Застосування Європейської кредитно трансферної системи (ects) у навчальному процесі




Скачати 202.8 Kb.

Дата конвертації18.01.2017
Розмір202.8 Kb.

Застосування Європейської кредитно
-
трансферної системи
(ECTS)
у навчальному процесі

Навчальне навантаження студента
Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.
Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу
— в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні
і виробничі практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.
Ціна кредиту складає 36 академічних годин (як правило, 18 годин становлять аудиторні заняття, 9 —
індивідуальна робота викладача зі студентами, 9 годин — самостійна робота студентів). Можливі також співвідношення аудиторних та індивідуальних і самостійних занять — 60%:40%, 40%:60%.
Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів (включно поточне та підсумкове тестування). На навчальні, виробничі, польові, педагогічні та інші види практик, кваліфікаційний екзамен, підготовку і захист випускних, дипломних та магістерських робіт кредити відводяться окремо та встановлюється в них співвідношення годин аудиторної, індивідуальної та самостійної робіт в залежності від змісту та специфіки видів діяльності студента при їх виконанні.
У навчальних та робочих навчальних планах напрямів підготовки (спеціальностей), залікових книжках студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі «Кредити ECTS»;
В академічних журналах, заліково-екзаменаційних відомостях, залікових книжках, академічній довідці в графі
«Години» (у тих документах, де вона є) через дріб зазначається кількість кредитів ECTS (наприклад, 54/1,5 кредиту ECTS), а в графі «Оцінка» через дріб — оцінка за шкалою ECTS (включно диференційована оцінка за шкалою ECTS з дисциплін, що мають формою контролю залік — наприклад, «добре»/ «ВС», або «зараховано»/ оцінка за шкалою
ECTS).
В академічних журналах у частині, де облікуються лабораторно-практичні заняття, ведеться також облік
індивідуальних занять викладачів зі студентами (вводиться додаткова графа «Індивідуальні заняття»).

Навчальний план
Згідно вимог ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін(курсів) в умовах КМСОНП визначає базовий навчальний план, який створюється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності (ОКХ та ОПП), а індивідуальний порядок навчання студента регулює індивідуальний (робочий)
навчальний план.
Загальні вимоги до навчального плану
Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 кредитів, на один навчальний рік — 60 кредитів, у семестр — біля 30 кредитів.
Орієнтовний календарний розподіл залікових кредитів (годин)

Кількість залікових кредитів
Загальна
(підготовка бакалавра)
240
На один навчальний рік
60
На один навчальний семестр
30
Кількість годин
Загальна для підготовки бакалавра
Загальна
8640
Аудиторних
4320±10%
Індивідуальна та самостійна робота
4320±10%
На навчальний рік
Загальна
2160
Аудиторних
1080±10%
Індивідуальна та самостійна робота
1080±10%
На навчальний семестр
Загальна
1080
Аудиторних
540±10%
Індивідуальна та самостійна робота
540±10%
На навчальний тиждень
Загальна
30
Аудиторних
16±10%
Індивідуальна та самостійна робота
14±10%

Враховуючи вимоги ECTS та досвід впровадження кредитно-модульної системи в ряді Європейських країн при складанні навчальних планів варто дотримуватися такого співвідношення навчальних дисциплін (курсів) гуманітарної, загальноосвітньої, фундаментальної та професійної підготовки:
Орієнтовний розподіл залікових кредитів за циклами навчальних дисциплін (курсів)

Цикл навчальних дисциплін (курсів)
Нормативна частина
Вибіркова частина
Разом
Частка у підготовці бакалавра,
% гуманітарні та соціально- економічні
10
-
10 4 загальноосвітні
12 2(17%)
14 6 фундаментальні
58 14 (20%)
72 30 професійної підготовки
100 44 (30%)
144 60
УСЬОГО
180 60 (25%)
240 100
Базовий навчальний план
Базовий навчальний план містить перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр, магістр), та отримання кваліфікації, відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах), вид індивідуального завдання, характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення і рекомендований розподіл по семестрах.
Крім навчального плану, в інформаційному пакеті спеціальності додатково подається перелік навчальних дисциплін
(курсів), які вивчав студент у посеместровому форматі із зазначенням кількості кредитів із кожної навчальної дисципліни.
Перелік навчальних дисциплін (курсів) спеціальності
Спеціальність — Мова і література (англійська)
(приклад)
Перший семестр
К-сть кредитів
Другий семестр
К-сть кредитів
Фонетика мови
4
Морфосинтаксис
4
Загальна лінгвістика Ч 1 4
Загальна лінгвістика Ч II
4
Теорія літератури
5
Англійська фонетика
5
Німецька/Французька/
6
Німецька/Французька/
6
Англійська мова ЧІ
6
Англійська мова Ч II
6
Англійська література
3
Англійська література
3
Дисципліна за вибором
2
Дисципліна за вибором
2
Разом
30
Разом
30
Третій семестр

Четвертий семестр


***


***




Індивідуальний навчальний план студента

Індивідуальний навчальний план студента є робочим документом студента, який складає студент разом із куратором на початку кожного навчального року, і містить інформацію про перелік, обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності) і послідовність вивчення навчальних дисциплін (курсів). Індивідуальний навчальний план студента є додатком до «Інформаційного пакету спеціальності», який студент отримує після зарахування на навчання.









Орієнтовна структура індивідуального навчального плану студента

Курс
Назва навчальної дисципліни
(курсу)
К
іл ьк
іст ь кр ед ит
ів
Кількість годин
В
ид
інд ив
ід уа л
ьно го за вд анн я
Форма підсум
- кового конт
- ролю
Порядко
- вий номер дисципліни
Порядковий номер поперед
- ньої навчальної дисципліни
Загаль
- на
Аудиторних
Інди від уа л
ьн а ро б
от а
Само ст
ій на р
о б
от а
П
ра кт ик а
ек за м
ен за л
ік л
ек ц
ій пр а
кт и
чн их се мі
на рсь ки х
1
Перший семестр
Другий семестр

Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.
Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент,
ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.
Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультету
(директора інституту). У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана факультету
(заступнику директора інституту), який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.
На куратора покладається виконання таких основних завдань:
— ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
— надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном;
— погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету
(директорові інституту);
— контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.
Куратор має право:
— відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
— подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;
— брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад факультетів (інститутів);
— подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.
Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, видів діяльності суб’єктів і об’єктів навчального процесу, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.
Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП

Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту

Навчальна дисципліна (курс) складається із декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит — це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, вивчення якої для студентів, як правило, завершується підсумковим оцінюванням (тестування, залік або семестровий екзамен). Заліковий кредит складається із модулів (частина програми навчальної дисципліни поєднана із формами навчання — лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), кожний з яких у свою чергу складається із змістових модулів (одна або декілька тем).
Таким чином, навчальна дисципліна(курс) побудована за принципом включеності.





Орієнтовна структура навчальної дисципліни (курсу)

Примітка: До Залікового кредиту можуть включатися окремі або всі модулі навчальної діяльності студента
ЗМІСТ ТА
СТРУКТУРА
ЗАЛІКОВОГО
КРЕДИТУ
Модуль
І
Аудиторна робота
Складається із декількох змістовних модулів:
ЗМ
1
+ЗМ
2
+ЗМ
3
+..ЗМ
п
Лекції
Практичні
(семінарські, лабораторні)
Консультації
Контрольні заходи
(модульний контроль, залік, екзамен)
Модуль
ІІ
Індивідуальна робота
ЗМ


Робота в лабораторіях
(кабінетах) у позанавчальний час
ЗМ


ІНДЗ
Модуль
ІІІ
Самостійна робота
ЗМ


Робота в
інформаційних мережах
ЗМ

Опрацювання додаткової літератури
Модуль ІV
Курсова, кваліфікаційна робота
Модуль V - V І
Практики
Педагогічна
Виробнича
Модуль
VІІ
Наукова робота
ЗМ

Публікації
ЗМ

Участь у конференціях
ЗМ

Участь в олімпіадах
ЗМ

Участь в інших конкурсах, отримання грантів тощо
Модуль VІІІ
Інші види робіт

Структура навчальної діяльності студента

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни
(курсу), а відповідно і оцінку результатів виконання певного виду робі, які складають зміст модуля.
Орієнтовна схема модульної структури навчальної діяльності студента

Кожний вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту (модуль) оцінюється (визначається рейтинг) і має питому частку в підсумковій оцінці з залікового кредиту.
Навчальна дисципліна (курс)


ЗМ 1
ЗМ1
ЗМ2
ЗАЛІКОВИЙ
КРЕДИТ
1
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ
II
Модуль
2
Модуль 1


Змістовий
модуль
(ЗМ)
(включає зміст та види виконува- них робіт)
Модуль
1
Модуль
2
Модуль
3

ЗМ 2

ЗМ 3

ЗМ 1

ЗМ 2

ЗМ 3

ЗМ 1

ЗМ 2


Індивідуальна та самостійна робота студента

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає у його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.
Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні, включно інформаційні, технології навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.
Творча (евристична), наближена до наукового осмислення і узагальнення робота можлива лише як результат організації самостійного навчання з обов’язковою присутністю в ній цілепокладання та його досягнення за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того, така робота повинна бути індивідуалізованою з врахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо.
Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.
Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затвердженим деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат факультету.
Види індивідуальних занять:
Консультація — один із видів навчальних занять(індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру — поточні консультації, семестрові, та перед контрольним заходом — екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (як правило, машинне) для виявлення ступеня засвоєності окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.
Індивідуальне завдання — форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.
Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило,
індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.
Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні
навчально-дослідні завдання(ІНДЗ).
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи
студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке
використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується
складанням підсумкового екзамену чи заліку.
Мета ІНДЗ. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.
Зміст ІНДЗ. ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.
Структура ІНДЗ(орієнтовна):
- вступ — зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;
- теоретичне обґрунтування — виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
- методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) — вказуються і коротко характеризуються методи роботи;
- основні результати роботи та їх обговорення — подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;
- висновки;
- список використаної літератури.


Види ІНДЗ:
-
Конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
-
Реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
-
Розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;
-
Розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
-
Комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо;
-
Анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;
-
Розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних навчальних курсів;
-
Розроблення тематики та планів курсів та конспектів занять.
ПРИКЛАДИ ІНДЗ:
Навчальні дисципліни
Приклади ІНДЗ
Інформатика
Розробка комп’ютерних програм, комп’ютерне моделювання явищ, процесів, конструкцій об’єктів, дизайн, створення баз даних тощо
Історичні
Історіографічний опис, біографічні дослідження,
історичні нариси, складання схем історико-політичної та історико-економічної динаміки тощо
Порядок подання та захист ІНДЗ:
1.
Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом до 10 арк.)
2.
ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає екзамен або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до екзамену (заліку).
3.
Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському, колоквіумі і т.ін.) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).
4.
Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%.
Курсова робота — один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно- конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.
За час навчання студент повинен виконати 2—3 курсові роботи з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.
Тематика курсових робіт визначається кафедрами (предметними або цикловими комісіями) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною із вирішенням практичних фахових завдань.
Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою (методичною комісією) переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.
Керівництво курсовими роботами здійснюють професори і доценти, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.
Захист курсової роботи проводить комісія у складі двох-трьох викладачів кафедри (методичної комісії), у тому числі керівника курсової роботи.
Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою оцінювання ECTS.
Дипломна робота — це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно- конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Магістерська робота — індивідуальне завдання науково-дослідницького, проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних,
економічних, соціальних і виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в даній галузі знань або напрямку практичної діяльності.
Наукові керівники магістерських і дипломних робіт призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.
Студентам надається право запропонувати свою тему магістерської або дипломної роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.
Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити біля ¼ частини академічного кредиту і в навчальну та індивідуальну роботу викладача не обліковується.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо- професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.
Зміст самостійної роботи по кожній навчальній дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.
Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально- методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.
Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань т. ін.).
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.
Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

Контроль успішності студента та якості навчання
Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється у вищому навчальному закладі з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
Навчальні досягнення студента з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, ІНДЗ, наукова робота тощо) оцінюється кількісно (визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою КМСОНП. Наприклад, так:
За шкалою
ECTS
За національною шкалою
За шкалою навчального закладу
(як приклад)
А відмінно
90–100
ВС добре
75–89
DE задовільно
60–74
FX незадовільно з можливістю повторного складання
35–59
F незадовільно з обов’язковим повторним курсом
1–34
FX означає: «незадовільно» — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;
F означає: «незадовільно» — необхідна значна подальша робота.
Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тестування рівня засвоєності теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний контроль); оцінка(бали) за виконання лабораторних досліджень; оцінка(бали) за практичну діяльність під час практик; оцінка за ІНДЗ; оцінка за курсову роботу; оцінка (бали) за участь у наукових конференціях, олімпіадах, наукові публікації тощо.
Приклад оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента

Модуль 1
(поточне тестування)
Модуль
2
(ІНДЗ)
Підсум- ковий контроль
Сума
Змістовий модуль I Змістовий модуль II
40 35 100 10 15
Т1 Т 2
Т 3
Т4
Т5
Т6
Т7 2
2 2
4 5
5 5


Питома вага оцінки кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковій(загальній) оцінці визначається виходячи із їх вагомості у теоретичній та практичній підготовці фахівця, структури та змісту навчальної дисципліни. Підсумкова оцінка виставляється або після повного завершення вивчення навчальної дисципліни, або після завершення вивчення окремого змістового модуля (групи змістових модулів), якщо це передбачено навчальним планом. В останньому випадку в кінці вивчення навчальної дисципліни формується підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, яка виводиться як середнє арифметичне із проміжних оцінок за змістові модулі, або формується на основі середньої оцінки за змістові модулі та проведення додаткового підсумкового тестування
(наприклад, кваліфікаційний екзамен з педагогіки). До академічної довідки студента як основна вноситься підсумкова оцінка за вивчення навчальної дисципліни, а в дужках подаються відомості про результати оцінювання окремих змістових модулів.
Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Навчальна програма
Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.
Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.
На основі нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма.
Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.
У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.
До робочої програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.
Особливістю структури та змісту робочих навчальних програм дисциплін у КМСОНП є їх відповідність вимогам ECTS.




СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ

ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ



1-а сторінка


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Повна назва вищого навчального закладу
Повна назва інституту або факультету
Повна назва кафедри



«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Проректор з навчальної роботи
_____________ ___.____.200__р.

(підпис)
П р о г р а м а н а в ч а л ь н о ї д и с ц и п л і н и


НАЗВА
(за вимогами кредитно-модульної системи)



Назва міста − 200_




2-га сторінка


УДК
ББК
Назва дисципліни. Програма навчальної дисципліни. — Назва ВНЗ, що затвердив програму, 200_. — ____ с.
Розробники: (вказати авторів, їх науковий ступінь та посади)
Рецензенти: (профільна кафедра іншого ВНЗ та два рецензенти: із установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого ВНЗ або НДІ)
Затверджено вченою радою (назва ВНЗ, інституту, факультету)
Протокол № від __.___._____200_ р.
ББК
© Назва ВНЗ, 200_


3-я сторінка


СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ»
1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Предмет: (вказати назву предмета дисципліни)
Курс:
Підготовка
(бакалаврів, магістрів, підвищення кваліфікації)
Напрям, спеціальність, освітньо- кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS:
(к-ть кредитів)
Модулів: к-ть
модулів+(навчальний
проект: ІНДЗ, реферат,
есе, курсова робота
т.ін.)
Змістових модулів:
к-ть модулів
Загальна кількість годин: к-ть годин
Тижневих годин:
к-ть годин
Шифр та назва напряму
(наприклад: 0101
Педагогічна освіта)
Шифр та назва спеціальності
(наприклад: 6.010100
Педагогіка і
методика середньої
освіти. Біологія)
Освітньо- кваліфікаційний рівень
(бакалавр,
магістр,
викладач)
Обов’язкова
За вибором
Рік підготовки: 1, 2 ...
Семестр: (1 або 2)
Лекції (теоретична
підготовка): к-ть годин
Семінари: к-ть годин
Практичні
(лабораторні):
к-ть годин
Самостійна робота:
к-ть годин
Індивідуальна робота:
навчальний проект
(ІНДЗ) коротка х-ка,
к-ть годин
Вид контролю:
(екзамен або залік)
Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної і самостійної роботи може становити 50% до 50%, 60% до 40% або 40% до 60% залежно від змісту навчальної дисципліни
(курсу).
МЕТА
(зазначається мета навчальної дисципліни)

П Р О Г Р А М А
Вступ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Назва.
ТЕМА 1. Назва. Зміст.
ТЕМА 2. Назва. Зміст.
Перелік усіх тем змістового модуля 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Назва.
Перелік усіх тем змістового модуля ІІ.




СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема
Кількість годин, відведених на:
Лекції
Семінарські
та
практичні
заняття
Самостійну
роботу
Індивідуальну
роботу
Змістовий модуль I. Назва

Тема
1.
Назва.
Навчальний проект
Тема
2.
Назва
і т.ін.
Змістовий модуль II. Назва і т.ін.
Усього
годин






ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1.
ОЦІНЮВАННЯ: Назва — к-ть год.
2.
т.ін.
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
a.
Назва — к-ть год. б. т.ін.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Назва — к-ть год.
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
(Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
Назва (коротка характеристика змісту і вимог до виконання)

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: вказати (наприклад, лекції із застосуванням прозірок; лабораторні дослідження, розв’язування задач або творчих завдань, робота в Інтернет; складання графічних схем тощо).
МЕТОДИ: вказати (наприклад, поточне тестування; оцінка за навчальний проект; підсумковий письмовий тест).
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
(приклад)
Модуль 1
(поточне тестування)
Модуль 2
(ІНДЗ)
Підсум- ковий контроль
Сума
Змістовий модуль
I
Змістовий модуль
II
40 35 100 10 15
Т1 Т 2 Т 3 Т4 Т5
Т6
Т7 2
2 2
4 5
5 5
Шкала оцінювання:
90–100 балів — відмінно (А);
75–89 балів — добре (ВС);
60–74 балів — задовільно (DE);
35–59 балів — незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
1–34 балів — незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: вказати (наприклад, опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи; ілюстративні матеріали тощо).




ЛІТЕРАТУРА

Основна
Додаткова

РЕСУРСИ

(нормативна база, джерела, Інтернет, адреси бібліотек тощо)
Підписи авторів програми
Підпис завідувача кафедри
Науково-методичне забезпечення навчального процесу
Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й
інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового тестування, методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання
ІНДЗ, курсових і дипломних робіт.
Інноваційною формою науково-методичного забезпечення навчальної діяльності в умовах КМСОНП є
інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).
ІКНМЗД — це пакет навчально-методичних матеріалів, який містить: навчальну програму дисципліни; тексти лекцій; відомості про семінарські, практичні та лабораторні заняття; модулі перевірки знань; індивідуальні навчально-дослідні завдання; термінологію, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу; хрестоматію; рекомендовану літературу; тести для самоконтролю; екзаменаційні питання; перелік літератури до курсу, підготовлений у електронному форматі на носіях або розміщений у комп’ютерній мережі, включно в Інтернет.
Джерело:
http://www.tspu.edu.ua/php1/include/resurs/kms/7/




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал