Здійснення контролю навчальних досягнень студентів в умовах кредитно- модульної системи організації навчального процесу гармаш Світлана Анатоліївна




Скачати 48.79 Kb.

Дата конвертації04.03.2017
Розмір48.79 Kb.

ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ КРЕДИТНО-
МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Гармаш Світлана Анатоліївна,
к.
пед. н., доцент кафедри філософії і психології
Донецький
державний
університет
управління
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв‘язок з важливими науковими та практичними завданнями. На сучасному етапі приєднання України до Болонського процесу, модернізації системи вищої освіти особливої значущості набуває проблема здійснення контролю навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Актуальність проблеми обумовлена принциповими змінами у системі оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів при здійсненні модульно-рейтингового контролю. Крім того, контроль, як складова навчального процесу ВНЗ, забезпечує діагностику результатів освітньої діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу у вищій школі. Так, з одного боку, - сприяє покращенню роботи студентів, формуванню їх особистості, виявленню реальних навчальних досягнень, розкриттю причин слабкого засвоєння ними змісту освіти та інше, а, з іншого, - можливості педагогом аналізу, оцінюванню та корегуванню процесу навчання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв‘язання даної проблеми і на які спирається автор.Теоретико-методологічні аспекти проблеми контролю за навчально-пізнавальною діяльністю суб’єктів учіння висвітлені у психолого-педагогічних концепціях А.Алексюка, С.Архангельського, Ю.Бабанського, В.Безпалька, І.Лернера,
О.Онищука, І.Підласого, М.Скаткіна, Н.Тализіної та інших. Сучасні підходи до організації контролю знайшли своє відображення в працях В.Бочарнікової, І.Булах, Л.Добровської, В.Лозової, Е.Лузік, Ф.Мухамедзянової, І.Романюка,
В.Полюка, Г.Цехмістрової та інших.
Висвітлення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми організації контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студентів показав, що в сучасних умовах модернізації навчально-виховного процесу виникає необхідність системного підходу до здійснення контролю навчальних досягнень майбутніх фахівців.
Формування цілей статті (постановка завдання). Мета цієї статті полягає у розкритті можливостей контролю на кожному етапі процесу навчання.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Взагалі, навчання, як двобічний процес, передбачає діяльність всіх його суб’єктів. У вищій школі цей процес можна розглядати як спеціально організовану взаємодію викладача і студентів, з метою опанування майбутніми фахівцями основами соціального досвіду, накопиченого людством у різних галузях науки, а також особистісного розвитку, виховання потреби в самоосвіті і самовихованні.
І.Ф.Харламов розглядає навчання як процес особистісного розвитку індивіда [4]. Взявши за основу визначені дослідником структурні компоненти процесу навчання (цільовий, мотиваційний, змістовний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольвий, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний), можна розкрити можливості модульно-рейтингового контролю у поєднанні з іншими видами при здійсненні навчально-пізнавальної діяльності студентів. Так, система оцінювання навчальних результатів студентів у національній чотирьохбальній шкалі у ВНЗ перестала задовольняти суб’єктів процесу навчання, оскільки протягом семестру систематична творча робота студентів мало стимулюється, а слабка відповідальність за результат навчання не сприяє підготовці студента до прийняття самостійних рішень, що стає недопустимим в умовах конкуренції.
Необхідні принципові зміни в системі оцінювання навчальних результатів студентів відбулися завдяки рейтингової системи навчання й оцінки його результатів. Так, педагогічне цілеспрямоване модульно-рейтингове навчання у ДонДУУ орієнтоване на всебічне розкриття задатків і здібностей студентів, значне зменшення психологічного навантаження під час підсумкового модульного контролю з дисциплін, що вивчаються студентами, підвищення об'єктивної оцінки знань.
Спираючись на дослідження В.І. Лозової, Г.В. Троцко можна відзначити, що організація творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів потребує цілеспрямованої діяльності всіх суб'єктів процесу навчання. Взявши за основу, визначені авторами етапи процесу навчання [2, с. 214], розкриємо можливості контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів.
На етапі дидактичного проектування викладачем процесу навчання студентів (наприклад, при розробці робочої навчальної програми з дисципліни) необхідно визначати мету та завдання навчальної діяльності, яка має не тільки пізнавальний характер, але й передбачає елементи творчості. При цьому слід не тільки конкретизувати зміст навчального матеріалу, але й планувати методи, засоби й форми навчання, які будуть сприяти прояву творчих здібностей студентів, а також визначати методи і форми контролю за їх творчою навчально-пізнавальною діяльністю. Так, на цьому етапі планується не тільки підсумкова форма перевірки результатів навчання студентів, але й види поточного контролю до кожного залікового та змістового модулів. При цьому, контроль виконує, перш за все, управлінську (прогностично- методичну) функцію, оскільки, завдяки йому можна визначити стан успішності студентів, змінити методику викладання, вдосконалити навчальну діяльність студентів.
Формування потреб та мотивів навчання передбачає усвідомлення студентами навчальної мети та завдань, а також створення внутрішнього настрою на успішне учіння. Зворотній зв’язок між студентами і викладачем забезпечується за допомогою методу спостереження. При цьому, контроль має стимулюючо-мотиваційну та виховну функції, оскільки стимулюється бажання студентів поліпшувати свої результати, самореалізуватися у творчій навчально-пізнавальній діяльності, а також виховуються позитивні мотиви.
Етап організації творчої навчально-пізнавальної діяльності передбачає, перш за все, організацію сприймання матеріалу, його усвідомлення та запам’ятовування основних положень, застосування знань, забезпечення емоційно- позитивного характеру дій студентів. Так, у ході прослуховування студентами лекції або самостійного читання навчального матеріалу, доцільною формою контролю є спостереження, оскільки враховується увага, старанність студентів, їх реакція на
запитання викладача, власні відповіді, бажання взяти участь у роботі щодо доповнення, характер запитань лектору, загальний інтерес до пізнавальної діяльності тощо. Крім того, усне опитування, як метод контролю, здійснюється у ході організації семінарських, практичних і лабораторних занять, лекцій, консультацій, індивідуальних занять тощо. При цьому, запитання творчого характеру сприяють застосуванню знань і вмінь у значно змінених, нестандартних умовах, перенесення засвоєних способів дій на виконання складніших завдань. Отже, усне опитування сприяє опануванню логічним мисленням, виробленню і розвитку навичок аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, відстоювати власну думку.
В процесі усвідомленого засвоєння навчального матеріалу та практичного його використання доцільність застосування певного методу контролю визначається викладачем з урахуванням змісту навчального матеріалу, можливостей його практичного використання, кількості студентів під час проведення занять, їх індивідуальних можливостей та рівня підготовки тощо. При цьому перевірка знань дає викладачу інформацію про хід пізнавальної діяльності студентів, про те, як відбувається процес засвоєння навчального матеріалу, з метою визначення можливостей подальшого просування в оволодінні змістом освіти. Перевірка одночасно є засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, що застосовуються самим викладачем. Крім того, здійснення контролю на цьому етапі сприяє більш глибокому засвоєнню програмного матеріалу і застосуванню отриманих знань у творчій навчально-пізнавальній діяльності. Студент вчиться критично мислити, аналізувати відповіді однокурсників, свої знання, а викладач виявляє причини труднощів, які виникають у студента у навчанні, прогалини у знаннях і вміннях, визначає конкретні шляхи усунення недоліків. Поряд з цим, якщо викладач враховує наявний розвиток студента, пропонуючи диференційовані, навіть творчі, завдання, то можна успішно стимулювати розвиток студентів у ході контролю. По-перше, щоб студент не мав сумнівів у необхідності знань, і по-друге, щоб студент був упевнений, що може осягнути необхідне, що бажаний рівень залежить лише від нього самого, його старанності. Таким чином, контроль виконує не тільки контролюючу функцію, але й навчальну, діагностично-керуючу та розвивальну.
Результативність творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів можна оцінити завдяки проведенню міжсесійного та підсумкового контролю з необхідною організацією самоконтролю з боку студентів, корекції їх діяльності та самооцінці її результатів. Варто зазначити, що здійснення міжсесійного контролю сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів, формуванню в них уміння чітко аналізувати свою працю, дає змогу викладачеві своєчасно виявляти відстаючих і допомагати їм, організовувати індивідуальні творчі заняття для добре підготовлених студентів. Інформація, яку отримає викладач завдяки міжсесійному контролю не тільки коректує процес викладання, але й мотивує студентів до навчання, навіть якщо ця мотивація на початку вивчення дисципліни була недостатньою для окремих студентів. При цьому спостерігається підвищення інтересу у студентів до навчально-пізнавальної діяльності, яка носить творчий характер. Крім того, оволодіння студентами методами самоконтролю та самооцінки власної діяльності сприяє усвідомленому творчому пошуку в процесі навчання, формуванню мотивів подальшої діяльності та самореалізації у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.
Відповідно до кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладу підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів, одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності.
Крім того, загальний рейтинг з дисципліни може включати не тільки кількісну оцінку, але й вербальну у вигляді «бонусів» за певні творчі завдання, які не є обов‘язковими для кожного студента. До таких творчих завдань можна віднести: участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах, наукові публікації тощо.
У цілому, застосування навчального рейтингу активізує самостійну роботу студентів, сприяє її ритмічності і систематичності протягом семестру, формує позитивну мотивацію до навчання, самостійність, як рису особистості, її
ініціативність, відповідальність, що є показниками творчого підходу до діяльності. Отже, рейтингова система оцінки дала можливість не тільки порівнювати навчальні досягнення студентів, а й їх творчий потенціал.
Висновки й перспективи подальших розвідок у даному напрямку.
Отже, контроль, як складова навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, всебічно впливає на ефективність процесу навчання. Перевірка й оцінювання знань студентів сприяє активізації їх пізнавальної й творчої діяльності,
ґрунтовному засвоєнню знань, умінь й навичок. Реалізація всіх функцій контролю можлива лише тоді, коли викладач свідомо й творчо підходить до використання критеріїв і норм оцінювання студентів, уважно ставиться до кожного з них й виявляє високу принциповість і такт.
Summаry.
The article deals with the problems of control realization of students' educational achievements under credit module system conditions of organization of the educational process. The author considers the possibilities of control at every stage of educational process. Keywords: control, assessment, student, educational process, institution of higher education.
Резюме. В статье рассматривается проблема осуществления контроля учебных достижений студентов в условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса. Автор рассматривает возможности контроля на каждом этапе процесса обучения. Ключевые слова: контроль, оценивание, студент, процесс обучения, высшее учебное заведение.
Резюме. У статті розглядається проблема здійснення контролю навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Автор розкриває можливості контролю на кожному етапі процесу навчання.
Ключові слова: контроль, оцінювання, студент, процес навчання, вищий навчальний заклад.
Література
1. Вища освіта в Україні: Навч. посібник / В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко та ін.,: За ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка. - К.: Знання, 2005. -
327 с.
2. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і доп. – Харків: «ОВС»,2002 .- 400 с.
3. Мороз І.В. Кредитно-модульна організація система організації навчального процесу (довідник для студентів) – К.: КОО «Освіта України», 2005. - 90 с.
4. Харламов И.Ф. Педагогика. – М., 1990. – Гл. VІІІ.
Подано до редакції 29.06.2008




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал