Використання інформаційних систем та електронних видань у процесі вивчення іноземної мови у внз




Скачати 77.33 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації27.01.2017
Розмір77.33 Kb.

114
УДК 378.016:004
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ТА ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВНЗ

Е.В. Суботіна, О.П. Христенко, ВР. Петренко.
Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління.
В статті розглядаються методи використання інформаційних технологій, таких як комп’ютер
і Інтернет, які застосовуються як засоби комунікації при вивченні і навчанні англійської мови. Особли-
ва увага приділяється ролі Інтернету в цьому процесі.
Ключові слова інформаційна система, інтерфейс користувача, штучний інтелект, база знань,
підсистема, гіпермедія.

Вступ
В даний час, в період швидкого інтегрування вітчизняної економіки в світове співтова- риство, суттєво зростає потреба у всебічному розширенні знань та доскональному володінні іноземною мовою українського менеджменту. Тому в навчальному процесі загострюються суперечності між зростаючим обсягом необхідної інформації, яку треба засвоїти студенту за обмежений термін часу, відведений на навчання, і існуючими традиційними методиками навчання. Це протиріччя може бути мінімізоване за рахунок інтенсифікації навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. Інформаційна система – взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, які беруть участь в обробці даних.
Експертно-навчальні інформаційні системи становлять різновидність інтелектуальних навчальних інформаційних систем, які використовуються для презентації навчального матеріалу, контролю знань, супроводу виконання вправна рівні репетитора, для автоматизації процесу керування навчальною діяльністю [1]. В процесі функціонування вони здатні імітувати роботу людини-експерта в певній предметній галузі (при вивченні іноземної мови. Практична реалізація окресленої функції передбачає, що дані системи складаються з трьох підсистем бази знань навчального призначення, що містить знання експерта вданій предметній галузі системи пошуку необхідної інформації в базі знань інтерфейсу користувача, що забезпечує обмін інформацією між користувачами та інформаційними системами [2]. Перспективним напрямком розвитку комп’ютерно - орієнтованих засобів навчання у вищих навчальних закладах є інформаційні системи на основі штучного інтелекту [3]. Серед них програми навчання іноземним мовам побудови та репрезентації моделей навчання на прикладах виведення закономірностей навчальні експертні інформаційні системи тощо. Більшість цих програм можуть бути використані яку навчальному процесі, такі в практиці наукових досліджень. В їхній побудові чітко структурована організація знання, яке закладене в основу. Працюючи з такою системою, студент не тільки знайомиться з новим навчальним матеріалом, а ще й має змогу проаналізувати способи репрезентації знання у галузі, яку він вивчає, що сприяє інтеграції та систематизації знань студента. Інформаційні системи штучного інтелекту можуть використовуватись з довідковою метою. Розвивається тенденція до створення обширних баз знань у різних предметних галузях. Від тих, які зберігають інформацію в пасивному вигляді, до баз даних, які містять структуровану інформацію проблемно-орієнтованого типу. Такі бази знань можуть використовуватися з метою залучення відомостей із деякої суміжної галузі для проведення міждисциплінарних досліджень для формування інтегрального підходу до розв’язання проблем. Наприклад, студенти, що готуються стати економістами, використовуючи інформаційні системи, можуть отримати значний обсяг інформації для вивчення іноземної мови на професійному рівні, тобто створюється можливість доступу до тієї інформації, яку можна одержати навіть у тій галузі, у якій користувач ще не є фахівцем [4].

115
1. Постановка завдання
Мета роботи – розкриття переваг використання інформаційних системі електронних видань у навчальному процесі при вивченні іноземної мови у вищих навчальних закладах.
2. Переваги використання інтелектуальних інформаційних навчальних систем
На етапі створення експериментально-навчальних систем формується модель студента, потім у процесі функціонування цієї системи діагностується його знання на основі знань експертів вданій предметній галузі. У процесі роботи студента з системою фіксуються помилки й ускладнення, що виникають під час відповідей. У пам’ять комп’ютера заносяться відомості про знання, навички, помилки, здібності кожного, хто навчається. Система проводить аналіз результатів навчальної діяльності окремого студента, групи чи кількох груп, виявляє ускладнення і типові помилки, дає рекомендації студенту і узагальнені результати викладачу, щодо- зволяє оптимізувати процес організації і керування навчальною діяльністю. Одержані дані дозволяють викладачам виявити ті розділи теми, що студенти засвоїли слабко, звернути особливу увагу на незасвоєний матеріал, провести коригування методик, навчальних планів і програм. Можлива диференціація навчання, яка передбачає поділ навчальних питань, задач, завдань за ступенем складності, поділ студентів за рівнем підготовки (низький, середній, високий) або за рівнем засвоєння матеріалу (догматично-копіювальний, репродуктивно- алгоритмічний, евристичний, пошуково-творчий). Ефект від використання експертно- навчальної інформаційної системи визначається досвідом експерта чи групи експертів, чиї узагальнені знання і досвід покладені в основу роботи даної конкретної інформаційної системи. Безумовно, ефективність організації і керування системою визначається технічними можливостями мультимедійних технологій, які використовуються в навчальному процесі вищого навчального закладу, якістю програмного забезпечення. Передбачається діалоговий або інтерактивний режим роботи студента з комп’ютером що відіграє особливу роль при навчанні іноземній мові, який самостійно вибирає темп роботи з системою і траєкторію власного навчання. Інтелектуальні навчальні інформаційні системи розвиваються в напрямі розуміння процесів людського пізнання і складаються з навчальної бази даних, бази знань, підсистеми інтелектуального керування навчанням [5]. Навчальна база даних орієнтована на конкретну предметну галузь, містить у собі різного роду інформацію таблиці, текст, малюнки, анімаційні фрагменти, відеофрагменти, звук тощо. База знань містить структуру навчання і схему навчальної діяльності, механізм адаптації системи до конкретного об’єкта навчання. Сервісний модуль, який входить до бази знань, дозволяє робити вибір стратегії навчання і навчальних впливів здійснювати експертизу рівня знань, правильності розв’язку різного роду завдань збирати дані про сформовані вміння студента і способи застосування цих умінь. Якщо студент опановує матеріал самостійно, використовується підсистема, яка містить засоби інтелектуального аналізу обсягу і структури знань, необхідних для керування і організації навчального процесу. В неї входять інтелектуальна консультативна програма, що реалізує інтерактивний діалог користувача з системою контрольно-діагностичний модуль, щодо- зволяє розрахувати і оцінити параметри суб’єкта навчання для визначення оптимальної стратегії і тактики на кожному етапі навчання. Актуальним завданням, яке розв’язується інтелектуальною навчальною інформаційною системою, є раціональне використання інформації про знання, вміння, можливості окремого студента [6]. Система забезпечує взаємодію в схемі студент – інформаційна система – викладач. Викладач завжди має змогу одержати інформацію про рівень сформованості у студента кожної навчальної операції. Ефективність роботи навчальних систем залежить від додержання певних умов
- швидкості обробки інформації і виконання всіх процедур, оскільки затримки в роботі системи негативно впливають на процес навчання
- рівня підготовки (низький, середній, високий) або рівня засвоєння матеріалу (дізнавання, алгоритмічний, евристичний, творчий

116
- можливості накопичення й застосування знань про результати навчання студента для вибору індивідуальних навчальних впливів і керування навчальним процесом при формуванні комплексних знань
- можливості адаптації системи до зміни рівня знань студента (студент належав до середнього рівня, але наданому етапі його знання наближаються до високого, чи, навпаки, дони- зького рівня. Те, що в пам’яті комп’ютера зберігається значний обсяг інформації (текст, графіка, звук, людський голос, кольорові зображення, музика, відео фрагменти, анімація) сприяє створенню авторських мультимедіа-систем, призначених для інформаційної підтримки різних форм навчання. І тут велике поле для творчої діяльності педагога. У процесі роботи з інформаційною системою з’являється можливість поєднати текстову і графічну інформацію зі звуком, анімаційними роликами і відеофрагментами, що є особливо ефективним при вивченні іноземної мови.
3. Переваги використання електронних видань
Враховуючи, що нині прискорюється процес інтеграції друкованої продукції в єдиний простір медіаіндустрії, відбувається поєднання друкованих та електронних видань. Причинами цього процесу, насамперед, є те, що практично всі нові інформаційні технології перейшли на цифрову форму, оснастились комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням професійного рівня, технічними засобами обробки зображень. Той самий процес відбувається із поширенням будь-яких видів інформаційної продукції з’явилися компакті диски з електронними виданнями. Видавництва впровадили найновіші мережеві технології, пов’язані з поширенням медіа-інформації через інтра- і екстрамережі, в глобальній мережі. Нині електронна книга суттєво дешевша друкованої і її виготовлення не пов’язане зви- тратами важковідновлюваних ресурсів (лісу) і забруднення довкілля. Неухильно продовжується впровадження електронних видань у навчальній сфері, починаючи зі шкільного навчання ідо вищої освітив багатьох випадках вони більш функціональні, ніж друковані. Довідкове або навчальне електронне видання дозволяє більш динамічно побудувати процес вивчення матеріалу і підсилити його мотивацію, що, в підсумку, дозволяє прискорити процес сприйняття і запам’ятовування інформації. Ще однією перевагою електронних видань порівняно з друкованими є можливість їх інтерактивного оформлення. Це стосується не лише ігрових, ай будь-яких видань сценарного типу. Вони можуть бути навчальними, науково-популярними і навіть художнім твором, у якому споживачу відводиться не пасивна роль читача, а активна роль учасника. Всі фрагменти електронних видань, що моделюють процеси, можуть бути побудовані за цим типом, тобто читач сам стає учасником подій і в певних межах може впливати на їх перебіг, що зближує процес користування таким виданням з діловими іграми. Такого ефекту не можна досягти за традиційної книжкової форми подання інформації. Проявом інтерактивності також є можливість моделювання різних ситуацій іншомовного спілкування, де відтворюються лінгвістичні фактори, імітується мовна атмосфера, що також сприяє спілкуванню студентів між собою, викладача - з групою. Працюючи з відповідними фрагментами електронного видання, читач відчуває себе повноправним учасником комп’ютерного експерименту, дослідником процесів і явищ, що відбуваються. Зростає роль електронних видань навчального і словниково-довідкового характеру внаслідок їхньої швидкої модифікації відповідно до зміни досягнутого рівня знань, досягається надзвичайно високий рівень оперативності такого видання, особливо тих, що поширюються через комп’ютерні мережі. База даних, у якій зберігається або публікується електронне видання, підтримує каталогізацію й інші види бібліотечної діяльності, зокрема, один з найважливіших – доступ студентів до публічного каталогу, причому ніяких спеціальних знань, окрім своєї предметної галузі, від них не вимагається. Вона дозволяє перебороти основне обмеження в обслуговуванні студентів у бібліотеках, дає змогу багатьом користувачам працювати з одним і тим же матеріалом одночасно.

117 Крім того, якість матеріалу, що зберігається (тексту, ілюстрацій тощо, ніяк не залежить від інтенсивності його використання цей матеріал не зношується і не стирається, і займає значно менше місця, що також є важливим економічним чинником. Прогнози передбачають, щодо року світове виробництво друкованої продукції у вартісному відношенні знизиться з 60-70% довід загального виробництва продукції медіаіндустрії, а виробництво електронних видань у вартісному вигляді досягне 25-30% [7]. Поняття електронне видання включає в себе тексти книг, журналів і газет, які поширюються в будь-якому текстовому або іншому форматі, наприклад, у гіпертекстовому (HTML
– Hypertext Markup language) або водному зі стиснутих форматів (ZIP, ARJ, RAR, WINZIP і т.п.). Востаннє десятиліття ХХ ст. в складі електронних видань стали використовувати ще й мультимедійні компоненти, під якими розуміють цифрові, звукові або відеофрагменти, а також анімаційні вставки в основну частину видання. Такі електронні видання стали засобом комплексного інформативного впливу на людину, який можна порівняти з радіо, кіно і телебаченням, а в чому навіть і перевершують ці важливі засоби масової інформації. Востаннє десятиліття з’явились мережеві електронні видання і молодь ще в шкільні роки знайомиться з глобальною системою Internet і зустрічається з поняттям сайті- сторінка. Зараз в мережі Internet існує значна кількість сайтів, які, по суті, є електронними виданнями, тобто аналогами книг або брошур, але тільки в електронному мережевому поданні. Серед електронних видань можна виділити основні види періодичні, неперіодичні, газети, журнали, книги, щорічники, серійні, реклама, загальні, наукові, навчальні, дитячі, довідкові, альбоми, на CD-ROM, мережеві, в PDF форматі, гіпертекстові, сценарні мультимедійні. Останні можуть бути з аудіофрагментами, анімаційними, з цифровими відео. Реалізація систем гіпермедіа призвела до появи електронного підручника, призначеного в основному для самостійного навчання. Такі підручники можна умовно розділити на чотири класи енциклопедичні, інформаційні, навчальні та екзаменуючі (тестові) [8]. Нині концепція електронного підручника перебуває на початковій стадії формування, зазначає Ю.О. Жука саме пропонуються різноманітні способи означення цього питання та окреслення межі його застосування. Аналіз публікацій показує, що спільною рисою означень електронного підручника є те, що під цим поняттям розуміють дві складові навчальний матеріал, що міститься на електронних носіях (у вигляді малюнків, таблиць, мультиплікаційних та відеофрагментів, іншого типу графічних зображень) та методичні матеріали до них надрукованих носіях. Інформаційні електронні підручники мають цілеспрямований характер, але містять недуже значний обсяг інформації. Подібні продукти використовуються в навчальному процесів ролі добре ілюстрованого додаткового довідникового посібника. Текстові електронні підручники містять три основних компоненти банк питань, модуль тестування і експертну інформаційну систему для аналізу та оцінки відповідей. Такі програмні продукти вже широко застосовуються в навчальному процесі [10]. В електронні довідники, що використовують технології, редактори вносять виправлення й доповнення постійно, в міру потреби, а користувач може в будь-який момент об- новити свій екземпляр на CD-ROM, підключившись через Internet до сайта видавництва. Якщо енциклопедія читається прямо з сайта, то інформація, що міститься в ній, завжди буде найсвіжішою. В Internet з’явилось багато сайтів-бібліотек, де студент може знайти практично будь-яку іншомовну літературу. На головній сторінці бібліотеки розміщено алфавітний каталог творів і поле для введення ключового слова або фрази, за якими здійснюється автоматичний пошук потрібної книги. Знайшовши, її можна читати безпосередньо на сайті або переписати у вигляді окремого файлу на свій комп’ютер і прочитати пізніше, відключившись від мережі. В усіх електронних енциклопедіях є система пошуку.

Висновки Не дивлячись на наявність деяких проблему застосуванні електронної книги таких, як необхідність додаткового спеціального обладнання і програмного забезпечення, незвичності

118 електронної форми подання інформації, підвищеної стомлюваності під час роботи з монітором, все ж домінують суттєві переваги
1. Можливість інтерактивної взаємодії між студентом і елементами підручника, де рівень інтерактивності може змінюватися від низького і помірного (переміщення за посиланнями) до високого (самостійне тестування і особиста участь студента в моделюванні процесів. Якщо тестування подібне до співбесіди з викладачем, то участь в моделюванні процесів можна порівняти з надбанням практичних навичок у процесі виробничої практики в реальних умовах виробництва.
2. Адаптація матеріалу, що вивчається, до рівня знань студента, внаслідок чого поліпшується сприйняття і запам’ятовування інформації за рахунок використання шарової структури видання.
3. Автоматизований контроль рівня знань студентів і націй основі автоматичний вибір шару відповідного рівня знань.
4. Розвинутий пошуковий механізм. За гіпертекстовими посиланнями можна переміщуватися текстом видання, переглядати малюнки, звертатися до інших видань, посилатись на наявні в ньому (література та інше, написати електронною поштою листа автору книги з проханням пояснити ті або інші положення підручника. При використанні мережевих структур є можливість обговорити положення електронного підручника з іншими студентами (в електронному читальному залі, залишаючись на своєму робочому місці.
5. Використання додаткових (порівняно з друкованим виданням) засобів впливу на того, хто навчається (мультимедійне видання, що дозволяє швидше засвоювати і краще за- пам’ятовувати навчальний матеріал. Позитивного ефекту можна досягти за рахунок включення до тексту анімаційних моделей, звукового супроводу, який відповідає тексту викладача.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Гуревич Р.С. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі. – К, 2002.
2. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - С. 437.
3. Основи нових інформаційних технологій навчання / Авт. колектив Ю.І. Машбиць, О.О. Го- кунь, МІ. Жалдак та ін. / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К ІЗМН, 1997.
4. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред. ВИ. Гриценко, А.М. Дов- гялло. – К Наукова думка, 1992. - С. 650.
5. Жук Ю.О., Шишкіна М.П. Тенденції формування та використання систем комп’ютерних засобів навчання // http://edu.ukrsat.com/labconf/tezy/4/tendency.html
6. Гатун В.П., Зубченко А.К., Межакова М.А. О самостоятельной работе студентов и контроле их знаний при изучении курса высшей математики // Проблемы высшей школы. – 1990. - Вып. 70. - С. 27-
30.
7. Вуль В.А. Электронные издания. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - С. 560.
8. Тихонова ТІ. Нові інформаційні технології у школі і вузі // Освітні технології у школі та вузі. / Матеріали всеукраїнської наук. конфер. - Миколаїв, 1999. - С. 163-166.
9. Жук Ю.О. Електронний підручник та проблема систематики комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання // Нові технології навчання Наук.-метод. зб. - К, 2000. – Вип. 25. - С. 44-49.
10. Моргун ОМ, Підласий А.Ц. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний засіб // Педагогіка і психологія. - 1994. - № 1.
Отримано редакцією 20.11.2008 р.
© Суботіна Е.В., 2008.
© Христенко О.П., 2008.
© Петренко ВР, 2008.
Суботіна Еліна Вілліївна, ст. викл. Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління.
Христенко Олена Павлівна, доцент Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління.
Петренко Василь Радіславович, кандидат технічних наук, доцент, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри інформатики Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал