Загальнонаціональна газета українського реєстрового козацтва №1-6 (259-264) грудень 2015 р., січень, лютий, березень 2016 р




Pdf просмотр
Сторінка7/7
Дата конвертації09.11.2016
Розмір0.95 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Сама ж виставка об’єднана загальною присвятою Великому Кобзареві.
Від орнаментів на одязі Князя Аскольда до вишиванок Надії Савченко все це можуть побачити
зацікавлені.
Автор виставки, член Національної спілки народних майстрів України
Людмила Огнєва
Берегині Івано-Франківського обласного козацького товариства УРК Інна
Василів (ліворуч) і Мар’яна Данилко біля експозиції Нездоланний дух»
Людмила Огнєва і полковник УРК Микола Пашинський біля рушника
Олекси Тихого в ЦПВУМ ім. С. Бандери
Журналістка Галина Філіпова
Захід освятив священик отець Михайло (Віхоть)

21
№ 1-6 (259-264) грудень 2015 р, січень, лютий, березень 2016 р.
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати
Л. Вознюк
протягом цього часу і навіть тоді, коли мертвого Михайла везли на невільничий цвинтар повз зону, де жила Катря. Вся зона просила Дайте їм попрощатись Не дозволили В умовах ГУЛАГу обоє вели підпільну роботу, гуртували українських патріотів. Система врахувала і це, заборонивши Зарицькій перетинати Збруч на рідне
Тернопілля: до 1986 року вона жила й померла в Хмельницькому. Така ось незламна віра в українську Правду жила вколю чи х дротах Мордовії!» Від початку вишиття використовувалося, головним чином, в обрядових речах і мало ознаки віри. За часів національного пригнічення, вишиті рушники та сорочки стали символом національної гідності. Табірне ж вишиття комірці, кептарі, серветки, фіранки, ікони, закладки до молитовників, право на яке було жінками виборене голодівками, набуло ознак людської гідності. У наш час, правду ніде діти, вишиття все більше набуває ознак декоративності. Але давайте послухаємо думку людини, далекої від цього ремесла.
Говорить Михайло Смачило, командувач Прикарпатського козацького округу В ГО
« Українське Реєстрове Козацтво, Головний отаман
Івано-Франківського обласного козацького товариства
УРК:
Я з приємністю оглянув виставку, яку представила наша Людмила Огнєва. Визнаєте, панове, мені здавалося, що вишиває тільки Західна Україна. Ми вже звикли завжди тут бачити вишиті доріжки, вишиті рушники, вишиті серветки, вишивки як побутові, такі церковні. Але, оглянувши експонати вишивки, я зрозумів, що це непросто вишивка — це політична вишивка. Тут представлені орнаменти, вишиті людьми в концтаборах. Вони змогли своєю вишивкою підняти дух українця. Тут є вишивка наших політичних діячів-шістдесятників, уже померлих і тих, хто живе нині… Не побоюся стверджувати, що багато хто з нас ще не бачив вишивок українських керманичів минулих століть, які широко представлені в цій прекрасній експозиції Людмили Родіонівни. А минуле й сьогодення, як бачимо, перекликаються. Пані Людмила зуміла знайти ті орнаменти й показати нам. Ще раз наголошую, що це політична вишивка, яка піднімає дух українського народу не тільки в політичній боротьбі, ай у повсякденному побуті. Відгуки відвідувачів виставки підтвердили думку отамана реєстровців Прикарпаття, козацького генерала Михайла Смачила:
Переглядаючи Ваші роботи,
у мене перехопило дух
Будьте певні, Ваша праця –
неоціненний дар, великий
внесок у історію української
вишивки.
(м. Івано-Франківськ).
…Це не просто вишивки, це
історія України, передана через
мистецтво народної вишивки.
…Будьте певні, що Ваша праця
не залишиться непоміченою.
Ваші вишиванки — на довгі роки
для майбутніх поколінь.
(м. Чернігів.
Завдяки Вашим роботам
в мене з’явилося натхнення.
Мене дуже зацікавили Ваші
вишивки, стиль виконання,
кольори. Оскільки я займаюся
рукоділлям, у мене з’явилися
нові ідеї. Дуже дякую
Ткачук О.
…Я в захваті.
(м. Львів).
…Я сам не можу уявити
проста жінка здатна на все
заради свого краю.
…Я дуже хочу, щоб Ви продо-
вжували цю роботу, і хочу Вам
сказати: не зупиняйтеся, ідіть
до кінця за своїми мріями. Мене
звати Мигаль Андрій. Я займа-
юся винахідництвом. Але мені
ніколи не досягнути такого
рівня яку Вас. Бажаю Вам
хорошого життя.
в клас.
Щира дяка п. Л. Огнєвій,
донеччанці, патріоту Україні,
за її багаторічну працю на славу
України.
З. Шкутяк.
Д уже дякуємо Вам
за талант, зате, що Ви
у своїх вишивках зберігаєте
український дух та українську
культуру. Вишивки чудові
Місце виставки вибране невипадково. ЗІ ван о Франків с ь ком Людмилу
Огнєву поєднує багато подій та особистостей, які, деякою мірою, визначали як її власну долю, такі долю творчості. З цим містом мене пов’язує видання першої моєї повноцінної, з редактором, з коректором, книги Перлини українського монументального мистецтва на Донеччині, яку спонсорував відомий вам всім Зіновій Шкутяк, – розповідає пані Людмила. – Тут присутня пані Марія Турчин. Вона знає, як починалася ця колекція з Олекси Довбуша і Опанаса
Заливахи — постатей, знакових для всіх українців. Як бачите, шлях виставки по Україні також почався з Івано-Франківська. Тут жили і живуть художники, доля яких тісно була пов’язана з долею Алли Горської. Це – Геннадій Гриценко (Марченко), Олександр Коровай і Опанас
Заливаха. Деякий час я жила тут, коли працювала над книгою Алла Горська — душа українського шістдесятництва».
Цікаво, що пані Людмила, яка, здається, знає про вишивку все, чи не вперше запровадила поняття значення вишивки, зуміла чітко (все ж фізик за фахом) її охарактеризувати за призначенням. Вишивка — ознака віри, ознака національної приналежності, ознака людської гідності Вишивка завжди мала ознаку національної приналежності. Коли у вишитій сорочці на вулицях окупованого Києва солдати війська Муравйова бачили людину у вишитій сорочці, то без попередження розстрілювали.
Експозиція виставки З нами Бог і Україна»
Орнаменти, присвячені Героям Небесної Сотні з Донецька
З експозицією З нами Бог і Україна Генерала Козацтва Михайла
Смачила знайомить авторка Людмила Огнєва
Авторку виставки Людмилу Огнєву вітає відомий в Україні
художник Геннадій Гриценко (Марченко)
Організатори й почесні гості виставки в ЦПВУМ ім. С. Бандери

22
№ 1-6 (259-264) грудень 2015 р, січень, лютий, березень 2016 р.
Нема сильніш од землетрусу,
Як потрясать серця людей
П. Тичина
Вишиванка — це ознака українця. Коли відправляли до таборів, томати давала вишиту сорочку або вишитий рушник. На виставці ви можете побачити копію рушника, який вишивала бабуся Олекси Тихого у 1889 році… І мама дала йому цей рушник, коли він їхав у своє останнє заслання в 1972 році. А повернулися в Україну Олекса й рушник вже окремо… Зараз оригінал знаходиться у Нью-Йорку в Українському музеї Союзу українок Америки, а мені вдалося відтворити цей рушник.
Пані Людмила привезла копії ще двох унікальних рушників жовто-блакит- ний подарунок Лесі Українки своїй мамі, червоно- чорний рушник з цитатами Свою Україну любіть, За неї Господа моліть — це копія рушника, який вишивала Леся Українка й власноруч повісила його у хаті-світлиці Тараса Шевченка в Каневі.
Х о ч ет ь с я додати, що рушники Людмили Огнєвої так філігранно відшиті, що навіть досвідчені вишивальниці в захваті від майстерності мисткині.
П рот е , що виставка Культурний простір Донеччини. Українське виш ит т я » унікальна і на сьогодні надзвичайно актуальна, свідчить велика кількість запрошень із багатьох сіл, місті містечок з різних куточків нашої країни. Варто відзначити, що ще одна експозиція творів Л. Огнєвої під назвою
«Пам’ять на життя, присвячена черговій річниці аварії на ЧАЕС, завдяки союзянці, сенйорці Донецької округи Пласту, великому патріотові Тетяні Переверзєвій, нині демонструється в зоні проведення АТО — на її рідній, багатостраждальній Донеччині, в Авдіївці. Отже, вишивка, яка виходить з-під голки Людмили Огнєвої несе величезний просвітницький зміст, надає потужний позитивний емоційний заряді стає реальною політичною зброєю для ворогів і потужним джерелом натхнення й гордості для українців.
Виставка стала можливою за матеріальної підтримки Іван о - Франківського обласного козацького товариства УРК. Приємно було відчувати щиру турботу збоку реєстрових козаків Михайла Смачила, Василя Гри ні в а , Володимира
Кармана, Богдана Кузіва, Миколи Паши н с ь кого, Ігоря Щепанчука, Богдана Гладкого, берегинь Українського Реєстрового Козацтва Галини
Савченко, Інни Василів, Надії Пашинської, Мар’яни
Данилко. Пані Людмила вдячна редакції газети Україна козацька завелику організаційну роботу та інформаційну підтримку проекту, який проходить під егідою ВГО Українське Реєстрове Козацтво».
Тож, можна з упевненістю сказати, що Іван о Франківський старт Всеукраїнському туру виставки Культурний простір Донеччини. Українське вишиття» дано з високої ноти. Адже для Людмили Огнєвої це місто є фартовим, що підтвердилося й цього разу.
Тож, будемо сподіватися, що виставкам ат и мене менший успіх в інших містах і селах України.
Так і буде Бо з нами Бог і
Україна!
Дмитро ГРИГОРЕНКО,
власний кореспондент «УК»,
Івано-Франківськ — Київ
Фото автора
Експозиція виставки Нездоланний дух»
Листівки Донецького Євромайдану – експонати з розділу виставки
«Донбас – не мовчав!»
Державний Прапор України та листівки з Донецького Євро та моли-
товного майданів
З книги відгуків виставки Людмили
Огнєвої Культурний простір Донеччини.
Українське вишиття»

23
№ 1-6 (259-264) грудень 2015 р, січень, лютий, березень 2016 р.
Людина в світ зерно нести повинна,
як зерно носить людям колосок
Г. Коваль
АДРЕСА РЕДАКЦІЇ
01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.11, оф. а www.kozatstvo.net.ua. Факс (044) 278-37-59 е go-ukr@i.ua urk.ukraine@gmail.com
КОРПУНКТИ:
м. Київ, пр. Академіка
Глушкова, 40, корп 4. оф. 245
Тел.: (044) м. Івано-Франківськ
Завідувач корпункту Богдан Кузів
Тел.: м. Львів
Завідувач корпункту Роман Наконечний
Тел.: (0322) 64-99-79 Сфера розповсюдження загальнодержавна Газета виходить один раз на місяць. Ціна договірна.
Газету віддруковано в друкарні ВІД і ДО Адреса м.Чернівці, вул. Завадська, 37 В
Тел. : (0372) Наклад Замовлення № 2/11 від 27.02.2016
Передплатний індекс:
08159
Передплатити газету
«Україна козацька
можна у будь-якому
поштовому відділенні
України.
ЗАСНОВНИК:
Всеукраїнська
громадська організація
«Українське Реєстрове
Козацтво»
Свідоцтво про реєстрацію
серія КВ № 8398,
видане Державним
комітетом телебачення
і радіомовлення
4 лютого 2004 року
Головний редактор
Антін Бобир
e-mail: abobyr68@ukr.net
096-383-75-15
Відповідальний секретар
Валентина Фурманюк
Дизайн і верстка
Дмитро Бобир
Мистецький Майдан козака Бринського
Козацький вернісаж
«Такі талановиті, відомі не лише в нашомку краї, айв українському творчому просторі, митці як Богдан
Бринський становлять творчу потугу нашого обласного козацького товариства, – говорить про козака-реєстровця Герой Козацтва, Голова Адміністрації Гетьмана
УРК у Прикарпатському регіоні України, Головний отаман Івано-Франківського обласного козацького товариства УРК, Генерал Козацтва Михайло Смачило. – Він справжній патріот України, який силою художньої уяви популяризує козацький руху своїй експресивній манері акцентує увагу глядачів на найважливіших подіях і персоналіях національно- визвольного руху в Україні, починаючи від часів Козаччини і закінчуючи подіями на Майдані таз б р ой н о ю боротьбою нашого народу з російсько- сепаратистськими військами на Сході України. Його полотна щирій не можуть залишати нікого байдужими. У них – мистецький крик душі митця-козака». Тут виставлені полотна, присвячені козацтву, Небесній сотні та воїнам АТО , а також широко представлена
Шевченкіана. Це твори, які написані мною за останній період, – розповідає автор.
Цікаво, що Шевченкіана художника подає Кобзаря нашим сучасником. В експозиції виставки Шевченко в абстрактних образах, де постає майданівцем і захисником України. Цю картину Бринський намалював 19 лютого 2014 року, коли ми вже знали про вісьмох загиблих на Майдані. Зробив її трохи довше як за якусь годину, а малював весь у сльозах, – розповідає про одне з найсильніших в емоційному плані полотен товариш художника, самооборонівець Михайло. Пригадує, що Шевченка з Небесною Сотнею – так між собою називають картину друзі Бринського – хотіли придбати американці, пропонували тисяч доларів. Але Богдан відмовився продавати Занадто сильний виплеск емоцій, – відрубав він тоді. Мій Шевченко драматичний та іронічний, таким він був ужитті, і таким я намагався його подати. Роботи останніх років – це все важкі роботи. Одна з найважливіших, як для мене, робіт останнього часу – Україна з Шевченком поборюють двоголового Змія, – розповідає Богдан
Бринський. – Вірю, що ми всі разом доживемо ще до того часу, коли того Змія буде поборено. І світло, і любов були йому, Шевченкові, так само притаманні, які піднесення та боротьба. І зараз ми теж так відчуваємо, як колись він відчував. І в цьому Тарас Шевченко є для нас, теперішніх, дуже близьким, зрозумілим, рідним. Я, власне, прагнув розбавити ту темноту, в якій жив Кобзарів якій тепер живемо також і ми, світлом та любов’ю».
В и ставка Богдана
Бринського – з сюрпризом. На частині робіт в експозиції зображена весна в образі української жінки. Вона у художника ніжна й тендітна. І це ще більше поглиблює контраст з « чоловічою частиною виставки, де навіть Шевченко – на варті».
«Це – у вінок Кобзареві, – обводить рукою портрети та квіткові абстракції Богдан
Бринський. – Бо Шевченко – цеп ер е до всім любов. Любов багатовимірна від Батьківщини до жінки».
«Присутність його полотен підвищує рейтинг будь-якої мистецької акції. Неодноразові персональні виставки, численні участі в престижних колективних виставках та пленерах, десятки публікацій про його живопису пресі, коло знайомих, вражаю чат в о р ч а продуктивність ось кращі аргументи його повновартісної мистецької заангажованості так характеризує творчість пана Богдана кандидат мистецтвознавства, доцент Лідія
Хом’як, – Богдан Бринський наділений почуттям неабиякої внутрішньої свободи і почувається підвладним лише натхненню, а також силі матеріалу – хаосу фарбованого потоку в ту мить, коли торкається до полотна. Фактурне напластування фарби, що його сам художник називає словом заміс, становить нині для нього спокусу та імпульс до праці. У цьому балансуючому масиві, у рвучких рухах пензля, у потоці мінливих силуетів-візій знаходить вияв експресивність та внутрішній неспокій митця.
(Закінчення на стор. 24)
Дмитро ГРИГОРЕНКО,
власний кореспондент «УК», м. Івано-Франківськ
Фото автора
Нині водному із виставкових павільйонів Івано-Франківського
краєзнавчого музею експонується творчий доробок відомого
прикарпатського художника-живописця, майора Українського
Реєстрового Козацтва Богдана Бринського. На виставці, яку
представив особисто автор, побували журналісти газети
«Україна козацька.
Художник Богдан Бринський біля авторської роботи
«Опанас Заливаха»
Автограф художнику Бринському від видатного українця
Опанаса Заливахи
Богдан Бринський. Мине лукавили з тобою»
Читайте нас на сайті www.kozatstvo.org.ua. Читайте нас на сайті www.kozatstvo.org.ua. Читайте нас на сайті www.kozatstvo.org.ua.
№ 1-6 (259-264) грудень 2015 р, січень, лютий, березень 2016 р.
24
Ми всі марнуємо свої днів пошуках сенсу життя. Знайте ж, цей сенс - в Мистецтві
О. Уайльд
Козацький вернісаж
(Закінчення.
Початок на стор. 23)
Скільки людей – стільки ж думок. Та й оцінити творчість митця – це все одно, що намагатися виміряти ширину душі чи глибину помислів. Художнику немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі, – писав поет Іван Драч. Із ним важко не погодитися.
Як з’ясувалося, реєстровий козак Богдан Бринський має глибоке козацьке коріння. Його прапрадід Северин Бринський, будучи в загоні відомого народного месника Устима Кармелюка, оздоблював одяг (сардаки, кожухи тощо, а дід, Михайло Федорович
Бринський, був відомим різьбярем і скульптором, закінчив художню промислову школу у Відні під керівництвом прославленого скульптора-анімаліста, професора Артура Штрассера. Після розпаду Австро-Угорської імперії вступив долав Українських Січових Стрільців, долучився до проектування військових одностроїв та військових відзнак для армії Січових Стрільців. Серед знакових робіт Михайла
Бринського «Пам’ятник у Відні
(1912), погруддя Т. Шевченка (1916),
Пам’ятник українським солдатам у німецькому Яблонному (1921), Жіночий торс, Дар Влтави», Жінка, що розчісує волосся та інші. Гордиться пан Богдан щирою дружбою з художником, дисидентом, шістдесятником Опанасом
Заливахою, який високо цінував талант тоді ще молодого митця й любив бувати в творчій майстерні
Бринського, яку називав своєю втіхою, часткою своєї духовності Сам же реєстровий козак і патріот Богдан Бринський продовжує писати свої експресивні картини, надихаючи своїх земляків на патріотичні почуття та віру в перемогу світла та любові. Тож бажаємо козаку-художнику Бринському творчих злетів і натхнення на творення прекрасного й вічного. Чудовий митець, живописець, громадянин, що відкриває нові обріїв українському малярстві, – йдеться водному з багатьох записів у книзі відгуків з виставки Богдана
Бринського.
Дмитро ГРИГОРЕНКО,
власний кореспондент «УК», м. Івано-Франківськ
Фото автора
Мистецький
Майдан козака Бринського


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал