Засобами музичного мистецтва




Скачати 55.91 Kb.

Дата конвертації12.02.2017
Розмір55.91 Kb.


Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 52, 2015
210
УДК: 378.663.036:7

Світлана Штремель

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Зміни, що відбулися в нашій країні за останні роки, визначили нове соціальне замовлення суспільства на діяльність системи освіти. У нових умовах на перший план виходить особистість дитини, її здатність до самовизначення та самореалізації, до самостійного прийняття рішень і доведення їх до логічного завершення, до рефлексивного аналізу власної діяльності, до творчої реалізації своїх здібностей, знань, умінь, навичок, здатність жити в мирі та згоді з людьми, природою, культурою, цивілізацією.
Особистість, яка буде жити і працювати в новому тисячолітті, повинна володіти певними якостями, зокрема: вміння гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; самостійно критично мислити, вміти передбачати труднощі, що виникають у реальному світі і шукати шляхи раціонального їх подолання; бути комуні- кабельними; самостійно трудитися над розвитком власної моральності,
інтелекту, культурного рівня.
Задля досягнення означених завдань, важливу увагу необхідно приділяти не лише навчанню, але й вихованню дітей, розкриттю їх духовного потенціалу.
Проблема розвитку духовної культури суспільства на сучасному етапі стоїть досить гостро, і у зв’язку з цим виникає необхідність звернення до естетичного виховання як до найважливішого засобу розкриття духовного потенціалу особистості, стимулювання її всебічного розвитку.
Прилучення людини до естетичних ідеалів починається в ранньому дитинстві. Щоб доросла людина виділяла прекрасне у навколишньому світі, мала багатий духовний внутрішній світ, необхідно звернути особливу увагу на її естетичне виховання в дошкільному віці. Б. Т. Лихачов пише:
«Період дошкільного та молодшого шкільного дитинства є чи не найбільш вирішальним з точки зору естетичного виховання та формування морально-естетичного ставлення до життя» [1, с. 35]. Маленька людина входить в радісний, багатоголосий і багатобарвний світ з безліччю форм і властивостей. Все навколишнє – природа, предметний світ, діяльність людини є джерелом естетичних переживань для дитини. Тому в цей віковий період все яскраве, помітне, привабливе сприймається дітьми як прекрасне, і зустріч з ним радує дитину, формуючи ставлення до світу, яке в подальшому перетворюється в особистісні якості.
Естетичне виховання розглядається, як розвиток здатності сприймати,


Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 52, 2015
211 відчувати, розуміти прекрасне в житті і в мистецтві, як виховання прагнення самому брати участь у перетворенні навколишнього світу за законами краси, як долучення до художньої діяльності і розвиток творчих здібностей [5, с. 5].
Виховання естетичного ставлення до навколишнього світу є складним і тривалим процесом. Прекрасне в житті – і засіб, і результат естетичного виховання. Воно концентрується в мистецтві, художній літературі, нерозривно пов’язане з природою, громадською та трудовою діяльністю, побутом людей, їх взаємовідносинами. Для того щоб розуміти прекрасне в мистецтві і житті, дитині необхідно пройти довгий шлях накопичення елементарних естетичних вражень, зорових і слухових відчуттів, необхідний певний розвиток емоційних і пізнавальних процесів [5, с. 11].
Організація цього шляху для дітей в різні вікові періоди – головне завдання вихователів дошкільних установ. Ефективність реалізації даного завдання залежить від того, які форми, засоби і методи обрані для оптимального впливу на свідомість дитини. Одним із таких засобів є музичне мистецтво.
Естетичне виховання як дійовий засіб формування особистості розглядається у працях багатьох учених, які вбачають у ньому великі
інтеграційні можливості. Відома роль засобів мистецтва в естетичному вихованні молоді, які сприяють формуванню духовно-цілісної структури особистості, естетичного ставлення до життя. Великий досвід використання засобів мистецтва, музичного зокрема, у вихованні молоді накопичено протягом усієї історії філософсько-педагогічної думки. Так, у
ХХ ст. цю ідею розробляли відомі педагоги-музиканти О. Апраксіна,
Н. Ветлугіна, Д. Кабалевський, А. Канеман, А. Хрипкова, В. Шацька та ін.
На сучасному етапі проблема естетичного виховання досліджується
Г. Падалкою, О. Ростовським, О. Щолоковою та іншими вченими. Немає сумніву, що будь-який із видів мистецтва (образотворче, хореографічне, кіномистецтво тощо) є по суті багатогранною скарбницею, яка вміщує теми, образи, відображення матеріального і духовного, що дозволяє говорити про поєднання соціального й естетичного. Таким чином, музичне мистецтво сприяє перетворенню цінностей суспільства в систему духовних цінностей особистості, завдяки чому відбувається становлення і розвиток її соціальних, моральних та естетичних якостей.
Великий педагог В. О. Сухомлинський пише: «Емоційність натури, властива морально і естетично вихованій людині, виражається в тому, що серце стає сприйнятливим до доброго слова, повчання, поради, напуття.
Якщо ви хочете, щоб слово вчило жити, щоб ваші вихованці прагнули до добра, – виховуйте тонкість, емоційну чуйність юного серця. Серед численних засобів впливу на юне серце важливе місце належить музиці»
[4, с. 169]. Світ музики для дитини – це світ прекрасних звуків, світ радісних і щасливих переживань. Щоб вона увійшла в цей світ, необхідно розвивати у неї здатність сприйняття музичного мистецтва.


Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 52, 2015
212
Мета статті полягає в обґрунтуванні напрямів діяльності вихователя дошкільного закладу в процесі естетичного виховання і творчого розвитку дошкільників засобами музичного мистецтва.
У ранньому віці малюк виділяє музику з оточуючих його шумів, вловлює звуки. Він уважно слухає мелодію, зосереджується, завмирає на деякий час, прислухається, реагує усмішкою, деякими рухами.
Старші діти здатні осмислити деякі зв’язки між явищами, зробити найпростіші узагальнення – визначити характер музики, назвати ознаки, за якими зіграну п’єсу можна вважати веселою, радісною, спокійною або сумною. Їм зрозумілі і вимоги: як треба заспівати різні за характером пісні, як рухатися в спокійному хороводі або в рухливому танці. Складаються також і музичні інтереси: віддається перевага тому чи іншому виду діяльності, жанру музики, спостерігаються перші ознаки прояву художнього смаку – здатність дати оцінку творам і їх виконанню [5, с. 63].
Дії дітей на музичних заняттях спрямовані на виконання навчальних
і творчих завдань. У них накопичується досвід найпростіших мелодій, формується увага, інтерес до музики, одночасно починають проявлятися основні музичні здібності: емоційна чуйність на музику, музичний слух, відчуття ритму [5, с. 65].
На дітей впливає музичне оформлення повсякденного життя дитячого садка, що повинно враховуватися вихователем при організації занять. Важливо, щоб робота вихователя при цьому будувалася на науковій основі і знаходила свою реалізацію з урахуванням певної програми, що включає сучасний рівень розвитку різних видів мистецтва, з дотриманням основних педагогічних принципів поступовості, послідовного ускладнення матеріалу, опори на позитивні ідеали та цінності, диференційованого підходу до знань, умінь і природних задатків вихованців.
З віком при правильній організації музичного виховання можливості дітей зростають, тому вихователь повинен серйозно підійти до організації своєї роботи. При ознайомленні дитини з музичним твором педагог повинен прагнути викликати в нього емоційний відгук на музичний образ, спонукати співпереживання йому. Тому одним з важливих моментів при проведенні заняття є правильний вибір музичного твору. Він має бути високохудожнім, тому що тільки на художньому матеріалі розвивається смак дитини. Музичні твори підбираються з урахуванням вікової групи дітей та їх інтересів. Не слід давати матеріал, який не доступний сприйняттю, має занадто швидкий темп, складний текст, так як це викликає зайве стомлення, марну напругу уваги, вихованці не встигають вловлювати особливості та характер музичного твору, і його звучання зливається для них на суцільний шум. Відбираючи музичні твори з педагогічною метою, потрібно звертати увагу на емоційно-образний зміст і тематичну спрямованість, що розкриваються у характері музики, на жанр, структуру і засоби виразності композицій. Цей процес повинен бути


Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 52, 2015
213 пов’язаний із розумінням психічних особливостей музичного сприйняття дошкільнят.
Музичне виховання конкретизується за окремими видами діяльності та для кожної вікової групи. До таких видів діяльності належать: навчання співу, слухання музики, навчання музично-ритмічним рухам, гра на
інструментах. Важлива вимога для вихователя – встановлення взаємо- зв’язку між видами музичної діяльності.
У дошкільнят, як і у дорослих, є потреба висловлювати свої почуття і настрій в пісні. У дитячому садку вчать дітей співати виразно, невимушено, наспівно і легко, правильно брати дихання під час співу і чітко вимовляти слова пісні. У процесі співу у дитини розвивається музичний слух і відчуття ритму.
Слухаючи музику, діти вчаться розрізняти характер музичних творів, відчувати єдність поетичного і музичного вираження. Для кращого сприйняття музики, вихователь використовує словесні пояснення, в яких наголошується зв’язок даної композиції з життєвими явищами. Важливо, користуючись небагатьма словами, точно і правильно передати поетичні характеристики образів, вкладених автором твору за допомогою виразних засобів.
Навчання музично-ритмічним рухам застосовується для набуття рухових навичок, які дають більше можливостей індивідуально проявити себе, творчо діяти [5, с. 85].
Гра на дитячих музичних інструментах – ще одна сфера музичної діяльності дошкільників. Вона сприяє вихованню у дітей цілого ряду позитивних якостей: наполегливості, посидючості, активної уваги, витримки, волі. Гра і музикування сприяють розвитку дитячої самостійності і носять творчий характер, даючи можливість краще проявляти себе і стати активніше на музичних заняттях.
Всі ці види діяльності сприяють зустрічі дітей дошкільного віку в житті з прекрасним, викликають у них естетичне почуття. Це почуття не може бути безпредметним і беззмістовним. Впливаючи на почуття і викликаючи їх, прекрасне породжує думки, формує інтереси та особистісні якості. У процесі естетичного сприйняття дитина робить свої перші узагальнення, порівняння та асоціації. Бажання дізнатися, про що розповідає музика, змушує дітей прислухатися до її звучання і віршів, вловлюючи при цьому художні образи.
Психологічні особливості дітей дошкільного віку обумовлюють необхідність включення музичної діяльності при організації занять у дитячому садку як засобу естетичного розвитку. А завдання вихователя – зробити таке заняття захоплюючим, насиченим радісним устремлінням і творчою уявою, емоційно забарвленим, що несе нові враження, спрямованим на присвоєння цінностей мистецтва і культури за допомогою їх творчого перетворення за законами краси.
Таким чином, музично-естетичне виховання – важлива частина


Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 52, 2015
214 становлення особистості та розвитку дитини. Спілкування зі справжнім мистецтвом спонукає особистість до власної творчості, вчить глибше відчувати естетику в реальному житті, допомагає сформувати активне ставлення до дійсності [3, с. 29]. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні педагогічного досвіду зарубіжних країн з проблеми розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку засобами музики та ролі вихователя у процесі музично-естетичного виховання дошкільників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аничкин С. А. Русские педагоги об эстетическом воспитании детей /
С. А. Аничкин // Очерки по истории эстетического воспитания в русской педагогике второй половины 19 – начала 20 века : учеб. пособие. – Екатеринбург : Урал. гос. пед. ун-т., 2003. – С. 61–71.
2. Груздова И. Музыкально-эстетическая культура детей дошкольного возраста: сущность и пути формирования / И. Груздова // Дошкольное воспитание. – 2011. – № 2. – С. 79–88.
3. Сухомлинский В. О. Вибрані твори: в 5-ти тт. – Т. 1. – Київ :
Радянська школа, 1976. – 654 с.
4. Эстетическое воспитание в детском саду: Пособие для воспитателей дет. сада / Под редакцией Н. А. Ветлугиной. 2-е изд., перераб. – М. :
Просвещение, 1985. – 207 с.

Document Outline

  • УДК: 378.663.036:7
  • Світлана Штремель
  • ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал