Закон України «Про загальну середню освіту», Державний стандарт початкової загальної освіти націлюють на те, що «інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних




Скачати 490.24 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/4
Дата конвертації13.12.2016
Розмір490.24 Kb.
ТипЗакон
  1   2   3   4

1
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Костянтинівське міське управління освіти
Костянтинівський міський методичний кабінет
«Навчальна гра як
засіб розвитку дитячих
інтересів»
Із досвіду роботи учителя вищої категорії загальноосвітньої школи
І – ІІІ ступенів №5 м. Костянтинівки
Сірош Г.І.
26.03. – 07.04.2012р.
ПЕРЕДМОВА

2
Концепція загальної середньої освіти, Закон України «Про загальну середню освіту», Державний стандарт початкової загальної освіти націлюють на те, що «інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер».
Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Неможливо передбачити, які знання можуть знадобитись дитині, а які – ні. З огляду на це, ставлю перед собою завдання – не скільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток дитячих
інтересів, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем.
Водночас переді мною постає проблема: яким чином побудувати навчання, щоб найповніше задовольнити кожного школяра. Дбаючи про високий рівень знань своїх учнів, у своїй педагогічній діяльності використовую такі форми і методи навчання, які б викликали у дітей зацікавленість навчальним матеріалом, бажання вчитися, прагнення успіху в опануванні основ наук.
Власний досвід переконує, що досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають інтерактивні ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, і гра для них – це перша змога виявити себе як особистість, самовизначитись, самоствердитись.

3
ЗМІСТ
I.
Довідково – інформаційні документи:
4 1.
Анотація
4 2.
Проблема
4 3.
Мета
4 4.
Завдання
4
II.
Введення
5
III.
Вимоги до навчальної гри
8 1.
Переваги ігрового методу
8 2.
Компоненти гри
8 3.
Етапи гри
9 4.
Керівництво грою
9 5.
Вимоги до гри
9 6.
Специфіка навчальних ігор
10 7.
Дидактичні завдання ігор
10
IV.
Навчальна гра – засіб розвитку дитячих інтересів
12
V.
Інформаційні ресурси
15
VI.
Додатки
16

4
АНОТАЦІЯ
В роботі навчальна гра розглядається з позиції розвитку пізнавальних
інтересів учнів. Окреслюються основні питання організації навчальних
ігор:етапи проведення, місце у навчальному процесі, структура,вимоги, керівництво грою. Розкриваються конкретні умови розвитку дитячих
інтересів.
ПРОБЛЕМА.
Виявлення нових методів взаємодії вчителя й учнів, відкриття нових і перспективних педагогічних можливостей навчальних ігор у розвитку інтересів дітей.
МЕТА.
Забезпечення комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивною навчальну діяльність, що розвиває інтереси дітей.
ЗАВДАННЯ:
1.
Сприяти розвитку інтересів учнів, і як результат - підвищення якості і освіти в цілому.
2.
Формувати вміння аналізувати особисті інтереси, прихильності, потреби та співвідносити їх з можливостями, що існують.
3.
Підвищувати самооцінку та впевненість в особистих можливостях.
4.
Підтримувати високу навчальну мотивацію школярів, створювати ситуацію успіху для кожного учня.
5.
Формувати навички вчитися – ставити мету, планувати й організовувати особисту навчальну діяльність.
6.
Заохотити учнів до активності й самостійності.
7.
Розвивати навички оцінної діяльності учнів.
8.
Прищеплювати навички рефлексії.

5
ВВЕДЕННЯ
У дитячому віці гра – це норма,
і дитина повинназавжди гратися, навіть коли робить серйозну справу.
А.С.Макаренко
Одним із основних завдань загальноосвітньої школи є виховання школяра як життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях.
Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально – виховний процес активних методів навчання.
Сучасність щоденно вимагає від педагогів нових підходів до змісту навчання. Обрати свою навчальну модель та опрацювати її з учнями, впроваджуючи сучасні освітні технології, не просто, але цікаво. Багаторічний досвід роботи заставив мене переосмислити методи та форми роботи. У пошуках відповіді на питання: «Як розвивати інтереси учнів?», - я дійшла висновку, що тільки залучення дітей до активної ігрової діяльності, у якій вони були б не споглядачами, а творцями своєї думки, динамічність та емоційність педагогічного процесу дозволять їх прилучити до нелегкої
«професії» учня.
Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього
існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для маленької дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом,засіб його пізнання.
Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення,самовдосконалення, до того ж – й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, об’єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять , вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються.
Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:
«Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю,
Те,що я чую,бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок.

6
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».
Ці слова підтверджують і сучасні наукові дослідження, які доводять, що
10% інформації людина засвоює, коли читає; 20% - коли чує; 30% - коли чує і бачить; 80% - коли людина переживає те, що їй треба зробити. І найбільш результатів можна досягти, коли людина навчає когось - 90%.
Гра – іскра, що запалює вогник допитливості, зацікавленості та вимагає концентрації уваги учнів, напруження їх сил. Вона має здатність організувати життя дітей, наповнити його змістом.
Гра в навчанні – це спосіб зробити роботу цікавою, а зовсім не спосіб звільнити дитину від неї. Гра – розвага – це зовсім не гра – навчання.
О.М.Горький писав: «Гра – творчість, гра – праця. Праця – шлях дітей до пізнання світу».
Навчальна гра має структуру, що відрізняє її від інших видів діяльності. Це
єдина система впливів, спрямована на формування в дитини потреби у знаннях, активного інтересу, формування більш досконалих пізнавальних навичок і вмінь. Основними елементами навчальної гри, що надають їй форму навчання і гри водночас, є навчальні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, обладнання гри, результат гри. Мета гри – забезпечення переходу від пізнавальної мотивації до професійного зв’язку з появою потреби у знаннях та їх практичного застосування в обстановці навчального процесу.
Дійсно, гра – це складне, багатогранне явище, яке дуже важко однозначно трактувати, а тим більше – класифікувати. На сьогодні існує безліч класифікацій ігор за різними ознаками. Найбільш повною є класифікація ігор
Г. Селевка.















7
Класифікація педагогічних ігор (за Г.К.Селевком)

за областю діяльності
фізичні
інтелектуальні
трудові
соціальні
психологічні
за характером педагогічного процесу
репродуктивні,
продуктивні,
творчі
комунікативні,
діагностичні,
профорієнтаційні,
психотехнічні
пізнавальні,
виховні,
розвиваючі
навчальні,
тренінгові,
контролюючі,
узагальнюючі
за ігровою методикою
сюжетні
драматизаційні
імітаційні
ділові
рольові
предметні
за предметною областю
музичні,
театральні,
літературні
суспільнознавчі,
економічні,
комерційні,
управлінські
фізкультурні,
спортивні,
народні,
військово -
прикладні
трудові,
технічні,
виробничі
математичні,
хімічні,
біологічні,
фізичні,
економічні

8
ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ГРИ
У грі є така сама велика відповідальність, як і в роботі,- звичайно, у грі хорошій, правильній.
А.С.Макаренко
І.Ф.Гербарт говорив: «Інтерес виникає із цікавих предметів та занять».
Найбільш ефективними на сьогодні є інтерактивні методи навчання. У практиці своєї роботи перевагу віддаю тим , що тією чи іншою мірою містять у собі ігрові елементи навчання. На уроках використовую навчальні ігри. Ці технології передбачають створення моделі навчання учнів у грі, тобто побудову навчального процесу за допомогою залучення учнів до гри.
Широке використання ігрового методу в навчанні має багато переваг
:

гра залучає до активної пізнавальної діяльності кожного учня окремо і всіх разом, тим самим, є ефективним засобом управління навчальним процесом;

навчання у грі здійснюється за допомогою власної діяльності учня, що особливим видом практики, в процесі якого засвоюється до 90%
інформації;

гра – вільна діяльність, що дає можливість вибору, самовираження, саморозвитку для її учасників;

гра має певний результат і стимулює учня до досягнення мети(перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети;

у грі команди або окремі учні спочатку рівні(немає поганих і гарних учнів, а тільки гравці); результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здібностей, витримки, умінь і характеру;

безосібний процес навчання у грі набуває особистого значення;

змагальність – невід’ємна складова гри – приваблива для учнів; задоволення, отримане від гри, створює комфортний стан на уроках і підсилює бажання вивчати предмет.
Не будь – яка ігрова діяльність може бути ефективною. Лише дидактично доцільне її використання та методично виправдана організація дають змогу вважати навчальну гру ефективним засобом навчання. Кожний вид ігрової діяльності, що проводиться на уроці, повинен відповідати певним дидактичним і методичним принципам:

доступність;

новизна;

поступове зростання складності;

урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;

зв'язок ігрової діяльності з іншими формами роботи на уроці.
Навчальна гра на уроці – це не самоціль, а засіб навчання і виховання. А тому найсуттєвішими для мене є такі питання:

9

визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;

розробка методики проведення дидактичних ігор із урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;

вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивальногонавчання;

передбачення способів стимулювання учнів, заохочення у процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення тих, хто відстає.
Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти:

ігрова задумка;

правила гри;

безпосередньо ігрові дії;

дидактичні завдання;

обладнання гри;

результат гри.
Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей.
1.
Дидактичних(формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо).
2.
Розвиваючих(розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, синтезу, співставлення; творчих здібностей).
3.
Виховних(виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва).
Будь – яка навчальна гра включає три основних етапи
:

підготовчий етап;

етап проведення гри;

етап узагальнення, аналізу результатів.
Під час підготовчого етапу формулюється мета гри. Обирається навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультації. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу в самоціль. На цьому етапі учитель повинен допомогти гравцям систематизувати результати гри.
Щоб навчальна гра на уроці відбувалася ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати
, забезпечивши виконання таких вимог
1.
Готовність учнів до участі у грі(кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити її мету , кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).
2.
Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3.
Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4.
Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру та її різні варіанти.
5.
Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

10 6.
Не можна допустити приниження гідності дитини(образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування).
7.
Доцільно розсадити учнів(звісно, непомітно для них) так, щоб за кожною партою отримати пару «сильніший – слабший». Розсадити учнів по рядах парт потрібно так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб кожен ряд учнів мав шанс виграти.
8.
Гра на уроці не повинна відбуватися стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою.
Навчальна гра – це специфічна форма організації навчальної діяльності, завданням якої є забезпечення умов, за яких учень навчиться:

бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним;

уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

критично мислити;

використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;

генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

вміти запобігати будь – яким конфліктним ситуаціям та виходити з них;

уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.
Уроки,з використанням навчальних ігор,розвивають інтереси дітей, формують певні якості особистості:

увагу;

спостережливість;

пам'ять;

мислення;

пізнавальну ініціативу;

творчі здібності;

самостійність;

комунікативні та організаторські здібності;

результати моніторингу розвитку учнів.
Розв’язують певні дидактичні завдання
:

вивчення нового матеріалу;

повторення і закріплення вивченого;

формування умінь та навичок;

використання знань на практиці.
Специфіка навчальних ігор полягає в тому, що вони можуть проводитися лише тоді, коли:

учні мають певні знання;

розроблений необхідний підхід в оцінюванні знань учнів;

кожен учень забезпечений необхідним дидактичним матеріалом;

розроблені методичні розробки уроку.

11
Отож, головне завдання вчителя я бачу не у змушуванні учнів до навчання, а в розвитку в них пізнавальних інтересів і потреб, а також бажання долати труднощі навчальної роботи.
Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок:

навчальна гра як форма навчальна гра – це засіб розвитку дитячих
інтересів, навчання і виховання;

ігрова діяльність добре поєднується із «серйозним навчанням»;

під час ігрової діяльності на уроці створюються ситуації успіху;

за допомогою гри удосконалюється мовлення учнів;

гра викликає цікавість, позитивні емоції, що створює позитивну атмосферу на уроці;

гра має здоров’язбережувальний вплив;

навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, бо не потребує ніяких способів насильства над особистістю.

12
НАВЧАЛЬНА ГРА – ЗАСІБ РОЗВИТКУ
ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ
Педагог не може не грати.
А.С.Макаренко
У сьогоднішніх педагогів, є можливість самим обрати власні шляхи.
«Навчальна гра як засіб розвитку дитячих інтересів» - це проблема, над якою я працюю.
Вивчення кожного навчального предмета курсу початкової школи має широкі можливості для розвитку дитячих інтересів. Формування інтересів є результатом і необхідною умовою шкільного навчання. Кожна дитина має до чогось певні здібності, інтерес. Своїм завданням я вбачаю відшукати найменші вияви таланту . Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гарний смак, образне мислення.
Своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку пізнавальних
інтересів школярів є зацікавленість у навчанні. Дитина молодшого шкільного віку живе у світі мрій, фантазій ,казки. Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, бажання обов’язково зрозуміти: що, чому і як відбувається, відшукати відповіді на всі запитання, не пасувати перед труднощами, а, отримавши відповіді, знову прямувати вперед – все це і є інтерес.
Стійкий пізнавальний інтерес формується у різні способи. Одним із них є зацікавленість. Елементи зацікавленості, гра, усе незвичайне, несподіване викликає у дітей здивування, жвавий інтерес до процесу пізнання, допомагає
їм опанувати будь – який навчальний матеріал.
В своїй роботі використовую такі навчальні ігри: гра – подорож,гра – змагання, гра – ярмарок, гра – аукціон, ділова гра, сюжетно – рольова гра.
Особливістю запропонованих ігор є їхня універсальність, тобто будь – який вчитель, незалежно від навчального предмету, та вікових особливостей учнів, зможе використовувати всі ці ігри, наповнивши їх своїм навчальним змістом. Зрозуміло, що підготовка уроку – гри потребує значно більше часу, ніж підготовка до звичайного уроку. Але педагогічний результат такого заняття буде значно більшим. А винагородою за зусилля та затрачений на підготовку час стануть сяючі очі дітей, міцні знання, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і вчителя, і учнів.
«Ділова гра»(Додаток 1).
Ділову гру «Шість мислячих капелюхів де Боно» використовую з метою формування діалогічних позицій, діалогічного мислення, розвитку пізнавальних інтересів. Гра дозволяє зробити розумову працю яскравим і захоплюючим засобом управління своїм мисленням. Гра дозволяє уникнути плутанини, оскільки тільки один вид мислення використовується групою в певний проміжок часу. Завдяки структуруванню роботи та виключенню безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним, продуктивним. Метафора гри є свого роду рольовою мовою, на якій легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистих переваг

13
і нікого не ображаючи. Процес розвитку гри вимагає від учасників виконання основних розумових операцій: класифікації, аналізу, синтезу.
Діти вчаться ділитися своїми враженнями, констатувати факти, які стосуються співрозмовника, передавати свої емоції, узгоджувати різні підходи до виконання конкретних справ.Особливістю ділової гри є те, що перш ніж запропонувати дитині взяти участь у ній, потрібно створити своєрідний
«архів» чи «банк», який містив би у собі велику кількість матеріалів, свідчень, часом суперечливих і протилежних суджень, бо саме вони дозволять школяреві виробити власну позицію, обрати те, що відповідає йому особисто, щоб потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів.
«Гра – подорож»(Додаток 2).
«Гра – подорож по країні Геометрії» змушує дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях, зв’язках. Відображає реальні факти через незвичне: просте – через загадкове, складне – через переборене, необхідне – через цікаве. Вона покликана посилити враження, надати пізнавальному змісту казкової незвичайності, звернути увагу на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Вчить дітей грати умовні ролі в умовних ситуаціях, умовними предметами, уявними конструкціями; стимулює розвиток у дітей інтересів, символічної функції та уяви, творчого мислення.
«Гра – змагання»(Додаток 3).
Ігри змагання створюють проблемні ситуації. Гра ставить учня в умови пошуку, збуджує інтерес до кінцевого результату. У колективних іграх, групових формах роботи формуються моральні якості особистості. Діти вчаться надавати допомогу товаришам, зважати на думку інших. У них розвиваються почуття відповідальності, виховується воля, інтерес до навчання. У процесі гри використовується сигнально – накопичувальна система оцінки діяльності групи.
«Гра – ярмарок(Додаток 4).
Гра використовується для закріплення знань,умінь,навичок з вивченої теми. У процесі гри використовується сигнально – накопичувальна система оцінки навчальних досягнень учнів, яка дає можливість засобами ігрового компоненту цієї системи підтримувати активну пізнавальну діяльність протягом усього уроку і стимулювати успіх, не викликаючи страху чи незадоволення. Комплексна оцінка заявляється на початку уроку. Вона
«важка» для вчителя, бо вимагає уважного, ретельного, системного аналізу якості відповідей учня на кожному етапі уроку. Блочні оцінки більш об’єктивні, бо виставляються відразу після виконання завдання. Це можуть бути символи будь – якого виду(яблучко, бубличок, морквинка). Протягом уроку учні «заробляють» оцінки – символи, а в кінці уроку, склавши одержані бали та розділивши на кількість символів, самостійно виводять загальну оцінку.
«Гра – аукціон»(Додаток 5).
Гру – аукціон використовую як засіб збагачення сенсорних здібностей(сприймання предметів та їх зовнішніх властивостей) та
інтелектуальних здібностей, що забезпечують продуктивне опанування знань,

14
їх знакових систем й оперування ними. Гра – аукціон розвиває здатність до аналізу, узагальнення, формує уміння розмірковувати, робити висновки.
«Сюжетно – рольова гра»(Додаток 6)
Дитячий інтерес яскраво виявляється у сюжетно – рольовій грі, що пов’язана з ознайомленням із різними професіями, де діти одночасно виступають і драматургами, і режисерами, і декораторами, й акторами.В рольових іграх гравці діють у певному, заданому правилами, світі, беручи на себе певні вигадані ролі. Ці ігри не носять змагального характеру, а призначені для того, щоб отримати задоволення від самого процесу гри.

15
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1.
Артемова Л.В. Вчися граючись. – Київ.: Томіріс, 2003.
2.
Бардакова Ю.Є. Інтелектуальні ігри в початковій школі. – Х. : Вид. група
«Основа», 2006.
3.
Кудикіна Н.В. Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально – виховному процесі/Н.В.Кудикіна. – Київ.:КМПУ ім..
Б.Д.Грінченка, 2003.
4.
Падалка О.С. Педагогічні технології. – Київ: Укр. Енциклопедія, 1995.
5.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – Київ: Абрис, 1997.
6.
Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –
Харків: Видавнича група «Основа», 2003.
7.
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод.
Посіб./О.І.Пометун, Л.В.Пироженко; За ред.. О.І.Пометун. – Київ.А.С.К.,
2006.
8.
Телячук В., Лесіна О. Інноваційні технології навчання в початковій школі.
– Вінниця, 2004.
9.
Щербань П.М. Навчально – педагогічні ігри. – Київ, 1993.

16
Додаток 1
ФРАГМЕНТ УРОКУ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
1 КЛАС
(ділова гра «Шість мислячих капелюхів де Боно)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал