущах пожовтіло листя?
— Які дерева вже скинули свій зелений наряд? Чому?
— На яких рослинах можна побачити яскраві плоди?
— Яких комах ви побачили на квітах?
— Які птахи не відлетіли у вирій?
Підсумок екскурсії. В класі вчитель проводить підсумкову бесіду, після якої учні виконують у зошиті завдання на с. 20–21 та заповнюють календа- рик осені.

13
с. 22
Завдання 1
Бесіда за малюнком.
— Розгляньте малюнок. Які з цих рослин ви зустрічали в природі? Чи знаєте ви назви цих рослин?
— На які групи можна поділити ці рослини?
— Які з них належать до дерев, які — до кущів, а які — до тра в’я нис тих рослин?
— Чим різняться дуб і ялина?
— Який із кущів належить до садових рослин, а який — до пар кових?
— Яка з трав’янистих рослин є дикорослою, а яка — ягідною?
— Наведіть кілька прикладів відомих вам рослин кожної групи.
Завдання 2
Робота з деформованим текстом.
— Що таке дерево?
— Які рослини називаються кущами?
— Які рослини називаються трав’янистими?
Завдання 3
Заповнення блок-схеми.
— На які групи за тривалістю життя можна розподілити всі рос лини?
— До якої групи рослин за тривалістю життя належать дерева?
— До якої групи рослин за тривалістю життя належать кущі?
— Як довго живуть трав’янисті рослини?
— Які рослини належать до дворічних?
— Наведіть приклади і запишіть назви однорічних, дворічних, багаторіч- них рослин.
с. 23
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Які рослини зображені на малюнках?
— Які ознаки притаманні кожній із цих рослин?
— Якими органами можуть розмножуватися полуниця, цибуля, картопля?
— Як ще можуть розмножуватися рослини?
Завдання 2
Бесіда за малюнками.
— Плоди яких рослин ви впізнали на малюнку?
— Які пристосування допомагають їм розселятися?
— Які рослини розносить вітер?
— Які рослини розносять тварини?
— Як водяний потік річки, струмка сприяє розповсюдженню рослин?
— Чи може людина спричиняти розселення рослин?
— Скомпонуйте відповіді. Запишіть групи цифр у три рядки.
Вітром: 2.
Водою: 1.
За допомогою людини і тварини: 3, 4, 5, 6, 7.

14
с. 24
Завдання 1
Бесіда-міркування з використанням кольорової вставки.
— Що в природі з’являється і починає швидко рости після рясного дощу в теплу погоду?
— В яку пору року найчастіше буває така погода?
— Коли з’являються гриби в лісі?
— В яку пору року найбільше грибів?
— Які їстівні гриби вам відомі?
— Яких отруйних грибів ви повинні остерігатися? Розгляньте кольоро- ву вставку. Визначте їстівні та отруйні гриби. Виріжте малюнки і на- клейте їх відповідно до назв.
Завдання 2
Бесіда-узагальнення.
— Чи доводилося вам збирати гриби? Розкажіть про це.
— Які їстівні гриби ви можете визначити?
— Які практичні навички щодо збору грибів у лісі ви отримали від до- рослих?
— В яких лісах найчастіше зустрічаються маслюки, рижики, лисички?
— Під якими деревами слід шукати білі гриби?
— Який гриб дружить з осикою, а який — з березою?
— Назви яких грибів пішли від місця його проживання?
с. 25
Завдання 1
Бесіда за малюнками для виявлення життєвого досвіду учнів.
— Розгляньте малюнки.
— Назвіть тварин, що на них зображені.
— Визначте, до яких груп тварин вони належать.
— Які пристосування до життя у воді об’єднують усіх риб?
— Чим комахи відрізняються від інших тварин?
Завдання 2
Узагальнення типових ознак тварин.
— Уважно прочитайте характеристики ознаки будови й поведінки даної тварини.
— Назвіть її.
— Поясніть свою відповідь.
Завдання 3
Заповнення таблиці.
— Розгляньте свої спостереження в календарику осені.
— Яка температура повітря переважно спостерігалася у вересні? А у жовт ні?
— Як нежива природа впливає на зміни в житті комах восени?
— Які рослини продовжували своє осіннє цвітіння?
— Які комахи над ними кружляли?
— Впишіть у таблицю їх назви.

15
с. 26
Завдання 1
Завдання з логічним навантаженням.
— Чому тварини змінюють свій спосіб життя восени?
— Які зміни відбулися в житті комах? Чому?
— Куди зникають комахи восени? Поясни чому.
— Чому з приходом осені змінюється спосіб життя риб?
— Які риби залягають спати в глибокі зимувальні ями?
— Як поводяться восени хижі риби? Наведіть приклади.
Завдання 2
Завдання з логічним навантаженням.
— Розгляньте малюнок.
— Згадайте особливості будови тіла комах.
— Доведіть, що тварина на малюнку не належать до комах. Підпишіть, хто це.
Завдання 3
Завдання на співставлення.
— Розгляньте малюнок.
— Згадайте характерні ознаки цих риб.
— Напишіть у кружечках потрібні цифри.
Завдання 4
Творче завдання (Розв’язання проблемних питань).
— Які риби зображені на малюнку?
— Що ви знаєте про життя щуки?
— Чому хижаків вважають санітарами природи? Складіть розповідь за ма люнком.
с. 27
Завдання 1
Узагальнення типових ознак птахів.
— Яка особлива форма будови тіла у птахів?
— Уважно перечитайте характерні ознаки будови і поведінки даної тва- рини.
— Назвіть її.
— Поясніть свій вибір.
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Розгляньте малюнок.
— Назвіть тварин, що на ньому зображені.
— Згадайте, чим живляться журавель і сіра чапля.
— Який основний корм мають ластівки і синиці?
— Чому дятла називають санітаром лісу?
— Як змінюється восени життя птахів?
— Які пташки залишаються у нас зимувати?
— Як називають цих птахів?

16
— Що є причиною відльоту великої кількості пташок із настанням піз- ньої осені?
— Як називають пташок, що вирушають у вирій?
— Які пташки живуть поряд із житлом людей восени? Зафарбуйте кру- жечки синім кольором біля осілих пташок, перелітних позначте зеле- ним.
Завдання 4
Робота в парах.
— Поясніть і перевірте народні прикмети.
— За якими прикметами прийнято вважати, якою буде осінь?
— На які зміни в погоді слід чекати, спостерігаючи за птахами?
с. 28
Завдання 1
Робота в парах.
— Чому в народі так кажуть?
Вовк щороку линяє, та норов не міняє.
Завелася куниця — життя білці не буде.
У листопаді заєць шубу міняє, бо зиму відчуває.
— Які ще зміни в живій природі відбуваються восени?
Завдання 2
Бесіда-міркування за малюнком.
— Чому тварини змінюють восени свій спосіб життя?
— Що роблять звірі, яким доведеться не спати всю зиму?
— Що саме вони запасають на зиму?
— Розкажіть, як різні тварини готуються до суворої зими.
— Розгляньте малюнок. З’єднайте стрілками, хто що запасає собі на зиму.
Завдання 3
Завдання з логічним навантаженням.
— Що відбувається з хутром диких тварин восени?
— Які звірі линяють восени?
— Із чим пов’язані зміни забарвлення й хутра у звірів? Наведіть приклади.
Завдання 4
Робота в парах.
— Поєднайте назви тварин з їхнім житлом.
— Які тварини засинають узимку?
— Які тварини запасають собі корм в дуплах і норах?
с. 29
Завдання 1
Робота в парах.
— Що роблять люди восени на городі?
— Чим займаються люди в полі?
— Які роботи ви спостерігали восени в місті?

17
— Допишіть, чим займаються люди в місті та селі восени.
— Чому відбулася зміна праці людей з настанням осені?
Завдання 2
Заповнення узагальнюючої таблиці. «Осінні дари природи».
— Які дари лісу можна побачити восени?
— Що збирають восени на городах?
— Які осінні плоди збирають люди в садах?
— Заповніть таблицю прикладами дарів лісу, саду і городу.
Завдання 3
Творча робота.
— Наведіть приклади своїх добрих справ у природі восени.
(Збирання врожаю в садах, на городі; висаджування дерев, кущів; зби-
рання насіння квітів, збирання насіння плодів і т. ін.)
— Розкажіть про осінні роботи садівників у необхідній послідовності.
(Знищення шкідників, вапнування стовбурів; обв’язування стовбурів;
висаджування плодових дерев.)
— Розкажіть, яку роботу виконують учні восени.
— У яких роботах вам доводилося брати участь?
с. 30
Завдання 1
Бесіда.
— Назвіть зимові місяці.
— Чому вони так називаються?
— Як назви місяців відповідають стану погоди взимку?
Завдання 2
Розв’язання кросворду. Відгадування загадок. Виконання малюнку.
1. Місце, де зимують тварини, у тому числі й риби. (Зимівля.)
2. Окремий шматок льоду, який повільно пливе на поверхні води. (Кри-
жина.)
3. Сильний вітер зі снігом. (Заметіль.)
4. Льодова кірка на поверхні снігового покриву. (Наст.)
Завдання 3
Закріплення поняття про зимові природні явища.
Сніг кружляє у повітрі — завірюха.
Замерзла вода — лід.
Падає сніг — снігопад.
с. 31
Екскурсія 3 «Як спостерігати за природою взимку?»
Бесіда щодо виявлення характерних ознак зими в неживій природі.
— Які зміни відбулися в неживій природі взимку?

18
— Як змінилася висота Сонця над горизонтом?
— Визначте довжину тіні від гномона. Про що вона свідчить?
— Як висота Сонця над горизонтом впливає на температуру повітря?
— Які опади ви спостерігали протягом місяця?
— Як змінилася тривалість дня і ночі?
Бесіда про зміни в житті рослин і тварин узимку.
Проблемне запитання: як рослини пристосувалися до зими?
Дослідницька робота в групах. Учні розглядають кору дерев, бруньки, плоди, виявляють відмінності та особливості. Вчаться розпізнавати дерева та кущі за кольором кори, за бруньками, за плодами.
— Яке значення в житті дерев і кущів має кора?
Учні розгрібають сніг і роздивляються, в якому стані перебувають тра- в’янисті рослини.
— Чому трав’янисті рослини залишаються зеленими навіть під снігом?
— Яке значення для трав’янистих рослин має сніг?
— Які дерева стоять і взимку зеленими? Чому?
Гра «Знайди за описом рослину».
Учні спостерігають за поведінкою птахів та інших тварин.
Підсумок екскурсії. В класі вчитель проводить підсумкову бесіду, після якої учні виконують у зошиті завдання на с. 31–32 та заповнюють календа- рик зими.
с. 32
Практична робота 2 «Спостереження за формою сніжинок за допомогою
лупи»
— Відгадайте загадку і запишіть відгадку.
— За допомогою лупи роздивіться сніжинки, визначте їх форму й оцініть різноманітність.
— Зробіть малюнок.
— Зробіть висновок. (Сніжинки утворюються так: водяна пара підніма-
ється вгору, охолоджується, замерзає в атмосфері й перетворюється
на крижинки — маленькі кристалики. Коли розміри змерзлих крижи-
нок виявляються досить великими, вони починають повільно опуска-
тися до землі — це і є сніжинки.)
с. 33
Завдання 1
Робота з деформованим текстом.
Завдання 2
— Які явища природи характерні для зими?
— Що таке іній? Як він виникає?
— Що таке ожеледиця?
— Відгадайте загадки і поєднайте їх із малюнками.
У нас зимою білим цвітом
Сад зацвів, неначе літом. (Іній.)

19
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені? (Мороз.)
Вся дорога вкрита льодом —
Дуже слизько пішоходам.
І для транспорту біда —
Небезпечна тут їзда. (Ожеледь.)
Скатертина біла
Увесь світ накрила. (Сніг.)
с. 34
Завдання 1
Дослідницький практикум.
— Проведіть досліди. Зробіть висновки.
Підсумкова бесіда.
— Що відбувається з водою при зниженні температури?
— При якій температурі води з’являються крижинки?
— Що відбувається з водою при замерзанні? (Вона перетворюється на
лід.)
— Яка властивість характерна для води, коли вона перетворюється на лід? (Вона розширюється.)
— Чому крижинки не тонуть у воді?
с. 35–36
Спостерігайте за погодою взимку і заповнюйте календарик зими.
с. 37
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Як нежива природа взимку вплинула на зміни в житті рослин?
— Як рослини пристосувалися до зими?
— Під час екскурсії ви спостерігали за рослинами, тому можете визна- чити дерева і кущі за корою. Відгадайте за описами дерева і кущ та з’єднайте текст із малюнками.
Маю розлогу крону і дуже пахучі квіти. Улітку коло мене гудять тисячі бджіл. Узимку моїми плодами-горішками живляться птахи. (Липа.)
У мене гладенька біла кора з чорними плямами. Мій сік багатий на віта- міни. Навесні я найпершою розкриваю бруньки-сережки. (Береза.)
Про мене часто згадують у піснях. Узимку мої гілки обвішані кетягами яскраво-коралових ягід. Це улюблені ласощі пташок. (Калина.)
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Уважно роздивіться малюнок.
— Яке значення мають бруньки в житті рослин?
— Яку будову мають бруньки?

20
— Як різняться бруньки берези й липи між собою? (Бруньки берези дріб-
ні, паристі, загострені, чорно-коричневі, липкі від смолистих речо-
вин; бруньки у липи — поодинокі, округлі, маленькі, вкриті тільки
двома лусочками.)
— Чому бруньки дерев і кущів не бояться морозів?
— Виконайте завдання за малюнком і зроби висновок про значення лусок у бруньки. (Від холоду бруньки захищені товстими лусками та вос-
ковим нальотом або волосками).
с. 38
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Розгляньте малюнки. На багатьох деревах і кущах можна побачити плоди, якими живляться птахи. Плоди рослин узимку стають смачні- шими після перших морозів.
— Назвіть рослини, плоди яких ви бачите на малюнках. Підпишіть їх
і розфарбуйте. (Терен, шипшина, горобина.)
Завдання 2
Творча робота.
— Які дерева залишаються взимку зеленими?
— Відгадайте загадки:
Голки в мене коротенькі і колючі, хоч маленькі. (Ялина.)
Всім знайомі ці гілки, на них довгі шишки, мов свічки. (Ялина.)
— Намалюйте дерева, які взимку не змінюють колір. (Ялина, сосна, ялиця.)
с. 39
Завдання 1
Бесіда-міркування.
— Чим живляться влітку ластівки, лелеки, солов’ї, жайворонки?
— Куди ховаються взимку павуки, комахи й жаби?
— Дайте відповідь на запитання: що є страшнішим для птахів — голод чи холод? (Голод.) Поясни чому.
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Яких птахів називають зимуючими?
— Яких зимуючих птахів ви бачили?
— Чому взимку птахи наближаються до житла людей?
— Як ви допомагаєте птахам узимку?
— Які птахи прилітають до ваших годівничок?
— Роздивіться уважно малюнок. Підпишіть. Для кожного птаха доберіть корм і з’єднайте стрілками відповідні малюнки. (Шишкар живиться
шишками, дятел — шишками, а також обстежує дерева і видовбує
шкідників, омелюх — ягодами, снігурі — ягодами та насінням.)
Це цікаво.
Де ночують птахи взимку? Ворон і галки ночують великими зграями у пар- ках, садах, на деревах. Дятел, повзики, синиці, гаїчки ховаються від холоду

21
в дуплах, а горобці та синички великі — під дахами, на горищах, біля опа- лювальних труб. Зимуючі птахи у шпаківнях не зимують, бо шпаківні про- мерзають і продуваються вітром.
с. 40
Завдання 1
Робота з деформованим текстом.
Завдання 2
Бесіда за малюнками.
— Холодно звірам узимку. Роздивіться малюнок і знайдіть кожній тва- ринці домівку.
— Де ховається білочка? (У дуплі.)
— Хто всю зиму спить у барлогу? (Ведмідь.) Чому ведмідь впадає у сплячку?
— У якої тваринки немає постійної хатки? (У зайчиська.) Де він ховаєть- ся? (Під кущиком або деревом.)
— Куди ховається мишка? (У нірку.)
Завдання 3
Завдання на спостережливість.
— Роздивіться малюнок і визначте сліди тварин на снігу.
— З’єднайте стрілками малюнки із зображенням тварин та їхніми слідами.
(Спереду видовжені відбитки довгих задніх ніг, а ззаду — кругленькі
ямочки від передніх — у зайця; у вовка — сліди великі, у вигляді лан-
цюжка, прямолінійні; у миші — дрібненька дворядна стежка; легко ро-
зібрати і запам’ятати сліди білки: чотири лапки чітко відбиваються
на снігу. Попереду відбитки двох великих задніх лапок, позаду — двох
менших передніх. Відбитки задніх лап у білки довгі й забігають напе-
ред; ноги сороки пристосовані для ходіння і стрибків: пальці широко
розставлені. Такий птах не ходить, а скаче по землі обома ногами од-
разу; слід у сороки подвійний.)
с. 41
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Навіщо в лісі влаштовують спеціальні майданчики з годівницями?
— Яких тварин ти бачиш на малюнку?
— Який корм викладають для козуль? (Деревні віники, гілковий корм, овочі.)
— Чим люблять поживитися лосі та олені? (Сіно, силос, кам’яна сіль,
концентрати.)
— Для чого в годівнички кладуть кам’яну сіль?
— Що викладають у лотки для зайців? (Коренеплоди, сіно, снопики люцерни.)
— Якими корисними справами ти допомагаєш тваринам узимку?
Завдання 2
Бесіда-міркування.
— Як змінюється життя свійських тварин узимку?
— Чому свійських тварин не виганяють взимку на пасовиська?

22
— Як люди доглядають за свійськими тваринами на фермах?
— Які тварини є у вас удома? Які зміни в їхній поведінці ви спостерігали?
Завдання 3
Робота з батьками.
— Виберіть і зробіть годівничку для птахів. Спостерігайте за тим, які птахи до неї злітаються.
с. 42
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Роздивіться малюнки.
— Які роботи проводять люди взимку на селі?
— Які роботи людей ви спостерігали взимку на вулицях міста?
— Навіщо вулиці і тротуари посипають піском?
— Що вирощують узимку в теплицях і парниках?
Завдання 2
Бесіда-міркування.
— Де зимують риби?
— Для чого взимку на ставках прорубують ополонки?
Завдання 3
Творча робота.
— Намалюйте, як ви взимку допомагаєте дорослим.
с. 43
Завдання 1
Робота з малюнком.
— Роздивіться уважно малюнок. Визначте ознаки кожної пори року: зими, весни, літа, осені. За якими ознаками ви змогли визначити кожну пору року?
— Розфарбуйте на малюнках зеленим кольором кружечки з ознаками весни.
Завдання 2
Робота з деформованим текстом.
Настала весна. Тане сніг, на річках починається льодохід. Дні стають до- вшими, а ночі — коротшими. Сонце піднімається все вище над горизонтом.
Повіває теплий вітер. Прилітають із вирію птахи. Зазеленіла молода трава.
Лісові галявини вкриваються першими квітами.
с. 44–45
— Ведіть спостереження за погодою навесні та заповнюйте календарик.
с. 46
Завдання 2
Бесіда за малюнками.
— Які рослини зацвітають навесні?
— Відгадайте загадки і з’єднайте їх із відгадками.

23
— Визначте, які з них є деревами, а які — трав’янистими рослинами.
Я найперша квітка в гаю,
Синім цвітом зацвітаю.
Відгадай, що я за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Проліска)
Весна цвіте в травневі дні.
Між великим листям
Виснуть квіточки дрібні
З біленьким намистом. (Конвалія)
Стоїть над водою,
Киває головою. (Верба)
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький…
Як я звуся, діти? (Береза)
Розв’язання проблемного завдання.
— Чому верба і береза зацвітають раніше, ніж на них з’являються лис- точки?
— Чому конвалія належить до пізньоквітучих рослин?
Завдання 3
— Розкажіть, чи правильно чинять люди, які рвуть і продають первоцві- ти? Чому?
с. 47
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Які рослини називаються ранньоквітучими?
— Що потрібно рослинам, щоб вони зацвіли ранньою весною?
— Роздивіться малюнки і позначте червоним кружечком ранньоквітучі рослини.
Завдання 2
Доповнення речення.
— Запишіть і запам’ятайте весняні рослини, занесені до Червоної книги
України.
с. 48
Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Яку роботу виконують люди навесні на вулицях міста?
— Які роботи люди ведуть у полі, у саду, на городі?
— Чому навесні стало можливим висівати насіння рослин у ґрунт?
— Чим можна пояснити зміну характеру праці людей навесні в місті та селі?
Завдання 2
Бесіда-обговорення.
— Які зернові рослини люди висаджують навесні у полі?
— Які овочі висаджують на городі?

24
— Які фруктово-ягідні рослини висаджують у саду?
— «Засадіть» відповідними культурами поле, город і сад.
Завдання 3
Творча робота.
— Напишіть, у яких весняних роботах ви брали участь.
с. 49
Завдання 1
Бесіда на виявлення причинно-наслідкових зв’язків.
— Що сприяє пробудженню комах?
— Які зміни відбуваються в житті комах навесні?
— Які метелики з’являються першими?
— Чому спочатку зацвітають рослини, а потім з’являються метелики?
— Яких комах ви бачили на квітках?
Завдання 2
Розв’язання проблемного завдання.
Завдання 3
Бесіда за малюнками.
— У якому стані зимують комахи?
— Як розвиваються метелики від яйця до дорослої комахи?
— Підпишіть стадії розвитку білана капустяного.
Завдання 4
Бесіда за малюнками.
— Як змінюється життя риб навесні?
— Як риби розмножуються?
— Що таке нерест?
— Чому під час нересту заборонено ловити рибу?
— Підпишіть малюнки із зображенням стадій розмноження риб.
с. 50
Завдання 1
Бесіда.
— Які зміни відбуваються в житті птахів навесні?
— Як змінилося життя зимуючих птахів?
— Які птахи повернулися із вирію?
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Де селяться перелітні птахи?
— Які гнізда і де вони будують?
— Який будівельний матеріал птахи використовують для будівлі гнізд?
— З’єднайте на малюнку птахів та їхні гніздечка.

25
Завдання 3
Творча робота.
Роздивіться малюнок. Згадайте, де живуть ці птахи, чим вони живляться.
Допоможіть птахам «знайти» їхні ноги.
Завдання 4
Робота з батьками.
Зробіть шпаківню для птахів.
с. 51
Завдання 1
Доповнення речень.
Пробуджуються від зимової сплячки ведмідь, їжак, борсук. Змінюється колір хутра у білочки, зайця, горностая.
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Які зміни відбуваються в житті звірів навесні? (Закінчується зимова
сплячка, весняне линяння, з’являється потомство.)
— Чим можна пояснити ці зміни? (Потеплінням, появою великої кіль-
кості корму.)
— Як звірі турбуються про своє новонароджене потомство?
— Роздивіться малюнок. З’єднайте стрілками дитинчат тварин з їхніми батьками.
— Чого вчать батьки-звірі своїх дитинчат?
с. 52
Екскурсія 4 «Як спостерігати за природою навесні?»
Бесіда про характерні ознаки весни в неживій природі.
— Які зміни відбулися в неживій природі навесні?
— Як змінилася висота Сонця над горизонтом?
— Визначте довжину тіні від гномона. Про що вона свідчить?
— Як висота Сонця над горизонтом впливає на температуру повітря?
— Які опади ви спостерігали протягом місяця?
— Як змінилася тривалість дня і ночі?
Бесіда про зміни в житті рослин і тварин.
— Які зміни відбулися в зовнішньому вигляді дерев, кущів, тра в’я нистих рослин?
— На яких деревах і кущах розпустилися бруньки?
— На яких деревах і кущах з’явилися сережки?
— Які ранньоквітучі рослини ви побачили?
— Яких комах ви побачили на квітах?
— Які птахи повернулися із вирію?
Підсумок екскурсії. В класі вчитель проводить підсумкову бесіду, після якої учні виконують у зошиті завдання на с. 52 та заповнюють календарик весни.

26
с. 53
Завдання 1
Бесіда.
— Яка пора року наступає після весни?
— Які літні місяці ви знаєте?
— Які природні явища відображені в назвах літніх місяців?
— Які ознаки літа можна спостерігати в травні?
Робота в парах.
— Розкажіть, що відбулося в неживій природі з приходом літа.
— Свою розповідь побудуйте в такій послідовності: висота Сонця; тем- пература повітря; тривалість дня; колір неба; стан рослин; поведінка тварин; праця людей.
— Перевірте правильність прикмет літа за довідником. Доповніть речен- ня, запишіть.
Завдання 2
Пояснення причинно-наслідкових зв’язків.
— Поясніть, що відбувається спочатку — грім чи блискавка?
Цікаво знати.
Блискавки — це потужні електричні розряди між хмарою і землею, між двома хмарами або всередині грозової хмари. Грозові хмари зазвичай гус- ті, щільні й темні. Повітря навколо блискавки різко нагрівається, швидко розширюється, і відбувається звільнення звукової та світової енергії. Тріск електричного розряду і гуркіт розширюваного повітря — це і є грім. Грім
і блискавка виникають одночасно, але ми чуємо грім після того, як побачили блискавку. Звук розповсюджується повільніше, ніж світло. Гігантські блис- кавки викликають потужний викид енергії і нагрівають повітря всередині
іскристого зигзага в п’ять разів більше, ніж на поверхні Сонця.
Завдання 3
Навчальна гра «Плутанина».
— Згадайте характерні ознаки літньої погоди. А чого не буває влітку?
Обведіть помилки художника.
с. 54–55
— Ведіть спостереження за погодою влітку та заповнюйте календарик.
с. 56–57
Завдання 1
Творча робота.
— Роздивіться малюнок. Що на ньому зображено?
— Чи може такий малюнок відповідати певній порі року? Поясніть свою точку зору.
— Які типові ознаки змін у природі треба домалювати, щоб вийшла кар- тина літньої природи?
— Розфарбуйте малюнок.

27
Завдання 2
Виразне читання вірша вчителем. Аналіз змісту вірша.
— Чому автор не хоче ловити метелика?
— Чому не треба рвати лісові квіти?
— Яку користь приносять джмелі?
— Чи можна ламати гілки дерев, кущів?
— Що дають рослини людині?
— Яка користь від рослин природі?
Виразне читання вірша учнями.
Розробка пам’ятки поведінки у природі (з використанням малюнків на
с. 57).
Не знищуй отруйні гриби — вони потрібні природі.
Не залишай в лісі сміття після пікніка.
Не рубай дерева!
Не зашкоджуй пташкам.
Не ламай гілки дерев і кущів.
Не розпалюй вогнище під деревами.
Не пошкоджуй кору дерев.
Не рви квіти — вони потрібні комахам.
Не лови диких тварин і не принось їх додому.
Пам’ятай: природа — окраса твого краю. Лише говорити про охорону при- роди мало — треба діяти!
— Які попереджувальні та заборонні знаки можна розмістити в лісі?
— Поясніть свої пропозиції. Яким кольором потрібно зафарбувати смугу на знаках у зошиті? Чому? Поясніть свою точку зору.
Гра «Треба — не можна»
Дидактичне завдання. Закріпити правила поведінки в природному середо- вищі.
Ігрова дія. Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не слід по- водитися в природі. За це вона отримує фант. Виграє той, хто збере найбільше фантів.
Хід гри
Учитель пропонує дітям уявити, що вони перебувають у лісі. Потім він називає дію, а діти відповідають, можна чи не можна це робити в лісі. Згодом пропонується ускладнений варіант гри: на слова вчителя «можна» або «не можна» діти називають відповідні вчинки.
Приклади дій («можна»):
саджати квіти, рослини;
охороняти первоцвіти й рідкісні рослини;
берегти молоді рослини;
відгороджувати мурашники;
спостерігати за жабами;
милуватися красою природи;
підгодовувати птахів;
прибирати місця відпочинку в лісі, на березі річки тощо.
Приклади дій («не можна»):
ламати гілочки дерев, кущів;

28
обдирати кору з дерев;
рвати квіти;
збивати гриби ногами;
руйнувати павутиння;
вбивати павуків;
ловити метеликів;
ловити жаб.
с. 58
Завдання 1
Бесіда за малюнком.
— Розгляньте малюнок. Що зображено на ньому?
— Які рослини зображені на малюнку?
— Де найчастіше можна побачити ці рослини?
— Що ми називаємо луками?
— Які види луків ви знаєте?
— Чим відрізняється життя рослин на заплавних та суходільних луках
(сухих і зволожених)?
— Які види луків зображені на малюнку?
— Які ще рослини міг би намалювати художник?
— Що ви про них знаєте?
— Розфарбуйте малюнок.
Завдання 2
Бесіда-міркування.
— Які луки розташовані поблизу берегів річок та озер?
— Як називаються рослини, що ростуть уздовж берегів річки або озера?
— Які ознаки об’єднують їх за зовнішнім виглядом?
— Які прибережні рослини ви знаєте?
— Які рослини поселилися у воді?
— Запишіть назви рослин, які ростуть на водоймах.
Завдання 3
Творча робота.
— Розгляньте малюнок.
— Які рослини на ньому зображені?
— Про що цікаве, пов’язане з ними, ви знаєте?
— Які з цих рослин належать до лікарських? Поясніть свою точку зору.
— «Зберіть» лікарські рослини, вписуючи у кошик відповідні цифри.
с. 59
Завдання 1
Творча робота.
— Розгляньте малюнок.
— Де можна зустріти ці рослини?
— Які рослини лісу ви знаєте?
— Що цікаве ви знаєте про ці рослини?

29
— Яку користь приносять ліси людям?
— Чи всі лісові ягоди можна куштувати?
— Які їстівні лісові ягоди зображені на малюнку?
— Позначте цифрами їстівні ягоди і впишіть ці цифри в кошик.
Завдання 2
Бесіда-міркування.
— Розгляньте малюнок.
— Поясніть, як пов’язані між собою ці рослини та тварини.
— Які взаємозв’язки простежуються на кожному малюнку?
— Хто від кого залежить?
— Побудуйте ланцюги живлення.
— Поясніть свою точку зору.
с. 60
Завдання 1
Творча робота.
— Поєднайте назву тварини і спосіб її живлення.
— Поясніть, до якої групи за способом живлення належать ці тварини.
с. 61
Завдання 1
Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
— Поясніть, яку шкоду людині приносять тварини, зображені на ма- люнку.
с. 62
Бесіда-міркування.
— Що таке Червона книга?
— Для чого вона була створена?
— Чому вона має таку назву?
— Розгляньте кольорову вставку та назвіть рослини і тварин, зображе- них на ній.
— Чи знаєте ви ще рослини, занесені до Червоної книги?
— Яких тварин Червоної книги ви знаєте?
— Чому рослини і тварини Червоної книги потребують особливого піклу- вання?
— Виріжте малюнки з кольорової вставки та вклейте їх у відповідні ква- дратики. Запам’ятайте назви цих рослин і тварин.
с. 63
Екскурсія 4 «Як спостерігати за природою влітку?»
Підготовка до екскурсії.
У саду (парку, сквері, лісі) учитель вибирає місце, добре відоме за проведен- ням осінньої, зимової та весняної екскурсії. Продумує маршрут, екскурсійне

30
спорядження (блокноти, олівці, бінокль); готує картки із завданнями, для проведення самостійних спостережень, під час екскурсії.
Проведення екскурсії.
Бесіда-інструктаж про правила поведінки під час екскурсії.
Ознайомлення з правилами поведінки в природі.
Спостереження за різноманітними об’єктами неживої та живої природи.
Виконання самостійних дослідницьких завдань для заповнення узагаль- нюючих таблиць по літній екскурсії.
Завдання 1
Визначити число, місяць, рік.
Завдання 2
Визначити ознаки погоди умовними позначками на сторінці календарика погоди (температура повітря, стан неба, наявність і сила вітру, опади, довжина тіні від гномона).
Завдання 3
Визначити зовнішній вигляд рослин.
Ознаки
Приклади
Багато квітучих трав’янистих рослин
Продовжують квітнути дерева
Поява перших лісових ягід
Поява перших їстівних плодів
Завдання 4
Визначити, яких пташок зустріли. (Соловей, ластівка, вивільга, зозуля,
дятел, зяблик.)
Завдання 5
Роздивитися комах. (Руда лісова мураха, жужелиця, бронзівка, коник,
метелики.)
Завдання 6
Гра на визначення творчих здібностей.
Добрати вислови, які підійдуть до милування літньою природою.
Підсумки екскурсії
Підсумкова бесіда, виконання завдань у зошиті.
С. 64
Спостереження за погодою влітку.
Завдання 1
Бесіда.
— Який стан неба переважає влітку?
— Які опади характерні для літа?
Цікаво знати.
«Горобині ночі». Відбуваються влітку, коли безперервно чути гуркіт грому, спалахують блискавки, від чого перелякані птахи метушаться, галасують.
У таку ніч від жаху реве худоба, страшно стає і людині.

31
Веселка. Веселка з’являється, коли промені Сонця проходять крізь дріб- ні дощові краплинки. Кожна краплинка в повітрі виконує роль маленької призми, яка розщеплює світлові промені на різні кольори. Вони розташовані завжди в одному порядку: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Веселку можна побачити тільки стоячи спиною до Сонця, якщо перед очима спостерігача є хмара. Верхня частина її — червоного ко- льору, нижня — фіолетового, а між ними всі інші кольори.
Завдання 2
Дослідницький практикум.
Спостереження влітку за рослинами відповідно до плану дослідження
Завдання 3
Дослідницький практикум.
Спостереження влітку за тваринами відповідно до плану дослідження
Завдання для роботи з постером
Завдання 1
— Що ви знаєте про рослини — символи України?
— Ознайомтеся з малюнками і текстовим матеріалом на постері.
— Розкажіть, що ви запам’ятали про дерева, кущі, трав’янисті рослини, які ми називаємо оберегами.
— Які ваші улюблені рослини-символи?
— Де ви бачили ці рослини?
— Як ці рослини розмножуються?
Завдання 2
Практикум «Квітковий годинник».
— Уважно роздивіться кольоровий постер «Квітковий годинник».
— Із кольорової вкладки зошита виріжте фото з квітами і вклейте їх на годиннику відповідно до часу їх відкривання і закривання.
— Розташуйте на зовнішньому колі годинника фото розкритих квітів, а на внутрішньому колі — фото закритих.
Гра «Розкажи про квітку».
Мене звуть ______________________________________________________
Я прокидаюсь ___________________________________________________
Я засинаю _______________________________________________________
За станом моєї квітки можна передбачити погоду _____________________
Я маю лікарські властивості _______________________________________

ББК 74.262.0
М 54
М 54 Методичні рекомендації до робочого зошита «Природознавство» для
2 класу / В. А. Тетьоркіна, С. М. Погорелова. — Х. : Вид-во «Ранок»,
2014. — 32 с.
Методичний посібник призначений для вчителів, які працюють за навчальним посібником «Природознавство: Робочий зошит. 2 клас» (автори В. А. Тетьоркіна,
С. М. Погорелова).
Посібник містить календарне планування уроків курсу «Природознавство» в 2 класі, коментарі до кожної сторінки робочих зошитів, цікавий додатковий матеріал.
ББК 74.262.0
© В. А. Тетьоркіна, С. М. Погорелова, 2012
© ТОВ Видавництво «Ранок», 2014 32 c.
Навчальне видання
Тетьоркіна Валентина Анатоліївна
Погорелова Світлана Миколаївна
Р900308У(п). Підписано до друку 18.07.2014.
Формат 60×90/16. Папір друкарський.
Гарнітура Шкільна. Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 1,86.
Методичні рекомендації
до робочого зошита
В. А. Тетьоркіна, С. М. Погорелова
«Природознавство»
для 2 класу
ТОВ Видавництво «Ранок».
Свідоцтво ДК № 3322 від 26.11.2008.
61071 Харків, вул. Кібальчича, 27, к. 135.
Для листів: 61045 Харків, а/с 3355.
Головний редактор Н. В. Бірічева
Редактор Т. О. Попова
Технічний редактор Т. Г. Орел
E-mail: office@ranok.com.ua
Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.
«Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.com.ua
www.ranok.com.ua
безпечний для здоров’я
та повністю
переробляється
зроблений зі вторинної
целюлози —
не постраждало жодне дерево
вибілювався
без застосування
хлору
Папір, на якому надрукована ця книга,
Разом дбаємо про екологію та здоров’я




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал