Законодавство про охорону дитинства в Україні ґрунтується на




Pdf просмотр
Дата конвертації08.03.2017
Розмір42.2 Kb.
ТипЗакон

ОХОРОНА ДИТИНСТВА В УКРАЇНІ
Дитинство – це період розвитку людини до досягнення нею повноліття. Це саме той період, коли людина потребує батьківського піклування та охорони своїх прав збоку держави. Яким нормативно-правовим документом визначено охорону дитинства в Україні Які заходи вживаються з метою охорони дитинства в Україні Законодавство про охорону дитинства в Україні ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, Законі України Про охорону дитинства, а також інших нормативно-правових актах. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні. Відповідно до Закону України Про охорону дитинства (із змінами № 1343 від 21.05.2009 р) (далі - Закон) визначено охорону дитинства в Україні, право дитинина життя, освіту, соціальний захист. В Україні дитиною вважається особа віком до вісімнадцяти років повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Якщо дитина не досягла чотирнадцяти років, вона вважається малолітньою.
Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання всім ї разом з батьками або всім ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Виховання всім ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги доправ, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя в суспільстві. У Законі терміни вживаються в такому значенні

дитина - особа віком до 18 років (повноліття, якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше
дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття
охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав
дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки
діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які. залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням батьків батьківських прав, відібранням дітей у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти
безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, девони виховувались, і не мають певного місця проживання
дитина-інвалід - дитина зі стійким розладом функцій організму, який спричинено захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту
дитина-біженець - дитина, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності тане може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань
неповна сім'я - сім'я, що складається з матері або батька і дитини (дітей
багатодітна сім'я - сім'я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей
прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання
дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, утому числі тими, з якими дитина не проживає, права на
спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини Заразу нашій країні дуже багато дітей, які залишилися без батьківського піклування. Це діти-сироти, батьки яких померли чи загинули діти, батьки яких позбавлені батьківських прав безпритульні діти – це ті, які були покинуті батьками, самі залишили сім’ю або дитячі заклади. Таким дітям збоку держави повинна приділятися особлива увага. Уроці Сімейний кодекс України був доповнений новими главами. Це глава 20 1
«Прийомна сім’я», глава 20 2
Дитячий будинок сімейного типу. Органи опіки і піклування разом з місцевими органами у справах сім’ї, дітей та молоді надають допомогу прийомній сім’ї у підборі дітей та оформленні необхідних документів, а також здійснюють контроль за умовами життя та виховання прийомних дітей. Місцеві органи у справах сім’ї, дітей та молоді, органи освіти сприяють утворенню прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, надають їм методичну допомогу у вихованні дітей, проводять семінари, консультації для прийомних батьків з психолого-педагогічних та інших питань. Також за дитячим будинком сімейного типу органи охорони здоров’я закріплюють лікаря, надають необхідну допомогу батькам-вихователям у складанні режиму дня, здійсненні раціонального харчування, проведенні оздоровчих заходів, профілактичної роботи. На вихованців дитячого будинку сімейного типу поширюються пільги, встановлені чинним законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Стаття 52 Конституції України говорить проте, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх заміняють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені Законом та іншими нормативно- правовими актами. Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
З цією метою держава вживає заходів щодо
- зниження рівня смертності немовляті дитячої смертності
- забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям
- боротьби з хворобами і недоїданням, у т. ч. шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води
- створення безпечних і здорових умов праці
- надання матерям належних послуг з охорони здоров'я у допологовий і післяпологовий періоди Кожна дитина з моменту народження має право на ім'я та громадянство. Місце і порядок реєстрації народження дитини визначаються сімейним законодавством, реєстрацією актів цивільного стану, а підстави і порядок набуття та зміни громадянства визначаються Законом України Про громадянство України, іншими нормативно-правовими актами.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал