Вісник лну імені Тараса Шевченка №22 (209), Ч. ІІ, 2010 105 Н. Правова



Скачати 62.88 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації11.11.2016
Розмір62.88 Kb.

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

105
УДК 811.161.2:372.46
Н. Правова

ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ УЧНЯМИ ПЕРШИХ КЛАСІВ
ШКІЛ З РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОГО
ТЕКСТОВОГО МАТЕРІАЛУ
Основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл з російською мовою навчання є „формування і розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіативних умінь, говоріння, читання й письма українською мовою” [3, с. 9].
У 1-2-их класах завдання полягатиме, передусім, у розвитку умінь аудіювання і формуванні частково мовленнєвих умінь, пов’язаних з мовою – орфоепічних і граматичних – та збагаченні й поповненні словникового запасу і на їх основі – розвитку комунікативного мовлення, а також формування умінь читання і письма. При цьому на перший рік припадає завдання формувати уміння усного мовлення: аудіювання, говоріння [3, с. 9].
Аудіювання – вид мовленнєвої діяльності, що передбачає слухання й розуміння мовленнєвого повідомлення. Сформованість аудіативних умінь у навчальному процесі має особливе значення, оскільки ці вміння є основним засобом одержання усної інформації.
Опановуючи аудіювання як вид мовленнєвої діяльності на уроках української мови, учні передусім навчаються сприймати на слух і розуміти українське мовлення. У 1-ому класі засвоєння учнями мовних знань, соціокультурних відомостей, формування мовних, мовленнєвих умінь з української мови починається саме з сприймання усного мовлення.
Проблеми сприймання усного мовлення були й залишаються актуальними в сучасній психології й психолінгвістиці. Дослідження
В.Артемова, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна та ін.. заклали основи теорії смислового сприймання усного мовлення.
Аналіз наукової і методичної літератури засвідчує, що у більшості праць досліджувалися особливості сприймання аудіоматеріалу
іноземною мовою (М.Вайсбурд, Н.Гоцкін, Н.Єлухіна, І.Комков,
Н.Пруссаков, В.Сатінова та ін.), російської мови як іноземної
(Н.Висотська, І.Зимня, Н.Ожегова та ін.), російської мови у процесі навчання в національних школах (Ф.Ісхакова). До проблеми формування аудіативних умінь і навичок учнів початкової школи зверталися І.Ґудзик,
О Хорошковська.
Мета цієї статті – виявити особливості сприймання учнями 1 класів шкіл з російською мовою навчання українського текстового матеріалу.

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

106
Механізми сприймання висловлювань описала І.Зимня: на основі ототожнення слова приймається рішення про смислову ланку, потім – про зв’язки між смисловими ланками, після цього настає фаза
„смислоформулювання”, яка полягає для слухача в узагальненні результату всієї цієї перцептивно-мисленнєвої роботи і переведенні його на одну цілу, неподільну одиницю сприймання – загальний смисл сприйнятого повідомлення [2, с. 12].
Аудіювання текстів українською мовою російськомовними учнями є надзвичайно складною діяльністю, у якій поєднується
„безпосереднє чуттєве сприймання акустичних сигналів, розпізнавання в них мовних одиниць різних рівнів та смислова інтерпретація сприйнятого матеріалу” [1, с. 6]. Учні чують безперервний потік акустичних сигналів української мови, і їм треба розпізнати в ньому впорядковане повідомлення, декодувати його. Полегшується цей процес тим, що українська й російська мова близькоспоріднені, лексичний склад обох мов має багато спільного. Це і забезпечує розуміння, хоч і неповне, текстів української мови під час аудіювання. Однак, тексти містять і незнайомі для учнів слова – лексику властиву тільки українській мові, слова, подібні за звучанням, але різні за значенням. Саме вони вимагають особливої уваги з боку вчителя, бо зумовлюють неточне розуміння змісту аудіотекстів.
У 1 класі текстовий матеріал для аудіювання пропонується на кожному уроці й вміщений у додатку (для вчителя) підручника
О.Хорошковської, Г. Охоти „Українська мова. Усний курс”. Наші спостереження за процесом аудіювання цього матеріалу на уроках української мови в 1 класі дали можливість виявити певні особливості його сприймання.
На якість сприймання впливає одноразовість чи багаторазовість презентації. Повторне пред’явлення тексту дає можливість учням адаптуватися до мовного матеріалу, сприяє більш точному вичленуванню нової інформації, глибшому й кращому запам’ятовуванню. Однак, якщо вміння розуміти усне мовлення з першого пред’явлення є кінцевою метою аудіювання, то багаторазовість прослуховування суперечить цій меті, і остання взагалі може не реалізуватися. До того ж одноразовість, короткочасність, велика швидкість слухової рецепції – це ті характерні фактори аудіювання, які й відрізняють його від інших видів мовленнєвої діяльності. Без них не можуть бути сформовані уміння й навички аудіювання природного мовлення. Аудитор не може, як це, наприклад, робить читач, повернутися назад і повторно прослухати вже почуте; він не може також зробити паузу в прийомі інформації, яка надходить до нього безперервним потоком. Якщо ж він допускає паузу, то частина повідомлення, що надійшла в цей інтервал, ним не сприймається зовсім.
Упевненість у тому, що вчитель обов’язково кілька разів повторить завдання, запитання, перечитає текст, знижує концентрацію уваги, перешкоджає виробленню установки на уважне слухання, усвідомлення

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

107 сказаного. Смисл роботи в тому, щоб вчити школярів зосереджуватися для слухання, тому висловлювання слід пред’являти не більше двох разів, що допомагає слідкувати за думкою автора, запам’ятовувати, уявляти те, про що розповідається. Перевірка аудіативного уміння після одного прослуховування співвідносить навчальну ситуацію з реальними ситуаціями мовленнєвого спілкування, які далеко не завжди дають можливість перепитати, одержати додаткові роз’яснення.
Наступною особливістю сприймання українського текстового матеріалу першокласниками є залежність повноти його розуміння від
індивідуальних особливостей мовлення вчителя: тон, тембр голосу, дикція. Неясність, квапливість, помилки вчителя у вимові та наголошуванні слів, погана дикція утруднюють процес сприймання, і як наслідок, розуміння тексту. Суттєве значення має і спосіб подачі тексту.
Учні повинні відчути, що вчитель зацікавлений у тому, щоб вони все зрозуміли. Ступінь зацікавленості вчителя виявляється в емоційності, правильності та чіткості інтонаційного оформлення аудіотексту. Якщо вчитель читає виразно, виділяючи інтонаційно найважливіші для розуміння слова (за допомогою пауз, логічного наголосу тощо), аудіювання стає більш продуктивним.
Велике значення для розуміння текстів під час аудіювання має наявність зорової опори, яка значно полегшує сприйняття інформації.
Зоровою опорою виступають предметні та сюжетні малюнки, серії малюнків за змістом тексту, що пропонується для аудіювання. Особливо доцільними вони є під час аудіювання великих за обсягом художніх творів (казок „Лисиця і глечик”, „Телесик”, „Лисиця та вовк”, оповідань
„Спасибі лісникові”, „Різдво Христове”). Наші спостереження засвідчили, що відсутність зорової опори значно ускладнює сприймання й розуміння таких текстів. Використання зорової наочності прискорює процес утворення зв’язків між словом і поняттям або явищем. Однак зазначимо, що ефективність її застосування забезпечується одночасністю пред’явлення із текстом. Якщо ж серії малюнків розглядалися до слухання тексту, то учні були неуважні під час аудіювання, оскільки, отримавши інформацію завдяки малюнкам, не відчували потреби діставати її з тексту, що звучить.
Характер сприймання тексту для аудіювання українською мовою значною мірою визначається його доступністю. Доступними є тексти, зміст яких зрозумілий учням даного віку. Тут слід ураховувати підготовленість учнів до сприймання різних тем, що визначається їх життєвим досвідом. Даний критерій вимагає необхідності брати до уваги
і мовні знання учнів. Аналіз текстів, призначених для аудіювання, дозволив зробити висновок про те, що вони відповідають життєвому досвіду учнів та їх інтересам. Це тексти про школу, клас, родину, пори року, свята, дитячі розваги і т. ін. Окрім того, робота над ними проводилася за тематичним принципом, тобто до кожного уроку дібрано відповідний матеріал з аудіювання. Наприклад, до уроку за темою

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

108
„Ввічливість” пропонувалися для аудіювання вірш Владлена Бірюкова
„Добрі слова”, оповідання Василя Сухомлинського „Скажи людині:
„Доброго дня!”. У цілому добір аудіотекстів за тематичним принципом є однією з основних умов успішності їх сприймання. Її дотримання багато важить на початковому етапі навчання, коли ефективно сприймаються лише тематично згруповані слова, художні твори.
Суттєвим для ефективності аудіювання виявився жанр аудіотексту. І.Ґудзик зауважує, що „доцільно вже на перших етапах навчання добирати для слухання невеликі, цікаві, хоч і досить складні для початківців, неадаптовані твори: казки, короткі оповідання, загадки, вірші та ін.” [1, с. 5]. О.Хорошковська вважає, що для аудіювання слід пропонувати „короткі народні казки, вірші, оповідання” [4, с. 136].
Підручник 1 класу пропонує для аудіювання вірші, казки, загадки, народні пісеньки, дидактично адаптовані тексти, оповідання, правила народних дитячих ігор. Найбільш представлені вірші, різні за змістом та обсягом. Діти полюбляли їх не тільки слухати, а й вчити напам’ять.
Учнів приваблювали ритм, ритміка, плавність звучання і т. ін. Інтерес дітей до аудіювання віршованих текстів був досить високий. І це забезпечувало максимальну увагу і відповідно повне розуміння. Однак, слід зазначити, що певні труднощі учні відчували під час сприймання епічних віршів великих за обсягом („Неуважна сороконіжка”, віршована казка „Зайчикова хатка”). Як зазначалося вище, для ефективного сприймання цих текстів необхідна зорова підтримка у вигляді серії малюнків.
Доцільними для аудіювання є казки. Представлені у 1-ому класі фольклорні казки („Лисиця і глечик”, „Телесик”, „Лисиця і вовк”, „Ріпка” та ін..) не викликали труднощів розуміння. Проста форма розповіді про одну подію, емоційна насиченість матеріалу сприяли цілісності і неперервності сприймання. Суттєвий вплив на розуміння мали особливості їх побудови (повтор схожих дій, поступове нанизування персонажів та подібних ситуацій).
Ускладнене сприймання спостерігалося під час аудіювання текстів пізнавального змісту („Місто”, „Київ – столиця України”,
„Українська держава”, „Українська хата” та ін.), хоча вони й адаптовані до рівня володіння мовою першокласниками. Обов’язковою умовою їх аудіювання має бути зорова наочність. Отже, на сприймання аудіоматеріалу, рівень усвідомлення його змісту значною мірою впливають його жанрові особливості.
Суттєвим для повноцінного сприймання текстів першокласниками є методично правильно організована словникова робота, що передбачає відбір та пояснення незнайомих для учнів слів. У текстах для аудіювання чинного підручника, слова, що потребують тлумачення, виділені. Однак наші спостереження за процесом аудіювання у 1-ому класі свідчать про необхідність більш докладного аналізу текстів щодо незрозумілих слів.

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

109
Таким чином, сприймання українського текстового матеріалу під час аудіювання учнями першого класу шкіл з російською мовою навчання має певні особливості, обумовлені способом презентації текстів, їх жанром, ступенем доступності, обсягом, наявністю чи відсутністю зорових опор в процесі слухання, якістю попередньої словникової роботи. Їх необхідно брати до уваги, організовуючи аудіативну діяльність першокласників під час опанування усним курсом української мови. Теоретичні засади методичних розробок на основі текстового матеріалу стануть предметом подальших наукових пошуків.
Література
1.
Ґудзик І.П. Аудіювання українською мовою: посіб./
І.П.Ґудзик – К. : Педагогічна думка, 2003. – 144 с. 2. Зимняя И.А.
Психология слушания и говорения: автореф. дис… докт. псих. наук /
Зимняя Ирина Александровна – М., 1973. – 32 с. 3. Програми для середньої загальноосвітньої школи з російською мовою навчання. 1-4 класи. – К. : „Початкова школа”. – 2006. – 192 с. 4. Хорошковська О.Н.
Методика навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання / О.Н. Хорошковська. – К. : Промінь,
2006. – 256 с.
Правова Н. Особливості сприймання учнями перших класів
шкіл з російською мовою навчання українського текстового
матеріалу
У статті розглядаються деякі особливості сприймання учнями першого класу шкіл з російською мовою навчання українського текстового матеріалу.
Ключові слова: аудіювання, слухове сприймання, смислове сприймання, особливості сприймання, близькоспоріднені мови.

Правовая Н. Особенности восприятие учениками первых
классов школы с русским языком обучения украинского текстового
материала
В статье рассматриваются некоторые особенности восприятия учениками первого класса школ с русским языком обучения украинского текстового материала.
Ключевые слова: аудирование, слуховое восприятие, смысловое восприятие, особенности восприятия, близкородственные языки.

Pravova N. Peculiarities of the perception of the Ukrainian texts
by the 1-st grade schoolchildren of Russian teaching schools
The article deals with some peculiarities of the perception of the
Ukrainian texts by the 1-st grade schoolchildren of Russian teaching schools
Keywords: listening, auditory perception, semantic perception, particularities of the perception.

Каталог: old jrn -> Soc Gum -> Vlush -> Ped -> 2010 22 2


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка