Земля мого роду Україна свята!




Скачати 45.67 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір45.67 Kb.



Тема: Земля мого роду – Україна свята!
Мета: Пояснити важливість знання свого роду, розкрити сутність духовних та матеріальних цінностей, традицій українського народу, розвивати дослідницькі вміння дітей, виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: виставка книг на тему ,,Моя країна – Україна” поличка святинь – ікони Спасителя, Богородиці, святого князя Володимира, Інтернет
– ресурси дитячого телеканалу «Плюс Плюс», родовідне дерево.
І. Організаційний момент
Привітання
Я маленький українець і я добре знаю,
Що повинен захищати ці краї безкраї.
Я маленька українка, дуже цим пишаюсь,
Вірною своїй Вітчизні завжди я лишаюсь.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ми живемо в Україні і святий обов’язок кожного з нас – знати історію свого роду, оберігати рідну землю і любити свою Батьківщину.
ІІІ. Повідомленя теми уроку
Сьогодні у нас незвичайний урок, він присвячений 25-ій річниці з дня
Проголошення Незалежності України. Ми будемо в ролі маленьких істориків
і досліджуватимемо витоки нашої державності.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя.
Наша Батьківщина – Україна.
Україна для нас – найкраща, найрідніша земля.
Наша земля багата на безкраї лани пшениці під блакитним небом, квітучі поля, вишневі сади. А ще Україна багата працьовитими, щедрими,
гостинними людьми. Це земля наших батьків, дідів, прадідів. Земля , яка має давню історію, багаті традиції і культуру
Понад тисячу років минуло відтоді як земля була просвічена світлом православної віри. Наша Батьківщина завдячує цим рівноапостольському великому князю Володимиру, названому Красним Сонечком, Хрестителем
Русі. Що ж принесла нашому народу свята православна віра? Насамперед віра допомогла ,,знайти безцінний бісер – Христа” Через хрещення народ побачив світло істинного богопізнання.
2. Поетична скарбничка.
Найкраща в цілім світі
Люблю я в рідному краю і мамин хліб, і ті стежки, веселі співанки пташині якими в ранні йду до школи,
і річку бистру течію, і перші проліски в гаю,
і руту - м’яту при долині, і щедре сонечко в блакиті… пропахлі вітром колоски, Люблю Вітчизну я свою, гінке – гінке безмежне поле, вона – найкраща в цілім світі.

Де я виріс
Я виріс там, де чути шум
Верб і беріз плакучих;
Я виріс там, де чути звук
Пісень людей робочих
Я виріс там, де чути звук
Теї красної мови;
Де шум сумний і плач дерев
Зеленої діброви…

Я виріс там, де серед гір
Видніють полонини,
- І тут віддам я все життя
Для рідної країни.
І. Головчук
3. Гра «Намистинки любові»
Вчитель бере до рук намисто.
- Ви будете називати всі життєві ситуації, в яких ви могли б виявити любов і пошану до своїх батьків, рідної землі.
А я буду її нанизувати на ниточку.
Побачимо, чиє велике вийде у нас намистечко?
Варіанти дитячих відповідей: слухатися батьків, дотримуватися порад, допомагати по господарству, піклуватися про здоров’я, сумлінно виконувати свої обов’язки, гарно вчитися довіряти батькам, шанобливо ставитися до державних символів
4. Україна – країна благословенна.
Рідна Україна. Рідна – отже, на цій землі живе наш рід, жили наші предки. І наші батьки, дідусі й бабусі жили тут.
Наш народ має багаті культурні і духовні традиції.
Безліч церковних куполів та золотих хрестів піднімається Україна до неба.
Святині рідного краю. Перегляд відеослайдів
Свято – Успенська
Києво – Печерська Лавра,
Свято – Успенська
Почаївська Лавра,
Свято – Успенська Свято горська Лавра.
Український народ з особливою пошаною і любов’ю ставиться до
Божої Матері. Три найбільших монастирі України присвячені Небесній
Заступниці.


5. Це – наше, і це – твоє! Очима дітей.
Перегляд мультфільмів дитячого телеканалу « Плюс Плюс»

6. Сходинками історії
ЛЕГЕНДА ПРО КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА ТА ДНІПРОВУ ВОДУ
Після перемоги над печенігами великий князь Святослав з дружиною поверталися до Києва. Вітати переможців виходили мешканці населених пунктів, через які проходив шлях до столиці. Кожен вважав за велику честь особисто привітати князя і подарувати йому щось найкраще зі свого статку.
Подарунків зібралося чимало, а люди все йшли та йшли вітати князя.
Княжа дружина вже наближалася до міста, коли назустріч їй трапився бідний сіромаха. Нічого не було в цього чоловіка, але він не розгубився.
Спустившись до Дніпра, сіромаха набрав повні пригорщі чистої води, підійшов до князя і, вклонившись, мовив:
– Прийми , великий княже! Се вода Дніпрова.
Зворушив князя Святослава вчинок простого чоловіка. Адже переможцеві він подав воду з Дніпра біля Києва, як знак того найріднішого, що було відвойовано у загарбників-печенігів. Князь не залишився в боргу перед сіромахою – він звелів принести золоту чашу для води і подарував її чоловікові власноручно. Так чиста Дніпрова вода в долонях вірнопідданого для володаря мала ціну не меншу, ніж золота чаша.
(митрополит Феодосій ( Дикун – Ваколюк))

7. Байка мудрістю багата
КВІТКА І МЕТЕЛИК

Яскрава польова Квітка була дуже гарною. Не раз їй доводилося чути захоплені відгуки про свою вроду. І все ж польова Квітка заздрила грайливому Метелику, бо той міг кружляти над лугом і сідати, де йому заманеться, а потім знову злітати, розмахуючи барвистими крильцями. Квітці здавалося, що Метеликові дуже весело живеться, і їй дуже кортіло так само побавитися, політати у парі з Метеликом. Тож якось вона не витримала:
– Метелику, візьми мене з собою, будь ласка!
– Добре, чарівна Квітко, летімо разом! – зрадів Метелик.
Де не взявся вихор, відірвав Квітку від стебельця і вона закружляла в повітрі.
– Лечу! Лечу! – захоплено гукала Квітка.
І справді – вона поруч із Метеликом кілька разів пронеслася над своїми сестрицями. Але це тривало недовго – вихор полетів далі, а Квітка впала на траву. Невдовзі вона зів’яла і вже нікого не приваблювала своєю красою…
Мораль: Не відривайся від коріння.
(Митрополит Феодосій ( Дикун – Ваколюк))
8. Про що говорять мудрі і святі
Віра сприяла освіті, освяченню і оновленню душ і сердець людських.
Свята віра виховала прославила святих угодників Божих, наших співвітчизників, молитовників і заступників за наш багатолюбивий народ.
Православна віра збудувала на теренах землі нашої святі Божі храми і обителі, які стали не тільки місцем молитви і духовних подвигів, а й справжніми культурними і просвітницькими центрами. У монастирях почала розвиватися наша писемність. Тут були відкриті перші на Русі школи. Ченці- літописці записували історію нашої Батьківщини.
Без найменшого сумніву і з твердою впевненістю можна сказати, що все найкраще, що ми сьогодні маємо в Україні, що, власне, і зробило Україну
Україною, сталося завдяки вибору князя Володимира. Літописець детально описав хрещення киян.

Спочатку Володимир хрестив синів та інших членів сім’ї, чим показував приклад для інших. З синами Володимира прийняли святе таїнство
і інші знатні кияни. Серед відомих людей багатої історичної спадщини слід відмітити святу рівно апостольську княгиню Ольгу, бабусю князя
Володимира, мудру правительку та справжню сподвижницю Христа, київський митрополит Іларіон, автор геніального твору ,,Слово про закон і благодать ” тут і інок Антоній, уродженець Любеча. Який згодом став засновником Києво-Печерського монастиря, його молодший сучасник і сподвижник Феодосій Печерський
(За проповідями Блаженнішого митрополита Володимира(Сабодана).
Фізкультхвилинка.
Гра «Козачок»
Два при хлопи, (плескають у долоні перед грудьми)
Три притопи, (притопи ніжками, руки на пояс)
На носок, (стають на носочки)
На каблучок, (ніжки на п’ятку)
Руку вліво, (ліву руку підіймають вперед – вгору, долоні назовні)
Руку вправо,(те саме правою рукою)
Ми танцюєм козачок, (руки на пояс)
Раз - присіли, (присідають і встають)
Два - присіли, (присідають і встають)
Настрій гарний, (посміхаються)
Покружляли, (покрутилися)
Поспівали
І тихенько посідали.
9.Творча хатинка
Намалювати свої улюблені куточки природи.
10. Інтерактивна вправа.

,,Оживи родинне дерево”
Ви, діти, на цьому дереві зелені листочки, гілки – ваші мама й тато, стовбур, що ближче до вас, - це дідусі й бабусі. А коріння – це ваші прадіди, ті, що жили 100 чи 00 років тому. Коріння кожного родового дерева – це кам’янець роду.
Людина без роду – як листок відірваний від дерева.
Люди завжди берегли пам’ять про свій рід. Дехто міг нарахувати сім або і більше колін свого роду. Коліно – це одне покоління. Наприклад: ви – це одне покоління, мама й тато – друге дід і баба – третє, прадід і прабаба – четверте. Якщо хтось із вас не знає імен членів родини, обов’язково розпитайте рідних і запам’ятайте. Бо вам дбати про те, щоб дерево зів’яло, не засохло, а ставало сильнішим і міцнішим.
V. Підсумок уроку.
Наша земля має християнські витоки державності. В християнській вірі
– джерело нашої культури і писемності, живопису, архітектури, науки.
Серед основоположників, чиї імена не дійшли до нас – невідомі книжника Ярослава Мудрого, які заклали підвалини книжної культури
Київської Русі, а також будівничі величних церков у Києві, Чернігові,
Полоцьку, а також художники-іконописці, музиканти і багато інших.
Ми повинні вивчати історію рідного краю, примножувати його традиції.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал