«Застосування ігрових ситуацій на уроках математики»




Скачати 192.25 Kb.

Дата конвертації13.12.2016
Розмір192.25 Kb.

1
Новояворівська ЗОШ I-III ст. №3





«Застосування ігрових ситуаційна уроках математики







Підготувала:
вчитель початкових класів,
вчитель вищої категорії,
вчитель-методист
Яремій Г.М.






2014 рік


2

Навчання – складний і діалектико-суперечливий процес. У ньому поєднується три взаємопов’язані компоненти зміст навчання (програмі підручників, наочних і дидактичних посібників, ігрові цікаві завдання з предмету тощо, викладання (педагогічна діяльність викладача) і учіння (навчально-пізнавальна діяльність учнів. Змісті структура уроку в школі сприяють удосконаленню кожного із цих компонентів.

Зміст підручника доповнюється різноманітними дидактичними матеріалами, ігровими і цікавими завданнями. Дитина фактично входить у світ дорослих через гру. Гра - це її біологічна потреба,гра - це праця,гра – це навчання,вона нічим не змінюється,а природжена потреба організму,без задоволення якої неможливий нормальний розвиток мозку дитини.
Видатний письменник і кінорежисер О.П. Довженко (1919-1959) писав Сучасність завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Гра - це заняття з метою розваги, розвитку кмітливості, пам'яті, розумового і фізичного загартування тощо, обумовлене певними правилами та прийомами. Дитячі ігри є засобами виховання. Часто гра організується з навчальною метою.
Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, в предметах науки і культури. У грі, як особливому історичному виді суспільної практики, відтворюються норми людського життя і діяльності, дотримування яких забезпечує пізнання і засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості.
У дітей молодшого шкільного віку грає ведучим видом діяльності.
Гра вивчається в психології, етнографії і історії культури, в теорії керування, в педагогіці і інших науках. Гра виникла і використовувалася при навчанні дуже давно. Первісна людина з'явилася 2,5-3 мільйони років тому. Перша людина поступово перетворилася в людину розумну, це сталось протягом 100 тис. - 40 тис. років тому. 10000 років тому люди починають оперувати конкретно-геометричними фігурами. 4 тис. років тому наші пращури вже розв'язували арифметичні і геометричні задачі і в цей час з'явились і прості математичні ігри. Наприклад, гра (XVIII ст. до не "Хто перший розріже одиничний квадратна трикутників і чотири квадрати, які між собою рівновеликі" (Є кілька способів. Нумерація, яка з'явилася 10 тисяч років тому
- це перша арифметична операція додавання і віднімання одиниці. Лічба - це перший вільний теоретичний акт розуму дитини і він став початком для впровадження математичних ігор при навчанні математики (назвати пропущене число.
Типи і способи навчання та виховання змінювалися під впливом розвитку виробництва, техніки, науки і культури, суспільство немовби замовляло типи навчання.
Інтенсивно розробляються як математичні ігри, такі їх методика використання в школі на всіх рівнях.

3
Спробу систематичного вивчення методу гри першим зробив в кінці XIX ст. німецький вчений К. Гросс, який вважав, що в грі відбувається попередження інстинктів стосовно майбутніх умов боротьби за існування (теорія попередження.
Теорію гри, яка виходить із визнання її соціальної природи, розробляли психологи Епаркін, Л.С. Виготський, АН. Леонтьєв. Пов'язуючи гру з орієнтовною діяльністю, ДБ. Ельконін визначає гру як діяльність, в якій складається і вдосконалюється управління поведінкою. Відмінними ознаками розгортання гри є ситуації, що швидко змінюються, в яких виявляється об'єкт післядій з ним, і надзвичайно швидке пристосування дій до нової ситуації. В структуру гри дітей входять ролі, взяті на себе тими, хто грає, його як засіб реалізації цих ролей ігрове вживання предметів, тобто заміна реальних предметів ігровими, умовними, реальні відношення між тими хто грає, одиницею гри і в той же час центральним моментом, що об'єднує всі її аспекти, є роль.
Сюжетом гри постає відтворююча в ній галузь дійсності змістом гри виступаєте, що відтворюється дітьми в ролі головного моменту діяльності і відношень між дорослими в їх трудовому і суспільному житті.
Сутність дидактичних ігор полягає втому, що діти розв'язують пізнавальні навчальні завдання, запропоновані їм у цікавій формі, і, таким чином, оволодівають досвідом розумової діяльності, виробляють вміння застосувати знання в різних ситуаціях.
Прогресивна педагогіка у всі часи високо цінила ігрові форми цілеспрямованої організації життя дітей.
Зокрема, високо цінили гру великі педагоги КД. Ушинський, С.Т. Шацький і
В.О. Сухомлинський і багато про неї писали.
Л.С. Виготський вважав, що гра стимулює пізнавальні сили дитини і є основою перетворення ігрових дій в розумову, гру він вважав ведучим засобом навчання і виховання дошкільнят. Гра виникає на основі реального життя і розвивається в єдності з потребами дитини. У грі беруть участь багато предметів, що оточують дитину. Граючи з ними, він вивчає їх властивості.
Виготський Л.С. розглядав гру як сприятливе середовище для зародження пізнавальних сил дитини і як основу перетворення ігрових дій в розумові, назвав її "дев'ятим валом" розвитку дитини, ведучим засобом навчання і виховання.
Дитина хоче діяти як дорослий, але її можливості і умови такі, що вона не може це здійснити. Наприклад, дитині цікаво і дуже хочеться керувати справжнім автомобілем, їхати верхом на коні, прати білизну, забивати цвяхи і т.д., але це йому ще не під силу, небезпечно, забороняється дорослими. Але вона може досягти бажаного в уявлюваній ситуації. Без цього "визрівання нереалізованих негайно потреб" не може бути гри (Л.С.Виготський). Таким чином, величезна роль в розвитку і вихованні дитини належить грі - важливому виду дитячої діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості школяра, його морально-вольових якостей, в грі реалізується потреба впливу на світ. В.А. Сухомлинський підкреслював "Без гри нема і не

4 може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається животворний потік уявлень, понять про оточуючий світ. Гра - це іскорка, яка запалює вогник допитливості і зацікавлення" [38]. На думку В.А. Сухомлинського, легко навчатися тому, хто постійно на своєму шляху долає виникаючі суперечності, що викликані ходом логічно побудованого процесу навчання. Він писав "Полегшити засвоєння нового матеріалу на уроках - це значить створити перед думкою учнів певні перешкоди.
КД. Ушинський - основоположник російської і української педагогіки, писав "... Якщо ми порівняємо зацікавлення грою, а отже, число і різноманітність слідів, залишених нею в душі дитини, з подібними впливами учіння..., то, звичайно, всі переваги залишаться на стороні гри" [49]. Відомий психолог Ельконін ДБ. визначає гру як діяльність, в якій складується і вдосконалюється управління поведінкою [42]. Багато українських педагогів-математиків виступали прогресивними думками відносно активізації методів навчання, розвитку логічного мислення учнів.
Видатні педагоги і психологи високо цінили роль грив розвитку активізації пізнавальної діяльності дітей. Гра розуміється як заняття з метою розвитку і розваги дітей, їх кмітливості, пам'яті, розумового і фізичного загартування, обумовлене певними правилами та прийомами. Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду в предметах науки і культури.
Знання, які отримує учень в школі,сприяють його розумовому розвиткові - такий принцип був висунутий Сухомлинським. Завдання навчання не може зводитися тільки до накопичення обсягу знань.
Головне - потрібно так цілеспрямувати діяльність школярів, щоб вона сприяла розвиткові міркування і пам'яті, самостійному здобуттю знань.
Повноцінна математична підготовка учнів загальноосвітньої школи є необхідною умовою суспільства від її якості безпосередньо залежать прискорення, науково-технічний, виробничий та економічний потенціал нашої країни.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання та цікавих задач, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Крім того, цікаві задачі сприяють підвищенню інтересу до вивчення математики, свідомому засвоєнню математичних понять, стимулюють активність учнів, виховують у них навички самостійної роботи, вміння раціонально і творчо виконувати завдання, самостійно застосовувати знання.
Розуміння математичних фактів і зацікавленість ними є головною рушійною силою ефективного навчального процесу. Дотримуючись закономірності проте, що зацікавленість учнів навчальним предметом, який вивчається, підсилюється тоді, коли вони розуміють матеріал, який подається, приходжу до висновку "Навчає добре той, хто вчить зрозуміло, цікаво і захоплено. Тому перед собою ставлю основне завдання -

5 доступно, дохідливо, зрозуміло, цікаво і піднесено викласти учням програмний матеріал. Цього можу досягти шляхом урізноманітнення методів і прийомів викладання, умілим використанням наочності та дидактичних ігор і ігрових ситуацій, цікавих задач з математики.
У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку одним із ведучих видів діяльності є гра, ігрові ситуації і цікаві вправи. Вони приносять дітям і розуміння, і зацікавленість, і радість, і захоплення. А учіння (пізнавальна діяльність учнів) дітей повинно бути привабливим, радісним і захоплюючим. Тому, природно, не відривати першокласників від гри, ігрових ситуацій і цікавих вправа навчати їх, особливо на перших порах, через гру, ігрові ситуації і цікаві вправи. Стараюся вчити дітей, граючись і думаючи.
У дитячому віці є потреба в грі і її потрібно задовольнити. У народі кажуть Де гра, там і розум. Психологами встановлено, що розумно організована грає дійовим засобом для формування таких рис особистості, як дисциплінованість, кмітливість, стриманість, винахідливість, рішучість, організованість.
Розвиваючі і пізнавальні ігри розвивають у дітей логічне мислення, просторове уявлення, багату уяву, фантазію, інтуїцію, конструктивні здібності, волю, пам'ять і увагу. Крім того, вони формують здатність дитини до аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації поведінки, узагальнення і протиставлення. У процесі гри підсилюються творчі сили і здібності дитини, вона вчиться напружувати розумові зусилля, керувати собою, дотримуватися правил поведінки. Під час гри вона думає на граничних можливостях.
Отже, гра повинна стати важливим компонентом діяльності молодших школярів.
Суть дидактичної гри полягає у розв'язанні пізнавальних задач, сформульованих у цікавій (забавній) формі. Процес розв'язування такої задачі зв'язаний з розумовим напруженням, з переборенням труднощів, що є засобом підсилення розумових зусиль молодшого школяра. Дидактична гра відрізняється від пізнавальних завдань наявністю притаманних грі таких структурних елементів
1) пізнавально-навчальна задача
2) зміст
3) правило
4) ігрова дія
5) результат як закінчення гри.
Основним елементом є пізнавально-навчаюча задача, яка може проявлятись у змісті грив більш-менш явному вигляді. Ігри, в яких навчальне завдання подається так, що учень напевно сприймає його в першу чергу як задачу, тобто підходить до її розв'язання свідомо, називаються навчаючими. Тут ігрова ситуація, поєднуючись з навчальною, є засобом підвищення розумової активності. Якщо нема ігрових дій, нема і дидактичної гри.
Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, поєдную два елементи - пізнавальний та ігровий. Мета дидактичної гри - підвищити інтерес учнів до навчального предмету, сприяти зміцненню та пізнанню учнями нових знань, умінь та навичок.

6
Займатися розробкою методики використання гри вимагають особливості першокласників їм притаманне, крім понятійного, переважно наочно-образне мислення, довільна поведінка, практичне відношення до розв'язування завдань, нестійка увага, спрямованість уваги на результат, а не на спосіб дій. До того ж, як доводять психолого-педагогічні дослідження, серед мотивів, які спонукають дітей ходити до школи, переважають ігрові. Ці особливості дітей вимагають від учителя вміння використовувати гру. Як показує практика, ігровий сюжет полегшує сприймання нового поняття, концентрує увагу на його основних ознаках. Одним із видів ігрової ситуації може бути надання відповідної форми діяльності учнів, тобто введення елементів сюжетно-рольової гри. її важливість утому, що вона імітує діяльність дорослої людини. Засвоюючи різні математичні поняття, учні уявляють себе учасниками різних подій (ролей, спеціалістами різних професій. До такої гри залучаю одного учня, групу учнів або цілий клас.
Крім того, у молодшому шкільному віці у дітей велика тяга до гри, тому знижене відношення до ігрових прийомів у навчально-виховному процесі означає порушення одного із важливих принципів педагогіки - врахування вікових особливостей дітей. Здобуті учнями міцні знання перетворюються у переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої, самостійної роботи думки.
Отже, застосовую такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа озброює учнів не лише знаннями, вміннями і навичками, ай методами творчої розумової і практичної діяльності.
Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їх здібності.
Граючи, діти вчаться лічити, обчислювати, розв'язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх.
Якщо спочатку учень цікавиться грою, то його дуже швидко зацікавить пов'язаний з нею матеріалу нього виникає потреба вивчити, зрозуміти, запам'ятати цей матеріал, тобто він починає готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей чи явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.
Наприклад, одноманітні розв'язування прикладів стомлюють дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв'язування цих самих прикладів у процесі гри "Хто швидше" стає для дітей вже захоплюючою, цікавої діяльністю через конкретність поставленої мети - в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він уміє, знає. Дидактичні ігри на уроках математики використовую для ознайомлення дітей з новим матеріалом, для його закріплення, для повторення раніше набутих

7 уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування обчислювальних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.
В іграх математичного змісту ставлю конкретні завдання. Так, якщо на уроці учні ознайомлюються з принципом утворення будь-якого числа, той дидактична гра підпорядковується цій меті, сприяючи розв'язанню поставленого завдання.
У дидактичних іграх діти спостерігають, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналізі синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв'язаній і зрозумілій формі, використовувати математичну термінологію.
Гра прищеплює їм позитивні риси характеру дисциплінованість, розумові здібності, ініціативу, кмітливість, стриманість, винахідливість, рішучість, організованість. Гра розвиває фантазію, інтуїцію, волю, пам'ять, вчить напружувати зусилля, керувати собою, дотримуватися правил поведінки.

Підвищення ефективності навчального процесу обумовлено, головним чином, удосконаленням методики навчання (навчає добре той, хто вчить зрозуміло, формуванням і підтримкою у молодших школярів сталої зацікавленості до навчання. Тут ігрова ситуація, поєднуючись з навчальною, є засобом підвищення розумової активності. Таким чином, навчаючі ігри складають підмножину дидактичних ігор, тому вони мають одні і ті ж структурні елементи. Але навчаючі ігри мають і ряд особливостей. Умови і зміст навчаючих ігор поступово ускладнюються. Від дитини вимагається засвоєння нових правилі більш складних ігрових дій. Такі ігри формують у дітей певні логічні структури, конкретні розумові дії, за допомогою яких учень зможе розв'язувати певні класи математичних задач.
Психологи стверджують, що засвоєння основ математики в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування, активності думки.
Здобуті учнями міцні знання перетворюються у переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої, самостійної роботи. Отже застосовую такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень
Мета дидактичної гри - підвищити інтерес учнів до знань, сприяти зміцненню та пізнанню учнями нових навичок .
У дидактичній грі учні розвивають розумові здібності, ініціативу. Гра прищеплює їм позитивні риси характеру.
При організації дидактичних ігор дотримуюся таких положень
1. Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.
2. Гране буде сприяти виконанню педагогічної мети, якщо вона викликає бурхливу реакцію дітей, але несе невелике математичне навантаження.
3. Гране дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал для неї дітям виготовляти складно, або його використання не зовсім зручне.

8 4. При проведенні гри, зв'язаної із змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за його результатами збоку всього колективу учнів або авторитетних осіб.
5. Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожний стане її активним учасником.
6. Якщо проводиться кілька ігор, то легкі і трудні за математичним змістом повинні чергуватися.
7. Рухомі ігри повинні чергуватися із спокійними.
8. Гру не слід припиняти і залишати незавершеною. При організації дидактичних ігор продумую такі питання методики
1. Мета гри. Які вміння і навички в галузі математики діти засвоюють в процесі гри.
2. Кількість учасників гри. Певна гра вимагає певну кількість учасників.
3. Які матеріали і посібники будуть необхідні для гри.
4. Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри.
5. На який проміжок часу розрахована гра, враховуючи, щоб діти ще раз побажали вернутись до цієї гри.
6. Як забезпечити більш повну участь дітей в грі.
7. Які зміни можна внести в гру.
8. Які висновки слід повідомити дітям у підсумку, після гри (найкращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки в грі і т.п.).
9. Чи володіють учні тими знаннями, які необхідні для гри.
10. Протяжність гри різна від 5 до 15 хв.
11. Ігровий матеріал повинен бути чітко систематизований і зручно згрупований.
12. Передбачити негативні сторони гри (порушення правил, небажання грати, виникнення конфліктних ситуацій і т.п.).
Проводжу ігри, створюю ігрові ситуації на кожному уроці. Це особливо стосується І класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притупляється їхня увага, набридає одноманітність. У цьому випадку використовую ігрові ситуації, вірші математичного характеру.
Гру пропоную на початку уроку (усна лічба, повторення матеріалу, який буде опорою уроку збагачення уявлень про геометричні фігури. Вони збуджують думку учня, допомагають зосередитись і виділити основне, спрямовують увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, пропоную рухливу гру.
Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки - тим, що займають непарні. Ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням проводжу в кінці уроку.
Використовую ігри під час перевірки домашнього завдання, під час вивчення нового матеріалу, його закріплення в кінці уроку, тому що діти стомлюються від сприйнятого матеріалу і затрудняються його повторити. Гра дає можливість учням відпочити і повторити вивчене, краще запам'ятати новий матеріал.

9
Ігровий сюжет даю, вклавши завдання, запитання вуста казкових персонажів (Буратіно, Незнайки, Карлсона, Чебурашки та ін.). В такий спосіб проводжу бесіду, організовую практичну діяльність дітей, формуючи певні математичні поняття. Наприклад, ознайомити дітей з відрізком без застосування поняття прямої
Використовую ігровий сюжет, близький їхньому розумінню. Позначаю на дошці одну точку червоною крейдою, а другу - зеленою. "Зелена точка - будинок Вовка, - говорить він, - а червона - будинок Лисиці. Вовк і Лисиця по стежках ходили один до одного в гості (проводить кілька різних ліній. Ось ця стежка найкоротша. її накреслимо за допомогою лінійки і називатимемо відрізком. (Слово відрізок діти повторюють хором. Відрізок - це лінія, накреслена за допомогою лінійки.
Так, завдяки ігровому сюжету, полегшується сприймання нового поняття, концентрується увага на його основних ознаках. Ігрові елементи допомагають усвідомити зміст бесіди, особливо на етапі закріплення вивченого. Наприклад, В лісовій школі урок математики проводив Михайло Потапович. Звірята вчилися креслити і вимірювати відрізки. Загадав "учитель" накреслити відрізок завдовжки 6 см. Вовченя накреслило такий, як угорі, а Лисичка той, що між синім і червоним. Хто з них правильно виконав завдання ?".
Інший вид ігрової ситуації - надання відповідної форми діяльності учнів, тобто, введення елементів сюжетно-рольової гри. ЇЇ важливість утому, що вона імітує діяльність дорослої людини Засвоюючи різні математичні поняття, учні уявляють себе учасниками різних подій, спеціалістами різних професій, навіть можуть виконувати "роль" числа, знака, арифметичної дії тощо. Залежно від дидактичної мети уроку, його змісту, індивідуальних особливостей дітей, їхнього розвитку до такої гри можна залучаю одного учня, групу або клас. Вона доцільна тоді, коли треба практично показати дітям застосування набутих знань, як, наприклад, сюжетно-рольова гра "Знайди своє місце" в вивченні теми "Кількісна і порядкова лічба.
Пропоную дітям уявити, що вони прийшли до кінотеатру. Набірне полотно з кишеньками - це ряди зі стільцями. У кожного в руках папірець - це квитки. Оленка - контролер. Лічимо стільці, ряди. Визначаємо за номером на квитку, хто де буде сидіти. Кожен учень знаходить своє місце. Наступний ігровий елемент - настанова на виграш.
У цьому разі завдання використовую у формі змагання (Хто швидше ? Хто більше ? Хто точніше ? Хто уважніше ?).
Велике значення надаю формі, оцінювання результатів змагання. В усіх випадках підведення підсумку гри перша й основна форма оцінювання - похвала.
Система підведення підсумків гри передбачає доброзичливе ставлення до учнів, позитивне оцінювання зусиль учня (команди учнів, спрямованих на розв'язування завдання в усіх випадках, навіть тоді, коли ці зусилля не приводять до позитивного результату, детальний аналіз утруднень учня команди учнів) і помилок конкретні вказівки, спрямовані на поліпшення досягнутого результату.

10
При використанні на уроках математики ігрового методу навчання додержуюся таких вимог ігрове завдання повинно за змістом збігатися з навчальним (ігровою є тільки форма його постановки математичний зміст гримає відповідати дидактичній меті уроку математичний зміст гримає бути посильний для кожної дитини дидактичний матеріал за способом виготовлення і використання повинен бути простим правила гри - прості і чітко сформульовані гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі діти підсумок гри - чіткий і справедливий.
Ігри проводжу систематично, продумую все до найменших деталей, а саме створюю умови для проведення постійних ігор-змагань між учнями, які сидять нарізних рядах.
Наприклад гра Естафета роздаю учням, які сидять на перших партах кожного ряду по аркушу, на якому написана стільки прикладів, скільки учнів наряду. Вони розв’язують по одному прикладу, записують відповідь і передають картку учням, які сидять за ними. Ті також розв’язують і передають далі. Наприкінці командного змагання учні кожного ряду мають відповісти на одне- два запитання. Переможцем вважається той ряд учнів, у якого найкращі сумарні результати.
Підбираю мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор. В будь-якому класі початкової школи застосовую невелику гру Мовчанка. Обладнанням гри є набір карток з числами (веєр), геометричні фігури і світлофорчик. Зміст гри основне правило – учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.
1. Яке число стоїть переді після нього (учні показують мовчки картки з числами 6 і 8)
2. Яка геометрична фігура має трикути (школярі показують трикутник)
3. приділенні на 8 отримуємо 4? (учні показують картку-світлофорчик, червоний, якщо вважають відповідь неправильною і зелений, якщо відповідь вважають правильною.
Ігрове завдання за змістом має збігатися з навчальним. Зміст гримає відповідати дидактичній меті уроку.
Ігровий матеріал розміщений у конвертах, мішечках, целофанових пакетах, легко виготовляється.
Гра має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри і працювати на граничних можливостях. Гру заздалегідь планую, продумую її місце в структурі уроку, визначаю форму проведення, підготовляю матеріал, необхідний для її проведення.
Наприклад, при закріпленні чисел в межах першого десятка для застосування гри Весела лічба необхідні заздалегідь підготовлені таблиці з цифрами
2 5 7 1 6 3 4 9 8 10 Один учень показує указкою і називає підряд числа натурального ряду в межах
10. Потім таблицю змінюю

11 1 5 4 10 8 2 9 3 6 7
Гра Загадкові квадратики потребує приготування карток для всіх учнів. Завданням гри є зафарбувати квадратики з парними числами і буквами під ними. По буквах під незафарбованими квадратиками необхідно прочитати відгадки на загадку, або знайти зашифроване слово. Вранці він заходить в клас І знання дає для нас
4 1 2 5 7 8 3 9 6 5 3 А У Б ЧИ В Т Є Г Л Ь Грамоти не знаю, а цілий вік пишу
6 4 7 2 5 8 1 9 4 3 2 З Ж Р Ю У Н Ч КМ А Ю
Такі завдання застосовую на підготовчому етапі або при повторенні. (Додаток
1) Цікавими для дітей є ігри на допомогу
Бом – Бім!, Бом – Бім! Загорівся кицькин дім. Треба всім нам поспішити І пожежу загасити. (діти за сигналом вставляють у віконця знаки плюс, мінус, більше, менше або дорівнює)
-- Крейда – це наш вогнегасник, візьмемо в руки крейду і загасимо пожежу, подивимось, хто швидше.
Допоможіть перевірити чи правильно виконано завдання учнями лісової школи, полічіть скільки помилок зробив кожен учень Зайчик і Вовчик
Зайчик Вовчик
24/4=6 32/8=3 15-9=7 17-9=8 4*5=25 2*7=13 4+4-5=3 8-3+4=7 16/4=6 18/9=3
Задачі на допомогу зацікавлюють дітей, активізують їх роботу, знімають напругу завдяки тому, що діти практично застосовують свої знання, відчувають необхідність в них. Такі задачі дуже різноманітні. (Додаток 2)
Часто під час вивчення букві цифр першокласникам пропоную пограти в асоціації, що завжди викликає захоплення, бо результат діяльності переважно
4+9... 12 1+6 ... 7 9- 6 ...5 11-8 ... 3 6+4 ... 9

12 виявляється несподіваним. Роздаю учням картки, на яких зображено букву або цифру, що вивчаються, і пропоную домалювати необхідні деталі так, аби перетворити на якийсь предмет чи істоту тощо. Потім складаємо історію проте, що створили, або зробити виставку "кумедних чоловічків" тощо. Організовую групову роботу "Малюнки геомеричних тіл по колу, Естафета прикладів, що спонукає учнів вчитися взаємодіяти, ділитися, співпрацювати. Видаю одну картку на групу і пропонує по черзі домалювати одну деталь, а потім передати учневі, що сидить праворуч - той продовжує домальовувати (розв'язувати) і знову за сигналом передає далі. Таких кіл можна робити кілька. Після закінчення роботи прошу придумати ім'я всім членам групи. Обговорюємо з дітьми, щоб кожен із них намагався намалювати спочатку і як змінювався задуму процесі гри.
Нестандартно починаю урок математики під час вивчення числа і цифри 2. На початку уроку двері відчиняються і входить учень (або казковий герой) з двома шапками на голові. Діти здивовані. Запитую учнів "Що незвичайного ви помітили. Першокласники одразу відповідають, що голова одна, а шапок - дві. Поясність, чому це незвично
Сьогодні на уроці ми вивчатимемо число два, яке записується цифрою - 2. На уроці, де учні ознайомлюються зі шкільними правилами та приладдям, з метою розвитку допитливості і творчої уяви розглядаю проблемну ситуацію, представлену дітям як гру "Уявіть, що класна дошка літає. Навіщо це потрібно Варіанти дитячих відповідей різноманітні якщо далеко сидиш, вона підлетить - і все видно легко переносити в інший клас - сама рухається можна кататися на перервах вчителька взяла її додому, написала, що потрібно до уроку, і дошка сама до школи полетіла.
З метою зацікавлення, стимулювання інтересу учнів до вивчення нового об'єкта, створення ефекту здивування і захоплення, розвитку допитливості. Використовую естафети, змагання.
Ознайомлюю учнів з задачами на допомогу. Такі задачі сприяють підвищенню інтересу до задач. Наприклад, допоможи принцу врятувати принцесу від злих чар чаклунки для цього слід допомогти подолати перешкоди
– приклади і задачі.
В початкових класах немає дитини, яка б не любила гратися. Шестирічки прагнуть до рухів, рухливої діяльності, тому для підтримання їх уваги використовую гру або ігрові ситуації на уроці. При цьому дитина стає радісною, захоплюється процесом, що відбувається на уроці, отримує позитивні емоції.
Використовую ігри з елементами змагання команд (рядів) або ігри, в яких необхідно встановити відповідність між виразом і його числовим значенням. Наприклад Бджілки і квіти.
Зображено 3 бджілки з номерами 7,8,9 і 3; квітки з прикладами 4+4; 2+5; 10-1.

13 Чи ви діти знаєте, що влітку Бджілки не минають жодну квітку А чому, самі ви розкажіть. Ще й малим бджілкам допоможіть.
Практикую ігри на знаходження помилок, яких припустилися казкові герої.
Для виникнення і підтримання цікавості учнів до задачі використовую ілюстрації. Мета використання ілюстрацій – виявити величини, про які йдеться в задачі, таз ясувати зв’язки між ними, формувати зацікавленість учнів. Предметна ілюстрація допомагає створити уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, і тим самим сприяє правильному вибору дії. Корисно, щоб кожен учень сам навчився користуватися роздатковим демонстраційним матеріалом (лічильні палички, кружечки). Тут задача набуває практичного значення, а це сприяє міцності знань, виробленні мотиву до рішення
Таким чином, гра у процесі навчання шестирічних дітей математики стає важливим засобом розвитку "їхнього інтересу до вивчення цієї дисципліни. Готуючись до проведення ігор та ігрових , ситуацій, продумую які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей які виховні завдання вони мають реалізовувати (виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби, уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам учнів класу який матеріал краще використовувати для гри як за мінімально короткий час ознайомити дітей з правилами гри чітко визначити час проведення гри та організацію її проведення змагання між окремими дітьми, командами-групами класу, активна участь усіх дітей можливу зміну правил гри у разі необхідності активізації всіх дітей підбиття підсумків гри.
Вміло використовуючи ігрові ситуації подаю математичний матеріал дохідливо, доступно, зрозуміло, а, отже, і цікаво. Гра для дитини - це праця, гра
- це навчання. Гра приносить радість дітям. Навчання теж повинне бути радісним. Тому природно не відривати першокласників від гри, а навчати їх на перших порах через гру.
Гра як метод навчання поступово поступається своїм місцем іншим методам, зберігаючи свої позиції впродовж всього початкового навчання На основі гри діти поступово привчаються до серйозної розумової праці, і, пізніше, для них під силу примусити себе вивчати матеріал навіть годі, коли він для них нецікавий, але є обов'язковим.
Першим видом ігрової ситуації є використання персонажів казок, мультфільмів та оповідань. Постановка звичайних навчальних запитань і завдань з участю Незнайки чи Буратіно збуджує інтересі підтримує активну діяльність кожної дитини протягом тривалого часу. Другим видом ігрових ситуацій є використання у сюжеті задач дій тварин. Наприклад На галявині гралися троє зайчат, до них прибігли ще 2 зайчики. Скільки зайчат стало на галявині

14
До третього виду ігрових ситуацій відносять лічилки або цікаві вправи. До четвертого виду ігрових ситуацій належать ігри-змагання. Варіантів ігор багато хто більше і правильно розв'яже і запише за 1 хвилинку, хто швидше запише всі випадки складу числа з двох доданків і т.д.
При оцінюванні обов'язково знаходжу позитивне і в "переможених" 1 переможців.
До п'ятого виду ігрових ситуацій відносять завдання ущільненого характеру. Це такі дидактичні ігри "Доповни до числа 5", "Магазин, "Риболов". До шостого виду ігрових ситуацій належать, власне, математичні гри. У першому класі це "Кругові приклади, "Лото, "Доміно. Усі вони на вдавання і віднімання чисел в межах 10.
Використовую казки, проводжу ігри на відгадування, на розпізнавання фігур чиїх зміну, на кмітливість тощо. Ігрових ситуацій можна створити багато, але всі вони мають упорядкуватися головній меті - учень має працювати над математичним завданням. Без педагогічної гри на уроці неможливо привабити учнів у світ день, зробити їх активними учасниками і творцями уроку" - так пише відомий педагог
Ш.О. Амонашвілі.
Ігри у своєму розвитку переходять від предметних до рольових, і від рольових до дидактичних. Інтерес дітей в дидактичній грі зміщується від ігрової дії до розумової задачі.
Дидактична грає цінним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. В ній діти охоче переборюють значні труднощі, вправляють свої сили, розвивають здібності і вміння. Вона допомагає зробити будь-який навчальний матеріал захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій і добрий емоційний фон, полегшує процес засвоєння знань.
Систематичне застосування ігор приводить до того, що ігрові інтереси стимулюють пізнавальні, які в результаті стають ведучими и навчальній діяльності дитини. Гра допоможе серйозну і напружену навчальну працю пізнання з математики зробити цікавою і кмітливою для дітей, що знаходяться в постійному розвитку своїх духовних і фізичних сил.
АС. Макаренко розглядав гру як могутній засіб виховання волі колективізму, практичних навичок.
Гра - творчість. - Гра - праця. А праця розвиває мозок людини, її мислення. Гра належить до традиційних і визначних методів навчання й виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає втому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує і розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість, яка в майбутньому стане цінним капіталом для нашої держави - України.

15 Список використаних джерел
I. Державні документи України з питань освіти
1. Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття. – К Райдуга, 1994. – с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001.
- № 1. – с. 28-54.
3. Закон України про загальну середню освіту//Початкова школа. – 1999. - № 8.
– с. 1-12 4. Конституція України. – К Юрінком, 1996. – 80 с.
5. Концепція 12 – річної загальної середньої освіти//Освіта України, 16 серпня
2000 р.
6. Концепція національного виховання//Початкова школа. – 1995. - № 2. – с. 48-
52.
7. Болтова М.А., Бельтюкова Г.В. Методика преподавания математики в начальных классах. – е изд.-М.: Просвещение, 1984. – 334 с.
8. Богданович М.В. та ін. Методика викладення математики в початкових класах. – Київ А,С,К., 1998. – 352 с.
9. Богданович М.В. Математична веселка. – К Рад. школа, 1982. – 96 с.
10. Богданович М.В. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в початковій школі. - К Вища школа, 1991 – 208 с.
11. Богданович М.В. Методика розв’язання задач в початковій школі. – е вид, перероб. і доповн.. – К Вища школа, 1990. – 183 с.
12. Богданович М.В., Ночила Л.П. Математика Підручник для 1 класу чотирирічної початкової школи. – К Рад школа, 1990. – 128 с.
13. Бухичева О. Дидактические игры и дети//Учитель. – 2006. - № 1.- с. 62-64 14. Василенко И.З. Методика викладання математики в початкових классах. – К Вища школа, 1971. – 376 с.
15. Выготский Л.С. Собрание сочинений в трёх томах. – М Педагогика, 1982 –
183. 310 с.
16. Воробйова С. Дидактична грав процесі навчання//Рідна школа. – 2002. - № 10. – 46-48.
17. Галкін С. Гра - шлях до впевненості//Шкільний світ. – 2004. - № 47. – с. 4-6.
18. Гальперин П.Я. О законе поэтапного формирование умственных действий и понятий. Известия АПН РСФСР. – Вып.45.
19. Гессен С.И. Основы педагогики. введение в прикладную философию/Отв. ред. и сост. ПА. Алексеев. – М "Школа – Пресс", 1995. – с. 88-99.
20. Давыдов ВВ. и др. Возростная и педагогическая психология. – М
Педагогика, 1979.- 427 с.
21. Кашуба ЛІ. Ігри на уроках математики в 1 класі посібник. – Тернопіль Мальва – ОСО, 2001. – с. 16-34 22. Каменский Я.А. Великая дидактика. – М, 1838//Избр. пед. соч. в х т- М
Педагогика, 1982.
23. Компанець НМ. Дидактичні ігри в системі ігрового інтегрованого навчання. – К ЗМОГА, 2003. – с. 65-75.

16 24. Компанець НМ. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини до школи//Початкова школа. – 1999.-№11. – 41-44.
25. Кудикіна Н.В. Внесок вітчизняних психологів у формування педагогічної теорії ігрової діяльності дітей//Практична психологія та соціальна робота. –
2005. - № 1. – с. 7-9.
26. Куліш І.М. Застосування дидактичних ігор у навчальному процесі//Нові технології навчання Наук. метод. зб. / Ред.. кол.: В.Д. Зайчук (головний редактор, О.Я. Савченко, М.Ф. Дмитриченко та ін. К НМЦ ВО, 2002, Вип..
33. – с. 174 – 175.
27. Куріпка В.І. Дидактичні ігри з математики//Початкове навчання та виховання. – 2006.- № 31 (Вкладка.
28. Леонтьев А.И. Деятельность. Создание. Личность. – е изд.-М.:
Педагогика, 1977. – 206.
29. Макаренко АС. Творив семи томах. - К Рад. школа, с. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М
Педагогика, 1983.-304 с.

17 Додаток 1
Матеріали для гри Загадкові квадратики
1. Зафарбуйте квадратики з парними числами і буквами під ними. По буквах під незафарбованими квадратиками прочитайте відгадки Коли нема, -- мене чекають, А як прийду, -- усі тікають.
8 2 5 4 6 3 8 1 2 4 А БД В Н ОМ Щ Ю Ж Не куща з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розповідає.
2 6 3 4 1 8 7 6 9 4 5 МОК У Н СИТ Г Є А
2. Зафарбуйте квадратики з непарними числами і букви під ними. По буквах під незафарбованими квадратиками прочитайте відгадку Хоч не шию я ніколи, та голок маю доволі
3 9 2 7 6 5 8 7 4 9 3 О З Ї н Ж Ю АТ К П Л Не собака, а хату стереже
7 5 4 3 8 1 6 9 2 1 4 Н ПЗ РАС М В О И К

Задачі на допомогу
“Допоможи білочці зібрати гриби
На гіллячках на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас.

18
Звертаюся до дітей з пропозицією допомогти білочці відібрати найсмачніші гриби. На грибах написані приклади на множення та ділення. Смачними будуть ті, відповідь яких менша за 27.





База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал