Вплив музично-слухових вражень на основні види музичної діяльності на уроках музичного мистецтва в початковій школі




Скачати 103.46 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації17.02.2017
Розмір103.46 Kb.

УДК 78.01
Іван Кутняк, кандидат філософських наук,
доцент кафедри культурології та українознавства
Дрогобицького державного педагогічного університету
імені Івана Франка

ВПЛИВ МУЗИЧНО-СЛУХОВИХ ВРАЖЕНЬ НА ОСНОВНІ
ВИДИ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО
МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У статті розглянуто проблеми музикознавства, музичної освіти, а
також вплив музично-слухових вражень на основні види музичної
діяльності. Розглянуто різні види музичної діяльності та розвиток
музичного і ритмічного слуху, що є важливим компонентом у музичному
вихованні, проаналізовано музично-слухові уявлення та розвиток музичних
здібностей.
Ключові слова : музика, музичний слух, слухання, учні, учитель, клас,
пісня, здібності, інструментальна музика, мелодія, мистецтво, ритм,
темп, музичний твір, музична діяльність.


Иван Кутняк, кандидат философских наук,
доцент кафедры культурологии и украиноведения
Дрогобычского государственного педагогического университета
имени Ивана Франко

ВЛИЯНИЕ МУЗЫКАЛЬНО СЛУХОВОЙ ВПЕЧАТЛЕНИЙ
НА ОСНОВНЫЕ ВИДЫ МУЗЫКАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
НА УРОКАХ МУЗЫКАЛЬНОГО ИСКУССТВА
В НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ

В статье рассмотрены проблемы музыковедения, музыкального
образования, а также влияние музыкально-слуховых впечатлений на
основные виды музыкальной деятельности. Рассмотрены различные виды
музыкальной деятельности и развитие музыкального и ритмического
слуха, является важным компонентом в музыкальном воспитании,
проанализированы музыкально-слуховые представления и развитие
музыкальных способностей.
Ключевые слова : музыка, музыкальный слух, слушания, ученики,
учитель, класс, песня, способности, инструментальная музыка, мелодия,
искусство, ритм, темп, музыкальное произведение, музыкальная
деятельность.



Ivan Kutnyak, Ph. D. (Philosophy),
Docent of Department of Kulturology and Ukrainian Studies,
Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University

THE EFFECT OF MUSICAL AND AUDITORY IMPRESSIONS ON
THE BASIC TYPES OF MUSICAL ACTIVITIES AT LESSONS OF
MUSIC ART AT PRIMARY SCHOOL

The article deals with the problem of musicology, music education, and the
impact of musical and auditory impressions on the basic types of musical
activities. Different types of musical activities and the development of musical
and rhythmic hearing, which is an important component of music education,
music and auditory analysis of understanding and development of musical
abilities are explored.
Key words : music, musical hearing, hearing, school children, teacher,
form, song, abilities, instrumental music, melody, art, rhythm, tempo, music
composition, music activities.
Постановка проблеми. Музика є могутньою надихаючою силою для кожного з нас. Це мистецтво особливої емоційної сили. Музика впливає на наш настрій, проникає у внутрішній світ кожного, відкриває невідомі для нас духовні пориви, про які ми і не здогадуємось. Музику треба вміти слухати, слід навчитись сприймати і розуміти її виражальну мову, навчитись сприймати розвиток музичної думки. Це допоможе зрозуміти задум композитора, відчути красу його твору та виражені в ньому ідеї і почуття. Насолода музикою – шлях до внутрішнього удосконалення кожної особистості, спосіб розуміння добра і краси.
Мета статті – розкрити вплив музично-слухових вражень на основні види музичної діяльності в початковій школі, а також показати розуміння та сприйняті творів музичного мистецтва.
Виклад основного матеріалу. Музичний слух – основа таланту і музичної діяльності. Під цим розуміється висока чутливість сприйняття як окремих музичних елементів або якостей музичних звуків, а саме висоти, гучності, тембру, так і функціональних зв'язків між ними в музичному творі, тобто відчуття ладу, відчуття ритму, мелодійний, гармонійний і інші види слуху. Музичний слух – це визначена якість слухового сприйняття,
що виявляється в здатності до розрізнення музичних звуків і точного відтворення їх. Музичний слух – один з компонентів музичних здібностей.
Спеціальні елементарні здібності розвиваються на основі задатків у процесі навчання [2].
Серед різних видів музичного слуху, що виділяються за різними ознаками, найважливішими є: абсолютний – здатність визначати абсолютну висоту музичних звуків; відносний – здатність визначати і відтворювати звуковисотні відносини в мелодії, акордах і інтервалах; внутрішній – здібність до ясного уявлення, наприклад, по нотному запису або по пам'яті окремих звуків, мелодійних і гармонійних побудов, цілих музичних п'єс; інтонаційний слух – здатність чути експресію музики, розкривати закладені в ній структури комунікації. Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичного виховання – виховної
і педагогічної діяльності, спрямованої на формування у людини здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.
Зрозуміло, що чим глибше в молодшому шкільному віці закладається художньо-естетичний фундамент, тим потужнішою буде соціокультурна віддача молодої особистості у майбутньому суспільному житті. Молодший шкільний вік є особливо важливим для соціокультурного становлення, накопичення й засвоєння знань та формування ціннісних орієнтацій особистості. Для дітей шкільного віку найбільш природним є музично- естетичне навчання і виховання, побудоване на етнонаціональній основі.
Традиційний дитячий фольклор становить невід'ємну частину практичної народної педагогіки. Вченими доведено, що народна творчість близька до генетичного коду певного народу, тому діти сприймають її легко й природно. Перебуваючи у нерозривній органічній єдності з природою, побутом, працею людей, зрозумілі твори народної спадщини допомагають дітям з самого раннього дитинства активно пізнавати оточуючий світ і своє «Я» в ньому, спілкуватися, емоційно проявлятися, вивчати рідну мову, культуру та звичаї свого народу. Музичний фольклор,
як першооснова музичної культури, є найкращим підґрунтям для музичного виховання школярів, формування у них музичних здібностей, що не тільки обумовлює успіхи дітей в музичній діяльності, а впливає на підвищення їхнього інтелекту, сприяє розумовому й загальному розвитку особистості.
Основними завданнями є організація процесу музичного виховання й навчання дітей молодшого шкільного віку на матеріалі українського музичного фольклору; ознайомлення із здобутками народної музичної творчості України, сприяння вивченню рідної мови, культури та звичаїв свого народу; формування навчального інтересу та стійкої мотивації до музично-ігрової діяльності засобами українського дитячого музичного фольклору; сприяння формуванню широкого кола музичних, творчих
(акторських) та загальних навчальних здібностей, розвитку емоційної,
інтелектуальної, сенсорної та вольової сфер особистості; на основі емоційного відгуку на народну музику формування музичних здібностей - музичного слуху, відчуття ладу, чуття музичного ритму, музичної пам'яті; формування комплексу вмінь і навичок, необхідних для здійснення різних видів музично-ігрової діяльності; включення вихованців у активну практичну роботу з сприймання, розуміння і виконання, зокрема сценічного, музичних фольклорних творів.
Музично-естетичне виховання і навчання дітей шкільного віку базується на українських народних календарних святах, обрядах, що в процесі музично-ігрової діяльності передбачає ознайомлення дітей з українськими народними піснями, казками та музичними вставками з них, музичними іграми, народною музикою та сучасними обробками українських музичних творів, а також ознайомлення дітей з національними культурами інших народів, що є досить суттєвим для виховання толерантності та загальної обізнаності дітей. Виховуючи дітей на матеріалі українського фольклору, тим самим розвивають у школярів позитивне емоційно-ціннісне ставлення до вітчизняної культури (також до
національних культур інших народів) та відчуття відповідальності за збереження культурної спадщини шляхом вивчення та використання українського національного музичного здобутку на заняттях та у повсякденному житті; мотивують малюків до наполегливості у здобутті знань, умінь та навичок, необхідних для виконання пісенних, танцювальних, ігрових фольклорних творів в концертних програмах, ранках, святах, обрядах.
Український дитячий музичний фольклор виконує ще й компенсаторну функцію: голосовий апарат у молодших школярів тільки- но формується, а дитячий народний пісенний репертуар дозволяє співати дітям без напруги і отримувати велике емоційне задоволення від співу.
Важливим при цьому постає процес природної музично-ігрової діяльності учнів, яка на основі добровільності створює підґрунтя до успадкування багатства духовної скарбниці народу, його самобутньої ментальності.
Створюючи умови для виконання дітьми багатофункціональних ролей у навчально-виховному процесі (дитина-слухач, дитина-виконавець (співак, музикант), дитина-актор, дитина-творець), впливають на комплексне формування і поступовий прояв музичних здібностей (музичний слух, ладове чуття, відчуття музичного ритму, музичну пам'ять) та формування музичної культури дітей молодшого шкільного віку [8].
На заняттях застосовуються різноманітні методи навчання, серед яких: пояснювально-ілюстративні
(розповіді, пояснення, бесіди, демонстрації та ін.), репродуктивні (відтворювальні), проблемно-пошукові
(проблемне викладення матеріалу, частково-пошукові), наочні
(демонстрація слайдів, картин, малюнків, відеофільмів), практичні
(музичні ігри, вправи, рухи, спрямовані на формування музичних здібностей школярів). У роботі з дітьми поєднується знайомство школярів з циклічними фольклорними творами (колядками, щедрівками, масляничними, веснянками, купальсько-петрівськими, жнивними, весільними, побутовими), використовуються чисельні пісні календарних та
обрядових, а також не обрядових, свят і ритуалів, їх розучування,
інсценізація, які дарують тільки радість дітям, захоплення від пісні, руху, танцю, створюють справжню ауру емоційного піднесення.
У процесі природної музично-ігрової діяльності на народно- музичному матеріалі діти набувають навичок слухання, виконання, аналізу пісенного фольклору за літературно-поетичним змістом, музичними та стилістичними особливостями. Це впливає на формування у них музичних здібностей, артистизму, морально-духовних якостей та особистісних цінностей. Зміст усіх занять максимально наближений до інтересів вікових груп дітей, враховує особистий досвід, доступність для їхнього розуміння конкретного життєвого матеріалу. Що стосується прищеплення навичок та умінь, то тут на заняттях діє метод випереджувального навчання: діти вчаться виконувати ту чи іншу операцію заздалегідь, раніше, ніж того вимагає вирішення художнього задуму. Заняття вибудовуються комплексно, враховують психологічні особливості дітей, даються посильні для здоров'я навантаження, переключаючи дітей протягом заняття з одного виду діяльності на інший. Все психічне життя людини – це процес безперервної зміни типів діяльності, послідовність яких забезпечує єдність психічного розвитку суб'єкта як особистості. Кожен вік характеризується якісними особливостями психіки, які виявляються в першу чергу в діяльності та певному способі життя дитини.
Український дитячий музичний фольклор, будучи важливим засобом
інтелектуального зростання, має дивовижну здібність розвивати у молодших школярів творчий підхід, виховувати фантазію, дає можливість проявляти власні музичні здібності. А музично-творчі завдання є активним засобом стимулювання музично-творчої діяльності. Саме природність українського дитячого музичного фольклору спонукає дітей до творчих дій, активізує ініціативу та емоційну чутність. Тільки в таких умовах найбільш повно розкриваються музично-творчі здібності дітей, відбувається творча самореалізація особистості.

Розвитком музичного слуху займається спеціальна дисципліна – сольфеджіо. Розвиток музичних здібностей молодших школярів є важливим творчим аспектом щодо естетичного становлення їх особистості.
Ці здібності впливають на розвиток естетичного світосприйняття, креативного потенціалу, мовленнєвої активності, уяви, мислення, пам'яті, емоційної сфери, пізнавального інтересу та взаємодій дошкільників з дорослими. Крім того розвиток музичних здібностей сприяє становленню загальної музичної культури, музичного слуху, вокальних здібностей, вміння сприймати, розуміти, запам'ятовувати і емоційно переживати музичні твори. У психологічних дослідженнях зазначено, що музичні здібності, на відміну від інших видів здібностей, є такими, що проявляються і можуть розвиватися з раннього віку. Так, вокальна функція виявляється з першим криком дитини, емоційний відгук на музику спостерігається ще до народження дитини. При цьому елементи підспівування, моторних реакцій на музику виявляються впродовж першого року життя дитини – це і є першими проявами музичних здібностей [6].
Ще у працях Б. М. Теплова було розкрито поняття «музичні здібності», виділено взаємозв'язок перцептивного та репродуктивного компонентів цих здібностей, визначено емоційність як основну ознаку музичності й обґрунтовано зв'язок емоційного і пізнавального аспектів музичної діяльності. Однак на сучасному етапі феномен музичних здібностей залишається недостатньо дослідженим. Зокрема, у наукових колах немає єдиного погляду на змістовне наповнення поняття «музичні здібності»; існують значні розбіжності у визначенні структури музичних здібностей, відсутня чітка характеристика особливостей їх розвитку у старших дошкільників; потребує вдосконалення психодіагностичний апарат вивчення музичних здібностей; відсутні психологічні дослідження, присвячені визначенню комплексної системи найбільш оптимальних психологічних умов, шляхів та засобів розвитку музичних здібностей
молодших школярів. Доведено, що музичний слух, як складне психологічне утворення, містить у своїй основі перцептивно- репродуктивні співвідношення його складових (ладового, ритмічного, звуковисотного, гармонійного, динамічного, тембрового слуху), які забезпечуються музично-інтелектуальними процесами
(музичною пам'яттю, музичним мисленням і музичною уявою); виявлено психологічні умови (активізація емоційного відгуку дитини на музику; актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії молодших школярів з дорослими у процесі музичної діяльності; становлення музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності), що підвищують ефективність формування музичності в дітей. Різні види діяльності, відрізняючись за своїм змістом, відповідно висувають різні вимоги до особистості, до її здібностей [9].
Найскладнішим завданням музичного виховання в початкових класах
є розвиток музичного слуху на основі інтонаційних уявлень. Інтонації є найбільш рельєфними структурними компонентами мелодії і одночасно носіями основних елементів музичної мови (звуковисотності, тембру, динаміки тощо) .
Перше знайомство учнів з інтонаційною природою музики варто розпочати з того, що музична інтонація має багато спільного з мовною
інтонацією, оскільки свої виражальні засоби вона черпає з інтонацій людської мови. Виражальні засоби мови, гармонійно поєднуючись, надають людській мові найголовнішої її прикраси – мелодійності. Тому важливу якість потрібно виховувати, оскільки вона дає великі можливості для самовираження та для кращого розуміння музичного змісту.
З інтонаційною природою музики учні знайомляться вже в першому класі. Ознайомленню з інтонацією сприяє постійне звертання вчителя до музичного і життєвого досвіду дітей з метою виявлення зв'язків музики з
життям, духовним світом школярів. З перших спроб відтворення вокально- хорових та інструментальних творів у маленьких виконавців виховується така риса, як прагнення до інтонаційної виразності, звуковисотної точності, емоційної насиченості музики. Лагідно і рішуче, ніжно й гордовито співаючи мелодії пісень, учні за допомогою вчителя знаходять ту характерну інтонацію, яка є основою музичного образу. Якщо вчитель правильно розкриває життєву природу інтонації, то будь-яка діяльність на уроці (спів пісень, сольфеджування, спів з ритмічним супроводом, слухання музики) дає можливість дітям глибоко осягнути художній і моральний зміст музичного твору [9].
Порівнюючи словесні тексти й мелодії виконуваних пісень, учні переконуються у тому, що посилення і послаблення звучності, сильні та слабкі частки, акценти, паузи, розділові знаки є і в музиці, і у розмовному мовленні. Гарне виразне мовлення наче прагне наблизитися до музики
(співуча мова), а музика багато в чому близька до розмовного мовлення
(музика розповідає).
Важливим етапом роботи є розповідь учителя про те, що музична фраза, мелодія, навіть великий музичний твір виростають з одного, двох або декількох «зерен» (звуків), які називаються інтонацією. У цих «зернах» міститься зародок мелодії, ритму та інших елементів музичної мови, сам характер музики. Важливо, щоб учні зрозуміли, що за допомогою інтонації можна розпізнати знайому музику. Виконуючи і сприймаючи музичні твори, учні замислюються, як треба виконувати їх (яким звуком, якою динамікою), щоб розкрити зміст і передати характер, вчаться визначати головні інтонації у творах.
Розгляд теми «Інтонація» продовжує розповідь для учнів, що інтонації в музиці бувають різні: одні виражають настрої, почуття, думки, емоції людини, інші – зображують явища навколишнього світу, різноманітні шуми та звуки, рухи людини та тварин. Діти наводять приклади
виражальних і зображальних інтонацій, спираючись на власний музичний досвід.
Узагальнюючи знання учнів з теми, вчитель підводить їх до висновку, що інтонація – основа музики. Від чистої інтонації залежить і виразність мелодії. Мелодія ж, зрештою, – інтонаційно осмислена побудова; такого висновку за допомогою навідних запитань учителя доходять школярі [5].
Розглядаючи елементи, на основі яких складається музично-художнє враження, учні заздалегідь готуються до усвідомлення ролі головного засобу музичної виразності – мелодії.
Одним з важливих завдань уроку музики в початкових класах є розвиток музичних здібностей учнів, формування і накопичення у них активних музично-слухових уявлень, що сприятливо позначається на слухацьких і виконавських можливостях школярів. Навчити слухати, сприймати музику, розвинути у дітей тонкий музичний слух як комплексну синтетичну здібність, виховати загальну музикальність, кругозір, музичне мислення, творчу самостійність – головна стратегія роботи сучасного вчителя. Практика доводить, що першим виявом музикальності дитини є здатність її до відтворення мелодії за допомогою голосу або інструменту. Тому головна увага на уроці музики має приділятись розвитку мелодичного слуху школярів, здатності сприймати, запам'ятовувати і відтворювати мелодію, а не окремі звукові співзвуччя і комплекси. Саме мелодія є найбільш доступним і переконливим матеріалом для виховання і розвитку музичних здібностей.
Під час слухання музичних творів, виконання співочих вправ, розспівом, шкільних пісень учитель акцентує увагу дітей на особливостях звучання різних мелодій, їх настрою та характеру, регістру, тембру, динаміці.
Розглядаючи ці елементи музичної мови на уроці, учні заздалегідь готуються до усвідомлення ролі головного засобу музичної виразності –
мелодії.

Серед усіх компонентів музичної фактури саме мелодія найбільше притягує до себе увагу маленьких слухачів. Виступаючи інтонаційно- ритмічною лінією на фоні інших елементів музичної мови, мелодія здатна сприйматися і трансформуватися у музично-слухові уявлення дітей.
Ознайомлення молодших школярів з поняттям «мелодія» відбувається з перших уроків музики, на яких учні розучують і виконують пісні та слухають інструментальні твори. Учні визначають характер музичних творів, розповідають про те, який настрій виникає у них під час співу і слухання музики, з'ясовують характер мелодії, відтворюють її пульс та ритм (у нескладних творах) [4].
Прослухавши ще раз музичні твори і проаналізувавши напередодні відповіді, вчитель разом з учнями робить висновок про те, що в кожному творі основну музичну думку виражає саме мелодія, її можна заграти або заспівати окремо від супроводу чи акомпанементу. Отже, мелодія – це одноголосно виражена думка, головний засіб музичної виразності.
Розвиваючи уявлення молодших школярів про мелодію як основний елемент музичної мови, вчитель повинен прагнути до того, щоб діти глибше усвідомлювали свої музичні враження та переживання від почутого, добирали такі словесні визначення, що відповідають емоціям, які викликає музика [5].
Поглиблюючи уявлення учнів початкових класів про мелодію як один з головних засобів музичної виразності, вчитель поступово готує школярів до розуміння її структурної побудови, коли основними структурними елементами мелодії виступатимуть інтонація, мотив, фраза, речення та період.
Висновки. Одним з найголовніших завдань уроку музики в початкових класах є розвиток музичного слуху. Розвинути у дітей тонкий музичний слух як комплексну, синтетичну здібність, виховати загальну музикальність – головна стратегія роботи вчителя на уроці музики в початкових класах [6].

Здатність сприймати всі елементи, на основі яких складається музично-художнє враження, слід розуміти як основу музикальності – музичний слух. До цих елементів належать чиста інтонація, звукове забарвлення (тембр), динамічні відтінки (нюанси).
Музичний слух може повністю виявляти себе лише при певних сприятливих умовах. Вони потрібні для забезпечення високого рівня розвитку музичного слуху, Тільки відповідні умови можуть дозволити всебічно і повною мірою розвивати і використовувати всі види і властивості музичного слуху.
Література :
1.
Очаковська Ю. О. Музика : Метод, розробки уроків для 2 кл. серед, загальноосвіт. шк. / Очаковська, Юлія Олександрівна,
Смаглій, Галина Артемівна. – X. : Факт, 2002. – 103 с.
2.
Печерська Е. П. Уроки музики в початкових класах : Навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закл. / Гол. ред. В. М. Куценко. – К. :
Либідь, 2001. – 271 с.
3.

Ростовський О. Я. Методика викладання музики в основній школі : Навч.-метод. посіб. – Тернопіль : Навчальна книга –
Богдан, 2001. – 271 с.
4.
Ростовський О. Я. Методика викладання музики у початковій школі : Навч.-методич. посіб. – Тернопіль : Навчальна книга –
Богдан, 2001. – 215 с.
5.
Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання : Навч. посібник. – К. : ІЗМН, 1997. – 256 с.
6.
Тайнель Е. Музичне виховання за методом відносної сольмізації.
Ч 1. – Дрогобич : Коло, 2001. – 212 с.
7.
Теорія і методика мистецької освіти : Збірник наукових праць /
Ред. колегія О. П. Щолокова та інші. – К. : НПУ, 2000. – 181 с.
8.
Маркова В. Н. Интонационность музикального искусства :
Научное обоснование к проблемо педагогики. – К. : Муз.
Україна, 1990.
9.
Теплов Б. М. Избранные труды : В 2-х т. – М. : Педагогика, 1985.
– Т. 1. – 328 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал