«з досвіду роботи над проблемною темою: «використання новітніх технологій – шлях до підвищення якості освіти І виховання» Збірник





Сторінка1/4
Дата конвертації15.01.2017
Розмір0.53 Mb.
  1   2   3   4








«З ДОСВІДУ РОБОТИ НАД
ПРОБЛЕМНОЮ ТЕМОЮ

«ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ
ТЕХНОЛОГІЙ – ШЛЯХ
ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ
ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ»

Збірник
«Грані науково-технічної творчості
Запорізької області
№ 2 (2016)


м. Запоріжжя - 2016

2
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ГРАНІ
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія ЗЗ Р від 14.07.2014 Над випуском Збірника Грані науково-технічної творчості Запорізької області № 2 (2016) працювали
Ревков О. В. – заступник директора з навчально-методичної роботи КЗ
«ЗОЦ НТТУМ Грані ЗОР
Лукашева А. О. – завідувач відділу методичного КЗ «ЗОЦ НТТУМ Грані
ЗОР

У збірнику розміщено матеріали щодо організації роботи педагогічного
колективу над науково-методичною проблемою. Зокрема, рекомендації
науковців з системного підходу в управлінні процесом роботи над проблемною
темою, алгоритм та етапи роботи для одержання відповідного позитивного
результату тощо. А також, матеріали з досвіду роботи над проблемною
темою Використання новітніх технологій – шлях до підвищення якості
освіти і виховання педколективу КЗ Запорізький обласний центр науково-
технічної творчості учнівської молоді Грані ЗОР. Подано поради з цього
приводу, які можна використати у роботів закладах освіти.
Схвалено до друку на засіданні науково-методичної ради
КЗ «ЗОЦ НТТУМ» Грані ЗОР від 22.09.2016, протокол № 3.
Підготовлено та віддруковано у комунальному закладі
КЗ «ЗОЦ НТТУМ Грані ЗОР
м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 14. Директор – Едель М. Г.

© КЗ «ЗОЦ НТТУМ ГРАНІ ЗОР, 2016

3
З МІСТ. Вступ
4 2. Рекомендації науковців з системного підходу підходу в управлінні процесом роботи над проблемною темою 3. Організація роботи з проблемної теми Використання новітніх технологій – шлях до підвищення якості освіти і виховання
14 3.1. Вступ
14 3.2. Етапи роботи над науково-методичною темою Центру Грані на 2014– роки 3.3. Презентація «Програма роботи колективу Центру Грані над науково-методичною проблемою уроках.
Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в освіті. Методичний посібник
23 3.5. Впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес
51 3.6.
Вебінар – зручний спосіб навчання за допомогою Інтернету
56 4. Список використаних джерел
62



















42

4
1.
Вступ

Організація роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою повинна мати системний підхід. Системний підхід, - за визначенням Юрія Анатолійовича Конаржевського
- вченого педагога, - це методологічна орієнтація в науковому пізнанні об’єктивної дійсності і практика управління складними системами.
Навчально-виховний заклад - це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем вихованець – група – колектив педагог – педагогічний колектив - адміністрація. Таким чином, управління закладом треба здійснювати на основі системного підходу. Атак як робота над проблемною темою стосується всього навчально-виховного закладу, то тут має також забезпечуватися системний підхід, тобто даний процес має управлятися. Бо, якщо система – то вона обов’язково управляється, а її відсутність – втрата управління, яка веде до розпаду, хаосу, розрухи.
2. Рекомендації науковців з системного підходу в управлінні процесом
роботи над проблемною темою
Завдання, визначені державними освітянськими документами щодо удосконалення управління навчальними закладами, неможливо реалізувати без трансформації ідей науки та упровадження інноваційних технологій навчання та виховання. Системний підхід передбачає виконання таких вимог до управління процесом роботи над проблемною темою Збір інформації.
2. Педагогічний аналіз інформації.
3. Прогнозування результатів.
4. Планування.
5. Організація.
6. Регулювання.
7. Контроль.
8. Корекція.
9. Стимулювання.
10. Аналіз на основі зворотнього зв’язку. Для одержання відповідного позитивного результату щодо організації роботи над науково-методичною проблемою необхідно розглядати під кутом

5 саме системного підходу. Науковці пропонують наступні етапи роботи над проблемною темою
1. Аналітичний етап.
2. Визначення проблеми.
3. Визначення шляхів реалізації (Творча група).
4. Теоретичне осмислення педагогічної ідеї та ознайомлення із наявним передовим педагогічним досвідом зданої проблеми.
5. Розробка практичних рекомендацій (Творча група).
6. Створення членами творчої групи передового досвіду на основі педагогічної ідеї.
7. Пропаганда нової педагогічної ідеї, вироблення у практичних працівників психологічної установки на її використання.
8. Вивчення і узагальнення створеного ППД, уточнення націй основі практичних рекомендацій.
9. Впровадження в масову практику ідей проблемної теми з урахуванням розроблених і уточнених рекомендацій.
(Впровадження – це спеціально організована система втілення в практику
результатів фундаментальних і прикладних досліджень.
10. Аналіз проміжних та кінцевих результатів. Підведення підсумків роботи над проблемою.
Кожен з цих етапів роботи над проблемною темою має свій зміст та завершену групу заходів, спрямованих на вирішення визначених завдань.
Перший етап – аналітичний, на нього треба звернути особливу увагу, бо саме від цього етапу залежить реальність, об’єктивність, обгрунтованість у визначенні проблемної теми для вивчення та впровадження. Саме цей етап породжує, поглиблює наступні прорахунки, недоліки в роботі над проблемною темою. Аналіз за минулий період повинен бути глибоким і всебічним, містити статистику, порівняльний аспект, що дає можливість встановити динаміку і темп розвитку, можливість вибору (визначення) конкретної, науково- методичної проблеми для опрацювання. Що ж таке педагогічний аналіз

Педагогічний аналіз ( І. Звєрєва) – це цілеспрямована аналітична діяльність адміністрації закладу, педагога та спрямована на виділення основного, суттєвого в складній і багатогранній роботі колективу за рік (за попередні роки встановлення причинно-наслідкових зв’язків в діяльності шляхом

6 розкладення її на окремі напрямки оцінку кожного з них визначення його місця і ролі в цілісній системі життя закладу, виявлення зв’язків між самими напрямками та всією роботою в навчально- виховному закладі.
Формула педагогічного аналізу:
Результат (чого досягли, чого не досягли.
Причини (чому це виявилося можливим або неможливим.
Фактори (що цьому сприяло або не сприяло.
Мета педагогічного аналізу
1. Дати об’єктивну оцінку фактичного стану педагогічного процесу в позашкільному закладі і його результатів.
2. Виявити перспективи розвитку позашкільної освіти.
3. Встановити основні фактори, які впливають на кінцевий результат.
4. Визначити внутрішні і зовнішні резерви розвитку позашкільної освіти.
Отже, щоб зробити глибокий аналіз результатів навчально-виховного процесу, необхідно дати об’єктивну відповідь на запитання Хто миє Які миє сьогодні Які ми були Якими хочемо бути, враховуючи директивні, нормативні документи в галузі освіти та позашкільної освіти. Що в нас для цього є і чого не достає?
Розумний, глибокий аналіз, – вважав В. О. Сухомлинський – перша сходинка в оволодінні методами дослідження, прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити зроблене, скласти план на майбутнє – така основа будь-якої творчої праці, втому числі і праці педагогічної. Якщо не навчитися, не вміти або, ще гірше, не хотіти аналізувати свою діяльність і об’єктивно давати її оцінку, то ніколи не можна оволодіти мистецтвом працювати творчо і перспективно. Саме робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою вимагає не лише певних науково-методичних знань, алей вияву ініціативи, творчості.
Другий етап - є вибір проблемної теми. Цей вибір науково-методичної проблеми не може бути випадковим. Обов’язково потрібно врахувати ряд факторів

7 1. Завдання, які стоять перед навчально-виховним закладом наданому етапі, директивні та нормативні документи щодо розвитку позашкільної освіти, сучасні науково-методичні ідеї, передовий педагогічний досвід з організації навчально-виховного процесу. Аналітичний аспект, про який сказано вище.
3. Вибирати таку проблему, яка сприяла б підвищенню ефективності і результативності або всієї навчально-виховної роботи, або її складових.
4. Враховувати думку педагогів, вихованців, батьків провести консультації з науковцями ОІППО.
5. Формування проблеми повинно бути чітким, небагатослівним, відображати сучасну педагогічну ідею та спроектований результат.
Визначивши проблему, необхідно визначити мету та завдання реалізації проблеми. Це непростий і надзвичайно відповідальний етап роботи після визначення проблеми. Тут головне вказати – ЩО? і КОЛИ?
Типова помилка багатьох керівників навчальних закладів полягає втому, що вони частіше всього, не розкриваючи смислу питання – Що досягнути, зразу дають відповідь на питання – Як досягнути. Тобто, випускаючи формулювання мети, починають із постановки завдань, що науково необґрунтовано, так як друге (завдання) повинно виходити із першого (мети. Таким чином, порушується наукова логіка. Недооцінка такого підходу знижує мобільність, реальність і практичну значимість. Тощо ж таке мета
Мета – це передбачення результату, тобто проектування очікувань. Які вимоги домети. Конкретність (щоб можна було відчути результат.
2. Реальність (можливість результатів.
3. Контрольність (можливість оцінки, рівень досягнутих результатів.
4. Наступність.
Як же має формулюватися мета і завдання? При визначенні мети (цілей) важливо встановити, який саме результат передбачається одержати при її досягненні, якими засобами одержати даний результат тобто, має спрацьовувати така формула предмет засіб результат.
Завдання – це ті ж складові, що і мета + спосіб. Тобто, предмет – засіб – результат – спосіб.

8 Формула така предмет засіб спосіб результат. Наприклад :
1. Активізувати в навчальному закладі організацію методичної роботи з педагогічними кадрами на основі концептуально нових підходів щодо професійного росту педагогічних працівників. Предмет – методична робота Засіб – активізувати в навчальному закладі організацію методичної роботи Спосіб – розробити концептуальні нові підходи Результат – професійний ріст педкадрів.
Визначивши проблему, мету, завдання, необхідно визначити термін роботи над проблемною темою (3 – 5 років.
Звичайно, вибір педагогічної проблеми має носити колективний характер, хоча ініціатива, як підтверджує практика, належить в основному керівникам навчального закладу.
Щоб викликати інтерес, зацікавленість вибраною проблемою, необхідно розкрити, обгрунтувати її актуальність і значимість з виходом на кінцевий результат. А це вимагає копіткої роз’яснювальної роботи, проведення цілого ряду науково-методичних заходів (конференцій, круглих столів, опрацювання рекомендованої літератури, співбесід, мозкових штурмів тощо.
Вибір проблемної теми має підтвердитись конкретним управлінським документом. Це може бути рішення педагогічної ради, наказ по навчальному закладу тощо
Третій етап – це етап визначення шляхів реалізації проблеми, тобто планування роботи. Це може бути окремий план роботи над проблемною темою (як додаток до річного плану, а може органічно входити до річного плану кожного року. Але, так як план навчального закладу складається нарік, а проблемна тема розрахована на декілька років, то може бути окремо складений план роботи над проблемною темою на відповідний термін з визначенням на кожний рік конкретного об’єму роботи із проектуванням очікуваних результатів (як проміжних такі кінцевих. Але, як поступити в цьому випадку, визначається навчальним закладом, враховуючи свої можливості. Головне, щоб дана робота конкретно планувалася. Наданому етапі передбачається створення творчої групи, яка скоординує роботу над проблемною темою.

9
Планувати роботу можна за таким зразком: Проблемна тема ____________________________________________________ Мета ______________________________________________________________ Завдання ___________________________________________________________

п/п
Зміст роботи
(за роками)
Очікувані
результати
Відпові-
дальний
Термін
виконання
Примітка

Із планом роботи, розробленим творчою групою, необхідно ознайомити весь педагогічний колектив, обговорити і внести, при необхідності, відповідні корективи.
Четвертим етапом є загальнотеоретична підготовка педагогічного колективу. На цьому етапі необхідно досягнути глибокого осмислення кожним членом педагогічного колективу наукової ідеї, яка буде трансформуватись в практичну площину. З цією метою можуть використовуватися як традиційні, такі інноваційні форми роботи (круглі столи, дискусії, ділові ігри, аналіз літератури, інтерактивні вправи, самоосвітня робота тощо.
П’ятим етапом є розробка практичних рекомендацій щодо втілення педагогічної теорії вживу практичну діяльність, які мають бути конкретними, щоб дати відповідь на питання Що Коли Кому На які очікувані результати вийти.
Шостим етапом є створення членами творчої групи передового педагогічного досвіду, що є першим кроком щодо втілення наукової ідеї в практичну діяльність. Це надзвичайно вагомий і складний етап прилучення науки до практики. Здійснене вченими відкриття, коли воно оживає в людських взаємовідносинах, в живому пориві думок і емоцій – тоді дане відкриття постає перед учителями як посильне завдання. У впровадженні теоретичних істину живі людські думки і емоції – і є суть творчої праці вчителів, – відзначав В.О. Сухомлинський.
При виборі об’єкта, на базі якого створюється ППД (а це в основному члени творчої групи, враховуються можливості об’єкта (його теоретична підготовка, бажання. Зданим об’єктом проводиться велика робота з розкриття науково-теоретичної основи нової педагогічної ідеї. Якщо це група, то тут мають місце лекції, семінари, практичні заняття, самоосвіта за відповідним списком рекомендованої літератури. Необхідно особливо підкреслити важливість участі наукових співробітників, викладачів вузів, ОІППО у роботі

10 різних методичних структур.
Теоретична підготовка тих, хто виявив ініціативу щодо створення перспективного педагогічного досвіду, повинна бути тісно пов’язана з можливістю практичної перебудови їх роботи в світлі нової педагогічної ідеї. У зв’язку з цим педагогам необхідно допомогти в моделюванні занять, у відпрацюванні окремих прийомів та форм роботи, проведенні експериментів тощо. Сухомлинський підкреслював “ Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося на нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя по стежці досліджень. В цих словах видатного педагога яскраво відображена суть даного етапу роботи щодо впровадження досягнень науки в практику. Це найбільш відповідальний етап, від якого залежить кінцевий результат. І тут, перш за все, необхідна послідовність, копітка компетентна допомога
керівникам гуртків. Практика підтвердила, що без такої допомоги самі по собі найбільші зусилля педагога можуть бути безрезультатними. Необхідно підкреслити вирішальну роль керівників у створенні ППД. Ця роль залежить від глибини їх проникнення в творчу лабораторію педагогів, в технологію їх роботи. Часто керівники навчального закладу передовий досвід зводять до поверхової констатації результатів роботи педагогів або пасивне фіксування окремих прийомів педагогічної діяльності. Завдання полягає в наданні конкретної допомоги педагогу, в умінні створювати разом з ним передовий досвід.
Необхідно також підкреслити важливість створення сприятливих умов для педагогів, які здійснюють роботу щодо створення передового досвіду розвантажити їх від другорядних справ, скоротити інші заходи, знайти способи морального та матеріального стимулювання.
Сьомим етапом є розповсюдження (пропаганда) нової педагогічної ідеї, показ її втілення в практичну діяльність членів творчої групи. Організація роботи творчої групи, створення на її базі конкретного об’єкта
ППД, не означає, що в цей час колективне включається в роботу над проблемою.
Реалізація даного етапу зв’язана з необхідністю вироблення у різних категорій педагогічних кадрів психологічної установки на використання даних досягнень, щоб далі ефективно приступити до впровадження досвіду роботи в межах навчального закладу. В процесі цієї роботи важливо показати перевагу розроблених на базі нової педагогічної ідеї рекомендацій та перспективи їх використання. Виникнення нового передового педагогічного досвіду можливо лишена основі критичного аналізу старого досвіду. Сухомлинський зазначав,

11 що не можна навчити вирішувати завдання новими прийомами сьогодні, якщо намне відкрили очі на неефективність старих прийомів”.
Важливим завданням даного етапу роботи з педкадрами є формування у кожного педагога зацікавленості до нових педагогічних знань, вироблення позитивного відношення до них, переконаності у необхідності перебудови своєї роботи, готовності працювати по новому, побороти невпевненість, а потім сміливо рухатись вперед. Оптимальними формами підготовки педкадрів до впровадження нових ідей є проблемні семінари, семінари-практикуми,
тренінги тощо, в процесі яких здійснюється їх теоретичне переозброєння, цілеспрямованість до практичного втілення. В цей період самоосвітня робота педкадрів має підпорядковуватися роботі над проблемною темою.
Заступник директора, методкабінет повинні оперативно забезпечувати педагогів списками рекомендованої літератури, тематикою рефератів, кваліфікованими консультаціями тощо. Саме шляхом самоосвіти кожен педагог може глибоко розібратися в новій педагогічній ідеї і шляхах її реалізації.
Даний етап має важливе значення в системі роботи щодо впровадження досягнень науки. Але пропаганда теоретичних знань сама по собі та із демонстрацією досвіду окремих педагогів ще не забезпечує практичного впровадження її кожним працівником. Ознайомлення з новими знаннями ще нікого ні до чого не зобов’язує. Воно може залишатися на рівнів простого
просвітництва і не сприяти принциповому впливу на практику. Ось чому процес впроваджень досягнень науки в практику окремими педагогами навчального закладу не може на цьому закінчуватися.
На восьмому етапі необхідно провести моніторингові дослідження щодо результативності трансформації педагогічної ідеї в практичну діяльність, які б забезпечували глибоке та всебічне вивчення досвіду об’єкта з метою визначення його реальних характеристик, перспективності, результативності. А це вимагає від адміністрації цілеспрямованого внутрішнього керівництва і контролю. Тобто, для переходу щодо поширення та впровадження педагогічного досвіду, створеного на основі наукової ідеї, в масову практику необхідно врахувати Вплив даного досвіду на розвиток і саморозвиток особистості вихованця.
Наскільки досвід відзначається життєтворчою ідеєю, яка відповідає гуманістичним характеристикам. Вплив досвіду на психічне та фізичне здоров’я вихованців.
4. Рівень забезпечення комплексності та системності, так як особистість не можна формувати частинами. Головною установкою при проведенні

12 моніторингових досліджень має бути заповідь – “ Не нашкодь дитині!”.
Дев’ятим етапом є впровадження в масову практику досвіду реалізації нової педагогічної ідеї (на базі розроблених і уточнених рекомендацій. Це надзвичайно складний і відповідальний етап в системі роботи щодо трансформації ідей педагогічної науки. Даний етап пов’язаний зі зміною старих стереотипів тощо. Без чіткої і послідовної системи заходів цільового призначення з таким завданням справитися неможливо. Впровадження узагальненого досвіду педагога у масову практику починається, звичайно, із ознайомлення всіх категорій педагогів із суттю напрацьованого досвіду. З цією метою проводиться серія семінарів- практикумів на базі досвіду цього педагога. В практиці такі семінари- практикуми складаються із трьох частин Теоретична (лекція, доповідь, повідомлення тощо. Семінарська частина (семінар, обговорення тощо.
3. Практична частина (практичний показ досвіду в дії відвідування занять,
виховних заходів тощо. Дуже ефективною є така форма, як виступ педагога- автора досвіду перед педагогічним колективом із детальною розповіддю про систему і технологію своєї роботи, про умови її ефективності, про наявні труднощі. Підготовці таких висновків необхідна серйозна допомога методичних служб закладу. В навчальному закладі може створюватися консультаційний пункт, який веде творча група і автор передового досвіду з проблеми впровадження його вжиття Серйозним стимулом для більш інтенсивної трансформації наукової ідеї в практику роботи може бути науково-практична конференція. Організація роботи з проблемної теми передбачає ведення відповідного обліку як об’єктів передового досвіду такі його послідовників. Це дає можливість аналізувати географію впровадження передового досвіду і своєчасно звертати увагу на тих, хто в такій роботі не бере участі. Важливою ланкою щодо осмислення наукової ідеї і впровадження її в практичну діяльність є методичні об’єднання, які виконують ряд специфічних завдань. Перш за все, вони конкретизують змісті шляхи впровадження нової педагогічної ідеї і передового досвіду, враховуючи специфіку конкретного предмета. Тому методичні об’єднання, ознайомившись із рекомендаціями творчої групи і досвідом роботи педагога, повинні розробити для себе конкретні рекомендації, пам’ятки, поради щодо реалізації ідеї у відповідності із специфікою профілю організації навчально-виховного процесу. Методичні об’єднання організовують і координують роботу педагогів щодо

13 ознайомлення з передовим досвідом, впровадженням його в практику, заслуховують звіти окремих осіб прохід впровадження Для більш цілеспрямованої роботи щодо трансформації педагогічної ідеї та впровадження досвіду на базі об’єкта створюється Школа ППД. Як відомо, перевага ШППД втому, що її керівник, працюючи на протязі певного періоду із сталим складом слухачів, має можливість багаторазово показати дії, прийоми і методи своєї роботи здійснити практичне навчання слухачів допомогти їм оволодіти технологією свого досвіду тренувати їх аж до оволодіння необхідними вміннями і навичками. Звичайно, тут необхідна зі сторони адміністрації допомога, контроль і корекція.
Значна роль в процесі впровадження досягнень науки і передового досвіду належить педагогічній раді закладу. В залежності відмети і часу проведення засідання педагогічної ради вона може виконати ряд важливих завдань поглиблення знань педагогів про суть нової педагогічної ідеї, передового досвіду аналіз стану роботи щодо впровадження ідеї в практику розробка завдань колективу із впровадження досвіду і врахуванням особливостей навчального закладу аналізі підведення підсумків роботи над проблемною темою тощо. Рішення педагогічної ради повинно носити виключно конкретний характер, розкривати конкретні положення і висновки науки, шляхи їх реалізації, практичної діяльності педагогів і строки виконання. В рішенні повинен відображатися конкретний досвід, використовуючи який педагоги можуть найбільш ефективно удосконалювати свою роботу в світлі нової педагогічної ідеї.
Велике значення в справі впровадження досягнень науки і передового досвіду в роботу особливо молодих педагогів є наставництво. Наставник допомагає і теоретично, і практично. Впровадження нових педагогічних ідей, рекомендацій, передового досвіду залежить від цілеспрямованої діяльності адміністрації закладів. Вони безпосередньо управляють процесом перебудови роботи у масштабі закладу, виробляють конкретні управлінські рішення у зв’язку з перебудовою, зміною на основі наказів, розпоряджень, інструкцій тощо.
Варто відмітити, що результати діяльності навчального закладу щодо впровадження досягнень науки ППД в значній мірі залежать і від позиції самих педагогів, від їх відношення до нового, бажання його впроваджувати.
Ось чому так важливо створити в навчально-виховному закладі творчу обстановку, виховати у педагогів смак до теорії, повагу до досвіду інших, прагнення до безперервного поповнення своїх знань. Тільки у поєднанні постійної самоосвіти і тактовного контролю в закладі, педагогічні ідеї і

14 досвід, які ідуть ніби іззовні, можуть стати внутрішнім досягненням педагога, а їх реалізація перетвориться у його потребу.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал